Фразова семантика українських аксіономенів як конституєнтів сталих виразів

Key words: axionomen, lexical meaning, generalized seme, semantic indication.

Постановка проблеми. Лексикологічні дослідження сьогодення здатні на семантичному рівні виявляти найбільш істотні, важливі, потрібні людині речі - феномени, які набувають у свідомості суб'єкта відповідної значущості. Тому апелювання в наукових розвідках до певних компонентів лексичного значення дає можливість встановлювати специфічні властивості системно - структурної організації аксіономенів Аксіономен (від грецького офа - «цінність» і латинського - nomen - «ім'я, назва») є робочим терміном, впровадженим у науковий обіг автором статті для позначення найменування цінності. певної етнолінгвокультури.

Аналіз останніх досліджень. У низці статей, присвячених аналізу лексико-семантичної структури слів на позначення духовних цінностей [2; 3], викладено результати наукового дослідження аксіономенів як з найвищим і середнім ступенем полісемії, так і моносемантів, які кваліфікуються як ціннісно-обумовлені одиниці лексикографічних джерел тлумачного характеру [4]. Однак поза увагою залишається питання про багатокомпонентні форми аксіономенів різного ступеню полісемії, в словникових дефініціях яких фіксується здатність вживатися в сталих виразах, завдяки чому відбувається надзвичайне розширення семантичного діапазону досліджуваних реєстрових одиниць. Цим зумовлюється актуальність статті.

Метою пропонованої статті є розкриття фразової семантики аксіономенів на матеріалі української мови. Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань: 1) охарактеризувати слова на позначення цінностей, в лексикографічних тлумаченнях яких зазначена здатність вживатися в сталих виразах; 2) виявити за змістом сталих виразів додаткові генералізовані семи (ГС) Генералізована сема - семантично-похідна ознака, яка має скорочено- узагальнений зміст, виводиться логічним шляхом з вихідної семеми і застосовується в моделюванні горизонтальної ланки матриці., які входять до складу семантичної структури інших аксіономенів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналізуючи семантику слів на позначення цінностей через їхню здатність вживатися в сталих виразах, зазначимо, що за матрицею, в якій достатньо повно представлено семантична значущість аксіономенів, уможливлюється вивчення їхніх співвідношень за семантичною ознакою (СО) в межах лексико-семантичних угруповань. Місця аксіономенів в матриці строго фіксовані: слова з найвищим і середнім ступенем полісемії розташовані в густо заповнених її частинах, а моносеманти - в рідко заповнених місцях. У порівнянні з тлумачним словником матриця формально простіше представляє лексичну семантику української мови, а топографічний спосіб розміщення в ній заповнених клітин практично замінює словесне вираження тлумачної частини. СО в нашому дослідженні слугує конструктивним елементом лексичного значення і виступає спільною властивістю сукупності аксіономенів найвищого або середнього ступеню полісемії в межах визначеної групи українських слів на позначення цінностей. Наприклад, посилання в лексичних значеннях на вказівку «у виразах» є загальною СО для аксіономенів: життя, порядок, воля, природа, честь, дух, право, час, розум, слава, мова, щастя, мир, культура, закон, добро, доля, свобода, правда, істина, душа, пам'ять, простір, логіка, віра, блаженство, наука7, ініціатива, мудрість, совість, творчість, Бог, толерантність, здоров'я, безпека. Досліджувані слова характеризуються високим ступенем сполучуваності з іншими частинами мови, завдяки чому семантика іменників розкриває свої додаткові специфічні відтінки значень. Останні сприяють «більшій конкретизації структурних частин лексичного значення, роблять їх багатограннішими, а співвідношення між ними різноманітнішими» [1, с. 70].

На ґрунті традиційно-народного світорозуміння іменники з найвищим ступенем полісемії життя, порядок, воля, природа, честь як складові сталих словосполучень, набувають додаткової семантики «у виразах», наприклад: загробне (вічне) життя - існування після смерті (відповідає ГС «світ»: мир, душа, природа^ї Тут і далі цифрою позначено загальну кількість лексичних значень аксіономена. У дужках перераховуються відповідні аксіономени, в семантичній структурі яких виявлено зазначена ГС.), отримати (ще одне) життя - мати ще один шанс на удачу, успіх у чому-небудь (відповідає ГС «підстава, можливість»: право), вступати в життя - починати жити, діяти самостійно (відповідає ГС «самостійність»: ініціатива, суверенітет); в адміністративному порядку - за розпорядженням органів виконавчої влади (відповідає ГС «наказ, вимога, розпорядження»: воля, закон), у пожежному (пожежнім) порядку - дуже швидко, поспішно, терміново (відповідає ГС «швидке реагування»: чуйність); волити волю - виконувати бажання (відповідає ГС «бажання, хотіння»: воля, мрія), давати/дати волю серцю - 1. Дозволяти собі розчулюватися, віддаватися своїм почуттям (відповідає ГС «натхнення, енергія»: душа); витвір природи - те, що утворилося завдяки якійсь дії (відповідає ГС «рух, дія»: вітальність, життя, праця); багато (забагато) честі - не вартий хто-небудь уваги, високої оцінки (відповідає ГС «увага»: опікування, уважність, чуйність), військова честь - внутрішні моральні якості й принципи воїна, що характеризують його ставлення до виконання військового обов'язку (відповідає ГС «обов'язок»: відповідальність).

Шестизначний іменник мудрість визначається як «глибоке знання, розуміння, узагальнення чогось», «досвід», «що-небудь складне, трудне», а вираз зуби мудрості - останні в зубному ряді великі корінні зуби, які прорізуються в людини після 20 років - відповідає ГС «зрілість», що відповідає аксіономену мужність.

Аксіономени п'ятої групи - п'ятизначні слова совість, творчість, Бог та чотиризначні іменники толерантність, здоров'я вживаються переважно у двоскладних словосполученнях, як-от: муки (докори) совісті - переживання, викликані усвідомленням своєї несправедливості, провини (відповідає ГС «стан»: безпека, блаженство, доля, дух, життя, здоров'я, правда, порядок, розум, статус, щастя); народна творчість - а) вид духовної творчої діяльності народу, що виявляється в усній поезії, музиці та інших видах мистецтва; б) сукупність творів, що виникла внаслідок такої діяльності народу (відповідає ГС «твір (твори), витвір»: мрія, праця), Бог з ним (з нею) - вираз на позначення згоди, примирення, прощення; хай так і буде (відповідає ГС «згода, несперечливість»: воля, добро, злагода, консенсус, мир); імунологічна толерантність - специфічний стан організму, за якого втрачається здатність виробляти антитіла у відповідь на введення певного антигену (відповідає ГС «стан»), на здоров'я - усталений вислів, що його вживають, подаючи кому-небудь пити, 60 їсти або як відповідь на слова вдячності за щось (відповідає ГС «прояв фізичних, духовних сил»: вітальність, життя, праця).

Двозначний аксіономен безпека шостої групи тлумачиться як «стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує», а в сталих виразах - «захист, охорона інтересів», наприклад, безпека інформації (даних) - захищеність інформації (даних) від несанкціонованих дій (випадкових чи навмисних), служба безпеки - державна силова структура, робота усіх підрозділів та співробітників якої спрямована на запобігання та усунення загрози інтересам держави і народу цієї країни (ГС зустрічається в семантичній структурі слів опікування, право).

Висновки

Здійснене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. Багатофункціональна СО «у виразах» є загальною для 35 українських аксіономенів як ідіоматичного, так і неідіоматичного змісту, що знаходять відображення в різних сферах життєдіяльності людини.

2. Виявлені за змістом сталих виразів додаткові генералізовані семи «світ», «підстава, можливість», «самостійність», «наказ, вимога, розпорядження», «швидке реагування», «бажання, хотіння», «натхнення, енергія», «рух, дія», «увага», «обов'язок», «бадьорість», «рішучість», «чутка, звістка», «правильність», «законність», «події минулого», «майбутнє», «сукупність поглядів», «на честь», «спосіб виконання, метод здійснення», «що- небудь складне, важке», «добро, щастя», «сукупність знань», «громадянські права, обов'язки», «пригода, випадок, факт», «добробут, достаток», «відданість», «суть, сутність, зміст», «простота, невимушеність», «у релігійних уявленнях», «згода, несперечливість», «думка(и), відчуття», «почуття прихильності, доброзичливості», «єдність територій», «упорядкованість, лад», «релігійні догми», «титул, чин, звання», у множині», «досвід», «влада, керівництво», «зрілість», «стан», «твір (твори), витвір», «прояв фізичних, духовних сил», «захист, охорона інтересів», входять до складу семантичної структури інших аксіономенів найвищого та середнього ступенів полісемії та моносемантів (душа, суверенітет, чуйність, мрія, вітальність, праця, опікування, уважність, відповідальність, оптимізм, мужність, повага, сміливість, легітимність, історія, плюралізм, свідомість, солідарність, достоїнство, стиль, благо, благодать, благополуччя, користь, освіта, громадянськість, патріотизм, аскетизм, злагода, консенсус, благоговіння, доброта, любов, співчуття, симпатія, уважність, соборність, обов'язок, демократія, держава, статус).

Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо в аналізі мовної об'єктивації аксіологічних категорій духовної культури українського, англійського та французького народів, яка репрезентована філософсько-світоглядними, науковими, громадсько-політичними, соціальними, моральними, релігійними, правовими та естетичними цінностями.

Література

1. Пещак М. М. Структурування лексичного значення / М. М. Пещак // Формалізовані основи семантичної класифікації лексики : сб. наук. праць. - К. : Наук. думка, 1982. - С. 56-98.

2. Сорока Т. В. Семантика найбільш багатозначних англійських аксіономенів / Т. В. Сорока // Сучасні дослідження з іноземної філології : зб. наук. праць / відп. ред. М. П. Фабіан. - 2014. - Вип. 12. - С. 189-200.

3. Сорока Т. В. Семантична структура англійських аксіономенів із середнім ступенем полісемії / Т. В. Сорока // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія» : зб. наук. праць / гол. ред. І. В. Ступак. - 2014. - Вип. 11. - Т. 2. - С. 64-67.

4. Словник української мови : у 11-ти т. / [І. К. Білодід та ін.]. - К. : Наукова думка, 1970 - 1980. - Т. 1-11.

Размещено на Allbest.ru