Мовний аналіз байки з "Паньчатантри" "Воскресителі лева" з огляду на навчання санскриту українських студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовний аналіз байки з «Паньчатантри» «Воскресителі лева» з огляду на навчання санскриту українських студентів

Завданням нашої статті є здійснити мовний аналіз індійської байки «Воскресителі лева» зі збірника «Паньчатантра», який включає граматичний та лексичний розбір тексту з увагою і до синтаксису. Разом із тим подамо підрядковий переклад байки на українську мову. За ним слідують два випробувані переклади байки «Воскресителі лева», один з них-українською мовою (видання 1988 року [1]), а другий - російською мовою (видання 1930 року [2]). Робимо це для того, щоб читач чи студент міг порівняти мову оригіналу з її особливими граматичними, лексичними та ритмічними засобами та вдалою чи невдалою передачею їх в існуючих перекладах.

Запропоноване опрацювання байки, як і йому подібні, можуть стати основою для навчального посібника санскриту для наших студентів. У цьому власне і полягає наукова новизна статті. На підтримку байки додамо, що вона як вид тексту добре надається для навчальної цілі мови, бо становить за змістом завершене ціле, а за обсягом є відносно короткою. Відтак її легко запам'ятати і перерозповісти. А запам'ятовування і розповідь вголос є вправою, яка чи ненайкраще вчить мові і породжує мовну вільність у висловлюванні. До того ж, мова індійської байки є близькою до розмовної мови, за своєю формою вона є розповіддю, де менше штучності, так часто властивої іншим видам текстів на санскриті. Правильно завчений синтаксис тексту байки дасть із часом студентові вміння будувати свої синтаксично правильні висловлювання на санскриті.

Також давньоіндійська байка є понятійно багатим навчальним текстом. Адже вчить вона мудрості життя, і не лише як споглядання дійсності з її розподілом сили, перенесеної на світ природи - тваринний світ, вчить, як мудрістю перемогти або ж не датися здолати, вціліти, як впливати на існуючий розподіл сили тощо.

Скажемо й декілька слів щодо історії виникнення збірника «Паньчатантра». Найперше сама назва «Паньчатантра» означає «п'ять» - «паньча» та «сплетіння» - «тантра». За переданням «Паньчатантра» повстала як книга для навчання мудрості синів одного давньоіндійського правителя. Тому байки «Паньчатантри» маємо сприймати не як розважальні повісті, а як повчальні оповіді зі символічною формою викладу, які вчать мистецтву жити і керувати. На підтвердження цього приведемо цитату зі вступного слова до вже згадуваного видання російською мовою «Паньчатантра» 1930-го року: «Ее цель обучение юношей царского рода дипломатии и хорошему санскриту…» [2, с. 12].

Що ж до часу написання збірника «Паньчатантра», то точна дата його написання невідома, а розбіжність у часі вимірюється століттями. Із цього приводу читаємо в того ж автора: «Время написания «Панчатантры» опредиляется так: в середине 6-го века, по повелению персидского царя Хозроя Ану - шарвана, его придворний врач Барзавей(й) перевел с санскрита на пехлеви «Панча - тантру», следовательно, «Панчатантра» не только существовала в это время, но уже успела получить широкое распространение.» [2, с. 9], а далі: «С другой стороны, среди политических писателей, известных автору «Панчатантры», упоминается имя Каутильи, министра царя Чандрагупти (ок. 315 г. до хр. э.); следовательно «Панчатантра» написана не раньше, к. 4-го века до Х.э.» [2, с. 10] Тому, дату створення збірника відносять до перших століть до Р. Хр. або після Р. Хр.

Опрацьовуючи байку «Воскресителі лева», ми взяли оригінальний текст байки на санскриті з московського видання 2006-го року «Легкий санскрит. Избранные басни Панчатантры.». Наталия Лихушина. [3] Також, використали повне українське видання збірки байок «Паньчатантра» 1988-го року, яке вийшло в Києві у видавництві «Дніпро» [1]. Принагідно зазначимо, що ми не обізнані з історією перекладу давньоіндійських байок на українську мову, хоча, гадаємо, ця тема варта дослідження.

Також привернула нашу увагу й тема недавно захищеної дисертації дослідниці Собецької О.Є., яка звучить «Українська народна казка про тварин та індійська «Панчатантра»: порівняльний структурно-семан тичний аналіз сюжетів». Як бачимо, «Паньчатантра» знов і знов притягуватиме око допитливого дослідника.

Санскритський текст байки подаємо кирилицею. Зазначимо, що довгі голосні подаємо зі значком довготи над голосною: «а, е, ї, б», а довгу голосну «у» подаємо зі значком під нею - «у» (за браком символу довгого «у»). Подекуди позначаємо наголос у слові косим значком, який слідує за наголошеною голосною. Підкреслені приголосні «ш, т» позначають приголосні верхньозубні (приголосні третього ряду).

Нижче слідує текст байки. Кожне речення на санскриті виділене жирним написом, під ним йде його підрядковий переклад українською мовою косим написом. Зауважимо, що ми умисне не дотримуємося сучасного правопису (великої букви, ком, тощо) в підрядковому перекладі, щоби наблизити його до оригіналу. Далі слідують український та російський переклади під числами 2, 3 відповідно. Ще нижче подаємо граматичний та лексичний розбір санскритських слів з перекладом на українську мову.

Цим і завершуємо мовний розбір байки «Воскресителі лева». У висновку зазначимо таке. Мові санскриту властива синтаксична стислість. Виражається вона можливістю безсполучникового нанизування слів, які в цілому творять одне поняття. Наприклад: свопарджанавібгаґам - дослівно: свій заробіток розподіл, тобто розподіл свого заробітку; чармамансарудгірам (прайаччхамі) - дослівно: шкіра, м'ясо, кров (З.в.) (повертаю); чармамансарудгірай: самйоджіта: - шкіра, м'ясо, кров'ю з'єднаний. Звернімо увагу на те, що лише останнє слово ограматизовується так-би мовити, а слова перед ним вжиті в основній форму. Другою властивістю є мала кількість особових форм дієслова, натомість присудок часто виражений дієприкметниковими формами. Наприклад: балакалат крї - діта: - з дитинства бавлячись (ми бавилися); екенастхісамчайам крта: - одним збір кісток зроблений (для лева), тощо. Відсутня у санскриті і непряма мова. Передача прямої мови робить розповідь живою. Це коротко щодо синтаксису санскриту. Надзвичайно багатим є і словар санскриту. Кожне слово має багато значень або ж понять. На оцю тонку понятійну різницю не завжди можна знайти відповідник у словах в сучасних мовах. Наприклад, ключова різниця в нашій байці в поняттях «буддгі» - ум, розум, мудрість, глузд (один корінь з українським «будити, бдити» та «відйа» - знання, обізнаність, ученість (один корінь з «відати»). Добираємо для перекладу декілька варіантів, бо кожен із них має той чи інший аспект санскритського поняття тощо.

Також синтаксична стислість, пряма мова і звукова форма мови санскрит із чергуванням довгих та коротких голосних створюють своєрідну ритміку оповіді. Що не так легко передати в перекладах.

Порівнюючи ж російський та український переклад на майстерність, нам до вподоби більше російський переклад. Він і граматично і синтаксично ближчий до оригіналу. А й стилістично витриманий теж краще як український.

Цим завершуємо свій огляд байки і на зразок байок з «Паньчатантра» повторимо зачин-приповідку «краще ум (а) не те знання від знань ум вищий І без-умні гинуть як (от) ті левові творц» і.

Література

граматичний лексичний банка санскрит

1. Панчатантра. 5-ть кошиків житейської мудрості: Шукасаптанті. Київ: Дніпро, 1988. 382 с.

2. «Избранние расскази. Пер. с древне-индийского. Предисловие и примечание Р.О. Шор, М., Российская Ассоциация, Институт Общественних Наук, 1930. 157 с.

3. Наталия Лихушина. «Легкий санскрит. Избранные басни Панчатантры». Москва. Восток. Запад. 2006. 695 с.

4. Санскритско-русский словарь / Составитель Кочергина В.А. Издание 2-е. М.: «Русский язык», 1987. 944 с.

Размещено на Allbest.ru