Німецькі лексичні запозичення у сферах економіки та торгівлі в сучасній українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2'373. 45

Німецькі лексичні запозичення у сферах економіки та торгівлі в сучасній українській мові

В.В. Скачкова

Анотація

німецький лексичний запозичення торгівля

Ключові слова: запозичення, мовні контакти, економіка, торгівля, предметно-тематичні мікрогрупи, генетичне джерело, історичне джерело, пристосування.

Annotation

Skachkova V. V. Features of German Lexical Borrowings in the Ukrainian Language in the Field of Economy and Trade. The article is concerned with German lexical borrowings in the Ukrainian Language in the field of economy and trade. The article gives a detailed account of historical contacts between Ukrainians and Germans and points out that German borrowings entered the Ukrainian language orally or in writing as a result of these contacts. The German lexical borrowings in the field of economy and trade are divided into topical microgroups and analysed from the perspective of genetic origin to specify if they originate from German genetically or historically. The article also touches on the adaptation of German lexical borrowings to the system of the Modern Ukrainian Language at different layers.

Key words: borrowings, language contacts, economy and trade, topical microgroups, genetic origin, historic origin, adaptation.

Контакти української мови з німецькою сягають своїм корінням у далеке минуле, і німецькомовні лексичні запозичення посідають у складі сучасної української мови певне місце. Отже, нагальні питання вивчення розвитку української літературної мови, способів та шляхів її збагачення зумовлюють необхідність дослідження зазначених слів.

Вивчення німецькомовних запозичень у сучасній українській мові є об'єктивно можливим завдяки солідній лексикографічній базі й низці праць, які присвячені історії розвитку лексики і фразеології української мови. У цих працях німецькі запозичення аналізуються з погляду адаптації до системи української мови і сфер їхнього вживання. Так, у монографії О. Г. Муромцевої «Розвиток лексики української літературної мови в другій половині XIX - на початку XX ст.» висвітлюються деякі теоретичні питання процесу запозичування. У цій монографії зокрема виділено німецькі лексичні запозичення, які з'явилися в українській мові в другій половині XIX - на початку XX століття. Автор досліджує німецькомовну лексику за предметно- тематичними групами і вказує час її входження в українську мову. Проблемі німецьких запозичень у сучасній українській мові та в українській термінології присвячені дисертаційні роботи В. В. Скачкової та О. А. Лисенко. Деякі питання німецьких запозичень вивчаються на матеріали літературних творів в окремих статтях (Т. Б. Пиц, О. П. Ренкас, М. Ю. Колесник, Ю. Г. Скиба, В. С. Лимаренко та інші).

Проте вивчення зазначеної проблеми залишається актуальним і сьогодні. Це дослідження має сприяти поглибленому аналізові окремих предметно-тематичних груп запозичень із погляду хронології їхнього входження, ґенези і пристосування до системи української мови на різних рівнях. Завдання цієї статті -- виділити корпус німецьких лексичних запозичень у сферах економіки та торгівлі, виокремити мікрогрупи, дослідити хронологію їхнього входження, ґенезу та особливості функціонування у новому мовному середовищі.

Предметно-тематична група, яка пов'язана зі сферою економіки, включає цілу низку мікрогруп. Це назви спеціальностей: архіваріус, бухгалтер, касир, маклер, прокурист; назви різновидів ділових паперів: вексель, гросбух, індосамент, каса (елемент бухгалтерського розрахунку й структурний підрозділ у банках тощо), квит, контракт, рабат, рахунок, референція, табель; назви приміщень і установ, пов'язаних з аналізованою сферою: біржа, канцелярія,контора; назви економічних категорій, які мають відношення до доданої вартості: капітал, рента; терміни, які відбивають процес укладання торгових відносин та біржових операцій: декорт, паушальний, стелаж (одна з форм біржових послуг), трансфера, фрахт; назви, пов'язані з діловодством: картотека, нумер, рейтер тощо.

Предметно-тематична група зі сфери торгівлі включає такі мікрогрупи. Це назви предметів торгівлі: конфекціон, крам; назви установ та місць торгівлі, а також приміщень для збереження продуктів харчування й промислових товарів: база, магазин, ринок, ярмарок; назви понять грошової вартості товарів тощо: кошт, прейскурант, такса; назви вагів: штельвага; (застарілі) назви, пов'язані з торгівлею і підприємництвом: гендель, ґешефт; слова, що позначають стан торговельної справи, а також назви, що позначають кредитно-боргові відносини: борг, рата, рентабельний, решта тощо.

Переважна більшість цих запозичень прийшла в українську мову в кінці XVII -- у ХУІІІ ст. Це лексеми каса,касир, інформатор (у значенні «особа, яка повідомляє когось про щось, агент»), бухгалтер, фрахт, гросбух, вексель. Проте серед аналізованих слів зустрічаємо й досить давні. Так, слово гандель (гендель) знаходимо в пам'ятках староукраїнської мови ще в XIV столітті. Це слово потрапило до української мови через польське посередництво (нім. handel / hand «рука») з буквальним значенням «справа рук, діяльність, обмін (товарами), продаж». У XV столітті слово гендель набуває нового значення «торговельна угода». Як спеціальна назва роздрібної торгівлі з XV століття фіксується слово крам. Воно прийшло в українську мову через польське посередництво у значенні «товар, торгівля». Місце торгівлі -- торгова площа -- в писемних пам'ятках XIV--XV ст. позначається словом ринок (нім. Ring). Це слово також з'явилося в українській мові через польське посередництво. У XV столітті в українській мові фіксується слово ярмарок (нім. Jahrmarkt) на позначення торгівлі, яка проходила в певному відомому торговому центрі один раз на рік. У XV столітті через польсько-чеське посередництво в українській мові виникає слово кошт (нім. kosten «коштувати, мати ціну») у значенні «коштувати, мати ціну, вартість». Сфера вживання цього слова змінюється з часом. В СУМ наведено таке його тлумачення: «гроші, капітал, матеріальні цінності» [6]. У ХУІ столітті до згаданих вище запозичень зі сфери торгівлі приєднується слово шинок (вышинкъ, шинкъ; нім. schenken) у значенні «продаж вина, хмільних напоїв на розлив», а також у значенні «приміщення для торгівлі хмільними напоями» [ІУМ: ЛФ].

У зазначений період набуває подальшого розвитку й удосконалення система відбиття предметно-боргових відносин. У писемних пам'ятках ХУІ--ХУІІ ст. фіксуються слово борг у значенні «кредит, борг» (від нім. bor- gen «брати в борг, позичати») і слово рата (нім. Rata «частина, частина сплаченої суми») у значенні «термін сплати боргу; частина боргу, яка має бути сплаченою впродовж певного часу».

У ХУІІ столітті в ужиток носіїв української мови входить слово решта (нім. Rest, «залишок») у значенні « частина, залишок грошей, який є не- сплаченим» [ІУМ: ЛФ]. У ХУІІІ ст. запозичується слово магазин у значенні «склад для зберігання зерна». Існували різні варіанти вимови цього слова (магазей, магазея, гамазей, гамазея ). Пізніше значення слова зазнало змін. СУМ тлумачить його як «підприємство роздрібної торгівлі з торговельним залом та іншими спеціальними приміщеннями».

Лексеми такса, ґешефт, штельвага з'являються в ужитку українців у ХІХ столітті. Слова прейскурант, конфекціон, база (у значенні «приміщення для зберігання продуктів харчування й промислових товарів»), рентабельний, трансфера, контракт з'являються в ХХ столітті.

У процесі аналізування запозиченої лексики, як правило, приділяється увага ґенезі означених слів. Розрізнюють суто німецькі запозичення, для яких німецька мова є генетичним джерелом, та запозичення, для яких німецька мова є історичним джерелом і які прийшли в німецьку мову з інших мов. Проте саме в німецькій мові означені слова здобули ту фонетичну оболонку й те (ті) значення, з яким(и) потім були запозичені в українську мову. Тому такі лексеми традиційно вважаються німецькими запозиченнями.

Суто німецькими є лексеми ґешефт (нім. Geschaft «справа, торговельна угода» від дієслова schaffen, 1) «творити», «здійснювати, працювати»), бровар (нім. Brauer «пивовар»), гандель (нім. Hendel «торгівля»), борг (нім. borgen «брати в борг» та ін., а також композити штельвага (нім. stellen «ставити» та Waage «ваги») і ярмарок (нім. JahrmarktJahr «рік» і Markt «ринок»).

Слова конфекціон і магазин не пов'язані з німецькою мовою генетично. Слово конфекціон прийшло в німецьку мову з латинської (лат. confectio «виготовлення»). У німецькій мові воно отримало дещо іншу звукову оболонку (нім. Konfektion) та значення «готовий одяг», і в такому вигляді було запозичене в українську мову. Лексема магазин була запозичена німецькою мовою з арабської (араб. махазін «комори, амбри»). На німецькому «ґрунті» це слово отримало нове, відмінне від мови джерела фонетичне та семантичне оформлення, яке зберігає й в українській мові. Композита прейскурант (нім. Preis «ціна, вартість» та франц. courant «поточний, нинішній, теперішній») із німецькою мовою пов'язана лише частково. Проте своє значення це слово здобуло саме в німецькій мові. Все означене дозволяє вважати запозичення конфекціон, магазин, прейскурант німецькими.

Щодо особливостей функціонування аналізованих лексем в українській мові, зазначимо таке. Частина слів (близько18%) належить до застарілої лексики, оскільки соціально-економічні умови життя суспільства змінилися і поняття, позначувані цими словами, зникли. До застарілих слів належать лексеми рата, рахуба, гендель/гандель, гофмаклер тощо.

Лексема квит, яка первинно вживалась у значенні «квитанція, розрахунки» (ЕСУМ), позбулася цього значення в більшості регіонів України і сьогодні трапляється в значенні «мати квит», «ми з ним квити», тобто «ми розрахувались повністю», «ніхто нікому нічого не винен».

Запозичення крах, яке первинно з'явилося в українській мові зі значенням «велика книга курсу цінних паперів (СКЧ)»,утратило це значення з часом, проте активізувало своє паралельне значення «розорення, руйнування, банкрутство». Крім того, це слово набуло (СУМ, СІС) більш широкого змісту як «катастрофа, занепад та ін.».

Окремі слова, як, наприклад, бровар, що подається в одинадцятитомному Словнику української мови з позначкою «застаріле», і шинок, яке не зафіксоване в зазначеному словнику, проте спостерігається у творах художньої літератури, знову набувають ужитку.

Переважна ж більшість (близько 82%) лексем предметно-тематичних груп зі сфери економіки та торгівлі входить до складу активної лексики. Щоправда, деякі з них зазнали семантичних зрушень. Так, слово решта, яке прийшло в українську мову в XVII столітті як «залишок, залишок грошей, що є несплаченим», зараз широко використовується носіями української мови у значенні «залишок» взагалі, тобто не лише залишок грошей, але й інших речей, засобів, предметів тощо.

Відбулося переосмислення запозичень гендель (гандель), ґешефт. Ці слова були запозичені як нейтральна лексика, проте в радянський період словники СУМ і СІС фіксують їх з позначкою «зневажливо», перше -- зі значенням «торгівля з метою наживи, збагачення», друге -- зі значенням «приватна торговельна (спекулятивна) операція, спекулятивний прибуток, дохід».

Сьогодні слова гендель (гандель), гендлювати є в ужитку українців західних областей як нейтральні лексеми. Подібною є ситуація зі словом маклер, яке було запозичене як нейтральне, зазнало переосмислення за радянських часів і вживалось зі зневажливим відтінком «ділок, посередник у незаконних торгових операціях». Сьогодні ж ця лексема знову набула нейтрального значення.

Аналіз лексики предметно-тематичних груп у сферах економіки та торгівлі дозволяє зробити висновок, що з погляду функціонування в лексико-семантичній системі української мови переважна більшість запозичень аналізованих предметно-тематичних груп входить до її активного складу, знаходячись у тісному взаємозв'язку з мовою, що їх прийняла.

Перспективним у межах нашого дослідження є подальше вивчення функціональних особливостей німецькомовних лексичних запозичень у різних стилях і жанрах сучасної української літературної мови; вивчення зазначених лексем на словотвірному рівні, що має сприяти глибшому проникненню в механізм їх пристосування до української мовної системи.

Література