Репрезентація лексики економічної сфери у "Словнику української мови" в 11 томах
Особливості впливу тоталітарної ідеології Радянського Союзу на тлумачення номінативних одиниць економічної сфери у "Словнику української мови". Лексикографічні прийоми ідеологізації лексем цієї тематичної групи. Мовне маніпулювання масовою свідомістю.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.10.2018 |
| Размер файла | 28,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Репрезентація лексики економічної сфери у «Словнику української мови» в 11 томах
Інна Ренчка
У статті розглянуто особливості впливу тоталітарної ідеології Радянського Союзу на тлумачення номінативних одиниць економічної сфери у «Словнику української мови» в 11 томах (1970-1980). Виявлено лексикографічні прийоми ідеологізації лексем цієї тематичної групи, що полягала в набутті їхньою семантикою оцінного забарвлення в радянському ідеологічному узусі. Встановлено, що семантичні трансформації слів, зміна їхнього аксіологічного статусу були засобами мовного маніпулювання масовою свідомістю.
Ключові слова: економічна лексика, ідеологізація, словникова стаття, семантика, позитивна конотація, негативна конотація.
Кожен словник є творінням і виразником свого часу, відображаючи стан і особливості роз-витку мови в конкретний історичний період, а також зазвичай стаючи втіленням домінантних у певному суспільстві світоглядних концепцій. Як зауважує П. Гриценко, «словники завжди ча-сово марковані, позначені добою їх створення», вони «відбивають свій час, належать своєму ча-сові і за ці межі вийти неспроможні» (Гриценко, 2011, с. 238-239). Суспільно-політичне життя в СРСР наклало свій відбиток на тлумачні слов-ники: на доборі реєстрових одиниць, їх пояснен-ні та ілюструванні позначилися уявлення та оцінки панівної в державі марксистсько-ленін-ської ідеології. економічний лексема ідеологізація мовний
Ще в оприлюдненій 1933 року «Резолюції Ко-місії НКО для перевірки роботи на мовному фронті в питаннях термінології» було наведено такі настанови щодо лексикографічної діяльно-сті: «.. .дальші шляхи розвитку .. .цілої словнико-вої діяльності треба цілком побудувати на основі марксоленінської методології, на основі ленін-ської національної політики» (Резолюція, 2005, с. 147). Такі вимоги до словникарства ли-шалися актуальними в Радянському Союзі впро-довж тривалого часу. Зокрема, мовознавці й у працях пізнішого періоду наголошували, що словники, створені «радянськими лексикографа-ми на методологічних принципах марксист-сько-ленінського вчення, .одночасно з виконан-ням безпосередніх лінгвістичних завдань містять у собі велику і різноманітну наукову й політичну інформацію, будучи в такий спосіб .важливою ланкою у ряді масових засобів інтернаціонально-го виховання радянських людей» (Паламарчук, 1978, с. 199-200). Отже, в умовах радянського ладу лексикографічна практика зазнавала політи- зації й ідеологізації.
Найбільшою і найважливішою працею укра-їнської радянської тлумачної лексикографії є «Словник української мови» в 11 томах (1970-1980) (далі - СУМ). Як зазначає один із його укладачів та редакторів В. Винник, «Словник української мови» не позбавлений недоліків, зумовлених суспільними обставинами доби тоталітаризму, зокрема «джерельна база, на якій ґрунтувався його реєстр і здійснювалася інтер-претація значень реєстрових лексем та стійких словосполучень, була обмежена уподобаннями компартійних ідеологів» (Винник, 2012, с. 25). Його творці змушені були опрацьовувати лексе-ми в межах, визначених радянською владою, що було зумовлено ідеологією та загалом вимогами того часу, у який створювали словник.
Теоретичне підґрунтя
Проблеми впливу комуністичної ідеології СРСР на лексикографічну практику, зокрема від-биття в словниках семантичних трансформацій слів, що стали наслідком масштабних мовних маніпуляцій та контролю над мовними процеса-ми, лишаються маловивченими. Питань ідеоло-гізації лексикографії у своїх наукових розвідках торкаються зарубіжні дослідники А. Вейсберг (Vejsberg, 2002), А. Вежбицька (Wierzbicka, 1995), О. Єрмакова (Ермакова, 1997), Т. Крючко-ва (Крючкова, 1989), Н. Купіна (Купина, 1995).
В українському мовознавстві ідеологічна скла-дова лексикографії стала об'єктом зацікавлення Г Бенкендорфа (Бенкендорф, 2006), який залу-чає для свого дослідження концептів мов націо-нал-соціалізму й комунізму матеріали німець-ких та російських тлумачних словників, виданих за часів тоталітарних режимів; О. Ка- линовської (Калиновська, 2008) та Г. Мінчак (Мінчак, 2003), що розглядають окремі момен-ти ідеологізації словників у контексті дослі-дження змін лексичного складу сучасної укра-їнської мови; А. Пренковської (Пренковська, 2015), стаття якої присвячена особливостям лексикографічного опрацювання деяких су-спільно-політичних термінів у СУМі.
Поза увагою дослідників лишилася пробле-ма ідеологізації слів, що стосуються економіч-ної сфери, виявлення оцінних характеристик цих номінативних одиниць, що були запрова-джені в словникарство радянської доби. Це питання, а також відсутність ґрунтовного лінгвістичного аналізу специфіки побутування економічної лексики в радянському тоталітар-ному дискурсі зумовлюють актуальність теми дослідження.
Мета статті - з'ясувати особливості тлума-чення лексики економічної сфери в «Словнику української мови» в 11 томах, розкрити вплив радянських ідеологічних настанов на формуван-ня словникових визначень.
Методи та матеріал дослідження
У дослідженні було використано такі мето-ди: описовий - для виявлення в СУМі ідеологі- зованих лексичних одиниць та визначення спо-собів їх тлумачення і метод компонентного аналізу - для вивчення семантичної структури лексем, зокрема з'ясування ідеологічно зумов-леного змісту понять, характеру семантичних деформацій. Зазначені методи використовували із залученням прийомів класифікації та систе-матизації лексичного матеріалу.
Результати дослідження
Ідеологізації в «Словнику української мови» в 11 томах, що полягала в набутті семантикою лексеми позитивної або негативної конотації, пов'язаної з її побутуванням у радянському ідео-логічному узусі, зазнали лексичні одиниці різ-них тематичних груп лексики (Ренчка, 2017). З-поміж них - економічна лексика, до якої нале-жать назви предметів, понять, явищ, процесів, пов'язаних з управлінням, виробництвом, фінансами та іншими сферами соціально-еконо-мічного життя.
Для радянської економіки характерним було панування державної власності на засоби вироб-ництва та утвердження централізованої плано-вої системи управління. Економічні орієнтири і догми радянської доби, зокрема протиставлен-ня радянської економічної моделі суспільства світовій фінансово-економічній системі, позна-чилися на лексикографічному опрацюванні но-мінативних одиниць економічної сфери.
Тлумачення лексеми економіка в СУМі фор-мувало в мовців стереотип сприйняття цього поняття, відповідний радянській ідеології: ЕКО-НОМІКА. 1. Сукупність суспільно-виробничих відносин. Якщо економіка світового капіталіз-му розвивається повільними темпами, пережи-ває кризи і потрясіння, то економіка світового соціалізму характеризується швидкими й ста-лими темпами зростання (Програма КПРС, 1961, 19) (Словник, II, с. 458). Цитату, наведену в словниковій статті, дібрано з вагомого в радян-ському суспільстві джерела - Програми Кому-ністичної партії Радянського Союзу. Тому вона не лише «доповнює і деталізує семантичну ха-рактеристику слова» (Паламарчук, 1978, с. 136), але й унеможливлює критичне осмислення по- значуваного явища, надаючи йому оцінку та відкидаючи сумніви в правильності такого тлу-мачення. У ній економічну систему, властиву капіталістичним державам, протиставлено соці-алістичній економіці і пояснено за допомогою характеристик «повільні темпи», «переживати кризи і потрясіння», що підкреслювало негатив-ні явища в економіці країн несоціалістичного табору. Натомість радянська економіка не знає падінь та криз. Позитивного оцінного забарв-лення слово набуває завдяки атрибутивній сло-восполуці «швидкі і сталі темпи зростання», а також наведенню в межах цієї словникової статті й інших цитат, що характеризують радян-ський спосіб життя: За роки Радянської влади Карпатський край змінився, зросла його еконо-міка (Цюпа, Україна.., 1960, 273); В колгоспах, де питанням економіки приділяють належну увагу і використовують наявні резерви підви-щення продуктивності праці, з року в рік зро-стає урожайність сільськогосподарських куль-тур (Колг. Укр., 4, 1959, 6) (Словник, II, с. 458). Про політизацію економічної сфери суспільного життя в СРСР свідчить такий ілюстративний матеріал: Партійні організації повинні дбати, щоб найбільш кваліфіковані лектори-економі- сти частіше виступали з лекціями з питань по-літичної економії, економіки промисловості, сільського господарства, транспорту, торгів-лі (Рад. Укр., 7.X 1956, 1) (Словник, II, с. 458).
Об'єктом ідеологічних маніпуляцій ставало слово власність. У словнику суспільну влас-ність як підґрунтя радянської економіки проти-ставлено приватній власності, що розглядається як соціально-економічне явище, ставлення до якого тяжіє до негативного. Цього досягнуто за допомогою добору тенденційного ілюстратив-ного матеріалу: ВЛАСНІСТЬ. Економічну осно-ву СРСР становлять соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряд-дя й засоби виробництва (Конст. УРСР, 1946, 3); Економічний розквіт колгоспного ладу створює умови для поступового зближення, а в перспек-тиві і злиття колгоспної власності з загально-народною в єдину комуністичну власність (Програма КПРС, 1961, 67) (Словник, I, с. 703); Суспільна власність, яка утвердилася в СРСР, об'єднала трудящих міста і села в єдину сім'ю (Ком. Укр., II, 1967, 48) (Словник, IX, с. 858) (ілюстрація до слова суспільний); Поряд з соціалістичною системою господар-ства, яка є пануючою формою господарства в СРСР, допускається законом дрібне приватне господарство одноосібних селян і куста-рів (Конст. СРСР, 1963, 4) (Словник, VII, с. 568). І відразу наведено іншу цитату, яка містить вка-зівку на те, що приватне господарювання є неба-жаним: Селяни на практиці переконувались у тому, що велике громадське виробництво для них вигідніше, ніж приватні дрібні господар-ства (Ком. Укр., 2, 1969, 24) (Словник, VII, с. 568) (цитати до слова приватний).
Отже, власність у радянському тоталітарно-му дискурсі трактували насамперед як суспільну, а також соціалістичну, загальнонародну, єдину комуністичну, хоча, зазначимо, сутність цих по-нять у СУМі повністю не розкрито, що виявляє насправді відсутність реальних денотатів дослі-джуваних лексичних одиниць.
Зауважимо, що вживання у визначенні сло-восполуки єдина сім'я є характерною ознакою новомови радянського зразка, яка з пропаган- дивною метою часто послуговувалася лексич-ними одиницями, що стосуються сфери родин-них взаємин (напр.: старший брат, сім'я народів-братів, батько народів). За словами
О. Калиновської, у такий спосіб новомова апе-лювала до «базових психічних структур особи-стості, “інтимізуючи” ідеолексеми» (Калинов- ська, 2003, с. 209).
Формування сприйняття суспільної та при-ватної власності як антиподних явищ та за-кріплення у свідомості носіїв мови за цими поняттями відповідно позитивної і негативної оцінки зумовило й негативне ставлення до влас-ника взагалі. ВЛАСНИК. 2. Людина, яка прагне сама цілком володіти чим-небудь, не ділячись з іншими. Під виглядом рівності людської особи взагалі буржуазна демократія проголошує фор-мальну або юридичну рівність власника і проле-таря... (Ленін, 31, 1951, 119); Кінчається ста-рого віку гніт. Раб кинув виклик власнику і богу (Дор., Тобі, народе..., 1959, 84) (Словник,
1, с. 703). Приписування власнику такої негатив-ної риси, як жадібність («володіти чим-небудь, не ділячись з іншими»), й оперування у визна-ченні характеристиками «буржуазна демокра-тія», «старого віку гніт» створювало непри-вабливий образ власника як ворожого в комуністичному світосприйнятті й штучно ар-хаїзувало саму лексему.
З-поміж зафіксованих у СУМі одиниць еко-номічної лексики виявлено слова на позначення явищ і понять економічних систем інших країн. У тлумаченнях таких слів обов'язково є вказів-ка, що ці найменування стосуються капіталіс-тичного суспільного ладу, капіталістичних від-носин, буржуазного суспільства. Наприклад: АКЦИЗ. 1. У капіталістичних країнах - вид непрямого податку на продукти масового спожи-вання (цукор, горілку, тютюнові вироби і т. ін.), який підприємці включають у їх продажну ціну (Словник, I, с. 32) [тут і далі напівжирний кур-сив наш. - І. Р.]; БІРЖА. 1. У капіталістичних країнах - установа, де здійснюються торговель-ні, фінансові та інші операції. 2. Капіталістич-на установа, в якій проводиться реєстрація безробітних і здійснюється посередництво між трудящими та підприємцями в купівлі й прода-жу робочої сили (Словник, I, с. 188); МОНОПО-ЛІЯ. 2. Велике капіталістичне об'єднання, що виникло на ґрунті концентрації виробництва й капіталу з метою встановлення панування в певній галузі господарства та одержання мак-симальних прибутків (Словник, IV, с. 797); КАРТЕЛЬ1, ек. Одна з форм капіталістичної монополії, учасники якої для підвищення при-бутку укладають угоду про поділ ринків збуту, розміри виробництва, рівень цін на продукцію тощо; характеризується збереженням комерцій-ної та виробничої самостійності об'єднаних підприємств (Словник, IV, с. 110); НАДПРИБУ-ТОК, ек. Прибуток, що значно перевершує се-редню норму прибутку в капіталістичному су-спільстві (Словник, V, с. 76); САНАЦІЯ.
2. ек. Система заходів, здійснюваних у капіта-лістичних країнах державою, щоб запобігти банкрутству банків, трестів і т. ін. Санація фінансів (Словник, IX, с. 51); НАДВАРТІСТЬ. Вартість, створювана працею найманого робіт-ника зверх вартості його робочої сили і привлас-нювана капіталістом (Словник, V, с. 63); КОМЕРЦІЯ. У буржуазному суспільстві - торгівля й пов'язані з нею справи (Словник, IV, с. 245) тощо.
Слова набували негативної оцінки, оскільки зазначені характеристики виявляли належність позначених явищ до конфронтаційної соціаліс-тичній суспільно-політичної системи. Деякі з цих лексем отримують статус архаїзмів: екс- пліцитно - шляхом уведення в словникову стат-тю позначки «застаріле», напр.: Підтримати комерцію, заст., жарт. - підтримати продав-ця, купуючи в нього товар (Словник, IV, с. 245) (лексема маркована також ремаркою «жартів-ливе», що вказує на доцільність вживання цього слова лише в такому контексті), та імпліцитно - за допомогою ілюстративного матеріалу, що свідчить про належність поняття до віддалено-го в часі від радянської дійсності періоду, напр.: Жалуєся [пан], що за одну гуральню сім раз більше акцизу платить, ніж податку з усіх своїх ґрунтів (Фр., II, 1950, 364) (Словник, I, с. 32) (ілюстрація до слова акциз).
Часто негативне забарвлення лексем посилю-ється введенням у словникові статті оцінно- експресивних компонентів, які надають їм пейо- ративної характеристики. Це зумовлювало формування упередженого ставлення до позна-чених реалій. Наприклад: БІЗНЕС,розм. Ко-мерційна, біржова або підприємницька діяль-ність як джерело наживи в капіталістичному світі (Словник, I, с. 179); БІЗНЕСМЕН. Вели-кий ділок, комерсант, підприємець. Не спиться вам, нью-йоркські бізнесмени, Чікагськім'ясни-ки і різники, Вам, що хотіли б світ увесь зелений Залить огнем смертельної ріки? (Рильський, I, 1956, 390) (Словник, I, с. 179); Американський монополістичний капітал, що розбух на дріж-джах воєнних прибутків і гонки озброєнь, захо-пив найважливіші джерела сировини, ринки збуту і сфери прикладення капіталу (Програма КПРС, 1961, 27) (Словник, VII, с. 564) (ілюстра-ція до слова прибуток); ДІЛОК, зневажл. Той, хто спритно веде справи, переважно комерційні, вдаючись до будь-яких засобів для досягнення мети. Тут фабрикант, хитрий ділок. Шалені зиски збирає. А той народ, мов той туман, З го-лоду пухне, вмирає! (Укр. думи..., 1955, 447) (Словник, II, с. 306). Супроводжуються ці слова й ремарками «розмовне», «зневажливе».
Дефініції та ілюстрації до лексем, що позна-чають реалії світової економіки, можуть містити опис недоліків та негараздів, що, як хотіли переконати радянські ідеологи, властиві зарубіжній економічній та політичній системі, на відміну від соціалістичного суспільно-еко-номічного ладу: КРИЗА. 2. В економіці капіта-лістичного суспільства - періодичне переви-робництво товарів, що призводить до різкого загострення всіх суперечностей економіки кра-їни: до скорочення виробництва, розладу кре-дитних і грошових відносин, банкрутства фірм, масового безробіття і зубожіння трудящих мас. - Криза, що почалась минулого року в капі-талістичних країнах, ...припинила роботу чи не в усіх отих «кращих» лабораторіях (Шовк., Інженери, 1956, 132); Не стало панів, зникла криза, пропало безробіття (Козл., Сонце..., 1957, 82) (Словник, IV, с. 343); Ні один негр не дістане в Чікагороботи, аж поки біржа забез-печить роботою всіх білих безробітних (Смо- лич, Сорок вісім., 1937, 280) (Словник, I, с. 188) (ілюстрація до слова біржа); Вони вста-новлюють високі ціни на товари й посилюють експлуатацію трудящих (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 7) (Словник, IV, с. 797) (ілюстрація до слова монополія).
Найпомітнішим наслідком впливу комуніс-тичної ідеології на семантику лексем економіч-ної сфери та їх тлумачення у словниках стало набуття словами штучної багатозначності, коли пояснення значення слова ніби розщеплювало позначене ним поняття, розділяло його на два «різновиди», один з яких стосувався радянсько-го способу життя, і тому мав позитивне оцінне забарвлення, інший - капіталістичного, буржу-азного, й отримував негативне значеннєве навантаження.
Такий підхід відбито як у дефініціях слів, так і в ілюстративному матеріалі. Наприклад: БАНК. 1. У СРСР - державна фінансова уста-нова, яка здійснює кредитування народного господарства і є розрахунковим центром країни; у капіталістичних країнах - фінансова устано-ва, що концентрує капіталовкладення, які дає в позику капіталістам з метою одержання при-бутків і надприбутків (Словник, I, с. 100); ПРИ-БУТОК. // Доход капіталістів, джерелом якого є додаткова вартість. <...> // Доход державних підприємств у соціалістичному суспільстві (Словник, VII, с. 564); ФІРМА. 1. У капіталіс-тичних країнах - торговельне або промислове підприємство, що користується правом юридич-ної особи, під маркою якої продаються товари або випускаються вироби. <...> 2. У СРСР - об'єднання однорідних або суміжних підпри-ємств (Словник, X, с. 601); ТРЕСТ. 1. Одна з форм монополістичного об'єднання капіта-лістичних підприємств, при якій вони втрача-ють свою виробничу, комерційну та юридичну самостійність і підпорядковуються єдиному централізованому управлінню, що сприяє одер-жанню надприбутків. <...> 2. У Радянському Союзі - одна з форм організації соціалістичної промисловості; об'єднання кількох виробничих підприємств (перев. однієї галузі) з централі-зованим управлінням (Словник, X, с. 247); ФІНАНСИСТ. 1. Фахівець у галузі фінансових операцій. <...> 2. Капіталіст, який здійснює великі грошові операції; банкір (Словник, X, с. 598).
У разі, коли дефініції не містили чітко вира-женої оцінки певних явищ життя радянського і капіталістичного суспільства, ілюстративний матеріал було дібрано так, що читач легко міг визначити позитивні й негативні сторони ха-рактеризованого поняття, напр.: Капіталіс-тичне виробництво не може розвиватися інакше, як стрибками (Ленін, 5, 1948, 72); Ко-муністичне виробництво вимагає високої ор-ганізованості, чіткості і дисципліни, які забез-печуються не шляхом примусу, а на основі розуміння громадського обов'язку, визначають-ся всім укладом комуністичного суспільства (Програма КПРС, 1961, 56) (Словник, I, с. 474) (ілюстрації до слова виробництво); На відміну від буржуазної конкуренції, що призводить до розорення однієї з сторін, соціалістичне зма-гання передбачає товариську взаємодопомогу, бо має своєю метою задоволення не тільки осо-бистих, а, насамперед, суспільних потреб (Ком. Укр., 6, 1960, 52) (Словник, IV, с. 261) (ілюстрація до слова конкуренція).
Висновки
Отже, дослідження тлумачення лексем еко-номічної сфери в «Словнику української мови» в 11 томах дає змогу дійти висновку, що ці слова в радянську добу ставали об'єктом ідеологічно-го впливу. Залежно від того, якого суспільно- економічного ладу стосувалося поняття, слово, яке його позначало, набувало позитивного або негативного оцінного компонента значення, що забезпечувалося застосуванням певних лексико-графічних прийомів; крім того, оцінний компо-нент семантики слова міг істотно варіюватися в межах словникової статті, зумовлюючи явище ідеологічної багатозначності лексичної одиниці.
Перспективами подальших досліджень є здійснення порівняльного аналізу дефініцій лексики економічної сфери у тлумачних словни-ках української мови радянського та пострадян-ського періодів та вивчення лексикографічних прийомів її деідеологізації.
Список використаної літератури
Бенкендорф Г Д. Химери в оселі буття / Г. Д. Бенкендорф. - Київ : Вид. центр КНЛУ, 2006. - 185 с.
Винник В. О. Як створювався академічний тлумачний «Слов-ник української мови» в 11-ти томах / В. О. Винник // Українська і слов'янська лексикографія : Леонідові Си-доровичу Паламарчукові / Ін-т укр. мови НАН України ; відп. ред. І. С. Гнатюк. - Київ : КММ, 2012. - С. 16-27.
Гриценко П. Ю. «Слово поза словником»: реєстр словника як проблема сучасної тлумачної лексикографії / П. Ю. Гри-ценко // Українська лексикографія в загальнослов'ян-ському контексті: теорія, практика, типологія / відп. ред. І. С. Гнатюк ; Ін-т укр. мови НАН України. - Київ, 2011. - С. 238-243.
Ермакова О. П. Тоталитарное и посттоталитарное общество в семантике слов / О. П. Ермакова // Русский язык. Najnowsze dzieje j^zykow slowianskich / Red. E. Sirjaev. - Opole : Uniwersytet Opolski, 1997. - S. 121-165.
Калиновська О. В. Лексико-семантичні зрушення в мові то-талітарного режиму (на матеріалі партійних документів 70-х рр. XX ст.) / О. В. Калиновська // Семантика мови і тексту : зб. ст. VIII Міжнар. наук. конф. (22-24 жовтня 2003 р.). - Івано-Франківськ : Плай, 2003. - С. 208-212.
Калиновська О. В. Проблеми лексикографічного опису ідео-логічно забарвлених лексичних одиниць / О. В. Калинов- ська // Наукові записки НаУКМА. - Київ, 2008. - Т. 85 : Філологічні науки. - С. 35-39.
Крючкова Т. Б. Особенности формирования и развития об-щественно-политической лексики и терминологии / Т. Б. Крючкова. - Москва : Наука, 1989. - 151 с.
Купина Н. Тоталитарный язык: словарь и речевые реакции / Н. Купина. - Екатеринбург ; Пермь : Изд-во Урал. ун-та - ЗУУНЦ, 1995. - 144 с.
Мінчак Г Б. Конотативна семантика сучасних ідеологічно за-барвлених номінативних одиниць (на матеріалі української преси 90-х років XX століття) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Г. Б. Мінчак. - Київ, 2003. - 301 с.
Паламарчук Л. С. Українська радянська лексикографія (Питан-ня історії, теорії та практики) / Л. С. Паламарчук. - Київ : Наук. думка, 1978. - 201 с.
Пренковська А. Суспільно-політичні терміни в лексикографії ра-дянського і пострадянського періодів (Порівняльний аспект) / А. Пренковська // Дивослово. - 2015. - № 2 (695). - С. 35^0.
Резолюція Комісії НКО для перевірки роботи на мовному фрон-ті в питаннях термінології // Українська мова у XX сторіч-чі : історія лінгвоциду : документи і матеріали / за ред. Л. Масенко ; упоряд. Л. Масенко та ін. - Київ : Вид. дім «КМ Академія», 2005. - С. 143-148.
Ренчка І. Є. Ідеологізація та деідеологізація лексем у словниках української мови XX - початку XXI століть : дис. . канд. філол. наук : 10.02.01 / І. Є. Ренчка. - Київ, 2017. - 231 с.
Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. - Київ : Наук. думка, 1970-1980. - Т. I-XI.
Vejsberg A. Defining Political Terms in Lexicography: Recent Past and Present / A. Vejsberg // Euralex 2002 Proceedings. - Goeteborg, 2002. - P 657-667.
Wierzbicka A. Dictionaries and Ideologies: Three Examples from Eastern Europe / A. Wierzbicka // Lexicographica 64. - 1995. - P. 181-195.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття архаїзми, напрямки дослідження архаїзмів в лексикографі. Тематичнi групи архаїзмiв, значення слiв архаїзмiв у тлумачному словнику української мови А. Iвченка. Співвідношення архаїчного значення слів, особливості створення сучасних словників.
реферат [33,1 K], добавлен 16.08.2010Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.
курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011Розгляд найменувань податкової сфери лексичної системи української мови. Базові поняття податкової системи України в контексті мовознавчих досліджень. Причина та фактори рухливості складу системи податкових найменувань в українській лексичній системі.
статья [293,6 K], добавлен 21.09.2017Вплив розвитку суспільства на словниковий склад мови. Лінгвістичні підходи до вивчення проблеми неологізмів, їх класифікація. Моделі словотвору та їх характеристика. Особливості перекладу неологізмів суспільно-політичної сфери засобами української мови.
дипломная работа [134,5 K], добавлен 08.11.2012Номінації сфери одягу сучасної людини. Дослідження особливостей іншомовної лексики як одного з пластів української мови. Визначення основних джерел запозичення слів із значенням "одяг", класифікація цих лексичних одиниць за ступенем засвоєності у мові.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 26.02.2014Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Основні групи лексики української мови. Розгляд еволюціонування української лексики до розмовно-скороченого жаргонного стилю на прикладах пісень. Порівняння кількості естетичної наповненості та змістовності творів, які належать до різних лексичних груп.
курсовая работа [106,1 K], добавлен 25.12.2014Вигук та звуконаслідування як частини української мови, відвигукові одиниці: поняття, особливості, класифікація. Структурно-семантичний зміст та функціональна характеристика вигуків і ономатопоетичних слів. Стилістичне використання вигукової лексики.
курсовая работа [92,4 K], добавлен 18.09.2014Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.
дипломная работа [118,0 K], добавлен 15.05.2012Специфіка утворення складних лексичних одиниць; види складних прикметників англійської та української мови за написанням та компонентами; порівняльна характеристика. Структурний аналіз досліджуваних одиниць за складниками утворених використаних слів.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 27.06.2012Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Розвиток, історія та основні джерела публіцистичного стилю української літературної мови: сфера використання, основне призначення та мовні засоби. Дослідження специфічних жанрів та підстилів публіцистичного стилю. Вивчення суспільно-політичної лексики.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 24.09.2011Історія та особливості творення української фінансово-економічної термінології. Морфологічний та морфолого-синтаксичний способи творення. Проблеми іншомовних запозичень. Словотворчі особливості сучасної української фінансово-економічної термінології.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 18.05.2017Постать Б. Грінченка як різнопланового діяча. Традиційні методи упорядкування довідкових видань. Основна організаційно-творча робота над "Словарем української мови". Використання "Словаря української мови" Бориса Грінченка у сучасній лексикографії.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.06.2011Функції та класифікація експресивних засобів української мови. Групи лексичних експресивів. Емоційна та стилістична забарвленість лексики мови. Суфікси та префікси як засоби відображення емоційності словотворчими засобами. Класифікація фразеологізмів.
реферат [25,2 K], добавлен 07.04.2014Зміст фразеології як одного із розділів мовознавства. Визначення поняття і видів фразеологічних одиниць, їх етнокультурологічна маркованість. Особливості перекладу національно маркованих фразеологічних компонентів англійської мови українською і навпаки.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 09.04.2011
