Лінгвальні та екстралінгвальні засоби створення образу дружини (на матеріалі американського пісенного фольклору)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 81'38:801.81(73): 159.954.3(045)

ББК 81.2Англ

лінгвальні та екстралінгвальні засоби створення образу дружини (на матеріалі американського пісенного фольклору)

Сташко Г.І.

Київський національний лінгвістичний університет

У статті проаналізовано лінгвальні та екстралінгвальні засоби створення образу дружини в американській фольклорній пісні та визначено їхні функції. Виокремлено засоби стилістичної семасіології, стилістичного синтаксису та стилістичної фонетики, які оптимально формують образ дружини. Доведено, що стилістичні засоби в комплексі з музичним супроводом та важливими культурно-історичними даними збалансовують образ дружини в американському пісенному фольклорі. Створено типологію образів дружини та способів їх змалювання в традиційних та авторських американських піснях.

Ключові слова: пісенний фольклор, образ дружини, американська культура, лінгвальні та екстралінгвальні засоби.

The article describes the linguistic and extra-linguistic means of creating wife images in American folk songs. Their functions are analyzed. In this respect, the means of stylistic semasiology, stylistic syntax and stylistic phonetics that help optimally create images of the wife are defined. The research results prove that these stylistic means when accompanied by music and enriched with important cultural and historical issues add balance to wife images in American folk songs. Wife images are grouped accordingly and aspects of creating them in traditional and author songs are presented in detail.

Key words: song folklore, wife image, American culture, linguistic and extra-linguistic means.

Народне слово, назавжди закарбоване в фольклорі, відображає всі культурні, історичні та лінгвальні зміни, які відбувалися протягом віків з носієм цього слова, з етносом. Фольклору притаманна широка палітра стилістичних фігур, що функціонують як декоратори думки при описі образів персонажів фольклорних текстів. Фольклорна пісня вирізняється з-поміж інших видів фольклору своєю універсальністю та виразністю, умінням гармоніювати політональність та виокремлювати крихітні деталі. Пісенний текст має значні переваги, оскільки становить комбінацію слова, мелодії та коду історично-культурної спадщини, які разом дають довершену картину минулого та моделюють майбутнє.

Лінгвістична складова фольклорних пісень привертає увагу науковців з метою аналізу та систематизації засобів вираження думки в пісні для подальшого трактування змісту та образів. Найбільш дослідженою на сьогодні є лексико-граматична специфіка пісні, яка формує загальні враження від твору. Тендерний аспект у фольклорі та, зокрема, жіночі образи в англомовному фольклорі вивчали багато лінгвістів, серед яких R. A. Jordan, S. J. Kalcik, L. Kerschen, K. M. McAndrews, А. С. Птушка, О. В. Ткачик, проте жіночі образи в американській фольклорній пісні (M. E. Brown, C. R. Farrer, С. С. Асірян, Н. І. Панасенко, Л. В. Сазанович, Г. І. Сташко), залишаються недостатньо вивченими.

Жіночі образи матері, коханої дівчини, дружини, сестри в американському пісенному фольклорі (далі АПФ) є віддзеркаленням комплексного бачення реальності та світу фантазій, межа між якими сприймається індивідуально. Дослідження образу дружини в лінгвістичній та екстралінгвістичній площинах сприяє його точнішому потрактуванню та вдосконаленню інструментарію у вивченні образності. Це зумовлює актуальність пропонованої статті. Під лінгвальними ми розуміємо засоби стилістичної фонетики, стилістичного синтаксису та стилістичної семасіології. Вони оцінно формують жіночі образи та відповідну почуттєву базу в слухача пісенного тексту. Вертикальний контекст та мелодійний компонент, що в нашому дослідженні виступають екстралінгвальними засобами, допомагають завершити створення образу дружини та врахувати аспекти, не охоплені лінгвістичним аналізом. Отже, метою статті є комплексний аналіз лінгвальних та екстралінгвальних засобів створення образу дружини в американських фольклорних пісенних текстах.

Для аналізу американських фольклорних пісень з образом дружини, що є матеріалом нашого дослідження, відібрано 20 пісень із альманахів [21; 23] та онлайн збірників пісень [20; 22]. Варто зазначити, що не лише народні (традиційні), а й авторські пісні входять до корпусу АПФ. Дослідження Н. І. Панасенко та Я. Ф. Дмитрієва доводять, що “в АПФ авторська пісня вважається “народною” за умови, що вона зберігає свою популярність протягом віків [5, с. 169]”. Авторські пісні широко представлені в збірниках АПФ, “їх переспівують відомі виконавці, а простота та впізнаваність цих творів сприяють присвоєнню їм статусу “народних” [9, с. 133]”. Вважаємо доцільним провести ексклюзивний порівняльний аналіз цих двох підгруп пісень з урахуванням лінгвістичних та культурно-історичних факторів. Такий аналіз дасть змогу перевірити припущення, що в авторській пісні образи дружин створено переважно за допомогою засобів стилістичної семасіології та підсилено складною мелодією, а традиційна американська пісня має простий мелодійний контур та перевагу в кількості засобів стилістичної фонетики та стилістичного синтаксису. Вищезазначене припущення базується на обробці праць І. Р. Гальперіна [13], І. В. Качуровського [2], В. А. Кухаренко [3], М. М. Лапшиної [4], О. М. Мороховського [11], Н. І. Панасенко [4; 14; 15], Н. С. Ференц [12], енциклопедій з лінгвістики [19], історії США [1], фольклору [17; 18] та власному доробкові автора [6; 7; 8; 9; 10; 16].

Виконане дослідження дало змогу виокремити та вивчити важливі аспекти створення образу дружини в АПФ. Зокрема, детальний аналіз вибірки показав, що загалом усі образи дружини є або негативними, або позитивними. Ми виокремили ключові пісні та згрупували їх за наступними критеріями:

позитивний образ

1) образ коханої дружини

2) образ дружини-друга

3) образ вірноїУвідданої дружини

4) гумористичний образ

5) печально-ліричний образ

а) померлої дружини

б) ображеної дружини

негативний образ

1. асоціальний образ

2. образ зрадженої дружини

3. іронічний образ

4. образ марнотратки/гуляки

5. образ дружини-прокляття

Розглянемо запропоновану класифікацію позитивних образів дружини докладніше.

Образ коханої дружини (“I'll take you home again, Kathleen”).

У 1875 році Томас Вестендорф (Thomas Westendorf), вчитель музики зі штату Іллінойс, написав ліричну пісню “I'll take you home again, Kathleen” своїй дружині, коли вона гостювала на батьківщині в штаті Нью-Йорк. Авторська пісня про розлуку з коханою дружиною, про взаємне кохання та очікування зустрічі стала настільки популярною в Америці, що її ввели до альманахів та фольклорних збірників. Інформація про автора, що для дослідника є вертикальним контекстом, відразу натякає на вишуканий текст та комплексну мелодію. Пісенний текст багатий на засоби стилістичної семасіології, зокрема, на епітети для опису коханої (bonnie bride; loving eyes; true heart; loving heart). Образний перифраз (The roses all have left your cheek, I've watched them fade away and die) для позначення ностальгії в подружжяліричний та сповнений любові. Персоніфікації (That life holds nothing, dear, but you; Thy loving heart will cease to yearn) та простий повтор (Though many, many times I see you) підсилюють емоційність та виразність жіночого образу. Складна мелодія поглиблює ностальгію. Зокрема, розвиток мелодії суперечить гармонії. Мелодія спрямовується вгору, долається природне тяжіння септими D7 (у тексті С7) вниз, вона замість руху на півтону вниз, іде на півтону вверх і замість терції акорду потрапляє у квінту. Таким чином I частина відділена від початку II частини, і II частина ніби починається заново, відкинувши тяжіння. Це поєднується з текстом усіх трьох куплетів у місці, де йдеться про сум. У цій пісні на перший план виступає мелодія, вона підпорядковує собі гармонію, використовує не тяжіння, а барвистість звучання акордів, як виразне відчуття. У мелодії застосований хвилеподібний рух, проте одноманітність ритму долається за рахунок барвистості гармонії й рухливості мелодії. За жанром пісня ближча до романсу, оскільки мелодія більш деталізовано пов'язана з текстом, відтворює не тільки загальний характер, а й окремі поетичні образи, інтонацію окремих фраз. Супровід відіграє важливу роль. Це хвилі, що накочуються то вгору, то вниз. Вони символічно відповідають меланхолійному настрою подружжя.

Образ дружини-друга (“Cumberland Gap”).

Фольклорна пісня “Cumberland Gap” у стилі блуграс, що з'явилася в 19 столітті в Аппалачському регіоні, має другорядний образ дружини, з якою чоловік (головний герой) прямує до Камберлендської Впадини. На перший погляд, у пісні йдеться про красу природи, чому сприяє перифраз (Cumberland Gap with its cliffs and rocks, home of the panther, bear and fox. Х 2р). Повтор кожного куплету створює враження довгої дороги. Дружина згадується лише на початку пісні (Me and my wife and my wife's pap, we 're all going down to Cumberland Gap). Інші засоби стилістичної семасіології та синтаксису відсутні. Чому тоді образ дружини- друга такий яскравий? Імовірно, що завдяки римі та ритму. У цій пісні вказаний образ підкреслює проста чоловіча (окситонна) рима з наголосом на останньому складі в кінці кожного куплету:

Cumberland Gap is a mighty fine place,

Рима точна та закрита, що закінчується приголосним звуком. Парний спосіб римування (аабб) та мелодія в стилі блуграс (кантрі) розвиває маршовий ритм і створює чоловічі образи, тому судження про дружину ідентичне образу друга чоловічої статі. Звичайно, це образне порівняння, дружина за таких обставин наділена лише чоловічими якостями: вона сильна духом, вірна та надійна. Подальші звернення до вертикального контексту виявили факт популярності пісні в часи Громадянської війни (1861-1865) серед мігрантів, які проходили сотні миль, щоб оселитися на нових територіях. У ХХ столітті пісня була поширена серед кемперів і скаутів.

Образ вірної / відданої дружини (“Wait for the Wagon”).

Пісня “Wait for the Wagon” датована 1851 роком, автор тексту - Джордж Кноф (George Knauff), композитор - Бішоп Баклі (Bishop Buckley). Пісня образно схожа на “Cumberland Gap”, проте чіткіше акцентує жіночність завдяки звертанню до коханої дружини (My dear, my lovely bride) та використанню епітетів у комбінації з іменем (sweet Phyllis). Вірність дружини передано постійними звертаннями до неї як до адресата з проханням-запрошенням розділити всі перипетії життя (Together, on life's journey we 'll travel till we stop. And if we have no trouble, we 'll reach the happy top).

Гумористичний образ (“Sippin' Cider Through A Straw”).

“Sippin' Cider Through A Straw” - фольклорна пісня від імені чоловіка про знайомство з красунею в барі, яка пила сидр через соломинку (The prettiest girl I ever saw was sippin ' cider through a straw). У кожному куплеті відображено розвиток його стосунків із красунею. Вони одружуються, а їхні 19 дітей називають чоловіка “татуськом”. Гіпербола та американський сленг (Andnow I've got a mother-in-law and nineteen kids that call me “Paw ”), ономатопея (sip) та мінестрельний жанр притаманні гумористично-іронічним образам та додають відповідних штрихів цій пісні. Проте образ дружини не обтяжений негативом. Можемо припустити, що таке відчуття виникає внаслідок відсутності засобів стилістичної семасіології, які більш точно та прямо вказують на якості персонажів. Спрощена граматика (The prettiest girl I ever saw was sippin ' cider through a straw) дозволяє заримувати рядки, а також додає простоти до образів чоловіка та жінки. А такі засоби стилістичного синтаксису, як звичайний повтор (We sipped that cider through a straw first cheek to cheek then jaw to jaw) та численний полісиндетон, виражений понад десяток разів сполучником “and”, спростили негативне враження чоловіка від метаморфоз із дружиною та сімейним життям.

Печально-ліричний образ померлої дружини (“Paddy Works on the Erie”).

Традиційна пісня “Paddy Works on the Erie” була на пікові популярності в середині ХІХ століття в часи розбудови країни, коли багато чоловіків працювали на залізниці, де проводили весь свій час, а інколи навіть і життя. Пісня пронизана життєвими історіями, серед яких зустріч та одруження з дівчиною Бідді в 1843 р., її смерть в 1847 р. Образ дружини по-чоловічому грубий, адже він губиться серед важких подій у житті чоловіка. Проте кілька епітетів (I met sweet Biddy Magee, And an illygant wife she's been to me) свідчать про душевне кохання, втрата якого призводить до пияцтва.

Печально-ліричний образ ображеної дружини (“Good Night, Irene”).

“Good Night, Irene”, фольклорна пісня початку ХІХ століття, змальовує кохану дружину, яка образилася на чоловіка й пішла від нього після сварки. Ірен є адресатом, пряме звертання до неї в приспіві оформлене за допомогою хіазму (Irene, good night. Irene good night, Good night, Irene. Good night, Irene). Стилістично пісня має лише вказаний повтор, який, проте, свідчить про світлі почуття до дружини, що почала допізна грати в казино та гуляти. Вальсова мелодія додає твору меланхолії та увиразнює розчарування героя життям без коханої.

Проаналізуємо також негативні образи дружини в АПФ.

Асоціальний образ (“Sweet Betsey from Pike”).

“Sweet Betsy from Pike” - фронтирна історія часів “Золотої лихоманки”, що спричинила формування образів легковажних, проте сміливих жінок. Їхні негативні риси, такі, як пияцтво (They broke out whisky and Betsey got tight), грубість (Betsey got mad), вживання ненормативної лексики (Good bye, you big lummox; Doggone you) тощо, зближували жінок із чоловіками. Доба безгрошів'я, пошуків кращого та легкого життя, еміграція, революції та війни призвели до втрати жінкою необхідності дотримуватися суспільних правил та змусили її шукати способів вижити в жорстокому світі. Можливо, тому американське суспільство не засуджує таких жінок, а швидше співчуває їм та звертає увагу на їхні позитивні риси, зокрема відважність (She fought off the Injuns with musket and ball) та відданість і вірність у біді (They swam the wide rivers and cross the tall peaks, And camped on the prairie for weeks upon weeks, Starvation and cholera and hard work and slaughter, They reached California spite of hell and high water). Метафора (You 're an angel) та епітет (Sweet Betsey) у звертанні до дружини свідчать про кохання та повагу до неї.

Образ зрадженої дружини (“There is a Tavern in the Town”).

“There is a Tavern in the Town” - традиційна пісня, відома також під красномовною назвою “The Drunkard's Song”, стала гімном Trinity University College, а її мелодія взята до дитячої ігрової пісні “Head, Shoulders, Knees and Toes”. Назва, образи та сучасне використання пісні повністю розходяться, тому варто проаналізувати пісню детально з урахуванням мовних та позамовних засобів створення образів. У творі описано двох жінок: коханку та дружину. Епітети “прикрашають” образ коханки (He left me for a damsel dark, damsel dark), підсилені в різних куплетах то повтором (And now my love who once was true to me takes this dark damsel on his knee X 2р.), то інверсією (He left me for a damsel dark, damsel dark). Повтор (I can no longer stay with you, stay with you) та інверсія при згадуванні коханки чоловіка (damsel dark) є найчастотнішими стилістичними засобами, вони створюють враження постійного хаосу. Ображена та зраджена дружина вирішує піти від чоловіка, її емоції передані епітетом (I'll hang my harp on the weeping willow tree), який описує дерево як символ її розбитої душі. Образ дружини не є цілком негативним, проте на тлі нескінченних зрад вона видається безпорадною та байдужою до своєї сім'ї: не бореться за своє кохання. Її незрозумілу поведінку увиразнює й мелодія. У ній відсутні паузи та, відповідно, можливість відновити дихання. Мелодія хвилеподібна з кульмінацією в кінці I та III куплетів, де поданий опис таверни та коханки. Імовірно, ці два факти найболючіші та емоційно насичені для дружини, після чого їй стало байдуже до всього. Кульмінація, виділена бравурною, маршовою мелодією, спочатку створює образ рішучої жінки, готової пережити всі негаразди, але якщо проаналізувати текст, то виникає враження стриманого діалогу між чоловіком та дружиною. Таким чином, образ дружини постає асиметричним; пунктирний ритм додає незрозумілого трактування її поведінки.

Іронічний образ (“Bill Bailey, Won't You Please Come Home?”).

“Bill Bailey, Won't You Please Come Home?” - іронічна пісня, слова та музику до якої написав композитор і піаніст Х'юі Кенон (Hughie Cannon), про дружину, яка спочатку вигнала чоловіка-пияку з дому, а потім передумала та почала його просити повернутися. Образ дружини Біла Бейлі дуже колоритний: тут і п'ять випадків ономатопеї (she squealed; she yelled out loud; she groaned; she moaned; bellowing like a prune-fed calf), що характеризує її неврівноваженість та грубість, і американський сленг (big wench), щоб показати відсутність манер. Її тривогу передає музичний супровід. Усе співається на одному подихові. Важливу роль відіграє синкопований ритм, що також створює відчуття тривоги.

Образ марнотратки / гуляки (“Good Night, Irene”, “Sippin' Cider Through A Straw”).

Указані пісні вже проаналізовано вище, проте варто додати, що наявність пісень з таким

специфічним образом дружини свідчить про толерантність демократичного суспільства до людських вад та статеву рівність.

Образ дружини-прокляття (“The Farmer's Curst Wife”).

“The Farmer's Curst Wife” - американська версія британської балади про фермера та дружину, яку навіть вигнали з пекла за те, що вона там витівала (When they got there (прим. авт.: to the hell), the gates they were shut, with a blow of her hand she laid open his nut). Метафора (She's the bane and torment of your life; she 'll be the death of us all) підсилює образ жахливої дружини, а персоніфікація (Two little devils were playing handball, “Take her back Daddy, she 'll be the death of us all!") в описі умов, які вона влаштувала в пеклі малим чортенятам, опосередковано свідчить про терпіння її чоловіка. Інверсія в кожному куплеті (she laid open his nut; when the devil came up, and to him did say), тавтологія (the gates they were shut) та ономатопеїчний повтор з епіфорою в приспіві (With a riteful la, titty fie day, riteful, riteful, titty fie day X 2р.) формують живу картину того хаосу, який дружина фермера влаштувала йому та чортам. Усе перевернуто догори ногами, нічого не зрозуміло.

Запропонована класифікація підкріплюється знаннями вертикального контексту, а саме історії місцевості чи штату, фактів про історичні та культурні події в Америці, а також особисті сімейні драми та переживання, які залишили слід у серцях людей. Результат доводить, що засоби стилістичної семасіології, зокрема метафора чи епітет, найшвидше та найточніше дають підказки до розшифрування образу. Засоби стилістичної фонетики та стилістичного синтаксису довершують загальну картину образу. Музичний супровід акцентує чуттєве сприйняття ситуації та образу дружини в ньому.

Як було показано в класифікації, та сама пісня може потрапляти до кількох виділених підгруп, що означає багатогранність жіночого образу. Кожна пісня є унікальною, з самодостатнім сформованим образом, який сприймається суспільством на відповідному рівні. Перевага позитивних образів дружин (близько 60%) доводить правильний алгоритм розвитку американського суспільства зі своїми сімейними традиціями та культурними цінностями. Те, що ці ролі закарбовані в фольклорних пісенних текстах, свідчить про їх прийняття та розуміння. Ідеальних етносів не існує, як і не існує лише ідеальних дружин. Життя сповнене труднощів та перешкод, які одних загартовують, а інших, на жаль, ламають. Проте американцям притаманне чудове почуття гумору, яке допомагає подолати всі труднощі.

Розглянемо ще один важливий аспект, вартий уваги дослідника фольклорних пісенних текстів. Вік дружини є предметом особливо делікатного оспівування. Якщо вона молода, то вік мало привертає увагу. А ось пісні, у яких ідеться про вірність, що триває роками, чи про наявність дорослих дітей, онуків, сріблястий колір волосся дружини та чоловіка, спогади, завуальовано свідчать про довгий проміжок часу, проведений разом. Він вказує лише на велике кохання, терпіння, мудрість та повагу. Прикладами є такі прекрасні ліричні пісні, як “Silver Threads Among The Gold” та “When You And I Were Young Maggie”. Як правило, зрозуміти основну ідею допомагає метафора, епітет, перифраз чи гіпербола. Наприклад, в авторській пісні кінця 19 століття “Silver Threads Among The Gold” (музика - Харт Денкс (Hart Danks), слова - Ебен Рексфорд (Eben Rexford) застосовано перифраз (Darling, I am growing old, silver threads among the gold) та гіперболу (Oh! My darling, mine alone, alone, you have never older grown!) для пом'якшення впливу років, а також - інверсії (Love can never more grow old; Cheeks may fade and hollow grow, but the hearts that love will know) та повтори для експресії та утвердження думки про невідворотність долі. Крім того, чоловіча (окситонна) рима сприяє стриманому сприйняттю факту старості. Чоловіча рима властива й авторській пісні “When You And I Were Young Maggie”, за винятком рядків зі звертанням до дружини на ім'я:

I wandered today to the hill, Maggie,

Метафора, навіть звернена на чоловіка (My face is a well written page, Maggie; But time alone was the pen), має естетичне значення та є своєрідним компліментом. В обох піснях чоловіки говорять про свій вік (My steps are less sprightly than then), а вже потім про вічну молодість дружини (But to me you 're as fair as you were, Maggie). Обидві пісні є авторськими, тому можемо припустити, що проблема віку - це делікатне питання, яке вміло замасковано за допомогою стилістичних засобів. Тому загалом підтверджуємо вищезгадане припущення.

Образ дружини як матері дітей відсутній зовсім. Це можна пояснити традицією раннього початку самостійного життя в підлітків. Поодинокі випадки помічено в іронічно-сатиричних піснях, зокрема в “Sippin' Cider Through A Straw” (And now I've got nineteen kids that call me “Paw ”). Ще одна риса, притаманна АПФ - це відсутність расових відмінностей, незважаючи на багатонаціональність суспільства. У доробку автора є відповідні дані результатів дослідження цієї проблематики [9, с. 132].

Як видно з наведених вище прикладів, музичний супровід вартий окремої уваги. Зазвичай мелодія підсилює текст й образи. Проте вона може й змінювати контекст. У зв'язку з цим варто задати вже проаналізовану нами пісню про зраду зі швидким темпом та жартівливою швидкою мелодією, яка перетворює негативний образ дружини на сатирично-іронічний, що сприяє легкому та несерйозному сприйняттю такого образу суспільством. Також вище наведено приклади пісень, маршова мелодія яких сприймалася як чоловіча, унаслідок чого творам не вистачало ліричності і дружина поставала в них як друг. Рівність дружини та чоловіка, повага до дружини, як до друга, свідчить про передові бачення американців на вільній землі. Навіть негативні на перший погляд образи дружин-гуляк (“Good Night, Irene”, “Sippin' Cider Through A Straw”) не сприймаються суспільством однобоко. Гумор, сатира та просте кохання нівелюють кліше, нав'язані суспільством. Якщо лексика трактується негативно, то принаймні мелодія збалансовує образ дружини (“The Farmer's Curst Wife”).

Узагальнюючи аналіз основних та другорядних засобів створення жіночих образів, варто визнати, що припущення про домінування засобів стилістичної семасіології правильне наполовину. Метафора, епітет справді описують дружину прямо, проте повтор, який є синтаксичним засобом, закріплює відповідний ефект. Негативний образ часто передається персоніфікацією, перифразом, евфемізмом. Інверсія робить образ витонченим та відмінним від інших образів. Засоби стилістичної фонетики не несуть ключового навантаження, а лише роблять ситуативні акценти.

На основі викладених даних констатуємо, що в піснях з яскравими жіночими образами, жінка є переважно об'єктом опису з боку чоловіка. Така характеристика особливо типова для авторських пісень, адже в Америці в XVII-XIX століттях не було письменниць. По-друге, за суспільними правилами чоловік змушений першим робити жінці компліменти. А враження від образу дружини побічно вимальовує також образ чоловіка. Любляча дружина є коханою. Дружина, яка зраджує, не може знайти необхідних рис у своєму чоловікові й шукає їх у коханцеві.

Отже, комплексний лінгвістичний та екстралінгвістичний аналіз пісень з образом дружини уможливлює розуміння палітри соціальної ролі жінки як дружини, відношення соціуму до такого статусу жінки, ставлення чоловіка до дружини на рівні етносу та відношення самої жінки до своєї ролі. Засоби стилістичної семасіології здебільшого є визначальними у формуванні образу дружини, а музичні та фонетичні засоби лише збалансовують його та додають те, чого не можна сказати словами. Вони роблять образ дружини проникливим, чуттєвим або сварливим. Зроблені узагальнення свідчать про доцільність інтегрованого підходу до аналізу пісенних текстів. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивченні засобів формування інших жіночих образів, зокрема сестри чи коханої.

лінгвістичний фольклорний пісня дружина

ЛІТЕРАТУРА

1. История США : в 4 т. / [отв. ред. Н. Н. Болховитинов]. - М. : Наука, 1983. - Т 1. 1607-1877. - 1983. - 688 с.

2. Качуровський І. В. Фоніка /Ігор Васильович Качуровський. - Мюнхен : Український Вільний Університет, 1984. - 208 с.

3. Кухаренко В. А. Практикум з стилістики англійської мови : [підручник] / Валерія Андріївна Кухаренко. - Вінниця : Нова Книга, 2003. - 160 с.

4. Лапшина М. Н. Стилистика современного английского языка / Марина Николаевна Лапшина. - М. : Академия, 2013. - 272 с.

5. Панасенко Н. И., Дмитриев Я. Ф. Культурологический подход к классификации американского песенного фольклора / Н. И. Панасенко, Я. Ф. Дмитриев // Вісник Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т Шевченка. - 2008. - № 24 (163). - С. 168-183.

6. Сташко Г. І. Вертикальний контекст як складова лінгвістичного аналізу усного поетичного тексту / Г. І. Сташко // Україна і світ: діалог мов та культур: Матеріали міжнародної науково- практичної конференції, 1-3 квітня 2015 року. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2015. - С. 429-431.

7. Сташко Г. І. Епітет як засіб створення жіночих образів в американському пісенному фольклорі / Г. І. Сташко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. - Одеса, 2015. - Вип. 15. - Т 2. - С. 136-139.

8. Сташко Г. І. Засоби стилістичної фонетики у створенні жіночих образів (на матеріалі американського пісенного фольклору) / Г. І. Сташко // Наукові записки національного університету “Острозька академія”. Серія : Філологічна. - 2014. - № 44. - С. 293-295.

9. Сташко Г. И. Особенности американской фольклорной песни / Г. И. Сташко // Научный результат. Серия “Вопросы теоретической и прикладной лингвистики”. Сетевой научнопрактический журнал. - Белгород : Учредитель ФГЛОУ ВПО “Белгородский государственный национальный исследовательский университет”, 2014. - № 2 (2). - Т 1. - С. 131-136.

10. Сташко Г. І. Роль засобів стилістичного синтаксису в створенні жіночих образів (на матеріалі американських фольклорних пісень) / Г. І. Сташко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Серія : Філологічна. - Житомир, 2015. - №4 (82). - С. 81-87.

11. Стилистика английского языка: [учеб. пособие]. / [А. Н. Мороховский, О. П. Воробьева, Н. И. Лихошерст, З. В. Тимошенко]. - К. : Высш. шк., 1991. - 272 с.

12. Ференц Н. С. Основи літературознавства : Навчальний посібник / Наталія Станіславівна Ференц. - К. : Знання, 2011. - 431 c.

13. Galperin I. R. Stylistics / Ilya Romanovich Galperin. - M. : Librokom, 2010. - 5th edition. - 336 p.

14. Panasenko N. I. Melodic Component as the Means of Expressing Emotions and Feelings in Ukrainian and American Folk Love Songs / N. I. Panasenko // International Journal of Arts and Commerce. - UK : Centre for Enhancing Knowledge, - Vol. 2. - No .7. - July, 2013. - P. 142-154.

15. Panasenko N. Musical and Linguistic Means of Creating Images in Traditional and Popular American Songs / N. Panasenko // Review of Arts and Humanities. - USA : American Research Institute for Policy Development. - Vol. 3. - No. 1. -2014. - P. 23-43.

16. Stashko H. Metaphor in Creating Female Images / H. Stashko // International Scientific and Practical Conference “WORLD SCIENCE” (“The goals of the WorldScience 2016 (January 27-28, 2016, Dubai, UAE)”). - 2016. - 2(6), Vol.1. - P. 37-41.

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

1. An Encyclopedia of American Folklore / Edited by J. H. Brunvand. - N. Y. & L. : Garland Publishing, Inc., 1996. - 812 p.

2. Encyclopedia of American Folklore. Facts on File Library of American Literature / Edited by L. S. Watts. - N. Y. : NY Facts on File, 2006. - 448 p.

3. Strazny Ph. (ed.) Encyclopedia of Linguistics. Vols. 1-2. - N. Y., Oxon : Fitzroy Dearborn, 2005. - 1243 p.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. American Folklore // http:// americanfolklore.net/folklore/2010/10/ american_folksongs.html

2. Appleby A. America's All-Time Favorite Songs / A. Appleby, J. Stone. - N. Y., L., Sydney: Amsco Publications, 1991. - 398 p.

3. Kodaly Center. The American Folk Song Collection [Electronic Resource]. - Mode of Access : http: // kodaly.hnu.edu/collection.cfm

4. Raph Th. The American Song Treasury. 100 Favorites / Theodore Raph. - N. Y: Dover Publications, 1986. - 406 p.

Размещено на Allbest.ru