Діалектні тексти як джерело дослідження генези та сучасного стану українських говірок Донеччини

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2'28-13

ДІАЛЕКТНІ ТЕКСТИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНЕЗИ ТА СУЧАСНОГО СТАНУ УКРАЇНСЬКИХ ГОВІРОК ДОНЕЧЧИНИ

Наталія Клименко

Українські східностепові говірки належать до новостворених говірок південно-східного наріччя й виникли внаслідок пізнього заселення й дозаселення українських земель, яке найбільш інтенсивно відбувалося у XVTII-ХІХ ст. Більшість переселенців були носіями говірок південно-східного наріччя (середньонаддніпрянських, нижньонаддніпрянських, слобожанських), але важливу роль відіграли й представники північного (східнополіських говірок) та південно-західного наріч (подільських, пізніше - лемківських і бойківських говірок). Залишили свій відбиток у мовній структурі говірок Донеччини й носії інших слов'янських та неслов'янських мов (росіяни, поляки, болгари, серби, молдавани і волохи, греки, німці, євреї, цигани та ін.) (Omelchenko, Klymenko 3).

Часова нерівномірність заселення Донецького краю також вплинула на формування новостворених східностепових говірок. Так, українці починають заселяти Північне Приазов'я вже в XVI - на початку XVII ст., коли з'являються окремі сторожі, що згодом переростають у козацькі зимівники, а потім у села. Наприкінці - початку XVIII ст. активізувалося заселення Слобідської України, а відповідно й півночі теперішньої Донецької області переселенцями з Правобережної України. У цей час донські козаки також починають заселяти північні райони сучасної Донеччини. Крім того, у середині XVIII ст. тут оселяються серби, волохи. А наприкінці XVIII ст., після зруйнування Запорізької Січі, можна говорити про масове заселення Донеччини вихідцями з Лівобережної України (Полтавщини, Чернігівщини, Слобожанщини). На територію сучасної Донецької області переселяють кримських греків та росіян з центральних губерній імперії. У період з кінця ст. до кінця XIX ст. на території Донеччини виникають німецькі колонії. Носії говірок південно- західного наріччя в основному з'являються вже у середині XX ст. (Kabuzan; Pirko; Froliak, «Ukrainski skhidnostepovi hovirky Donechchyny» 50-80).

Вищенаведені матеріали дають підстави твердити, що «новостворений діалектний континуум відзначається такою рисою, як гетерогенність, що випливає із часової і просторової нерівномірності заселення регіону вихідцями з територій поширення різних діалектів української мови, а також носіїв інших мов» (Froliak, «Typolohiia ukrainskykh hovirok» 81).

Ця частина українського діалектного континууму цікава для дослідників ще й тим, що є неоднорідною у діалектному відношенні. Так, говірки на півночі Донецької області є перехідною зоною між слобожанськими та східностеповими говірками. У зв'язку з цим діалектні тексти можуть переконливо продемонструвати специфіку говірок цієї контактної зони.

Важливо з'ясувати особливості формування й розвитку новостворених українських говірок Донецької області, зафіксувати й проаналізувати їх сучасний стан, що видається неможливим без надійної діалектної текстографічної бази. Отже, актуальність такої роботи не викликає сумніву.

Чимало інформації про східностепові говірки вже зібрано діалектологами кількох поколінь. Аналізу діалектних рис донецьких говірок на різних мовних рівнях присвячено роботи З. Л. Омельченко, Л. Д. Фроляк, Н. Б. Клименко, В. О. Дворянкіна, Н. П. Сіденко, В. Ю. Дроботенко, М. С. Кушмет, Н. Г. Загнітко та ін. дослідників. У більшості з них наявні зразки зв'язних текстів, що відображають мовні особливості окремих східностепових говірок. Так, у монографії М. С. Кушмет-Бодаммер «Діалектологічний портрет Донеччини: кінець 2014 р. (сільськогосподарська лексика)» (Kushmet-Bodammer 248-256) подано зразки зв'язних текстів східностепових говірок, присвячених сільськогосподарській тематиці.

У монографії Л. Д. Фроляк «Українські східностепові говірки Донеччини» (Froliak, «Ukrainski skhidnostepovi hovirky Donechchyny») на надійному фактичному матеріалі, що також є зв'язними текстами, синтезовано свідчення про поширення, типологію українських східностепових говірок та умови їхнього розвитку на території пізнього заселення, докладно проаналізовано особливості фонетичної системи говірок зазначеного діалектного масиву.

Однак, «при незаперечній інформативності атласів та монографічних описів говірок кожен із цих типів праць має свої завдання, а відтак, - і певні обмеження щодо обсягу і характеру залучуваного матеріалу. Ці обмеження зневиразнюють цілісні образи говірок як комунікативних систем. Неповноту свідчень описових та лінгвогеографічних праць значною мірою компенсують діалектні тексти, які є наближенням до фотографічного відтворення не лише окремих звуків (resp. звукотипів), словоформ, а й послідовності розгортання тексту як цілості у мовленнєвому потоці» (Hrytsenko, «Teksty yak dzherelo doslidzhennia» 8).

Наразі чи не найважливішим видається збереження найповнішої за обсягом інформації про східностепові українські говірки, доки вони не зазнали глибинних структурних перетворень унаслідок не тільки інтенсивної міждіалектної взаємодії, а й через бойові дії, що охопили з 2014 року частину Донецької області. Згодом це уможливило б підготовку докладних описів зазначених новостворених діалектних систем.

Емпірична база діалектології впродовж останніх років збагатилася чималою кількістю збірників діалектних текстів, що відображають діалектне мовлення всіх українських наріч: «Говірки Чорнобильської зони», («Hovirky Chornobylskoi zony»), Н. М. Глібчук «Українські говірки південно-західного наріччя», («Ukrainski hovirky pivdenno-zakhidnoho narichchia»), «Українські східнослобожанські говірки: сучасні діалектні тексти», («Ukrainski skhidnoslobozhanski hovirky»), «Говірки Черкащини. Збірник діалектних текстів - з додатком CD «Говірки Черкащини», («Hovirky Cherkashchyny») та ін. Докладний аналіз цих праць наявний у роботах Г. Л. Аркушина (Arkushyn), Г. І. Гримашевич (Hrymashevych) та ін. Східностепові говірки дотепер залишаються недостатньо представленими текстографічно. Чи не першою окремою публікацією зв'язних текстів, записаних у 90-х рр. ХХ ст. у населених пунктах Донеччини та сусідніх областей, став науково- навчальний посібник «Східностепові українські говірки» («Skhidnostepovi ukrainski hovirky»), виданий викладачами Донецького державного університету (нині - Донецького національного університету ім. Василя Стуса) за загальною редакцією професора А. П. Загнітка. Відтоді кафедра української мови ДонДУ (згодом кафедра української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету, нині - кафедра загального та прикладного мовознавства і слов'янської філології ДонНУ ім. Василя Стуса) розпочала масштабну роботу щодо записування, розшифровки та опрацювання діалектних текстів, які відображали б мовні особливості українських східностепових говірок, та створення Хрестоматії українських говірок Донеччини.

Робота над Хрестоматією передбачала виконання таких завдань: створити сітку населених пунктів, запис говірок яких був обов'язковим з огляду на вже наявні на той час дослідження східностепових говірок; зробити аудіозаписи зв'язного діалектного мовлення Донеччини, розшифрувати тексти спрощеною фонетичною транскрипцією, подати найбільш інформативні уривки, які передають найтиповіші риси обстежуваних говірок.

На сьогодні можна говорити про завершення першого етапу роботи над формуванням збірника діалектних текстів новостворених східностепових говірок - Хрестоматії українських говірок Донеччини. Така Хрестоматія містить близько 14 д. арк. діалектних текстів, що дають уявлення про найважливіші риси новостворених донецьких говірок на всіх структурних рівнях у тому вигляді, у якому вони збереглися наприкінці ХХ - початку ХХІ століття. Хрестоматія містить діалектні матеріали, що відображають риси сучасного діалектного мовлення Донеччини, є зразком новостворених українських говірок, евристично цінних для дослідження української діалектної мови в цілому.

Упорядники Хрестоматії прагнули насамперед відтворити мовні образи східностепових говірок, розташованих на території всієї Донецької області. Отже, метою роботи над Хрестоматією стала фіксація особливостей живого українського мовлення східностепових говірок однотипних та різних за материнськими діалектними основами, що в умовах індустріалізованого Донбасу збереглися й активно функціонують у селах, невеликих містах та на околицях великих міст. У цій статті спробуємо викласти, як через діалектний текст можна простежити не тільки збереження показників генези українських східностепових говірок на різних мовних рівнях, а й проаналізувати динаміку новостворених говірок та, загалом, наявність і активне функціонування українських говірок у межах Донецької області.

Тексти, записані в українських говірках Донеччини, що є континуантами південно-східних материнських говірок (середньонаддніпрянських, нижньоннаддніпрянських та слобожанських), безперечно, становлять основу всього складу Хрестоматії. Наприклад:

ми неи закривали / у нас садок був веилйкией / дуже веилйшей був / йаг 'ід було багато / йаблук було багато / слив було багато / райка була у нас / вйшн'а / р 'асно / др 'ібнен'ка така / ми все сушйли і кампот варйли /хот' узвар / варйли із сушеного / неи було в нас н'і банок / неи було н'ічого / все в нас сушка була / а йак лйшн'е було / ми носйли в Багатйр' продавали / м'ін'али на пшеинйц'у в грек'ів / а тоУдЧ возйли на Прохоровку / йа дв'і цаберки на коромисл 'і / а мамка дв 'і цаберки в м 'ішках / і ото через мост 'ік аж на Прохоровку //Горошкй /Матеиниенкй / Онопкй /ус Ч виеходиемо / там машйни шхали / ото машйни п 'ідбиерали / а йа веирталас ' назад /мост 'ік був чеирез р Ччку і ото ми / йа носйла / а вже йак автобуси пойавйлис ' / тоуд Ч вже автобуси загружайут ' звечора /у Крайан Чв багато багато було садк Чв і йаг 'ід / було звечора загружайут ' /а тоуд Ч шдут ' і ото продайут ' на базар Ч // (записано в с. Олексіївка Великоновосілківського району Донецької області від Багмет Галини Іванівни, 1936 р. н., освіта - 7 класів, працювала в колгоспі на різних роботах);

в'теир бувайе р 'ізний / бур 'а / ураган / смерч / мама меинЧ роазспоав'ідала / смерч / це в'тер / йакйй зд'іймайе із зеимлЧ сухостой / лйс'т 'а с кукурузйн':ам п 'ідн'імайе вйсоко в небо / і крутеи / вона меинЧ приказувала / йесл'і тЧл 'кие ти бачиеш / шо дес ' іздалеику смерч оцей приеблиежайец ':а / ховайс 'а / тошо в'ін отриецат'ел'но на здоровйа л'удйние вплиевайе // Ванга / вона чи попала в оцей смерч / і тодЧ вона ослЧпла / і глаза ж забило / і вона п Чсл'а того ж стала провйдиецеий / ну / неи знайу / оц Ч вйхр 'і / у народ'і чогос' йіх боайац ':а / і попеиреиджайут' / ми шч 'е малйми булй / у нас же с'імйа була веилйка / шестеиро було д'іток / і було мама то так приеказуйе / гл'ад'т' / іде на роаботу в колхоз і каже / гл'ад'т' же ш / йесл'і вйхор ' ш 'і шо / так ви жш ховайтеис'а / а ураган / це вже такйй сйл'ний в'теир / йакйй пр 'ам деирева ламайе / до того з веилйкойу сйлойу в'ін іде зв'ідк'іл 'ас' / і оце так /особлйво л'том / йак неимайе довго дошч Чв / а тодЧ вдруг небо зат'агуйе'ц ':а хмарамие / пр 'ам ч 'орн'ше / ти дажеи очйма / простйм неиозбрдйегнием бачиеш / йак воно насувайе'ц ':а / пр 'ам ховайе'с'а / а тодЧ вже в вЧкна дйвиес'а / пр 'ам деирева валеи / с такойу сйлойу оце проносиец ':а оцей ураган / а бувайе шч 'е сухйй в'теир / так і назиевайеіц ':а сухов'ш / суховЧй виесушуйе земл'у / і в'ін зриевайе верхн'у частйну зеимлЧ / ну / тот / огородие / оце все / і утвор 'уйуц ':а пйл'н'і бур 'і / йа памйатайу / це дес ' у сеим'ідеис'атиех роках / тодЧ казалие у нас у сеилЧ / шо в'ітрй приейшлй в'ітк'іл 'ас' іс Кубан'і чи шо / зв'іт':іл 'а / дув в'теир / так усе кругом / йа в б 'ібл'іотек 'і робйла / так пр 'ам ус Ч книежкй запиелйло /у кажну тр 'ешч 'інку /у кажну шч 'точку / о / неи можна було вййти надвЧр / засиепало оч 'і / оце такйй / пр 'амо зриевав в'ін верхн'ій шар зеимлЧ і таскав / було дужеи неиприейатно / оце йа пам'атайу таке // (записано в с. Некременне Олександрівського району Донецької області від Шевченко Тетяни Андріївни, 1927 р. н., закінчила 7 кл., працювала в колгоспі).

Причому такі тексти, уміщені в Хрестоматії, необов'язково записані в селах чи селищах, а й у невеликих містах та на околицях великих міст Донецької області, що підтверджує факт функціонування української діалектної мови на всій території Донеччини. Порівняймо:

ну а С 'іл Чдовка / йа неи знайу / колй вона засиел'алас ' / йа тЧки знайу / шо тодЧ р Ччка ж була хароша / ото було б Чгайе'мо іс сапеткойу веиснойу / одне з грабл'ами з деиреивйаними / друге с сапеткойу /р 'івчак був неишиерокий / такйй метра п 'івтора / отут у нас р 'ів / ну а брало воно початок отутово в нас / де заразс шахта Короч:енка / а отамо другий рукав / і зараз отам Миехайл'івс'кий стЧк йе / колхозний / так там ото в'іт':іл 'а / де другий рукав / там ми по р 'івч 'аку ловйли рйбу / йака була рйбка / бубиер Ч / карасиеки / й ото п Чдеиш /дйвиес'а /в 'ідро приетасуйе'ш тих бубйрч 'ік'ів /раки водйлис ' /а теипер жеи ж бачиеш /н'ір 'івчака / н'і рак'ів / н'і рйби / ото / шо осталос' по Сол'он'ій / і тоже ж бачиеш / йакЧ ставкй / зеилениеми поробйлис' / од шахти / поробйли ц 'і одтстойники / загадили вес ' низ / оце тоб Ч й усе / а тодЧ ми шч 'е ловйли рйбу / й ото / йак веисна / ми / пашов рйбу ловйт' б'ігом // (записано в м. Селидове в липні 1998 року від Ткаченко Олександри Сергіївни, 1922 р. н., освіта - середня, працювала зоотехніком);

у п 'атнац ':ат' рок 'ів йа зак Чнчиела с'ім клас'ів і п 'ішла вчйтиес'а на курси кройки і шиет':а / курси булй платниеми / вчйлас'а йа п 'івтора роки / пот'ім обпшивала сеистрйчок і мам'і шйла / і соб Ч все шйла / йа пЧс'л'а закЧнчеин':а школи думала потхат' вчйтиес' у техн'ікум спортйвний / дуже мен'і нравилос'а / спортйвна йа вс'ігда була / на сореивнуван':ах вс'ігда поб'іждала / це миен'і дуже нравилос' / і сподобалос'а вчйтеил'у і в'ін усе миенЧ нат'акав / шчоб йа п 'ішла учйтис'а в спорт / та мама і тато миене неи пустйли / бо миенЧ шче неи було п'атнац':ати рок'ів / вонй побойалис' пускат' в другйй город / ну йа вс'о равно дуже вд'ачна мам'і / шчо вона заставиела вчйтиес' шйти / це миенЧ приегодйлос' на все мойе жит':а // в ш'існац':ат' рок'ів йа п'ішла прац'уват' на шахту / в коантору / була розсиел'ной / а череиз р'ік миене поставили в ном'іровку / пітдшчйтувала добиечу угЧл':а / а так йак йа шче була неиповнол'т'н'а /то миенЧ далй в'ітпустку і безкоштовну пут'овку в дом од:иха у Слов'аногорс'к / це був м'ій перший вййізд з МакЧйівки // (записано в м. Макіївка Донецької області від Горбань Галини Петрівни, 1939 р. н., освіта - 7 кл. школи, працювала в колгоспі, на шахті);

йакшчо болйт' голова / треба приекласти лйст'а св'ежойі капусти / мелЧса тоже в'ід головной бол'і // йакшчо пор 'езавс'а / кров спиен'айут' оцет і нас'т':а лйпи // при малокров'ійі потриебл'айут' мйасо кур Чнойе і кон'йак з молоком / молоко ж:овтками // а от колй унутр Ч болйт' / то треба приеготовит' по-другому / от нутриен:их забол'еван'ій беиреш стакан соку алойе / девйат' лиемон'ів / лиемони помолот' на мйасорубц 'і / пЧвлЧтра кон'йака / шо ран'ше був за вос'імнац':ат' рублЧв / меду чотйриеста грам і шкорки йа^чеик / чотйр 'і штуки / все злит' і поставит' на одну ниедЧл 'у / і пйти переид йідой за п 'івчаса по столовой ложки три разй в ден' // а ц'а маз ' од риедеикул'та / треба вз 'ати одйн б 'ілок / лошку ск 'іп 'ітар 'у / все це дуже добре пеиреим'ішат' і намазат' тр 'апочку і положйт' на бол'не м'есто / робиец ':а пйат' раз Чв / деиржат' / ск'т'ки вдержиеш /а вобпшч'е двац':ат' миенут // (записано в м. Торез Донецької області від Кулак Галини Петрівни, 1934 р. н.).

До Хрестоматії увійшли тексти, що передають особливості «акаючих» говірок Донеччини переважно з північноукраїнською діалектною основою. Наприклад:

проапол 'іс багато в 'ід чого поамагайе / і в 'ід бронх 'ів настайуйімо / тт 'ки в 'ін раствоар 'айе'ц ':а неи в воад Ч / а в 'ін раствоар 'айе'ц ':а дуже гарно на сп 'ірту / на аптечному сп 'ірту /ми беиремо аптечний сп 'ірт / в 'ід бронх 'ів / від йазви жиелудка і так багато хто / шч 'е приен 'імайе / гаймарйт в 'ін л 'ікуйе / а мед жиелат 'іл 'но каждый ден ' шсти / йакшч 'о моалоака неимайе /то теплойу воадойу запйти / йес 'л 'і це св 'ій мед /то його бажано употр 'ібл 'ат ' одйн раз в ден ' обовйазково // (записано в с. Гришине Покровського району Донецької області від Булавіної Раїси Артемівни, 1941 р. н., освіта - середня, працювала в колгоспі);

оанЧ воаруйут' боал'шиенство ос'ін':у / от коада преикрашчайец ':а вз 'атка / йесл'і йес 'т' поаб Чтийе пч 'оли / нач 'іт' ето вже напад'ен'ійе / нач 'іт' воаровки зал'ізли до пч 'ол / нач 'іт' йа пр 'ін'імайу тут р 'ешайушч 'ійе м'ери // йесл 'і воада проста неи помагайе / нач 'іт нада вечором вул'ік с того м'еста уб 'ірат ' / нач 'іт' об 'азат'ел'но закриевай / і рой цей пч 'ол / отак л'ітайут' / ото воадойу брйзгайеш і на ноч ' нада хоават' вул'ік вобшч 'е / і поатом на другий ден' / нач 'іт' у другому мЧс'ц 'і держиеш закритий / в'с'о / поака неи спасеш от воаровки // (записано в с. Новопавлівка Покровського району Донецької області від Ковальова Олександра Микитовича, 1930 р. н., освіта середня, працював у колгоспі).

До Хрестоматії українських говірок Донеччини увійшли розшифровані записи з майже зруйнованих унаслідок бойових дій населених пунктів (м. Красногорівка та с. Старомихайлівка Марийського району, м. Мар'їнка, с. Первомайське та с. Верхньоторецьке Ясинуватського району, с. Широкіне Новоазовського району), а також записи говірок, розташованих на окупованих територіях Донецької області (с. Успенівка, смт Копані, с. Благодатне, с. Артемівка Амвросіївського району; с. Роздольне, с. Осикове Старобешівського району; с. Самсонове Тельманівського району, с. Вільховчик, с. Степанівка с. Дмитрівка Шахтарського району м. Торез, м. Дебальцеве, с. Сєдово-Василівка Новоазовського району, м. Макіївка, с. Оленівка м. Єнакієвого, с. Троїцько-Харцизьке м. Харцизька) та ін.

Воєнні дії спричинили значні міграційні рухи на обстежуваній території, що неминуче призведе до змін у мовній структурі східностепових говірок. Крім того, на окупованих територіях українські говірки постійно перебувають під загрозою знищення. Тому деякі тексти, які увійшли до Хрестоматії українських говірок Донеччини, можна вважати раритетними, оскільки вони відображають різновиди української діалектної мови, вільне функціонування якої сьогодні в окупованій частині Донецької області є практично неможливим. Видається особливо актуальним нині якнайповніше передати записи східностепових говірок Донеччини в тому вигляді, у якому вони активно функціонували до початку воєнного конфлікту на Сході України. діалектний текст говірка мовлення

Упорядники Хрестоматії орієнтувалися на такі зразки діалектного мовлення, які репрезентують його традиційний шар (записи зроблено в основному від людей старшого віку, переважно з початковою або неповною середньою освітою, які прожили все життя в одному населеному пункті й надовго нікуди не виїжджали). Наведені тексти супроводжуються паспортизацією, що охоплює такі дані про інформанта, як: прізвище, ім'я по батькові, рік народження, освіта, ким працював. Через те, що всі паперові записи залишилися в окупованому Донецьку і вдалося вивезти тільки електронні носії, тобто через неможливість уточнити паспортизацію деяких записів, зроблених раніше, інформація про окремих респондентів є частково або й повністю втраченою. Тому паспортизація деяких текстів Хрестоматії українських говірок Донеччини є неповною.

Для збереження «різнобарвності звукової панорами обстежуваної говірки» («Hovory ukrainskoi movy» 5) тексти Хрестоматії не схематизовано, вияви тих чи інших фонем не втиснуті в певні межі, а тому наявні випадки, коли в мовленні одного інформанта одну й ту саму фонему в ідентичних фонетичних умовах виявлено по-різному. Наприклад, поатом прийдиемо повиетиерайеМо ноги на криел'ц Ч б Чл 'а церкви /а криел'цо таке саме / йак і зараз було / поавитиерали ноги / бабушка тр 'апоачку захоавала / поанад'івали ми чеиреивики і зайшли в церкву // (записано в с. Гришине Покровського району Донецької області від від Москаленко Надії Степанівни, 1934 р. н., освіта - 6 кл. школи, працювала в колгоспі).

До моментів, які, безперечно, потребують доопрацювання, належить використання спрощеної фонетичної транскрипції, яка в основному дозволила відобразити всі мовні особливості досліджуваних говірок, однак порушує принцип подачі діалектного матеріалу в загальномовній Хрестоматії українських говорів. У подальших виданнях збірників діалектних текстів українських говірок Донеччини вважаємо за доцільне послуговуватися загальноприйнятою в українському мовознавстві фонетичною транскрипцією, яку апробовано в «Атласі української мови» («Atlas ukrainskoi movy»), збірниках діалектних текстів «Говори української мови. Збірник текстів» («Hovory ukrainskoi movy»), «Говірки Чорнобильської зони. Тексти» («Hovirky Chornobylskoi zony»), «Говірки Черкащини. Збірник діалектних текстів» («Hovirky Cherkashchyny») та ін.

При доборі текстів було використано записи, які точно передають оригінальне мовлення носіїв східностепових говірок Донеччини; характеризуються різноманітною тематикою; з джерел відібрано ті уривки зв'язного мовлення, що найбільш насичені діалектними рисами.

Щодо змісту пропоновані тексти становлять розповіді інформантів переважно автобіографічного характеру, про соціалістичні перетворення, про голод 1933 р. та 1947 р., про особливості харчування, родинну й календарну обрядовість, бджільництво, ткацтво, народну медицину, будівництво тощо.

Отже, Хрестоматія містить евристично цінні діалектні матеріали, що відображають риси сучасного діалектного мовлення Донеччини, є зразком новостворених українських говірок, необхідних для дослідження української діалектної мови в цілому і є незаперечним аргументом не просто існування, а й активного функціонування в Донецькій області українських говірок. Завдяки Хрестоматії українських говірок Донеччини ще одна частина українського діалектного континууму, на сьогодні ще недостатньо опрацьована текстографічно, лексикографічно, лінгвографічно, буде представлена в українській діалектній текстографічній базі. Звичайно, це не завершальний етап текстографічного опрацювання українських говірок Донеччини загалом, а тільки початок. Надалі ще багато роботи з розшифрування та опрацювання всіх записів, що становлять діалектологічну фонотеку українських говірок Донеччини, їх упорядкування, збільшення текстової джерельної бази східностепових говірок, що дозволить проаналізувати не тільки генезу й сучасний стан обстежуваних говірок, а й напрямки їх розвитку. Крім того, яку б систему транскрипції не було обрано, яким би способом не фіксували діалектне мовлення, однак, як справедливо зауважує П. Ю. Гриценко, «звучання мови може передати тільки саме звучання, а найдосконаліша транскрипція відтворює лише образ звучання» («Hovirky Chornobylskoi zony» 10). Тому цілком погоджуємося з думкою Г. Л. Аркушина (Arkushyn 6), що в майбутньому до кожного збірника текстів повинен бути доданий диск із магнітофонним записом розповідей, а ще краще - відеозапис. Таким чином, найближчим часом плануємо здійснити перше видання Хрестоматії українських говірок Донеччини у вигляді збірника діалектних текстів, а надалі до збірників зв'язного діалектного мовлення додавати аудіозаписи та укласти фономапу східностепових говірок Донеччини.

Література

1. Arkushyn, Hryhorii. «Ukrainski dialektni teksty (do pytannia metodolohii)» Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky (Filolohichni nauky. Movoznavstvo) 1 (2011): 3-8. Print.

2. Atlas ukrainskoi movy. T. 1-3. Kyiv. 1984-2001. Print.

3. Martynova, Hanna, and Tetiana Shcherbyna, and Alla Taran. Hovirky Cherkashchyny. Zbirnyk dialektnykh tekstiv (z dodatkom CD «Hovirky Cherkashchyny»). Cherkasy, 2013. Print.

4. Hovirky Chornobylskoi zony. Teksty. Kyiv: Dovira, 1996. Print.

5. Hovory ukrainskoi movy (zbirnyk tekstiv). Kyiv. Naukova dumka, 1977. Print.

6. Hrymashevych, Halyna. «To taki podobny yezyk byl do ukrainskoho» Volyn-Zhytomyrshchyna 17(2007): 186189. Print.

7. Hrytsenko, Pavlo. «Teksty yak dzherelo doslidzhennia chornobylskykh hovirok» Hovirky Chornobylskoi zony. Teksty. Kyiv: Dovira, 1996. 7-19. Print.

8. Hrytsenko, Pavlo. Dialektnyi fonofondyak dzherelo informatsii pro ukrainsku movu. Kyiv. 2004. 5-20. Print.

9. Kabuzan, Volodymyr. Zaselenye Novorosii vXVIII -pervoipolovyneXIXveka. Moskva: Nauka, 1976. Print.

10. Kushmet-Bodammer, Mania. Dialektolohichnyi portret Donechchyny: kinets 2014 r. (silskohospodarska leksyka). Ternopil: Krok, 2017. Print.

11. Omelchenko, Zoia, and Nataliia Klymenko. Materialy do slovnyka skhidnostepovykh ukrainskykh hovirok. Donetsk: DonNU, 2006. Print.

12. Pirko, Vasyl. Zaselennia Donechchyny u XVI-XVIII st. (korotkyi istorychnyi narys i uryvky z dzherel). Donetsk: Skhidnyi vydavnychyi dim, 2003. Print.

13. Skhidnostepovi ukrainski hovirky. Donetsk: DonDU, 1998. Print.

14. Froliak, Liubov. «Typolohiia ukrainskykh hovirok terytorii piznoho zaselennia (na materiali hovirok Donechchyny)» Visnyk Luhanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka: Filolohichni nauky. 10.(1999): 99-104. Print.

15. Froliak, Liubov. Ukrainski skhidnostepovi hovirky Donechchyny. Drohobych: Posvit, 2013. Print.

16. Ukrainski hovirkypivdenno-zakhidnoho narichchia. Teksty. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 2005. Print.

17. Ukrainski skhidnoslobozhanski hovirky: suchasni dialektni teksty: navch. Posib. Luhansk: Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», 2011. Print.

Анотація

У статті наголошено на актуальності записування, систематизації й публікації діалектних текстів як важливого джерела вивчення генези й сучасного стану східностепових говірок. Наведено зразки зв'язного мовлення, що дають уявлення про найважливіші риси новостворених донецьких говірок на всіх структурних рівнях у тому вигляді, у якому вони збереглися на початку ХХІ століття, та становлять основу Хрестоматії українських говірок Донеччини. Проаналізовано особливості текстографічної бази східностепових говірок, уміщеної в Хрестоматії.

Background: The successful development of dialectological research depends on the creation of such an empirical base that would adequately meet the requirements of contemporary research and reflect information from different dialectal zones of the entire Ukrainian dialect continuum. In recent years, the empirical basis of dialectology has been enriched by a large number of dialects of dialectal texts that reflect the dialectal transmission of all Ukrainian dialects. Eastern steppe dialects are still insufficiently represented in textual terms, so the importance of compiling the textbook of Ukrainian dialects of the Donetsk region is undeniable.

Purpose: The purpose of the article is to analyze the dialectal texts of the Book of Ukrainian dialects of the Donetsk region as an important source for studying the genesis and the current state of the newly created Eastern steppe sub-dialects.

Results: The article emphasizes the importance of recording, systematizing and publishing dialectal texts of the Eastern steppe dialects as an important source for studying the genesis and modern state of Ukrainian dialects in the Donetsk region. Various samples of coherent speech are presented, which give an idea of the most important features of the newly created Donetsk dialects at all structural levels in the form in which they have been preserved in the beginning of the XXI century and which form the basis of the Book of the Ukrainian sub-dialects of the Donetsk region. The peculiarities of the textual base of the Eastern steppe dialects, presented in the textbook, are analyzed.

Discussion: Despite activation in recording and publishing the Ukrainian dialectal texts the dialects of Donetsk region are still not manifested enough. Due to the Book of Ukrainian dialects of Donetsk region, another part of the Ukrainian dialect continuum, which is still insufficiently worked out in textual, lexicographical, linguistical aspect, will be presented in the Ukrainian dialectal textual base.

The value of the proposed texts is strengthened by the fact that there are the decoded records of almost destroyed or much damaged because of military actions East Ukrainian settlements which are on the line of collision, and also by the records of the dialects which are in the temporary occupied territories of Donetsk region.

Keywords: dialect, Eastem-Steppes dialects, Donetsk region sub-dialects, chrestomathy of dialects, transcription, dialectal texts, dialectal peculiarities.

Размещено на Allbest.ru