Інтерпретація генезису і розвитку східнослов’янського акання в мовознавстві 2-ї половини ХХ ст. (лінгвоісторіографічний аспект)
Погляди мовознавців щодо східнослов'янського акання у світлі загальних тенденцій розвитку фонологічних систем східнослов'янських мов. Важливість вивчення історико-фонологічних досліджень славістів із метою підвищення експланаторного рівня фонології.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.10.2018 |
Размер файла | 20,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інтерпретація генезису і розвитку східнослов'янського акання в мовознавстві 2-ї половини ХХ ст. (лінгвоісторіографічний аспект)
Орел А
У статті докладно проаналізовано погляди мовознавців щодо процесів становлення і розвитку східнослов'янського акання у світлі загальних тенденцій розвитку фонологічних систем східнослов'янських мов. Обґрунтовано важливість вивчення історико-фонологічних досліджень славістів із метою підвищення експланаторного рівня фонології та встановлення причиново-наслідкових ланцюгів, результатом яких стало формування фонологічних систем української, російської та білоруської мов.
Ключові слова: східнослов'янські мови, фонологічна система, підсистема вокалізму, акання.
Орёл А. східнослов'янський акання фонологічний
- кандидат филологических наук, доцент кафедры германской и
славянской филологии Донбасского государственного
педагогического университета
Жукова М.
- магистрантка ІІ курса англо-немецкого отделения
филологического факультета Донбасского государственного
педагогического университета
ИНТЕРПРЕТАЦИЯ ГЕНЕЗИСА И РАЗВИТИЯ
ВОСТОСНОСЛАВЯНСКОГО АКАНЬЯ В ЯЗЫКОЗНАНИИ
2-й половины ХХ в. (лингвоисториографический аспект)
В статье подробно проанализированы взгляды языковедов на процессы становления и развития восточнославянского аканья в свете общих тенденций развития фонологических систем восточнославянских языков. Обоснована важность изучения историко-фонологических исследований славистов с целью повышения экспланаторного уровня фонологии и установления причинно-следственных связей, результатом которых стало формирование фонологических систем украинского, русского и белорусского языков.
Ключевые слова: восточнославянские языки, фонологическая система, подсистема вокализма, аканье.
Orel A.
- Candidate of Science (Linguistics), Associate Professor, Department of
Germanic and Slavonic Linguistics, Donbas State Teachers' Training
University
Zhukova M.
- Master's Degree Programme Student, Department of English and German Languages, Faculty of Philology, Donbas State Teachers'
Training University
THE INTERPRETATION OF GENESIS AND DEVELOPMENT OF EASTERN SLAVIC PROCESS OF AKANIE IN LINGUISTICS OF THE 2nd HALF OF 20th CENTURY (linguistic historiographical aspect)
The views of linguists devoted to the study of formation and development of Eastern Slavic process of akanie according to the common tendencies of Eastern Slavic phonological systems development are subject to the careful analysis in the article. The importance of historical phonological investigations studying with the aim of upgrading explanatory level of Phonology and formation causal-investigatory connects, the result of which is formation of Ukrainian, Russian and Belorussian phonological system, is founded.
Key words: Eastern Slavic languages, phonological system, vowel subsystem, akanie.
Постановка проблеми. Питання про зміни в системах ненаголошених голосних у східнослов'янських мовах та їх діалектах, визначення основних різновидів цих змін та встановлення причинових зв'язків з іншими мовними явищами є актуальним для сучасних дослідників. Проблема генезису та розвитку акання як специфічної фонологічної риси в системах вокалізму східнослов'янських мов та їх діалектів залишається до кінця не розв'язаною. Аналіз сучасних історико-фонологічних досліджень, присвячених вивченню цього питання, показує суперечливість поглядів мовознавців щодо причин виникнення та хронології східнослов'янського акання.
Аналіз останніх досліджень. Фонологічну інтерпретацію акання відбито в дослідженнях Ф. П. Філіна, К. В. Горшкової, Г. О. Хабургаєва, В. В. Колесова, В. М. Чекмана та ін. [17, с. 98-117; 6, с. 106-107; 11, с. 196-205]. Спроби лінгвоісторіографічного аналізу поглядів мовознавців на процес виникнення акання (на східнослов'янському мовному матеріалі) відбито в роботах В. Г. Рудельова, Г. О. Хабургаєва, с. В. Князєва [іб, с. 30; 18, с. 59-63; 9, с. 64, 130, 142]. Проте повне лінгвоісторіографічне висвітлення власне фонологічних концепцій розвитку акання здійснювалося непослідовно.
Отже, актуальність статті визначається браком лінгвоісторіографічного вивчення поглядів сучасних фонологів на процес виникнення та розвитку східнослов'янського акання.
Метою статті є визначення витоків фонологічних концепцій розвитку акання, аналіз сучасних фонологічних досліджень, присвячених вивченню зазначеної проблеми, а також виділення суперечливих питань, які потребують подальшої розробки.
Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань: 1) лінгвоісторіографічний огляд історико-фонетичних досліджень, присвячених проблемі розвитку акання; 2) виділення фонологічних ідей у надрах історичної фонетики, вдосконалення яких відбулося в сучасних концепціях розвитку східнослов'янського акання; 3) аналіз поглядів мовознавців другої половини ХХ ст. на проблему генезису та розвитку акання в східнослов'янських мовах та їх діалектах.
Так, Ф. П. Філін, досліджуючи проблему акання, виділив дві основні гіпотези походження цього явища в східнослов'янських мовах («редукційну» та «праслов'янську»), які вперше були сформульовані ще О. О. Шахматовим [17, с. 99]. Згадано також цікаві ідеї Н. ван Вейка про різночасне походження «окремих елементів акаючого переднаголошеного вокалізму в різний час та на різних територіях» [6, с. 110--111]. Як зауважила К. В. Горшкова, сам термін «акання» може використовуватися у широкому та вузькому тлумаченні [там же, с. 119]. У широкому тлумаченні акання протиставлене оканню як нерозрізнення голосних невисокого підняття в ненаголошених складах; у вузькому тлумаченні акання протиставлене яканню (іканню, єканню тощо) як нерозрізнення голосних невисокого підняття після парних твердих приголосних [там же].
Як відзначив Ф. П Філін, досить поширеною серед мовознавців є теза про зв'язок акання із занепадом «редукованих» [там же, с. 102-108]. Подібної думки дотримувалися Я. В. Вовк-Леванович, М. С. Трубецькой, Р. О. Якобсон, В. В. Колесов, Р. І. Аванесов, В. В. Іванов, К. В. Горшкова [3, с. 15, 20; 10, с. 60-61] та ін. Проте вище вже відзначалося, що є гіпотеза про праслов'янське (чи навіть протослов'янське) походження акання, пов'язане з дією закону делабіалізації. Цікаві зауваження щодо розрізнення праслов'янського акання, яке не залежить від редукції голосних, та давньоруського акання, пов'язаного з редукцією, наявне в рецензії В. В. Колесова, В. М. Маркова на книгу Ф. П. Філіна [13, с. 129-130]. У вказаній рецензії зазначається також, що на відмінності різниці між праслов'янським та давньоруським аканням наголошував В. К. Журавльов [там же]. Аналіз двох гіпотез походження акання проводила Н. Т. Войтович [2, с. 83-84].
Ю. Шевельов, постулюючи тезу про праслов'янське виникнення акання, уважав це наслідком диференціації *0а, *оа в *о та *а [19, с. 115]. Так, у білоруській мові, указав дослідник, з праслов'янських *оё та *оа розвинувся звук [а] в ненаголошених складах; для української мови акання є «історично чужим» і відбите лише в деяких діалектах, переважно на межі з білоруською та російською мовними територіями [там же, с. 116-117]. Крім того, дослідник указав на можливість пізнішого виникнення акання на українській території як наслідку міжмовного контактування [там же, с. 117]. Так, Ю. Шевельов постулював виникнення так званого «нового а» в діалектах української мови, але для сучасної фонологічної системи української мови рефлекси цього явища є не типовими (наприклад винятки: багатий, кажан тощо) [там же, с. 645-658]. В. В. Колесов уважав, що акання в українській мові не розвивалося тому, що «фонологічна втрата <ъ, ь> у цій мові передувала втраті часокількісних ознак, а не збігалася з нею, як це трапилося здебільшого в російських діалектах» [11, с. 197]. Крім того, у діалектах української та білоруської мов розвинулося укання; на сучасному етапі залишками цього явища є у-подібний призвук у переднаголошеному складі, якщо в наступному наголошеному складі стоїть <у> або <і> [2, с. 84-85; 19, с. 660].
Ґрунтовний аналіз фонетичних та фонологічних концепцій розвитку східнослов'янського акання-якання проведено в роботі Г. О. Хабургаєва [18, с. 55-64]. Досліджуючи погляди П. С. Кузнецова, В. В. Колесова, Я. Ріглера та ін., Г. О. Хабургаєв висловив припущення про зв'язок східнослов'янського акання з такими процесами, як перехід до динамічного наголосу (у В. В Колесова акання пов'язане з рухомим типом наголосу [12, с. 68-70]), дефонологізація диференціальної ознаки довгота / короткість, «друге пом'якшення приголосних», занепад «редукованих», зміна <е ^ -о> тощо [18, с. 58-59]. Розвиток
експіраторного наголосу, і як наслідок цього - посилення наголошених голосних та послаблення ненаголошених, зазначається у Ф. П. Філіна, є головною причиною редукції ненаголошених голосних [17, с. 137]. Проте, зазначив Ф. П. Філін, «ареал редукції ненаголошених голосних із самого початку її виникнення не збігається з ареалом акання» [там же, с. 138], тобто акання не має нічого спільного з редукцією ненаголошених голосних [там же, с. 140]. Г. О. Хабургаєв зробив висновок про наявність більш загальної тенденції, властивої східнослов'янським мовам: скорочення системи голосних (унаслідок уніфікації їх диференціальних ознак) водночас із ускладненням системи приголосних [18, с. 58-59]. Висновки Г. О. Хабургаєва підтверджені даними історичної діалектології. Так, К. В. Горшкова, с. М. Треблер, с. В. Бромлей та ін., поділяючи східнослов'янські діалекти на центральні та периферійні, установили таку важливу особливість центральних діалектів, як розвиненість консонантних ознак [1, с. 14-15; 6, с. 134]. До речі, у центральних діалектах, на відміну від периферійних, послідовно розвинулася також кореляція за твердістю / м'якістю, перехід <е ^ ¦о> тощо, тобто всі ті явища, з якими мовознавці пов'язали виникнення акання [6, с. 143-146]. Проте сам Г. О. Хабургаєв відзначив, що «фонологічні інтерпретації російського акання не дають принципово нового розв'язання проблеми, а лише зводять на рівень фонології вже висловлені раніше фонетичні гіпотези - з усіма їх неточностями та протиріччями» [18, с. 55].
Висновки та перспективи подальших розвідок. Підсумовуючи результати лінгвоісторіографічного дослідження зазначеної проблеми, відзначимо, що врахування цілого комплексу причин розвитку акання у фонологічних системах східнослов'янських мов у сукупності їх діалектів (наявні в роботах Ф. П. Філіна [17, с. 98-136], В. В. Колесова [11, с. 197-201], Я. Ріглера [15, с. 47-69], Г. О. Хабургаєва [18, с. 58-59], В. К. Журавльова [7, с. 107] та ін.) допоможе правильно встановити відносну хронологію та чітку класифікацію цього явища. Узагальнювальним щодо розглянутої проблеми можна вважати висновок Ф. П. Філіна, у якому зазначено: «Складний комплекс взаємопов'язаних явищ ненаголошеного вокалізму, як він поданий у наш час, є результатом тривалого історичного розвитку», і далі: «...окремі елементи цього комплексу виникли в різний час та з різних причин» [17, с. 137].
Література
1. Бромлей С. В. Различия в степени вокализованности сонорных и их роль в противопоставлении центральних и периферийных говоров. Диалектография русского языка / отв. ред. Р. И. Аванесов, А. И. Горшков. Москва: Наука, 1985. С. 8-31.
2. Войтович Н. Т. О структурном параллелизме типов безударного вокализма и нарушениях его в белорусских говорах (К проблеме аканья). Вопросы языкознания. 1971. № 2. С. 83-92.
3. Воук-Левановіч Я. В. Беларускае аканне. Беларуская лінгвістьїка. 1993. Вып. 40. С. 13-29.
4. Георгиев В. И. Общеславянское значение проблемы аканья. Вопросы языкознания. 1964. № 4. С. 151-152.
5. Георгиев В. И. Русское аканье и его отношение к системе фонем русского языка. Вопросы языкознания. 1963. № 2. С. 20-29.
6. Горшкова К. В., Хабургаев Г. А. Историческая грамматика русского языка. Москва, 1981. С. 106-107.
7. Журавлёв В. К. Генезис протезов в славянских языках. Вопросы языкознания. 1965. № 4. С. 32-43.
8. Карский Е. Ф. Митрофан Алексеевич Колосов: Из истории русского языковедения // Карский Е. Ф. Труды по белорусскому и другим славянским языкам. Москва: Изд-во АН СССР, 1962. С. 622-648.
9. Князев С. В. Звуковые изменения в русском и праславянском языках в свете современных фонетических представлений. Вестник Московского университета. Сер. 9. Филология. 2004. № 2. С. 9-33.
10. Колесов В. В. Значение лингвистических трудов А. А. Шахматова для современного славянского языкознания. Вопросы языкознания. 1971. № 2. С. 53-61.
11. Колесов В. В. Историческая фонетика русского языка: учеб. пособие для вузов. Москва: Высш. школа, 1980. 215 с.
12. Колесов В. В. О некоторых особенностях фонологической модели, развивающей аканье. Вопросы языкознания. 1964. № 4. С. 151-154.
13. Колесов В. В. [Рец.:] Ф. П. Филин. Происхождение русского, украинского и белорусского языков. Ленинград: Наука, 1972. 655 с.
14. Мейе А. Общеславянский язык: пер с фр. / общ. ред. С. Б. Бернштейна. Москва: Издательская группа «Прогресс», 2000. - 500 с.
15. Риглер Я. Общеславянское значение проблемы аканья. Вопросы языкознания. 1969. № 3. С. 47-69.
16. Руделёв В. Г. К фонологической интерпретации русского аканья. Вопросы языкознания. 1963. № 2. С. 30-38.
17. Филин Ф. П. Происхождение русского, украинского и белорусского языков: историко-диалектологический очерк. Москва: Наука, 1972. 655 с.
18. Хабургаев Г. А. О фонологических условиях развития русского аканья. Вопросы языкознания. 1965. № 6. С. 55-63.
19. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. Харків: Акта, 2002. 1056 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз впливу субстрату на структури східнослов’янських мов, особливо на фонологічному рівні. Висвітлені субстратні інтерпретації історико-мовних явищ. Визначено характер мовної взаємодії східних слов’ян з іншими народами. Виділено типи мовного субстрату.
статья [22,4 K], добавлен 18.12.2017Усебічне розкриття поглядів європейських мовознавців XIX–XX ст. на питання теорії мовного субстрату, внесок лінгвістів у розробку субстратної моделі генезису й еволюції мов. Основні етапи розвитку загальної теорії субстрату в європейському мовознавстві.
автореферат [76,7 K], добавлен 11.04.2009Аналіз теорій походження українських імен. Наукове вивчення східнослов’янської антропонімії. Особливості у сфері найменування. Деякі діалектні відмінності у творенні варіантів імен. Специфіка ономастичної системи рідного народу. Семантика власного імені.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 11.09.2010Етапи розвитку лінгвогеографії. Пізнавальні можливості лінгвогеографічного методу. Систематизація значного діалектного розмаїття мов на лінгвістичних картах. Відтворення історії мови. Ідея підготовки "Загальнослов'янського лінгвістичного атласу".
реферат [35,4 K], добавлен 21.01.2011Іван Франко як основоположник українського перекладознавства, історія та головні етапи розвитку даної науки. Перекладознавчі дослідження між двома світовими війнами, погляди Миколи Зерова. Роль Максима Рильського в розвитку науки другої половини ХХ ст.
курсовая работа [80,2 K], добавлен 27.11.2013Проблеми фразеології у світлі наукових парадигм. Аспекти лінгвістичного аналізу фразеологічних одиниць у мовознавстві. Класифікація фразеологічних одиниць. Культурологічний аспект аналізу фразем, які не мають лексичних відповідників, у системі слів.
дипломная работа [105,4 K], добавлен 19.08.2011Історико-лінгвістичний аналіз процесів розвитку семантики чотирьох праслов'янських за походженням дієслівних лексем на позначення станів спокою ("спати", "лежати", "сидіти", "стояти") в українській мові, специфіки трансформаційних процесів у їх межах.
статья [20,1 K], добавлен 06.09.2017Багато мовознавців виникнення науки про мови датують 1660 р., інші — початком XIX ст.. У давньому мовознавстві виділяють чотири наукові традиції: давньоіндійську, давньокитайську, класичну - мовознавство в Давній Греції та Римі, давньоарабську.
реферат [25,6 K], добавлен 14.08.2008Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Розгляд проблеми термінології, визначення її місця у структурі мови. Термін як особлива лексична одиниця. Сучасні тенденції розвитку економічної термінології. Вивчення розвитку термінів в галузі економіки. Модель лексикографічного опису мовної динаміки.
статья [64,7 K], добавлен 17.08.2017Перша фіксація полонізму в українській мові і його слова-відповідника в польській мові. Можливості полонізму та його частотність в українській мові ХVІ – першої половини ХVII ст., значимість слова-відповідника і ступінь розповсюдження в польській мові.
автореферат [62,4 K], добавлен 10.04.2009Існуючі гіпотези щодо походження та етапів розвитку світових мов, оцінка їх переваг та недоліків. Закони, за якими розвиваються мови, зовнішні та внутрішні чинники даного процесу. Зв'язок розвитку мови з національним розвитком народу. Явище субстрату.
реферат [41,1 K], добавлен 22.11.2010Явище міжмовної омонімії та його вивчення у слов’янському мовознавстві. Причини появи міжмовних омонімів. Поняття "фальшиві друзі перекладача". Дослідження міжмовної омонімії у слов’янському та чеському мовознавстві. Чесько-українська міжмовна омонімія.
курсовая работа [267,6 K], добавлен 20.12.2012Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.
дипломная работа [673,2 K], добавлен 24.11.2010Поняття "запозичення" в сучасному мовознавстві. Термінологія як система. Шляхи виникнення термінів. Роль запозичень у розвитку словникового складу англійської мови. Запозичення з французької, німецької, російської, італійської та португальскої мови.
курсовая работа [80,8 K], добавлен 08.06.2015Порівняльно-історичне мовознавство другої половини XIX ст. продовжує вдосконалення прийомів наукового лінгвістичного аналізу. Встановлюються зв'язки мовознавства з іншими науками, формуються нові школи: натуралізм, психологізм, молодограматизм.
реферат [27,9 K], добавлен 14.08.2008Визначення поняття та класифікація словотворення в сучасному мовознавстві. Синтаксичні способи будови слів в англійській мові, використання скорочень, метафор та новотворів. Дослідження парадигми в мовознавстві та основні вимоги до рекламної лексики.
дипломная работа [97,3 K], добавлен 07.11.2010Предмет, об’єкт, завдання та напрями досліджень психолінгвістики. Передумови появи та періодизація розвитку даної науки. Дослідження особливостей процесу оволодіння іноземною мовою. Загальне поняття білінгвізму, психолінгвістичні аспекти перекладу.
дипломная работа [62,2 K], добавлен 23.09.2012Вивчення семантики та структури композитів з урахуванням здобутків у площині словотвірної номінації. Дослідження власних назв у будові композитних утворень в українському мовознавстві. Висвітлення експресивних та оцінних властивостей одиниць аналізу.
статья [25,0 K], добавлен 31.08.2017