Дериваційний потенціал кольоративів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дериваційний потенціал кольоративів

У статті здійснено зіставний аналіз на основі отриманих кількісних даних дериваційної продуктивності кольоративів в антропонімах і топонімах української та англійської мов. Виявлено в обох мовах вищий дериваційний потенціал у топонімах, ніж прізвищах. В обох мовах переважають оніми, мотивовані кольоративами білий, чорний, що відбивають архетипну опозицію день -- ніч. Відмінне кількісне їх співвідношення в межах мови зумовлене етнокультурним тлом і мовним баченням світу, вторинним семіозисом.

Лексеми на позначення кольорів (кольоративи, кольороназви, колороніми, хроматизми) досліджують в аспекті семасіології (Ю. Апресян, А. Критенко, K. A. Jameson, N. Alvarado& M. K. Szeszel, B. Berlin і P. Kay, O. Mazlum), психосемантики (Л. Лисиченко, Р. Фрумкіна, Т. Ковальова), функційної стилістики (С. Єрмоленко, Л. Ставицька, Н. Сологуб, Л. Пустовіт, Г. Губарева), лінгвокультурології (А. Вежбицька, І. Голубовська), гендерології (J. Frank, H. Gurura&W. Lindsay, R. Nowaczyk), як концепти в площині ког- нітивної лінгвістики (Г. Яворська, Ю. Гуз), як компоненти фразеологічних одиниць (О. Левченко, Т. Семашко), у зіставному (В. Кульпіна, К. Соколова, N. Topu) й діахронічному (О. Потебня, Н. Бахіліна, А. Василевич) мовознавстві.

А. Вежбицька наголошувала, що поняття «колір» не є універсальним, що не слід ототожнювати семантику кольоративів із їхніми денотатами (як це робили B. Berlin і P. Kay), нейрофізіологічним сприйняттям і фізикою кольору; його концептуалізація в різних культурах різна, хоча й із чималою подібністю [1]. Цю думку розвинула І. Голубовська. Вона простежила вторинний семіозис кольоративів у фразеологізмах і номенклатурних ботанічних назвах, однак без наведення кількісних даних, на матеріалі кількох європейських і китайської мов. І дійшла висновку про існування універсальних прототипів, які є основою формування базових найменувань кольору, а також про когнітивну залежність вторинного семіозису від особливостей архаїчної концептуалізації світу мовами [2]. Це дослідження наштовхнуло на ідею вивчення онімів, мотивованих назвами кольорів. За об'єкт дослідження було обрано топоніми -- як одні з найдавніших онімів та антропоніми, зокрема прізвища, хоча вони мають не таку тривалу історію, однак так само відбивають мовно-культурне бачення світу етносом.

Кольоративи розглядають як мотиваційну основу антропонімів у працях з ономастики й дериватології (Ю. Редько, П. Чучка, М. Худаш, В. Познанська), причому найчастіше в межах однієї мови. Дослідження кольоративів у топонімах крізь призму етнокультури практично відсутні. Найбільш рельєфно культурні реалії проявляються у зіставленні, тож для порівняння обрано дві мови однієї сім'ї, але різних мовних груп -- українську та англійську.

Оскільки й прізвища, й топоніми відбивають «універсалію зорового сприйняття» (за А. Вежбицькою), логічним було б припущення про мотивацію прізвищ за зовнішніми характеристиками людини (кольором волосся, шкіри, очей, одягу), а топонімів -- за кольором тла (довкілля), тобто за первинною семантикою кольоративів. Отже, мета цієї розвідки полягає в зіставному вивченні на основі отриманих кількісних даних дериваційної продуктивності кольоративів у прізвищах і топонімах.

Для дослідження відібрано кольоративи відповідно до загальноприйнятої класифікації кольорів: ахроматичні (білий/white, чорний/black, сірий/gray), хроматичні основні (червоний/red, жовтий/yellow, синій/blue), хроматичні складні (зелений/green, оранжевий/orange, фіолетовий/purple/violaceous), а також взято до уваги такі: коричневий/brown, рожевий/pink, золотий/gold, срібний/silver, блакитний, рудий, рижий.

Етап І. Українські прізвища. З бази Популярні прізвища та імена України (https://sites.google.com/site/uaname/popularnist-prizvis) було вилучено 30 000 найпоширеніших прізвищ України. Напівавтоматизованим пошуком вибрано прізвища з основою-кольоративом -- їх виявилося 304, тобто 1,01%, серед них -- 107 (35,2%) за формальним показником російських прізвищ, які до уваги не брали. Відповідно, вибірка зменшилася до 197 одиниць.

Кількісний розподіл українських прізвищ за кольоративами такий: 37,1% прізвищ, мотивованих кольоративом білий (Білак, Біланюк, Білуха, Біленко, Білик, Білець), 15,2% -- чорний (Чорненко, Чорний, Чорняк, Чорній), 13,7% -- рудий / рижий (Руденко,Рудий, Рудяк, Рижий, Рижук), 9,6% -- сі-рий (Сірий, Сіренко,Сіряк, Сірик), 6,6% -- синій (Синяченко, Синюк, Синяк, Синько, Синюта), 6,1 % -- зелений (Зеленько, Зелений, Зеленковий, Зеленяк, Зелениця), 5,6% -- жовтий (Жовтий, Жовтюк, Жовтяк, Жовтан), 3% -- золотий (Золотий, Золотько), 2,1% -- червоний (Червоний,Червоняк,Червоненко) та 1% -- срібний (Срібняк).Окремий інтерес становлять прізвища, утворені основоскладанням (27%), де кольоратив виконує характерологічну функцію: Білобров, Біловус, Білоус, Білогуб, Білокінь, Білоног, Жовтобрюх, Золото- пуп, Синьогуб, Синьоокий, Сіробаба, Чорнобров, Чорногор, Чорнодід, Чорноус, Чорновол, Чорноштан. Найпродуктівніший спосіб творення українських

Таран О. С. Дериваційний потенціал кольоративів (на матеріалі української та англійської мов j прізвищ -- морфологічний, зокрема суфіксальний(73%). Як бачимо, суттєво переважають прізвища, мотивовані назвами білого та чорного кольорів. Ви-бірка з 30 000 прізвищ не засвідчила жодного, утвореного від кольоративів оранжевий, фіолетовий, блакитний, коричневий, рожевий, які не знайшли вираження в українській етнокультурі.

Етап ІІ. Англійські прізвища. Найпоширеніші 30 000 прізвищ жителів англомовних країн було отримано з онлайн-порталів The most common names in Great Britain (http://sumame.sofeminine.co.Uk/w/sumames/uk.html), List of the Most Common Surnames in the U.S (https://names.mongabay.com/ data/surnames_Gm.htm) та Forebears (http://forebears.io/surnames). Мотиво-ваних кольоративом прізвищ виявилося втричі менше, ніж серед україн-ських, -- 80 одиниць, тобто 0,27%, що також є особливістю мовного бачення світу. Кількісний розподіл за кольоративами такий: black-- 32,0% (Blacker, Blackie, Blackwood, Blackstock, Blacksmith, Blackman, Blackhead), white -- 19,6% (Whitehead, Whiteley, Whiteman, Whitebird), green -- 10,3% (Greenley, Greenberg, Greenwell, Greenwood), gold -- 8,2% (Goldberg, Goldblatt,Golding), по 7,2% -- grey/gray (Greys, Greyson, Greyer) та brown (Brownlee, Browne, Brownlow), 5,2% -- silver (Silverstein, Silverstone, Silverman), 4,1% -- yellow (Yellowhair, Yellow, Yellowhorse, Yellowbird), по 2,1% -- red (Redman, Redmond, Redlands) і blue (Blue, Bluey, Blueeye), по 1,0 % --violaceous (Violett) та pink (Pink). Найпоширеніший спосіб творення -- морфологічний, зокрема осново- та словоскладання (61%). Як бачимо, найбільш дериваційно-продуктивними так само є кольоративи чорний і білий, але в іншій пропорції. Набір кольоративів, що мотивували прізвища, теж інакший.

Етап ІІІ. Українські топоніми. Вибірку було сформовано з 5000 одиниць на основі онлайн-порталів Річки України (http://rrver.land.kiev.ua/list-rrvers. html), Mista UA (http://mistaua.com), а також «Топонімічного словника України» М. Янка (1998) й «Етимологічного словника топонімів України» В. Лучика (2014). Отримано 89 топонімів (2%), мотивованих назвами кольорів. Кількісний розподіл за кольоративами такий: 30,3% -- білий (Білозерський лиман, Білогорівка, Біловодськ, Біленьке, Білий Черемош, Білокуракине, Біла Церква), 18% -- чорний (Чорні Багна, Чорний Ташлик, Чорноріченське водосховище, Чорногора, Чорний Діл, Чорне море), 12,4% -- червоний (Червоноград, Червоногородський водоспад), 9% -- золотий (Золоте, Золотуха, Золотоноша), 7,9% -- синій (річка Синюха, Синевир), по 6,7% -- рудий/рижий (Рижувата (оронім), річка Руда) та зелений (Зеленівка, Зелена Бухта), по 3,4% -- срібний (Сріблясті водоспади) і жовтий (Жовте, Жовті Води), 2,2% -- голубий (Голуба Бухта, Голуба Затока). Найбільшу дериваційну продуктивність кольоративи мають в українських ойконімах -- 42,7%. Як і в антропонімах, за частотним показником переважають топоніми, мотивовані кольоративами білий і чорний, причому останній удвічі рідше.

Етап rV. Англійські топоніми вибрані з таких ресурсів:Sensational Color (http://www.sensationalcolor.com/color-meaning/color-around-the-world/ cities-with-color-names), The most common names in Great Britain(http:// surname.sofeminine.co.uk/w/surnames/uk.html), Key to English Place-Names (http://kepn.nottingham.ac.uk/), а також із словника A. Mills «A Dictionary of English Placenames» (1991). На 5000 одиниць виявлено 160 (3%) топонімів, мотивованих кольоративами, що майже вдвічі перевищує показник в українському масиві топонімів. Кількісний їх розподіл за кольоративами такий: 30,6% -- black (Black River, Black Mountain, Blackland), 20,6% -- white (Whitewater, White Pigeon, Whitesville), 16,9% -- green (Greene County, Greenup), І5% -- red (Red Lake, Redlands), 8,1% -- blue (Blue Hills, Blue Island), 2,4% -- silver (Silverdale, Silverbow), по 1,9% -- orange (Orange City) і yellow (Yellowstone) та по 1,3% -- golden (Golden Gate) та grey/gray (Greywell). Найпродуктивніші кольоративи у творенні ойконімів (81%) -- удвічі частіше, ніж в українській мові. Співвідношення чорний -- білий зберігається, як і в антропонімах. Очевидно, переважання цих кольоративів зумовлене впливом архетипної опозиції день -- ніч (світле -- темне), а от їх кількісне співвідношення в межах мови -- етнокультурним тлом і мовним баченням світу, вторинним семіозисом. В обох мовах кольоративи мають вищий дериваційний потенціал у топонімах, ніж прізвищах. Отримані кількісні дані вимагають подальшої лінгвістичної інтерпретації. Перспективним є дослідження дериватів від кольоративів, причому як у літературному стандарті, так і субстандарті. Навіть побіжний огляд засвідчує помітний розвиток «відколірних» сленгізмів в англійській мові (reds, brownback, green light, greys, pinks, blues) та практично їхню відсутність в українській (фіолетово, скальковані рожевий, голубий).

Література

прізвище мова прототип

1. Вежбицкая А. Обозначения цвета и универсалии зрительного восприятия / Язык. Культура. Познание. М.: Ру^кае словари, 1996. С. 231--291.

2. Голубовська І. Колірна семантика у когнітивно-культурологічному висвітленні. Studia Slawistyczne. T. 3: Etnolingwistyka i ko- munikacja mi^dzykulturowa. Lublin: Wyd. KUL, 2016. S. 25-42.

Размещено на Allbest.ru