Метафора в українському радянському дискурсі 70-х років ХХ століття

Ще однією основою метафоричного перене-сення в аналізованій моделі є група лексики на позначення особливостей поведінки людини в родині (значення перетинаються з відповідною групою лексики в моделі родини):

здатності виховувати: партія здійснює ви-ховну роботу;

здатності турбуватися, надавати допо-могу: партія турбується, при постійній допо-мозі Центрального Комітету КПРС і Радян-ського уряду, Центральний комітет КПРС виявляє дбайливе ставлення до плідних творчих пошуків тощо.

У моделі персоніфікації окрему тематичну групу утворює атрибутивна лексика зі значен-ням моральних рис людини (вірний, добрий, со-вісний, чесний, надійний, гідний, відданий, мо-ральний, високоморальний): вірний помічник, надійний помічник партії, гідний вклад у будів-ництво комунізму вносить Радянська Україна, відданий інтересам партії й народу.

Отже, основною вихідною сферою в моделі персоніфікації є значення, пов'язані передусім з вольовими й моральними якостями людини. У рамках зазначеної метафоричної моделі (персоніфікація політичної структури) керівні органи країни, партійна структура - КПРС (основна керівна інституція в СРСР) не просто персоніфіковані, їх гуманізовано, наділено позитивними рисами особистості, що, відпо-відно, формує лояльний до влади тип суспіль-ної поведінки. Ця думка підтверджується й метафорою родини, яку трактуємо як су-міжну до метафори персоніфікації.

Сім'я - важливий концепт в етнокультурній свідомості кожного народу. Тексти партійних документів насичені прикладами метафоричних зворотів, що належать до сфери джерела «ро-динна спорідненість» і позначають усі різнови-ди суспільної взаємодії між республіками-краї- нами: єдина сім'я - Радянський Союз, в дружній сім'ї братніх республік, згуртована сім'я наро- дів-братів, в міцній сім'ї радянських народів. Ці приклади демонструють здатність метафори не тільки змінювати ставлення людей до навколиш-ньої дійсності, але й спрямовувати колективну свідомість у потрібному для влади руслі. Екс-плуатація метафори родини в текстах партійних документів засвідчує апеляцію влади до базових психічних структур особистості, до колективно-го підсвідомого, що допомагало підтримувати асоціативний зв'язок між поняттям родини й держави, в якій усі радянські люди мали відчу-вати свою причетність до «великої дружної сім'ї», в якій панує атмосфера любові, добра, взаємодопомоги і яка має свої «родинні» свята: недавно багато братніх республік відзначили свої півстолітні ювілеї.

Сферою джерела формування метафоричного перенесення в моделі сім'я є також назви членів родини - «брати і сестри», «батьки й діти». У тек-стах партійних документів громадяни країни сим-волічно представлені синами й дочками, партійні керівники - батьками, проте найчастотнішими в цій моделі є атрибути рідний, батьківський, братерський, по-батьківськи: братерська друж-ба народів нашої великої багатонаціональної Батьківщини, братні партії і країни, рідна Кому-ністична партія, батьківське слово партсекре- тарів. Проаналізований матеріал яскраво під-креслює, що «братерські» стосунки лежать в основі концептуалізації зв'язків численних на-родів Радянського Союзу, які в радянському дис-курсі номінуються не суспільно-політичною лек-сикою, а лише метафоризованими значеннями.

Сферою джерела метафори родини є також значення «стосунки в сім'ї», базовані на почут-тях любові, вірності, відданості: відданість ідеа-лам марксизму-ленінізму, вірність Комуністичній партії, відданість партійному обов'язку тощо, та «функції родини», основна з яких - виховання. Людина виховується безпосередньо в сім'ї, проте в радянській дійсності виховні функції закріплені за керівними політичними структурами: партія і далі виховуватиме всіх трудящих у дусі соціа-лістичного інтернаціоналізму, партія піклу-ється, партія виявляє турботу. Завдяки зазна-ченій метафорі осмислення діяльності владних структур відбувається в поняттях найбільш зрозумілих, найбільш близьких до щоденного людського досвіду.

У рамках моделі родини утверджується одна з основних ідеологем радянського дискурсу - іде-альна родина, якою є Радянський Союз, усі сто-сунки між найближчими родичами ідеалізовані, всі намагаються допомогти одне одному, в цій родині немає суперечок і конфліктів. Усі метафо-ричні значення виявляють лише позитивні коно-тації, виражаючи смисли любові, добра, взаємо-допомоги й формуючи образ ідеальної країни.

Ще однією суміжною до метафор родини й персоніфікації є метафора колективу, що по-стулювала концепт єдності, колективізму радян-ського суспільства: формування соціалістичного колективізму, трудовий колектив, тісніше згур-тувати ряди, згуртованість партійних рядів, монолітна єдність всіх народів нашої Батьків-щини тощо. У цій моделі актуалізовано значення характеристики колективу за ознаками міцності: міцний, згуртований, єдиний та одностайності дій: згуртовано, дружно, одностайно, єдиним фронтом, дружними, тісними рядами тощо. На-прям метафоричного перенесення здійснюється так: ознака сукупності індивідуумів переносить-ся на назви партії, народів СРСР, країни (су-спільно-політичні поняття).

Однією з частотних в українському радян-ському дискурсі зазначеного періоду є метафо-ра боротьби, співвіднесена з метафорою бойо-вих дій (тактики). Через те, що суттю метафори є розуміння й переживання однієї концептуаль-ної сфери в термінах іншої, в цьому разі йдеться про структурування свідомості радянської лю-дини концептом війни (боротьбою, фронтом, битвою, завоюваннями, що зумовлюють відпо-відні дії мобілізації, озброєння, агресії, відсічі тощо), в термінах військових дій. Цю метафо-ричну модель достатньо описано в науковій лі-тературі, тому на ній зупинятись не будемо, об-межимось лише загальною характеристикою.

Поняттєва сфера війни (боротьби, битви, бою, фронту) переноситься на всі галузі суспіль-ної діяльності (політика, економіка, народне господарство, наука, освіта, медицина, мис-тецтво, спорт): боротьба за втілення соціалізму в життя; боротьба за побудову нового суспіль-ства, боротьба за соціалізм, боротьба з чужи-ми поглядами і концепціями, боротися за висо-кий ідейно-естетичний рівень радянського мистецтва, в боротьбі за соціалізм, у боях за його захист тощо. Сферою джерела формування метафоричного перенесення в названій моделі є тактика бойових дій: мобілізувати всі сили суспільства, мобілізуюча сила соціалістичного змагання, озброїти досягненнями науки, озброї-ти науково обґрунтованою стратегією і так-тикою, відсіч агресивній політиці імперіалізму, завоювання нових рубежів у великій справі тво-рення комуністичного суспільства, неоціненне завоювання соціалізму і назви суб'єктів дії (армія, бійці, боєць, авангард, резерв): п'ятнад- цятимільйонна армія комуністів, бойовий аван-гард усього радянського народу, авангардна роль партійних організацій, бойовий резерв партії, бойовий загін КПРС (Компартія України), ви-ступати ідейним бійцем партії тощо. У цій мо-делі актуалізовано лексеми подвиг і героїзм з широкою атрибуцією: справжній, мужній, славний, ратний, трудовий.