Назви футбольних команд Запорізької області
Суть найменувань футбольних команд, мотиваційною базою для творення яких стала різноманітна онімна й апелятивна лексика. Характеристика дії різноманітних чинників, що вплинули на вибір номінацій для спортивних команд у різні періоди української історії.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 01.09.2018 |
Размер файла | 25,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 811.161.2'373.47
Національний університет “Києво-Могилянська академія”
НАЗВИ ФУТБОЛЬНИХ КОМАНД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Процик І.Р.
У величезному онімному просторі української лексики окреме місце належить назвам українських футбольних команд. Ці номінації позначають вагому ділянку сучасного світу, в якому футболові як спорту номер один відведено не останню роль. Мета статті - представити невеликий фрагмент спортивної онімної лексики - назви українських футбольних команд Запорізької області впродовж історії розвитку українського футболу у ХХ-ХХІ ст. Номінації футбольних команд в останні роки стали предметом зацікавлення лінгвістів, зокрема вийшли друком присвячені цій темі статті Наталії Григорук (про найменування українських, білоруських, польських та російських футбольних клубів [2, 3]), Марека Олейніка (про назви українських і польських футбольних команд [5]) та автора цієї розвідки (про номінації українських футбольних команд в історичній ретроспективі [6, 7]). З'явився також новий ономастичний термін на позначення такого типу власних назв - футболокомандоніми [8]. Проте лінгвістичним описом охоплено далеко не всі номінації, що й зумовлює актуальність дослідження. Серед завдань цієї розвідки: 1) укласти корпус назв українських футбольних клубів у Запорізькій області, не обмежуючись лише командами прем'єр-ліги, першої та другої ліг українського чемпіонату, а й залучивши відомості про професійні команди, які виступають у чемпіонаті області, а також про аматорські колективи, що грають у різних турнірах; 2) проаналізувати та описати мотивованість найменувань футбольних клубів; 3) виявити вплив різноманітних чинників на вибір назв футбольних команд у різні періоди української історії впродовж ХХ-ХХІ ст.
Відомості про організовану футбольну діяльність українських клубів у Запорізькій області сягають 30-х років ХХ ст., хоча є й давніші згадки про те, що перші футбольні команди засновано тут вже на початку ХХ ст. при великим промислових підприємствах [4, 9, 10].
Назви українських футбольних команд Запорізької області мотивовані як онімною, так і апелятивною лексикою. Серед продуктивних моделей творення назв українських футбольних команд, мотивованих онімами, - використання номінацій спортивних товариств, при яких створювались футбольні дружини. Футбольні команди Запорізької області взяли для називання найменування спортивних товариств, створених у совєтський період, і які мали загальнодержавний статус: Торпедо, Локомотив, Динамо, Буревісник, Авангард. Команди Торпедо (від Торпедо - спортивне товариство працівників автомобільної, тракторної та авіаційної промисловості [9]) були у трьох містах області - Бердянську, Запоріжжі, Мелітополі та в селі Осипенко Бердянського району - “Торпедо” Бердянськ, “Торпедо” Запоріжжя, “Торпедо” Мелітополь, “Торпедо” Осипенко; в обласному центрі створено також команди Локомотив (від Локомотив - добровільне спортивне товариство профспілки працівників залізничного транспорту та метрополітену, існує з 1936 р. [9]) - “Локомотив' Запоріжжя та Динамо (від Динамо - пролетарсько-спортивне товариство чекістів, у подальшому - фізкультурно-спортивне товариство правоохоронних органів Міністерства внутрішніх справ та Комітету держбезпеки, існує в Україні з 1924 р. [9]) - “'Динамо” Запоріжжя; у Мелітополі створено футбольну команду Буревісник (від Буревісник - спортивне товариство вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ, створене 1957 р. [9]) - “Буревісник” Мелітополь; а в містечку Великий Токмак була команда Авангард (від Авангард - республіканське добровільне спортивне товариство профспілок працівників промисловості та будівництва, створене 1957 р. [9]) - “Авангард” Великий Токмак.
Найбільшу групу назв футбольних команд Запорізької області становлять найменування, мотивовані онімами - назвами підприємств, що фінансували створені при них футбольні клуби. Наприклад: “Кольормет” Запоріжжя (від назви запорізького заводу “Кольормет” - підприємства з обробки кольорових металів [9]), “Сільмаш” Запоріжжя (від назви підприємства-продуцента машин для сільського господарства - запорізького заводу “Сільмаш” [9]), “ЗАлК” Запоріжжя (від назви Запорізького виробничого алюмінієвого комбінату - єдиного виробника первинного алюмінію в Україні [9]). Ця традиція в назовництві була популярна за совєтських часів, збереглася вона, щоправда дещо модифікувавшись, і в період незалежності України, коли новостворені комерційні структури, що спонсорували футбольні клуби, які нерідко опинялися без фінансової підтримки колишніх совєтських промислових гігантів, прагнули, аби в назві команд було відображене їхнє ім'я. З-поміж найменувань футбольних команд, мотивованих назвами спонсорів, варто навести приклади таких: “Олком” Мелітополь (від назви Мелітопольського приватного підприємства Молокозавод-Олком [9]), “Будтрансгаз” Оріхів (від назви оріхівської компанії “Будтрансгаз””, що будує газопроводи та водогони [9]), “Мелітопольська черешня” Мелітополь (від назви торгової марки “Мелітополька черешня”, що представляє сільськогосподарські підприємства Мелітопольського району, які спеціалізуються на вирощуванні плодово-ягідних культур [9]), “Мотор-Січ” Запоріжжя (інша назва “Мотор” Запоріжжя) (від найменування запорізького моторобудівного підприємства “Мотор Січ” - продуцента авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та вертольотів, а також промислових газотурбінних установок [9]); “Роза вітрів” Гуляйполе (від назви компанії “Роза вітрів'” з районного міста Гуляйполе, що займається гуртовою торгівлею паливом, а також є продуцентом хліба та хлібобулочних виробів [9]). Серед найменувань футбольних клубів, які для номінації використали назви спонсорів - виробників сільськогосподарської продукції, слід назвати такі: “Прогрес”” Приазовське (від назви колективного сільськогосподарського підприємства “Прогрес”” з районного містечка Приазовське [9]), “Таврія”” Новомиколаївка (від назви колгоспу (до 1991 р.) “Таврія” із селища Новомиколаївка Мелітопольського району, який зі здобуттям незалежності трансформовано в компанію фермерських господарств “Таврія”” [9]), “Таврія-Скіф” Роздол (від назви фермерського господарства “Таврія-Скіф”” у селі Роздол Михайлівського району [9]), “Ольвія”” Чкалове (від номінації агрофірми “Ольвія” в селі Чкаловому Приазовського району [9]). Хоча в останніх прикладах простежується подвійна мотивованість, бо використані лексеми є не лише назвами сільськогосподарських підприємств, а й власними чи загальними назвами, що містять культурно-історичну інформацію про південь України (від Таврія - давня назва степової частини Криму, Запорізької та Херсонської областей [9], скіфи - степові племена, які населяли південну частину території сучасної України в І тис. до н. е. - на початку І тис. н. е. [1, с. 1136], Ольвія - грецька колонія в Північному Причорномор'ї [9]).
Прикладами еклектичних назв однієї з футбольних команд, мотиваційною базою для утворення яких стали оніми, є номінації “ЗІДМУ-Спартак”” Запоріжжя та “Спартак-КПУ” Запоріжжя, у яких поєднано два найменування - назву вищого навчального закладу (ЗІДМУ - Запорізький інститут державного та муніципального управління, який у 2007 р. змінив назву на Класичний приватний університет (КПУ)) та назви спорттовариства “Спартак”, комплекс споруд якого використовувала футбольна команда Класичного приватного університету. На початку свого існування у 90-х рр. ХХ ст. цей футбольний клуб мав назву “Віктор”” Запоріжжя. Номінація походить від антропоніма - імені власника команди - запорізького бізнесмена, а потім ректора Класичного приватного університету Віктора Огаренка [9]. онімний апелятивний лексика номінація
Від топонімів утворено назви команд ФК “Бердянськ” (від назви міста Бердянськ) та “Петрівка”” Петрівське (від назва села Петрівське Вільнянського району). Мотивованість номінації футбольної команди “Азовець”” Бердянськ (від азовець - мешканець узбережжя Азовського моря) зумовлена місцем створення команди в місті на березі Азовського моря.
Для називання футбольних клубів Запорізької області як мотиваційну базу використано й апелятивну лексику, проте відапелятивних власних назв суттєво менше, аніж відонімних. Типовою моделлю для творення назв футбольних команд у 30-80-х рр. ХХ ст. було вживання загальних назв - найменувань осіб за професією. Від лексем на позначення професій походять такі власні назви футбольних команд Запорізької області: “Металург” Запоріжжя, “Металург-2” Запоріжжя - перша та друга команди найтитулованішого в області футбольного клубу “Металург”, а також команда спортивної дитячо-юнацької школи олімпійського резерву - “СДЮШОР-Металург”” (відметалург - фахівець із металургії [1, с. 521], вибір назви пов'язаний із потужним розвитком в області металургійної галузі); “Машинобудівник” Запоріжжя (від машинобудівник - фахівець із машинобудування [1, с. 515], а також від назви місцевого підприємства “Машинобудівник”, при якому було створено футбольну команду; цей приклад є зразком подвійної мотивованості назви футбольного клубу, яка пов'язана водночас і з апелятивом - назвою професії, і з онімом - назвою заводу); “Гірник” Дніпрорудне (від гірник - робітник гірничої промисловості [1, с. 183], назва мотивована домінантною професією мешканців єдиного в Запорізькій області містечка гірників - Дніпрорудного, яке знаходиться поблизу Південно-Білозерського родовища залізної руди [9]); “Дизеліст” Токмак (ФК “'Дизеліст'') (від дизеліст - фахівець із дизельної справи [1, с. 221], назва футбольного клубу з міста Токмак пов'язана з назвою ВАТ “Південдизельмаш” - токмацького дизелебудівного заводу, заснованого в місті наприкінці ХІХ ст.).
Ще однією типовою для совєтського періоду історії розвитку футболу є модель творення власних назв футбольних клубів від назв продукції підприємств, які фінансували команди, наприклад: “Титан'" Запоріжжя (від назви продукції Запорізького титано-магнієвого комбінату, який є одним із провідних в Україні виробників титану [9]); “Трансформатор” Запоріжжя (від назви продукції Запорізького трансформаторного заводу - продуцента трансформаторів [9]), “Сталь” Запоріжжя (від лексеми сталь - назви продукції заводу “Запоріжсталь”, що утримував команду, яка у 1949 р. змінила назву на “Металург"”).
Наслідком впливу тоталітаризму на вибір найменувань є надання командам із обласного центру совєтських ідеологічних назв: “Більшовик” Запоріжжя (від більшовик - послідовник більшовизму, член більшовицької партії; комуніст [1, с. 52]), “Комунар” Запоріжжя (від комунар - член комуни [1, с. 446]), а клубам із Запоріжжя та Бердянська - назви “Крила Рад”, мотивованої ідеологічною ідіомою совєтської доби - крила рад. Команда “Крила Рад” Запоріжжя існувала в 30-х рр. ХХ ст., а команда “Крила Рад” Бердянськ функціювала з такою назвою до 1965 р., коли її перейменовано на Торпедо - “Торпедо” Бердянськ (1966-1991), а в незалежному чемпіонаті України виступала як “Дружба” Осипенко (1992-1993) і “Дружба” Бердянськ (1993-1996). Останні дві номінації є яскравим прикладом збереження тоталітарних традицій назовництва вже в незалежній Україні, адже футбольна команда ““Дружба” Осипенко свою назву отримала від найменування колгоспу “Дружба” в селі Осипенко Бердянського району, куди в 1992-93 рр. її було переведено з Бердянська), а її правонаступниця - “Дружба” Бердянськ - зберегла попередню назву, повернувшись до Бердянська. Однак найцікавішою була метаморфоза імені цього футбольного клубу на початку ХХІ ст.: упродовж 2006-2010 рр. команда виступала під назвою “Ілліч-Осипенко"" (друга частина назви мотивована топонімом, а перша - найменуваннями спонсорів футбольного клубу, якими стали_ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та його дочірнє підприємство - агрофірма “Ілліч- АгроЗапоріжжя"”).
У результаті проведеного аналізу власних назв українських футбольних команд Запорізької області упродовж ХХ-ХХІ ст. виявлено, що тут переважають номінації, мотивовані онімами: назвами спортивних товариств, найменуваннями підприємств-спонсорів, топонімами, антропонімом. Значно меншу частку складають назви футбольних клубів, мотивовані апелятивами: найменуваннями осіб за професією, назвами продукції підприємств-спонсорів, а також ідеологемами совєтської доби. Серед факторів, які впливали на вибір назв, домінує комерційний і тоталітарний (у сучасних умовах - посттоталітарний).
Література
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. - Київ; Ірпінь : Перун, 2001. - 1440 с.
2. Григорук Н. Власні назви польських футбольних команд: семантика, словотвір і функціонування / Н. Григорук // Польська мова в українській освіті - перспективи в аспекті європейської інтеграції : збірник наукових праць [Ред. : Н. Торчинська та І. Сашко]. - Кельце - Хмельницький : ХмЦНІІ, 2014. - Вип. 1. - С. 28-40.
3. Григорук Н. В. Власні назви футбольних команд Білорусі, Росії, України / Н. В. Григорук // Лінгвістичні дослідження. - Харків : ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2013. - Вип. 36. - С. 8-12.
4. Олейнік М. Із досліджень над хрематонімією. Зауваження щодо назв польських та українських футбольних команд / М. Олейнік // Типологія та функції мовних одиниць : науковий журнал [редкол. Н.М. Костусяк (гол. ред. та ін.)]. - Луцьк : Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2014. - № 2. - С.198-207.
5. Процик І. Р. “Авангард”, “Локомотив”, “Колгоспник”: вплив тоталітаризму на вибір назв українських футбольних команд у 20-80-х рр. ХХ ст. / І. Р. Процик // Східнослов'янська філологія : Вип. 29. Мовознавство. - Горлівка-Артемівськ-Бахмут : ГІІМ ДВНЗ “ДДПУ”, 2016. - С. 62-68.
6. Процик І. Р. С.Т. “Україна”, У.С.К. “Тризуб”, У.С.К. “Сокіл”, або які назви мали українські футбольні команди Галичини в першій половині ХХ століття / І. Р. Процик // Лінгвістичні дослідження. - Харків : ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2016. - Вип. 43. - С.122-129.
7. Торчинський М. М. Структура онімного простору української мови: монографія / М. М. Торчинський. - Хмельницький : Авіст, 2008. - 550 с.
Анотація
У статті представлено назви українських футбольних команд Запорізької області впродовж історії розвитку футболу в ХХ-ХХІ ст. Проаналізовано та описано найменування футбольних команд, мотиваційною базою для творення яких стала різноманітна онімна й апелятивна лексика. Показано дію різноманітних чинників, що вплинули на вибір номінацій для футбольних команд у різні періоди української історії.
Ключові слова: власна назва, назва футбольної команди, онім, апелятив, мотивованість.
В статье представлены названия украинских футбольных команд Запорожской области в течении истории развития футбола в ХХ-ХХІ вв. Проанализированы и описаны наименования футбольных команд, мотивационной базой для образования которых стала разнообразная апелятивная и онимная лексика. Показано действие различных факторов, повлиявших на выбор номинаций для футбольных команд в разные периоды украинской истории.
Ключевые слова: имя собственное, название футбольной команды, оним, апелятив, мотивированность.
Names of football teams are a great part of modern world in which football, number one sport, has one of the most important roles. The aim of the article is to represent names of Ukrainian football teams of Zaporizhia region during history of football development in ХХ-ХХІ centuries. Names of football teams over the past years have become the main interest of linguists, in particular articles by N. Hryhoruk, M. Oleinik, I. Protsyk, which are dedicated to this topic, have been published, but the linguistic description has not covered all the names. The aim of this research is: 1) to make up the list of names of Ukrainian football clubs of Zaporizhia region during ХХ-ХХІ centuries; 2) to analyze and describe motivation of football clubs names; 3) to reveal the influence of various factors on the choice of names of football teams. Onyms and common nouns were motivation basis for creation of names of Ukrainian football teams of Zaporizhia region. Among onyms used for names of teams during ХХ-ХХІ centuries there are: names of sports societies on the basis of which there were created football communities: “Torpedo” Berdiansk, “Torpedo” Zaporizhia, “Torpedo” Melitopol, “Torpedo” Osypenko, “Lokomotyv” Zaporizhia, “Dynamo” Zaporizhia, “Burevisnyk' Melitopol, “Avanhard” Velykyi Tokmak; names of sponsor enterprises which were either industrial giants of Soviet period, such as “Koliormet” Zaporizhia, “Silmash” Zaporizhia, “ZAlK' Zaporizhia, or commercial structures during independence period “Olkom” Melitopol, “Budtranshaz” Orikhiv, “Melitopolska chereshnia” Melitopol, “Motor-Sich” Zaporizhia, or agricultural enterprises “Tavriia” Novomykolaiivka, “Tavriia-Skif Rozdol, “Olviia” Chkalove, or educational institutions “ZIDMU-Spartak” Zaporizhia, “Spartak-KPU” Zaporizhia; place names: FK '“Berdiansk", “Petrivka” Petrivske; anthroponyms: “Vikto” Zaporizhia. Common names as motivational basis for names of football teams of Zaporizhia region are represented by the following groups of nominations: names of people by the profession: “Metalurh” Zaporizhia, “Metalurh-2” Zaporizhia, “SDYuShOr-Metalurh”, “Mashynobudivnyk' Zaporizhia, “Hirnyk' Dniprorudne, “Dyzelist' Tokmak (FK “Dyzelist”); products names produced by enterprises which financed football clubs: “Tytan” Zaporizhia, “Transformator” Zaporizhia, “Stal” Zaporizhia and ideologemes of Soviet period: “Bilshovyk' Zaporizhia, “Komunar” Zaporizhia, “Kryla rad' Zaporizhia, “Kryla Rad' Berdiansk. Among the factors which affected choice of names, commercial and totalitarian (today - post-totalitarian) factors dominate.
Key words: proper names, names of a football teams, onyms, common names, motivations.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Весільна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Назви весільної драми та її етапів у говірках Любешівського району Волинської області. Мотивація деяких монолексем на позначення назв весільної драми. Назви передвесільних і післявесільних етапів обряду.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 09.09.2012Вивчення інноваційних процесів в слов'янських мовах та особливості способів творення лексичних інновацій. Сукупність внутрішньомовних (інтралінгвальних) чинників створення нових слів. Семантико-стилістична характеристика новотворів Хмельницької області.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 11.05.2009Изучение состава морской речи: терминов, языковой экономии и жаргона. Специфика команд и приказов на флоте, а также лексикона моряков. Структура языка и словообразование в нём. Создание немецко-русского словаря морской терминологии, разбитого по темам.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 27.12.2011Двоскладні найменування суспільно-політичної лексики з переносним значенням. Вивчення синтаксичних моделей та семантико-стилістичних двоскладних найменувань з переносними значеннями. Класифікація метафоричних найменувань суспільно-політичної лексики.
курсовая работа [59,1 K], добавлен 22.12.2011Проблеми словотвірної семантики та мотивації фемінітивів cучасної української мови. Лексико-семантична організація жіночих номінацій. Творення іменників зі значенням жіночої статі. Семантичні відношення між апелятивами на позначення назв жіночого роду.
дипломная работа [150,5 K], добавлен 09.04.2012Назви осіб із семантикою суб’єктивної оцінки в українській мові. Демінутиви в системі назв осіб. Творення зменшено-пестливих форм в українській мові. Негативно-оцінні назви у значенні позитивно-оцінних. Словотворення аугментативів в українській мові.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 27.08.2010Розгляд найменувань податкової сфери лексичної системи української мови. Базові поняття податкової системи України в контексті мовознавчих досліджень. Причина та фактори рухливості складу системи податкових найменувань в українській лексичній системі.
статья [293,6 K], добавлен 21.09.2017Становлення і розвиток української суспільно-політичної термінології. Термінознавство як наука. Семантичне переосмислення як спосіб творення суспільно-політичної термінології. Творення слів засобами питомої словотвірної системи, використання запозичень.
курсовая работа [64,4 K], добавлен 03.10.2014Історія вивчення та система образів та персонажів української демонології. Демонологічна лексика як різновид спеціалізованої. Тематичні групи персонажів у творчості Стороженка. Семантико-стилістичні особливості демононазв у "Лісової пісні" Лесі Українки.
дипломная работа [150,2 K], добавлен 13.01.2014Історія та особливості творення української фінансово-економічної термінології. Морфологічний та морфолого-синтаксичний способи творення. Проблеми іншомовних запозичень. Словотворчі особливості сучасної української фінансово-економічної термінології.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 18.05.2017Етнолінгвістика у сучасній науковій парадигмі: проблематика і міждисциплінарні зв`язки. Лексика як виразник національної культури народу. Тематична класифікація великодньої обрядової лексики. Назви великодніх страв. Писанка в народному світосприйманні.
курсовая работа [55,5 K], добавлен 30.10.2012Основні групи лексики української мови. Розгляд еволюціонування української лексики до розмовно-скороченого жаргонного стилю на прикладах пісень. Порівняння кількості естетичної наповненості та змістовності творів, які належать до різних лексичних груп.
курсовая работа [106,1 K], добавлен 25.12.2014Дослідження демінутивів латинської мови та особливостей їх відтворення українською мовою. Способи творення демінутивів. Демінутивні суфікси. Аналіз семантико-функціональної етномовної специфіки демінутивів латинськомовного тексту Апулея "Метаморфози".
курсовая работа [41,7 K], добавлен 22.11.2016Родильна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Засоби номінації родильної лексики говірок Маневицького району Волинської області. Структурна організація та семантика обрядової лексики. Раціональні елементи народного досвіду, забобонні та магічні дії.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.09.2012Відображення в суспільно-політичній термінології процесів, які відбуваються в інших лексичних шарах мови та назви яких зникають зі зникненням деяких реалій, або набувають додаткового значення. Причини семантичної зміни слів суспільно-політичної лексики.
статья [11,0 K], добавлен 22.12.2011Відбиття в етимології народних звичаїв, вірувань, обрядів, традицій українців. Назви та позначення передвесільних, передшлюбних обрядів в українських східнослобожанських говірках. Фраземи родильних обрядів у лексикографічному описі та їх семантика.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 12.09.2010Процеси, які супроводжують функціонування словникового складу української мови. Пасивна і активна лексика словникового складу. Процес активного поповнення лексики української мови. Поширення та використання неологізмів різних мов в ЗМІ та періодиці.
презентация [1,5 M], добавлен 24.11.2010Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Функціональна класифікація лексики сучасної української мови, її типи: активна та пасивна. Лексика творів Марії Матіос: суспільно-політична як засіб зображення епохи, побутова. Особливості використання діалектизмів у відомих творах даного автора.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 20.05.2015Застаріла лексика в лексичній системі сучасної української літературної мови. Активна і пасивна лексика, застарілі слова в сучасній українській літературній мові. Вживання застарілої лексики, історизмів та архаїзмів в романі Ю. Мушкетика "Яса".
дипломная работа [104,2 K], добавлен 06.09.2013