Жанрові особливості англомовної літератури жахів та їх відтворення українською мовою

Під час відтворення образу героїні перекладачі застосовують різні перекладацькі тактики. Так, І. Базилянська, відтворюючи жіночий образ твору Б. Стокера «Дракула» у вторинному тексті, послуговується стилістичним підсиленням для опису перших проявів вампіризму, змалюваннях кольору шкіри, губ, ясен та щік, удається до стилістичних відповідників в описах очей, проте послаблює епітети, що описують руки. У романі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» ця перекладачка надінтерпретує опис структури волосся та елімінує його колір, а також нехтує епітетами, що вказують на колір шкіри. В. Горбатько, переносячи на полотно вторинного тексту образ жіночої краси й огиди одночасно, послуговується стилістичними відповідниками у відтворенні порівнянь жіночої ходи з ходою кішки, однак подекуди фіксуємо несанкціоновані втручання цього перекладача в першотвір, зокрема стилістичні втрати метафор в описах волосся та надінтерпретацію опису губ.

У відтворенні портретних характеристик другорядних героїв, які не мають важливу жанротвірну ознаку, спостерігаємо тенденцію перекладачів до збереження стилістичних засобів оригіналу та подекуди звуження й генералізації, що, однак, не заважає створити переклад високої якості.

Топос замку, будинку, замковий інтер'єр з обов'язковими потаємними переходами, підземеллями, каплицями, ідилічний або страшний «краєвид з руїнами», контрастні картини дикої, стихійної або умиротвореної природи, часті зміни погодних стихій - усе це формує часово-просторову домінанту жанру літератури жахів.

Намагаючись зберегти топос вілли в романі «Повстання мерців», у якій мешкала графиня Баторі, В. Горбатько зберігає стилістичними відповідниками метафори й епітети, що описують зовнішній вигляд вілли, дверей, даху, сходи, довгий коридор, а також переносить у вторинний текст порівняння тиші в будинку із цвинтарем. Натомість І. Базилянська, відтворюючи просторовий континуум замку Дракули, не зберігає алітерації, що стилістично послаблює замок варварського вигляду, елімінує опис вікон, як важливого хронотопного елемента, вилучає епітети в описах старих меблів, однак зберігає важливу деталь - відсутність дзеркал та епітети в описах цвинтаря. Уривок з роману «Дракула»: In the gloom the courtyard looked of considerable size, and as several dark ways led from it under great round arches, it perhaps seemed bigger than it really is (Брем Стокер). У мороці двір здавався просторим, але, можливо, він, як і деякі темні доріжки, що ведуть від нього до великих круглих арок, виглядав більшим, ніж був насправді (Інна Базилянська). … Then he took my traps, and placed them on the ground beside me as I stood close to a great door, old and studded with large iron nails, and set in a projecting doorway of massive stone (Брем Стокер). Потім він примостив мої речі біля мене на викладеному масивним камінням майданчику, на який виходили величезні старі двері, оббиті великими залізними цвяхами (Інна Базилянська). Автор починає змалювання замку Дракули з опису власне місця, де будівля була розташована, та двору біля самого замку. Алітерація звука r сприяє створенню в тексті оригіналу страхітливого, грубого, достатньо варварського та неестетичного екстер'єру. У перекладі алітерації не виявлено, що свідчить про стилістичне послаблення з боку перекладача й незбереження ефекту нагромадження приголосних звуків для змалювання темного просторого двору, у якому стояв замок графа. Епітети great round, що змальовують арки, відтворені стилістичними відповідниками великі круглі, епітети great door, old and studded with large iron nails, що описують двері, теж збережені в перекладі стилістичними відповідниками величезні старі двері, оббиті великими залізними цвяхами.

Роман М. Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» не має топосу приміщення. Текст наповнений докладними пейзажними описами, що розкривають переживання героя та вербалізують атмосферу твору. Перекладач удається до стилістичних підсилень у відтворенні метафор, що змальовують дощ, небо, грозу, епітетів, що описують море, зберігає стилістичними відповідниками порівняння в описах блискавки та відтворює метафорами епітети, що змальовують гори, стилістично послаблює епітети, що описують грім, туман. В. Горбатько, прагнучи бути максимально близьким до першотвору, зберігає стилістичними відповідниками метафори й порівняння в описах туману, а також персоніфікацію й метонімію; епітети, що змальовують вітер, відтворює ономатопією й алітерацією; зберігає метафори, що описують тишу; метафори, що зображують темноту, відтворює українськими фразеологізмами, а епітети, що змальовують поля, передає за допомогою метафор. І. Базилянська, відтворюючи пейзажні описи роману «Дракула», не змогла зберегти всі елементи специфічного хронотопу, про що свідчить часте залучення стилістичного послаблення. Перекладач послуговується стиліс-тичним підсиленням у відтворенні метафор, що описують пагорби, однак стилістично послаблює епітети, що змальовують дерева, та порівняння в описах тиші, зберігає стилістичними відповідниками метафори, що змальовують тінь, туман, місяць, послаблює метафори в описах вітру та підсилює описи снігу.

Відтворюючи нагромадження темпоральних індикаторів, І. Базилянська в романі «Дракула», а В. Горбатько в романі «Дракула. Повстання» зберігають темпоральну насиченість стилістичними відповідниками. Однак у романі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» І. Базилянська не змогла відтворити метафоричність у змалюванні темпоральності, що призвело до стилістичного послаблення вторинного тексту.

Проаналізувавши відтворення емотивного поля жанру літератури жахів, яке має жанротвірний потенціал, можемо стверджувати, що негативними емоціями, які переважають у текстовій тканині досліджуваного жанру, є агонія, лють, злість, ненависть. Ці емоції взаємопов'язані, а тому реалізуються разом. Характерним для емотивного елемента жанру є зображення емоцій на тлі фізіологічних процесів, що дозволяє змалювати переживання героя крізь внутрішні зміни в його організмі та симптоми цих змін. У творах літератури жахів найвиразніше передають емоції замальовки з соматизмами кров і серце. Емоції в жанрі літератури жахів вербалізуються за допомогою номінації емоції та її контекстуального опису.

І. Базилянська, зі свого боку, відтворюючи палітру негативних емоцій роману «Дракула», послуговується добором стилістичних відповідників у збереженні метафор та епітетів, що змальовують ненависть; удається до стилістичної втрати порівнянь, що описують презирство; синкретичні метафори, що змальовують емотивне поле, відтворює порівняннями й епітетами. У відтворенні емотивного поля роману «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» в арсеналі перекладачки превалює прийом добору стилістичного відповідника, за допомогою якого вона зберігає метафори, що зображують вир емоцій крізь призму очей як художньої деталі; порівняння стану душі з вулканом та антиклімакс в описах спаду напруги емоцій; однак стилістично послаблює порівняння героя з пораненим оленем в описах туги, а також удається до елімінації соматичних описів гніву. В. Горбатько, намагаючись перенести емотивний складник жанру у вторинний текст, керується стилістичними підсиленнями у відтворенні порівнянь, що описують агонію, та метафор із соматизмами серце; прийомом добору стилістичних відповідників переносить у вторинний текст метафори із соматизмами кров. У репертуарі перекладача стилістичні послаблення та втрати не переважають, що дозволяє говорити про достатньо високий професіоналізм у відтворенні особливостей емотивного світу героїв. Уривок з роману «Франкенштейн, або Сучасний Прометей»: Thus not the tenderness of friendship, nor the beauty of earth, nor of heaven, could redeem my soul from woe: the very accents of love were ineffectual. I was encompassed by a cloud which no beneficial influence could penetrate. The wounded deer dragging its fainting limbs to some untrodden brake, there to gaze upon the arrow which had pierced it, and to die--was but a type of me (Мері Шеллі). Отже, ні радощі дружби, ні краса землі й неба не могли звільнити мою душу від мороку,і навіть слова любові виявилися безсилими. Мене опосіла хмара, непроникна для добрих впливів. Я був схожий на пораненого оленя, який тікає в хащі і там конає від стріли, що пронизала його (Інна Базилянська). Захопившись відтворенням негативних емоцій героя, перекладачка не зовсім адекватно просувається далі у відтворенні найголовнішого моменту уривка, а саме того порівняння, яким автор жалісно і водночас гідно описує героя the wounded deer dragging its fainting limbs to some untrodden brake there to gaze upon the arrow which had pierced it, and to die - was but a type of me - я був схожий на пораненого оленя, який тікає в хащі і там конає від стріли, що пронизала його. Авторка описує страждання героя, порівнюючи його з благородним оленем, якого пронизала стріла і який ледве-ледве волочить свої кінцівки непротоптаною дорогою, тим самим уповільнюючи оповідь та наголошуючи на тій страшній тузі, яка охопила героя. Натомість перекладачка інтерпретує зміст по-новому і вносить у нього своє бачення, що спричиняє перекладацьку неточність та певне викривлення задуму автора в представленні емотивності.

Отже, проаналізувавши відтворення жанрової специфіки літератури жахів крізь призму лексичних і лінгвостилістичних особливостей її оформлення, резюмуємо, що перекладачі здебільшого прагнуть віднайти жанротвірним особливостям оригіналів еквівалентний та адекватний переклад. Про це свідчить найбільша частка використання прийому добору стилістичного відповідника (46, 6 %). На жаль, майже третина (31, 8 %) із застосованих прийомів для відтворення лексичних і лінгвостилістичних особливостей у вторинному тексті припадає на використання прийомів стилістичного послаблення та втрат. Зрозуміло, що послаблення є неминучим у здійсненні перекладу з мови, яка значно різниться від мови перекладу, проте такий вагомий відсоток використання цих прийомів дозволяє говорити про часті випадки несанкціонованого співавторства перекладача з автором, надінтерпретації оригіналу, нав'язування читачеві свого бачення ситуації, що є неприпустимими у створенні якісного перекладу. Стилістичне підсилення, що є вдалим перекладацьким прийомом під час відтворення творів означуваного жанру, оскільки уможливлює збереження емоційного напруження текстової тканини першотвору та витримання атмосфери таємниці і жаху в перекладах, спостерігається у 22,7 % випадків.

ВИСНОВКИ

Проведений комплексний зіставний аналіз англомовної літератури жахів з її перекладами українською мовою дає змогу дійти таких висновків.

Сучасні лінгвістичні та перекладознавчі студії дещо зміщують акцент з розуміння жанру як структуралістського набору лише стійких ознак, що детермінують текстову тканину, і залучають до вивчення жанру когнітивну концепцію, яка пропагує розуміння жанру як утворення, що характеризується як стійкими, так і змінними ознаками. Проекція розуміння поняття жанру на літературу жахів виявляє сукупність стійких жанрових особливостей, що притаманні всім досліджуваним авторам романів жахів. Найбільша проблема перекладача літератури жахів - відтворити жанрові особливості як ціле на всіх рівнях жанрової композиції. Збереження єдності жанрових особливостей у перекладі і є головною умовою адекватного відтворення творів літератури жахів передусім.

Жанрова особливість літератури жахів полягає в розмаїтті елементів, які, власне, і формують жанр. Жанротвірними ознаками творів літератури жахів є: 1) жанротвірна лексика, репрезентована трьома концептуальними групами: СМЕРТЬ, ЖАХ, ОГИДА; 2) портретування персонажів: злодія, героїні та другорядного героя, що реалізується в деталізації та підсиленій експресивності; 3) специфічний хронотоп як часово-просторовий континуум у сюжеті, що реалізується за допомогою локальних індикаторів (топос замку, будинку тощо); пейзажних описів та описів місць; нагромадження темпоральних індикаторів; 4) емотивне поле жанру, що витворюється за допомогою: позначення негативних емоцій (пряма номінація), з-посеред яких переважають агонія, лють, злість, ненависть; контекстуального опису негативних емоцій; представлення емоцій крізь призму фізіологічних процесів з домінантними соматизмами серце, кров.

Домінантним жанротвірним елементом у творах літератури жахів є жанротвірний регістр, елементи якого об'єднуються в концептуальні групи.

Трьома головними концептами, що мовно об'єктивуються у творах жанру, є концепти СМЕРТЬ, ЖАХ, ОГИДА. Кожен концепт реалізується в когнітемах - одиницях авторської картини світу. Концепт СМЕРТЬ реалізується за допомогою когнітеми тварини, що пророчать смерть та когнітеми мертве тіло; концепт ЖАХ мовно об'єктивується когнітемами захоронення й фізична слабкість; концепт ОГИДА - когнітемами скалічене й понівечене людське тіло та його органи й кров. Усі названі когнітеми оформляються за допомогою жанротвірного регістру. Відтворення всіх особливостей мовної об'єктивації концептів уможливлюється за допомогою когнітивно-діяльнісного перекладу, відповідно до якого перекладацькі пріоритети з тексту перекладу переорієнтовуються на смислове освоєння тексту оригіналу. При цьому безпосереднім об'єктом для перекладача стає текст оригіналу загалом, відбувається зміщення акцентів з пошуків субститутів на вивчення смислової програми автора. Ключовими когнітивними компетенціями перекладача, який послуговується таким перекладом, є: 1) розуміння, спроектоване на розпредмечення смислової програми автора; 2) висока здатність до рефлексії; 3) активна розумова діяльність. Основною оперативною одиницею для перекладача є концепт, усвідомлення якого великою мірою сприяє знаходженню всіх потрібних лексичних засобів його об'єктивації в перекладі.

Названі вище концепти втілюються за допомогою жанротвірного регістру, відтворити який перекладачеві надзвичайно складно. Про бажання перекладача віднайти кожній лексемі жанротвірного регістру першоджерела еквівалент у тексті перекладу свідчить найбільша частка використання прийому добору стилістичного відповідника (51,7 %). Використання перекладачами прийомів стилістичного послаблення та втрат є, на жаль, неминучим у здійсненні перекладу з мови, яка значно різниться від мови перекладу. Вагомий відсоток (27,5 %) використання такого прийому дозволяє говорити водночас про часті випадки несанкціонованого співавторства перекладача з автором, надінтерпретації оригіналу, нав'язування читачеві власного бачення ситуації, що свідчить про не зовсім кваліфікований підхід до відтворення жанротвірного регістру у вторинному тексті, що, зі свого боку, унеможливлює створення якісного перекладу. В арсеналі перекладачів спостерігаємо також застосування прийому стилістичного підсилення (20,6 %), що для досліджуваного жанру є релевантним та свідчить про віднайдення перекладачами вдалої інтенсифікації, яка не суперечить задуму автора, а доповнює його на рівні контексту.

З-поміж лінгвостилістичних засобів оформлення жанрових особливостей англомовної літератури жахів домінують епітети, порівняння й метафори. Відтворюючи портретування героїв, перекладач повинен дотримуватися деталізації та підсиленої експресивності, щоб зберегти образ та його лінгвостилістичне оформлення. Образній палітрі героїв притаманні контрастні описи, що полягають у відразливих, зі звірячими інстинктами, описах злодіїв та одночасному змалюванні невинних, грайливих, по-дитячому наївних героїнь, які стають жертвами зловісного світу. Другорядні герої не несуть важливої жанрово-композиційної інформації, тому часткова елімінація в їх портретних описах або генералізація нерідко доречна й не створює перекладацьких покручів та викривлення жанрової єдності змісту. У відтворенні специфічного хронотопного континууму жанру літератури жахів поряд зі згаданими лінгвостилістичними засобами фіксується й алітерація, що покликана створювати жахливий опис руїн замку, прилеглих територій та потаємних переходів усередині будівель. Емоції в жанрі літератури жахів вербалізуються номінацією емоції та її контекстуальним описом, утіленими переважно за допомогою епітетів, метафор і порівнянь з соматизмами серце і кров. У відтворенні лінгвостилістичних засобів вербалізації жанрових ознак досліджуваних творів найуживанішим (46,6 %) є прийом добору стилістичного відповідника. Про некваліфікований подекуди підхід до відтворення лексичних і лінгвостилістичних особливостей у вторинному тексті свідчить застосування перекладачами прийомів стилістичного послаблення та втрат (31,8 %), що пов'язуємо з розходженнями в мовних системах оригіналу і перекладу, специфікою описів та, на жаль, недостатніми знаннями перекладачем природи жанру. Про намагання перекладачів зберегти лінгвостилістичний засіб оформлення свідчить використання ними стилістичного підсилення (22,8 %), що є вдалим перекладацьким прийомом для перекладу творів розгляданого жанру, оскільки уможливлює збереження емоційного напруження текстової тканини першотвору та сприяє дотриманню атмосфери таємниці і жаху в перекладах. Значна частка стилістичного підсилення та кількісне домінування стилістичного відповідника свідчать, зрештою, про достатньо високий рівень відтворення жанрових особливостей оригіналу.

Труднощі відтворення жанрових особливостей літератури жахів полягають у тому, що сюжетно-композиційна своєрідність творів цього жанру вимагає докладного та скрупульозного відтворення всіх жанрових особливостей, адже лише в такому разі вторинний текст можна вважати якісним. Жанрова своєрідність творів, у яких переважає таємничість і жах, розкривається лише в цілісності та взаємозалежності її складників, тому стилістичні послаблення і втрати є недоречними, оскільки вони спотворюють зміст первинного тексту. Саме тому перекладач повинен ухвалювати адекватні перекладацькі рішення як у відтворенні жанротвірного регістру оригіналу, що «скріплює» текстову тканину, так і у відтворенні лінгвостилістичних засобів оформлення жанрових елементів твору.

Перспективи подальших наукових розвідок убачаємо в дослідженні перекладу творів жанру літератури жахів, написаних іншими (не тільки англійською) іноземними мовами, у вивченні функціонування символіки у творах цього жанру з подальшим з'ясуванням специфіки її відтворення в перекладі.

жах український жанр лінгвостилістичний

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях автора

1. Рати А. А. Особенности описания образа героя в жанре литературы ужасов: переводческий анализ / А. А. Рати // Язык и социальная динамика: Вып. 2. Ценности социума / отв. ред. А. В. Михайлов, Т. В. Михайлова; Сиб. гос. аэрокосмич. ун-т. - Красноярск, 2013. - С. 252-258.

2. Раті А. О. Англомовна література жахів: еволюція жанру / А. О. Раті // Вісник ЛНУ ім. Т.Шевченка. Серія: Філологічні науки. - Луганськ, 2013. - № 14 (273), Ч. ІІ. - С. 64-70.

3. Раті А. О. До питання відтворення жанру: теоретичний аспект / А. О. Раті // Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика : матеріали доповідей VI Міжнародної науково-практичної конференції, 5-6 квітня 2013 / за заг. ред. А. Г. Гудманяна, С. І. Сидоренка. - К. : Аграр Медіа Груп, 2013. - С. 333-336.

4. Раті А. О. Хронотоп літератури жахів: перекладознавчий вимір / А. О. Раті Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : зб. наук. праць. К. : Університет «Україна», 2013. - Вип. 28. - С. 229-239.

5. Рати А. А. Жанрово-композиционные особенности англоязычной литера-туры ужасов: англо-украинский переводческий этюд / А. А. Рати // Эволюция научной мысли : сборник статей Международной научно-практической конференции : в 2 ч. - Уфа: РИЦ БашГУ, 2014. - Ч. 2. - С. 228-230.

6. Раті А. О. Перекладацька інтерпретація жанротвірної лексики в літературі жахів / А. О. Раті // Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика : матеріали доповідей VIІ Міжнародної науково-практичної конференції, 4-5 квітня 2014 / за заг. ред. А. Г. Гудманяна, С. І. Сидоренка. - К. : Аграр Медіа Груп, 2014. - С. 301-305.

7. Раті А. О. Відтворення в перекладі англомовної літератури жахів засобів опису емоцій героїв українською мовою / А. О. Раті // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». - Острог, 2014. - Вип. 45. - С. 311-313.

8. Раті А. О. Художня специфіка та перекладознавчі особливості англомовної літератури жахів/ А. О. Раті // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : зб. наук. праць. - К. : Університет «Україна», 2014. - Вип. 29. - С. 129 - 138.

9. Раті А. О. Відтворення концепту "death/смерть" в перекладі (на матеріалі англомовної літератури жахів) / А. О. Раті // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : зб. наук. праць. - К.: Університет «Україна», 2014. - Вип. 30. - С. 62-71.

10. Раті А. О. Огида як конституентний компонент жанротвірного регістру літератури жахів у площині перекладу/ А. О. Раті // Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика : матеріали доповідей VIІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 17-18 квітня 2015 / за заг. ред. А. Г. Гудманяна, С. І. Сидоренка. - К. : Аграр Медіа Груп, 2015. - С. 261 - 265.

11. Раті А. О. Особливості відтворення мовної об'єктивації концепту СТРАХ (на матеріалі англомовних готичних романів та їх перекладів) / А. О. Раті // Шляхи подолання мовних та комунікативних бар'єрів: методика викладання гуманітарних дисциплін студентам немовних спеціальностей : збірник наук. праць / за заг. ред. А. Ґ. Ґудманяна, О. Г. Шостак, О. В. Ковтун. - К. : Талком, 2015. - С. 286-290.

Размещено на Allbest.ru