Концепт і слово: тендерна диференціація логічних категорій добра та зла

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

удк 81.23:305

Київський національний університет культури і мистецтв

Концепт і слово: тендерна диференціація логічних категорій добра та зла

Панич Г.А.

Анотація

добро зло когнітивний лінгвістика

Стаття присвячена дослідженню питання особливостей концептів «добро» та «зло» у англійській авторській казці. У статті подається короткий огляд поняття «картина світу» та пов'язаного із ним поняття «концепт» у світлі сучасної когнітивної лінгвістики, уточнені складові елементи картини світу. Автором розглянуто ґендерний аспект відображення концептів у творах англійською мовою з огляду на мовленнєві відмінності між чоловіками та жінками, описані психолінгвістичні фактори, які впливають на вживання концептів «добро» та «зло» представниками різної статі. Вибрані та проаналізовані лексичні одиниці на позначення концептів «добро» та «зло» і приклади їхньої лексико-семантичної репрезентації у англійській літературній казці.

Ключові слова: концепт, загальна картина світу, ґендерний аспект, ґендерна диференціація, добро, зло.

Аннотация

Статья посвящена исследованию особенностей концептов «добро» и «зло» в английской авторской сказке. В статье представлен краткий обзор понятия «картина мира» и связанного с ним понятия «концепт» в свете современной когнитивной лингвистики, а также уточнены составляющие элементы картины мира. Автором рассмотрен гендерный аспект отображения концептов в литературных произведениях на английском языке в связи с речевыми особенностями между мужчинами и женщинами. Дано описание психолингвистических факторов, влияющих на употребление концептов добро и зло представителями разных полов. Автором отобраны и проанализированы лексические единицы, обозначающие концепты добро и зло, а также примеры их лексико-семантической репрезентации в английской литературной сказке.

Ключевые слова: концепт, общая картина мира, гендерный аспект, гендерная дифференциация, добро, зло.

Summary

The article deals with the issue of concepts «good» and «evil» in the English fairy tales by authors. The brief survey of the notions «map of the world» and «concept» in modern cognate linguistics has been conducted and the elements of the map of the world have been specified in the article. The author focuses on gender aspect of concept presentation in English literary works taking into account language peculiarities between male and female. The description of psycholinguistic factors affecting the usage of above-mentioned concepts by representatives of different genders is singled out. Lexical units to define concepts of «good» and «evil» as well as the examples of their lexico-semantic presentation in the fairy tales have been selected from the texts and studied by the author.

Keywords: concept, general map of the world, gender aspect, gender differences in language, good, evil.

Постановка проблеми. Проблема лексико-граматичних та семантичних засобів репрезентації лінгвокультурних концептів «добро» і «зло», що відображають мовну картину світу через призму синтаксису та морфології, вивчається лінгвістами та іншими науковцями на базі різних мов вже протягом довгого часу, адже вищезазначені концепти належать до таких мовних та духовних категорій, які існують у кожній мові та активно використовуються в усних та письмових висловлюваннях. Проте деякі питання наразі залишаються відкритими до ретельного вивчення. Так, наприклад, недостатньо уваги приділено питанню дослідження та систематизації знань та загальних уявлень про лексико-семантичну організацію концептів «добро» та «зло» та їхню практичну адаптацію при вивченні іноземної (англійської) мови та перекладі українською.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з теми. Проблеми взаємозв'язку мови та свідомості знайшли ґрунтовне відображення у роботах О. О. Леонтьєва [12], Т. В. Чернігівської [17], М. С. Зарицького [10]. Вивченням концептів як лінгвокультурного, історичного та психолінгвістичного явищ та взаємозв'язку інтернаціонального тлумачення категорій добра та зла у різні часи займалися А. С. Кармін, І. Б. Косіцина, Н. Д. Арутюнова [1]. Дисертації, присвячені питанням ґен- деру та лінгвістики, були захищені О. Л. Бєссоновою [2], Н. Д. Борисенко [5], Е. В. Довганюк [9].

Що ж стосується концептуальної, або когнітивної, та мовної картин світу, вони перебувають у тісному зв'язку одна з одною. Так, концептуальна картина світу визначається лінгвістами як підґрунтя мовного втілення, словесної концептуалізації сукупності знань людини про світ. Під мовною картиною світу мається на увазі вся інформація про світ, закріплена засобами природної мови [4, с. 19].

Як відомо, процес пізнання є постійним і неспинним, тобто концептуальна картина світу стабільно розширюється, і це обов'язково відбивається в мові. Відповідно до цього мовна картина світу також ускладнюється в ході історичного розвитку людства із надходженням нових знань про світ [4, с. 19]. Проте тісний зв'язок концептуальної та мовної картин світу ще не свідчить про їх тотожність: в той час як концептуальна картина світу оперує поняттями та знаннями про оточуючу дійсність, мовна картина світу передає отриману у процесі пізнання інформацію за допомогою слів. Такий тісний зв'язок між вищезазначеними картинами світу є життєво необхідним, адже власне мова безпосередньо не може віддзеркалювати навколишній світ, вона лише відбиває спосіб представлення (концептуалізації) даного світу національною мовною особистістю. Тобто образ світу, який відтворюється згідно з даними лише мовної семантики, є більш схематичним, в основу його відображення покладено катетеризацію та номінацію предметів, явищ та їх властивостей, тобто словесне вираження. Для адекватної оцінки мовний образ світу коригується емпіричними знаннями про оточуючу дійсність, які є загальними для користувачів певної природної мови (мається на увазі система концептів) [6, с. 273]. Наочно зв'язок концепту та слова можна продемонструвати, звернувшись до визначення концептів у когнітивному плані як індивідуально-особистісних змістових утворень, які заміщують відповідні значення, об'єктивно закріплені в колективній мовній свідомості та зафіксовані в авторитетних джерелах, наприклад, в тлумачних та енциклопедичних словниках [12, с. 21].

Таким чином, слово є матеріальним втіленням такого духовного поняття як концепт: і концепт, і слово є носіями певної інформації про навколишню дійсність та слугують головними засобами її об'єктивації. Слід зазначити, що інформація та її віддзеркалення через призму засобів мови будуть цілком об'єктивними та справедливими лише у тому випадку, коли поняття, тобто концепт, та його мовне вираження, тобто слово, неподільно пов'язані одне з одним.

Сучасна ґендерна лінгвістика приділяє велику увагу вивченню ґендера (gender) як сукупності мовленнєвих, особистісних відмінностей та особливостей поведінки, які відрізняють чоловіків та жінок у духовному плані через вплив культури, відмежовуючи таким чином поняття «ґендер» від поняття «стать» (sex), тобто набору біологічних, фізіологічних, природних ознак, які даються тій чи іншій людині від народження [5, с. 167-189].

Розглядаючи безпосередньо ґендерний аспект, лінгвісти звертають увагу на те, що говорити про чоловіків та жінок як абсолютно різних людей було б цілковито невірно. Адже чоловіки, як і жінки, -- людські істоти, сформовані особистості, які у сучасному демократичному суспільстві мають однакові можливості, права та свободи. Що ж стосується таких протилежних характеристик чоловіків та жінок, як раціональність, стриманість та логічність у твердженнях, які притаманні чоловікам, та емоційність, завуальованість мовлення жінок, то вони, головним чином, завдячують не біологічній, а духовній приналежності до жіночої чи чоловічої статі, тобто продиктовані ґендерною роллю у суспільстві. Ґендерні особливості, не маючи нічого спільного з дискримінацією за статтю, характеризують мовлення, манеру поведінки та моделі сприйняття світу чоловіками та жінками як представниками різних соціальних груп [13, с. 82-94].

Невипадково одним з основних факторів диференціації в реалізації логічних категорій добра і зла в мові казкових персонажів, що репрезентують чоловіче або жіноче начало, є ґендерний аспект. Так, жінки не звикли прямо виражати свої вимоги, а лише обережно намагаються переконати співрозмовника у необхідності тієї чи іншої дії. Жінки у діалозі є більш гнучкими та рухомими, тобто вони легше погоджуються з думкою співрозмовника, ніж чоловіки. Жінки намагаються бути більш чемними, менш категоричними у порівнянні з чоловіками; навіть категорична незгода у мові жінок має пом'якшений характер [7, с. 42]. навіть негативні жіночі персонажі казкових творів, які уособлюють собою зло, як правило, діють завуальовано, обережно, нишком, аби оточуючі їх герої не здогадалися про їх справжні наміри: «I am afraid the rose will not go with my dress..., the daughter of the professor said» [19, p. 120].

Мовлення ж чоловіків найчастіше сприймається як сухе, послідовне, лаконічне, конкретне, пряме, стримане, грубувате, категоричне, цілеорієнтоване [7, с. 42]: «“In war”, answered the weaver, «the strong make slaves of the weak, and in peace the rich make slaves of the poor» [19, p. 15].

З огляду на викладе вважається очевидним, що у репрезентації концептів «добро» та «зло» у мовленні та вчинках казкових персонажів жіночій елемент є, як правило, більш гнучким, потайливим та мінливим, в той час як чоловічий принцип -- це прямолінійність та відкритість, незалежно від «доброї» чи «злої» іпостасі казкового героя.

Лінгвісти звертають увагу на протилежну функціональну спрямованість мовленнєвої поведінки чоловіків та жінок. загалом мовлення жінок має консолідуючу, об'єднуючу функцію і спрямоване на порозуміння з співбесідниками, на знаходження спільних ідей та пом'якшення протилежних точок зору. Мова представників чоловічої статі відрізняється зорієнтованістю на конфлікт, чіткістю та категоричністю. У той час, коли жінкам притаманне прагнення до взаємності та рівноправ'я з комунікативним партнером, чоловіки намагаються, навпаки, встановити ієрархічність у стосунках під час комунікативного акту [15, с. 69]: «OBERON: Well, go thy way; thou shalt not from this grove / Till I torment thee for this injury» [18, p. 224]. Приклад демонструє, що мовлення чоловіків більш різке, направлене на конфлікт, що додатково може репрезентуватися такими екстралінгвістичними факторами, як інтонація, поведінка, жести.

Мовлення жінок більш стримане та направлене на порозуміння: «HELENA: The more you beat me, I will fawn on you. / Use me but as your spaniel, spurn me, strike me, / Neglect me, lose me; only give me leave, / Unworthy as I am, to follow you» [18, p. 220].

Відмінності у характері мовленнєвої поведінки представників чоловічої та жіночої статі свідчать, що для репрезентації концепту «зло» у чоловічому втіленні, як правило, використовуються прийменники на позначення грубості, брутальності, жахливості тощо. Жіноча негативна іпостась зазвичай характеризується прикметниками на позначення хитрощів, підступності, зрадництва, злостивості тощо (див. таблицю 1).

Концепт «добро» знаходить своє вираження у поняттях благородства, хоробрості, готовності допомогти та надійності для чоловічої іпостасі та у таких характеристиках, як краса, ніжність, чесність, слухняність та ввічливість -- для жіночого втілення (див. таблицю 2).

Висновки

Лексичні засоби вираження концептів «добро» та «зло» значною мірою залежать від ґендерного аспекту репрезентації даних логічних категорій, тобто базуються на чоловічому або жіночому типові мовлення. При цьому поняття «ґендер» може не завжди співпадати з поняттям «стать» при позначенні чоловічого або жіночого дискурсу.

Список літератури

1. Арутюнова Н. Д. Истина. Добро. Красота: взаимодействие концептов / Н. Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Языки эстетики: Концептуальные поля прекрасного и безобразного. - М., 2004. - С. 5-29.

2. Бєссонова О. Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: автореф. дис. док. філол. наук / О. Л. Бєссонова. - К., 2003. - 39 с.

3. Бондар В. Г. Тема добра і зла в казці / В. Г. Бондар // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей. - Вип. 4 - К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. - С. 3-7.

4. Бондаренко О. С. «І назвав чоловік ім'я своїй жінці: Єва...»: ЧОЛОВІК і ЖІНКА у дзеркалі мовних культур / О. С. Бондаренко. - Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД». - 2008. - 160 с.

5. Борисенко Н. Д. Гендерний аспект репрезентації персонажного мовлення в англійських драматичних творах кінця XX століття: автореф. дис. канд. філол. наук / Н. Д. Борисенко. - К., 2003. - 20 с.

6. Воркачев С. Г. Культурный концепт и значение / С. Г. Воркачев // Труды Кубанского государственного технологического университета. Серия Гуманитарные науки, т. 17. - Вып. 2. - Краснодар, 2003. - С. 268-276.

7. Габидулина А. Р., Жарикова М. В. Основы теории речевой коммуникации: Учебное пособие для вузов // А. Р. Габидулина, М. В. Жарикова - Изд. 2-е, перераб. и доп. - Горловка: Изд-во ГГПИИЯ, 2005. - 282 с.

8. Дмитриева Л. М. русская топонимическая система: онтологическое и ментальное бытие / Л. М. Дмитриева // Гуманитарные науки. Выпуск 4. Ономастика. - Ялта, 2001. - № 20. - С. 18-25.

9. Довганюк Э. В. Концепт BEAUTY/КРАСОТА в англоязычной лингвокультуре: понятийная составляющая / Э. В. Довганюк // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія - Одесса, 2015. - Вип. 14. - С. 139-142.

10. Зарицький М. С. Ергономіка розумової діяльності [Електронний ресурс] / М. С. Зарицький // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського - 2011. - Вип. 14. - С. 193-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kdsm_2011_14_29 / (дата звернення 20.12.2017 р.).

11. Леонтьев А. А. Психолингвистический единицы и породжение речевого высказывания / А. А. Леонтьев. - М.: Наука, 1969. - 307 с.

12. Лисицька О. П. Концепти «добро» та «зло» в російській мовній картині світу: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.02 / О. П. Лисицька. - X., 2001. - 18 с.

13. Надточей О. Что такое феминизм / О. Надточей // Женский клуб. - 1998. - № 4. - С. 82-94.

14. Палуди М. Психология женщины / М. Палуди - СПб.: Прайм-Еврознак, 2003. - 384 с.

15. Петренко О. Д., Ісаєв Е. Ш., Петренко Д. О. Мова чоловіків і жінок як одиниця соціолінгвістичного дослідження / О. Д. Петренко, Е. Ш. Ісаєв, Д. О. Петренко // Мовознавство. - 1999. - № 1(191). - С. 64-70.

16. Савелюк Н. Психолінгвістичні особливості релігійного дискурсу [Електронний ресурс] / Н. Савелюк. - Режим

доступу:http://eepl.at.ua/load/volume_2_number_1_2015/savelyuk_nataliya/savelyuk_n_psycholinguistic_

features_of_religious_discourse_theoretical_aspect/76-1-0-74 / (дата звернення 05.01.2018 р.)

17. Черниговская Т. В. Чеширская улыбка кота Шрёдингера: язык и сознание / Т. В. Черниговская. - Москва: Языки славянской культуры, 2013. - 448 с.

18. Complete works of William Shakespeare. - Harper Collins Publishers, Glasgow, 1994. - 1433 р.

Размещено на Allbest.ru