Актуалізація міжконцептних зв'язків концепту monti/berge/гори в італійському, німецькому й українському мовному просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТУАЛІЗАЦІЯ МІЖКОНЦЕПТНИХ ЗВ'ЯЗКІВ КОНЦЕПТУ MONTI/BERGE/ГОРИ В ІТАЛІЙСЬКОМУ, НІМЕЦЬКОМУ Й УКРАЇНСЬКОМУ МОВНОМУ ПРОСТОРІ

Гусля Л.В., викладач кафедри іноземних мов, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

АНОТАЦІЯ

трактування концепт паремія гора

У статті розглянуто особливості репрезентації міжконцептних зв'язків концепту Monti/Berge/Гори в італійській, німецькій і українській лінгвокультурі. Міжконцептні зв'язки репрезентують відношення, які виникають між концептними значеннями в ході їхньої взаємодії в концептосфері й вибудовуються на засадах певних параметрів.

Ключові слова: концепт, концептосфера, міжконцептні зв'язки, фразеологічний і пареміальний фонд мови.

АННОТАЦИЯ

В статье рассмотрены особенности репрезентации межконцептуальных связей концепта Monti/Berge/Горы в итальянской, немецкой и украинской лингвокультуре. Межконцептуальные связи представляют отношения, которые возникают между концептами в ходе их взаимодействия в концептосфере и выстраиваются на основе определенных параметров.

Ключевые слова: концепт, концептосфера, межконцептуальные связи, фразеологический и паремиальный фонд языка.

ANNOTATION

Actualization of intra-conceptual links of monti i berge i gori concept in italian, german, and ukrainian linguistic spaces

Huslia L.V.

The article deals with the peculiarities of the representation of the intra-conceptual links of the Monti/Berge/Gory concept in the Italian, German and Ukrainian linguistic culture. Intra-conceptual links represent relations that arise between conceptual values in the course of their interaction in the sphere of concepts and are built on the basis of certain characteristics.

Keywords: concept, sphere ofconcepts, intra-conceptual links, phraseological and premium languagefund.

Постановка проблеми. На сучасному етапі лінгвістичних досліджень лінгвокультурні концепти розглядаються як ментальні утворення, що не обмежуються вивченням окремих концептів у національній лінгвокультурі, а спроектовані на визначення концептних зв'язків і взаємозалежностей, що виникають між різними ментальними утвореннями в ході їхньої взаємодії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема концептуальних зв'язків і взаємозалежно стей, як і засобів їх вираження в мові, досліджувалася в численних наукових працях (І.О. Голубовська, В.І. Кононенко, А.М. Морель Морель, З.Д. Попова й І.А. Стернін, Д.О. Приходько, Ю.С. Степанов).

Відображений у мові й закріплений у мовній свідомості зміст концепту Monti/ Berge/Гори ще не був предметом усебічного аналізу з погляду його реалізації в мові й мовленні з огляду на його взаємозв'язки з іншими концептами в концептосфері носіїв італійської, німецької й української мов. Вивчення концепту Monti/Berge/Гори як елемента італійської, німецької й української лінгвокуль- тури видається доволі актуальним завданням сучасного мовознавства.

Постановка завдання. Метою пропонованого дослідження є виявлення й аналіз міжконцептних зв'язків концепту Monti/Berge/ Гори, визначення базових концептів, із якими має зв'язки концепт Monti/Berge/Гори в італійській, німецькій і українській лінгвокультурі, установлення типів зв'язку між цими концептами.

Джерелом практичного матеріалу слугували фразеологічний і пареміальний фонди італійської, німецької й української мов. Аналіз міжконцептних зв'язків концепту Monti/Berge/Гори здійснювався шляхом визначення фразеологічних одиниць як висловлень, що містять ключові слова - репрезентанти концепту Monti/Berge/Гори.

Виклад основного матеріалу дослідження. Лінгвокультурний концепт інтерпретований як багатовимірне смислове утворення, в якому виокремлюються поняттєвий, образний і ціннісний аспекти. Поняттєвий аспект концепту забезпечений його мовною фіксацією, визначений описом ознакової структури, дефініцією, зіставними характеристиками щодо інших концептів. Образний аспект - це зорові, слухові, тактильні, смакові характеристики предметів, явищ, подій, які в тому чи іншому вигляді відображені через нашу свідомість. Ціннісний аспект концепту характеризує аксіологічні параметри цього утворення як для індивіда, так і для колективу [2, с. 154].

Для когнітивної лінгвістики концепт є одним із ключових термінів, що визначається як «оперативна змістова одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи й мови мозку, усієї «картини світу», відображеної в людській психіці» [4, с. 32]. Лінгвокогнітивна концептологія використовує поняття «концепт» як «позначення, модельоване лінгвістичними засобами одиниці національної когнітивної свідомості, для моделювання й опису національної кон- цептосфери» [7, с. 42].

Концепт як глобальний складник мисленнєвої діяльності не існує ізольовано від інших концептів, а перебуває з ними в певних таксономічних відношеннях, має з ними зв'язки за концептними ознаками, набуває певної структури, що визначає умови існування концепту та його входження в концептосферу [6, с. 8]. Концептосфера - це «сукупність концептів, із яких, як із мозаїчного полотна, складається світосприйняття носіями мови» [4, с. 17], «інформаційна база мислення народу» [6, с. 36]. Концепт містить у собі як загальнолюдські, так і національно орієнтовані цінності. Чим багатша культура, фольклор, література, наука, образотворче мистецтво, історичний досвід і релігія нації, тим багатша концептосфера мови, оскільки кон- цептуалізація дійсності є багатоканальною й цілісною та забезпечується одночасною роботою всіх компонентів свідомості людини [1, с. 25]. Національна концептосфера складається з індивідуальних, групових, класових, національних та універсальних концептів, оскільки в ній «перехрещуються й накладаються одна на одну категорії, що охоплюють різноманітні, неоднопланові й різноаспектні поняттєві константи, узяті з можливого кола абстракцій» [3, с. 222]. Порівняння семантичних просторів різних мов дає змогу побачити загальнолюдські універсали, що відображають бачення світу людьми, а також виявляє специфічне, національне, групове й індивідуальне в наборі концептів та їх струк- туризації [7, с. 17].

Як концепти, так і концептосфера загалом, будучи сутностями ментальними, а не лише спостережуваними, мають мовну об'єктивацію, тобто забезпечені засобами вираження, оскільки є носіями інформації про світ. Водночас необхідно зауважити, що частина концептуальної інформації має мовну «прив'язаність» через способи її мовного вираження, але частину цієї інформації представлено у психіці принципово іншим способом, а саме ментальними репрезентаціями іншого типу - образами, картинками, схемами [4, с. 17].

Поняття концептосфери передбачає, що між концептами, що до неї входять, є певні зв'язки. Проблема зв'язків між ментальними одиницями має дискусійний характер, висловлюються різні погляди щодо самої можливості таких відношень. Зокрема, на думку З.Д. Попової й І.А. Стерніна, концепти, які утворюють концептосферу, за своїми окремими ознаками вступають у системні відношення подібності, відмінності й ієрархії з іншими концептами [6, с. 36].

А.М. Приходько говорить про ієрархічні відношення між концептами, вказуючи на те, що концептосфера становить стійке угруповання типологічно й значеннєво однорідних та ієрархічно упорядкованих концептів, що спеціалізуються на організації певних ког- нітивно-семантичних просторів [8, с. 227]. На думку Д.О. Морель Морель, між концептами в концептосфері та між складниками всередині концепту є логічні відношення, що виявляються в таких лінгвокультуроло- гічних процесах, як перехрещення концептів, підпорядкованість і супідрядність концептів, контрарність і контрадикторність у їхній взаємодії [5, с. 126].

Таким чином, говорячи про міжконцептні зв'язки, маємо на увазі відношення, які виникають між концептами внаслідок їхньої взаємодії в концептосфері й вибудовуються на основі таких параметрів: підпорядкованість, перетинання (або перехрещення), схожість, відмінність, контраст (або контрадикторність).

Проаналізуємо, з якими концептами вступає у відношення концепт Monti/Berge/ Гори як ментальне утворення, що тією чи іншою мірою спроектоване на всі рівні мовної системи, оскільки є носієм психічних і мовних аспектів свідомості людини. Серед слів-репрезентантів, що номінують концепт, є гора, гори, вершина, скеля, камінь, які моделюють семантику відкритого простору, виконуючи роль символічно наснажених об'єктів ландшафту та життєвого простору суб'єкта дії. Висвітлюючи історичну динаміку просторових образів, що відображають поняттєву сферу мовного простору в італійській, німецькій та українській мовах, концепт Monti/Berge/Гори вступає в різноманітні міжконцептні зв'язки.

Категорія простору поряд із категорією часу виступає однією з головних у світоглядній конструкції соціуму на різних етапах формування його свідомості. Простір є своєрідною захисною аурою, розміри якої специфічні для кожного народу. Простір реалізується у вигляді кількох сутностей: верх - низ, небо - земля, земля - підземне царство, правий - лівий, схід - захід - північ - південь і т. д. Водночас, згідно з принципами лінгвокогнітивістики, сприйняття й усвідомлення людиною простору відбувається не через систему координат, а через співвідношення, що існують між об'єктами в просторі [4, с. 84-87].

Німецький вираз einen Steinwurf entfernt, що в дослівному перекладі означає «на відстані кидка каменем», передає в собі ознаку невеликої відстані та має український еквівалент рукою подати. В українському варіанті задіяна лексема-соматизмуш, у німецькому прикладі сприйняття простору відбувається через репрезентацію локації по горизонталі «вперед/назад», де образ каменя визначає місце або місцерозташування відповідно до суб'єкта мовлення [4, с. 87]. Схоже сприйняття простору знаходимо і в італійській мові в прислів'ї Parola detta e sasso tirato non tornano indietro, яке дослівно перекладається як Сказане слово та кинутий камінь не повернеш назад., український еквівалент Слово - не горобець, вилетить - не спіймаєш. Вислови ein Steinwurf - кидок каменем і sasso tirato - кинутий камінь створюють своєрідну систему координат, за допомогою яких люди, що належать до тієї чи іншої культури, сприймають світ і створюють його [4, с. 81].

Наступна добірка паремій репрезентує просторові образи, зіставляючи їх із внутрішнім станом людини, у якому природний пейзаж долає свою зображальну функцію і стає свого роду призмою бачення світу: Per monti е per valli; tiber Berg und Таї, що в перекладі означає Ходити горами й долами. Пор.: Attraversare mare е monti; Uber/hinter den Berg halten, що в перекладі означає Подолати труднощі. Зазначимо, що в італійському фразеологічному фонді відбувається зіставлення контрастно різних просторових образів гори та море, що розширює поняттєвий складник концепту в італійській мові та засвідчує між- концептні зв'язки контрадикторності з концептом Море.

Чимало паремій розкривають схожість трактування, розуміння та змісту інтерпретаційного поля концепту Monti/Berge/Гори, що виявляють ознаки концепту у свідомості носіїв мови [7, с. 129-130]: Gli иотіпі s'incontrano, е і monti stanno fermi; Berg und Tal kommen nicht zusammen, wohl aber die Menschen; Гора з горою не зійдеться (не сходиться), а чоловік з чоловіком зійдеться. Ідентичність фразеологічних висловлювань у трьох мовних просторах є свідченням схожого сприйняття просторових образів, що базується на принципі психологічного паралелізму.

Так, першим ментальним утворенням, з яким концепт Monti/Berge/Гори вступає в міжконцептні зв'язки підпорядкованості, є концепт Простір. Приклади засвідчують особливості сприйняття образної системи простору, де концепт Простір є ієрархічно вищим концептом та включає в свою структуру концепт Гори. Саме концепт Простір визначає основу змісту концепту Monti/Berge/ Гори, адже останній розуміємо як географічний простір, що відтворює особливість сприйняття та відображення системи асоціативних образів в італійській, німецькій та українській лінгвокультурах.

Завдяки тісному зв'язку структур свідомості й мови, результати осягнення часу людиною знаходять відображення в мовних моделях часу. Лексема Час асоціюється з лінійною моделлю часу, проте у всіх культурах ця категорія має схожі характеристики, а саме: незворотність, неповторність, швидкоплинність, циклічність тощо. Часові моделі можуть бути представлені сукупністю різних мовних категорій: формами дієслівного часу, іменниковими та прикметниковими формами, значеннями слів із тем- поральним забарвленням: I'autunno della vita - зрілий вік (доел.: Осінь життя), der Frtihling des Lebens - юність (доел.: Весна життя), des Leben Mai (доел.: Травень життя) - розквіт сил.

Фразеологічний зворот Jenseits des Berges sein (бути по той бік гори) перекладається Бути на схилі літ. Образ гір набуває тем- поральних ознак, лексема Berg асоціюється з лінійною моделлю життя, де гори є межею між минулим і майбутнім. Концепт Monti/ Berge/Tори вступає в перехресні зв'язки з концептом Час. Б. Нусс, досліджуючи культурні концепти, характеризує їх у досить образній формі як «магічний вплив окремих слів», які апелюють до сфер, в яких для носіїв мови полягає сутність буття. Вони провокують душевний стан чи настрій, мають значне емоційне навантаження й передбачають присутність особливої культурної інформації [9, с. 23].

Фразеологізми зі словами-репрезентан- тами, що номінують концепт Monte/Berg/ Гора, мають різнопланові значення в образно-асоціативних площинах мовлення. Образ гір виступає в значенні чогось безмежного, величного та могутнього (Соп la fede si spostano le montagna; Der Glaube kann Berge versetzen; Віра гори перевертає) зі значенням «подолання життєвих перешкод на основі внутрішніх почуттів і переконань». Лексична ідентичність прислів'їв свідчить про схожість асоціативно-вербальних зв'язків у паремійних корпусах мов і характеристик побутової свідомості різних народів. Образ гір підсилює конотативний зміст ієрархічно вищих концептів Бог і Віра.

Прислів'я Sich uber аїїе Berge machen, що в перекладі означає П'ятами накивати й Andare in montagna (у перекладі зірвані плани, потерпіти невдачу) виражають специфіку образного наповнення концепту у свідомості носіїв німецької й італійської мови, де образ гір на ґрунті слухових і тактильних характеристик відображений у свідомості носіїв у вигляді «хиткої споруди» чи «ненадійного муру» та репрезентує міжконцептні зв'язки контрадикторності з концептами Віра та Довіра, адже Віра та Довіра - це соціально-психологічні явища, що ґрунтуються на психологічних засадах і по-різному відтворюються в життєдіяльності людини.

Концепт Monti/Berge/Гори вступає в міжконцептні зв'язкиз концептами 5/ра та Релігія, які розкриваються в концептних зв'язках перехрестя та підпорядкованості. Порівняймо: Ті, хто надію складають на Господа, вони як Сіонська Гора, яка не захитається, яка буде стояти повік (Псалом 124);

Основа його - на горах святих, Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові (Псалом 86);

Бог знаний у Юді, Його ймення велике в Ізраїлі! У Єрусалимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні, - <...> Ти осяяний, потужніший за гори відвічні (Псалом 75).

Гора Сіон розглядається як місце спілкування з Богом, центр перетину ментального змісту концепту Віра та просторової об'єктивації концепту Monti/Berge/Гори. Порівняймо також:

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище, дали Йому пити вина (Євангеліє від Матвія 27:33-34);

І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище (Євангеліє від Марка 15:22);

А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його (Євангеліє від Луки 23:33);

І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа (Євангеліє від Івана 19:17).

Євангеліє трактує слово «Голгофа» як місце, де розіп'ято Ісуса Христа, проте в лінг- вокультурному просторі поняття Гора Голгофи вбирає в себе всю значущість християнської віри. Це місце покаяння й усвідомлення сенсу життя для християнського світу, образ Гори Голгофи символізує релігійну свідомість народу в італійському, німецькому й українському мовному просторі. Саме концепт Релігія визначає основу змісту концепту Monti/Berge/Гори та репрезентує концептні зв'язки підпорядкованості, де концепт Релігія є ієрархічно вищим і включає в свою структуру концепт Monti/Berge/Гори.

Аналіз фольклорного матеріалу, у якому «віддзеркалюється народна психологія, світогляд, різні характерологічні риси люди- ни-мовця» [2, с. 78], засвідчують, що концепт Monti/Berge/Гори набуває еквіполентних зв'язків із такими концептами, як Земля та Батьківщина. Батьківщина - «земля батьків», етнічна територія, тобто територія, освоєна кількома поколіннями певного етносу, середовище його проживання. Для горян образ гір є еквівалентним образу Батьківщини, оскільки є тим природним середовищем (земля з її лісами, долинами, річками й озерами, прилеглими гірськими та морськими просторами), яке осмислене як своє, як свідчення історичного минулого етносу й сукупність його історичних пам'яток, як джерело індивідуальних і спільних для етнічної групи спогадів і переживань [ЕСУ, с. 313]. Порівняйте: Monte Grappa, tu sei la mia patria, / sovra te U nostro sole risplende, / a te mira che spera ed attende, / і fratelli che a guardia vi stan (Гора Граппа, ти моя Батьківщина, / над тобою наше сонце світить, / до тебе прагнемо, на тебе сподіваємося і чекаємо, / брати на варті твоїй стоять) (Італійська народна пісня);

Es grtine die Tanne, es wachse das Erz / Gott schenke uns alien einfrohliches Herz / So fonts aus den Schluchten der Heimat heraus / von jeglichem Berge, von jeglichem Haus (Зеленій, ялина, рости, руда, / Боже, даруй нам всім щасливе серце. / Так звучить з ярів Батьківщини, / 3 кожної гори, з кожного будинку) (Німецька народна пісня);Де синії гори, де гори Карпати, / Туман по долині встає. / Близька і далека, струнка, як смерека, Кохана гуцулка живе. / Рожеві серпанки, дівочі світанки. Ген-ген вітер в гори жене. / Тебе, рідний краю, до болі кохаю, Навік полонив ти мене. (Українська народна пісня).

Просторовий образ Monte/Berg/Гора в поняттєвій сфері італійського, німецького й українського фольклорного простору є вираженням особистих почуттів і почуттів патріотизму, любові до рідної землі, прославляння своєї Батьківщини, які розкриваються за рахунок парадигми просторових образів із залученням гірського пейзажу.

ВИСНОВКИ З ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Таким чином, концепт Monti/Berge/Гори в італійському, німецькому й українському мовному просторі вступає в різноманітні міжкон- цептні зв'язки.

Ієрархічні зв'язки підпорядкованості концепту Monti/Berge/Гори виокремлюються з концептом Простір, Релігія, що детермінує основне змістове наповнення аналізованого концепту, перехресні міжконцептні зв'язки з концептом Час. Еквіполентними, тобто рівносильними, зв'язками концепт Monti/Berge/ Гори характеризується з такими концептами, як Земля та Батьківщина. Відношеннями перетинання та контрадикторності концепт Monti/Berge/Гори пов'язаний із концептами Віра та Довіра.

Перспектива подальших досліджень виявляється в можливостях вивчення як структури, так і змісту концепту Monti/Berge/Гори в зіставних студіях національної, соціальної, групової й індивідуальної специфіки концепту, що мотивує міжконцептні зв'язки концепту Monti/Berge/Гори з лінгвокультурними концептами Соціальне становище, Культура, Туризм.

ЛІТЕРАТУРА

1. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу: монографія. Київ: Логос, 2004. 284 с.

2. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс: монография. Волгоград: Перемена, 2002. 477 с.

3. Кононенко В.І. Українська лінгвокультурологія. Навч. посіб. Київ: Вища шк., 2008. 327 с.

4. 4.Маслова В.А. Когнитивная лингвистика: учеб. Пособие. Минск: ТетраСистемс, 2004. 256 с.

5. Морель Морель Д.А. К вопросу о выявлении логических отношений между концептами. Образ мира в зеркале языка: сб. науч. статей / отв. соред. В.В. Колесов, М.В. Пименова, В.И. Теркулов. Серия «Концептуальный и лингвальный миры», Выл. 1. Москва: ФЛИНТА, 2011. С. 122-128.

6. Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лингвистика: учеб, пособие. Москва: ACT, Восток-Запад, 2007. 315 с.

7. Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике. Воронеж: Истоки, 2003. 191 с.

8. Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когні- тивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. Запоріжжя: Прем'єр, 2008. 332 с.

9. Nuss В. Das Faust-Syndrom. Ein Versuch Qber die Mentalitat. der Bonn-Berlin : BouvierVerlag, 1993. 213 s.

Довідкова література

1. Енциклопедія сучасної України, у 16 т. Т. 2: «Б-Біо». Київ: НАН України, 2003. 871 с.

2. Німецько-український фразеологічний словник / у 2-хт. Т. II. Уклад. В.І. Гаврись, О.П. Пророченко. Київ: Рад. школа, 1981. 382 с.

3. Німецько-український фразеологічний словник / у 2-х т. Т. І. Уклад. В.І. Гаврись, О.П. Пророченко. Київ: Рад. школа, 1981. 416 с.

4. Итальянско-русский фразеологический словарь. 23 000 фраз, единиц / под ред. Я.И. Рецкера. Москва: Русский язык, 1982. 1056 с.

5. Фразеологічний словник української мови: у 2-х кн. Уклад. В.М. Білоноженко та інші. Київ: Наук, думка, 1993. 984 с.

6. Українські приказки, прислів'я і таке інше: збірники О.В. Марковича та ін. Укп. М. Номис, упоряд., приміт. і вступ, от. М.М. Пазяка. Київ: Либідь, 1993. 768 с.

7. Dizionario della lingua italiana. Editore Giovanni Maggi. Bergamo: Edizioni Larus S.p.A., 1993. 1412 p.