Новітні телескопізми сучасної української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

НОВІТНІ ТЕЛЕСКОПІЗМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Коробова І.О.

Київський національний лінгвістичний університет

Анотація

Стаття присвячена дослідженню телескопії - нового способу словотворення в сучасній українській мові, що розвинувся під впливом змін у суспільстві й сприяє мовній економії. Вивчення телескопічних одиниць української мови дало змогу з'ясувати способи їх утворення та класифікувати ці новотвори. Результати роботи базуються на аналізі матеріалів сучасних словників іншомовних слів української мови та лексики українських текстів електронних повідомлень, телепередач, текстів друкованих та електронних засобів масової комунікації України.

Ключові слова: телескопія, мовна економія, телескопічні одиниці (телескопізми), класифікація телескопізмів, словотворча система.

Abstract

The article deals with blending as a new method of word-formation in the Ukrainian language that is one of important facilities of language economy, in connection with development of different spheres of society's activity. Research and analysis of telescopic units in the Ukrainian language gave an opportunity to study their formation and classification. The results of researches are based on research lexemes of modern Ukrainian Dictionary for Foreign Words and linguistic usage of Ukrainian texts, electronic messages, telecasts, printed texts and electronic mass media of Ukraine.

Key words: blending, language economy, telescopic units (telescopes), classification of telescopes), word-formation system.

На початку ХХІ ст. лексика сучасної української мови зазнає істотних змін у зв'язку з активним запозиченням іншомовних слів та виникненням питомих новотворів. Цьому сприяє стрімкий розвиток економіки, науки, техніки, культури, глобалізаційні процеси. Мовлення сучасних людей тяжіє компресії та пошуку містких експресивно-оцінних мовних засобів. Цим вимогам відповідають телескопізми, які забезпечують лаконічне й нерідко стилістично марковане вираження змісту. Оскільки на матеріалі української мови явище телескопії грунтовно не вивчали, постає необхідність окреслення його обсягу та систематизації способів вияву. Усе це зумовлює актуальність пропонованого дослідження.

Метою статті є вивчення телескопії як способу творення слів у сучасній українській мові. Об'єктом дослідження обрано лексичні одиниці українських мас-медіа початку ХХІ століття. Предмет дослідження - особливості утворення новітніх телескопізмів у мові сучасних українських засобів масової комунікації. Основними завданнями роботи є визначення способів утворення телескопізмів у сучасній українській мові та їх класифікація. Матеріалом для дослідження послугували сучасні словники іншомовних слів, тексти електронних повідомлень, телепередачі, тексти друкованих та електронних засобів масової інформації.

Процес збагачення словникового складу української мови відбувається за рахунок запозичення лексики або творення нових лексичних одиниць. Дослідники констатують також появу нових для української мови способів словотворення, зокрема телескопії, яка полягає в тому, що “нове слово виникає внаслідок злиття повної основи одного твірного слова з усіченою основою іншого або поєднання двох усічених основ вихідних слів” [5, с. 101]. В українській мові цей спосіб словотворення розвинувся під впливом англійської мови і поки що є малопродуктивним.

У дослідників телескопії немає єдиної думки стосовно назви цього явиша. Зокрема Л. Тарасова називає його “телескопічним словотворенням чи телескопією” [8, с. 7], Ю. Волошин - “словозлиттям” [1, с. 2], К. Єгорова- “контамінацією” [1, с. 56].

Досі триває дискусія шодо місця телескопії в дериваційній системі сучасної англійській мові: чи розглядати телескопічні утворення в категорії словоскладання та абревіації, чи виокремлювати телескопію як новий спосіб словотворення. Подібні питання постають і перед мовознавцями, які вивчають телескопізми на українськомовному грунті. Л. Чумак зазначає, шо “при утворенні слів відбуваються два процеси: усічення основ вихідних слів або хоч одного з них і злиття цих основ чи усіченої основи з повнозначною. Телескопні слова відрізняються від складних тим, шо другий компонент телескопної основи не може вільно функціонувати в мові і вживається лише з другим компонентом телескопного слова. Повне телескопне слово представлене “осколковими” елементами обох вихідних компонентів. Структурні компоненти повних телескопних слів є залежними формами, які не можуть вільно функціонувати в мові” [11, с. 12-13]. С. Єнікєєва виокремлює телескопію в самостійний спосіб словотворення з огляду на те, шо при формуванні телескопізмів беруть участь як “механізми стягнення основ (які є провідними у словоскладанні), так і механізми скорочення, фрагментації слів (шо є типовим для формотворення)” [4, с. 265].

У сучасній лінгвістиці науковці визначають телескопічні одиниці по-різному: слова- злитки (Н. Амосова), слова-амальгами (І. Гальперін), складноскорочені слова (Р. Кисельова, Шинський), телескопні слова (Ю. Жлуктенко, Л. Чумак), телескопійні слова (Л. Омельченко), телескопізми (С. Єнікєєва), telescoping, telescopedwords (І. Арнольд, М. Брайант, І. Берман, К. Баранцев, С. Робертсон, А. Соколенко, Н. Шанський), blend, blendings (Є. Єсперсен, А. Кеннеді, Т Пайлз), contamination (X. Вентворт, С. Ульман), portmanteau words (В. Заботкіна, Л. Керрол) тошо.

У вітчизняному мовознавстві телескопічні одиниці досліджували А. Гармаш, Ю. Зацний, С. Єнікєєва, Н. Клименко, А. Мицкан, Ю. Жлуктенко, М. Мозговий, Л. Омельченко, Л. Чумак, О.Тимошенко, у закордонному - А. Аббот, Д. Алжео, О. Єсперсен, Л. Паунд, Г Світ, В. Заботкіна, Єлісєєва, Н. Князев, S. Gries та інші.

Першим словосполучення “телескопічні одиниці” ввів у мовну практику Льюїс Керрол, який у 1972 р. використав термін portmanteau word для того, шоб пояснити деякі значення вигаданих ним слів у творі “Аліса в Країні Чудес” (`slithy' means `lithe and slimy', `galumph' means `gallop and triumph'). Ці слова й дали початок новому способу словотворення - телескопії. Раніше їх створювали лише для вигадок, номінації актуальних подій того часу [2, с. 83]. Якщо сучасні мовознавці розглядають телескопію як один із способів творення нових слів поряд з абревіацією та скороченням, то донедавна її статус як автономного способу творення ставили під сумнів [9, с. 164]. Телескопізми здебільшого мають оказіональний, ситуативний характер, їх уживають у засобах масової комунікації та рекламі, шоб привернути більшу увагу читачів, напр.: Схоже, що на зміну дуету Меркозі (Меркель і Саркозі) народжується новий - Мерколланд (Меркель і Олланд) (УМ, № 70, 17.05.2012, с. 6).

Використання телескопічних одиниць у сучасній українській мові стало звичним у зв'язку з тенденціями до стиснення інформації та створення компактних повідомлень. Телескопізми мають широку сферу вживання: наука, засоби масової комунікації, реклама, кіно, мистецтво, література та сфера розваг, космонавтика та авіація, військова сфера, сільське господарство, економіка, медицина, суспільно-політична сфера.

Телескопічним одиницям притаманні такі риси: 1) більшість із них не зафіксовані у словниках, оскільки мають ситуативний характер; 2) телескопи залежні від контексту; 3) їм не властива полісемія.

Л. Омельченко у своїй роботі відзначає, що телескопічне словотворення відбувається згідно з явищем гаплології, тобто накладення морфем, на зіткненні однакових або дуже подібних складів двох слів [7, с. 49]. словотворення український телескопічний економія

З огляду на те, що в сучасній англійській мові виділяють два способи творення телескопічних слів: 1) з'єднання (амальгамування фрагментів основ) та 2) власне злиття (фузія фрагментів), можемо припустити, що і в українській мові на сучасному етапі розвитку їх теж два. При з' єднанні початкові фрагменти не мають загальних членів у своєму звуковому складі, а при фузії такі загальні члени у звуковому складі є.

Телескопія передбачає “склеювання” початкового елемента одного слова з кінцевим іншого. Вона орієнтується на сполучення слів з сурядним зв'язком чи на розрізнення лексем, які синтагматично між собою не пов'язані. Ю. Жлуктенко, В. Березинський, І. Борисенко вважають, що телескопія посідає проміжне місце між словоскладанням і абревіацією, оскільки телескопічне слово ніби виникає внаслідок злиття повної основи одного твірного слова з усіченою основою іншого або поєднанням двох усічених основ вихідних слів [5, с. 172]. Н. Клименко наголошує, що цей спосіб словотворення виник в українській мові під впливом російської та англійської мов [6, с. 628].

Телескопізми як засоби номінації компактні, цілісно оформлені, виразні та мотивовані. їх утворюють за потреби виразити в одній лексемі ознаки декількох явищ. При цьому спрацьовує закон мовної економії, активізується тенденція мови ЗМІ до утворення скомпресованих назв.

Науковці розрізняють два послідовні етапи утворення телескопізмів за наявності двох вихідних елементів: перший етап - скорочення однієї або двох основ; другий етап - складання скорочених основ.

Відомі різні класифікації телескопізмів (І. Берман, А. Соколенко, Л. Соудеком та ін.). Т. Тимошенко за структурними особливостями виокремлює три групи телескопічних слів: повні, часткові й гаплологи, або “накладні” телескопізми [11, с. 65-67]. Деякі з названих груп не однорідні й поділяються на підгрупи:

1. Повні телескопічні слова:

а)слова, утворені сполученням двох усічених форм вихідних основ;

б)слова, утворені сполученням початку першого компонента з початком другого;

в)слова, утворені сполученням початкових частин усічених основ вихідних слів;

г)слова, утворені сполученням початку першого компонента з серединою другого.

2. Часткові телескопічні слова:

а)слова, утворені сполученням повної форми першого компонента з кінцевою частиною другого;

б)слова, утворені сполученням початку першого компонента з повною формою другого.

3. Гаплологи.

Характерна особливість їхньої структури - наявність спільного звука (звуків) на стику компонентів, які сполучаються, накладання звуків одного компонента на інший [11, с. 65-68].

Аналіз різних класифікацій мовознавців, опрацьований фактичний матеріал, зібраний на основі українських засобів масової комунікації, дали змогу поділити слова-телескопізми, які виникли в українській мові останнім часом, на дві групи:

1. Повні телескопізми.

Вони утворені двома способами:

а) сполученням двох усічених форм вихідних основ: єврокоптер < євро(пейський) + (гелі)коптер, піцемат < піц(а) + е + (авто)мат, кондомат < кондо(м) + (авто)мат, ботнет < (ро)бот + нет(вот), вертодром<верто(літний) + (аеро)дром, напр.: Як наші люди відреагують на “піцемат”? (https://vk.com/topic-48383678_30200956) [17]; Кондамати працюють за принципом кавових автоматів: в спеціальний отвір кладуться гроші, вибирається необхідна продукція, і апарат видає той товар (tsn.ua/ukrayina/na-vulitsyah-hmelnitskogo-vstanovili-kondomati) [18] ; Масштаб цієї загрози неймовірно великий, за оцінками експертів, чверть усіх комп 'ютерів, підключених до Інтернету, може перебувати в ботнет (zillya.ua/shcho-take-botnet-i-yak-diz- natisya-shcho-vash-kompyuter) [19]; Проте, як відомо, жоден гість Євро-2012 так і не скористався послугами вертодрому (УМ № 37, 12.03.2013, с. 2);

б) сполученням початку першого компонента з кінцевою частиною другого: рейкобус < рейко(вий) + (авто)бус, євробачення < євро(пейське) + (теле)бачення, євронет < євро(пейський) + (інтер)нет, кавомат < каво(вий) + (авто)мат, напр.: До слова, рейкобус або рейковий автобус - це гібрид автобуса і залізничного вагона, що використовується для перевезення пасажирів на невеликі відстані і не є самостійним видом транспорту, а відноситься до моторвагонного рухомого складу на залізниці (varianty.lviv.ua/14402-mizh-lvovom-i-peremyshlem-kursuvatyme- reikobus) [20]; До умів та сердець решти прокладати шлях потрібно через елементарне, ловити їх на строкаті емоційні “гачки ” на зразок футболу чи “Євробачення ” (Д, № 110 - 111, 27 - 28.06.2012, с. 4); 3 наступного вівторка за зняття готівки з платіжних карт, емітованих Укрсоцбанком, у банкоматах мережі “Євронет” стягуватимуть комісію (ukr.lb.ua/news/ 2014/03/07/258592_ukrsotsbank_prekras) [21]; Споживач повинен звикнути до місцерозташування кавомата. Існує немало прикладів, коли кавовоий автомат, встановлений в офісі чи бізнес- центрі, де працює не так вже й багато людей, у десятки раз рентабельніший від того, який розташований у торговому центрі. І пакет однієї кави для кавомата досягає позначки близько 100 гривень (www.octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=161) [22].

Деякі телескопізми цього типу потрапили до української мови за посередництва російської мови і функціонують у мові-реципієнті навіть без перекладу, напр.: кофейбус < кофей(ный) + (авто)бус, рунет < ру(сский) + (интер)нет. Наприклад: Важливим моментом цього “Кофеибусу ” є і привабливий інтер 'єр, який повністю відповідає епосі, що панує у кав 'ярні (weloveua.com/ua/ provesti-otlichno-vremya-mozhna-v-kofejbus) [23], Все частіше й частіше на сторінках друкованих і електронних 3МІ, по радіо й ТВ можна побачити й почути термін “флоутинг ” (або “флоатинг”, що одне й те ж, в чому можуть переконатися користувачі рунету, задаючи в пошукових системах і той, і інший варіант) (www.mako.ru/ua/index.php?show_aux) [24].

2. Часткові телескопізми.

Такі одиниці виникають унаслідок сполучення повної форми першого компонента з кінцевою частиною другого: (сонцемобіль < сонце + (авто)мобіль, аеробус < аеро + (авто)бус, книгомат < книго + (авто)мат, електромобіль < електр(ичний) + о + (авто)мобіль, напр.: Інша річ сонцемобіль - різновид електромобіля, що одержує електроенергію від бортових або стаціонарних фотоперетворювачів (ur.co.ua/112/768-1-solnechnyiy-transport.html) [25]; Перші рядки займають продуті Боїнга (737 і 747 модель), при цьому в загальному заліку аеробус розбивається приблизно в 2,5 рази рідше (moyaosvita.com/ua/podorozhi/chim-vidriznyayetsya) [26]; Електромобілі, сонцемобілі, сонячні велосипеди, електромоторні судна з сонячними батареями - всі ці екологічно чисті транспортні засоби з'явилися всього років 15-20 тому (ur.co.ua/96/241-9-novye-vidy-transporta.html) [29];

Телескопізмів-гаплологів в сучасній українській мові поки що не виявлено.

Підсумовуючи, варто зазначити, що телескопія є “молодим”, а тому малопродуктивним способом творення лексики сучасної української мови. Водночас телескопічне словотворення виявляє тенденцію до подальшого активного розвитку. Слова-телескопізми виступають стилістичним засобом презентації інформації, їх уживають не лише з метою економії мовних засобів, а й для експресії або створення комічного ефекту.

Виконане дослідження відкриває перспективи для подальшого вивчення телескопічних одиниць, які поповнюють словниковий запас української мови.

Література

1. Волошин Ю.К. Новообразования и собственно неологизмы английского языка : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 “Германские язики” / Ю.К. Волошин. - М., 1971. - 16 с.

2. Галишин І.М. Телескопія як спосіб із новітніх способів словотвору в англійській мові / І.М. Галишин // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - № 3. - Ч. 2. - Луцьк, 2011. - С. 82-87.

3. Егорова К.Л. О так называемом телескопическом словообразовании / К. Л. Егорова // Филол. науки. - № 5 (149). - М. : Высшая школа, 1985. - С. 56-60.

4. Єнікєєва С.М. Роль телескопії у збагаченні арсеналу словотвірних засобів сучасної англійської мови / С.М. Єнікєєва // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Вип. 5 : Філологічні науки. - Луцьк, 2007. - С. 264-270.

5. Жлуктеню Ю.А. Английские неологизмы / Ю.А. Жлуктенко, В. П. Березинский, И.И. Борисенко и др. - К. : Наук. думка, 1983. - 172 с.

6. Клименко Н.Ф. Телескопія // Українська мова. Енциклопедія / [редкол. : Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), Зяблюк М.П. та ін.] - К. : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2000. - С. 752.

7. Омельченко Л.Ф. Телескопні слова сучасної англійської мови та їх структурно-семантична характеристика / Л.Ф. Омельченко // Збірник Львівського університету : Іноземна філологія. - Вип. 15. - Л., 2003.- 49 с.

8. Тарасова Л.А. Структурно-семантические аспекты телескопии в современном англиском языке : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.04 “Германские язики” / Людмила Александровна Тарасова. - М. : МГЛУ, 1991. - 207 с.

9. Тимошенко О.В. Явище телескопії як спосіб словотворення технічної лексики / О.В. Тимошенко // Науковий вісник Київського національного лінгвіністичного університету. - Вип. 27. - Серія “Філологія. Педагогіка. Психологія”. - К. : Вид. центр КНЛУ 2013. - С. 163-168.

10. Тимошенко Т Р. Телескопия в словообразовательной системе современного английского языка : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.04 “Германские языки” / Т.Р. Тимошенко. - К., 1975. - 176 с.

11. Чумак Л.М. Структурно-семантичні характеристики телескопічних слів / Л.М. Чумак // Вісник Житомирського педагогічного університету. - № 1. - Житомир, 2000. - С. 11-14.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

12. День - № 110-111, 27 - 28.06.2012, с. 4; № 37, 12.03.2013, с. 2.

13. Україна молода - № 70, 17.05.2012, с. 6.

14. Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем в умовах реформування залізничного транспорту : управління, економіка і технології : Матеріали V міжнародної науково- практичної конференції. - Сер. “Економіка і управління” - К. : ДЕТУТ, 2011. - 240 с.

15. Режим доступу: weloveua.com/ua/provesti-otlichno-vremya-mozhna-v-kofejbus

16. Режим доступу: progroshi.blogspot.com/2011/01/blog-post_2580.html

17. Режим доступу: https://vk.com/topic-48383678_30200956

18. Режим доступу: https://vk.com/topic-48383678_30200956

19. Режим доступу: tsn.ua/ukrayina/na-vulitsyah-hmelnitskogo-vstanovili-kondomati

20. Режим доступу: zillya.ua/shcho-take-botnet-i-yak-diznatisya-shcho-vash-kompyuter

21. Режим доступу: varianty.lviv.ua/14402-mizh-lvovom-i-peremyshlem-kursuvatyme-reikobus

22. Режим доступу: ukr.lb.ua/news/2014/03/07/258592_ukrsotsbank_prekras

23. Режим доступу: www.octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=161

24. Режим доступу: weloveua.com/ua/provesti-otlichno-vremya-mozhna-v-kofejbus

25. Режим доступу: www.mako.ru/ua/index.php?show_aux

26. Режим доступу: ur.co.ua/112/768-1-solnechnyiy-transport.html

27. Режим доступу: moyaosvita.com/ua/podorozhi/chim-vidriznyayetsya

28. Режим доступу: progroshi.blogspot.com/2011/01/blog-post_2580.html

29. Режим доступу: faqukr.ru/biznes/103963-postamat-shho-ce-take-jak-pracjue-postamat-jak-nim.html

30. Режим доступу: ur.co.ua/96/241-9-novye-vidy-transporta.html

31. Режим доступу: referatbox.net/page,3,326544-Mirovye-informacionnye-seti

32. Режим доступу: www.ukrnetbook.info/search/label/)

Размещено на Allbest.ru