Експресивний словник діалектної мовної особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експресивний словник діалектної мовної особистості

Анотація

ЕКСПРЕСИВНИЙ СЛОВНИК ДІАЛЕКТНОЇ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ

В.В. Лєснова

У статті наголошено на актуалізації антропоцентричного підходу як одного із провідних у сучасній лінгвістиці та на розвитку у зв'язку з цим лінгвістичної аксіології. Подано фрагмент експресивного словника діалектної мовної особистості - представника українських східнослобожанських говірок. Визначено групи слів, які ввійшли до реєстру словника, та описано їхні семантичні особливості.

Ключові слова: експресивність, оцінка, діалектна мовна особистість, семантика, компонент значення.

In her article, the author stresses the actualization of the anthropocentric approach as one of the leading approaches in modern linguistics and in connection with it the development of the linguistic axiology. A fragment of the expressive dictionary of the dialectal linguistic personality as a representative of the Ukrainian East Sloboda patois has been given. The groups of words that entered the register of the dictionary have been defined and their semantic peculiarities have been described.

Key words: expressiveness, evaluation, dialectal linguistic personality, semantics, component of meaning.

Зміст

Одним із домінантних підходів у лінгвістиці кінця ХХ - початку ХХІ століття став антропоцентричний. "Розвиток сучасного мовознавства рухається від моделювання мови як самодостатньої системи до інтерпретації її підсистем у широких антропологічних парадигмах, які актуалізували комплекси нових підходів до осмислення мови не як системи "в самій собі й для себе", а як національно-культурного феномену, що відтворює душу, менталітет народу, зберігає його глибокі національні традиції, надбані віками" [1, 1].

Актуалізація ідей антропологічної лінгвістики, у центрі уваги якої перебуває людина в найрізноманітніших її проявах: почуттях, емоціях, намірах, уподобаннях, рисах характеру, здібностях і діях, стосунках з іншими людьми, трудовій та інтелектуальній діяльності, соціальних відносинах, - дала потужний поштовх розвитку лінгвістичної аксіології. Увагу дослідників- філологів сфокусовано на мовних засобах вираження того, як уявляє людина себе й навколишній світ. "Антропоцентризм є системотворчою ознакою оцінної лексики, що визначає семантичну й функціональну специфіку цієї лексики" [8, 14].

Сутність категорії оцінки, засоби її вираження, а також суміжні з нею явища емотивності, експресивності, образності є предметом вивчення Н.Д. Арутюнової, О.Л. Бєссонової, В.М. Богуславського, Н.І. Бойко, Т.І. Вендіної, О.М. Вольф, Т.А. Космеди, Н.Б. Лаврентьєвої, Н.О. Лук'янової, Т.В. Маркелової, О.О. Нефьодової, В.М. Телії, В.А. Чабаненка та багатьох інших вітчизняних і зарубіжних мовознавців.

Разом з тим недостатню увагу в сучасній лінгвістиці, зокрема в українській, звернуто на оцінку в діалектному мовленні, хоча й відомо, що діалектне мовлення за ступенем експресивної насиченості й емоційності в багатьох випадках перевищує мовлення літературне, оскільки, побутуючи в усній формі й не підлягаючи кодифікації, дає значно більший простір для прояву емоцій носіям діалекту. У діалектній системі зосереджено максимальний набір засобів експресивно- оцінного вираження, властивий кожній особистості.

Отже, актуальність нашої роботи зумовлено тим, що оцінні слова, які посідають вагоме місце в мовленнєвій діяльності носіїв діалектної української мови й мають значну функціональну активність, ще не були предметом спеціального вивчення.

Категорія оцінки нерозривно пов'язана з категоріями емоційності та експресивності, на чому неодноразово наголошували дослідники [4, 51; 12, 6; 18]. Н.І. Бойко зокрема зазначає: "Оскільки категорія оцінності пов'язана з відображенням у мові окремих фрагментів концептуальної картини світу через призму власного "я", цей компонент дуже часто супроводжується емоціями, почуттями" [2, 156]. Про взаємозв'язок цих категорій говорить також А.К. Мойсієнко: "Сучасне розуміння експресивності як семантичної категорії пов'язане з інтерпретацією її природи на основі взаємодії трьох категорій - емоційної оцінки, образності, інтенсивності, що складають разом чи в різних поєднаннях експресивне значення лексичної одиниці" [11, 51].

Експресивність як семантична категорія була предметом аналізу багатьох російських учених, які досліджували її специфіку [15]та зв'язок з іншими семантичними категоріями [9]; розробляли класифікації експресивної лексики [10]; вивчали структуру експресивного слова й визначали принципи його лексикографічного опису [17]; розглядали експресивні мовні засоби на матеріалі різних мов [12]та діалектів [3; 8; 13].

У вітчизняному мовознавстві основи мовної експресії на базі різнорівневого фактичного матеріалу детально проаналізував В.А. Чабаненко, розглянувши експресивні засоби української мови у зв'язку з тими основами, на яких вони постають у мовленнєвій практиці людини [20; 21]. Семантичні та функціональні особливості експресивної лексики літературної мови з'ясувала Н.І. Бойко, яка виділила типи лексичної експресивності та класи експресивних лексичних одиниць, проаналізувала засоби вираження експресивності, дослідила механізми формування експресивної семантики лексичних одиниць [2].

Метою нашого дослідження є репрезентація експресивних лексичних засобів, властивих сучасній діалектній мовній особистості.

Для реалізації цієї мети пропонуємо фрагмент експресивного словника, укладений на основі текстів спонтанного усного мовлення, записаних у 2007-2008 рр. від типового представника українських східнослобожанських говірок, корінної мешканки с. Новониканорівка Сватівського р-ну Луганської обл. Українцевої Ніни Григорівни, 1932 р. н.

До реєстру словника, спираючись на досвід російської дослідниці О.О. Нефьодової [13], вносимо:

1. Слова, у семантиці яких наявний компонент інтенсивності.

Як свідчить фактичний матеріал, інтенсивність може бути виражено кореневою морфемою (голосити `сильно плакати', уйма `дуже велика кількість чогось') або за допомого словотворчих формантів (холодище `сильний холод').

До цієї групи експресивних слів відносимо й дієслово підучать `трохи навчати', у якому префікс під- є засобом вираження параметричної оцінки.

Цікавим у плані вираження інтенсивності в діалектному мовленні є прикметник страшний, що набуває в контекстах значень `значний за ступенем вияву', `великий за розмірами, кількістю', `який перевищує звичайну міру, норму чого-небудь'. У мовленні аналізованого діалектоносія зафіксовано такі приклади функціонування цього прикметника А воНо бн'ігу! / страШн'і сугроби!; А на нбгах тод'і буЛи страШн'і рани.

2. Слова з образним семантичним компонентом.

Створенню експресії в таких випадках сприяє метафоризація як "важливий шлях виникнення семантичних діалектизмів" [3, 90]. Як зазначає Н. О. Лук'янова, експресивність властива словам різних частин мови, але "особливо багаті й цікаві в цьому аспекті дієслова" [9, 5]. На можливості дієслів зазнавати "експресивного перетворення семантики" наголошує також Й.А. Оссовецький, зауважуючи при цьому, що для усного діалектного мовлення характерна підвищена порівняно з писемною формою мови експресія [14, 38].

Дослідивши діалектні експресивно-оцінні дієслова, Н.Б. Лаврентьєва доходить висновку, що в їхній семантичній структурі "нерозривно об'єднані предметно-понятійний зміст та емоційний компонент, а головна функція їх у мовленні - вираження емоційної оцінки дії, стану, що становить предметно-понятійний зміст цього дієслова; при цьому сама номінація ніби відходить на другий план" [7, 60]: залетіти `завагітніти', крутитися `щось робити, чимось займатися', обчухуваться `починати жити краще, ніж раніше', клеятись `складатися (про стосунки між людьми)'.

3. Слова з емотивним компонентом значення.

У таких словах конотативний компонент містить виражені семи емоційності й оцінності [5, 33]: бушувати, бушуватися `поводитися нестримано, бешкетувати' - емоція несхвалення й негативна оцінка, старшенький `старший' - позитивні емоції й оцінка, що виразно проявляється в контексті (розповідь про поведінку онука, яку інформаторка схвалює): йак уЖе п'ідробли д'іти / Старше^ин'киї^каже / так мамка / нам уЖе з ¹ папоїне^и жит' / пОйехал'і до бабушки.

4. Слова зі стилістичним компонентом, який характеризує ставлення мовця до співбесідника й ситуації спілкування.

Сюди відносимо слова зі зменшувально-пестливими суфіксами, які є функціонально активними в мовленні аналізованого діалектоносія: булочка `булка', волоссячко `волосся', земелька `земля', кирпичінка `цеглина', огурчік `огірок', платтішко `плаття', снопік `сніп' та ін.

О.А. Земська, аналізуючи особливості функціонування експресивних засобів словотворення в розмовному мовленні, говорить про типові випадки "ксеноденотатного переадресування", коли слова зі зменшувально-пестливими суфіксами вживають з метою виразити ласкаве ставлення не до предмета номінації, а до співбесідника (наприклад, у розмові з дітьми), а також у ситуаціях покупки, за столом, у телефонних розмовах (тут зменшувальність трансформовано в етикетну ввічливість щодо співбесідника) [6, 113]. За словами О.О. Нефьодової, такі слова, проявляючи "безадресну доброзичливість до навколишнього світу, підвищують загальний емоційний тонус висловлення" [13, 12].

5. Індивідуальні утворення, які є результатом словотворчості мовної особистості. експресивний лексичний діалектна мовна

У таких утвореннях семантичні показники експресивності можуть бути відсутні, тоді вони є експресивними тільки завдяки незвичності їх звучання: влахтувати `владнати щось'.

В інших випадках індивідуальні утворення мають виразну образну й емотивну семантику, що й зумовлює їхню експресивність: захвостолупити `відігнати, погнати (про гусей)'. У семантиці дієслова лупити наявний виразний компонент інтенсивності: `сильно бити кого-небудь'; `уживається замість ряду дієслів на означення дії в сильному, енергійному вияві' [16, 4, 557]. В основі експресивного індивідуального слова захвостолупити словотвірна метафора унікального характеру: складання двох основ із додаванням продуктивного для творення дієслів доконаного виду префікса за-. В.А. Чабаненко, розглядаючи експресивні оказіональні слова- неологізми, зазначає, що вони з'являються внаслідок прагнення автора до "нової мовленнєвої виразності", при цьому мовець спирається "на аналогію, яка займає важливе місце в номінативній діяльності людини" [19, 14]. У наведеному прикладі припускаємо аналогію до розмовних дієслів із префіксом за-, у семантиці яких наявний компонент інтенсивності: задзигоріти `швидко заговорити'; задріботіти `піти, побігти дрібними кроками', `почати часто й ритмічно стукати по чомусь', `заговорити дуже швидко'; закубрити `щільно закрити, припиняючи доступ прохід куди-небудь', закуйовдити `сильно сплутати' та ін.

6. Стійкі сполуки з ідіоматичною семантикою, для якої характерна наявність сем конотативного характеру: попасти в просак `завагітніти, не бажаючи того'; голі й босі `дуже бідні, ті, що не мають достатньо одягу та взуття'.

Булочка `булка'. Амбн'і не^марубл'а йімдат' / шоб^п на 1 булоч'ку.

Бумажичка `невеликий аркуш паперу'. І там цих бу'мажи^еч'ок ле^ижит'¹ уїма!

Бурочки `бурки, теплі чоботи'. Шинел'у дали і буроч'ки дали нам.

Бутилочка `пляшка'. І тамле^ижат' бу ¹ тилоч'ки / туба вс'ізаписки кидали.

Бушувати, бушуватися `поводитися нестримано, бешкетувати'. Ну йа то ¹ д'і забрала ''Тос'у до дому / привезла у 1 комнату / а вб на і там бушу 1 вала; А ми бу 1 шуйемос'а / 1 бігайемо.

Викохати `виростити (про дитину)'. У мене ро 0и^еус'а с'ембм'ес'ач'ниї / викохала / вин'ан'ч'іла.

Влахтувати `владнати щось'. Уже доМло / шо вбни дома не^и ноб'уйут' / йа пойіду врод'і влахтуйу трошки.

Водичка `вода'. Во ни во дич'ки 1хоч'ут' а йа де^ир жу йіх.

Волоссячко `волосся'. Мама вз'Ола ме^ине об^пстригла // а йа Олач'у / шо йа буду бе^из^с вблос'іач'карб бит'.

Врачіха `лікарка'. ВрОч'іха мОне об^пОл'едовала і скОзала д'іагноз^с.

Голі й босі `дуже бідні, ті, що не мають достатньо одягу та взуття'. І вб ни при^е йіхали до Мене ¹ гол'і їбос'і; А во на при^е йіхала 1 гола і боса.

Голосити `сильно плакати'. Нас оОталос'¹ ч'етверо / мат' сОма / голосила усе Орем а.

Гостинчік `гостинець, подарунок'. КО жу / не^и побрезгуїте / воз'м'іт' од Жене год тин'ч'ік од ¹ ч'істого берц'а.

Залетіти `завагітніти, не бажаючи того'. Д'евоч'ка по пала у про сак / ну ¹ вобш-ч'ем зал'в т'ела.

Захвостолупити `відігнати, погнати (про гусей)'. А йа вз'Ола йіх йак захвостолупи^ела / і аж п ід бамуДубин'іуку і сиО'іла там ¹ ц'ілиїден'.

Здорово `дуже'. ТОд'і1 д'ен'ги 3дорово ц'інили^ес' і т'і полтОри 1 тис'ач'і.

Земелька `земля'. О то С'ійем с'емЄ на / а по 1 том нач'і найе С ходит' / ми йб го зе^имел'кої при^егор' тайем.

Карапкатися `жити, виживати'. І все на мбйії1 пенс'ійі карапкалис'а / трудно буЛо.

Кирпичінка `цеглина'. Сере^иддворуйісти варили / кирпич'інки поЛожут' / 3верху ч'агрнок і Зар'ат'.

Клеятись `складатися (про стосунки між людьми)'. Ну 3так у них все не^и кЛ'ейалос' і вбни розоїшЛис'.

Копійка `гроші'. А во но С тало стройац:'а // поЛуч'е йЗ ку ко 1 пійку і дЗ ваї.

Кроватка `ліжко'. Та киї1 сад'ік буу! / крЗ с'івиї / і С тоЛ'іки буЛи / і кро ватки.

Крутитися `щось робити, чимось займатися'. Живут' не^ипоЗано / крут'ац'-а/рЗботЗйут'.

Кусочок `шматочок'. І хЛ'іба ^мало буЛо / по кувоч'ку дЗдут'.

Лізти `попадати, проникати куди-небудь'. Ну топиЛа там одЛа бабушка / зЗтопе / а дим в глаЗа Л'ізе / врот Л'ізе.

Найтися `народитися'. А по том 1 доц'а наїшЛас'а в ше^ист'ід'в с'атом го ду.

Насунути `приїхати у великій кількості'. 11 пушки 1 т'анут' і разн'і бойепри^епаси с'рда / йак нЗсунуло! / страшне!

Ненависний `той, який виявляє ненависть'. А йак коЛхоз^с роЗпаус'а / і Л'уди ЗтаЛи не^инави^есн'і / зл'і.

Обчухуваться `починати жити краще, ніж раніше'. То д'і так 3 таЛа об ч'ухувац'-а / заробЛ'аЛа і уЖе соб і справиЛа паЛ'т'ішко.

Огурчік `огірок'. Там і оЗурч'іки соЛиЛи і пом ідори; А по 1 том у Зугус'т'і саЖайем Заново і на 1 ос'ін' огурч'іки харошірве^имо і здайвмо у подтауку.

Пальтішко `пальто'. Уже соб і справиЛа пал'т'ішко.

Підучать `трохи навчати'. Тут буу Ыас'т'ер 1 дуже харошиї / нЗ ч'аЛ'н'ік 1 цеха буу / він м 3 не стаупідр ч'ат'.

Платтішко `плаття'. На Жене нЗ д'іЛи пЛат':ішко о те.

Подохнути `перестати існувати'. Заливайе о цим ш* ч'оЛоком і во но сто йіт' 1 ц'іл'і 1 сутки / шоб о т'і воши подохли.

Попасти в просак `завагітніти, не бажаючи того'. Д'евоч'ка по паЛа у про сак / ну 1 вобш-ч'ем зал'в т'еЛа.

Поперти `піти, поїхати'. Масласколо тиЛа / пос тавиЛабанкумоЛо 1 каіпо порлаубол' ниц'у.

Причандали `звичаї, традиції'. Дуфл'і у 1 Зойі не^и краЛи / там не^има тЗких при^еч'анбал'іу / йак у нас.

Розвалений `старий, занедбаний'. Нампри^есЛалипаро ходД'ер жавін / стариї/ро 3ваЛе^иниї.

Сахарок `цукор'. На п'Зт'орку 1 піде^иш і сахар ку 1 купиш / і то го / і с'о го.

Скитатися `ходити, не маючи притулку'. Уже 3 йаниї прий шоурозоЗ нау ув'іх і вс'о а во ни скЗтайуц':а по Л'уд'ам.

Снопік `сніп'. Колосок зр'ізайе і йак 0ноп ік 1 д'еЛайе.

Старшенький `старший'. Апвтомйак ужепідросЛЖд'іти / бтарше^ин'киЗкаже / так 1мамка / нам уже з 1 папоїне^и жит'.

Столік `стіл'. ТЗкиївад'ік буу! / крЗс'івиї/ і стол'іки буЛи / і кроватки.

Страшний `дуже великий'. А во но 6 н'ігу! / страш 1 н'і сугроби!; `невиліковний' А на ноЗах тбд'і буЛи страші н'і рани.

Творити `коїти погані вчинки, погано поводитися'. І йак с тала вбна п 1 йана! / ої! / шо ж во на там творила!

Туфельки `туфлі'. 1 Зойа од'іта буЛа у пЛат':е 1 б іле / фЗта буЛа дЛ'ін:а /1 туф ел'ки 1 б іл'і.

Уйма `дуже велика кількість чогось'. І там цих бу''мажи^еч'ок ле^ижит'1 уїма!

Холодище `сильний холод'. Школа буЛа у нас ситара хоЛодна / тбпит' Л'іч'ім буЛо / приїде^им / а там холбдиш-ч'е тЗ ке.

Чіпуха `щось нескладне'. Ну шо йа приїду / по^мийу круж^ш ки і до дому / не^и важ^шко буЛо / то ч'іпуЛа все.

Шмиг `швидко піти звідкись'. Йа при^еїду по дам і шмиг о т:уда.

Перспективу дослідження вбачаємо в розширенні реєстру словника та у виробленні принципів оформлення словникових статей, зокрема наведення позначок для передачі сем інтенсивності, образності, емотивності.

Список використаних джерел

1. Бойко Н.І. Українська експресивна лексика: проблеми семантики і функціонування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: спец. 10.02.01 "Українська мова" / Н.І. Бойко. - К., 2006. - 36 с.

2. Бойко Н.І. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти: монографія / Н.І. Бойко. - Ніжин: Аспект-Поліграф, 2005. - 552 с.

3. Ваулина С.С. Семантические диалектизмы как средство создания оценочной экспрессии (на материале псковских говоров) / С.С. Ваулина // Диалектное и просторечное слово в диахронии и синхронии: межвуз. сб. науч. тр. - Вологда: Вологод. Гос. пед. ин-т, 1987. - С. 85-93.

4. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу: монографія. - 2-е вид., випр. і доп. / І.О. Голубовська. - К.: Логос, 2004. - 284 с.

5. Загоровская О.В. Экспрессивные и эмоционально-оценочные компоненты значения слова (к изучению оснований семантических процессов) / О.В. Загоровская, З.Е. Фомина // Семантические процессы в системе языка: межвуз. сб. науч. тр. / отв. ред. З.Д. Попова. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1984. - С. 31-40.

6. Земская Е.А. Русская разговорная речь: общ. вопр. Словообразование. Синтаксис / Е. А. Земская, М.В. Китайгородская, Е.Н. Ширяев. - М.: Наука, 1981. - 276 с.

7. Лаврентьева Н.Б. Источники и степень распространения диалектной экспрессивно-оценочной лексики / Н.Б. Лаврентьева // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования: сб. науч. тр. - Вып. 5 / отв. ред. К.А. Тимофеев. - Новосибирск: НГУ, 1976. - С. 60-82.

8. Лаврентьева Н.Б. Экспрессивно-выразительная глагольная лексика (на материале говоров Новосибирской области): автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.01 "Русский язык" / Н.Б. Лаврентьева. - Томск, 1980. - 18 с.

9. Лукьянова Н.А. О соотношении понятий "экспрессивность", "эмоциональность", "оценочность" / Н.А. Лукьянова // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования: сб. науч. тр. - Вып. 5 / отв. ред. К.А. Тимофеев. - Новосибирск: НГУ, 1976. - С. 3-21.

10. Матвеева Т.В. Лексическая экспрессивность в языке: учеб пособие по спецкурсу / Т. В. Матвеева. - Свердловск: Изд-во Урал. гос. ун-та, 1986. - 92 с.

11. Мойсієнко А.К. Динамічний аспект номінації: монографія / Анатолій Мойсієнко. - К.: Вид. -полігр. центр "Київський університет", 2004. - 100 с.

12. Моргоева Л.Б. Функциональная парадигма экспрессивности в языке (на материале осетинского и русского языков): автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.19 "Теория языка" / Л.Б. Моргоева. - Нальчик, 2002. - 25 с.

13. Нефедова Е.А. Экспрессивный словарь диалектной личности / Е.А. Нефедова. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2001. - 144 с.

14. Оссовецкий И.А. Лексика современных русских народных говоров / И.А. Осовецкий. - М.: Наука, 1982. - 200 с.

15. Панасюк А.Т. Экспрессивная лексика современного русского языка: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук: спец. 10.660 "Русский язык" / А.Т. Панасюк. - М., 1973. - 24 с.

16. Словник української мови: в 11 т. - Т. 4 / ред. тому А.А. Бурячок, П.П. Доценко. - К.: Наук. думка, 1973. - 840 с.

17. Трипольская Т.А. Семантическая структура экспрессивного слова и ее лексикографическое описание: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.01 "Русский язык" / Т.А. Трипольская. - Томск, 1985. - 18 с.

18. Цоллер В.Н. Экспрессивная лексика: семантика и прагматика / В.Н. Цоллер // Филол. науки. - 1996. - № 6. - С. 62-71.

19. Чабаненко В.А. Норми словотворення і мовна експресія / В.А. Чабаненко // Мовознавство. - 1980. - № 2. - С. 13-20.

20. Чабаненко В.А. Основи мовної експресії / В.А. Чабаненко. - К.: Вища шк., 1984. - 167 с.

21. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови / В.А. Чабаненко. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru