Семантико-функційні особливості вживання лексем з афіксоїдом філо- (-філ) у сучасній українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2

Семантико-функційні особливості вживання лексем з афіксоїдом філо- (-філ) у сучасній українській мові

Шевчук Тамара Борисівна,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та методик початкового навчання Рівненського державного гуманітарного університету,

e-mail: 3638004 @ gmail.com

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Семантико- функційний підхід до вивчення мовних явищ - це один із основних напрямів лінгвістичних пошуків, тому аналіз афіксоїдів як запозичених, так і питомих викликає інтерес, що підтверджено низкою наукових публікацій. Незважаючи на велику кількість досліджень, поняття "афіксоїд" є суперечливим у зв'язку з відсутністю спільного тлумачення цього терміна, а аналіз словотвірних моделей лексичних одиниць різного рівня й надалі залишається важливою складовою сучасних лінгвістичних студій. Тому вивчення специфіки творення лексем за допомогою запозичених словотвірних формантів і їхніх функційно-семантичних особливостей поза сумнівом є актуальним.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. У сучасній українській літературній мові використовуються інтернаціональні лексичні одиниці та інтернаціональні морфеми. Серед них виокремлюються слова з міжнародними терміноелементами: авіа-, агро-, гідро-, дендро-, кіно-, психо-, рентгено-, синхро-, термо-, техно-, фото-, філо- тощо.

Дослідженню лексем з препозитивними і постпозитивними запозиченими формантами присвячені праці О.К. Безпояско, К.Г. Городенської, В.О. Горпинича, В.В. Григор'єва, І.І. Ковалика, Н.Ф. Клименко, О.С. Кубрякової, В.В. Лопатіна, О.О. Селі- ванової, М. М Шанського тощо. Мовознавці акцентують увагу на тому, що у лінгвістиці не існує єдиного терміну для позначення вказаних компонентів слів. Н.Ф. Клименко називає їх основами складних слів, М.М. Шанський - складниками композитів, О.О. Селіванова - колишньою кореневою морфемою, К.Г. Городенська - афіксоїдами, О.С. Кубрякова - відносно зв'язаними морфемами, В.В. Лопатін - зв'язаними опорними компонентами, В. В. Григор'єв - міжнародними терміноелементами.

Нам імпонує думка К. Городенської, тому ми будемо називати їх афіксоїдами. Афіксоїд - це проміжна морфема, яка повторюється з тим самим значенням у ряді слів і наближається за словотворчими функціями до афіксів [4].

Мета статті: простежити семантико-функційні особливості вживання лексем з афіксоїдом філо-(-філ) у сучасній українській мові.

Виклад основного матеріалу дослідження

Філо-(-філ) - елемент грецького походження. Варіант філо-(-філ) близький до афіксів, оскільки має чітко визначену позицію у слові (філо майже завжди знаходиться у препозиції, а -філ - у постпозиції), виконує словотвірну функцію (поєднуючись з вільними основами, служить для творення нових слів), але відрізняється від префіксів і суфіксів семантикою, бо префіксам і суфіксам властиве узагальнено-абстрактне значення, а філо-(-філ) може позначати (для визначення значень використовуємо словник іншомовних слів [6]):

1. Рід, плем'я. Філогенез (грец. 9"oXov - рід, плем'я і yeVVOMB - породжую) - (історичний розвиток як окремих видів і систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому; філогенетика (грец. 9hXov - рід, плем'я і генетика) - розділ генетики, що вивчає перебудову генетичного матеріалу в філогенезі; філогенія (грец. - рід, плем'я і yevvdrn - породжую) - наука, що вивчає закономірність розвитку тваринного і рослинного світу; філоонтологія (лат. ontologia від дав. -грец. 9hXov рід, плем'я і грец. ovrng - суще, те, що існує та грец. Лоуод - учення, наука) - це вчення про буття, розділ філософії, у якому з'ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого.

Слова з префіксоїдом філо-, що має значення "рід, плем'я" мають вузьку сферу поширення і вживаються в науковій та спеціальній літературі.

2. Любов, люблю; той, який любить; улюблений, прихильник. Філологія (грец. любов до вчених знань) - гуманітарна наука, що вивчає мову й літературу якогось народу або групи народів; філософія (грец. любов до мудрості) - наука про найзагальніші закони розвитку природи, форма суспільної свідомості, яка виробляє загальний цілісний погляд на світ і місце людини в ньому, досліджує відношення мислення до буття, практичне, пізнавальне, ціннісне, етичне та естетичне відношення людини до світу; філосеміт (грец. від phileo - люблю і семіт) - друг євреїв; філофобія (страх перед любов'ю, боязнь закохатися); філофонія (від грец. phileo - люблю и phone - звук) - колекціонування музичних, вокальних та інших звукозаписів; філомела (в перекладі з грецької мови - "та, що любить світло") -1. Акваріумна рибка.

2. заст. поет. Алегорично птиця, соловей

3. Власне ім'я, що в перекладі з грец. означає "кохана"; філокартія (з грец. phileo - люблю і грец. chartes - папір, списаний лист) - колекціонування, як правило ілюстрованих, поштових карток (листівок); філотаймія - колекціонування і вивчення кишенькових календариків. Філодендрон, біол. (від грец. люблю і дендрон - дерев, тобто "друг дерева", оскільки ця рослина в 'ється по деревах) - рід кущових, деревних і ліанових рослин родини ароїдних).

Слова філологія, філософія, філофобія утворюють похідні філолог (фахівець з філології), філософ (фахівець з філософії), філофоб (той, хто боїться закохатися). Поряд з нормативними словами філолог та філософ в усному побутовому мовленні вживаються стилістично знижені з експресивним відтінком: філологиня, філологічка, філософка. Наприклад: Кожна з юних екстремалок має пробути кілька днів сама-самісінька в непролазних хащах просто неба. Зараз - черга Софії. Майбутня філологиня ночує ось тут в ямці, прикритій гілками ("Репортер", 24 серпня 2010 р.).

У "Великому тлумачному словнику української мови" [3]подаються застарілі слова - філозоф (учень передостаннього класу духовної семінарії) та філозофіст, розм., те саме, що філософ.

Похідними від філофонія та філокартія, філотаймія є слова, що позначають осіб: філофоніст, філофоністка (особа, яка займається колекціонуванням музичних, вокальних та інших звукозаписів); філокартист, філокартистка (особа, яка займається колекціонуванням ілюстрованих, поштових карток (листівок), філотайміст, філотаймістка (особа, яка займається колекціонуванням кишенькових календариків).

Філо- у словах філофонія, філокартія синонімічний до префіксоїдів філа-(філателія) та філ- (філуменія). Слово філателія (колекціонування і вивчення знаків поштової оплати, до яких відносять марки, етикетки, ярлики, різноманітні провізорії, поштові штемпелі) утворено від грец. друг, люблю і "тєХо?" - збір, мито. Колись у Греції для підтвердження того, шо адресант оплатив листа, а адресат отримає його безкоштовно, ставили знак, відмітку - телос. Сьогодні на конвертах теж є такий знак - це поштова марка.

Філуменія - колекціонування сірникових етикеток. Слово філуменія (phillumeny) походить від грецького слова philos (любити) і латинського lumen (вогонь). Похідними від філателія і філуменія є філуменіст, філуменістка (особа, яка колекціонує сірникові етикетки) та філателіст, філателістка (особа, яка колекціонує поштові марки).

За допомогою префіксоїда філо- утворюються і власні імена людей. Наприклад, Філомена ("кохана"), Філогоній (грец. phileo - люблю і gonos - нащадки), Філофей (дав.-грец. ФіХобєо? - "боголюбивый"), Філімон (у перекладі з давньогрецької означає: люблячий), від цього імені утворилась стягнена форма Філон). лексема афіксоїд запозичений семантична

Сьогодні рідко, але зустрічається ім'я Філон (від грец. філон - той, кого люблять, дорога істота) та прізвища Філоненко, Філонов, Філончик. В українській мові є розмовні, жаргонні слова: філони, філоністка, філонити. Наприклад, у новелі Миколи Невидайла "Сі- бемоль" читаємо: "...до табірного клубу посунули культбригадівці на репетицію. Музиканти, артисти. Роботяги дражнили їх табірними придурками, філонами. А чого? Непогано бути філоном. Чув, ніби жив колись античний філософ Філон, який закликав цуратися всякої роботи, а брати від життя блага й насолоди. Чи так воно, чи ні, не знав, але філонити подобалося.

Розмовне, жаргонне дієслово філонити - байдикувати, лінуватися, ухилятися від роботи. Філоністка від слова "філонити" - дівчина, жінка, яка ніколи не працювала і працювати не збирається. Живе на утриманні чоловіка, батьків і живе при цьому багато. Наприклад:

- А ким Ви працюєте, чим займаєтеся?

- Я - заслужена філоністка країни.

У книгах О. Солженіцина і Л. Пантелеєва знаходимо свідчення того, що слово філонити використовувалося у мові ув'язнених і безпритульників вже в перші роки радянської влади, а значить, не виключено, що так говорили дореволюційні кримінальники.

У сучасній українській мові є слова, утворені за допомогою суфіксоїда -філ, що в перекладі з грецької мови означає "який любить щось", "любов", "прихильник". Наприклад: гідрофілія; від грец. hydor - вода і philia - любов.

1. Запилення рослин за допомогою води.

2. Пристосованість рослин до життя у водному середовищі; кріофіли (від кріо... і грец. phileo - люблю) - організми, що живуть в талих калюжах на поверхні льоду або снігу і у воді, що просочує морський лід; бібліофіл (любитель і знавець книжок, збирач рідкісних і цінних видань), англофіл (прихильник англійської нації, її культури), русофіл (той, хто прихильно, з інтересом і повагою ставиться до всього російського, до самих росіян), слов 'янофіл (представник одного з напрямів 40-50-х рр. 19 ст. - слов'янофільства), неофіл (прихильник всього нового). За моделями вказаних вище слів (прихильник, любитель + філ) активно утворюються іменники-оказіоналізми. Для мови ЗМІ характерними є слова: танатофіл (послідовник Танатосу), віктюкфіл (прихильник режисера Р. Віктюка), футболофіл (аматор, що колекціонує все, що стосується улюбленої команди, чемпіонату), тевтонофіл (прихильник тевтонів), еротофіл (любитель еротики). Вище перелічені слова (крім гідрофілія, кріофіли) з суфіксоїдом -філ називають особу, а предмет її зацікавлення вказується в першій частині цих слів. Суфіксоїд філ- має антонім грецького походження -фоб (наприклад, англофоб, слов 'янофоб) і праслов'янський синонім -люб (наприклад: сонцелюб, жінколюб, баболюб, ласолюб, каволюб). Запозичений суфіксоїд -філ і питомий -люб співвідносяться у мові в тому самому значенні. Вони відрізняються здебільшого сферою функціонування. За допомогою запозиченого суфіксоїда утворюються переважно терміни, які використовуються у науковому стилі.

3. Листок. Філодій (грец. phyllodes - листоподібний, від phyllon - аркуш і eidos - вигляд), листоподібно-розширений черешок, що виконує функції листової пластинки); філокладій (від грец. основ слів phyllon і kladion - "гілка") - листкоподібно розширена гілка, що виконує функції листків; філокактус (від грец. фоХ^У - листок і кактус) - рід багаторічних тропічних рослин родини кактусів; філоксера (від грец. фoXXov - листок і ^ПРО? - сухий) - комаха родини хермесових, шкідник винограду); філофора (від грец. фоХ^у - листок і...фор) - рід червоних водоростей); філохінон (від грец. фіїХ^у - листок і хінони - органічні ароматичні сполуки, забарвлені кристали з різним запахом) - вітамін К, потрібний для нормального згортання крові; філотаксис (грец. листок і...таксис) - порядок розміщення листків на гілці); філофора (грец. листок і...фор, яке в складних словах означає "той, що несе") - їстівна морська водорость червоного кольору; філофаг (грец. листок і...фаг -листокруток, садова листовійка, комаха, шкідник листяних дерев; хлорофіл(грец. chloros - "зелений" і phyllon - "листок") - зелений пігмент рослин, за участю якого відбувається фотосинтез.

Слова, в яких філо- (-філ) позначають "листок", - це біологічні терміни. Вони найчастіше вживаються у науковому стилі, дуже рідко деякі слова можна зустріти у художній літературі. Наприклад, у напівавтобіографічній повісті М.

Коцюбинського "Для загального добра" зустрічаємо слово філоксера: "А філоксера тим і небезпечна для винограду, що, розмножуючись страшенно хутко, переходить з куща на кущ, з садка в садок.... Опріч того, в кінці літа філоксері виростають крила, вона робиться мушкою, перелітає з садка в садок... ".

Запозичені форманти, які утворюють біологічні терміни, дослідила Л. Симоненко (її праця "Формування української біологічної термінології"). Вона проаналізувала з погляду походження, сполучуваності, семантики 73 найпоширеніших препозиційних елементів у складі біологічних термінологічних назв, але слова з афіксом філо-(-філ) не були об'єктом її аналізу, що зумовлює актуальність нашої статті.

Дослідження реєстру українських слів з афіксоїдами філо- та -філ дало змогу виділити майже 90 лексем.

"Великий тлумачний словник української мови" [3] подає 40 слів з префіксоїдом філо-. Наприклад, іменники-терміни: філогенез, філогенетика, філогенія, філодендрон, філокактус, філокартія, філоксерія (заст. філоксера), філологія, філософія (заст. філозофія, зневажл. філософійка); абстрактні іменники: філоксеростійкість, рідк. філософічність, філософствування; прикметники: філогенетичний, філоксерний, філологічний, філософський (рідк. філософічний, заст. філозофічний), філофорний, філоксеростійкий, філофорний; дієслова: філософствувати, філософувати; прислівники: філологічно, рідк. філософічно, філософськи.

У "Великому зведеному орфографічному словнику сучасної української лексики" [2]зафіксовано 68 слів з префіксоїдом філо-. Крім слів, поданих у "Великому тлумачному словнику української мови", у цьому словнику є ще такі слова-іменники: філобіонт, філограма, філодез, філоїд, філокалін, філоксантин, філоктет, філом, філомелід, філометроїдоз, філоніт, філоплазмодій, філопод, філоподій, філопорфірин, філостиктоз, філосфера, філогенія, фітофаг, філоценогез.

У "Словнику іншомовних слів" [2]подано тільки 17 слів з префіксоїдом філо-. Укладачі цього словника фіксують найбільш уживані слова, не подають розмовної та застарілої лексики.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Активність слів з префіксоїдом - філо-(філ) в сучасній українській літературній мові не однакова. Ті, що пов'язані з повсякденним суспільним життям повністю адаптувались на українському ґрунті і мають похідні форми за моделями відповідних власне українських слів. Вони широко вживаються у всіх стилях української мови. Частина слів з префіксоїдом - філо-(філ) має вузьку сферу поширення і вживається переважно в науковій та спеціальній літературі.

Важливим завданням на сьогодні є дослідження іншомовних елементів в українській лексиці, перш за все, повторювальних, типових. Вивчення таких елементів у системах словника різних галузей знань дасть можливість з'ясувати їхню продуктивність та доцільність їхнього уживання в сучасній українській мові.

Список джерел

1. Біологічний словник / П.Г. Костюк, В.О. Бєліцер та ін.; за ред. К.М. Ситника, В.О. Топачевського. - 2-е вид., перероб. і доп. - К., 1986. - 679 с.

2. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / Уклад. і голов. ред. B. Т. Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2003. - 896 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т, Бусел. - К.: Перун, 2003. - 1440 с.

4. Городенська К.Г. Префікси і префіксоїди в українській мові / К.Г. Городенська // Мовознавство. - 1986. - № 1. - С. 6-41.

5. Словник власних імен людей (українсько- російський та російсько- український) / За ред. C.П. Левченка. - Київ: Наукова думка, 1967. - 111 с.

6. Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних сполучень / Укл. Л.О. Пустовіт, С.І. Скопенко, Г.М. Сюта, І.В. Цимбалюк. - К.: Довіра, 2000. - 1018 с.

References:

1. Kostiuk, P. H., Bielitser, V. O. (1986). Biolohichnyi slovnyk. [Biological Dictionary]. Kiev.

2. Busel, V. T. (2003). Velykyi zvedenyi orfohrafichnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi leksyky. [A large pseudo-spelling dictionary of contemporary Ukrainian vocabulary]. Kyiv.

3. Busel,V. T. (2003).Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. [Great explanatory dictionary of modern Ukrainian language]. Kyiv.

4. Horodenska, K. H. (1986). Prefiksy i prefiksoidy v ukrainskii movi. [Prefixes and prefixes in Ukrainian]. Kiev.

5. Levchento, S. P. (1967). Slovnyk vlasnykh men liudei (ukrainsko-rosiiskyi ta rosiisko-ukrainskyi). [Dictionary of personal names of people (Ukrainian- Russian and Russian- Ukrainian)]. Kyiv.

6. Pustovit, L. O., Skopenko, S. I., Siuta, H.M., Tsymbaliuk, I. V. (2000). Slovnyk inshomovnykh sliv: 23 000 sliv ta terminolohichnykh spoluchen. [Dictionary of foreign language words: 23,000 words and terminology combinations]. Kyiv.

Відомості про автора

Шевчук Тамара Борисівна - кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та методик початкового навчання Рівненського державного гуманітарного університету.

Наукові інтереси: проблеми словотворення в українській мові.

Tamara Borisovna - PhD in Philology, Associate Professor Theory and Methods of Primary Schoo Department Rivne State University of Humanities.

Circle of scientific interests: the word-formation system of modern Ukrainian language is a linguistic aspect.

Размещено на Allbest.ru