Про моду в українських говірках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про моду в українських говірках

Коваленко Н.Д. Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огіенка

Анотація

У статті досліджено семантичні особливості та просторове поширення фразеологізмів із компонентом «мода» на основі наративів, словників, фольклорних текстів. Визначено, що найчастіше цей компонент у складі фразеологічних одиниць виступає символом давнього звичаю, обрядодійства, стійкості моральних і вольових якостей.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, діалектне мовлення, говір, говірка, компонент, мода.

It is well-known that the phraseological picture of the world most fully and figuratively expresses the mentality of the ethnos, its cultural and historical heritage, experience in the evolution of cognition of the world and, therefore, studying the stages of "birth" and the existence of popular phrases in connection with context (for example, texts of living people's speech) 'when meaning can either be foreseen or understood by a hint or be surprised by unexpected contamination, etc.

In the article the semantic features and spatial distribution of phraseological units with the component "fashion" on the basis of narratives, dictionaries, and folklore texts are studied. It is determined that this component in the phraseological units more often acts as a symbol of ancient customs, rituals, and the stability of moral and volitional qualities.

In the regional phraseological dictionaries of the Ukrainian language the fixed expressions with the component fashion which belong to one semantic field "in accordance with the custom" have a transparent motivation and are included in the commentary about the old ceremonies. The dialect speakers of elder age may use the word "fashion" and phraseological units with this component to refer to the actual concept of "fashionable". The semantics of phraseological units 'is generally accepted, became customary' has also been revealed, it does not concern actual folk rituals and customs, in stories about peculiarities of husbandry, construction, cooking, etc.

Thus, the functioning of the phraseological units in dialect language creates all conditions for continuous changes not only in the component composition, structure but also in the development of new semantic shades. Being realized in new plots and topics, phraseological units acquire figurativeness, rethinking but they still "keep" something primary, initial. The level of "conversationality" deserves the particular attention - which words, phrases can replace the phraseologism and vice versa.

Key words: phraseological unit, dialectal language, dialect, component, fashion.

семантичний фразеологізм мода фольклор

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. Фразеологізми національної літературної мови та говіркового мовлення здебільшого мають етнокультурний компонент, який може презентувати різні рівні виразності, але чітко виявлятися в часовому та просторовому зіставленні (з іншими діалектами чи мовами).

Незважаючи на посилений інтерес мовознавців до ареальної фразеології, на матеріалі східнослов'янських мов фрагментарно описано символічні значення виразів із компонентами-соматизмами (О.М. Вікторіна, Н.І. Дем'янович, Н.О. Скоробагатько), назвами житла та його елементів (В.Д. Ужченко, О.О. Лящинська, Н.Д. Коваленко), предметів хатнього вжитку, знарядь господарської праці (В.Д. Ужченко, Н.Д. Коваленко). Дослідження базових концептів української культури в складі фразеологічних одиниць демонструють фразеологічні можливості слів різних семантичних полів, особливо на матеріалі зв'язних текстів говіркового мовлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інформаційна достатність текстів територіального мовлення для дослідження різних рівнів мовної структури підтверджена у працях П.Ю. Гриценка, Г.Л. Аркушина, К.Д. Глуховцевої, Г.І. Мартинової, А.О. Колесникова, М.С. Делюсто та ін. Окрім того, останнім десятиліттям утвердилася практика запису та видання розлогих текстів говіркового мовлення як надійного джерела мовознавчих, зокрема діалектологічних, досліджень.

Актуальними вважаємо дослідження компонентного складу діалектних фразем, які здатні зберігати і транслювати дані про особливості етнокультурного сприйняття і розуміння дійсності, особливо на тлі великого контексту.

Формулювання мети і завдань статті. Мета нашої статті - виявити та проаналізувати семантику сталих виразів із компонентом «мода» у діалектних словниках і текстах зв'язного територіального мовлення (опублікованих та з особистої картотеки автора), системні зв'язки та варіантні вияви.

Текстологічний аспект дослідження фразеологізмів передбачає з'ясування семантичних можливостей одиниць у конкретних текстах зв'язного мовлення. Зібрані за програмами-питальниками фразеологізми не можуть демонструвати усіх можливостей компонентного складу, семантичної «поведінки» у різних ситуаціях спілкування. Часто фразеологічні словники говірок фіксують одне значення одиниці, відсутній ілюстративних матеріал до словникової статті. Уживання одного фразеологізму в різних текстах підтверджує його «фразеологічність», дає змогу проаналізувати семантичний та контекстуальний аспекти його побутування у взаємозв'язку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Загальновідомо, що фразеологічна картина світу найбільш повно та образно виражає менталітет етносу, його культурно-історичні надбання, досвід в еволюції пізнання навколишнього світу, а отже, цікавими є дослідження етапів «народження» і побутування народних фразем на тлі широкого контексту (у нашому випадку - текстах живого народного мовлення), коли значення або можна передбачити, або зрозуміти натяк, або здивуватися неочікуваним кон- тамінаціям тощо.

Зазначимо, що Фразеологічний словник української мови фіксує вираз у моді зі значенням `хто-, що-небудь має загальне визнання, популярність' та у великій моді [13, 501] з ілюстраціями з творів Лесі Українки, Г. Квітки-Основ'яненка, Ю. Яновського.

У регіональних фразеологічних словниках української мови подано сталі вирази із компонентом мода, які належать до одного семантичного поля і мають прозору мотивацію: середньо наддніпрянські говірки - взять (узять) моду `дотримуватися певного способу дії, манери поведінки, принципів моралі' [14, 18]; увійшло в моду `стало звичним' те саме, що увійшло в закон [14,141]; середньо поліські - взяти моду `мати звичку' [7, 110]; східнослобожанські - [і] моди [тоді] не було `не вдавалися до чогось' [10, 335].

Зі значеннями модний - немодний у говірках Слобожанщини вживають такі фразеологізми: держать фасон (хвасон), мол. 1. `модно одягтися'. 2. крим. `Поводити себе гордо' [11, 210]; по фірмі (хвірмі), мол. `модний, відомого бренду' [11, 211]; здунь - полетить про красиву, модно одягнену дівчину [10, 218]; як Стецько, зі сл. вирядитися, знев. `немодно, некрасиво (одягнутися)' [10, 474]; колхоз (колгосп) „8 Березня" 1. `сільський, простакуватий'. 2. `немодний, не стежить за модою'. 3. `нещасливий (про колгосп)'. 4. `колектив, де багато жінок' [10, 271].

Характеризує суть мовлення вислів говорити про моду і про погоду `ні про що суттєве' [7,110], записаний на території Житомирщини; у говірках Волині фразеологізм стода й мода, утворений повторенням кінцевих звукосполучень, побутує зі значенням `бути схожим накогось' [8, 163].

У збірниках текстів сучасних українських говірок, що презентують різні діалектні зони, спостерігаємо жанрову й тематичну різноманітність, але особливе місце посідають розповіді про особливості традиційних народних обрядів (їх елементів) і звичаїв. Зауважимо, що й інформанти розуміють та відчувають цінність такої інформації, потребу її збереження, з іншого боку, - усвідомлюють рівень натуральності буття через протиставлення «колись, давно» і «тепер, зараз», «у нашому селі» і «в інших селах». Цілком прогнозованим є вживання лексем обряд, звичай у розповідях-спогадах, наприклад, у волинських говірках:

У текстах сучасних наддністрянських говірок знаходимо вислів [була, заведена] така мода, що вживається зі значенням `обряд (елемент обряду),

(с. Заставці Монастириського р-ну Тернопільської обл., Гаркава Марія Михайлівна, 1930 р. н.). Так само спостерігаємо вживання фразеологізму немає моди зі значенням `немає обряду (елемента обряду), звичаю' у розповіді про святкування обжинків за матеріалами східнослобожанських говірок:

Про обряд святкування Юрія йдеться в тексті носія українських говірок із Підляшшя, зокрема інформант акцентує на протиставленні тепер -- колись. Вислів давніша мода вживається у значенні

Загальновідомо, що найчастіше фразеологічні одиниці утворюються на базі вільних синтаксичних конструкцій, і саме на матеріалі зв'язних текстів можна спостерігати етапи народження та вектори значень фразеологізмів. Носій говірки, мовець намагається чіткіше й повніше передати співрозмовнику зміст свого повідомлення, найтонші емоції та стани, дошукуючи слова, вдалі фразеологічні одиниці. Для конкретизації, уточнення змісту повідомлення в розповідях інформантів виявляємо синонімний ряд фразеологізмів на позначення поняття «звичай, елемент обряду», наприклад: у західноподільських говірках

Часто вживаними в західноподільських говірках є фразеологізми так як має бути і як Бог приказав на позначення `за традицією; за звичаєм': у

(с. Гаврилівці Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.). Приховану антонімію, яка ніяк не відбивається у семантиці фразеологізму, подибуємо в таких структурах: у словнику західнополіських говірок

Семантику `загальноприйнято, стало звичним', що не стосується власне народних обрядів та звичаїв, мають фразеологізми було в моді, немає такої моди, не було моди, не було в моді, вживані інформантами в розповідях про особливості господарювання, будівництва, приготування їжі тощо. У зразках середньополіських говірок зафіксовано:

Про популярність певного способу будівництва на окремій території йдеться в тексті середньополіської говірки Чорнобильської зони, де інформаційний центр перенесено на антонімні фразеологізми

Зауважимо, що носії говірок старшого віку вживають слово «мода» та фразеологізми із цим компонентом зайшла мода і на позначення власне поняття «модний», наприклад, у говірковому мовленні с. Летава Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.

Жоден словник діалектної лексики та фраземіки не фіксує фразеологічну одиницю не в моді (кому), але наративи дозволяють виокремити такий вислів зі значенням `байдуже': мама мойа 1 була інвал'iд /

(с. Лошківці Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.). Доповнюють такий фразеосемантичний ряд одиниці з лексикографічних праць поліських говірок: мин'и гулува ни булит' `мені байдуже' [6, 161], мин'и голова ни болит 'за чимось `мені про це байдуже' [2, 85], то не моя справа' [2, 120].

Отже, компонент мода найчастіше у складі фразеологічних одиниць виступає символом давнього звичаю, обрядодійства, стійкості моральних і вольових якостей. У регіональних фразеологічних словниках української мови зафіксовано сталі вислови, які належать до одного семантичного поля «за звичаєм», мають прозору мотивацію, є в складі коментаря про колишні обряди, а також називають власне поняття «модний». Виявлено також семантику фразеологізмів `загальноприйнято, стало звичним', коли йдеться про особливості господарювання, будівництва, приготування їжі тощо.

Компонент мода не має фонетичних варіантів ні в текстах, ні у складі фразеологізмів, але є джерелом різних виявів культурно-національного світогляду в автентичних, природно вживаних і динамічних одиницях.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Функціонування фразем в усному говірковому мовленні створює всі умови для безперервних змін не тільки в компонентному складі, структурі, а й у розвитку нових смислових відтінків. Реалізовуючись у нових сюжетах і темах, фразеологізми набувають переносності, переосмислення, але все ж «утримують» щось первинне, початкове. На особливу увагу заслуговує рівень «розмовності» - як і слова, словосполучення можуть заступати фразеологізм і навпаки. У момент комунікації, коли до якоїсь інформації, повідомлення долучається співрозмовник, фразеологізм стає максимально навантаженим, центральним.

Актуальним вважаємо укладання фразеологічного словника на основі текстів усного діалектного мовлення, де найповніше розкривається природа фразеологізмів.

Література

1. Аркушин Г.Л. Голоси з Підляшшя (Тексти) / Г.Л. Аркушин. - Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2007. - 536 с.

2. Аркушин Г.Л. Сказав, як два зв'язав. Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині / Г.Л. Аркушин. - Люблін-Луцьк, 2003. - 177 с.

3. Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок: у 2-х т. / Г.Л. Аркушин. - Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2000.

4. Говірки Чорнобильської зони. Тексти / [упор. П.Ю. Гриценко та ін.]. - К.: Довіра. 1996. - 358 с.

5. Говори української мови (Збірник текстів) / [укл.: С.Ф. Довгопол, А.М. Залеський, Н.П. Прилипко; відп. ред. Т.В. Назарова]. - К.: Наук, думка, 1977. - 590 с.

6. Громик Ю.О. Фразеологізми поліської говірки села Липно Ківецівського району Волинської області. Волинь-Житомирщина: [іст.-філол. зб. зрегіон. проблем] /Ю.О. Громик. - Житомир, 2002. -№ 8. -С. 152-170.

7. Доброльожа Г.М. Фразеологічний словник говірок Житомирщини / Г.М. Доброльожа. - Житомир : Волинь, 2010. - 404 с.

8. Кірілкова Н.В. Словник волинської фразеології / Н.В. Кірілкова. - Острог-Рівне, 2013. - 192 с.

9. Словник української мови: в 11 т.-К.: Наук, думка, 1970-1980. -Т.І- XI.

10. Ужченко В.Д. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу / В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко. - 6-е вид. - Луганськ, 2013,- 552 с.

11. Ужченко Д.В. Словник жаргонних фразеологізмів Східної Слобожанщини. Матеріали / Д.В. Ужченко. - Луганськ: СПД Рєзніков B.C., 2009. - 246 с.

12. Українські східнослобожанські говірки: сучасні діалектні тексти: [навч. посіб. / упоряд.: К.Д. Глуховцева, В.В. Лєснова, І.О. Ніколаєнко; за ред. К.Д. Глуховцевої]. - Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», 2011,-- 424 с.

13. Фразеологічний словник української мови / укл.: Віра Білоноженко, Василь Винник та ін. - К.: Наук, думка, 1993. - 984 с.

14. Чабаненко В.А. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини / В.А. Чабаненко. - Запоріжжя, 2001.-201 с.

Размещено на Allbest.ru