Діалектний текст як джерело вивчення мотивів номінації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діалектний текст як джерело вивчення мотивів номінації

Поістогова Марина Валеріївна

(Київ, Україна)

Сучасна діалектологія орієнтована на системне вивчення діалектної мови, що вимагає створення відповідної емпіричної бази. Повноті опису діалектної мови сприяє залучення матеріалів, зібраних за питальником, та свідчень зв'язних текстів. Лише таке поєднання підходів дає достовірний матеріал про діалектні одиниці, явища, забезпечує відносно повне відтворення діалектної мови як системи.

В українській діалектології в останні роки посилено увагу до діалектних текстів як джерела мовної інформації, що засвідчує розвиток діалектної текстографії української мови, тексти репрезентують усе нові діалектні терени. Стало традицією подавати додатки - добірки текстів у дескриптивних працях. На їх основі активізувалися діалектологічні дослідження: тексти стали джерельною базою для аналізу фонетичних, фонологічних, акцентних, граматичних рис говірок, їх поширення для спостережень над семантикою, стилістикою, для досліджень мовленнєвої особистості тощо. Однак опубліковані збірники текстів не є достатніми для дослідження багатьох мовознавчих проблем, тому “актуальними залишаються питання: для чого і як необхідно записувати нові діалектні тексти” [1, VII]. говірка діалектний номінація

Важливими для пізнання діалектної мови залишається дослідження мотивації номінативних одиниць. Саме діалектні тексти, особливо автокоментарі носіїв діалектів, здатні розширити знання про характер мотиваційних зв'язків, способи пояснення причин і умов виникнення номінативних одиниць у говірках.

Так, у монологічному мовленні носії східнополіського діалекту до коментування мотиву вдаються, проте не часто. Для породження автокоментування - пояснень назв - важливою є спонука експлоратора. Комунікативні дії експлоратора, незалежно від характеру тексту, підпорядковані одержанню відповіді на запитання Чому так називають? В опублікованих збірниках діалектних текстів у діалогічному спілкуванні виявляємо таке запитання, проте воно стосується переважно пояснення назви села, напр.: поча'ло вже нас 'і'л 'ен 'ійе л 'удей / і почахл и бНгаті Л 'уди в окрайінах Наче тут давили вина / мед каПали / дуже б^оловоди засе^лилос'а / і так воПо п ішл о / шо назвал о Медвино / тут таНі п ідвал и / шо те виПо хрНнилос 'а / шо меди т 'і храПилис 'а / і так і назвали Медвином // [ГПК, 173].

Для визначення мотиву номінації, наголошують дослідники, мають бути враховані різні фактори, що зумовлюють постання та функціонування слова в мовленні, тобто необхідні як свідчення мови (залучення матеріалу інших мов і діалектів, урахування семантичних дублетів, пряме й переносне значення мотиваторів), так і екстралінгвальні - інформація про походження реалій, народні звичаї, повір'я, легенди, фольклорна символіка, пов'язана з іменованими реаліями [5, 11; 7, 154-155]. Наприклад, враховуючи дані інших мов та говорів, Н.Й. Марчук припустила можливість мотивації назви ожини медведина за функцією іменованої рослини, незначним місцем, яке посідає рослина в господарському житті [2, 131]; назви з коренем медвед- надавались рослинам, які не мали особливого господарського значення; хоча, на думку деяких дослідників (В. Махка, І.В. Сабадоша), мотиваційною ознакою назви є кормова придатність рослини для тварини, вживання її плодів ведмедями [3, 192; 8, 102]. Залучивши дані фольклору (функціонування імен у піснях та приказках), Л.Д. Фроляк виявила семантичну мотивацію деяких назв рослин, зокрема назви катеринка `перекотиполе' з оцінним значенням “гарна, кучерява”[6, 44].

Мотив номінації може бути прозорим із погляду лінгвіста, але не бути актуалізованим для діалектоносіїв. Наприклад, назву коров'як `дивина, Verbascum L.' в ЕСУМ подано як затемнену [ЕСУМ 3, 37], інші дослідники мотивацію вбачають у подібності стебла рослини до хвоста тварини чи в подібності листя рослини до вуха тварини [3, 186]; у східнополіських говірках діалектоносії беруть до уваги інші ознаки, зокрема характерні умови зростання; напр., інформанти коментують: на каравйаПу радте (де коровйак - `коров'ячий послід') та її використання в народній ветеринарії (пор. свідчення інформанта: ''лист 'а коров 'і в 'ідран).

Назву лимонка `сорт груші' в ЕСУМ пояснюють “яскраво- жовтим кольором достиглих плодів, подібним до кольору лимона” - назва відбиває зв'язки з однією мотиваційною ознакою [ЕСУМ 3, 234]; східнополіські говірки демонструють наявність двох мотиваційних ознак “колір” + “форма” (інф. за-уважують: лиМонка - груша довга, Жовта), що свідчить про динамізм мотиваційних зв'язків, можливість різнопланових оцінок іменованих (чи зіставлюваних) десигнатів.

Той факт, що ті самі лексичні одиниці щодо їхньої мотивації дослідники кваліфікують по-різному, свідчить не лише про складність визначення мотиву номінації, наявність різних дослідницьких підходів та неоднакову забезпеченість матеріалом, а й варіювання в діалектному просторі самих мотивів номінації.

Визначення мотиву номінації часто становить труднощі; тому для з' ясування мотивації, пізнання внутрішніх механізмів постання кожної номінативної одиниці важливими є ко - ментарі діалектоносіїв, у яких умотивовано назву, пояснено причини її постання.

Важливо встановити наявність мотиваційного зв'язку між назвою і мовною свідомістю діалектоносія, з'ясувати, чи усвідомлює мовець мотив номінації. Це часто вдається завдяки коментуванню носіїв говірок. Так, зафіксована у східнополіських говірках назва драчка `лікоподій, плаун, Lycopodium L.' у мовній свідомості діалектоносіїв пов'язана з повір'ям, що рослина спричиняє розбрат, сварку (коментар діалектоносіїв: йак дирвеш, будеш драц 'а; йак у двир Кинут будут ' дайац 'а; у дв 'ір не Лести; на Жарку).

Коментування інформантів “йак пойісти будеш спат '” виказує мотивацію назви дрем'ниц 'і `веснівка дволиста, Majanthemum bifolium L.' - здатність рослини викликати певний фізичний стан організму (в народній медицині рослину застосовують як заспокійливий засіб).

Назву авдотачк'і `нагідки лікарські, Calendula officinalis' діалектоносії пояснюють яскравим забарвленням квітів (цв 'ет у н 'іх таН 'ій, аж краС 'іва д 'ід 'іц:а), пор. рос. авдотька `одуд - птах з яскравим оперенням'. У назві відтворено опосередковане значення мотиватора, образне осмислення власного імені (Авдотками називають жінок, які на Вознесіння сходяться на богомілля в найкращому вбранні) [4, 173].

Найменування дочЛа-дедочки `фіалка польова, Viola ar- vensis' у метафоричній формі відображає особливості будови квітки. Про нерівномірне розташування пелюсток (чотири верхні пелюстки розташовані по дві попарно, а нижня пелюстка - одна) свідчить коментар інформантів: дочКа сидит ' на двох с'тул 'ках, Недочки на оббий удвох.

Назву палуд'он':ік `цикорій звичайний, петрові батоги, Cichorium intybus L.' мовці пов'язують із часом цвітіння (да ад 'еда цв 'е^тут, а в аб 'ед закривайуца), пор. також: 'н 'екрут `кімнатна рослина' (ка'л 'і хЛопцив в дрм 'ійу б 'еарут цв 'еа'те).

У назві дас'ікг `гвоздика дельтовидна, Dianthus deltoides' мовці підкреслюють зовнішню подібність реалій: на кв 'точках позначено йак циферблат рисочк 'і таб 'і.

Найменування пид^т 'ін:а трава `вид трави' інформанти пояснюють так: Попид деревом 'с 'тут ', у т 'ід 'і роСте.

Завдяки коментуванню діалектоносіїв виявлено різну зумовленість словотвірно пов'язаних назв, наприклад, у похідних від жито - 1житниц 'а, 1житник, жбтец ' `лисохвіст лучний, Alopecurus pratensis L.' діалектоносії підкреслюють зовнішню подібність між рослинами: Схоже до ''жита, дике; кала'сок йак у 'жит 'і та ін.; частина назв, як свідчать інформанти, постала внаслідок локативних ознак рослин (назви житн'ік `волошка синя, Centaurea cyanus L.'; житд'ак `вид трави' оповідачі пояснюють: па житурас'т 'е; житница `трава, яка росте на місці скошеного жита' інформанти коментують: йак жито сдос'ат'рос'те трава) та темпоральних характеристик рослин ('житники `гриби, які ростуть у період, коли красується жито', `~ у період колосування жита', `~ під час жнив'; коментар діалектоносіїв розкриває мотив назв 'житниц 'а,'житниц 'і, житд 'івки, житничка,'житник `сорт яблуні': йак 'жито сП 'ійе, вода го'това), пор. також: ов'с 'анка `дикий овес, вівсюг, Avena fatua L.' (інф.: до овва пуд'ходит '; напа'доб'ійе авва, викидайе таЛи в'етки йак авес); овд'анка `сорт груші' (інф.: с'п 'ійе у жнива йак овес 'кос 'ат '). Діалек- тоносії по-різному мотивують назви, похідні від дуб: ду'бок, дубЛи `хризантема, Chrysanthemum', `садовий різновид айстри степової, Aster amellus L.'; дубок `полин звичайний, чорнобиль, Artemisia vulgaris L.', `кімнатна рослина' (інф.: ''лист 'а до дуба по'хоже) - рослини названі за формою листків; за ознакою “твердий”, що в народній свідомості є традиційною ознакою дуба, номіновано рослини чи сорти рослин дубок, дубиывка `сорт яблук'; дубовка `сорт груш', `~ слив', `~ дині' (інф.: тверда), `сорт картоплі' (інф.: крепка); дубаКи `вид гриба' (інф.: тверд'і); локативною ознакою зумовлена мотивація назв дубовиди, паддубн 'ік 'і `гриби, що ростуть у дубових лісах', `білий гриб, Boletus edulis, що росте під дубом' (інф.: т'іл'ки пад дубами рас'тут'). Діалектоносії підкреслюють відмінну мотивацію похідних від мед-, наприклад: медунка `медунка темна, Pulmonaria obsucra Dum.' (з Медом, саИодк 'і, гічоли с 'ідайут ', смоктали д 'іти) - коментарі інформантів вказують на солодкий смак квітів, оскільки рослина є добрим медоносом, або на солодкий смак плодів: медовка `сорт яблук', `~ груш', `~ дині' (інф.: саИодк'і йак мед); назву медунка `?' діалектоносії пов'язують із запахом рослини (медиком Пахне); на особливості дотикового сприйняття рослини (інф.: Пипка йак мед) вказує назва медуинка `гвоздика дельтовидна, Dianthus dehors L.'.

Різним є бачення діалектоносіями вмотивованості слова в різних регіонах України. Наприклад, у східнополіських говірках назва сорту картоплі рак опосередковано виражає колір (пор. коментар оповідачів: красну кар'тоху назидайут'рак). На Покутті, Гуцульщині рак - це наріст на картоплі, хвороба рослини. У цих говірках ця лексема табуйована.

У жителів Прикарпаття викликають подив назви кам 'ідарка, комсомолка, акт 'абронок, с'тал 'інка тощо, які вживаються на Східному Поліссі для сортів рослин із червоними плодами (пор. коментар інформантів: кам'ідарка - красна груша; комсомолка - красне йаблуко, дуже красне і всередин 'і; акт 'абронок - красна кар'тошка, дтал 'інка - красна картопл 'а).

Простежується й однакова мотивація окремих номенів у різних регіонах. Наприклад, на Східному Поліссі зафіксовано назву кобила `сорт слив' (інф. коментують: сИива веИика, крупна), `вид гриба' (інф. пояснюють: здарад'ен:ийе дуби, д 'ебелийе йак кабила); на Прикарпатті - кобили `велика квасоля', у буковинських говірках - кобиИьоха `сорт великих білих слив'; спільною, визначальною ознакою назв, похідних від кобил-, у різних українських діалектах є великий розмір.

Фіксація коментарів діалектоносіїв дає можливість зіставити системи, спосіб мислення, асоціативні зв'язки, притаманні мешканцям різних регіонів, що може скласти основу пізнання мовної картини світу носіїв окремого діалекту чи діалектної мови як цілості.

Коментарі діалектоносіїв сприяють з'ясуванню мотивації, допомагають розкрити природу назв, забезпечують поглиблення етимологічного аналізу. Тому ще на етапі польового обстеження говірок актуальним є з' ясування причин появи назв із погляду діалектоносіїв. Для цього елементом методики за-писування матеріалу має бути постійна увага до коментарів діалектоносіїв щодо умов, причин постання назви в говірці.

Литература

1. Гриценко П. Тексти як джерело дослідження українських говірок Румунії // М. Павлюк, І. Робчук. Українські говори Румунії. Діялектні тексти. Едмонтон; Львів; Нью-Йорк; Торонто. 2003.

2. Марчук Н.Й. Принципи і способи номінації ожини (Rubus caesius L.) в говорах слов'янських мов // Структурні рівні українських говорів. К. 1985.

3. Сабадош І.В. Українські ботанічні номени, мотивовані назвами тварин // Studia z filologu polskiej i slowianskiej. 25. Warszawa. 1989.

4. Усачева В.В. Славянская ихтиологическая терминология. М. 2003.

5. Фроляк Л.Д. Ботаническая лексика украинских говоров северного Приазовья: автореф. дисс. ... канд. филол. наук. К. 1988.

6. Фроляк Л.Д. Власні імена в назвах рослин // Культура слова. Вип. 34. К. 1988.

7. Шамота А.М. Назви рослин в українській мові. К. 1985.

8. Machek V. Cesca a slovenska jmena roslin. Praha. 1954.

Размещено на Allbest.ru