Художній хронотоп "Січової скарбниці" крізь призму власних назв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

Художній хронотоп "Січової скарбниці" крізь призму власних назв

к. філол. н., доцент Ільченко І. І.

Анотація

Стаття присвячена власним назвам у легендах і переказах Нижньої Наддніпрянщини “Січовій скарбниці” В. Чабаненка, які виступають виразниками художнього хронотопу. Власна назва є невід'ємною складовою оброблених мовознавцем фольклорних текстів, виразниками функціональних взаємозв'язків часових та просторових відношень, що художньо трансформовані у площині творів специфічними маркерами історичного та міфологічного часу і простору.

Ключові слова: топонім, топонімічна система, топонімікон, хрононім, хронотоп.

Аннотация

Статья посвящена именам собственным в легендах и преданиях Нижнего Поднепровья “Сечевой сокровищницы” (“Січової скарбниці”) В. Чабаненко, которые выступают выразителями художественного хронотопа. Имя собственное является неотъемлемой составляющей обработанных языковедом фольклорных текстов, выразителем функциональных взаимосвязей временных и пространственных отношений, художественно трансформированных в плоскости произведений специфическими маркерами исторического и мифологического времени и пространства.

Ключевые слова: топоним, топонимическая система, топонимикон, хрононим, хронотоп.

Annotation

Proper names are an integral part of folklore texts processed by the writer; they express functional correlations of temporal and spatial relations that are artistically transformed in the frames of literary works and therefore they are specific markers of historical and mythological time and space.

The following groups of topolexis belong to these time and space actualizators of “Urinary Treasury” collection. Among all these groups onomastic vocabulary is the most significant in creating spatial orientation of the text. Among the names of real geographic objects that are time and space actualizators, proper names of following onomastic vocabulary groups are distinguished: hrononyms, oykonyms, dromonyms, insulonyms, hydronyms and others.

In the studied and adapted by VA. Chabanenko folklore texts of Lower Dnieper Ukraine legends and tales there coexist different types of chronotope, among which the real one is the basis of plot and event literary works canvas. Existing oykonyms are in the center of real time and space, they are represented by their proper name, which is a combination of chronotopical and nominative functions. That is, in one case onyms simultaneously present chronotopical function, denoting the historical time and space, and nominative one, indicating the geographic area. The toponyms of “Urinary Treasury” also perform chronological function. This function becomes leading where an onym performs specific time and place, or only one of these two coordinates. The events described in the texts of the collection happen in a certain space and time. Toponyms are often used as auxiliary elements to characterize and describe events, occurrences. Combination of different toponyms creates toponymic field. Proper names of this onomastic vocabulary group permit determining accurate coordinates in space and time of various historical events. Thus, the spatial and temporal specification in the author's treatment of Lower Dnieper Ukraine legends and tales performed by VA. Chabanenko is achieved by introducing a large number of different proper names of various toponymic vocabulary groups to the text. Real toponyms are the most important in creating spatial and temporal orientation of the text. Ancient period events modeling involves reconstruction of the historical colouring of that time, which is manifested in the use of proper names that simultaneously indicate real or lost geographic object and are a specific time representative.

Key words: toponym, toponym system, toponymykon, hrononym, hronotop.

Специфіка оповідної перспективи фольклорного тексту має генетичний зв'язок з особливостями його часової і просторової організації. В. А. Чабаненко таким чином організовує тексти легенд та переказів Нижньої Наддніпрянщини, що власна назва стає основним виразником хронотопічної організації твору. Оніми є невід'ємною складовою оброблених письменником фольклорних текстів, виразниками функціональних взаємозв'язків часових та просторових відношень, що художньо трансформовані у площині творів специфічними маркерами історичного та міфологічного часу і простору. Топоніми серед усіх груп ономастичної лексики є найбільш значущими у створенні просторової орієнтації тексту. Серед назв реальних географічних об'єктів, які є актуалізаторами часу і простору, виділено власні назви таких груп ономастичної лексики:

Хоронім (від грец. opoZ `межевий знак, кордон, межа') - назва будь-якої великої території, області, району, в тому числі адміністративної, міської, природної [1, с. 160] - представлені у збірнику такими онімами: Туреччина, Польща, Україна, Олександрівський повіт, Київська губернія, Натолія, Румилія. Розказують про Кравчину, котрий у Польщі піймав козацького душогуба Саву [2, с. 134]; І, справді, колись вона була границею між Україною і Туреччиною [2, с. 285].

Ойконіми (від грец. оіко^ `обитель, жилище') - назви поселень [1, с. 93] - у “Січовій скарбниці” представлені назвами різних населених пунктів, серед яких виділяються назви:

1) слобідок (великі поселення, частини міста, квартал, де жили люди однієї професії, національності і т. ін.): слобідка Вознесенка, слободи Василівка, Янчекрак. У слободу Вознесенку з Великого Лугу перебрався запорожець Василь Зозуля [55, с. 123];

2) назви сіл: Біленьке, Дебальцеве, Балки, Успенівка, Комишуваха, Мала Білозерка, Карай- Дубина. Він нікому не підкорявся і жив на правому березі Дніпра в байраці, нижче теперішнього села Біленького [2, с. 195]; Було колись у Великому Лузі проти села Балок озеро Лебедеве: таке глибоке, що ніхто не міг дна його дістати [2, с. 297]; Біля сусіднього села Успенівки є криниця [2, с. 303]. У центрі справжнього часу і простору знаходяться існуючі ойконіми, репрезентовані власною назвою, де маємо поєднання хронотопічної та номінативної функцій. Тобто в одному випадку оніми виконують одночасно хронотопічну функцію, оскільки позначають історичний час та простір, та номінативну - позначають географічний об'єкт: Як зганяли козаки турків із нашої землі, то дійшли аж до того місця, де тепер оце Мала Катеринівка [2, с. 285]; Гладкий зібрав сорок тисяч війська, посадив на дуби і махнув в Ізмаїл до царя [2, с. 239].

Ороніми (від грец. opoZ `гора') - назви елементів рельєфу земної поверхні, тобто будь-якого орографічного об'єкта [1, с. 104-105] - у “Січовій скарбниці” представлені назвами:

1) гір та скель: Синя Гора, скеля Зміїна, скеля Голубина, скелі Стовпи, Шпиль-гора. На південно-східній околиці Новополтавки височить гора, і зветься вона Синя Гора або Синя Могила [2, с. 291]; Одна із скель на Кічкасі зветься Голубина [2, с. 318]; Біля острова Таволжаного на Дніпрі була скеля Зміїна [2, с. 318];

2) назвами урочищ (ділянка, яка виділяється серед навколишньої місцевості природними ознаками або те, що становить природну межу (яр, гора і т. ін.)): урочище Заломи, пагорб Гульбище, Кучугури. Заломи - це урочище на правому березі Дніпра недалеко від Гульбища - продовгуватого пагорба, який знаходився між нашою Вищетарасівкою і Біленьким [2, с. 126];назвами балок (яр з пологими схилами): Мірошникова балка, Крейдяна балка, балка Гасанова, балка Таволжана, Оврамова балка. Тут у нас, на Мірошниковій балці, колись зимували запорожці [2, с. 121];