Субконцепт prodigy як структурна частина концепту genius (на матеріалі англомовних біографій)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 8П.ПГ37Ч2

Субконцепт prodigy як структурна частина концепту genius (на матеріалі англомовних біографій)

Строченко Л.В.

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова



Стаття присвячена дослідженню особливостей вербалізації концепту GENIUS в англійській мові та мовленні, а саме - його структурної частини - субконцепту PRODIGY У роботі висвітлено основні аспекти вивчення феномену геніальності у філософії та психології; розглянуто етимологію лексичних одиниць genius та prodigy в англійській мові та виявлено, що їхня внутрішня форма актуалізує ірраціональні складові відповідних концептів. У роботі також проаналізовано дефініції лексичних одиниць genius та prodigy в англомовних словниках та виокремлено поняттєві концептуальні ознаки концепту GENIUS та субконцепту PRODIGY Мовленнєве втілення цих концептів проаналізовано на матеріалі науково-популярних біографій, у результаті виокремлено такі концептуальні ознаки субконцепту PRODIGY: молодий вік, талант та креативність, інтелект та надзвичайність.

Ключові слова: вербалізація, концепт, субконцепт, концептуальна ознака, геній.



Introduction. According to Z.D. Popova and J.S. Sternin, representatives of the semantic- cognitive approach, concept is a basic unit of human mental code, which has an internal structure consisting of conceptual features; it is the result of the individual and social learning of the world. Conceptual features contain comprehensive information about the corresponding object or phenomenon, as well as the interpretation of information of public consciousness and the treatment of the subject or phenomenon. Thus, the representatives of this trend treat language as one of the main tools of cognition and conceptualization of the world. The study of concept through the language is the most reliable way of linguistic analysis which allows to detect conceptual features and to work out the model of the concept. Purpose. The article is dedicated to the investigation of the peculiarities of verbalization of the concept GENIUS in the English language and speech, namely its structural part - subconcept PRODIGY. Methods. To achieve the aim of the work the following methods of linguistic analysis have been used: componential, contextual and conceptual. Results. Any analysis of the concept starts by detecting language units that represent a given concept, their interpretation and vocabulary speech contexts. The research presents main aspects of the study of the phenomenon of genius in philosophy and psychology; analyzes definitions of the lexical units “genius” and “prodigy” in the English dictionaries; singles out conceptual features of the analyzed concept in the popular-science biographies of Wolfgang Amadeus Mozart and other child prodigies. Conclusion. The following conceptual features of PRODIGY have been singled out on the basis of dictionary definitions: young age; intellectual power, talent, extraordinary / superior. The following conceptual features of the subconcept PRODIGY have been singled out on the basis of popular-science biographies: young age, extraordinary talent and creative power.

Keywords: verbalization, concept, subconcept, conceptual feature, genius.



Формулювання проблеми та обґрунтування актуальності її розв'язання. Вивчення особливостей вербалізації субконцепту PRODIGY як складової частини концепту GENIUS важливе для з'ясування специфіки осмислення феномену геніальності носіями англійської мови. Цей феномен все ще потребує всебічного дослідження, зокрема на матеріалі біографічних праць.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Феномен геніальності загалом і так званого “вундеркіндства” як найвищої творчої здібності в науковій чи художній діяльності в молодому віці здавна привертав увагу дослідників. Загальноприйнятим стало таке визначення вундеркінда: “дитина, яка визнана вищою в рівні інтелектуального розвитку від інших дітей свого віку. Вундеркінди, як правило, виявляють свої здібності вже в ранньому віці (до 10 років). Ці здібності належать до всіх інтелектуальних сфер діяльності: математики, фізики, музики, енциклопедичних знань тощо” [10].

Вивченню різних аспектів геніальності присвячено багато праць з філософії та психології. Серед основних напрямів трактування та дослідження феномену геніальності відзначимо ірраціональний підхід, який наголошує на божественній природі геніальності та є тісно пов'язаним з архаїчним і релігійними уявленнями; раціональний підхід, у межах якого геніальність розглядають як вроджену якість людини, що дозволяє уточняти геніальність як властивість людського розуму і уможливлює її дослідження різними напрямками в психології, педагогіці і генетиці та визначення біологічних (інстинкти, пам'ять, генетична спадковість, вроджені здібності до творчості) і психологічних (фантазія, уява, натхнення, спонтанність) факторів геніальності; емпіричний підхід, з точки зору якого геніальність є набутою властивістю людини в процесі її розвитку; соціокультурний підхід, який розглядає значимість і разом з тим проблематичність взаємодії генія і суспільства [10]. мова концепт лексичний

На сучасному етапі свого розвитку лінгвоконцептологія має великий доробок праць, присвячених дослідженню споріднених концептів, зокрема РОЗУМ, ІНТЕЛЕКТ [див., наприклад, 1]. Проте феномен геніальності як найвищого вияву інтелектуальної чи творчої діяльності людини та власне людини-генія або дитини-генія зостається поза увагою лінгвістів, що увиразнює актуальність даного дослідження, у якому ми потрактовуємо PRODIGY як субконцепт та аналізуємо його лексикографічне втілення на матеріалі англомовних словників різної функціональної спрямованості та мовленнєве втілення на матеріалі англомовних біографій Вольфганга Амадея Моцарта, Фредеріка Шопена, Блеза Паскаля та Карла Бенца.

Мета роботи полягає у вивченні особливостей вербалізації субконцепту PRODIGY як складової частини концепту GENIUS в англійській мові та мовленні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Пропонована стаття грунтується на теоретичному доробку семантико-когнітивного підходу до вивчення концептів, який досліджує співвідношення семантики мови з концептосферою народу, співвідношення семантичних процесів з когнітивними. Представники цього напряму в когнітивній лінгвістиці визначають концепт як належність свідомості людини, глобальну одиницю розумової діяльності, квант структурованого знання [1, с. 7-8]. Структуру концепту складає певна кількість інших повноцінних концептів, для позначення яких використовуємо термін субконцепт [6].

Таким чином, саме мова є одним із основних інструментів пізнання та концептуалізації навколишнього світу, оскільки аналіз мовних засобів дозволяє найбільш простим та ефективним способом виявити ознаки концепту та змоделювати його. Склад того чи іншого концепту виявляється через даний концепт, словникові тлумачення мовних одиниць та мовленнєві контексти. З огляду на зазначене вище, цілком логічним першим етапом аналізу складу будь-якого концепту є розгляд словникових дефініцій його мовних репрезентантів, що, власне, входить до завдань нашого дослідження.

Насамперед розглянемо мотиваційні ознаки досліджуваних концептів через аналіз етимології англомовних лексичних одиниць genius та prodigy.

“L. genius, prop., the superior or divine nature which is innate in everything, the spirit, from genere, gignere, to beget, bring forth (11).

У своїй праці “История слов в истории общества” Р.О. Будагов, зокрема, зазначає, що латинське genius було маловживаним словом і довго зберігало зв'язки з дієсловами genere, gignere (народжувати). “Геній сприймався як дещо вроджене, притаманне людині, сім'ї та навіть місцевості” [2, с. 160]. Таким чином, внутрішня форма цієї номінації актуалізує ірраціональну складову відповідного концепту.

Саме в такому ракурсі розглядає концепт ГЕНІЙ Ю.С. Степанов. Учений наголошує, що геній, ангел, іпостась, душа є частинами одного поняттєвого поля - внутрішнього Я людини. Геній в античності - це дух, божество життєвої сили, яке з народження було притаманне лише чоловікам (аналогічним божеством жінок вважалась Юнона) [8, с. 581-584].

І лише у другій половині XVIII століття відбувається перелом в семантиці цієї лексичної одиниці. З того часу genius позначає не тільки особливу здібність, а й саму людину, яка має цю якість. Саме тоді з'являються численні трактати Е. Юнга, Д Дідро, І. Канта, які дають поштовх для подальших досліджень цього феномену [2, с. 160].

Стосовно етимології лексичної одиниці prodigy, то вона вказує на надзвичайність відповідного феномену:

“'prodigy - late 15c., “sign, portent, something extraordinary from which omens are drawn,” from Latin prodigium “prophetic sign, omen, portent, prodigy;” from pro “forth, before” + -igium, a suffix or word of unknown origin, perhaps from the same source as aio “I say”. Meaning “child with exceptional abilities” first recorded 1650s” (12).

Як бачимо, внутрішня форма цієї номінації (пророцький знак, знамення) також актуалізує ірраціональну складову відповідного субконцепту.

Сучасні тлумачні словники англійської мови наводять дефініцію лексеми genius, що містить чотири семеми. Розглянемо кожну з них.

“1. Genius A good or evil spirit, or demon, supposed by the ancients to preside over a man's destiny in life; a tutelary deity; a supernatural being; a spirit, good or bad. Cf. Jinnee. “The unseen genius of the wood. “ We talk of genius still, but with thought how changed! The genius of Augustus was a tutelary demon, to be sworn by and to receive offerings on an altar as a deity” (11).

Як бачимо, перша семема позначає генія-духа, який впливає на долю людини чи місцевості, тобто оригінальне значення цієї лексичної одиниці в латинській мові збереглося до наших днів.

“2. Genius A man endowed with uncommon vigor of mind; a man of superior intellectual faculties and creativity; as, Shakespeare was a rare genius” (11).

Друга семема позначає людину із надзвичайними здібностями, які стосуються її інтелекту або творчого потенціалу. Описові семи uncommon, superior увиразнюють унікальність інтелектуальних та творчих можливостей такої людини.

“3. Genius Distinguished mental superiority; uncommon intellectual power; especially, superior power of invention or origination of any kind, or offorming new combinations; as, a man of genius. Genius of the highest kind implies an unusual intensity of the modifying power” (11).

Третя семема передає найбільш надзвичайну здібність, власне геніальність. Знову виокремлюємо описові семи uncommon, superior, distinguished, які підкреслюють новизну відкриття чи винаходу.

“4. Genius The peculiar structure of mind with which each individual is endowed by nature; that disposition or aptitude of mind which is peculiar to each man, and which qualifies him for certain kinds of action or special success in any pursuit; special taste, inclination, or disposition; as, a genius for history, for poetry, or painting” (11).

І нарешті, остання семема позначає природну схильність людини до певного виду занять - inclination, disposition, яка притаманна кожній людині та є індивідуальною рисою - peculiar to each man.

Таким чином, робимо висновок, що англомовний концепт GENIUS / ГЕНІЙ / ГЕНІАЛЬНІСТЬ вербалізують друга та третя семеми у структурі лексичного значення відповідної лексеми.

Слід відзначити однаковий семний склад даних семем у різних словниках. Так, порівняймо наведені визначення у New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language із дефініціями American Heritage Dictionary:

“Genius:

a. Extraordinary intellectual and creative power: artistic works of genius.

b. A person of extraordinary intellect and talent' (11).

Як бачимо, наведена дефініція також підкреслює винятковість, незвичайність інтелекту чи творчих здібностей людини-генія. Подібні семи виокремлюємо і в дефініції Collins English Dictionary:

“Genius:

1. a person with exceptional ability, esp of a highly original kind

2. such ability or capacity: Mozart's musical genius” (11).

Дефініція у Webster's College Dictionary містить також згадку про сфери діяльності людини, у яких виявляє себе геній:

“Genius:

1. an exceptional natural capacity of intellect, esp. as shown in creative and original work in science, art, music, etc.: the genius of Mozart.

2. a person having such capacity” (11).

Слід відзначити, що використані у дослідженні тлумачні словники зазначають еталонні приклади геніальних людей - це Шекспір та Моцарт, що вказує на прототипний характер постатей цих митців. Ще одним прикладом типового представника категорії “геній” є вчений Ейнштейн, прізвище якого слугує синонімом лексичної одиниці геній. Цей випадок антономазії (einstein) закріплений словниками (11).

Використані у дослідженні тлумачні словники англійської мови відображають наївну картину світу. Наукова картина світу представлена у нашому дослідженні медичними словниками, які дефінують номінацію genius так:

“Genius (psychology)

-adjective. Referring to a marked superiority in intellectual power.

noun.A highly intelligentperson,whose IQ is > 140 and/or in the top 1% of those subjected to IQ testing” (11).

Як бачимо, ця дефініція відносить номінацію genius до термінів психології. Основна відмінність дефініцій тлумачних та медичних словників полягає у тому, що в останніх наголошено суто на інтелектуальних надздібностях людини-генія, тоді як тлумачні словники відзначають ще й видатний творчий потенціал. Ще однією особливістю наукового тлумачення феномену геніальності є відзначення того, що її можна ідентифікувати за допомогою тесту на IQ: на переконання психологів, людина вважається генієм, якщо рівень її IQ вищий за 140. Згідно з офіційною статистикою, такі люди становлять лише 1 %.

Проведений компонентний аналіз уможливив виділення таких концептуальних ознак досліджуваного концепту GENIUS / ГЕНІЙ:

- інтелект (вербалізується такими лексичними одиницями: intellectual faculties, intellectual power, intelligent, mental, vigor of mind);

- творчі здібності (вербалізується такими лексичними одиницями: creative power, talent, creativity);

- видатний / найвищий / надзвичайний (вербалізується такими лексичними одиницями: uncommon, superior, distinguished, highly, exceptional, extraordinary, marked superiority);

- новизна / оригінальність (вербалізується такими лексичними одиницями: power of invention or origination of any kind, or offorming new combinations; original work).

Розглянемо словникові дефініції лексичної одиниці, яка номінує субконцепт PRODIGY:

“'prodigy - a person, esp. a child or young person, having extraordinary

talent or ability: a musical prodigy'" (12);

“'prodigy - an unusually gifted or intelligent (young) person;

someone whose talents excite wonder and admiration; “she is a chess prodigy"" (12).

Як бачимо, словникові визначення актуалізують такі ознаки:

- вік (a child or young person);

- інтелект (ability, intelligent);

- творчі здібності (talent, gifted);

- надзвичайність (extraordinary, unusually, excite wonder and admiration).

Мовленнєве втілення досліджуваного концепту розглянуто на матеріалі англомовних біографій видатних музикантів Вольфганга Амадея Моцарта та Фредеріка Шопена, а також відомого вченого Блеза Паскаля та автоінженера Карла Бенца.

У сучасному мовознавстві виокремлюють декілька типів біографій, серед яких відзначимо, зокрема, наукову, академічну, художню, документальну та науково-популярну [3, с. 142]. Матеріалом даного дослідження слугували біографії останнього різновиду - науково-популярні, розміщені на різноманітних біографічних ресурсах мережі Інтернет. Цільовою аудиторією цих публікацій є пересічний “наївний" носій мови, тож аналіз їхніх лінгвістичних особливостей уможливить виокремлення концептуальних ознак субконцепту PRODIGY в англомовній наївній картині світу.

Насамперед слід відзначити широке використання номінативної одиниці prodigy та похідної від неї prodigious у проаналізованих біографіях:

“The composer Wolfgang Amadeus Mozart (1756-1791) led a life that was dramatic in many respects, including his career as a child prodigy, his struggles to achieve personal independence and establish a career, his brushes with financial disaster, and his death in the course of attempting to complete his Requiem"" (14);

“Born in Salzburg, he showed prodigious ability from his earliest childhood. Already competent on keyboard and violin, he composed from the age of five and performed before European royalty"" (13).

Крім цього, всіляко підкреслюється його вік, в якому він досяг тих чи інших успіхів:

“Mozart wrote his first symphony when he was eight years old" (14).

Отже, концептуальна ознака вік досліджуваного субконцепту актуалізується такими лексичними одиницями, як earliest childhood, the age of five, eight years old.

Надзвичайність таланту Моцарта підкреслює у своїх спогадах його сестра, яка зазначає, що їхній батько почав навчати маленького Амадея гри як розваги, а той виявив незвичайні здібності:

“In the fourth year of his age his father, for a game as it were, began to teach him a few minuets and pieces at the clavier.... He could play it faultlessly and with the greatest delicacy, and keeping exactly in time.... At the age of five, he was already composing little pieces, which he played to his father who wrote them down"" (13).

Ознака надзвичайної обдарованості актуалізується ще й тим, що маленький Амадей став композитором ще до того, як зміг сам записувати свої твори, за нього це певний час робив його батько. Успіхи Моцарта стали таким великим сюрпризом для його батька і одночасно вчителя, що той навіть перестав сам писати музику:

“In his early years, Wolfgang's father was his only teacher. There is evidence that Mozart was keen to progress beyond what he was taught. It came as a surprise to Leopold, who eventually gave up composing when his son's musical talents became evident"" (13).

Подібний приклад гіперболізованої актуалізації концептуальної ознаки надзвичайності творчих здібностей зафіксований нами і в досліджених англомовних біографіях Леонардо да Вінчі [9, с. 53].

Отже, проведений аналіз засвідчив, що англомовні науково-популярні біографії Моцарта актуалізують дві ознаки субконцепту PRODIGY - вік та надзвичайні творчі здібності.

Перейдемо до аналізу особливостей вербалізації досліджуваного субконцепту у біографіях ще одного відомого музиканта - Фредеріка Шопена. Як і в попередньому випадку, відзначаємо вживання номінації prodigy , наприклад:

“Child Prodigy. By 1818, Chopin was performing in elegant salons and writing his own compositions, including the Polonaise in G Minor. By 1826, he had composed several piano pieces in different styles, and his parents enrolled him in the Warsaw Conservatory of Music, where he studied for three years under Polish composer Josef Elsner. However, sensing he needed a broader musical experience, Chopin's parents eventually sent him to Vienna, where he made his performance debut in 1829” (15).

Наступна концептуальна ознака, яка знаходить своє відображення у проаналізованих біографіях, - надзвичайність - вербалізується за допомогою номінативної одиниці greatest:

“Considered Poland's greatest composer, Frederic Chopin focused his efforts on piano composition and was a strong influence on composers who followed him” (15).

Як і в розглянутих біографіях Моцарта, найчастотнішою концептуальною ознакою, яка вербалізована у даних текстах, є молодий вік, який позначається словосполученням early age або числівниками:

“Born on March 1, 1810, in Zelazowa Wola, Poland, Frederic Chopin, grew up in a middle-class family. He published his first composition at age 7 and began performing one year later... Chopin found himself invited at an early age to play at private soirues, and at eight he made his first public appearance at a charity concert. Three years later he performed in the presence of the Russian tsar Alexander I, who was in Warsaw to open Parliament. Playing was not alone responsible for his growing reputation as a child prodigy. At seven he wrote a Polonaise in G Minor, which was printed, and soon afterward a march of his appealed to the Russian grand duke Constantine, who had it scored for his military band to play on parade... .At an early age, Chopin displayed artistic talents -he was an artist, wrote poetry, and played piano without any formal instruction. The gifted child also began composing his own music and had his first piece of music published when he was just seven years old” (15).

Цікавим фактом є порівняння Шопена із Моцартом як еталоном музиканта-вундеркінда:

“By this time the young Chopin began drawing comparisons to Wolfgang Amadeus Mozart (1756-1791), another composer who had demonstrated spectacular talent at a young age” (15).

Перейдемо до аналізу особливостей вербалізації досліджуваного субконцепту в біографіях відомого вченого Блеза Паскаля. У них теж відзначаємо вживання номінації prodigy на основі того факту, що батько майбутнього вченого, який сам був талановитим математиком, вирішив вчити сина вдома:

“Inventor, mathematician, physicist and theological writer Blaise Pascal, born on June 19, 1623 in Clermont-Ferrand, France, was the third of four children and only son to Etienne and Antoinette Pascal. His mother passed away when Blaise was just a toddler and he became exceptionally close to his two sisters Gilberte and Jacqueline. His father, Etienne, was a tax collector and talented mathematician. Etienne moved the family to Paris in 1631. He had decided to educate Blaise - a child prodigy - at home so he could design an unorthodox curriculum and make sure that Blaise was able to express his own innate curiosity” (16).

Концептуальна ознака інтелект вербалізується за допомогою номінативної одиниці inquisitive, наприклад:

“Even so, Etienne's plan backfired: The fact that mathematics was a forbidden topic made the subject even more interesting to the inquisitive boy, who at the age of 12 began exploring geometry on his own” (16).

Стосовно науково-популярних біографій відомого винахідника та інженера Карла Бенца, то в них також констатуємо морфемний повтор номінативної одиниці prodigy:

“You mayfind the name Karl Benz familiar. It should be. From him sprang Mercedes Benz, Daimler Benz and Daimler-Chrysler. Yet, did you know, he was a child prodigy ?...All of this accomplishment has its roots in a scientifically prodigious childhood - a prodigiousness that was clear in his primary school years. Though he came from a very poor background (owing in large part, one would think to his father being killed, in a railway accident, when Karl was only two years old), his mother struggled to ensure he got the best of educational opportunities. He didn't disappoint her and he started at the scientifically oriented Lyzeum at nine years old. From there he moved onto the Poly-Technical University and finally another University - the University of Karlsruhe which he entered at the age of 15 to study Mechanical Engineering” (17).

І в цьому уривку ознаку раннього віку використано для увиразнення надзвичайних здібностей Карла Бенца.

Висновки й перспективи подальших досліджень. Виконаний аналіз засвідчив, що англомовні науково-популярні біографії актуалізують такі ознаки субконцепту PRODIGY: вік, надзвичайні творчі та інтелектуальні здібності.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні особливостей вербалізації концепту GENIUS та його субконцепту PRODIGY в англомовному різножанровому дискурсі.



Література

1. Антология концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. Том 1. - Волгоград : Парадигма, 2005. - 352 с.

2. Будагов Р.А. История слов в истории общества / Рубен Александрович Будагов - М. : Просвещение, 1971. - 270 с.

3. Ефремова Д.А. Типы англоязычных биографий второй половины ХХ - начала ХХІ века / Д.А. Ефремова // Филология и культура. - 2013. - № 1 (32). - С.142-145.

4. Колегаєва І.М. Перцептивне і когнітивне бачення світу: ономасіологічний аспект. / І.М. Колегаєва // Вісник ОНУ імені І.Мечникова. - Том 18. - Вип. 2(6) 2013. - С.63-69.

5. Колегаєва І.М. Що нам показує картина світу: людський чинник ономасіологічних процесів / І.М. Колегаєва // Наукові записки НаУКМА. - Том 164. Філологічні науки (Мовознавство) - 2014. - С.8-11.

6. Минченков А.Г. Концепт DISRESPECT и возможности его изучения / А.Г. Минченков, А.А. Горелова // Вестник Санкт-Петербургского университета. - Выпуск 2. - 2015. - С. 122-130.

7. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2006. - 716 с.

8. Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры / Ю.С. Степанов: Изд. 2-е, испр. и доп. - М. : Академический проект, 2001. - 990 с.

9. Строченко Л.В. Вербалізація концепту GENIUS / ГЕНІЙ в англомовних біографіях Леонардо да Вінчі / Л.В. Строченко // Одеський лінгвістичний вісник. - Випуск 8. - 2016. - С. 51-54.

10. Хомченкова Е.А. Феноменология гениальности: от антропной к социокультурной детерминации / Е.А. Хомченкова: Автореф. дис ... канд. філос. наук: 09.00.13. - Омск, 2007. - 20 с.

11. Genius. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.thefreedictionary.com/genius

12. Prodigy. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.thefreedictionary.com/prodigy

13. Mozart. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/ Wolfgang_Amadeus_Mozart

14. Mozart. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.biography.com/people/ wolfgang-mozart-9417115

15. Chopin. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.biography.eom/people/f rederic-chopin-9247162

16. Pascal. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.biography.com/people/ blaise-pascal-9434176

17. Benz. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.biography.com/people/karl-benz- 9208256

REFERENCES

1. Antology'ya konceptov / Pod red. V.Y'. Karasy'ka, Y'.A. Sterny'na. Tom 1. - Volgograd : Parady'gma, 2005. - 352 s.

2. Budagov R.A. Y'story'ya slov v y'story'y' obshhestva / Ruben Aleksandrovy'ch Budagov - M.: Prosveshheny'e, 1971. - 270 s.

3. Efremova D.A. Ty'pbi angloyazichnix by'ografy'j vtoroj polovy'nbi XX - nachala XXI veka / D.A. Efremova // Fy'lology'ya y' kul'tura. - 2013. - # 1 (32). - S.142-145.

4. Kolegayeva I.M. Percepty'vne i kognity'vne bachennya svitu: onomasiologichny'j aspekt. / I.M. Kolegayeva // Visny'k ONU imeni I.Mechny'kova. - Tom 18. - Vy'p. 2(6) 2013. - S.63-69.

5. Kolegayeva I.M. Shho nam pokazuye karty'na svitu: lyuds'ky'j chy'nny'k onomasiologichny'x procesiv / I.M. Kolegayeva // Naukovi zapy'sky' NaUKMA. - Tom 164. Filologichni nauky' (Movoznavstvo) - 2014. - S.8-11.

6. My'nchenkov A.G. Koncept DISRESPECT y' vozmozhnosty' ego y'zucheny'ya / A.G. My'nchenkov, A.A. Gorelova // Vestny'k Sankt-Peterburgskogo uny'versy'teta. - Vipusk 2. - 2015. - S. 122-130.

7. Selivanova O. Suchasna lingvisty'ka: terminologichna ency'klopediya / O. Selivanova. - Poltava : Dovkillya-K, 2006. - 716 s.

8. Stepanov Yu.S. Konstanti: Slovar' russkoj kul'turbi / Yu.S. Stepanov: Y'zd. 2-e, y'spr. y' dop. - M. : Akademy'chesky'j proekt, 2001. - 990 s.

9. Strochenko L.V Veibalizaciya konceptu GENIUS / GENIJ v anglomovny' x biografiyax Leonardo da Vinchi / L.V. Strochenko // Odes'ky'j lingvisty'chny'j visny'k. - Vy'pusk 8. - 2016. - S. 51-54.

10. Xomchenkova E.A. Fenomenology'ya geny'al'nosty': ot antropnoj k socy'okul'turnoj determy'nacy'y' / E.A. Xomchenkova: Avtoref. dy's ... kand. filos. nauk: 09.00.13. - Omsk, 2007. - 20 s.

11. Genius. - [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.thefreedictionary.com/genius

12. Prodigy. - [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.thefreedictionary.com/prodigy

13. Mozart. - [Electronic resource]. - Mode of access: https://en.wikipedia.org/wiki/ Wolfgang_Amadeus_Mozart

14. Mozart. - [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.biography.com/people/wolfgang- mozart-9417115

15. Chopin. - [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.biography.com/people/frederic- chopin-9247162

16. Pascal. - [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.biography.com/people/blaise- pascal-9434176

17. Benz. - [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.biography.com/people/karl-benz- 9208256

Размещено на Allbest.ru

...