Теоретичні засади визначення неологізмів у сучасному слов’янському мовознавстві

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Теоретичні засади визначення неологізмів у сучасному

слов'янському мовознавстві

Ємчура Н.

Стаття присвячена центральному поняттю неології - неологізму, зокрема проблемі визначення неологізмів у сучасному українському, російському та чеському мовознавстві. Особливу увагу приділено основним критеріям до визначення поняття «неологізм», синтезуються різні дефініції цього поняття, осмислюється сутність термінів «інновація», «новотвір» та «неологізм». Ключові слова: неологія, нове слово, неологізм, лексична інновація, новотвір, номінація. неологізм новотвір термін

Статья посвящена центральному понятию неологии - неологизму, в частности проблеме определения неологизмов в современном украинском, русском и чешском языкознании. Особое внимание уделяется главным критериям к определению понятия «неологизм», синтезируются разные дефиниции этого понятия, осмысливается сущность терминов «инновация», «новообразование» и «неологизм». Ключевые слова: неология, новое слово, неологизм, лексическая инновация, новообразование, номинация.

The article is devoted to the main notion of neology - neologism, especially to the problem of the determination of neologisms in modern Ukrainian, Russian and Czech linguistics. Special attention is paid to the main criteria in the determination of “neologism”, different definitions of this notion are synthesized, the essence of the terms “innovation”, “new formation” and “neologism” is thought over. Key words: neology, new word, neologism, lexical innovation, new formation, nomination.

Лексична система кожної мови формується протягом багатьох віків, перебуває у безперервному русі, постійно оновлюється, збагачується та вдосконалюється. Однак, незважаючи на постійний розвиток, мова зберігає ознаки стабільності, завдяки чому виступає основним засобом комунікації між поколіннями, обумовлюючи можливість взаєморозуміння між носіями мови. Саме динамічні процеси є свідченнями сутності мови як живого організму, як єдності стабільного та змінного. Питання мовної еволюції завжди цікавили лінгвістів, але стрімкий характер процесу оновлення лексичного складу на межі століть зумовив актуалізацію проблем, пов'язаних з аналізом саме лексичних інновацій. Основним джерелом поповнення мови завжди були нові слова, які виникали у мові для номінації нових предметів, явищ, для вираження нових понять. Для визначення нових лексичних одиниць у сучасному мовознавстві використовуються такі терміни, як «інновація», «новоутворення» (або «новотвір») та «неологізм». Найпоширенішим терміном у сучасних Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2010. Спеціальний випуск 34 лінгвістичних дослідженнях є неологізм, проте на сучасному етапі є доволі «модним» використання терміна «інновація».* Термін «інновація» застосовується для позначення змін, нововведень на будь-якому рівні мовної системи. Виділяють інновації морфемні, словотвірні, лексичні, фразеологічні та граматичні [6, 104].

У нашій роботі терміни «лексична інновація» та «неологізм» будемо розглядати як синоніми. О. А. Сербенська зауважує, що інновації - це «новотвори, запозичення, а також включення і входження в мову, зумовлені перерозподілом значень у видах і жанрах мовлення; це і відродження слів і висловів з минулих епох» [12, 108]. Термін «новоутворення» застосовується стосовно будь-яких інновацій - інновацій різних рівнів мови, або стосовно словотворчих неологізмів - однієї з груп нових номінативних одиниць [11, 4]. З наведених дефініцій стає очевидним, що поняття «інновація» та «новотвір» перебувають у родо- видових відношеннях і співвідносяться як ціле та частина. Подібну думку стосовно визначення терміна «новоутворення» висловлює Ю. К. Волошин. Під лексичним новоутворенням автор розуміє «знову створене на матеріалі рідної мови у повній відповідності до існуючих у мові словотвірних моделей (рідше запозичене) слово чи словосполучення, яке позначає нове, раніше невідоме поняття, предмет, галузь науки, рід заняття, нову професію і т.д.» [2, 8]. Таке визначення доповнює трактування новоутворення, вказуючи на об'єкт номінації, яким виступає поняття, раніше не існуюче. Не викликає сумніву той факт, що термін «неологізм», який співіснував разом з іншими подібними термінами на позначення нових реалій, виявився найуживанішим та «найжиттєздатнішим». Нерідко його вживають поряд з термінами «інновація», «оказіоналізм», «потенційне слово», «новотвір», однак мовознавці висловлюють різні погляди щодо їхнього співвідношення. «Дослідники неології часто стикаються з проблемою визначення «справжнього» неологізму, тобто слова, яке має перспективу стати повноправним елементом лексичної системи, на відміну від оказіоналізму» [20, 141]**. Такі термінологічні розбіжності свідчать про багатогранність поняття «неологізм», складність його структури та проблему визначення неологізмів.

На сьогодні проблема неологізмів актуалізована у численних лінгвістичних дослідженнях як українських, так і зарубіжних вчених. Неабиякий інтерес науковців до нових слів породжує слушні зауваження щодо високої «неогенності» ХХ століття, «неологічного буму» [3, 37], який на сучасному етапі переживає кожна мова. Активізація вивчення інновацій сприяла виокремленню особливої галузі теоретичних та прикладних досліджень, нової лінгвістичної науки - неології. Протягом останніх років були створені спеціальні центри дослідження англійської, німецької, французької, чеської, російської неології, де учені фіксують та аналізують нові слова і їх значення, вивчають моделі їх утворення, здійснюють лексикографічну розробку.

Увага мовознавців до нової динамічної частини словникового складу знайшла своє вираження у лексикографічному описі неологізмів, тобто укладанні словників нових слів. Іноземні дослідження словників неологізмів вказують, що приблизно 60 % одиниць входять до складу загальних тлумачних словників. Неоднозначні, а часто й суперечливі погляди мовознавців супроводжують центральне поняття неології - неологізм. Незважаючи на різноманітність трактувань неологізмів, методів їх визначення та дослідження, єдиного підходу до розв'язання проблеми неологізмів не існує. Відсутнє також однозначне і загальноприйняте тлумачення цього терміна. Виходячи з цього, актуальними залишаються питання природи неологізмів, причин появи нових слів чи нових значень, питання про співвідношення терміна «неологізм» з іншими термінами неології. Мета нашої статті - проаналізувати основні критерії та засади визначення неологізмів, зокрема в українському, російському та чеському мовознавстві, сформулювати оптимальне визначення неологізму. Для розуміння поняття «неологізм» варто звернутися до причин виникнення лексичних інновацій. Як слушно зауважує Д. В. Мазурик, усі дослідники інноваційних процесів у лексичному складі мови сходяться на тому, що виникнення нових слів, як і нових значень, зумовлено двома основними причинами: 1) потребою назвати нове поняття - euroљek, stшedolevэ, stшedopravэ, ilegбl; 2) бажанням дати нове (виразніше чи коротше) найменування тій реалії зовнішнього світу, яка вже має назву [10, 52] - IИO (identifikaиnн инslo osoby), StB (estйbбctvн). Неологізми служать, з одного боку, для номінації нових чи ще не названих понять, реалій, а з другого - для заміни попередніх найменувань новими, зумовленої різними чинниками: тенденціями до мовної економії, уніфікації номінативних моделей, виразнішого, точнішого найменування, експресивно-стилістичного оновлення, з причин соціально-політичного, пуристичного, евфемістичного характеру [14, 427].

Неологізми виникають як наслідок свідомого пошуку найоптимальнішого найменування певних реалій соціуму, які спричинені Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2010. Спеціальний випуск 36 змінами у суспільно-політичній, економічній, науково-технічній та культурній сферах, глобалізаційними процесами чи змінами у сфері повсякденного життя окремої людини. Оскільки поява нових слів пов'язана із новими обставинами та подіями у житті суспільства, проблему неологізмів потрібно вивчати з соціолінгвістичного погляду, тобто варто дослідити, наскільки соціально мотивованими є зміни у лексичній системі мови. Останнім часом актуальним є питання ставлення мовців до нових слів, факт колективного схвалення чи відкидання неологізмів. У сучасному мовознавстві загальновизнаними є декілька основних критеріїв до визначення терміна «неологізм», серед яких виділяємо хронологічний, стилістичний критерії, критерій мовного простору, лексикографічний, структурний, денотативний та психологічний критерії. При визначенні конкретних лексичних одиниць як неологізмів досить часто застосовується критерій часу, або хронологічний критерій, згідно з яким «неологізми - це нові слова будь-якого періоду по відношенню до будь- якого із попередніх періодів, тобто такі слова будь-якого періоду, які не існували у попередній період» [9, 14]. Проте, як зазначає Н. З. Котелова, потрібно визначити часові рамки двох періодів, щоб трактувати певну лексичну одиницю як неологізм. Хронологічним критерієм визначення неологізмів керувалися укладачі словників нових слів чеської мови Novб slova v иeљtinм. Slovnнk neologizmщ 1 (1998), який описує новий лексичний матеріал 1985-1995 рр., та Novб slova v иeљtinм. Slovnнk neologizmщ 2 (2004), який охоплює нову лексику 1996-2002 рр. При порівнянні нового лексичного матеріалу, який закріплений у першому словнику, та нових лексичних одиниць, які подані у другому, ми виявили певний зв'язок між ними. Значна частина неологізмів попереднього періоду (1985-1995) стала основою для утворення похідних слів (euroatlantickэ - auroatlantik, euroatlantizmus, manaћer - manaћerka, manaћovбnн, manaћerizmus, manaћerstvн). Розширилася семантика та сфера вживання численних неологізмів. Однак ми вважаємо, що хронологічний підхід не є вичерпним, оскільки не вирішує низки проблем, пов'язаних із датою виникнення певної інновації, встановленням точку відліку в «житті» конкретного новотвору. Тому такий критерій, на нашу думку, потребує уточнення. Хронологічний критерій тісно пов'язаний із стилістичним критерієм, згідно з яким до неологізмів відносять такі лексичні засоби, які характеризуються як нові і мають відтінок «новизни». «Природа неологізмів найчастіше виявляється у тому, що неологізми називають новий предмет чи явище дійсності, що збагачують виражальні засоби мови, або їхнє визначення переходить у стилістичний рівень, де неологізми протиставляються архаїзмам» [19, 10]. З огляду на те, що неологізми мають стилістичне забарвлення та пов'язані з певним історичним періодом розвитку мови, у межах сучасного словникового складу вони являють собою опозицію архаїзмам і застарілим словам. МОВОЗНАВСТВО 37 Основною ознакою лексичної інновації у наведеному розумінні є його «новизна». Саме таке визначення неологізму подано у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови»: «це нове слово, словосполучення, фразеологічний зворот, що з'являється у мові» [1, 770]. Подібна дефініція наводиться і в енциклопедії «Українська мова»: «це слово, а також його окреме значення, вислів, які з'явилися у мові на певному етапі її розвитку (загальномовні неологізми) або були вжиті тільки в певному акті мовлення, тексті чи мові конкретного автора (стилістичні або індивідуально-авторські неологізми)» [14, 426-427].

Таке визначення містить диференціацію понять «власне неологізм» та «індивідуально- авторський неологізм», проблема співвідношення яких є предметом дослідження багатьох мовознавців. Доволі проста дефініція неологізмів, яка ґрунтується на трактуванні лексичних інновацій з погляду «новизни», представлена у передмові до словника неологізмів «Нові слова у чеській мові» (Novб slova v иeљtinм). До неологізмів тут відносять «нові найменування, нові слова та вирази, слова з новими значеннями» [18, 15]. Спільним для всіх неологізмів, з погляду стилістичного та хронологічного критеріїв, є своєрідне маркування часом, яке виявляється у незвичності, «свіжості» на фоні мовних норм, які зафіксовані у наукових посібниках та словниках. Однак більшість дослідників зауважують, що «критерій «новизни», який виокремлюють як основну ознаку неологізму, доволі нечіткий, позбавлений конкретики, всеосяжний» [8, 29]. Місткість і нечіткість цього критерію зумовлює значну частку суб'єктивізму в процесі зарахування того чи іншого слова до класу неологізмів [10, 55]. Іншим підходом до аналізу неологізмів є критерій мовного простору, тобто сфери вживання, де виникають лексичні інновації. При цьому можуть використовуватися наступні показники слова як нового утворення для позначення нових реалій чи відображення «старих» понять: 1) у мовах взагалі; 2) у певній національній мові; 3) у літературній мові; 4) у конкретній підмові [9, 16]. Неологізми, на думку чеського мовознавця П. Гаусера, - це слова, які вживає менше коло мовців (інколи навіть сам автор) та які поступово поширюються, поки не стануть загальновживаними, та втрачають відчуття «новизни». «Неологізмами можемо вважати такі лексичні одиниці, які дотепер не були частиною словникового складу, однак мають можливість нею стати» [16, 44].

Поняття «неологізм» набуває ширшого змісту, якщо взяти до уваги те, що, крім інновацій літературної мови, є велика кількість одиниць, що існували у мові раніше, але перебували на «периферії» його системи, були обмежені у своєму функціонуванні певними «підмовами» або Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2010. Спеціальний випуск 38 підсистемами. До таких одиниць належать терміни, професіоналізми, сленгізми, жаргонізми [5, 4]. У момент своєї появи неологізми входять до пасивної лексики мовної підсистеми, згодом вони можуть ставати загальновживаними та ввійти до сфери активного вжитку мови. При визначенні неологізмів мовознавці виділяють також лексикографічний критерій, згідно з яким до неологізмів належать слова, не зафіксовані у словниках. На нашу думку, даний критерій є відносним та відсутність слова у словниках не можна сприймати як основний підхід до виявлення лексичних інновацій, оскільки певні слова, що їх нині не знаходимо у словниках, короткий проміжок часу можуть буди зафіксовані у словниках, не втративши повністю відтінок «новизни». Сутність структурного критерію визначення неологізмів полягає у співвідношенні форми та змісту. Враховуючи той факт, що форма і зміст виступають основними чинниками при визначенні нових слів, неологізми розглядаємо як нові за формою і нові за змістом - новотвори на позначення нових понять чи явищ дійсності (hnutн Greenpeace, humanitбrnн gesto, hyperinflace, mzdovб regulace, ozonovэ zбkon, pragocentrizmus), нові за формою та частково за змістом - лексичні інновації на позначення «старих» понять, які уже зафіксовані у номінативному корпусі мови (cash - hotovй penнze, supermarket - obchodnн dщm, lнdr - vщdce, homeless - bezdomovec), нові за змістом і з давно існуючою формою - семантичні неологізми або неосемантизми - наявні у лексичній системі мови слова, на які накладається нове значення (deљtnнk - ochrannэ bezpeиnostnн deљtnнk NATO; mechanizmus - politickэ mechanizmus, spustit mechanizmus jednбnн; jednobarevnэ - jednobarevnб vlбda; chodba - chodba vlбdy; nemoc - nemoc spoleиnosti). Прихильники структурного підходу розуміння лексичних інновацій зараховують до неологізмів «тільки ті слова, які володіють абсолютною структурою, формальною новизною; зазвичай це унікальні звукосполучення, які сприймаються як неподільні, непохідні, немотивовані одиниці» [11, 10]. Проте, як зазначає А. В. Янков, нові морфеми, які частково або повністю змінюють форму, виникають у мові рідко [15, 26]. Ми вважаємо, що подібне твердження буде правильним і стосовно нових слів, які мають абсолютно нову форму, не обумовлену попередньою мовною традицією та не запозичену з іншої мови. Найпоширенішим для визначення неологізмів є денотативний критерій, про що свідчить чисельність дефініцій лексичних інновацій, які відповідають розумінню неологізмів як слів, словосполучень або зворотів для позначення нових понять, предметів чи явищ, нових об'єктивних реалій. Так, наприклад, у «Словнику лінгвістичних термінів» неологізмом вважається «слово чи мовний зворот, створені для позначення нового предмета чи вираження нового поняття» [4, 151].

Як доводять сучасні дослідження у царині неології, «найчисельнішою групою неологізмів є ті, які дійсно позначають нові реалії і поняття. …У той же час появилося багато неологізмів, які позначають раніше відомі реалії» [11, 9]. Таким чином, наведений критерій не враховує іншого аспекту, про який йшлося вище: виникнення новоутворень обумовлено бажанням мовців дати виразніше, експресивніше чи «економніше» визначення понять чи явищ дійсності, які уже мали вираження у лексичній системі мови. У деяких концепціях значний наголос робиться на психологічному критерії, згідно з яким основною засадою визначення слів як неологізмів вважається відчуття «новизни» з боку мовців. Психологічний критерій певною мірою пов'язаний зі стилістичним, спільним для яких є відтінок «новизни», проте перший з них робить головний акцент на суб'єктивному, індивідуальному сприйнятті мовцем інновації, а другий - на новизні на фоні мовних норм конкретного періоду. С. І. Тогоєва зауважує, що архаїзми можуть сприйматися носіями мови у відповідності до їх життєвого досвіду як нові, невідомі їм одиниці [13, 94]. Автор дійшла такого висновку на основі дослідження лексики художньої літератури середини ХIХ ст., у результаті якого виявила, що молоді реципієнти сприймають слова пасивної лексики як нові, наприклад, іменник погост.

Кожен з наведених критеріїв є важливим, однак при визначенні поняття неологізму варто застосовувати комплексний підхід. На нашу думку, слушним є визначення неологізму Д. В. Мазурик: «неологізм - це слово, значення слова чи стійке сполучення слів, які сформувалися в мові упродовж певного історичного періоду для найменування нової об'єктивної реалії, відповідають усім нормам сучасної літературної мови і можуть увійти до її активного лексикону» [10, 169]. Дане визначення окреслює причини виникнення нових слів та їх співвідношення з мовною нормою. Вагомий внесок у дослідження поняття «неологізм» зробила Ж. В. Колоїз. На її думку, у широкому розумінні неологізмом можна вважати все те нове, що характеризує зміни і розвиток мови. У залежності від мовного рівня неологізми доцільно було б диференціювати на лексичні, семантичні, фразеологічні, граматичні тощо [7, 81].

Терміном «неологізм» можна означити кожну новопредставлену одиницю номінативного характеру, номему, поява якої зумовлюється потребами номінації або переномінації [8, 35]. Комплексним підходом до розуміння поняття неологізму керувалися автори Енциклопедичного словника чеської мови: «неологізм - це лексична одиниця, яка у порівнянні з існуючими одиницями словникового складу сучасної мови виділяється новизною як з погляду виникнення, так і з функціонального погляду» [17, 284]. Дане визначення характеризує неологізми з двох поглядів: структурного, згідно з яким виділяють словотвірні неологізми, запозичення, неосемантизми, словосполучення і фраземи, та з Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2010. Спеціальний випуск 40 функціонального, відповідно до якого до неологізмів відносять оказіоналізми, індивідуалізми, модні слова та слова, характерні для певної епохи. Враховуючи вище зазначені підходи до визначення неологізмів, ми трактуємо їх як нові лексичні одиниці та нові значення, які пов'язані з певним історичним періодом розвитку мови та виникли на позначення нових понять і реалій, сприймаються свідомістю мовців як нові та можуть увійти у сферу активного вжитку.

Отже, у лінгвістичній науці останніх десятиліть, зокрема у наукових працях про лексичні інновації, окреслилася тенденція до розширення змісту поняття «неологізм». Його визначають не просто як нове слово, словосполучення чи вираз, а й виділяють наступні властивості неологізмів: приналежність до конкретного періоду часу, наявність часткової незвичності на фоні мовних норм та певної сфери вживання, новизна плану вираження та плану змісту у різних співвідношеннях, відчуття «новизни» з боку сприймання мовцями.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2007. - 1736 с.;

2. Волошин Ю. К. Новообразования и собственно неологизмы современного английского языка (опыт дифференциации новых слов): автореф. дис… канд. филол. наук: спец. 10.02.04. - М., 1971. - 20 с.;

3. Гак В. Г. О современной французской неологии // Новые слова и словари новых слов. - Л.: Наука, 1978. - С. 37-52;

4. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища школа, 1985. - 360 с.;

5. Зацний Ю. А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу. - Л.: ПАІС, 2007. - 228 с.;

6. Інноваційні процеси в лексиконі та граматичному ладі сучасної української мови. Проект ДФФД: № 07.07/5/ Під кер. Карпіловської Є. А. // Фундаментальні орієнтири науки. - К.: Академперіодика, 2005. - С. 98-127;

7. Колоїз Ж. В. До питання про диференціацію основних понять неології // Вісник Запорізького державного університету: Філологічні науки. - 2002. - №3. - С. 78-83;

8. Колоїз Ж. В. Основні підходи до визначення лінгвістичного статусу неологізму // Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету

Размещено на Allbest.ru