Семантичне поле дієслів ходи в українській літературній мові та в жаргоні студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантичне поле дієслів ходи в українській літературній мові та в жаргоні студентів

А.Я. Середницька

Останнім часом мова молоді зазнає значних негативних змін не лише внаслідок процесів інтерференції (побутування суржику), а й унаслідок жаргонізації. Щоб з'ясувати масштаби поширення жаргону, ми проаналізували зміни у вживанні літературного поля дієслів ходи й зіставили його зі схожим жаргонним полем. У процесі дослідження було встановлено кількість дієслів у літературному й жаргонному полі; проаналізовано значення дієслів обох полів методом компонентного аналізу; зіставлено кількість лексико-семантичних диференційних сем, за якими побудовано синонімічні ряди в обох полях.

Хоч вивченню семантичних полів в мовознавстві присвячено чимало праць науковців, спроба зіставити характеристики літературного й жаргонного поля залишається актуальною. Літературне поле дієслів ходи сформовано методом суцільної вибірки із тлумачного словника української мови (далі - СУМ) [4]. До нього входять високочастотні, загальновживані слова, що формують основний лексичний фонд мови й виражають поняття `переміщатися кроками'. Дієслова ходи становлять найвагомішу частку (1025 дієслів) з 8066 дієслів переміщення. До складу поля входять 200 непохідних і 825 похідних дієслів. Про значущість поля свідчить не лише його обсяг, а й висока частота вживання лексичних компонентів [6]. Дієслова ходи належать до основного лексичного складу мови, оскільки називають надзвичайно поширені процеси переміщення.

Літературне поле дієслів ходи є найбільшим серед дієслів переміщення. Значення дієслів містять 49 лексико-семантичних диференційних сем і 30 сем, виражених словотвірними засобами. За лексико-семантичними семами слова в полі можна поділити на 49 синонімічних рядів із синонімами-домінантами, які подано в дужках після назви ряду: іти безцільно (віятися), іти великою масою (товпитися), іти дрібними кроками, швидко (дріботіти), іти навпростець (прямувати) тощо [3, с. 38].

Для вивчення частоти вживання та сприйняття слів літературного поля дієслів ходи проведено опитування ста студентів. Вони отримали перелік з 61 найчастотніших непохідних літературних дієслів, семантика яких є інтегральною порівняно з похідними, що містять ще й словотвірні значення [1, с. 66].

Студентам було запропоновано відповісти на такі питання:

Які із цих слів на позначення ходи Ви вживаєте?

Значення яких із цих слів Ви розумієте?

Які ще слова Ви вживаєте для позначення процесу ходи разом з жаргонними?

Наведено список з 61 дієслова: бігати, блудити, блукати, брести, бродити, валити, вештатися, волоктися, гуляти, дибати, дріботіти, клигати, котитися, крастися, крокувати, кружляти, крутитися, кульгати, лазити, литися, лізти, лопотіти, манджати, марширувати, никати, огинатися, плентатися, плестися, плисти, повзти, простувати, прямувати, пхатися, ринути, сипати, сипатися, сновигати, снувати, снуватися, ступати, сунути, сунутися, текти, теліпатися, тинятися, тиснутися, тіснитися, товпитися, тупати, тупотіти, тягти, тягтися, ходити, хлинути, чалапати, чвалати, чимчикувати, човгати, швендяти, шкандибати, шпарити.

Підсумки опитування щодо вживання та розуміння дієслів подано за спаданням частотності:

Отже, слова літературного поля студенти не лише рідко вживають, а й навіть перестають розуміти їх, що є свідченням небезпечних процесів. Передусім «відмирають» метафоричні дієслова (напр., литися, плисти, ринути, сипати, сипатися, текти, хлинути в значенні `іти суцільною масою'), рідковживані слова дибати, дріботіти, лопотіти, манджати, сновигати, снувати, снуватися, тягтися, чалапати, чвалати, човгати. Хоч пасивне розуміння більшості синонімів слова іти ще не втрачено, але деякі з них для студентів уже звучать як незвичні, «книжні», нехарактерні для розмовного стилю.

Ми спробували з'ясувати, чим замінюють студенти літературні слова. Жаргонне поле дієслів ходи складено з 84 лексичних компонентів. Очевидно, така порівняно невелика кількість жаргонних слів цілком задовольняє потреби опитуваних, адже жаргонне поле в мовленні студентів не зовсім заміняє, а лише доповнює літературне.

Нижче подаємо перелік названих студентами жаргонних слів за спаданням частотності. До односпрямованих відповідників дієслова іти належать слова: пензлювати (42), шурувати (40), пинзлювати (32); топати (30); шурувати, шуруй (31); петляти (пєтляти; пітляти) (20); чухати, давай чухай (14); канати, канай (10); чесати, чеши (7); пхнути (6); кантувати (4); ломитися (4); розсікати (4); рулити (4); шкребти (3); блендати (2); вишивати (2); глипати (2); ножкувати (2); пішкувати (2); шпацерувати (2); шпіляти (2); борознити, брити, валяти, вимальовувати, газувати, гибати, двігати, зміщатися, костиляти, кросувати, мувати, пілотувати, пиляти, плигати, скіпати, чопати, чухати, шльопати, шманати, шмуляти, шпріцувати, шуміти. Серед наведених жаргонізмів є немало спотворених іншомовних слів (російських, польських, англійських, німецьких).

Менше жаргонних замінників у дієслова ходити: шлятися (4); маятися (2); ошиватися (2); дрейфувати, тусуватися, суватися, триндатися, шмигатися. Така закономірність характерна і для літературної мови: іти має 156 синонімів, а ходити - 44.

У жаргоні є п'ять синонімічних рядів: `втікати' - злиняти (17); звалювати, звалити (10); свалювати (4); смотатися, сматувати, уматувати (4); змиватися (2); вшиватися, здриснути, зникнути, зніматися, линяти, скручуємося; іти `повільно' - тащитись (2); іти `швидко' - газувати (2), шурувати; нарізати (2); форсувати (2); іди `звідси' - греби, греби звідси, гриби звітай (10); згинь (3); зникни (3); бігом (2); дуй звідси (2); бризь, брись; двигай; скрийся; спішися звідси; сховайся; тєряйся звідси; іди `сюди' - подь сюда (2); дуй сюди.

У жаргоні, як і в літературній мові, є синонімічні ряди із семами `швидко' і `повільно'. Особливістю жаргону є синонімічні ряди, у яких лексико-семантичні семи поєднані із граматичними значеннями наказового способу: йди + сема напряму `сюди' та йди + сема напряму `звідси'. Крім того, у жаргоні є ряд `втікати що також не має адекватних синонімічних рядів у літературному полі. Можливо, ці ряди з'явилися через вплив кримінальних реалій на формування жаргонної лексики: для осіб певного типу найважливішим є те, як втекти, прогнати чи закликати людину.

Зрозуміло, що за такої невеликої кількості диференційних сем і відповідних їм синонімічних рядів жаргонні дієслова переміщення не можуть конкурувати з літературними дієсловами. Адже 49 синонімічних рядів літературних дієслів переміщення можуть передати всі тонкощі й видозміни процесу ходи, які відображає мовна картина світу [3]. Щодо стилістичних ресурсів жаргонних слів, то більшість з них затиснуті в найвужчі межі вульгарного розмовного стилю.

Не багатшою є і фразеологія. Студенти рідко згадують нормативні фразеологізми брати ноги в руки (2); накивати п 'ятами; одна нога тут, друга там. Переважають фразеологізми сумнівної якості й походження. Їх можна поділити на групу фразеологізмів, синонімічних до літературної архілексеми іти: тягнути ногу, тяни лапу, тягни ногу (15); крутити колеса; рухати поршнями; рухати мештами; рухати тілом; шевелити колесами; у наказовому способі - рухай своїми заготовками; а також групи, близькі до жаргонних синонімічних рядів 'втекти' - дати на ноги; іти `швидко' - в темпі вальса; включити форсаж; дати газу; у наказовому способі - дьоргай ногу; іди `звідси' - зроби так, щоб я тебе шукав (3); котись звідси (2); улітучся отсюдова (2); іди звідки ти прийшов; неси ноги звідси; піди так далеко, щоб ти здавався маленьким; іти `у стані зміненої свідомості' - іти на автопілоті (3).

Більшість із цих фразеологізмів є стійкими метафоричними словосполученнями, що загалом характерно для жаргонних слів та висловів, або іншомовними запозиченнями. Цікаво, що значна кількість метафор стосуються руху механізмів: іти на автопілоті; крутити колеса; рухати поршнями; шевелити колесами; рухай своїми заготовками; включити форсаж; дати газу. Можливо, така закономірність властива лише для мовлення студентів технічних спеціальностей.

Те, що процеси збіднення активного лексичного фонду зачепили одне з найпотужніших семантичних полів, свідчить про їхню силу і небезпечність. Активне літературне слововживання поступово скорочується до мінімуму. Крім архілексем іти (100), ходити (100), активно вживають стилістично нейтральні слова гуляти (94), марширувати (55), прямувати (46), крокувати (28), та розмовно-фамільярні лазити (83), повзти (82), лізти (75), валити (73), плентатися (64), пхатися (61), бродити (58), шкандибати (50). Однак частоту вживання, вищу за 50, мають лише 12 дієслів з наведеного в опитуванні списку. Натомість набувають широкого використання жаргонізми: пензлювати (42), шурувати (40), пинзлювати (32); топати (30); шурувати, шуруй (31); петляти (пєтляти; пітляти) (20) тощо.

Як відомо, причиною появи й активного вживання жаргону є мовна колективна гра, прагнення вирізнитися, зробити своє мовлення оригінальним, свідомо ненормативним. На екстралінгвальному рівні впливає пропагування кримінальної псевдоромантики засобами масової інформації, особливо телебаченням. Сприяє поширенню жаргону також і те, що чимало сучасних молодіжних письменників, деякі вважаються саме молодіжними (зокрема, Л. Дереш, С. Жадан, Б. Жолдак, В. Кожелянко, А. Кокотюха, О. Ульяненко, частково О. Забужко, Ю. Андрухович, Ю. Винничук), підносять цю мову до рангу літературної. Те, що жаргонні слова надруковано в книжці, яка все ще залишається авторитетом для молоді, сприяє проникненню їх до повсякденної лексики.

Деякі мовознавці вважають, що жаргонізми збагачують мову [5, с. 12]. Безперечно, можна трактувати жаргонізми як вияви мовної гри, оцінювати їхню метафоричність, сприймати їх як внесок у сміхову і карнавальну культуру. Частково можна погодитися, що подекуди вони стають свіжим струменем, який оновлює мову і не дає їй залишитися сухим нормативним надбанням, зафіксованим винятково на сторінках академічних видань. Можливо, із часом і жаргонізми потраплять до словників, як пальці замість персти.

Використати обмежену кількість жаргонізмів з експресивною метою в певній комунікативній ситуації може навіть освічена та інтелігентна людина, яка зазвичай розмовляє літературною мовою. Однак молодь нерідко не знає літературної мови, і жаргон стає для неї єдиним засобом спілкування в будь-якій сфері й обставинах. Водночас жаргонна мова не здатна передати ні всього змісту, ні нюансів стилістичного забарвлення. Лексичний склад літературного поля ходи становить 200 непохідних слів, жаргонного - 84. Літературні слова містять 49 лексико-семантичних диференційних сем, і відповідно 49 синонімічних рядів, а жаргонні - 5 синонімічних рядів. Із проведеного порівняння літературного та жаргонного семантичного поля дієслів ходи робимо висновок, що жаргонна лексика є значно біднішою в семантичному плані порівняно з літературною.

Бібліографічні посилання

семантичний дієслово суржик мовознавство

1. Московая Э.А. Структура лексико-семантической группы глаголов перемещения // Ученые записки Свердловского гос. пед. института. Вопросы лексикологии. - 1969. - Т. 97. - С. 61-68.

2. Середницька А. Наукова і мовна картина поняття переміщення (на матеріалі дієслів переміщення української мови) // Мова та історія: періодичний зб. наук. пр. - Київ, 2005. - Вип. 83. - С. 36-47.

3. Середницька А.Я. Структура семантичного поля дієслів ходи в ідеографічному словнику дієслів переміщення // Вісник: Проблеми української термінології. - Львів: Нац. ун-т «Львівська політехніка», 2006. - № 559. - С. 96-99.

4. Словник української мови : в 11 т. - Київ: Наук. думка, 19701980.

5. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови. - Київ: Критика, 2003. - 336 с.

6. Частотний словник сучасної української художньої прози: у 2 т. / за ред. Перебийніс В.С. - Київ: Наук. думка, 1981. - Т. 1. - 863 с.; Т. 2. - 855 с.

Размещено на Allbest.ru