Аксіологічна складова змісту концепту "патріотизм" на матеріалі газетного дискурсу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аксіологічна складова змісту концепту "патріотизм" на матеріалі газетного дискурсу України

Засобами експлікації концепту у свідомості індивіда можуть слугувати і ті мовні знаки, які прямо не називають цей концепт (тобто не є ім'ям цього концепту). Ідеться про активізацію концепту в свідомості носіїв через асоціації за схемою «стимул => реакція» [8]. Існування подібних асоціацій, що активізують певний концепт у свідомості індивіда, базується на трьох основних засобах виміру концептів - образному, понятійному та ціннісному [5, с. 129]. Під образною стороною розуміють зорові, слухові, тактильні, смакові характеристики предметів, явищ, подій, що відображені у свідомості індивіда. Понятійна ж сторона концепту - це його мовна фіксація, а ціннісна - це важливість зазначеного психічного утворення як для індивідуума, так і для колективу. Аксіологічна складова виявляє ступінь значимості сприйманого змісту для суб'єкта. У ній виділяються такі ознаки: масштабність, емоційна забарвленість, присутність минулого, сьогодення і майбутнього, активність або пасивність у зовнішньому середовищі. На думку Храбан Т. Є., ціннісна складова відображає весь комплекс аксіологічних установок і орієнтирів, ідеалів і моральних імплікацій [11, с. 149].

Одне із важливих завдань нашої розвідки - аналіз ціннісного компоненту досліджуваного концепту в його вербальному вираженні, оскільки феномен ПАТРІОТИЗМ у системі аксіологічних координат українців займає важливе місце. Саме людським чинником, тобто ставленням людини до будь-якого предмета або явища світу на певному етапі оволодіння цим світом, а також різноманіттям світу й можливостями його сприйняття, пояснюється не тільки вибір найменувань для нього, але й спосіб його опису [10, с. 131]. Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю вивчення аксіологічної специфіки універсальних концептів та особливостей процесів їх формування і змін у межах когнітивної семантики.

ПАТРІОТИЗМ належить до важливих концептотвірних понять української національної картини світу. На думку Антіпова О.С., у свідомості нації закладено шанування материнської мови, любов до Батьківщини, боротьба за національну свободу держави, її культуру, тобто почуття патріотизму, яке зазвичай посилюється в кризові й перехідні етапи розвитку суспільства, у періоди соціально-політичних змін, якими позначені помежів'я століть (кінець ХІХ - початок ХХ ст. та кінець ХХ - наші дні) [1, с. 226]. Про морально-очищувальний вплив патріотизму йшлося у Радищева О.М.: «Не всі народжені на батьківщині достойні величного найменування сина Вітчизни (патріота)… - писав він. - Справжня людина і син Вітчизни є одне і те ж… Він пломеніє найніжнішою любов'ю до цілісності і спокою своїх співвітчизників…» [7, с. 205]. Сьогодні патріотизм має нове тлумачення: патріотизм - це суспільний і моральний принцип, що характеризує ставлення людей до своєї країни, яке виявляється у визначеному способі дій та складному комплексі суспільних почуттів, що загально називається любов'ю до батьківщини [9, с. 226]. Гузенко С.В. зазначає, що ментальна ідея патріотизму складається з двох основних семантичних блоків: предметного дейктичного, що вказує на певну країну у певний час, і прагматичного, що відображає емоційне й оцінне ставлення носіїв цієї ідеї [3, с. 235].

Мета дослідження полягає у визначенні образно-прагматичних особливостей репрезентації аксіологічного змісту концепту ПАТРІОТИЗМ у газетному дискурсі, а саме: його універсальних та національно-специфічних характеристик.

Об'єктом дослідження є концепт ПАТРІОТИЗМ у газетному дискурсі України.

Предметом дослідження є його національно-специфічні риси, що сформувалися в процесі функціонування досліджуваного концепту в газетному дискурсі.

У газетному дискурсі ПАТРІОТИЗМ головним чином оцінюється крізь призму суб'єктивно-оцінного ставлення людини до нього, а саме: діяльність особистості, групи людей, об'єднаних спільною метою, провідною ідеєю яких є служіння на благо української спільноти: патріотична еліта (3, №167, 28.12.2016); великий патріот України Богдан Гаврилишин (3, №159, 13.12.2016); зі священицьких родин були Степан Бандера, Роман Шухевич та інші українські патріоти (3, №058, 12.05.2016); почуття патріотизму, любов до Вітчизни - ось зміст життя генерала Момота (3, №024, 18.02.2015); у наш час яскраво проявляють свій патріотизм спортсмени-паралімпійці (3, №106, 12.06.2010); за високу національну свідомість та патріотизм нагородили Михайла Дорошенка (редактора «УМ») (3, №012,22.01. 2010); патріотизм відомої в Києві групи молодих художників (3, №026, 08.02. 2008); патріотизм лесбійок (3, №108, 12.06. 2008); блок «Нашої України» символізує український патріотизм (3, №17, 28.01.2006); Юрій Іллєнко - відомий режисер й палкий патріот (3, №109, 17.06.2006); якщо знати правду про великого патріота - Романа Шухевича, то подібними на нього захочуть бути тисячі сучасних українських хлопчаків в усіх регіонах держави (3, №015, 26.01.2007); український майстер спорту з поліатлону Віктор Степаненко проявив небувалий патріотизм в окупованій Кадіївці (колишній Стаханов). Атлет розгорнув прапор України (5, 18 вересня 2017, 16.00).

Аксіологічне поле концепту ПАТРІОТИЗМ віддзеркалює особливості ментальності народу, його світосприйняття та ціннісні орієнтири життя. Про це свідчить передусім невелика кількість мовних одиниць, що визначаються нейтральною семантикою. У більшості випадків вербалізація концепту пов'язана з оцінною характеристикою ПАТРІОТИЗМУ в контексті сімейного життя - виховання почуття патріотизму в родині: український патріотизм Софія Русова зуміла передати своїм нащадкам, які виростали за кордоном - в США та Канаді, але залишилися українцями (3, №031, 18.02.2010), Олег Ольжич висловлював щиру подяку своєму батькові Олександру Олесю за дух українства і патріотизму, що він прищеплював синові змалечку (3, №002, 05.01.2010), наша мама нас завжди повчала: «Бути українцями і відверто про це заявляти - також патріотизм, і про це, діти, пам'ятайте завжди» (1, №7, 28 лютого 2014), поляки - великі патріоти. Любов до

Вітчизни вони вбирають з молоком матері, з першим вивченим віршем (1, №22, 21 червня 2013).

Нині в Україні є всі передумови для відродження й соціально-культурного розвитку української нації. Настав час виховувати у молоді патріотичні почуття, усвідомлення свого українства, пробуджувати національну самосвідомість, любов до рідної Вітчизни. Саме тому в газетному дискурсі значно більша кількість прикладів, що пов'язана з оцінною характеристикою досліджуваного концепту в контексті суспільного життя:

- виховання патріотизму за допомогою фільмів, журналів: Президент розпорядився зняти художній фільм про Героїв Крут і події Української революції 1917-1921 років (3, №198, 27.10.2007), дитячий журнал…виховує юних українців у дусі патріотизму (3, №240, 22.12.2005), росіяни дбають про патріотичне виховання молоді, тому вже мають двосерійну художню стрічку із назвою «Кадети» (3, №009, 18.01.2007);

- фестивалів: ідея фестивалю полягає у патріотичному вихованні молоді, її консолідації у національних питаннях (3, №179, 25.09.2004), фестиваль засновано з метою… виховання почуття патріотизму та любові до Батьківщини, її культурної спадщини (6, 30.09. 2016, 16:56:26), фестиваль «Мазепа-Фест»… асоціюється з духом патріотизму, високими моральними цінностями та розвитком культури і духовності. Кожен з музикантів, що в усі роки піднімався на сцену фестивалю є великим патріотом України (6, 26.09.2016 10:12:00), на Прикарпатті проходитиме Березів Бандер фест - етнофестиваль, в патріотичному дусі (2, 16.05. 2016), «Ще однією приємною рисою робіт учасників фестивалю є гостре відчуття патріотизму (6, 05.09.2016 11:35:34);

- виховні і мистецькі заходи: цей захід мав демонструвати не лише силу й міць молодої армії, а й взагалі її наявність, сповнюючи патріотизмом і надією серця українців (3, №152, 18.08.2005), мистецький проект в зоні АТО має підвищити рівень патріотизму мешканців східних регіонів (3, №011, 26.01.2011);

- телепрограми: коли ми в липні 1990 р. започаткували програму «Прапор України на вершинах світу», її головною метою ще тоді визначили підняття духовності: чесність, патріотизм, націоналізм (3, №168, 13. 09. 2005);

- спорт: футбол - гра мільйонів, яка важлива не тільки як розвага. Це імідж міста, престиж країни. Тобто йдеться про виховання патріотизму (3, №064,

07.04.2006) Донецьк вшанував «Шахтар» не просто як футбольний клуб, а ще й як один із важливих важелів відомого місцевого патріотизму (3, №148, 15.08.2006), мета «Пласту» (національна скаутська організація України) - сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді;

- музика: любов до Батьківщини, яка виявляється вагомішою за особисті стосунки, і є лейтмотивом першої української рок-опери «Біла ворона». «Біла ворона» наповнена потужним патріотичним пафосом. (6, 20.07.2016, 11:12:47),

- пам'ятники: ініціатори спорудження Пантеону наголосили, що нарешті в Україні з'явилося місце, куди можна привести дітей та молодь, аби на прикладі цих вояків, а не абстрактних казкових героїв, вчити їх патріотизму та історії України (3, №089, 22.05.2007).

Однією з ознак патріотизму також є політична культура. Це, насамперед, рівень задоволення людиною й суспільством політичних ідей, концепцій, програм, досягнень суспільно-політичних думок [6, с. 149]. У газетному дискурсі достатня кількість прикладів досліджуваного концепту, у яких ПАТРІОТИЗМ оцінюється позитивно, акцентується його необхідність: сьогодні в умовах війни, політичної та економічної кризи «ключовою мотивацією» прийняття рішень для будь-якої людини повинен бути патріотизм (1, №17, 16 травня 2016), виростаючи без любові до своєї землі, без глибинного патріотизму - ми ніщо, убогі безбатченки, яничари (3, №041, 03.03.2006) патріотизм передбачає не тільки любов до власного народу, а й повагу до інших, пошанування кожної людини, незалежно від її національності та громадянства (3, №134, 26.07.2006), патріотизм (не галасливий, зрозуміло) охоронна система нації (3, №117, 04.07.2007), патріотизм в ім'я українського суверенітету, демократії і європейського майбутнього - це не погана, а дуже добра річ (1, №18, 20 травня 2016).

ПАТРІОТИЗМ визначає найвищу і найсильнішу духовну силу, що зумовлює активну життєву позицію людини, фундаментальну особистісну цінність [8, с. 4]. Патріотизм як політична свідомість (опосередковане відображення політичного життя суспільства, суттю якого є проблеми влади, формування і розвиток задоволення інтересів і потреб політичних суб'єктів, сукупність поглядів, оцінок, настанов, які відображають політично-владні відносини, набувають певної самостійності) виявляється через метонімічні та метафоричні образи, семантика яких інформує про певний соціальний або емоційний стан, що зазвичай оцінюється надто емоційно, з елементами позитиву чи негативу: патріотизм, який будується на успіхах нашої єдиної нації (3, №084, 11.05.2005), загублений українцями патріотизм (3, №105, 23.08.2016), залякування патріотизму (3, №166, 27.12.2016), більшість вояків зайняті справою і несуть у своєму серці патріотичний вогонь (3, №148, 22.11.2016), от зараз патріотизм зашкалює. Але ж такий стан не вічний. Його потрібно підживлювати (3, №140, 24.09.2014), запал патріотизму зів'яв (3, №176, 20.09.2008), музика юнацького патріотизму (3, №159, 28.08.2008), патріотизм «вибуяв» під осінніми зливами (3, №146, 07.08.2004), в очах цього медійника блищить регіональний патріотизм (3, №137, 28.07.2005), хвиля патріотизму повернула втрачений було морально-бойовий дух військових (1, №20, 6 червня 2014).

ПАТРІОТИЗМ корелює із парадигмою ціннісних явищ, до яких, зокрема, належать:

- активна позиція в суспільстві, що сприяє розбудові країни: найбільш свідома, патріотична та активна частина народу є інструментом для побудови незалежної України (3, №189, 14.10.2003), всі призначення на посади влади мають відбуватися за принципом «трьох П»: патріотизм, порядність, професіоналізм (1, №14, 18 квітня 2014), наша економіка залежить від патріотизму (1, №48, 11 грудня 2009), що любов до своєї землі, країни, до свого народу (все, що означає поняття патріотизм) здатна пробудити в людях, особливо у молодих, бажання працювати не лише для особистого збагачення, а й для блага інших людей та своєї країни. Тобто виховання може бути прямим рушієм покращення економічної, політичної, морально-правової ситуації в країні (4, №065, 08.04.2006);

- активна позиція в суспільстві, що сприяє дотриманню інтересів країни: патріот - це людина, яка зранку йде на роботу з думкою «що я сьогодні зроблю для України», а ввечері повертається з думкою - «чи зробив я щось корисне для України?» (3, №222, 28.11.2003), громада Тернополя завжди була взірцем справжнього патріотизму (3, №24, 10.02.2004), люди, які вийшли на вулиці, аби вимагати від влади реалізувати вибір європейського майбутнього української нації. Відданість цих людей демократичним цінностям, їхній патріотизм вражає (3, №178, 04.12.2013);

- негативне ставлення до показного вияву патріотизму: парадний патріотизм - до виборів, до свята незалежності, матері, Конституції, Києва - викликає стійку відразу своєю глянцевою фальшивістю (3, №94, 26.05.2004), варто правильно побудувати наступну виборчу кампанію, вкинути в маси заряд гасел на тему регіонального патріотизму - і Партія регіонів знову візьме свій куш (3, №166,

12.09.2006) країні, яка претендує на звання сучасної цивілізованої держави, соромно ходити у клоунах і розважати західних інтелектуалів «роздутим патріотизмом» та етнографічними мотивами в політичній моді (3, №209,13.11.2007), розкол справжніх українських патріотичних сил, абстрактні розмови про патріотизм (3, №159, 31.10.2013), патріотизм почуття інтимне, а те, що інколи видається на маси, - часто технологічне (1, №19, 29 травня 2015), показова іграшка «патріотизм» (1, №34, 26 вересня 2014), хибною є думка, що наполегливий показний патріотизм у ЗМІ може бути ефективним (1, №9, 14 березня 2014), будь-який істеричний патріотизм - це лише перший показник невпевненості у собі (1, №36, 28 вересня 2007);

- патріотизм як високий стандарт професіоналізму, наприклад: в держслужбовцеві мене цікавлять тільки такі якості, як професіоналізм, патріотизм, порядність (3, №105, 09.06.2005), обов'язкова вимога до держслужбовця - патріотизм (3, №164, 21.12.2011), військовий психолог з швидкою реакцією, з великим патріотизмом, професіоналізмом потрібний армії (3, №011, 26.01.2017).

М. Грушевський зазначав: «Мова вирішила долю українського відродження. Мові була зобов'язана Україна тим, що українознавство не обмежилося збиранням творів народної словесності, складанням граматик і словників, а перейшло у справжнє національне відродження» [4, с. 49]. Саме тому провідне місце в патріотичному вихованні й пробудженні національної самосвідомості належить мові: патріотична акція «Не будь байдужим!» має на меті захист та поширення в країні української мови, розвиток українського патріотизму (3, №092, 24.05.2006).

Аксіологічна складова концепту ПАТРІОТИЗМ визначається однією з форм супідрядності особистих і суспільних інтересів, єднання людини і батьківщини. Вияви такого єднання показові під час історичних потрясінь, коли загострюються патріотичні почуття мас. У газетному дискурсі України виявлено тексти, які завідомо містять негативну оцінку певних складних соціальних, економічних, політичних моментів, що надали концепту ПАТРІОТИЗМУ пейоративних характеристик: Ми живемо у «суспільстві спектаклів»: показного патріотизму та реальної продажності (3, №010, 17. 01. 2008), хочете демонструвати свій «патріотизм» - робіть це віддалік від військових об'єктів та іноземних кораблів, які прибули на міжнародні планові маневри, що проводяться за згодою парламенту (3, №122, 11.07.2007) місцевий люд Донеччини як бідував, так і бідує, нагодований хіба гіпертрофованим і штучним відчуттям регіонального патріотизму (3, №087, 14.05.2005), патріотизм - то такі рожеві окуляри, але мало-помалу хтось спершу розіб'є скельця, а потім по одному витягне уламки (День №156, 22.08.2008).

Звісно, ключем для розуміння детермінантних чинників та особливостей репрезентації образів концепту ПАТРІОТИЗМ з негативною оцінною семантикою є знання позамовних реалій, тобто тих умов соціального життя, у яких перебували суб'єкти номінацій. Під час змін природною є криза довіри до влади та криза цінностей. Довіра до очільників держави, політиків дуже низька. У текстах звучить одверта критика зради ідеалів і переконань: за 20 років незалежності сприйняття громадянами України слова «патріотизм» пройшло всі стадії розвитку та деградації…. кожна нова влада робила спробу це сприйняття спрямувати в потрібне русло (згідно з власним розумінням, звісно) (1, №8, 2 березня 2012), політики, які дорвались до влади, теж переймаються своїми власними інтересами. Патріотизм є для них лише принагідним аксесуаром (1, №28, 1 серпня 2008), сально-квасний патріотизм політиків зазвичай обмежується часом телеефірів (1, №5, 8 лютого 2008), політики… щоденно з екранів запевняють український народ у патріотизмі, вірності і служінні на благо держави (4, 18 лютого 2016, 13:27), в українському суспільстві тривалий час патріотизм використовують як фішку в особистих цілях (3, №222, 28.11.2003).

Також у газетному дискурсі України виявлено тексти, які містять позитивну оцінку певних складних соціальних, економічних, політичних моментів. ПАТРІОТИЗМ як дія, спрямована на створення захисту, опосередкується типами соціальних відносин, які накладають свій відбиток на його позитивне сприйняття і зумовлюють базові параметри його аксіологічної характеристики (захист). Відомо, що набуте необхідно захищати, про що й слушно зазначається в газетному дискурсі: зовнішня загроза прискорила процес формування сучасної української політичної нації на засадах громадянського патріотизму (3, №011, 26.01.2017), українцям не стати ні патріотами, ні християнами без дбання про те, аби Україна була б єдина, неподільна (3, №148, 08.10. 2014), мужність, героїзм та патріотизм воїнів здатні подолати будь-які перешкоди на шляху до миру в Україні (4, 06.12.2014, 10:30), Україні вдалося побудувати практично нову армію, яка має сильний дух і високий патріотизм (5, 26. 11.2014, 14:44).

Отже, аксіологічна складова змісту концепту ПАТРІОТИЗМ, виявлена за допомогою текстів ЗМІ України, представлена лексикою, що віддзеркалює особливості ментальності українського народу, його світосприйняття та ціннісні орієнтири життя. Предметно-образне навантаження аксіологічного змісту концепту ПАТРІОТИЗМ сформовано мовними одиницями, які наділені універсальними та національно-специфічними характеристиками: система поглядів народу на суспільство; успадковану і культивовану в народі любов до всього рідного (мови, культури, традицій тощо); виявлення почуття любові і відповідальності за долю свого народу за рахунок переваги інтересів суспільства над власними. Оскільки аксіологічна складова виявляє ступінь значимості сприйманого змісту для суб'єкта, то у нашому дослідженні ми виокремили такі ознаки: масштабність (у межах родини, міста, країни), присутність минулого (повага до традицій), сьогодення і майбутнього (патріотизм як запорука щасливої, незалежної, розвиненої країни), активність або пасивність у зовнішньому середовищі. Виявлено суб'єктивно-оцінне ставлення людини до феномену ПАТРІОТИЗМ, а саме: діяльність особистості або групи людей, об'єднаних спільною метою, провідною ідеєю яких є служіння на благо української спільноти; в контексті сімейного та суспільного життя - виховання почуття патріотизму в родині та в суспільній свідомості (фільми, журнали, фестивалі тощо); патріотизм як політична свідомість (опосередковане відображення політичного життя суспільства); активна позиція в суспільстві, що сприяє розбудові країни; активна позиція в суспільстві, що сприяє дотриманню інтересів країни; ПАТРІОТИЗМ як дія, спрямована на створення захисту.

Список використаних джерел

патріотизм ментальність газетний дискурс

1. Антіпов О.С. Феномен патріотизму як один зі складників національно-мовної картини світу / О.С. Антіпов // Теоретична і дидактична філологія. - 2014. - Вип. 17. - С. 226-237.

2. Бех І. Д. Духовні цінності в розвитку особистості / І. Бех // Педагогіка і психологія. - 1997. - №1. - С. 130-137.

3. Гузенко С.В. Концепт «патріотизм» у сучасному публіцистичному дискурсі / С.В. Гузенко // Studia methodological. - Ternopil, 2015. - Issue 40. - P. 235-240.

4. Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа. - СПб., 1904.

5. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В.И. Карасик. - М.: Гнозис, 2004. - 390 с.

6. Онопрієнко О. Патріотичне виховання як науково-педагогічна проблема: понятійний аспект /

О. Онопрієнко // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: наук. зб. - Умань: РВЦ «Софія», 2007. - Вип. 20. - С. 149-157.

7. Радищев А.Н. Сб. соч. - М., 1952. - С. 205-206.

8. Слышкин Г.Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе / Г.Г. Слышкин. - М., 2000. - 128 c.

9. Україна у контексті світової цивілізації / Д.О. Тхоржевський, Ю.Д. Руденко, П.П. Хропко, В.К. Сидоренко та ін.; за ред. Д.О. Тхоржевського. - К., 1999.

10. Фесенко И.М. Современная картина мира и её отражение в английском языке / И.М. Фесенко // Вісник Запорізького державного університету. Серія «Філологічні науки». - 2001. - №4. - С. 130-132.

11. Храбан Т. Є. Зміст і структура концепту APPEARANCE: комплексний підхід / Т. Є. Храбан // Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Сер.: Філологічні науки (мовознавство). - 2016. - №5 (2). - С. 148-152.

Размещено на Allbest.ru