Функції українізмів у російськомовних текстах
Розгляд на прикладі мови блогерів випадків вживання української лексики в текстах, писаних російською мовою. Функція, яку виконують українізми. Групи, які найактивніше поповнюються українською лексикою. Актуальність дослідження мови сучасних блогерів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.10.2018 |
| Размер файла | 41,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Функції українізмів у російськомовних текстах
Людмила Дика
У статті на прикладі мови блогерів розглянуто випадки вживання української лексики в текстах, писаних російською мовою; з'ясовано функцію, яку виконують українізми; виділено групи, які найактивніше поповнюються українською лексикою, підкреслено актуальність дослідження мови блогерів як важливого джерела вивчення сучасного стану української мови і мовної ситуації загалом.
Ключові слова: українізм, блог, блогери, українсько-російська інтерференція, ідентичність.
1987 року вийшла книжка Ю. Шевельова «Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941): Стан і статус», у якій автор докладно проаналізував умови, в яких розвивала-ся тогочасна українська мова. У передмові до ви-дання дослідник слушно зауважив, що розвиток кожної мови залежить не лише від її внутрішніх можливостей, а й від законодавчих чи суспіль-но-історичних обмежень, накладених на неї. Го-ловною проблемою з цього погляду, на думку Ю. Шевельова, є проблема вживання мови як за-собу писемного й усного спілкування: «хто її вжи-ває, і в якій функції і які є юридичні, політичні та суспільні можливості чи обмеження того вжитку» (Шевельов, 1998, с. 7). Особливо це актуально для дво- і багатомовних країн, де мовець у кожному конкретному випадку обирає мову спілкування. Попри те, що статус української мови за сто років від часу, про який писав Ю. Шевельов, змінився, питання вжитку української мови, сфери її функ-ціонування, змін у напрямку взаємовпливів в умо-вах двомовності досі лишаються актуальними.
Теоретичне підґрунтя
Державний статус підняв престиж української мови, сприяв зміцненню її комунікативної потуж-ності, що зумовило ослаблення впливів російської мови на українську і посилення впливу української мови на російську (Тараненко, 2010, с. 55). Насам-перед це виявляється у збільшенні кількості украї-нізмів у текстах публіцистичного й розмовно-по-бутового стилів. З одного боку, це актуалізація в російськомовних ЗМІ української суспільно-по-літичної лексики та лексики з побутово-етногра-фічної, географічної та історичної тематичних сфер. Як зазначає Н. Озерова, українізми в мові © Дика Л., 2018 мова блогер український лексика
ЗМІ виконують інформаційну, номінативну, а також експресивну функції: «українські елемен-ти привертають увагу адресата і надають дискурсу особливої виразності» (Озерова, 2010, с. 42). А з другого боку, це частотні випадки вживання українських лексем у мовленні російськомовних українців, що, на думку О. Тараненка, стають пев-ним аналогом українсько-російського «суржику» (Тараненко, 2010, с. 69). Ці висновки збігаються з дослідженнями міського мовлення, зокрема, Є. Степанов підкреслює: «Вплив української лінг- вокультури на становлення лексичної, словотвір-ної, фразеологічної специфіки російського місько-го мовлення Одеси відбувається в усіх сферах і стилях комунікації: від стандартного літературно нормованого мовлення до грубого просторіччя» (Степанов, 2015, с. 103).
Методи та матеріал дослідження
Надійним джерелом для дослідження впливів української мови на російську, у якому можна про-стежити поєднання особливостей публіцистично-го та розмовно-побутового стилів, є блоги. На думку О. Белея, блоги мають усі ознаки мовних спільнот: «за своїм задумом - це інтернет-щоден- ники, які передбачають обговорення написаного» (Белей, 2008, с. 67). Як зауважує С. Дацюк, схема «блог + обговорення блогу» виявилася надзвичай-но ефективною для змістової комунікації на сучас-ному етапі (Дацюк, 2017). Крім того, «у блогах немає ніяких мовних або цензурних обмежень» (Белей, 2008, с. 67), «...блогер з самого початку має те, чого ніколи не мав журналіст будь-якого видання (телеканалу) - незалежність та можли-вість самому вибирати теми, стиль, способи подачі та самопрезентації» (Дацюк, 2017). Важливість вивчення мови блогерів полягає також у тому, що вони є цінним джерелом досліджень багатьох
дискусійних мовних питань. Ю. Шевельов писав: «...Головним джерелом відомостей про літературну мову кожної доби є твори тогочасних авторів. До-поміжним джерелом є висловлювання на злобо-денні мовні проблеми. Вони часом дають ключ до правильного розуміння текстів, особливо в тих випадках, коли існує розбіжність підходів, думок і оцінок» (Шевельов, 2008, с. 26). Дописи на мовну тему є одними з найактуальніших і найдражливі- ших, про що свідчать сотні коментарів під ними; і в багатьох випадках думка авторитетних блогерів, читачами яких є тисячі людей, формує ставлення аудиторії до проблемної ситуації: «блогер це не просто той, хто пише для громади, вгадуючи її за-баганки, це також той, хто веде громаду за собою... блогер як лідер громадської думки не просто фор-мулює цю громадську думку, а просуває та розви-ває цю громадську думку» (Дацюк, 2017). З цього погляду «мовна політика людей пера і слова», як влучно висловився Ю. Шевельов (Шевельов, 2008, І, с. 332), має важливе значення для формування ставлення громадян України до української мови, її підтримки і популяризації.
Результати дослідження
Українську лексику в текстах, писаних росій-ською мовою, умовно можна поділити на дві групи: до першої належать емоційно забарвлені українізми, вжиті зі стилістичною метою. Другу групу утворюють нейтральні, вжиті в прямому значенні слова, що мають відповідники в росій-ській мові.
У російськомовних текстах сучасної блогосфе- ри вживання українізмів є однією з характерних ознак їхнього стилю. Це явище певною мірою на-гадує вживання росіянізмів в українських текстах. О. Тараненко, описуючи сферу функціонування українсько-російського «суржику» в стилізовано-му мовленні «як джерело мовного реалізму. засіб комізму... як засіб мовної бравади та епатажу», пояснює його вживання компенсаційною заміною відсутніх власне українських субстандартних різ-новидів національної мови - просторіччя, сленгу (Тараненко, 2010, с. 63). Ця думка перегукується зі спостереженнями Ю. Шевельова: «В обстави-нах двомовности українського великого міста українська інтелігенція, говорячи по-українськи, залюбки вдається до русизмів як емоційно забарв-лених жаргонізмів» (Шевельов, 2008, ІІ, с. 332). Учений пояснював це браком українського місько-го сленгу, який інтелігенція компенсувала вкрап-леннями в розмову російських слів і висловів з іронічним відтінком: «Справжня причина, чому люди, що досконало опанували українську мову (як Хвильовий), свідомо вдавалися до іронічного вживання русизмів, - потреба заповнити порожне-чу на місті українського міського сленгу. За цим крилося приховане бажання принизити російську мову, добре відома звичка залежних народів брати на приховані глузи тих, від кого вони залежать» (Шевельов, 1998, с. 173). Учений підкреслює, що це явище протилежне селянському суржикові: «Там настанова русизмів - піднести стиль, тут - знизити» (Шевельов, 2008, ІІ, с. 332). Ю. Шеве- льов сам іноді вживав емоційно забарвлені росія-нізми, зокрема в листуванні: Ваш по гроб жисті, ЮШ (Забужко, 2011, с. 241).
На нашу думку, українізми в російськомовних текстах виконують подібну функцію. Як зауважу-вав Ю. Шевельов, «російська інтелігенція, говоря-чи по-російськи, з такою самою настановою кори- стається з сленгізмів, часто навіть блатних» (Шевельов, 2008, ІІ, с. 332). Для російської мови в Україні використання власне російських сленгіз- мів було б неорганічним, тому їхнім замінником і слугує українська лексика. Крім того, це харак-терно тільки для текстів, писаних для українського читача, який знає і українську, і російську мови. У позаукраїнському дискурсі такі елементи були б неприйнятними, оскільки вони були б щонаймен-ше незрозумілі: Дідусь Шокин в суд не пришел... (ОМ, 20.04.2017); Как там инфарктник, кстати, в себя пришел, чи все ще непритомний? (ОМ,
03.03.2017) ; Степан! Если ты будешь сумлінно работать, трудиться, не покладая рук... (АА,
26.09.2017) ; ...знаете, что мне больше всего по-нравилось? они все в окулярах. не спрашивайте, что это значит, я не знаю (ОМ, 12.02.2017); Эстонец так спокусливо улыбается в камеру, шо я б на месте его эстонской Джульетты его по мордасам бы (АА, 11.05.2017); Вообще, это тен-денция: в скрутных умовах крепкие хозяйствен-ники, наворовав перед этим миллиарды, оказыва-ются беззащитными перед теми, кто видит их розпач, и сдаются (АА, 27.02.2017); ...козаудив- ленно поднимает брови, типа, какие вы тут все незграбы, но позы не меняет (АА, 21.02.2017); Вчера мне до такой степени захотелось жареной бульбы, что я жарила и ела так, что за мной пошел весь фейсбук, как за Форрестом Гампом, роняя слюни на пантофли. Україна смажила кар-топлю (ОМ, 08.02.2017); Шо в Ровно люблю - де-вочка-официантка, така мила и красива, вишу-кана украінська мова, весь заказ наизусть помнит, така пані ввічлива, через минуту ее голос на кухне: - я ж вам казала - круасани з собою! Ви тупорилі?! (СС, 01.10.2017); Не было еще ни одной встречи Миншрайка с министерствами, департаментами и ведомствами, чтобы там не упомянули незлым тихим словом депутатов ВР, которые тупо не ходят голосовать (ЛГ,
25.02.2016) ; Писать ничего не хочется, такое на-строение. Нет, не упадническое, наоборот. По-вбивав би (АА, 02.02.2017).
Можемо також припустити, що в наведених прикладах українізми виконують функцію жарго-ну в тому значенні, яке надає йому Л. Ставицька. Дослідниця зазначає: «...Стилістичний спектр жаргонної лексики - від жартівливо-іронічного до згрубіло-вульгарного залежить від ціннісної орієнтації і характеру соціяльної групи: вона має відкритий чи замкнений характер, органічно вхо-дить до суспільства чи протиставляє себе йому» (Ставицька, 2005, с. 33). Українську двомовну ін- тернет-аудиторію умовно можна вважати «замк-неною групою» відносно переважно одномовної російської інтернет-аудиторії. У замкнених гру-пах, як пише дослідниця, «жаргон - також сиг-нал, що розрізнює “свого” і “чужого”, а іноді засіб конспірації» (Ставицька, 2005, с. 33). На нашу думку, «своїми» є люди, які знають і російську, і українську мови, тобто адресат - людина, зану-рена в українські реалії.
На жаль, ще трапляються випадки, коли за вжи-ванням українізмів також криється приховане бажання принизити українську мову. Дослідники зазначають, що частина суспільно-політичної лек-сики в російськомовному дискурсі подається пере-важно з несхвальною або іронічно-зневажливою конотаціями: самостийный, незалежний, щирий украинец, мова тощо. Як зауважує О. Тараненко, в російській мові метрополії, наприклад, слова са-мостийный і незалежний «мають незмінну іроніч-но-зневажливу конотацію, тоді як у російській мові України їхній стилістично-оцінний діапазон різноманітніший, причому не обов'язково негатив-ний» (Тараненко, 2010, с. 65). О. Тараненко вважає це одним «із політичних моментів прагматики ро-сійської мови України - частіше вираження пере-важно “українського” ставлення до ключових мовних знаків нового державного статусу Украї-ни» (Тараненко, 2010, с. 71). Таку ж тенденцію за-уважила в мові російських ЗМІ Н. Озерова: «Київ-ський урбанонім майдан Незалежности через знакові події в сучасній історії України, що відбу-валися на ньому, набув додаткових позитивних і негативних конотацій, функціонуючи як апелятив без додатка: “В оранжевом действе на Киевском майдане”» (Озерова, 2010, с. 44). На неприпу-стимості таких «лінгвістичних вправ», особливо у виконанні російськомовних українських держслужбовців, наголошує С. Тихий: «Тролячи “по-русски” - “отців” “митців” і “бійців” саме тим, що плюючи в поліцейських, вони верещать СВОЄЮ мовою, очільник Департаменту - дер-жавну мову, якою, до речі, сам забов 'язаний воло-діти, подає як єдину розпізнавальну ознаку цього БИДЛА... Це колосальна і вибухонебезпечна проб-лема, яку у нас замовчують... Владою має бути сформульоване і втілене на практиці те, що нази-вається державною політикою з нагально важли-вого питання - політкоректного співіснування цих двох спільнот. А спільнотами має бути погоджені і широко поширені Правила хорошого тону у мов-ній сфері» (СТ, 16.02.2018).
Негативним наслідком частотного вживання окремих українізмів у російськомовних текстах є зміщення їхньої семантики. Продукування слен- гових номінацій і висловів, на думку Л. Ставиць- кої, «потребує неабияких лінгвокреативних здіб-ностей, почуття гумору, а отже - вільного, іронічного асоціативного розуму, здатного до ко-лективної мовної гри та веселощів духу, що олюд-нюють світ, часом руйнуючи у ньому стереотипні зв'язки та уявлення» (Ставицька, 2005, с. 36). Однак така мовна гра і веселощі духу іноді призво-дять до розмивання справжнього значення слова, зокрема, частотне вживання слів зрада і перемога на позначення будь-яких негативних чи позитив-них процесів і явищ затьмарило первинне значен-ня цих слів: Сутки тысячи людей выковыривают друг другу глазки и плюют на пантофли в попыт-ках выяснить, зрада это или перемога - drop, про-сти господи, in, а также определить влияние артикля the в применении к Украине на внешнепо-литическую ситуацию (ОМ, 21.06.2017); Об-манывают трудовой народ, чтобы внушить перемогу (СС, 05.03.2017).
Другу групу українізмів у російськомовних текстах утворюють нейтральні, вжиті в прямому значенні слова.
Найчастіше в текстах, писаних російською мовою, трапляються українізми, які відтворюють реалії сучасного життя України, зокрема юридич-ну, адміністративну, військову практики: Антикор-рупционность избирателей будет проверять спе-циальная громадська рада (АІ, 11.03.2017); Приехала держслужба охорони... Для меня стало парадоксом, что потерпевшие теперь должны писать заявления на невстановлену особу, хотя пальцем показывают на охранника (АС,
11.03.2017) ; Обычно встречи Миншрайка прохо-дят в стандартном режиме. Вначале высокопо- садова особа рассказывает всё, что хочет, а потом ей блогеры задают вопросы (АС,
19.02.2017) ; Я бы запровадив Ліцензію на надання юридичних послуг - и в случае, если суд установит, что деятельность велась в незакон-ных целях - отбирал бы её нафиг пожизненно (АА,
18.04.2017) ; Велико желание провести операцию « У відповідь на атакуючи дії супротивника ВОП відкриває вогонь та знищує ворожу техніку» (МБ, 05.06.2017); Oleksiy Ganziy из 92й пришел нас поздравить... Сидим, дырки от мины в ноге рас-сматриваем)) Говорит - выжил, бо отримав наказ (МБ, 06.06.2017).
Трапляються випадки, коли неперекладність назв деяких українських реалій, зокрема історич-них, стає поштовхом до переходу з російської на українську мову: Начал писать текст для ТСНна русском. Дошёл до термина «визвольні змаган-ня»... и всё. Ну не переводится этот термин на русский. Никак. Теряется смысл. Плюнул, стёр, переписал на украинском. Енджой, як то кажуть (ЮГ, 11.02.2017).
Частотними в структурі російськомовного тек-сту є українські форми звертання, прощання, по-дяки: Ты же знаешь, коханнячко, что я без тебя был бы никем (ЯМ, 18.05.2017); Усику респект! Вышел как настоящий бандеровец, в шикарном прикиде, реальный боксёр, не то что этот боди-билдер несчастный!:-)) Ну шо, лэхаим, шановне панство! За перемогу!:-) (ІМ, 26.04.2014); По во-просам денежных переводов из-за рубежа обра-щаться в личку. Дякую! (ЯМ, 16.10.2016); Улете-ла посмотреть, что там за насыпью. не балуйтесь, добраніч (ОМ, 04.02.2017); Все равно скоро весна. файного дня) (ОМ, 07.02.2017).
Нерідко в досліджуваних текстах трапляються власне українські сполучники, частки, вставні слова: Но, дорогое государство, будь ласка, после разбора этого конфликта начни расследование (ЯМ, 11.03.2017); Может, это и детство, но я бы, з огляду на их знаменитую недоторканість, вообще законодательно запретил бы народным депутатам участвовать в мирных акциях про-теста, демонстрациях и прочем (АА, 20.02.2017); Если бы я был новым МинСтецем... я бы сделал в первую очередь три вещи. По-перше - я бы ни за что не садился в отдельный министерский кабинет... По-друге - ...забрал бы со счета все оставшиеся бабки, купил бы (намутил, украл, выпросил) ретрансляторы и захерачил бы украинское телебачення в каждом, сука, долбан-ном городе, селе и поселке зоны атэо... По третє - ...вышкреб бы сусеки с остатками бю-джетного бабла и заказал бы нормальной про- дакшн-студии добротный такой, правильный фильм про войну... (МБ, 04.06.2017).
Однією з характерних особливостей російсько-мовних текстів є наявність у їхній структурі українських лінгвокультурем, зокрема назв відо-мих творів, крилатих висловів, цитат, приказок тощо: «Тіні забутих предків». Мне поездка в дом Полины Райко напомнила именно это. Ну и ещё, быть может, «Сто лет одиночества» Маркеса (ТК, 08.11.2015); «Нам своє робить», делай что должен, можешь - воюй, не можешь - купи армии варежки и балаклавы, сдай кровь, свари компот, отнеси беженцам одежду, а их детям - игрушки (ТЯ, 23.01.2015); Авдеевка 03.02.17... обстрелы далеко и можно спокойно приготовить обед. Итак, легким движением руки отсутствие света и дефицит газа превращается в романтику:) Нас не зламати! (МШ, 12.02.2017); Но, шановні спів-вітчизники, якщо гуртом - воно ж і батька бити легкіше, правда? Давайте навалимся? Для таких тяжелых проектов очень помогает мас- совыйрепост (ЯМ, 16.10.2016).
Значну частину українізмів, як уже було зазна-чено, становить нейтральна лексика, вжита в ро-сійськомовному тексті в прямому значенні, без ко- нотацій: . специально ждала, пока этот аккаунт выйдет из бана, тут аудитория потужніша (ОМ, 17.03.2017); ..эти двое... ну как бы это ска-зать, недолюбливают Порошенко, но при этом они вполне притомні люде, умные, честные, с мозгами... (ОМ, 28.12.2017); Наши СМИ, сред-ства массовой истерии, нашли новую тему для вывода из равновесия пересічного громадянина (АСк, 18.04.2017); Сеанс хейтерства к родному телебаченню закончен. И хоть бы один говорил по-украински! (АА, 25.09.2017).
Більшість наведених прикладів мають прямі відповідники в російській мові, однак автори вва-жали за потрібне вжити саме українське слово. І це, як зауважував Ю. Шевельов щодо русизмів у текстах М. Хвильового, не недогляд. Очевидно, що усвідомлене використання української лексики істотно відрізняється від так званого україн-сько-російського суржику, де такі елементи є ре-зультатом недостатнього знання обох мов.
На випадки вживання української лексики в ро-сійськомовних текстах дослідники звертали увагу й раніше. Зокрема, Л. Масенко наголошувала на ритуальній функції елементів української мови, якими «орнаментували» російськомовні тексти з України, адресовані центральному партійному керівництву. Дослідниця наводить фрагмент листа О. Корнійчука В. Сталіну: Земной низкий поклон Вам от всего народа. Спасибі, мудрий батько Сталін (Масенко, 2011, с. 26). Ю. Шевельов заува-жував частотність вживання українських слів у ро-сійських публікаціях радянського часу: «Особливо характеристичні тут переклади з західноєвропей-ських літератур. У таких перекладах вони, ці українізми, не можуть мати стилістичного завдан-ня. Виглядає так, що російські автори й переклада-чі розглядають українську мову як резервуар, звід-ки можна вільно й безперешкодно черпати потрібні слова як з будь-якої говірки російської мови. Інши-ми словами, для цих росіян українська мова тільки як говірка російської» (Шевельов, 2008, І, с. 331).
У деяких випадках можна погодитися, що укра-їнізми в сучасних російськомовних текстах вико-нують декоративну функцію, є елементами «орна-менту», а українська мова - резервуаром для поповнення лексичного складу російської мови в Україні. Водночас є кілька ознак, які свідчать і про інші функції українізмів. Можемо припусти-ти, що українські вкраплення в текстах, писаних російською мовою, є своєрідними маркерами їх-ньої належності до українського контексту; також ці приклади можуть свідчити про мовну свідомість авторів та бажання автора через українські слова в російськомовному тексті передати свою україн-ську ідентичність. Хотілося б сподіватися, що це своєрідний місток до пізнішого переходу на укра-їнську мову. Підтвердженням цього є тексти, в яких співвідношення російської і української ча-стин майже однакове: посмотрела все ваши фото с линеек. все это скучно. скука скука скука. смо-трю только потому, что мне теперь нравятся дети, я терплю все эти букетные толпы, покамя- чених вчительок, гармидер у стрічці. але Господь благословив мене за це, і під кінець цього важкого дня я побачила найкрутіше і найпрекрасніше шоу: як панотець кропить лінійку з першачків під пісню losing my religion R.E.M. це справжнє мистецтво, дякую (КМ, 01.09.2017). А також тек-сти, де автори передають мовлення співрозмовни-ків, не перекладаючи їх російською мовою: Как сказала только что одна моя любимая и невероят-ная блондинка, - Господи! От тільки б війна скінчилася! Ну все, все ж є в цій країні для щастя! (АА, 10.03.2017).
Ще одним підтвердженням того, що українізми є своєрідними маркерами належності російсько-мовних текстів до українського контексту, є гра-фічне відтворення української лексики. Більшість українських слів подано в російськомовному тек-сті в оригінальному написанні, зі збереженням, наприклад, українського [і], [ї], апострофа, без лапок, виділень тощо, що може свідчити про те, що ці слова не сприймаються як чужорідні, непра-вильні, ненормативні: Извините, что на русском. Просто эмоции не позволяют писать солов'їною. Достало (АС, 10.03.2017); ...по-моему, это, как, знаете, на предприятиях, которые ледь жеврі-ють... (АА, 02.02.2017); Самой большой тайной этого вашего фейсбука для меня до сих пор остается функция подмигивания. Якщо україн-ською - то буде штурханці (ОМ, 10.02.2017). Приклади вживання українських слів у лапках трапляються рідко: Но есть одно обстоятель-ство, которое мне давно «муляє.» (КВ, 28.02.2017); ..вчераполиция вручила«пидозру»экс-начальнику ЖЭКа... (БФ, 11.05.2017). Нечисленними є випад-ки відтворення українських слів за допомогою змішування російської та української графік: На даче нашла и зачем-то прочла сборник рассказов кира булычева. Смишне, конечно (КМ, 19.09.2017); О! Нарешти В следующий раз надо делать три дня третьфиналов... (АА, 11.05.2017); пиар-со-провождение этого шага было бездоганным (СМр, 15.05.2017); я рекомендую державным ман-даринам, приходящим на встречи Миншрайка хорошо думать, о чём брякать языком (ЛГ,
13.03.2017) . Випадки передавання російською ор-фографією українських слів трапляються ще рідше: Не надо истерить, друзи (ТЯ, 23.01.2015); А щас только подумал - если бы советский ребе-нок на час попал в современный играшковый мар- кет? (СС, 03.03.2017).
П. Селігей, досліджуючи питання мовної сві-домості, підкреслював, що мовна свідомість - це «небайдуже, ціннісне ставлення до мови як із боку окремої людини, так і всього суспільства», це поняття, яке «охоплює погляди, уявлення, по-чуття, оцінки щодо мови, а також мотиви мовної поведінки» (Селігей, 2010, с. 177). Про мовну свідомість авторів блогів може свідчити увага до українського слова, його вибір як більш влучного порівняно з російським. Вживаючи те чи інше українське слово, автори підкреслюють, що слово є саме українським і що воно точніше пе-редає зміст висловлювання: Есть хорошее украинское слово - «запопадливо», великим и могучим русским языком так не опишешь меру убогости этой «независимой» позиции рос-сийских коллег (ІО, 27.08.2014); Есть хорошее украинское слово - «зганьбитися». Оно много и сильнее значно, чем русское «опозорились» (ТІ, 19.08.2014); идиоты? нет, есть хорошееукраин- ское слово, которое дает полное и точное опре-деление - ЗАПРОДАНЦІ (ВШ, 17.01.2017); Есть хорошее украинское слово «запроданці», более точное, чем предатели (НК, 07.04.2014); Книга о Майдане это, конечно же, хорошо. Но почему-то от фотографий презентации стало..., есть хорошее украинское слово, «мото-рошно», - от всей этой тусовки жутко, мото-рошно (ММ, 17.02.2015); стыдно? Не, есть хо-рошее украинское слово - гидко (ЕІ, 13.09.2017); Для этой цитаты есть хорошее украинское слово - «влучна»! (СМ, 05.07.2017).
Такими ж коментарями «есть хорошее украин-ское слово» російськомовні користувачі Інтернету супроводжували українські слова товаришували, тішитися, занадто, кумедно, ґрунтовно, досить, спаплюжити, пригнічені, гидота, огида, розпач, непотріб, брехло, підлабузник, чорноротий, жах, недолуга, волохата, навіжена, неперевершена тощо. Вживаючи українські слова, автори підкрес-люють їхню красу, мелодійність, влучність: Краси-вое украинское слово НЕДІЛЯ, какое-то детское, сказочное (ВК, 04.02.2017); Я ей нарочно сто раз сказал - потоншені, потоншені. Бо мне слово понравилось - оно ж по-русски будет утонченный шо человек шо стекло, а по-укрански выходит шо человек то витончений а стекло - потоншене. Красивей (СС, 06.09.2017).
Зауважимо, що ці приклади не є екзотизмами, назвами локальних явищ, експресивними слова-ми і висловами, уживаними «у зниженому, прос- тацьки-шорсткому стилі», які характеризують за-позичення «з мови колоніального народу до мови народу-колонізатора» (Шевельов, 2008, І, с. 287). Висока оцінка українських слів російськомовни-ми українцями може свідчити про рівновартість для них обох мов.
Небайдужість до українського слова виявляєть-ся і в тому, що його вибір часто спричинює гарячі обговорення, а також те, що на захист української мови стають люди, рідною мовою яких є росій-ська: Все перешли по ссылке и увидели - о боже! - украинское слово «застосунок». В комментариях к постам разгорелись дискуссии: многим это слово показалось непривычным, а, значит, не имеющим права на существование... Ребята, да-вайте начистоту. Мы - те, кто живет в бо-лее-менее русскоязычных областях страны, - не знаем нормального украинского. В школе мы чита-ли (если вообще читали) литературу о крепост-ных, современной лексики в ней не было. Да и несо-временная у нас не отложилась в памяти. В соцсетях, на сайтах, по телевизору, в печатных изданиях хорошего правильного украинского почти нет - нам неоткуда его черпать... Поэтому неудивительно, что когда где-то чудом всплыва-ет хороший украинский, у многих тут же начина-ет гореть. «Мы такого не видели раньше! Это что еще за новости!» Так произошло и с «засто- сунком» (ВлК, 25.05.2017).
Висока оцінка окремих фактів української мови російськомовними українцями, суперечки щодо вживання того чи іншого слова насправді є надзви-чайно важливими. Свого часу Ю. Шевельов ви-словлював побоювання, що низька оцінка фактів власної мови і висока - іншої мови може призвести до низької оцінки власної мови взагалі і, «коли цей розвиток не буде спинений - до переходу від низь- кооцінюваної мови до високооцінюваної. Розвиток у такому напрямі тим небезпечніший, що, раз запо-чаткований, він існує й шириться не зовнішнім примусом, а випливає з настанови самих мовців» (Шевельов, 2008, с. 326). Настанова самих мовців довший час, на жаль, була не на користь україн-ської мови, і побоювання Ю. Шевельова були не марними. Багато українців вважали українську мову неперспективною і відмовлялися від неї. Як підкреслює П. Селігей, «доля мови чи не в першу чергу залежить від ставлення до неї: якщо мову поважають і цінують, вона краще зберігається і швидше вдосконалюється, якщо ж такої уваги й опіки немає - ризикує стати жертвою масового відступництва, після чого її неминуче спіткають скорочення функцій, занепад і смерть» (Селігей, 2019, с. 177). Масове відступництво було реальні-стю для української мови, про його страшні на-слідки з болем писав В. Стус: «...Деякі українці з притаманним їм комплексом національної непов- ноцінности прямо хизуються незнанням рідної мови!» (Стус, 2015, с. 284). Сьогодні багато фактів свідчать про те, що російськомовні українці пере-осмислюють і змінюють своє ставлення до україн-ської мови: Соромно. Соромно. Соромно, що у сумській школі кінця 80-х мене не навчили гідно deal з кличним відмінком. І не навчили розмовляти українською так смачно, як зараз говорять за столічком nearby. І взагалі... Українська моя - млява, трафаретна, накульгує на обидві ноги. Тому я і заповнюю лакуни - англійською. Інколи) І тому що програма була така. І тому що людей з іншою українською мовою поруч не мав. І - на-самперед - тому що сам цього не бажав, цього не хотів і про це не мріяв. Навіть і близько не мріяв. І вважав українську мову селюківською, не здібною на багато що. Це чесно.) І деякі перли і таємниці української мови я відчуваю, а деякі - зачинені для мене. Не знаю, як довго. Аби не назавжди.) Нама-гатимуся змінюватися. Не судіть, якщо задовго.) (ЄК, 17.01.2018).
Висновки
Якщо порівнювати мовну ситуацію першої по-ловини ХХ століття, яку дослідив Ю. Шевельов, і сучасний стан, то можна помітити істотні пози-тивні зміни саме в ставленні суспільства до україн-ської мови. Ю. Шевельов писав, що «українська мова в ті роки виразно виявила свою недостатність і в суспільному сенсі, і у внутрішньо-мовному. Ця недостатність стала особливо відчутною, коли українська мова втратила державну підтримку. В суспільному житті вона й далі лишалася мовою села та інтелігенції гуманітарного напрямку...» (Шевельов, 1998, с. 142). Сьогодні ми маємо під-тримку української мови на державному рівні, однак, як зазначає Т Марусик, «тягловою силою змін на краще стала не держава, а активна гро-мадськість... українська громада випереджує українську владу на кілька кроків і не збирається стишувати ходу. Своєрідним маркером цього є збільшення на слух української мови на вулицях столиці й у великих торгових мережах у ці перед-святкові дні» (Марусик, 2017).
Такі спостереження щодо збільшення присут-ності української мови в публічному просторі не-поодинокі: В кав'ярні неподалік від мене - парочка закоханих. Студенти. Він спілкується з подругою бездоганною українською, вона відповідає росій-ською (яку я б назвав бездоганною, якщо б не був філологом )))). Банальна ситуація. Колись - для Львова чи Чернівців. Тепер і для Києва. Наша з вами задача - щоб діти цих молодих людей спіл-кувалися українською з батьками і своїми дітьми. Для цього потрібно зберегти і вибудувати держа-ву, приязну до своїх громадян і здатну підтримати українську мову і культуру (ВП, 14.02.2017).
Надзвичайно позитивним явищем є те, що «збільшення на слух української мови» помічають не лише в столиці, але й в інших великих промис-лових містах Півдня і Сходу: Може то мені зда-ється, але в Херсоні навколо стало багато україн-ської мови. Таксист чує мою українську і відповідає так само без оцієї дурні про «а ви што, с Запад-ной?», якийсь чоловік в черзі на касі в Епіцентрі говорить по телефону, просто перехожі йдуть повз кафе, дівчинка-продавчиня у магазині сиру, депутати російськомовні звіти проводять україн-ською, а виборці теж українською задають пи-тання. З друзями навіть щось сталося і я все рідше мушу переходити на російську. Не знаю, що це так впливає, але воно дієве (КГ, 28.12.2017).
У відповіді на цей пост харків'янин підтвердив спостереження мешканки Херсона: У Харкові те ж саме відбувається. Хоча було смішно як на райчику пішов у Кулінічі з малою, а продавчині по-чали питати звідки ми приїхали ггг Розказав про нашу відчайдушну подорож з сусіднього двору, посміялися разом, а коли виходив, то продавчиня перейшла з моєї української на свою рідну богом дану мову - яскравий сурж, від чого я заволав ще більше ггг (ІвО, 28.12.2017).
Ці приклади, а також небайдуже ставлення до українського слова можуть свідчити про те, що українське суспільство поступово долає кризу ідентичності, чому сприяє і державна підтримка української мови, і позитивне ставлення суспіль-ства до неї. Слушно стверджує П. Селігей: «...Національна мова виживає й набирає комуні-кативної потужності не так через якісь свої струк-турні переваги, як через належність заповзятли-вій, творчо продуктивній і мовно свідомій спільноті...» (Селігей, 2010, с. 189-190). Саме від української спільноти сьогодні залежить подаль-ший розвиток української мови - чи будуть укра-їнську мову використовувати лише як стилістич-ний засіб і джерело для запозичень, чи українська мова повноцінно функціонуватиме на всій тери-торії України.
Список умовних скорочень
АА - Andre Alexin, https://www.facebook.com/andrew.alexin
АІ - Арман Исабеков, https://www.facebook.com/arman.isabekov
АС - Anton Senenko, https://www.facebook.com/senenkoanton
АСк - Андрей Скатерной, https://www.facebook.com/askaternoy
БФ - Borys Filatov, https://www.facebook.com/profile.php?id= 100002157183088
ВК - Viktoria Kovalchuk, https://www.facebook.com/viktoria. kovalchuk.777?hc_ref
ВлК - Valentyna Kozlova, https://www.facebook.com/valentyna. kozlova?hc_ref
ВП - Віталій Портников, https://www.facebook.com/portnikov? hc_ref
ВШ - Владимир Шилов, https://www.facebook.com/vladimir. silov?hc_ref
ЕІ - Eliza Iivonen, https://www.facebook.com/eliza.iivonen? hc_ref
ЄК - Yevheniy Kuzmenko, https://www.facebook.com/yevheni. kuzmenko
ІвО - Іван Оберемко, https://www.facebook.com/ivan.oberemko? ref=br_rs
ІМ - Irina Medushevskaya, https://www.facebook.com/Irina. Medushevskaya?hc_ref
ІО - Ірина Омельченко, https://www.facebook.com/profile.php?id= 100004135306680
КВ - Karl Volokh, https://www.facebook.com/karl.volokh
КГ - Катерина Г андзюк, https://www.facebook.com/uakateryna КМ - Катерина Мола, https://www.facebook.com/profile.php?id= 100001940001100
ЛГ - Look Gorky, https://site.ua/look.gorky/5489/
МБ - Мартин Брест, https://www.facebook.com/profile.php?id= 100006448650648
ММ - Marianna Morgenstern, https://www.facebook.com/search/ top/?q=Marianna%20Morgenstern МШ - Мари Шик, https://www.facebook.com/mariny4 НК - Nataliya Kushnir, https://www.facebook.com/nataliya. kushnir.35?hc_ref
ОМ - Олена Монова, https://www.facebook.com/monovaolena СМ - Serhiy Misyak, https://www.facebook.com/Sergii.Misiak7hc_ref СМр - Serhii Marchenko, https://www.facebook.com/serhii. marchenko.ua?hc_ref
СТ - Sergij Tikhy, https://www.facebook.com/profile.php?id= 100006615105679&hc_ref
СС - Сергій Сорокін, https://www.facebook.com/profile.php?id= 100004973147933
ТІ - Татьяна Иванова, https://www.facebook.com/grditochka7hc_ref ТК - Tetyana Kyrpa, https://www.facebook.com/tetyana.kyrpa7hc_ref ТЯ - Tetyana Yampolska, https://www.facebook.com/tetyana. yampolska.9
ЮГ - Юрій Гудименко, https://www.facebook.com/hudymenko ЯМ - Ярік Матюшин, https://www.facebook.com/4uvandos
Список використаної літератури
Белей Л. Інтернет-блоґ «Живий Журнал» як мовна спільнота: статус та специфіка комунікації / Лесь Белей // Сучасні проблеми мо-вознавства та літературознавства. - 2008. - Вип. 12. - С. 67-69.
Дацюк Сергій [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/d0f539e0fdb/page_2/
Забужко О. Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби: 1992-2002 : з додатками, творами, коментарями, причинками до біографій та іншими документами / Оксана Забужко, Юрій Шевельов. - Київ : Висока Полиця : Факт, 2011. - 504 с.
Марусик Т. 2017 рік у мовній сфері: підстави для позитиву збіль-шуються [Електронний ресурс] / Тарас Марусик. - Режим доступу: https://www.radiosvoboda.Org/a/28947735.html. - Назва з екрана.
Масенко Л. Т. Між мовою і язиком / Л. Т. Масенко. - Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011. - 135 с.
Озерова Н. Г Міжмовна взаємодія в сучасному російському га-зетному дискурсі / Н. Г Озерова // Мовознавство. - 2010. - № 4-5. - С. 40^6.
Селігей П. Про виховання мовної свідомості / П. Селігей // Мо-вознавство. - 2010. - № 2-3. - С. 176-193.
Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленґ / Л. Ставицька. - Київ : Крити-ка, 2005. - 462 с.
Степанов Є. М. Українські запозичення в лексиці та фразеології російського мовлення Одеси / Є. М. Степанов // Одеський лінгвістичний вісник. - 2015. - Вип. 6 (1). - С. 99-104.
Стус Д. Василь Стус: життя як творчість / Д. Стус. - 3-тє вид. - Київ : Дух і Літера, 2015. - 384 с.
Тараненко О. О. Українсько-російські мовні контакти на сучас-ному етапі: притягування і відштовхування. І. Впливи. Інтер-ференція. Запозичення / О. О. Тараненко // Мовознавство. - 2010. - № 2-3. - С. 55-82.
Шевельов Ю. Так нас навчали правильних проізношеній / Ю. Шевельов // Мовознавство. Кн. 1. - Київ : Вид. дім «Киє- во-Могилянська академія», 2008. - С. 280-333.
Шевельов Ю. Літ Ікара (Памфлети Миколи Хвильового) / Ю. Шевельов // Мовознавство. Кн. 2. - Київ : Вид. дім «Киє- во-Могилянська академія», 2008. - С. 287-342.
Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941) : Стан і статус / Ю. Шевельов. - Чернів-ці : Рута, 1998. - 207 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості дослідження понять і класифікація термінів в англійській мові. Вживання термінологічної лексики в художніх текстах. Особливості стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю на прикладі циклу оповідань А. Азімова "I, Robot".
курсовая работа [44,3 K], добавлен 03.10.2013Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.
реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Функції та класифікація експресивних засобів української мови. Групи лексичних експресивів. Емоційна та стилістична забарвленість лексики мови. Суфікси та префікси як засоби відображення емоційності словотворчими засобами. Класифікація фразеологізмів.
реферат [25,2 K], добавлен 07.04.2014Основні групи лексики української мови. Розгляд еволюціонування української лексики до розмовно-скороченого жаргонного стилю на прикладах пісень. Порівняння кількості естетичної наповненості та змістовності творів, які належать до різних лексичних груп.
курсовая работа [106,1 K], добавлен 25.12.2014Поняття архаїзми, напрямки дослідження архаїзмів в лексикографі. Тематичнi групи архаїзмiв, значення слiв архаїзмiв у тлумачному словнику української мови А. Iвченка. Співвідношення архаїчного значення слів, особливості створення сучасних словників.
реферат [33,1 K], добавлен 16.08.2010Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011Дослідження специфіки процесу запозичення українською мовою іншомовної лексики. Історичні зміни в системі італійської мови. Уточнення етимології конкретних тематичних груп італійської лексики з метою виявлення шляхів їх проникнення в українську мову.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 29.07.2012Теоретичні засади дослідження гіпотаксису в контексті німецько-українського перекладу науково-публіцистичних текстів. Граматична специфіка, морфологічні та синтаксичні особливості перекладу. Принципи класифікації складнопідрядних речень у німецький мові.
курсовая работа [94,3 K], добавлен 07.04.2013Дослідження процесу взаємопроникнення слів із однієї мови в іншу; виникнення унормованих русизмів, полонізмів, германізмів та тюркізмів. Специфічна форма побутування мови в Україні. Характерні прояви суржику порівняно з нормативною українською мовою.
реферат [21,5 K], добавлен 07.10.2013Публіцистичний стиль у системі функціонально–стильової диференціації мови. Особливості реалій як інтегральної частини безеквівалентної лексики. Вибір засобів перекладу реалій. Основні засоби перекладу реалій у публіцистичних німецькомовних текстах.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 13.12.2011Дослідження демінутивів латинської мови та особливостей їх відтворення українською мовою. Способи творення демінутивів. Демінутивні суфікси. Аналіз семантико-функціональної етномовної специфіки демінутивів латинськомовного тексту Апулея "Метаморфози".
курсовая работа [41,7 K], добавлен 22.11.2016Значення синонімів як одного з найуживаніших складників стилістичних засобів мови. Приклади використання синонімів у газетних текстах задля уникнення тавтології, поглиблення емоційної виразності мови, уточнення та роз'яснення, посилення ознаки або дії.
статья [15,3 K], добавлен 23.11.2012Частки функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилістичні функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток. Повнозначні частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови.
реферат [52,8 K], добавлен 21.11.2010Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Аналіз семантико-граматичних значень присудків та особливості їх передачі з англійської мови на українську в науково-технічній галузі. Труднощі під час перекладу. Способи передачі модальних присудків у текстах з інженерії. Складні модальні присудки.
курсовая работа [70,1 K], добавлен 26.03.2013Приналежність до офіційно-ділового функціонального стилю - характерна особливість статутів транснаціональних корпорацій. Дослідження співвідношення вживання речень з дієприкметниковими зворотами у текстах установчих документів міжнародних компаній.
статья [88,8 K], добавлен 05.10.2017Розвиток, історія та основні джерела публіцистичного стилю української літературної мови: сфера використання, основне призначення та мовні засоби. Дослідження специфічних жанрів та підстилів публіцистичного стилю. Вивчення суспільно-політичної лексики.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 24.09.2011Наголоси у словах. Значення термінів та речення у науковому стилі. Слова в родовому відмінку однини. Правила написання прізвища, чоловічі та жіночі імена по батькові українською мовою. Повнозначні частини мови. Переклад текста українською мовою.
контрольная работа [25,8 K], добавлен 23.03.2014
