Особливості інноваційних дериватів-локативів у жаргонах української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості інноваційних дериватів-локативів у жаргонах української мови

Анотація

Ключові слова: дериват, жарґон, інновації, лексико-словотвірна категорія, мотивація, словотвірна категорія, твірна основа, формант.

Annotation

Key words: derivative, jargon, innovations, lexical-word-formative category, motivation, word-formation category, formation stem, formant.

Цією статтею продовжуємо наші дослідження інноваційних дериватів в українських жарґонових системах. Звичайно, словотвірні інновації в жарґонах можна вивчати у найрізноманітніших напрямках: за способами й засобами творення, за твірними основами (відповідно основними критеріями будуть частиномовна належність основ, їхній статус як запозичених чи власних), словотвір у межах окремого жарґону (наприклад, словотвірні інновації жарґону наркоманів, спортсменів, вояків).

Продуктивним бачиться аналіз дериватів за категорійними ознаками (категорійною належністю), що у свою чергу уможливлює враховування й використовування інших підходів у дослідженні матеріалу. До того ж у сучасному українському мовознавстві категорійний підхід набуває визнання й поширення у вивченні граматики загалом, отже, напрацьовано відповідні методи й засоби, способи пошуків.

Ураховуючи досягнення попередників, «категорійними» відповідно виділяють такі основні розділи категорійної граматики: категорійний словотвір, категорійна морфологія, категорійний синтаксис. І якщо категорійна морфологія й категорійний синтаксис мають добрі надбання й теоретичне підґрунтя, то категорійний словотвір фактично є новим аспектом в українській дериватології. І це при тому, що ще І. Ковалик у своїй словотвірній ієрархії виділив словотвірну категорію як основний елемент самої ієрархії [9]. Саме І. Ковалик закладає в українській лінгвістиці й теоретичні основи вивчення дериватів у межах словотвірних категорій, даючи добрі зразки їхнього дослідження й опису [8; 10; 11]. Пізніше теорію словотвірних категорій І. Ковалика продовжували розвивати М. Докуліл [7], Г. Зенков [6, с. 19],

О.Тихонов [14]. У сьогочасному українському мовознавстві помітними дослідженнями з категорійної граматики є праці І. Вихованця [1; 2], К. Городенської [3; 4, 5], В. Олексенка [13].

Однією з ознак словотвірних новотворів у жарґонах є їхня системність, що дає змогу поєднувати окремі деривати у великі групи -- лексико-словотвірні категорії: об'єднання дериватів (похідних лексем) за найзагальнішим значенням, без урахування конкретних способів і засобів словотворення. У межах лексико-словотвірної категорії виділяємо підгрупи -- словотвірні категорії: сукупність слів зі спільним словотвірним значенням, але різними твірними основами і способами словотворення» [15, с. 571]; отже, основними критеріями виділення є словотвірне значення деривата, значення форманта й частиномовна належність твірної основи.

Словотвірні категорії своїм порядком поділяємо на тематичні групи (словотвірні підкатегорії) -- деривати яких мають конкретизуючу семантику загального значення словотвірної категорії. Власне така ієрархія сприяє повноті, зручності й системності опису досліджуваних явищ.

Ступінь частотності творення похідних певної категорії дає змогу визначити найактуальніші реалії для носіїв чи користувачів жарґону в досліджуваний період. Як показує аналіз сучасних праць, актуальність реалій і словотвірна продуктивність тих чи тих категорій у жарґонах не відрізняється від їхньої актуальності й продуктивності в літературній мові.

Наявний у нашому розпорядженні матеріал містить деривати таких лексико-словотвірних категорій, утілених у відповідних словотвірних категоріях: лексико-словотвірна категорія особи, опредметнення, оцінки, дії/процесу, збірності, локатива, інструменталя. Словотвірно-інноваційні особливості дериватів названих категорій різняться між собою кількістю дериватів, кількістю й особливостями залучених словотворчих засобів, специфікою перебігу самих словотвірних процесів, активністю таких процесів у тому чи тому жарґоні.

Далі увагу зосередимо на лексико-словотвірній категорії локатива (локативності). дериватив жаргон синонім локатив

У сучасній лінгвістиці локативність визначають як «семантичну категорію, до якої входять усі різновиди просторового значення» [15, с. 296]. Ця категорія відображає найрізноманітніші просторові відношення предметів і явищ (місце перебування, напрямок руху, дистантне чи контактне розташування). Сучасна українська мова має різні способи й засоби передачі локативності -- морфологічні, синтаксичні, лексичні.

До лексико-словотвірної категорії локативу зараховуємо лексеми-дери- вати, локативне значення яких постало (з'явилося) внаслідок використання відповідних словотворчих засобів. У свою чергу з-поміж них найпомітнішими є суфіксальні засоби -- близько двадцяти суфіксів різної продуктивності (власне українські -арн, -ищ, -к/-лк-, -ник, -н, -ств- і чужомовні -орій, -ацій, -ат, у тім числі й афіксоїди -дром, -тектощо), префіксальні засоби (ви-, за-, під- тощо) й префіксально-суфіксальні засоби (між-...-й-, за-...-й-, перед- ...-й-, над-.-й-, під-.-й-).

Появу іменників-локативів К. Городенська пояснює перетвореннями елементарних речень у слова [3]. Загальна суть таких перетворень: речення має обов'язкові два компоненти -- означення й означуване; один із компонентів означення закцентовується і формує кореневу морфему майбутнього деривата; функцію означуваного (локатива у реченні) виконують приєднувані словотворчі засоби [там само, с. 28].

Досліджуючи іменникові словотвірні категорії, В. Олексенко зауважує, що «іменники, утворені в семантико-синтаксичній позиції локатива складної конструкції, у сучасній українській мові розрізняються за акцентованим компонентом базового семантичного елементарного речення, що виконує роль кореневої морфеми, та словотворчими суфіксами, які втілюють семантико-синтаксичну функцію локатива. Акцентуації можуть зазнавати предикати дії або стану і суб'єкт локативного стану або об'єкт дії» [13, с. 105]. Саме в залежність від таких чинників дослідник ставить виділення двох типів словотвірних локативів:

1) локативи з акцентуванням дії або стану;

2) локативи з акцентуванням суб'єкта локативного стану або об'єкта дії [там само].

Кількість досліджуваних інноваційних номенів цієї категорії, особливості самих номенів і перебігу їхнього творення не потребують деталізації розгляду матеріалу за цими двома типами і відповідного виділення окремих частин тексту. Ось чому далі розглядатимемо деривати за загальною схемою дослідження -- не акцентуватимемо уваги на зазначених типах.

Лексико-словотвірна категорія локатива є малочисельною за кількістю дериватів-новотворів і має свою специфіку: задіяно лише спосіб суфіксації з використанням незначної кількості суфіксів, усі форманти мають відповідники у творенні синонімів.

Найвищу продуктивність з-поміж наявних словотворчих засобів локативності має формант -н(я) (шість дериватів), який унаочнює деякі специфічні ознаки в жарґонових словотвірних процесах.

По-перше, його приєднують до жарґонових твірних основ, отже, його належність до жарґонів є «генетичною»: бомж-, чат-, кача-.

По-друге, в українській мові цей формант приєднують до дієслівних твірних основ: прати ^ пральня, умивати ^ умивальня, вітати ^ вітальня. У жарґонах вибір твірних основ ширший -- формант можуть приєднувати як до дієслівних, так і до іменникових твірних основ. Порівняймо: трахатися ^ трахальня і бомж ^ бомжатня.

По-третє, більша частина дериватів-інновацій засвідчують факт множинної мотивації -- природу деривата можна пояснювати і як віддієслівну, і як відіменникову. Показовим у цьому є дериват чатня. Запозичена з англійської мови лексема chat має два значення: 1) невимушено говорити, теревенити і 2) дружня розмова, бесіда, теревені. У сучасному українському комп'ютерному (молодіжному) жарґоні наявні два дієслова чатити і ча- титися з однаковим значенням `дія (процес) з використання чату' -- спілкуватися в інтернеті. Відповідно дериват-локатив чатня набуває подвійної мотивації: чатити(ся) ^ чатня `місце, де чатять(ся)', чат ^ чатня `місце, де наявний чат'. Подібні мотиваційні ознаки наявні і в деривата качатня: качатися ^ качатня `приміщення-тренажерна зала, де качаються', кач/ка- чок ^ качатня `приміщення-тренажерна зала, яка має відношення до кач- ків/качів'.

У жарґонових інноваціях формант -н(я) здебільшого виступає у своїх варіантах -арн(я), -атн(я), -льн(я): качатня, бомжарня/бомжатня, лошарня. При цьому в ході словотвірних процесів твірна основа може як залишатися без змін (траха-ти ^ трахальня, бомж ^ бомжарня), так і зазнавати морфонологічних метаморфоз (кач-ок ^ качатня, ковбас-итися ^ ковбасня). Два деривати бомжатня і бич(к)арня мають нарощені елементи -ат-і -ар-, статус яких можна визначати як асемантичні словотворчі засоби.

Другим за продуктивністю творення жарґонових інновацій-локативів є словотворчий засіб -дром (п'ять інновацій). Цей елемент увійшов до української мови у складі запозичених складних слів зразка аеродром, танкодром, іподром тощо й позначав спеціально обладнане призначене для випробовування чогось місце чи територію. Традиційно його статус визначають як афіксоїд -- «проміжна морфема, частина складного або складноскороченого слова, здебільшого співвідносна з повнозначним словом чи основою, яка повторюється з тим самим значенням у ряді слів і наближається за словотвірними функціями до афіксів» [15, с. 37--38].

Як показують деривати-інновації, у жарґоновому словотворі цей елемент має свої особливості у творенні локативів.

1. Приєднується до твірних основ за допомогою єднального голосного (інтерфікса) -о-, у такий спосіб дотримано загальномовне правило творення зі збереженням загальномовної структури похідного слова.

2. Якщо в літературній мові суфіксоїд --дром приєднують лише до іменникових основ (планер ^ планеродром, ракета ^ракетодром), то в жарґоновому словотворенні приєднують як до іменних (криса ^ крисодром, секс ^ сексодром), так і до дієслівних основ (трахати ^ траходром, лохонутися ^ лоходром або від лох).

3. У літературних номенах суфіксоїд --дром має значення `спеціально обладнане місце для випробування'. У жарґонових інноваціях відбулися семантичні зміни:

1) у відіменникових дериватів суфіксоїд позначає будь-яке місце для когось/чогось і відповідне словотвірне значення: крисодром `місце для криси', сексодром `місце для сексу';

2) у віддієслівних дериватах суфіксоїд позначає місце для певної дії, місце, де відбувається певна дія, і відповідні словотвірні значення: траходром `місце, де трахаються', лоходром `місце, до можна лохонутися' (цей дериват можна трактувати і як похідний від іменника з відповідним словотвірним значенням: лох^ лоходром `місце для лохів' чи `місце, де роблять лохами').

4. Три з-поміж п'яти жарґонових дериватів мають значеннєві відповідники слів з іншими коренями в літературній мові: сексодром -- ліжко чи кімната, траходром -- ліжко, крисодром -- у комп. килимок для мишки. Фактично тут наявні елементи мовної гри з метою назвати так, як не називають предмет в інших умовах. Ось чому й самі деривати можна пояснювати через формулу `предмет, призначений для того, хто/що названий твірною основою'. Можливо, саме тому названі деривати можна зараховувати і до словотвірної категорії локативності, і до словотвірної категорії інструментальності.

Невисокою продуктивністю у творенні інноваційних номенів-локативів відзначаються форманти -ник/-льник, -арій, -к(а)/-лк(а). Ці форманти мають такі ж особливості, як і попередні:

— приєднуються до дієслівних твірних основ (хезати `справляти нужду' ^ хезальник `місце, де хезають -- туалет') чи іменникових твірних основ (бомж ^ бомжарій `місце, де проживають бомжі'); дериват бомжарій утворено за аналогією до запозичених слів зразка розарій, віварій, лимонарій;

— можуть мати подвійну мотивацію (качалка кач/качок `місце-трена- жерна зала, де тренуються качі/качки' і качалка ^ качатися `місце-трена- жерна зала, де качаються -- займаються бодибілдингом');

— можуть мати синонімічні відповідники (качалка -- качка, бомжарій -- бомжатня); особливим тут є дериват бомжатник -- позначає не будь-яке місце, де знаходяться, мешкають бомжі, а лише приміщення в районному відділі міліції, де тимчасово утримують бомжів.

Порівняно із загальномовними процесами творення дериватів-локативів жарґонові словотвірні процеси мають низку помітних відмінностей.

1. У творенні українських локативів задіяно різні способи й засоби: суфіксація, префіксація, конфіксація (її префіксально-суфіксальний різновид), у творенні жарґонових інновацій задіяно лише суфіксацію з незначною кількістю самих суфіксів (тут необхідно згадати про специфіку творення локативів способом універбації -- про таке ми вже зазначали у відповідній статті).

2. Усі з використаних в інноваційних процесах формантів локативності (самі форманти чи їхні варіанти) мають відповідники в ході творення словотвірних синонімів: лоходром -- лошарня, качатня -- качалка -- качка, бомжатник -- бомжарій -- бомжатня. Серед них частотністю використання відзначається формант -н(я) чи його варіанти.

3. Жарґонові деривати локативності вживають поза межами жарґонів: наприклад, лексема чатня стала заставкою до молодіжної передачі на телевізійному каналі QTV (04.11.10), а самі жарґонові одиниці стають твірними основами для появи дериватів локативності в різностильових жанрах літературної мови. У творенні таких номенів задіяно основоскладання, контамінування, префіксацію й суфіксацію, а самі процеси відбуваються з наслідуванням загальнолітературних зразків. Названі особливості можуть бути реалізовані навіть у межах одного словотвірного гнізда. Для унаочнення подаємо зразки інноваційних дериватів гнізда з вершиною-жарґоновим номеном лох: Несила зупинити лоха: Що вдієш, як його епоха? Тож не дарма (у цьому суть) той край Лохляндією звуть (П. Ребро. Лохляндія); лох ^ лохляндія локалізація за місцем, територією знаходження/скупчення `країна (ляндія), де живуть лохи'; Скільки кинуто проти нього перодряпаючихрептилій, телевізійних ляпай курв і курвчинських, політолохів загребинських (Є. Дудар. Криза є криза); [політолог + лох] ^ політолог локалізація за ознакою належності `політолог-лох'; таке ж локалізування й у словотвірному ланцюжку лох ^ літлох `літературний лох'; Детальніше про телелохотрон можна дізнатися за телефонами... (5-ий канал: Зверни увагу, 13.11.09); лохотрон ^ телелохотрон локалізація за ознакою віднесеності `телевізійний лохотрон'.

Зазначені та інші приклади виразно свідчать про тісний дериваційний взаємозв'язок жарґоноелементів і елементів літературної мови.

Звичайно, це дослідження не вичерпує всіх питань, пов'язаних з інноваційними словотвірними процесами в українських жарґонах. Перспективними є такі дослідження: системність жарґонової словотвірної номінації на рівні словотвірних парадигм і словотвірних гнізд, вплив жарґонового словотворення на літературне, мовна (словотвірна) гра в жарґонах, стилістичні функції жарґонових номенів і культура мови і. т. ін.

Література

1. Вихованець І. Р. Принципи категорійної граматики української мови /111 Міжнародний конгрес україністів: Мовознавство (26--29 серпня 1996 р.). Х., 1996. С. 177--181.

2. Вихованець І. Р. Теоретичні засади категорійної граматики української мови. Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського. Зб. наук. праць. Серія: Філологія. Вінниця: ВДПУ, 2000. Вип. 2. С. 3-6.

3. Городенська К. Г. Проблема виділення словотвірних категорій (на матеріалі іменника). Мовознавство. 1994. № 6. С. 22--28.

4. Городенська К. Г. Проблема зв'язку словотвору та синтаксису в новій академічній граматиці української мови. 111 Міжнародний конгрес україністів: Мовознавство (26--29 серпня 1996 р.). Х., 1996. С. 182--185.

5. Городенська К. Г. Синтаксичні засади категорійного словотвору. Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського. Зб. наук. праць. Серія: Філологія. Вінниця: ВДПУ, 2000. Вип. 2. С. 6--9.

6. Зенков Г. С. Вопросы теории словообразования. Фрунзе: Изд-во Киргиз. гос. ун-та, 1969. 165 с.

7. Докулил М. Структура постосновного словообразовательного форманта. Сопоставительное изучение словообразования славянских языков. М., 1987. С. 26--33.

8. Ковалик І. І. Питання слов'янського іменникового словотвору. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1958. 152 с.

9. Ковалик І. І. Категорія слов'янських демінутивів з суфіксом -иц-/-іс. Доповіді та повідомлення. Львів: ЛДУ, 1955. Вип. 6. Ч. 1. С. 52--56.

10. Ковалик І. І. Про лінгвальні категорії, їх властивості і види. Мовознавство. 1980. № 5. С. 10--13.

11. Ковалик І. І. Словотворча категорія назв конкретних предметів у східнослов'янських мовах у порівнянні з іншими слов'янськими мовами. Питання слов'янського мовознавства. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1958а. С. 20--29.

12. Ковалик І. І. Словотворча категорія назв осіб за їх національною і територіальною приналежністю. Питання слов 'янськогомовознавства. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 19586. С. 161--162.

13. Олексенко В. П. Словотвірні категорії іменника. Херсон: Айлант, 2005. 336 с.

14. Тихонов А. Н. Основные понятия русского словообразования/ Словообразовательный словарь русского языка: В 2-х т. М.: Русский язык, 1985. С. 18--51.

15. Українська мова. Енциклопедія. К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2000. 752 с.

Размещено на Allbest.ru