Синтаксична організація тексту дипломатичної промови (на матеріалі виступів глав делегацій УРСР у загальних дискусіях на сесіях Генеральної Асамблеї ООН в 1962—1967 рр.)
Переважання ускладнених утворень та двоскладних повних конструкцій - особливість простих речень, що представлені в структурі текстів дипломатичних промов. Однорідні додатки - елемент складних синтаксичних одиниць цього виду дипломатичних документів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.10.2018 |
| Размер файла | 23,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Синтаксична будова творів того чи того стилю завжди перебувала в колі наукових інтересів як вітчизняних, так і зарубіжних мовознавців. Не є винятком у цьому плані тексти, створені з дотриманням вимог дипломатичного підстилю як різновиду офіційно-ділового стилю. До цього питання дотично зверталися такі вчені, як Алкаді Мансур Салех Абду, Т. Волкова, А. Гуменюк, О. Ковтун, З. Куньч, М. Куньч, Мохамад Шараф Ель Дин Абдальбрі Ахмед, О. Пазинич, Т. Шинкаренко та ін. Однак дотепер синтаксис дипломатичних документів не став предметом окремого наукового розгляду. Це й зумовлює актуальність дослідження синтаксичної структури українських дипломатичних текстів другої половини 50-х -- початку 70-х років ХХ століття, оскільки цей період у розвитку офіційно-ділового стилю в цілому й дипломатичного підстилю зокрема не піддавався науковому вивченню. дипломатичний промова синтаксичний речення
Мета пропонованої статті -- з'ясувати особливості синтаксичної організації тексту дипломатичної промови як одного з різновидів дипломатичних документів. Окреслена мета передбачає виконання таких завдань: виявити і схарактеризувати всі види представлених синтаксичних одиниць, дослідити способи їх репрезентації і поширеність у досліджуваних творах.
Матеріалом дослідження стали виступи глав делегацій УРСР у загальних дискусіях на сесіях Генеральної Асамблеї ООН в 1962 -- 1967 рр. [8, с. 23-81].
Спостереження засвідчили, що для укладання текстів дипломатичних промов були використані різні за будовою речення, що характеризуються неоднаковою активністю вживання. Наведемо результати підрахунків за окремими текстами (таблиця 1).
Таблиця 1
|
Довжина тексту (речення) |
Складні речення (%) |
Прості речення (%) |
|||
|
СПР |
ССР БСР |
ППК |
|||
|
120 [8: 54--63] |
41,67 % |
58,33 % |
|||
|
88 % |
2 % 4 % |
6 % |
|||
|
97 [8: 23--30] |
57,73 % |
42,27 % |
|||
|
78,57 % |
3,57 % |
17,86 % |
|||
|
85 [8: 32--36] |
55,3 % |
44,7 % |
|||
|
82,98 % |
4,25 % |
12,76 % |
|||
|
84 [8: 73--80] |
67,86 % |
32,14 % |
|||
|
80,7 % |
1,75 % 1,75 % |
15,8 % |
|||
|
31 [8: 64--66] |
38,71 % |
61,29 % |
|||
|
83,33 % |
-- -- |
16,67 % |
|||
|
17 [8: 80--81] |
58,82 % |
41,18 % |
|||
|
90 % |
10 % |
-- |
Як бачимо, тільки у двох із шести проаналізованих текстів чисельно переважають прості речення, а в усіх інших частіше вживаються складні утворення. З-поміж складних найбільш активно використовуються складнопідрядні речення, а найменшою активністю вирізняються складносурядні і безсполучникові синтаксичні конструкції.
Звернемося до більш детального аналізу кожного з виокремлених різновидів синтаксичних одиниць.
Так, з-посеред використаних у текстах опрацьованих промов простих речень більшою частотою вживання характеризуються ті, що мають у своїй структурі різні ускладнювальні компоненти: загальна кількість (на всі тексти) -- 202 речення, із них ускладнених -- 142 (70,3 %), неускладнених -- 60 (29,7 %). Причому перевага ускладнених простих речень прослідковується в усіх без винятку обстежених текстах.
Елементи, що своєю наявністю в простому реченні розширюють його будову і водночас ускладнюють її, представлені різними одиницями:
— однорідними членами речення:
• однорідними підметами: Народ і уряд України з усією серйозністю стежать за планами прилучення бундесверу до ядерної зброї1 [8, с. 35];
• однорідними присудками: Приплив нових держав в Організацію Об'єднаних Націй значно зміцнює ООН, змінює на краще обстановку в ній, створює передумови для більш ефективного функціонування її органів [8, с. 29];
• однорідними додатками: Робляться зусилля по активізації діяльності агресивних блоків і союзів [8, с. 81];
• однорідними означеннями: узгодженими: Стовповий шлях до нерушимого миру -- це загальне і повне роззброєння [8, с. 26]; чи неузгодженими: Послідовне здійснення принципу самовизначення народів несумісне з практикою нав'язування нерівноправних договорів і встановлення нерівноправних відносин між державами [8, с. 28];
— відокремленими членами речення:
• відокремленими означеннями, вираженими дієприкметниковими зворотами: Радянський Союз готовий здійснити дальші заходи, спрямовані на розрядку міжнародної напруженості [8, с. 33];
• відокремленими прикладками: Знавісніла ворожість до соціалістичної держави -- Німецької Демократичної Республіки -- надає політиці ФРН провокаційного характеру [8, с. 34];
• відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами: Американські імперіалісти піддають жорстоким бомбардуванням територію Демократичної Республіки В'єтнам, здійснюючи тим самим відкриту агресію проти цієї героїчної соціалістичної держави Азії [8: 55];
• уточнювальними членами речення: Уряд України доручив делегації знову заявити про глибоку занепокоєність у зв'язку з відродженням небезпечного вогнища війни в самому центрі Європи, недалеко від західних рубежів Радянського Союзу [8, с. 26]; За виробництвом ряду найважливіших видів продукції на душу населення (чавуну, сталі, залізної руди, вугілля) Україна випередила найбільш розвинуті капіталістичні країни [8, с. 62];
— вставними словами чи словосполученнями: Але правлячі кола Ізраїлю, на жаль, не пішли по шляху мирного розвитку і добросусідських відносин [8, с. 74]; Висувається вельми небезпечна для справи миру теорія про відсутність різниці між національно-визвольними і громадянськими війнами, з одного боку, і війнами між державами, з другого [8, с. 56];
— вставленими конструкціями: Нині ядерна зброя (а її заборона і повне знищення, до речі, є стрижнем радянської програми загального і повного роззброєння) зосереджена в руках двох-трьох держав [8, с. 35].
Наведені приклади ілюструють наявність одного ускладнювального компонента, проте результати опрацювання фактичного матеріалу дозволяють стверджувати, що доволі активними є прості речення, де простежується ускладнення відразу кількома одиницями. Це можуть бути:
— кілька рядів однорідних додатків, як-от: Практика міжнародних відносин цього року багата на численні факти втручання у внутрішні справи
1 У прикладах, наведених у цій статті, збережена орфографія цитованого джерела.
незалежних країн і народів, різного роду диверсіями проти їх територіальної цілісності і суверенітету [8, с. 81];
— однорідні узгоджені і неузгоджені означення й однорідні додатки: Делегація Української РСР разом з делегаціями Білорусії, Болгарії, Угорщини, Куби, Монголії, Польщі, Румунії, Радянського Союзу і Чехословаччини внесла на розгляд сесії питання про виведення всіх американських та інших іноземних військ з Південної Кореї і про розпуск так званої комісії ООН по об'єднанню і відновленню Кореї [8, с. 66];
— однорідні додатки, уточнювальні члени речення і вставні слова: Ми, на Україні, звичайно, звернули увагу на військові паради в Мурмелоні і походи на берегах Рейну в зв'язку поїздкою президента Франції в Західну Німеччину [8, с. 26] та ін.
Найчастішими серед виявлених є прості речення, ускладнені однорідними додатками (як одним, так і кількома рядами).
За особливостями будови граматичного центру в аналізованих текстах переважають повні двоскладні речення (93,6 %), лише подеколи представлені односкладні одиниці на зразок: Середнього шляху тут бути не може [8, с. 37]; Немає і не може бути ніяких виправдань агресивним діям США у В'єтнамі! [8, с. 55]; Не можна обминути мовчанням і стан справ в Європі [8, с. 57]; Більшого цинізму не можна собі уявити! [8, с. 75] та ін.
Складні речення репрезентовані складнопідрядними, складносурядними і безсполучниковими утвореннями, а також поліпредикативними конструкціями з різними типами зв'язку (відсоткова частка їхньої вживаності наведена в таблиці 1).
У текстах дипломатичних промов, незалежно від їхнього обсягу (кількості використаних синтаксичних одиниць), переважають складнопідрядні речення. Частоту їхнього вживання визначали за ознакою структурної будови і семантико-синтаксичних відношень між предикативними частинами.
З'ясовано, що в усіх досліджуваних текстах найактивнішими є двокомпонентні СПР, дещо рідше вживаються трикомпонентні будови, складнопідрядні утворення, що мають чотири граматичні центри, використані в чотирьох текстах із шести, а п'ятикомпонентні представлені поодинокими зразками в одному тексті (таблиця 2).
У двокомпонентних складнопідрядних реченнях між предикативними частинами здебільшого розгортаються означальні (Прорив у космос відважних землян символізує для нас незламну могутність розуму, який, будучи спрямований на благо людини, здатний на гідні подиву, прямо-таки казкові звершення [8, с. 24]) та з'ясувальні (Не можна дозволити, щоб Ізраїль при врегулюванні становища на Близькому Сході здобув які-небудь вигоди в результаті агресії [8, с. 78]) семантико-синтаксичні відношення з незначною перевагою того чи того різновиду в певному тексті. Зрідка вживаються СПР із підрядним мети (Бонн так само зробив кроки, щоб перешкодити обміну думками про пакт ненападу між країнами НАТО і країнами Варшавського Договору [8, с. 35]), із підрядним умови (Якщо минула XXIсесія Генеральної Асамблеї проходила у важкій обстановці, то нинішній Асамблеї доводиться працювати в умовах ще більших міжнародних ускладнень, породжених дальшою ескалацією війни у В'єтнамі і агресією Ізраїлю проти арабських держав [8, с. 81]), із підрядним причини (Ми говоримо тут про це, бо подібні дії несумісні із зобов'язаннями держав-членів, взятими за Статутом ООН [8, с. 63]) і підрядним часу (Доти, поки колоніалізм не буде остаточно викорінений, на нашій землі не можуть бути утверджені рівність прав і свобода великих і малих народів [8, с. 60]) (таблиця 3).
Таблиця 2
|
Довжина Тексту (речення) |
Складні речення |
Складнопідрядні речення |
||||
|
2 частини |
3 частини |
4 частини |
5 частин |
|||
|
120 |
50 (41,67 %) |
44 (88 % -- з усіх складних) |
||||
|
32 (72,72 %) |
7 (15,9 %) |
3 (6,19 %) 2 (5,19 %) |
||||
|
97 |
56 (57,73 %) |
44 (78,57 %) |
||||
|
28 (63,64 %) |
11 (25 %) |
5 (11,36 %) |
||||
|
85 |
48 (55,3 %) |
40 (83,3 %) |
||||
|
24 (61,54 %) |
13 (30,76 %) |
3 (7,7 %) |
||||
|
84 |
57 (67,86 %) |
46 (80,7 %) |
||||
|
32 (69,57 %) |
9 (19,57 %) |
5 (10,86 %) |
||||
|
31 |
12 (38,71 %) |
10 (83,33 %) |
||||
|
7 (70 %) |
3 (30 %) |
- |
||||
|
17 |
10 (58,82 %) |
9 (52,94 %) |
||||
|
6 (66,67 %) |
3 (33,33 %) |
- |
- |
Таблиця 3
|
Довжина тексту (речення) |
СПР |
Семантичний різновид |
||||||
|
з'ясувальне |
означальне |
мети |
умови |
причини |
часу |
|||
|
120 |
32 |
15 (46,88 %) |
13 (40,63 %) |
2 (6,25 %) |
- |
1 (3,12 %) |
1 (3,12 %) |
|
|
97 |
28 |
12 (42,86 %) |
16 (57,14 %) |
- |
- |
- |
- |
|
|
85 |
24 |
9 (37,5 %) |
12 (50 %) |
1 (4,2 %) |
2 (8,3 %) |
- |
- |
|
|
84 |
32 |
21 (65,63 %) |
11 (34,37 %) |
- |
- |
- |
- |
|
|
31 |
7 |
3 (42,86 %) |
3 (42,86 %) |
- |
1 (14,28 %) |
- |
- |
|
|
17 |
6 |
1 (16,66 %) |
4 (66,68 %) |
- |
1 (16,66 %) |
- |
- |
Відношення залежності підрядної предикативної частини від головної в СПР неелементарної будови переважно розгортаються шляхом послідовного нашарування підрядності (Хвилина мовчання, якою за традицією відкривається кожна чергова сесія Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, надто коротка, звичайно, щоб охопити в думці всю сукупність і складність проблем міжнародного життя [8, с. 23]; Чому вони не думають про те, що сказали б їм мільйони жертв другої світової війни, громадян різних країн і національностей, коли б вони могли почути правду про ізраїльських загарбників, дії яких так нагадують чорні дні гітлерівської агресії? [8, с. 80] та ін.).
Лише в окремих текстах спостерігаються поодинокі приклади трикомпонентних структур із однорідною підрядністю, де встановлюються такі семантико-синтаксичні відношення: означальні (Прийняття в ООН Німецької Демократичної Республіки, якій належить важливе місце в системі міжнародних відносин і яка являє собою важливий фактор миру в Європі, безсумнівно розширило б можливість ООН діяти в ім'я миру, послужило б інтересам як німецького народу, так і всіх миролюбних народів [8, с. 66]), з'ясувальні (Ми ніколи не зможемо забути того, що фашисти знищили на Україні 4,5мільйона цивільного населення і 2 мільйони чоловік вигнали на каторжні роботи в Німеччину, що було зруйновано 714міст і 28 тисяч сіл [8, с. 59]), мети (Їм потрібен мир для того, щоб працювати, радіти, для того, щоб жити [8, с. 26]) й умови (І, навпаки, коли ж робилися спроби діяти в обхід Статуту, коли певна група держав намагалась використати ООН для здійснення цілей імперіалістичної політики у світових відносинах, організація зазнавала невдачі [8, с. 54]). Частка речень з однорідною підрядністю незначна: на 46 трикомпонентних СПР їх припадає тільки 4, решта -- конструкції із послідовною підрядністю.
Чотирикомпонентні будови, окрім утворень із послідовною підрядністю, представлені ілюстраціями на зразок: І як пани з Тель-Авіва не вправлялись, скільки вони не лили грязі на борців за мир і безпеку народів, їм не вдалося обманути народи, не вдалося приховати того факту, що ініціатором нинішнього конфлікту на Близькому Сході, справжнім агресором є Ізраїль [8, с. 75]; Коли це так, і коли практичні заходи, спрямовані на відвернення небезпеки світової війни, відповідатимуть словам і побажанням, тоді сесія Генеральної Асамблеї повинна скористатися із сприятливої обстановки і просунутися вперед у розв'язанні питань, що стосуються миру і безпеки [8, с. 33], де спостерігається поєднання однорідної (перші три складники СПР) і послідовної підрядності (зв'язок між третім і четвертим компонентом у кожному реченні). Структури наведеного зразка не вирізняються активністю вживання.
У текстах дипломатичних промов також виявлені поліпредикативні конструкції з різними типами зв'язку. Ці синтаксичні утворення не можна визнати активно вживаними, проте вони представлені більшою кількістю прикладів (на загальну кількість складних синтаксичних одиниць (таблиця 1)), ніж складносурядні речення і безсполучникові складні утворення.
З-поміж виокремлених багатокомпонентних утворень із різними типами зв'язку найчастіше вживаються триі чотирикомпонентні (відповідно 13 і 12 одиниць із 30 багаточленних конструкцій). Узагальнення щодо частоти використання таких синтаксичних структур наведені в таблиці 4.
Найбільш часто в засвідчених поліпредикативних конструкціях реалізується підрядний і сурядний зв'язки в різних варіаціях їхнього поєднання, як-от: Пан Стівенсон закликав учасників Асамблеї до «спокійної дипломатії», доводив, що Генеральна Асамблея не зможе плодотворно працювати, якщо «вдаватимуться до демонстрацій протесту на громадських площах», а якість дебатів «підриватиметься пропагандою і промовами» [8, с. 24]; Завдяки вимогам миролюбних країн і народів воєнні дії припинено, але агресія триває, бо Ізраїль не припинив окупацію значної частини території Об'єднаної Арабської Республіки, Сірії та Йорданії [8, с. 76] та ін. Значно рідше вживаються речення, у яких спостерігається поєднання безсполучникового і підрядного різновидів зв'язку: Причому тут важливо одне: до смертоносної зброї може бути прилучена -- прямо чи посередньо -- держава в Європі, яка відкрито виступає за перегляд кордонів -- Федеративна Республіка Німеччини [8, с. 35] чи Ми висловлюємо впевненість, що всі миролюбні держави, всі ті, хто справді бореться за право народів і націй на суверенне існування, за незалежність і цілісність їх територій, засудять агресію Ізраїлю і доб'ються негайної ліквідації її наслідків [8, с. 80] та ін. Поєднання безсполучникового і сурядного зв'язку в багатокомпонентних будовах не було виявлене.
Таблиця 4
|
Довжина тексту (речення) |
Складні речення |
Поліпредикативт конструкції |
|||||
|
3 частини |
4 частини |
5 частини |
6 частин |
8 частин |
|||
|
120 |
50 (41,67 %) |
3 (6 % -- з усіх складних) |
|||||
|
1 (33,33 %) |
2 (66,67 %) |
- |
- |
- |
|||
|
97 |
56 (57,73 %) |
10 (17,86 %) |
|||||
|
5 (50 %) |
4 (40 %) |
1 (10 %) |
- |
- |
|||
|
85 |
48 (55,3 %) |
6 (12,5 %) |
|||||
|
2 (33,32 %) |
1 (16,67 %) |
1 (16,67 %) |
1 (16,67 %) |
1 (16,67 %) |
|||
|
84 |
57 (67,86 %) |
9 (15,8 %) |
|||||
|
4 (44,44 %) |
4 (44,44 %) |
1 (11,12 %) |
- |
- |
|||
|
31 |
12 (38,71 %) |
2 (16,67 %) |
|||||
|
1 (50 %) |
1 (50 %) |
- |
- |
- |
|||
|
17 |
10 (58,82 %) |
- |
|||||
|
- |
- |
- |
- |
- |
Серед виділених складносурядних речень спостерігаються зразки двокомпонентної будови, що ілюструють розгортання єднальних відношень між предикативними частинами, як-от: У витрачанні коштів організації має бути встановлений твердий порядок відповідно до Статуту і фінансових правил ООН, і не повинна допускатись перевитрата кошторисних асигнувань ні під яким приводом [8, с. 61] та ін.
Безсполучникові складні речення представлені структурами, де другий предикативний складник обґрунтовує зміст першого (Життя не стоїть на місці, воно іде вперед [8, с. 54]), розкриває чи уточнює його зміст (Тепер ясно одно: ці походи і паради заохочують реваншистів і мілітаристів Бонна [8, с. 26]) або передає одночасність подій чи засвідчених фактів (Людина прокладає в наші дні траси до зірок, її смілива думка розкриває найглибші таємниці природи [8, с. 24]) та ін.
Складносурядні і безсполучникові утворення характеризуються найменшою частотою вживання з-поміж усіх використаних у розглядуваних текстах.
Особливістю проаналізованих складних речень, і це засвідчують наведені приклади, є те, що їхні складники містять ускладнювальні елементи, подібно до простих речень, що функціонують як окремі структури.
Викладене дозволяє зробити висновок про те, що в синтаксичній структурі текстів дипломатичних промов представлені як прості, так і складні речення. Прості речення, використовувані в досліджуваних текстах, характеризуються такими особливостями вживання: переважання ускладнених утворень; переважання двоскладних повних конструкцій. З-поміж складних структур найбільшою частотою використання вирізняються двокомпонентні складнопідрядні речення означальної і з'ясувальної семантики із ускладненими предикативними частинами. Найбільш активно використовуваним ускладнювальним елементом як для простих, так і для складних синтаксичних одиниць є однорідні додатки. Значну поширеність ускладнених конструкцій правомірно кваліфікувати як специфічну ознаку синтаксичної організації текстів дипломатичних промов.
Продовження розпочатого дослідження вбачаємо у визначенні й вивченні прагматичних типів виявлених речень.
Література
1. Алкаді Мансур Салех Абду. Дипломатичний підстиль у структурі офіційно-ділового стилю мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.02 «Російська мова». Дніпропетровськ, 1998. 20 с.
2. Волкова Т.А. Дипломатический дискурс в аспекте стратегичности перевода и коммуникации (на материале английского и русского языков): автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание». Тюмень, 2007. 24 с.
3. Куньч З., Куньч М. Особливості дипломатичного мовлення як різновиду офіційно-ділового стилю // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. 2014. Вип. 26.
4. Мохамад Шараф Эль Дин Абдальбри Ахмед. Язык русской дипломатии в арабском восприятии: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык». Москва, 2007. 20 с.
5. Пазинич О.М. Функціонально-структурні особливості текстів дипломатичного листування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство». Київ, 2001. 20 с.
6. Тихоненко О.В. Стан дослідження офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови. Лінгвістичні дослідження: [збірник наукових праць]. Харків: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2011. Вип. 31. С. 183 -- 191.
7. Шинкаренко Т.І., Гуменюк А.Г., Ковтун О.Ю. Мова дипломатичних документів: навчальний посібник. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. 112 с.
8. Українська РСР на міжнародній арені: [збірник документів і матеріалів 1962--1970 рр.] / Упор. Ю.К. Непийвода. Київ: Політвидав України, 1977. 490 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні синтаксичні конструкції. Стилістика речень зі вставними і вставленими одиницями. Функціонально-стилістичне навантаження складних синтаксичних конструкцій у прозі Оксани Забужко. Однорідні члени у синтаксисі творів. Обірвані та номінативні речення.
курсовая работа [79,6 K], добавлен 11.12.2014Основні характеристики казки та значення цього виду літературного твору. "Морфологія казки" Проппа. Надсинтаксичні рівні одиниць тексту: супрасинтаксичний, комунікативний. Закони компресії тексту. Переклад як складова частина утворення вторинних текстів.
дипломная работа [104,3 K], добавлен 06.12.2015Дослідження граматичних особливостей та функціональних характеристик синтаксичних конструкцій зі звертаннями у поетичному тексті. Реалізація звертання як компонента комунікативного акту. Аналіз статусу номінацій адресата мовлення у структурі висловлення.
дипломная работа [141,6 K], добавлен 19.09.2014Політична промова як об’єкт лінгвістичного вивчення, її загальна характеристика та зміст, структура та елементи, головні вимоги та фактори, що визначають ефективність, відмінні особливості. Лексична та фразеологічна основа текстів політичних промов.
курсовая работа [45,6 K], добавлен 31.01.2014Історія становлення теорії безсполучниковості в українському мовознавстві. Структурно-семантичні особливості речень із різнофункціональними частинами. Експресивно-виражальні можливості безсполучникових складних речень та багатокомпонентних утворень.
дипломная работа [156,7 K], добавлен 13.06.2011Дослідження авторства і варіативності місця розташування анотацій й текстів-відгуків. Порівняльний аналіз синтаксичних конструкцій, що є типовими для даних текстів. Зв’язок засобів, що використовуються в анотаціях із функціональною навантаженістю текстів.
статья [19,7 K], добавлен 18.08.2017Поняття та визначення складних речень, особливості їх утворення з двох чи більше простих, об'єднаних в одне ціле змістом і інтонацією. Застосування сполучників та сполучних слів, види розділових знаків, їх використання. Утворення складносурядних речень.
презентация [211,1 K], добавлен 25.11.2011Слова категорії стану в англійській мові, способи їх утворення та функції, форми перекладу. Практичний аналіз речень, дібраних з матеріалів суспільно-політичної спрямованості, у яких представлені категорії активного та пасивного стану англійської мови.
научная работа [329,1 K], добавлен 11.11.2015Різновиди складних безсполучникових речень. Види безсполучникових складних речень з різнотипними частинами. Складні синтаксичні конструкції, їх функції у мові. Формування української пунктуації, її основні принципи. Схеми граматичного аналізу речень.
курс лекций [124,3 K], добавлен 26.08.2013Визначення поняття синтаксичної трансформації як особливого виду міжмовного перетворення та невід’ємної частини процесу перекладу. Характеристика основних типів синтаксичних трансформацій та аналіз їх використання під час перекладу різних текстів.
статья [24,1 K], добавлен 24.11.2017Розгляд проблеми передачі функціональних значень синтаксичних структур, де придаткові виступають в ролі одного з членів речення. Поняття емфази, особливості її використання. Аналіз перекладу емфатичних конструкцій англійської мови, можливі труднощі.
курсовая работа [30,6 K], добавлен 23.09.2013Визначення та види термінологічної лексики. Соціокультурні аспекти англомовних текстів. Особливості функціонування та шляхи перекладу англійської юридичної термінології українською мовою. Труднощі відтворення у перекладі складних термінів-словосполучень.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 21.06.2013Двоскладні найменування суспільно-політичної лексики з переносним значенням. Вивчення синтаксичних моделей та семантико-стилістичних двоскладних найменувань з переносними значеннями. Класифікація метафоричних найменувань суспільно-політичної лексики.
курсовая работа [59,1 K], добавлен 22.12.2011Приналежність до офіційно-ділового функціонального стилю - характерна особливість статутів транснаціональних корпорацій. Дослідження співвідношення вживання речень з дієприкметниковими зворотами у текстах установчих документів міжнародних компаній.
статья [88,8 K], добавлен 05.10.2017Текст як добуток мовотворчого процесу, що володіє завершеністю. Історія формування лінгвістики тексту. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Інформаційна самодостатність як критерій тексту. Матеріальна довжина текстів. Поняття прототипових текстів.
реферат [25,1 K], добавлен 30.01.2010Специфіка утворення складних лексичних одиниць; види складних прикметників англійської та української мови за написанням та компонентами; порівняльна характеристика. Структурний аналіз досліджуваних одиниць за складниками утворених використаних слів.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 27.06.2012Загальна характеристика ідіом, їх місце в сучасній системі фразеологічних одиниць мови. Особливості, види, типи, форми, методи та практичні аспекти перекладу художнього тексту. Аналіз перекладу мовних конструкцій та ідіоматичних одиниць в художніх творах.
дипломная работа [137,2 K], добавлен 13.09.2010Виявлення потенціалу складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn як компонентів ментальної граматики. Каузальні таксиси в прагмаепістимічному перекладі. Тенденції порушення нормативної конструкції у підрядних реченнях з конектором weil.
дипломная работа [177,9 K], добавлен 07.02.2011Основні аспекти лінгвістичного тексту, його структура, категорії та складові. Ступінь уніфікації текстів службових документів, що залежить від міри вияву в них постійної та змінної інформації. Оформлення табличних форм, опрацювання повідомлення.
статья [20,8 K], добавлен 24.11.2017Аналіз особливостей мовної концептуалізації російсько-українських відносин на матеріалі текстів російських мас-медіа. Розгляд метафоричної моделі "братья" як частини більш складної системи концептуальних структур, що представлені у фреймі "семья".
статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017
