Особливості етнічної культури через призму енантіосемічних фразеологізмів української та польської мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості етнічної культури через призму енантіосемічних фразеологізмів української та польської мов

Л.Ф. Щербачук

У статті описується репрезентація культурних кодів за допомогою енантіосемічних фразеологізмів української та польської мов із урахуванням універсальних елементів колективної свідомості й етнічних особливостей світогляду.

Summary. The representation of the cultural codes is described in the article. It's illustrated with the help of enantiosemic phraseologycal units of the Ukrainian and Polish languages including universal elements of collective consciousness and ethnic features of the worldview.

Характеризуючи основні особливості й значення культури в житті суспільства, лінгвісти визначають важливе місце мови як засобу трансляції культури. При цьому дослідники базуються на положенні В. фон Гумбольдта про вивчення мови в тісному зв'язку з людиною та її культурою. Безперечним виявляється той факт, що в мові віддзеркалюються народні уявлення про світобудову та розвиток культури. Тому актуальним видається вивчення мови й культури в одній системі наукових категорій: дослідження через призму етнічних особливостей культури найкультуроносніших мовних знаків - фразеологізмів. Кореспонденцію фразеологізму з певними джерелами - живими істотами, артефактами, ментофакторами та ін., які стали предметами окультуреного їх осмислення й оцінювання людиною в процесі життєдіяльності, учені визначають як співвідносність фразеологічних одиниць із кодами культури [1, 99]. Важливо, на нашу думку, також простежити, як репрезентують відповідні культурні коди енантіосемічні фразеологічні одиниці.

Варто зазначити, що окремі аспекти енантіосемії у сфері фразеології були предметом дослідження в працях М. Ю. Бродського [2], В. Л. Іващенко [5], В. Д. Ужченка, Д. В. Ужченка [13], В. С. Червоножки [14], Л. Ф. Щербачук [15] та ін. Однак питання експлікації кодів культури енантіосемічними фразеологічними засобами потребує докладного опису. У чому й вбачаємо новизну пропонованого дослідження.

Предметом аналізу слугують енантіосемічні фразеологізми, зафіксовані у фразеологічних словниках української та польської мов [6; 10; 11; 17; 18].

Мета роботи: через призму енантіосемічних фразеологізмів української та польської мов проаналізувати особливості репрезентації культурних кодів з урахуванням універсальних елементів колективної свідомості й етнічних особливостей світогляду, закарбованих у семантиці мовних одиниць.

Окремі відомості людини про об'єкти спостереження включаються в систему людського знання про Всесвіт загалом з його цілковитим розмаїттям. Архетипні уявлення людини про Всесвіт слугують основою для визначення універсальних базових кодів культури. В. В. Красних серед них виділяє такі різновиди: 1) соматичний (тілесний); 2) просторовий; 3) часовий; 4) предметний; 5) біоморфний; 6) духовний [7, 298]. Умовний список реєстрації кодів відкритий, про що свідчить низка наукових досліджень О. Л. Березович, Т. П. Вільчинської, М. Л. Ковшової, Н. В. Слухай, О. С. Снитко, В. М. Телії та ін. Як показує мовний матеріал, коди культури безпосередньо пов'язані з базовими бінарними опозиціями: разом вони утворюють систему (сітку) найдавніших когнітивних структур, співвідносних з архетипами свідомості, які й сьогодні активно працюють у процесах пізнання та розуміння світу [12, 85].

На думку В. М. Мокієнка [8], В. П. Жукова [4] та деяких інших науковців, компоненти фразеологізмів не до кінця втрачають свою словесну природу й генетично є словами. Польський дослідник Войцех Хлебда вважає, що компонент фразеологізму має подвійний мовний статус - він є одночасно і словом, і фразеологічним компонентом; у процесі мовлення, будучи компонентом відтворюваного в мовленні стійкого словосполучення, зберігає потенційну відокремленість з усіма наслідками цього [17, 105].

Взявши за основу класифікацію кодів культури В. В. Красних, переконуємося, що як самі енантіофразеологізми, так і їхні компоненти репрезентують кожен із зазначених кодів.

1. Соматичний (тілесний) код культури у фразеологічному енантіопросторі української та польської мов. У системі елементів соматичного коду значну роль відіграють символічні функції різних частин тіла. В обох мовах у складі енантіосемічних фразеологізмів зафіксовано такі ком- поненти-соматизми, як: нога -- по§а (stopa), рука -- rзka, ніс -- nos, волос -- wlos, долоні - dloni, борода -- broda. Фразеологізми як одиниці вторинної номінації «пояснюють» використання первинного предметно-практичного й чуттєвого досвіду людини для конструювання більш абстрактних сторін її життєдіяльності. Енантіофразеологізми з еквівалентними соматизмами, репрезентуючи тілесний код культури, відбивають універсальні світоглядні уявлення представників різних етносів. Наприклад:

1) нога -- ^§а (stopa): падати (кидатися) / упасти (кинутися) в ноги (під ноги, до ніг і т. ін.); лягати / лягти до ніг (під ноги, в ноги і т. ін.); napisac cos lewq nogq; dbac о kogos, cos jak <o> (tyle, co)pies opiqtq nogз; tyle mnie (go itp.) to obchodzi, copsapiqta noga; lezec u czyichs nyg (styp);

2) рука -- rзka: давати / дати волю рукам; майстер (мастак) на всі руки; zacierac/zatrzec rзce <z radosci, zadowolenia і in>;

3) ніс -- nos: носом рибу вудити; pasuje jak piзsc do nosa (oka); podobny jak piзsc do nosa (oka);

4) волос -- wlos: як на долоні волосся виросте; волос в'яне (зав'яв); prзdzej mi wlosy wyrosnq na dioni (tu) <nim (zanim), niz> cos siз stanie);

5) долоні - dloni: як на долоні волосся виросте; prзdzej mi wiosy wyrosnq na dloni (tu) <nim (zanim), niz> cos siз stanie);

6) борода -- broda: анекдот з бородою; kawai (dowcip itp.) z brodq.

Специфічною ознакою фразеологічного енантіопростору української мови визначена наявність ще таких компонентів-соматизмів, як: спина, живіт, хребет, серце, голова, зуби, тім'я, кістки: пристав як горбатий до спини; гладити / погладити по спині; живіт присох до спини (до хребта); давати / дати волю серцю; вийняти/ виймати душу (серце); вертиться (крутиться) в голові; гострити (рідше точити) зуби; битий у тім'я; (трохи не) по кісточки тощо.

Специфічною ознакою фразеологічного енантіопростору польської мови визначена наявність таких компонентів-соматизмів: usta, usho, w^sy, palce, наприклад: gdyby ciocia miaia wqsy; palce: <mуj> maiy palec (paluszek) mi to (o tym) powiedziai; dostac (zobaczyc i in.) ucho od sledzia; ktos ma usta peine czegos.

Отже, національна ідентичність моделюється у формах і категоріях національної мови.

2. Просторовий код культури у фразеологічному енантіопросторі української та польської мов. Пошук специфічних елементів, що утворюють конкретний код культури, дозволяє вказати на особливість культури, відображену в мисленні того чи іншого народу [9, 80]. Просторовий код пов'язаний із членуванням простору. В українській мові він представлений як компонентами енантіофразеологізмів: 1) світ: (аж (хоч, геть)) на край світу (світа); (і) на краю світу; 2) кут (куток): із кутка в куток; із кута в кут [зі сл. тинятися, ходити, бігати]; так і власне семантикою енантіофразеологізмів, що визначають: 3) обмежений простір: (й) курці ніде клюнути; 4) місце: переступати / переступити (через) поріг; 5) відстань: не за горами тощо.

В аналізованих фразеологічних словниках польської мови не зафіксовано енантіофразеоло- гізмів на позначення простору.

3. Часовий код культури у фразеологічному енантіопросторі української та польської мов.

Часовий культурний код зумовлює можливість концептуалізації дійсності відносно до часової осі. Разом із просторовим він утворює хронотопний код культури. У фразеологічній енантіосфері української мови часовий код репрезентований такими одиницями, що позначають:

1) пори доби: до [самої] зорі; 2) часові проміжки: а) незабаром: не за горами; б) невідомо коли / не відбудеться ніколи: як у спасівку соловейко заспіває; як рак свисне, [і] до китайської паски; як свині з череди йтимуть; як виросте трава на помості; як виросте гарбуз на вербі тощо.

Слід зазначити, що компоненти деяких фразеологізмів одночасно можуть експлікувати й інші семантичні групи аналізованого коду. Наприклад, у фразеологізмах із загальним значенням часового проміжку (як у спасівку соловей заспіває, до китайської паски) компоненти спасівка, паска позначають відповідно літню й весняну пори року.

У польській мові часовий код представлений такими енантіофразеологізмами з загальним значенням:

1) невчасно: rychio w czas!; 2) невідомо коли / не відбудеться ніколи: na swiзty nigdy; czekaj tat- ka latka(az kobyiз, kobyikз wilki, wilcy zjedzq);prзdzej mi wiosy wyrosnq na dioni (tu) < nim (zanim), niz> cos siз stanie); za chinskiego boga!

Приклади переконують у відсутності чіткої межі між кодами культури. Так, одні й ті ж енантіофразеологізми можуть одночасно презентувати кілька культурних кодів, наприклад: за значенням фразеологічна одиниця як на долоні волосся виросте експлікує часовий код культури, а за компонентним складом - соматичний і т.п.

4. Біоморфний код культури у фразеологічному енантіопросторі української та польської мов. Біоморфний культурний код пов'язаний із живими істотами та рослинним світом, що оточують людину в повсякденному житті. Фразеологізми-репрезентанти цього коду віддзеркалюють стереотипи сприйняття й оцінки тварин і рослин із національно-культурною маркованістю в напрямі асоціативних зв'язків (векторів асоціацій). Так, наприклад, в українській лінвокультурі курка символізує глупість [3, 323]. Символічні функції елементів біоморфного коду значною мірою виявляють себе в етномовній картині світу. Українські енантіофразеологізми віддзеркалюють біоморфний код у його повному розмаїтті, а саме: світ тварин і світ рослин. У межах енантіофразеологізмів виділено групи з компонентами, що позначають:

1) свійські тварини: потрібний як собаці другий хвіст, потрібний як козі баян, схожий як свиня на коня (кобилу, їжа, собаку), схожий як бульдог на носорога, схожий як собака на кішку, розбирається як цап у зорях, як баран в аптеці, розбиратися як баран у книзі (у математиці), пасує як корові сідло, личить як барану окуляри, личити як кобилі сережки (як козі вінок, як козі в картузі, любити як кіт табаку, чистий як свиня в дощ, користі як (мов, ніби) з цапа молока; 2) звірі: розуміється як вовк у зорях, потрібний як зайцеві дзвоники, розбиратися як заєць в геометрії (як їжак у математиці); 3) птахи: личити як вороні намисто, знатна птиця, схожий як півень на курку; 4) риби: як (мов, ніби і т. ін.) рибі парасолька, як у карася вовни, риб'ячим пухом підбитий; 5) комахи: на комариному салі, личити як блосі кеди, їдять (його) мухи (з комарами), мати мухи (муху) в носі; 6) членистоногі: як рак свисне; 7) земноводні:[і] жаба цицьки дасть; 8) безхребетні: заморити черв'яка; 9) плазуни: схожий як змій на їжа тощо.

У ході дослідження зафіксовано всього два українських енантіофразеологізми з компонентами на позначення флори, що репрезентують світ рослин: 1) дерева: як виросте гарбуз на вербі; 2) кущі: добре почуватися як голому в терну; 3) овочі: як виросте гарбуз на вербі.

У межах польських енантіофразеологізмів виділено групи з компонентами, що позначають:

1) свійські тварини: ktos jest gdzies pozqdany (potrzebny itp.) jak pies (piesek) w krgelni; cos pa- suje jak wot do karety; znac si% na czyms jak lyse konie; kochac si% jak pies z kotem; 2) звірі: znac si% na czyms jak wilk na gwiazdach; 3) птахи: wierzyc w bociany; znac si% na czyms jak (tyle, ile) kura (koza) napieprzu; 4) риби: dostac (zobaczyc i in.) ucho od sledzia.

Також зафіксовано дві мовні одиниці з компонентом на позначення флори, що репрезентують світ рослин, проте з певною різницею в образах стосовно до українських: 1) дерева й фрукти: obiecywac / obiecac komus gruszki na wierzbie; 2) квіткові рослини: kaktus komus na dloni wyrosnie, jesli (jak i in.).

5. Духовний код культури у фразеологічному енантіопросторі української та польської мов. Духовність найбільше пов'язана з ціннісними категоріями етнічної культури, що виникають як рефлексія на внутрішній і зовнішній світ людини, відтворюють культурну пам'ять, міфологію, релігію народу тощо. Духовні елементи проявляються в архаїчному змісті, включаючи ментальну історію народу - культуру. Одним із джерел культурної інтерпретації розглядаються й образи християнства та відповідні до них моральні установки.

На стосунку до сакрального протилежних сил зупинятися не будемо. Це питання докладно описано в роботі, у якій характеризується християнський код культури [15]. Тому в межах духовного коду розглядаємо й енантіофразеологізми з компонентами на позначення табуйованого світу, що кваліфікується як сакральний.

В українських і польських словниках виявлені енантіофразеологізми, що віддзеркалюють духовний код і містять відповідні компоненти:

— в українській мові: 1) Мати Божа: Мати Божа; 2) Бог / Божий: Агнець Божий, з Богом, Парасю; 3) святий: святий та божий, святий (його) знає; 4) чорт: чорт (гаспид, сатана) (його (тебе, їх і т. ін.)) знає (зна); чорт (біс) (його (вас, тебе)) бери (забирай) / візьми (побери, забери); чорт (чорти) (його) батька знає (зна); 5) біс: бісової пари, бісові його (їх, її) ковінька (корінь); 6) лихий: бодай (щоб) лихий узяв (злизав, побрав); лиха (бісова, вража) личина;

— у польській мові: 1) aniol / aniolek: aniot burzy; aniotek z rozkami (rogami, pazurkami);

2) diabel: diabet (licho, czort) go (ich) wie; 3) Воzy: Baranek Bozy, Matko Boska!

Світлі й темні сили визначають не лише релігійну полярність, але й протиставлення добра і зла. Хоча матеріал переконує, що в народному уявленні в залежності від обставин одна й та ж «сила» може «приносити» як добро, так і зло.

Отже, дослідження фразеологічного матеріалу з урахуванням універсальних елементів колективної свідомості (кодів культури) дозволяє визначити особливості глибин етнічного світогляду, закарбованого у структурі енантіосемічних одиниць. Зіставне дослідження різних лінгвокультур визначає також мовні особливості їхніх представників. Українські та польські енантіофразеологізми відбивають базові культурні коди на рівні універсального й національно- специфічного, визначають як межі відповідних кодів, так і їх взаємопроникнення.

Перспективи дослідження вбачаємо в докладному аналізі кожного з представлених базових кодів культури та їх репрезентантів, а також у визначенні й описі загальної кількості культурних кодів.

Список використаних джерел

енантіосемічний фразеологізм український польський

1. Гудков Д. Б. Телесный код русской культуры: материалы к словарю / Д. Б. Гудков, М. Л. Ковшова. - М.: «Гнозис», 2007. - 288 с.

2. Бродский М. Ю. Лексическая энантиосемия в сопоставительном аспекте (на материале современного английского и французского языков): автореф. дисс. на соискание ученой степени кандидата филологических наук: спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание»; Ур. государственный пед. университет / Михаил Юрьевич Бродский. - Екатеринбург, 1998. - 23 с.

3. Жайворонок В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Віталій Жайворонок. - К.: Довіра, 2006. - 703 с.

4. Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов / В. П. Жуков. - М.: Просвещение, 1978. - 160 с.

5. Іващенко В. Л. Енантіосемія в парадигмі мовних та мовленнєвих явищ: основні напрями кон- цептуалізації / В. Л. Іващенко, Т. О. Федоренко // Мовознавство. - 2009. - № 2. - С. 48-60; Іва- щенко В. Л. Фразеологічні енантіосеми та енантіоніми в українській мові / В. Л. Іващенко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Симферополь: Из-во Таврич. национ. ун-та им. В. И. Вернадского, 2009. - С. 26-32. - (Серия «Филология. Социальные коммуникации»; Том 22 (61), № 4 (1); Іващенко В. Л. Фразеологічні енантіосеми та енантіоніми в українській мові / В. Л. Іващенко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. - Симферополь: Из-во Таврич. национ. ун-та имени В. И. Вернадского, 2009. - С. 26-32. - (Серия «Филология. Социальные коммуникации»; Том 22 (61), № 4 (1).

6. Коломієць М. П. Словник фразеологічних синонімів [Текст] / М. П. Коломієць, Є. С. Регу- шевський. - Київ: Радянська школа, 1988. - 200 с.

7. Красных В. В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность? / В. В. Красных. - М.: Гнозис, 2003. - 374 с.

8. Мокиенко В. М. Славянская фразеология / В. М. Мокиенко. - М., 1989. - 287 с.

9. Пименова М. В. Коды культуры и проблема классификации концептов / М. В. Пименова // Язык. Текст. Дискурс: научный альманах Ставропольского отделения РАЛК. - Ставрополь: Изд-во ПГЛУ, 2007. - Вып. 5. - С. 79-86.

10. Польско-русский фразеологический словар: В 2 т. - Т. 1. А - М; / К. М. Гюлумянц - Мн.: Экономпресс, 2004. - 688 с. Польско-русский фразеологический словарь: В 2 т. - Т. 2. N - Z. / К. М. Гюлумянц - Мн.: Экономпресс, 2004. - 718 с.

11. Словник фразеологізмів української мови [Текст] / уклад. В. М. Білоноженко, Гнатюк І. С., Дятчук В. В. та ін.; [відпов. ред. В. О. Винник]. - К.: Наукова думка, 2008. - 1104 с.

12. Слухай Н. В. Когнітологія та концептологія в лінгвістичному висвітленні: навчальний посібник [Текст] / Н. В. Слухай, О. С. Снитко, Т. П. Вільчинська. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. - 367 с.

13. Ужченко В. Д., Фразеологія сучасної української мови: навчальний посібник / В. Д. Ужчен- ко, Д. В. Ужченко. - К.: Знання, 2007. - 494 с.

14. Червоножка В. С. Енантіосемія в сучасній болгарській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.03 «Слов'янські мови» / Валентина Семенівна Червоножка. - К., 2001. - 21 с.

15. Щербачук Л.Ф. Концептуалізація християнського коду культури у фразеологічному просторі: сакральність і десакралізація // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Серия: Филология. Социальные коммуникации. - Том 25 (64). - № 4. - Ч2. - Симферополь, 2012. - С. - 496 - 501; Щербачук Л.Ф. - Культурні коди через призму негації у фразеологічній системі української мови // Мовні і концептуальні картини світу: Зб-к наук. праць. - Вип. 37. - Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2011. - С. 476- 481; Щербачук Л. Ф. Тілесний код української культури через призму фразеологічної евфемізації // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Симферополь: Изд-во Таврич. национ. ун-та им. В. И. Вернадского, 2009. - С. 177-171. - (Серия «Филология. Социальные коммуникации»); Том 22 (61), № 4 (2); Щербачук Л. Ф. Фразеологічна енантіосемія в аспекті мовної гри (на матеріалі української і польської мов) // Ученые записки Таврического национального университетаим. В. И. Вернадского. - Серия: Филология. Социальные коммуникации. - Том 25 (64).- № 3 (2). - Симферополь, 2012. - С. 68-75.

16. B^ba S. Podr^ezny slownik frazeologiezny j^zyka polskiego / S. B^ba, G. Dziamska, J. Liberek. - Warszawa, 1995. - 776 s.

17. Chlebda W. Elementy frazematyki. Wprowadzenie do frazeologii nadawey / Wojeieeh Chlebda. - wyd. II uzupeinione, Jask 2003. - 316 s.

18. Wielki slownik frazeologiezny PWN z przyslowiami / Oprae. Anna Klosinska, Elzbieta Sobol, Anna Stankiewiez. - Warszawa: PWN, 2005. - 594 s.

Размещено на Allbest.ru