Історичні та соціально-побутові аспекти формування закарпатських ойконімів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історичні та соціально-побутові аспекти формування закарпатських ойконімів

О.В. Брацьо

Ужгородський національний університет, м. Ужгород

Проаналізовано закарпатську ойконімію, на прикладі назв поселень Закарпаття відображено основні види прив'язки ойконімів до історичних, культурних, соціально-побутових умов функціонування поселень краю. Здійснено класифікацію ойконімів Закарпаття, пов'язаних з історією, культурою та побутом, за походженням, результати відображено у розрізі адміністративних районів.

Ключові слова: топонім, ойконім, ойконімія Закарпаття, поселення, історія, культура, соціально-побутові умови.

Transcarpathian oykonymics is analyzed, on the example of Transcarpathian settlements' names the main kinds of oyconyms' binding to historical, cultural, social-everyday conditions of regional settlements' functioning are reflected. Classification by origin of Transcarpathian oyconyms connected with history, culture and life is made, results are represented in sections of administrative districts.

Keywords: toponym, oykonym, Transcarpathian oykonymics, settlement, history, culture, social-everyday conditions.

Проанализировано закарпатскую ойконимию, на примере названий поселений Закарпатья отражены основные виды привязки ойконимов к историческим, культурным, социально-бытовым условиям функционирования поселений края. Осуществлена классификация ойконимов Закарпатья, связанных с историей, культурой и бытом, по происхождению, результаты отражены в разрезе административных районов.

Ключевые слова: топоним, ойконим, ойконимия Закарпатья, поселение, история, культура, социально-бытовые условия.

Постановка проблеми. Топоніми є важливим джерелом інформації про географічне середовище, історію, культуру, мовні особливості досліджуваної території. Особливо це стосується ойконімів, які за рахунок значного розвитку та густоти поселенської мережі складають значну частку серед топонімів загалом і є доступними для вивчення, оскільки відображаються у багатьох офіційних, наукових та науково-популярних документах. Ойконімія Закарпаття включає значний обсяг матеріалу (609 населених пунктів), що відкриває великий простір для дослідників, адже вона ще до кінця не вивчена. Вагома частина ойконімів Закарпаття пов'язані з історичними особливостями виникнення та розвитку поселень, а також з соціально-побутовими умовами життя населення, що є логічним результатом тривалої та складної історії краю, його багатонаціональності та культурного різноманіття. Дослідження ойконімічного матеріалу - ще один результативний інструмент краєзнавчих досліджень, що дозволяє доповнити та поєднати географічні, історичні та соціально-економічні аспекти розвитку Закарпаття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення топонімів Закарпаття, у тому числі ойконімів, представлене у працях широкого кола вчених та краєзнавців, зокрема, Д. Г. Бунко, К. Й. Галаса, В. І. Добоша, І. В. Зикань, О.А. Купчинського, Б. В. Кобилянського, Г.П. Клепикової, М. М. Лелекача, П. М. Лизанця, В. В. Німчука, О.В. Поповича, Ю.С. Чорі, П. П. Чучки, Ш.Л. Фодо, В. А. Шугаєвої та ін. Незважаючи на значні напрацювання, на сьогоднішній день походження значної частини ойконімів області не має однозначного трактування. Значною мірою це пов'язане з багатоваріантністю трактування їхнього змісту, недостатньою кількістю джерел або складністю мовного тлумачення. Дослідження ойконімії Закарпаття, особливо її розвитку у часі, є важливим для нашої області з тієї причини, що перейменування назв населених пунктів на сьогодні стало дуже актуальним питанням, яке потребує вирішення з залученням кваліфікованих фахівців.

Головним завданням даного дослідження є проаналізувати історичні та соціально-побутові аспекти формування ойконімії Закарпаття.

Виклад основного матеріалу. Ойконіми Закарпаття мають довгий вік. Вони містять у собі значне інформаційне наповнення стосовно життя наших предків, заселення краю, формування основних етнічних груп на його території, про заняття населення, шляхи сполучення, природу, традиції, обряди, побут тощо.

На суспільно-географічній обумовленості топонімів акцентують увагу багато вчених. Зокрема, В. А. Никонов відзначав, що топоніміка відображає не саме географічне середовище, а відношення суспільства до нього. Місцеве населення підкреслює в географічних назвах ті особливості природи, які мають істотне значення для його господарства. Економіко-географічна обумовленість знаходить відображення і в назвах, наданих за видом промислу, розвиненого в тому чи іншому поселенні [1, c. 31]. У топоніміці відображаються і особливості земельних відносин, і географія землеробства.

Географічні назви часто пов'язані з пам'ятками історії та культури. «Земля є книгою, в якій історія людства записується в географічній номенклатурі», -- говорив М. І. Надєждін [2, с. 3]. Таке твердження повною мірою можна застосувати до Закарпаття, де різноманіття ойконімів акумулює у собі етнічну, культурну, мовну строкатість населення краю, його багату історію та особливості господарства.

На зв'язку топонімів з господарським минулим краю наголошував М. Варваринець [3], який звернув увагу на велике накопичення таких назв населених пунктів у Закарпатті у Воловецько-Скотарському ареалі, а також у басейні річки Латориця. Господарська діяльність цих поселень так чи інакше була пов'язана із скотарством, зокрема - вівчарством. До них він відносив наступні ойконіми: Скотарське, Латірка, Біласовиця, Ялове, Котельниця, Воловець, Волове (тепер Міжгір'я), Жденієво, Лікіцари, Лумшори, Сойми, Свальово (Свалява), Чинадійово, Клячаново, Мукачево, Страбичово, Великі і Малі Лучки, Чоп, Шишлівці, Пістрялово, Канора та ін. М. Варваринець вважав, що ці населені пункти майже ланцюжком витягнулись у басейні Латориці вздовж старовинного торгового шляху, що проходив тут із заходу на схід. Назва кожного села несе на собі навантаження виконання його населенням тієї чи іншої конкретної функції, тісно пов'язаної із скотарством і навіває думку, що тут колись у давні часи знаходився і активно цілорічно діяв потужний сортувально-розподільчий центр роботи з худобою. Він також вказував на старослов'янські, сербо-хорватські, дако-римські чи волосько-румунські корені даних ойконімів.

Спираючись на історичне та соціально-побутове походження, ойконіми можна розділити на декілька груп, змістове наповнення яких відображено нижче. Дана класифікація виконана на основі опрацювання краєзнавчої літератури та власного аналізу автором походження назв населених пунктів.

До відантропонімних утворень (антропотопонімів) (1) дослідники відносять такі закарпатські населені пункти: Богдан, Бадалово (перейменовано від Бодолів), Вонігове (Вонігово), Доробратово (Драгобратово), Кайданово, Чорноголова, Жборівці, Завадка, Завидово, Неліпино, Часлівці [4], Жденієво (Ждиньово) [5], Сімер, Сімерки [6]. Автори виводять дані топоніми переважно із стягнених форм старослов'янського первісного варіанту імені чи прізвища імовірно засновника чи власника села.

До відантропонімних утворень можна також віднести топоніми Данилівка, Яноші, Матійово, Пийтерфолво, Івашковиця, Климовиця, Пилипець, Ільківці, Іванівці, Кузьмино, Макарьово, Бенедиківці, Шенборн, Павлово, Яківське, Тарасівка, Петрушів, Палло, Андріївка, Петрівка, Соломоново, Анталовці, Данилово, Олександрівка, Рахів.

Народні перекази додають до цього переліку такі населені пункти: Абранка, Арданово, Батьово, Галабор, Гудя, Дешковиця, Драгово, Ізки, Ільниця, Келечин, Копашново, Кошельово, Ляхівці, Мирча, Подобовець, Сасово, Сойми, Стройне, Кінчеш, Угля, Фанчиково, Хуст, Чоп, Чопівці, Чумальово, Білин, Софія, Іза, Біловарці (Бейловар), Щасливе (Серенчівці) [7].

Зв'язок із виробництвом, господарством та професіями мають наступні ойконіми (2): Мукачево, Виноградів* зірочкою позначені ойконіми, зараховані до груп, що пов'язані з географічним середовищем, в даній класифікації подані для того, щоб краще унаочнити багатоваріантність ойконімічного змісту, Воловець*, Вучкове, Жорнава, Золотарьово, Ключарки, Коритняни, Котельниця, Лубня, Сільце, Стричава, Тийглаш, Зубівка (Фогораш), Шкуратівці, Гута, Біласовиця, Лікіцари, Лумшори, Чинадійово, Страбичово, Шишлівці, Пістрялово, Канора, Веряця, Попово, Порошково, Неветленфолу (Дяково), Бобовище. Вони дають нам уявлення про організацію побуту та заняття наших предків, основні напрямки давнього господарства Закарпаття.

Про перетворення природи внаслідок антропогенної діяльності на околиці поблизу села (або для його побудови) свідчать назви (3) Пасіка, Осій, Чертеж.

Про вік села, приблизний період його заснування, про походження поселенців свідчать назви таких сіл (4) як Старе Давидково, Нове Давидково, Нове Клинове, Новоселиця, Нове Село, Вилок.

Національною та етнічною ознакою забарвлені топоніми (5) Руська Долина*, Руське Поле*, Руська Мокра*, Руські Геївці, Циганівці, Руські Комарівці*, Руське, Тячів*, Руський Мочар*.

Ідеологічне забарвлення минулого мають назви сіл (6) Жовтневе та Комсомольськ. Родинні зв'язки відображують ойконіми (7) Тітківці, Бабичі, Нанково, Дийда, Великі Ком'яти*.

Від замку чи укріплення, біля якого було побудоване село, походять ойконіми Бронька, Королево, Невицьке та Вари. Ойконім Станово пояснюють тим, що на місці розташування села раніше знаходився військовий стан [7]. Ці назви можна об'єднати під поясненням їх походження від знакової споруди (8).

Кількісні показники вище приведеної класифікації зведено відображені у табл. 1. З неї бачимо, що 124 ойконіми Закарпаття можна класифікувати як такі, що пов'язані з історією, культурою та побутом. Це становить 20,4% всіх ойконімів краю, що є меншим, ніж для ойконімів, пов'язаних з географічним середовищем [8], але все ж суттєвим показником.

Таблиця 1. Ойконіми, пов'язані з історією, культурою та побутом, за групами та адміністративними районами Закарпаття

Найбільша частка серед них припадає на антропотопоніми (55,6%) та ойконіми, що мають зв'язок з виробництвом та професіями (21,8%), найменше -- на ойконіми, що мають ідеологічне забарвлення минулого (1,6%), що доводить гнучкість закарпатського топонімікону.

Найбільша кількість ойконімів, пов'язаних з історією, культурою та побутом, припадає на Мукачівський (29,2% всіх ойконімів району) та Ужгородський (25,4%) райони, найменша -- на Рахівський район (9,4%).

Висновки

Значна частина ойконімів Закарпаття за етимологією пов'язані з історичними, культурними, соціально-побутовими умовами функціонування поселень краю. Таких налічується 124 ойконіми або 20,4% від їх загальної кількості в області, що є суттєвим показником, хоча й не настільки вагомим, як частка ойконімів, пов'язаних з географічним середовищем. Серед них за походженням можна виділити 8 груп ойконімів, з яких найбільш чисельну групу становлять антропотопоніми та ойконіми, що мають зв'язок з виробництвом та професіями, найменш чисельну -- ойконіми, що мають ідеологічне забарвлення минулого. Найбільша кількість ойконімів, пов'язаних з історією, культурою та побутом, зустрічається у Мукачівському та Ужгородському районах, найменша -- у Рахівському районі. При подальшому дослідженні ойконімії Закарпаття доцільним було б дослідити нез'ясовані за етимологією ойконіми, доопрацювати класифікацію ойконімів.

закарпатський ойконімія поселення культурний

Список використаної літератури

1. Жучкевич В. А. Общая топонимика / В. А. Жучкевич. ? Минск: Высшая школа, 1980. ? 287 с.

2. Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста / Ю. М. Кругляк. ? К.: Наукова думка, 1978. ? 151 с.

3. Варваринець М. Ще раз про назви міст і сіл Закарпаття / М. Варваринець. ? Трембіта. ? 2007. ? 18 серпня. ? С. 13.

4. Худаш М. Л. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів: Відантропонімічні утворення / М. Л. Худаш, М. О. Демчук. ? К.: Наукова думка,1991. ?266 с.

5. Чучка П. Кому потрібна наруга над назвами сіл? / П. Чучка // Закарпатська правда. ? 1993. ? 14 січня. ? С. 2.

6. Фекета І. Де живе самітник… [Назви населених пунктів як джерело історії Турянщини] / І. Фекета // Карпатський край. ? 1995. ? № 1-4. ? С. 97-100.

7. Чорі Ю. С. Що не сільце ? своє лице: Легенди, перекази та оповіді про закарпатські міста, села й присілки / Ю. С. Чорі. ? Ужгород: Госпрозрах. ред.-видав. відділ управління у справах преси та інформації, 2004. ? 248 с.

8. Брацьо О. В. Відображення особливостей географічного середовища у назвах поселень (на прикладі ойконімії Закарпаття) / О. В. Брацьо // Наук. вісник Ужгородського університету. Серія Географія. Землеустрій. Природокористування. - 2014. - Вип. 3. - С. 327-332.

Размещено на Allbest.ru