Синтаксичні засоби реалізації прямого вибачення у сучасній німецькій мові
Аналіз і системний виклад синтаксичної структури вибачення у сучасній німецькій мові. Визначення різних імперативних конструкцій, характерних для реалізації вибачення. Синтаксичні засоби реалізації прямого мовленнєвого акту вибачення в німецькій мові.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.10.2018 |
| Размер файла | 33,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРЯМОГО ВИБАЧЕННЯ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
О.М. ШУМ'ЯЦЬКА, кандидат філологічних наук,
доцент кафедри міжкультурної комунікації та перекладу
Львівського національного університету імені Івана Франка
Анотація
німецький мова вибачення синтаксичний
У статті досліджено вибачення на синтаксичному рівні мови як ситуативно вмотивовану комунікативну одиницю, представлену окремим висловленням або сукупністю висловлень, поєднаних інтенцією перепросити співрозмовника за власну неправильну поведінку. Проаналізовано синтаксичні засоби реалізації прямого мовленнєвого акту вибачення у сучасній німецькій мові.
Ключові слова: мовленнєвий акт, синтаксис, комунікативний намір, висловлення, мовець, адресат.
Аннотация
В статье исследованы извинения на синтаксическом уровне языка как ситуативно мотивированная коммуникативная единица, представленная отдельным высказыванием или совокупностью высказываний, объединенных интенцией извиниться за собственное неправильное поведение. Проанализированы синтаксические средства реализации прямого речевого акта извинения в современном немецком языке.
Ключевые слова: речевой акт, синтаксис, коммуникативное намерение, высказывания, говорящий, адресат.
Annotation
The article examines apology on the syntactic level of the language as a situationally motivated communicative unit, represented by a separate utterance or a set of utterances combined with the intention to apologize to the interlocutor for wrong behavior. The syntactical means of realization of the direct speech act of apology in the modern German language are analyzed.
Key words: speech act, syntax, communicative intention, utterance, speaker, addressee.
Виклад основного матеріалу
Для вираження важливих комунікативних намірів у різних лінгвокультурах вживають етикетні мовні засоби, до яких належить також вибачення. Вибаченням називаємо коригувальну дію, комунікативна мета якої полягає в: а) уникненні конфлікту зі співрозмовником; б) звільненні від почуття провини; в) вияві поваги до співрозмовника. Правильна реалізація такого комунікативного наміру сприяє уникненню конфліктної ситуації та підтриманню успішної комунікації.
Мовні одиниці, які беруть безпосередню участь у міжособистісній комунікації, є предметом дослідження синтаксису, адже саме у сфері синтаксису постає момент повідомлення і комунікації, і головною в синтаксисі є функція спілкування [1, с. 172].
Мета пропонованої розвідки - аналіз і системний виклад синтаксичної структури вибачення у сучасній німецькій мові.
Для реалізації прямого вибачення у сучасній німецькій мові найчастіше використовують спонукальне, просте розповідне та підметове і додаткове підрядні речення з лексемою, яка позначає вибачення.
За результатами аналізу емпіричного матеріалу вдалося визначити наступні імперативні конструкції, характерні для реалізації вибачення:
а) Дієслово у 2 ос. одн. або множ. наказового способу (1) «Nimm die Hande von meinen Schultern».
«Entschuldige» [2, c. 51].
Мінімальна самостійна формула вибачення (Entschuldige/Verzeih) вживається у ситуаціях, коли адресатові відома причина висловлення вибачення, тобто привід для вибачення знаходиться у прагматичній пресупозиції.
б) Дієслово у наказ. спос. + особ. займен./іменник у називн. відм.
Така імперативна конструкція зумовлена закономірностями утворення форм імперативу в німецькій мові (Дієслово у наказ. спос. + особ. займен.) та бажанням мовця звернутися до співрозмовника по імені або за рангом (Дієслово у наказ. спос. + іменник у називн. відм.)
(2) «Entschuldigen Sie» [3, c. 62-63].
(3) «Verzeihen Sie», stammelte er [4, c. 264].
(4) «Entschuldige, Kind», sagte sie [5, c. 299].
в) Дієслово у наказ. спос. (+особ. займен./іменник у називн. відм.) + особ. займен./ іменник у дав. або знах. відм.
(5) «Entschuldigen Sie mich», sagte er, nahm seinen Stock und stand auf [6, c. 128].
Позначення мовця додає висловленню серйозності та в деяких випадках перетворює його на процес визначення ролей інтерактантів комунікації. Проте аналіз практичного матеріалу показує, що така імперативна конструкція вживається частіше без займенника у знахідному відмінку, оскільки зрозуміло, що таке висловлення звернене від мовця до адресата.
г) Дієслово у наказ. спос. (+особ. займен./іменник у називн. відм.) (+ присв. займ.) + іменник у знах. відм.
Мовленнєвий акт вибачення (далі МА вибачення), виражений у формі спонукального речення, може містити також позначення малефактивної дії, тобто причини висловлення вибачення.
«Entschuldigen Sie mein Fluchen» [7, c. 24].
ґ) Дієслово у наказ. спос. (+особ. займен./іменник у називн. відм.) + особ. займен у знах. відм.+ прислівник bitte (+ присв. займ.) + приймен. fur + іменник у знах. відм.
Така форма імперативної конструкції з позначенням виконавця дії, адресата висловлення та малефактивної дії вживається в офіційній комунікативній ситуації.
«Entschuldigen Sie mich bitte fur wenige Minuten» [2, c. 133-134].
Інколи мовець обирає форму питального речення для реалізації свого вибачення. Таке вибачення спрямоване, в основному, на вираження емоцій мовця та його бажання зовсім не впливати на рішення адресата стосовно вибачення ним дій мовця. Отож, первинна функція запитання не втрачає актуальності, оскільки мовець очікує реакцію свого співрозмовника на вибачення-запитання. Таке вибачення у формі запитання, згідно з аналізом фактичного матеріалу, зустрічається рідко:
«Verzeihst du mir?» [8, с. 49]
Часто висловлення вибачення реалізують повними поширеними реченнями, в яких мовець визнає свою провину, перепрошує і пояснює причину свого вчинку. Такі висловлення допомагають мовцеві здійснити додатковий вплив на слухача і змінити його ставлення до себе на краще.
Для простого розповідного речення характерні такі структури:
- Особовий займенник 1 особи одн./множ. + дієслово bitten в теп. часі + прийменник um + іменник Entschuldigung (+ іменник, що позначає адресата):
«Ich bitte um Entschuldigung, Fraulein Albrecht» [9, c. 149-150].
- Особ. займен. у наз. відм. + модальне дієсл. mussen (+ особ. займен. у знах. відм.) + дієслово entschuldigen
«Sie mussen mich jetzt entschuldigen» [2, c. 125].
У прикладі (10) структура простого розповідного речення поширюється особовим займенником (1-ої ос. одн.) у знахідному відмінку (mich), за допомогою якого мовець конкретизує себе як особу, яку слід пробачити.
Вибачення у німецькій мові може реалізуватися не лише простими реченнями, але й складними. Для реалізації вибачення у сучасній німецькій мові характерні такі типи складного речення: підрядне додаткове і підметове, сурядне та безсполучникове речення. Аналізуючи МА вибачення, реалізований складними реченнями, спираємося на результати дослідження складних МА В. Карабана. Під поняттям «складний мовленнєвий акт» автор розуміє комплекс двох або більше актомовленнєвих функцій (далі МА-функцій) та дискурсивного акту зв'язування. Складний МА - це не-мінімальна одиниця мовлення, яка первісно має складну актомовленнєву інтенцію [10, с. 14-15]. За структурою, функцією компонентів та смислом серед складних МА В. Карабан виокремлює три типи: комплексні, складені й композитні [10]. Аналіз практичного матеріалу показав, що усі три типи мовленнєвих актів присутні в німецькій мові.
В. Карабан розглядає комплексні МА як єдність простих МА, поєднаних субордина- тивним прагмасемантичним зв'язком [10, с. 54]. На думку автора, такі акти складаються щонайменше з двох простих МА-функцій, одна з яких формує головний МА (тезис), що визначає ілокутивну силу усього складного МА, а інша - МА іншого типу, який слугує обґрунтуванням/доповненням першого.
У комплексних МА вибачення між МА-функціями існує з'ясувальний зв'язок. Аналіз матеріалу дав змогу виокремити у складному МА вибачення два підтипи. Перший реалізує МА- функцію вибачення, а інша МА-функція виступає як з'ясування причини висловлення. Таким чином, для прямих МА вибачення, передумовою яких є висловлення жалю з приводу певної малефактивної дії, існують такі синтаксичні моделі реалізації в межах складного речення:
- Дієслово у наказ. спос. + особ. займен. у наз. відм. + особ. займен. у дав./знах. відм. + підрядне додаткове речення зі сполучником dass/wenn:
Verzeihen Sie mir, wenn ich jetzt nur an mich denke [11, c. 274-275].
У висловленнях такого типу мовець не лише просить вибачення у свого співрозмовника (Verzeihen Sie mir), але й чітко наводить причину, тобто висловлює свою помилку (wenn ich jetzt nur an mich denke).
- Дієслово у наказ. спос. + особ. займен. у наз. відм. + підрядне додаткове речення зі сполучником dass + головне речення зі сполучником aber:
Entschuldigen Sie, dass ich Sie store aber ich habe so lange nach Ihnen gesucht [12, c. 42-43].
- просте розпов. реч. + просте розпов. реч.
«Sie mussen mich jetzt entschuldigen. Ich bin am Ende meiner Kraft» [2, c. 125].
У наведеному прикладі мовець просить вибачення в адресата за те, що через втому не може продовжувати розмову з ним.
За В. Карабаном, композитні МА - це тип складного МА, компоненти якого (МА- функції) поєднані координативним прагмасемантичним зв'язком [10, с. 69]. Композитний МА загалом характеризується копулятивним, зіставним, протиставним, каузальним та розділовим актами зв'язування [10]. Аналіз досліджуваного корпусу показав, що в композитних мовленнєвих актах МА-функція вибачення, зазвичай, поєднується з МА інших типів (наприклад, визнання, повідомлення, відмова тощо) копулятивним або протиставним зв'язком, який позначають сполучниками und, aber, які інколи виражені умовно (безсполучникове речення). Так, наступні приклади ілюструють композитні МА, частини якого поєднані протиставним зв'язком:
- Дієслово у наказ. спос. + особ. займен. у наз. відм. + головне речення зі сполучником aber:
«Entschuldigen Sie, aber ich habe jetzt wirklich keine Zeit» [12, c. 19].
Протиставний сполучник aber у висловленні вибачення підкреслює безвихідність ситуації, в якій мовець не може інакше діяти. Здебільшого такі ситуації вибачення містять відмову. Щоб не видатися неввічливим, грубим чи непривітним, мовець перепрошує адресата за те, що не може йому допомогти.
- Дієслово у наказ. спос. + особ. займен. у наз. відм. + головне речення без сполучника:
«Entschuldigen Sie, ich habe mich nicht vorgestellt. GerdSchwarz» [13, c. 141].
Складні безсполучникові речення, які реалізують інтенцію вибачення, мають за мету висловити вибачення, повідомити причину висловлення та виразити жаль з приводу скоєної негативної дії.
- Спонук. реч. + повне / неповне розпов. реч.
«Entschuldigen Sie! War nicht personlich gemeint» [7, c. 491-492].
«Entschuldigen Sie», sagte er zu Kate Hegstrom. «Aber ich hatte zu telefonieren» [7, c. 513-514].
Інколи вираження лише вибачення та жалю з приводу здійсненої помилки мовцеві видається замало, тоді він намагається врятувати ситуацію, гармонію у стосунках зі співрозмовником чи просто показати себе ввічливим за допомогою збільшення об'єму свого висловлення, наприклад:
- Дієслово у наказ. спос. + особ. займен. у наз. відм. + головне речення зі сполучником aber + нове просте розповідне речення:
«Entschuldigen Sie, aber ich habe zu arbeiten. Sie kommen besser ein andermal wie- der» [12, c. 42-43].
У наведеному прикладі мовець не може приділити часу на розмову з адресатом. Як увічлива людина він перепрошує за свою поведінку, пояснюючи це своєю зайнятістю, і пропонує слухачеві прийти іншого разу, що показує його готовність та бажання спілкуватися зі слухачем у інший зручний час. Таким чином, мовець прагне уникнути виникнення в адресата негативної думки про нього.
Складені МА В. Карабан вважає найбільш прагматизованими складними мовленнєвими одиницями, які формуються лише на основі прагматичних перлокутивних відношень між компонентами. У цих МА компоненти пов'язані таким чином, що здійснення перлокутивної мети першого компонента уможливлює здійснення перлокутивної мети другого [10, с. 79-80]. Приклад (19) ілюструє складений МА вибачення, який розпочинається метамовленнєвим актом, вираженим представленням особи:
«Ich bin's. Sven. Entschuldige bitte die spate Storung. Aber ich muss mit dir reden» [12, c. 90-91].
Згідно з аналізом фактичного матеріалу, складений МА вибачення рідко зустрічається в німецькій мові. Альтернативними синтаксичними моделями, характерними для прямих імпліцитних вибачень, є:
а) просте розповідне повне речення:
Займенник es/das + дієслово tun у 3 особі одн. теп. часу + особ. займенник ich у дав. відм. + прислівник leid (+ іменник):
«Wenn du mal wieder ein kleines Verhaltnis hast», sagt sie, «erzahl dem Madchen nie etwas von deinen anderen Lieben. Verstehst du?»
«Ja», erwidere ich. «Es tut mir leid, Gerda» [14, c. 409-410].
б) просте розповідне неповне речення характеризується елімінацією займенника es:
Дієслово tun у 3 особі одн. теп. часу + особ. займенник ich у дав. відм.+ прислівник leid
(+ іменник):
«Es nervt einfach», sagte Ina.
«Tut mir leid», sagte Esther [5, c. 82].
в) підрядне підметове речення:
Займенник es + дієслово tun у 3 особі одн. теп. часу + особ. займенник ich у дав. відм. + прислівник leid (+ іменник) + підрядне підметове речення зі сполучником dass:
«Es tut mir leid, dass ich Sie gestofien habe», sage ich [14, c. 226-227].
г) складне безсполучникове речення:
Дієслово tun у 3 особі одн. теп. часу + особ. займенник ich у дав. відм.+ прислівник leid + головне речення:
«Tut mir Leid, das weifi ich nicht» [15, c. 133].
ґ) складне речення з різними типами зв'язку:
Займенник es + дієслово tun у 3 особі одн. теп. часу + особ. займенник ich у дав. відм. + прислівник leid (+ іменник) + головне речення зі сполучником aber + підрядне додаткове речення зі сполучником dass:
«Es tut mir aufierordentlich leid, meine Herren, aber ich sehe gerade, dass kein Tisch frei ist» [14, c. 24].
д) декілька окремих речень:
«Das tut mir leid, Joan. Ich glaubte nicht, dass du aufwachen wurdest» [7, c. 304-305].
Висловлення вибачення функціонують у діалогічному мовленні, яке характеризується широким спектром вживання еліптичних структур, тому мовець часто продукує вибачення, використовуючи еліптичні речення зі структурою: іменник Entschuldigung/Verzeihung (+ іменник, що позначає адресата), наприклад:
Verzeihung, Herr Baron [9, c. 245]
Аналіз практичного матеріалу дав змогу виділити предикативні і непредикативні, поширені й еліптичні форми реалізації вибачення у сучасній німецькій мові. До них належать різні синтаксичні конструкції, найпродуктивнішими з яких є імперативні конструкції, повні та неповні розповідні речення із лексемою вибачення, еліптичні речення з лексемами вибачення, складні безсполучникові речення із семами вибачення з модальними дієсловами, повні й еліптичні розповідні та спонукальні речення із лексемами вибачення з модальними словами, які підсилюють висловлення.
Наведений перелік моделей свідчить про важливість інтенціонального змісту у висловленні вибачення, ілокутивна частина якого є обов'язковою. Мовець повинен вербально виразити свій жаль з приводу виконаної ним/потенційної негативної дії, продемон- струвати готовність загладити провину або виявити бажання відшкодувати завдану шкоду для збереження хороших стосунків зі співрозмовником. Пропозиційна частина є факультативною, оскільки провина мовця, як правило, відома обом сторонам і є загальною прагматичною пресупозицією. Називаючи пропозиційну частину висловлення мовець експліцитно визнає свою провину, що є показником неформальності вибачення, добровільним виходом за рамки мінімально необхідної мовленнєвої дії для кращого і чіткішого вираження свого жалю та каяття.
Як засвідчили результати зібраного корпусу, структура вибачень не обмежується рівнем речення і типовими синтаксичними конструкціями. Корпус містить також складені МА, які складаються з двох або більше МА, виражених відповідними синтаксичними конструкціями.
Список використаних джерел
1. Реформатский А.А. Введение в языковедение / А.А. Реформатский. М.: Аспент Пресс, 1996. 536 с.
2. Blyton E. Hanni und Nanni. Die lustigen Zwillinge / Enid Blyton. Munchen: F. Schneider, 1990. Sammelband 6. 318 s.
3. Durrenmatt Fr. Die Physiker / Fr. Durrenmatt. Zurich: Diogenes Verlag, 1985. 93 s.
4. Link Ch. Die Rosenzuchterin / Ch. Link. Munchen: Goldmann Verlag, 2002. 608 s.
5. Konsalik H.G. Auch das Paradies wirft Schatten / H.G. Konsalik. Munchen: Goldmann Verlag, 2001. 96 s.
6. Gast-Schmidt H. Ich bin nicht so wie du / H. Gast-Schmidt. Berlin: Erika Klopp Verlag GmbH, 1978. 172 s.
7. Mai M. Die geheimnisvolle Tur [E-Book] / M. Mai. Munchen: Deutscher Taschenbuch Verlag, 2012. 147 s.
8. Nossack H.E. Der Fall d'Arthez / H.E. Nossack. Berlin: Suhrkamp, 1968. 324 s.
9. Johnk A. Diesmal werde ich es schaffen / А. Johnk. Bergisch Gladbach: Bastei Lubbe, - 287 s.
10. Карабан В.И. Сложные речевые единицы: прагматика английских асиндетических полипредикативных образований / В.И. Карабан. К.: Высшая школа, 1989. 131 c.
11. Durrenmatt Fr. Die Ehe des Herrn Mississippi / Fr. Durrenmatt. Zurich: Diogenes Verlag, 1985. 219 s.
12. WeiR P. Stucke / P. WeiR. Berlin: Henschelverlag, 1979. 694 s.
13. Neuhaus N. Unter Haien [E-Book] / N. Neuhaus. Munster; Berlin: Prospero Verlag, 2009. 1011 s.
14. Kurbjuweit D. Kriegsbraut / D. Kurbjuweit. Berlin: Rowohlt, 2011. 333 s.
15. Wolf Chr. Der geteilte Himmel / Christa Wolf. Halle (Saale): Mitteldeutscher Verlag, 1971. 270 s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.
статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013Дослідження синтагматики параболізмів, представленої у німецькій мові через сполучуваність слів у фіксованих словниками лексико-синтаксичних варіаціях біблійних притч і їх модифікацій. Структурні моделі їх сполучуваності за лексико-граматичними класами.
статья [191,5 K], добавлен 07.08.2017Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.10.2012Визначення поняття гендеру, історія його дослідження. Прояви гендерної дискримінації у мові. Правила мовленнєвої поведінки в офіційних сферах. Проблема ідентифікації родових маркерів в сучасній англійській мові. Засоби лінгвістики у вираженні гендеру.
курсовая работа [65,8 K], добавлен 28.04.2014Визначення терміну "Займенник" та "Відносний займенник" у німецькій мові. Питальні займенники; приклади питальних займенників і вживання їх у сучасному мовленні. "Man" та "einer", "eine", "eines", "nichts" та "jemand" та вживання їх у мовленні.
презентация [1,1 M], добавлен 15.12.2015Дослідження лексико-граматичних засобів і механізмів відображення категорії каузативності в сучасній іспанській мові. Основні способи вираження індивідуального прояву учасників комунікації завдяки використанню маркерів причинно-наслідкових зв'язків.
статья [26,7 K], добавлен 29.01.2013Вивчення семантики та структури композитів з урахуванням здобутків у площині словотвірної номінації. Дослідження власних назв у будові композитних утворень в українському мовознавстві. Висвітлення експресивних та оцінних властивостей одиниць аналізу.
статья [25,0 K], добавлен 31.08.2017Категорія ввічливості у лінгвістиці. Мовні засоби реалізації позитивної і негативної ввічливості у мовленнєвих актах, науковій прозі та художній літературі. Оволодіння засобами мовного етикету на заняттях з англійської мови у середніх навчальних закладах.
дипломная работа [110,3 K], добавлен 25.06.2011Дослідження становлення герундія в англійській мові та поняття вторинної предикації. Статус герундіальної дієслівної форми. Поняття предикативності та її види. Структурні особливості засобів вираження вторинної предикації. Синтаксичні функції герундія.
курсовая работа [88,2 K], добавлен 12.10.2013Дієслово, як частина мови. Граматична категорія часу в англійській мові. Проблема вживання перфектних форм. Функціонування майбутньої та перфектної форм в сучасній англійській літературній мові на основі творів американських та британських класиків.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 02.06.2015Види і форми артикля. Неозначений та означений артиклі. Функціональні властивості артикля в іспанській мові. Відтворення артиклів в українській мові. Застосування артиклів в різних ситуаціях і контекстах, контекстуально-ситуативний прояв їх значень.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 20.10.2016Поняття синтаксису; типи синтаксичного зв’язку у словосполученні. Види німецьких речень та порядок слів у них (узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання та ізафет). Характеристика зв'язку слів в підрядних реченнях.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 13.04.2014Категорія перехідності - неперехідності в англійській мові. Синтаксичні, лексико-семантичні і семантіко-синтаксичні характеристики дієслів. Типи перехідних дієслів: підклас "give", "eat", "drink", "shrug", їх використання в конкретній мовній ситуації.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 14.11.2010Предмет і завдання словотвору. Суфіксація та префіксація як спосіб словотвору. Спосіб словотвору без зміни наголосу та написання. Зміна місця наголосу, чергування звуків, складання слів, скорочення як спосіб словотвору в сучасній англійській мові.
реферат [43,8 K], добавлен 25.02.2016Тема англійських запозичень німецької мови як об'єкт вивчення для багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів. Головні позамовні чинники, які стимулюють входження англо-американізмів у лексико-семантичну систему німецької мови, їх використання.
статья [14,2 K], добавлен 05.03.2012
