Особливості темпу мовлення англійських коментаторів футбольних матчів

Анотація

англомовний футбольний телевізійний коментар

Статтю присвячено вивченню просодичних темпоральних особливостей англомовного футбольного телевізійного коментаря. Проаналізовано швидкість артикуляції, тривалість пауз, наявність і кількість пауз хезитації, логічних та емфатичних пауз. Виявлено, що темпоральна організація англомовного футбольного коментаря вирізняється значною варіативністю та характеризується збільшенням швидкості артикуляції за зростання емоційної напруженості та її зменшенням під час виконання удару по воротах команди суперника незалежно від його результативності.

Ключові слова: англомовний футбольний коментар, темпоральні особливості, швидкість артикуляції, паузи хе- зитації, логічні паузи, емфатичні паузи.

Постановка проблеми. Футбольний коментар - це усний виклад подій на футбольному полі під час матчу з опорою на інтереси телеглядачів [1, с. 75]. Мовлення коментатора виконує дві важливі функції - опис ігрових подій і надання фонової інформації для вболівальників. Саме виконання цих функцій відносить мовлення коментатора до інформаційного стилю, основним призначенням якого є повідомлення «ідеальної, сконденсованої суті» [8, с. 79].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сьогоднішньому лінгвістичному доробку наявні розвідки, присвячені певним аспектам вивчення мовлення футбольних коментаторів, а саме: комунікативно-прагматичним і лінгвосеміотичним характеристикам спортивного дискурсу (О.О. Панкратова [5], К.В. Снятков [6]), емоційній напруженості у спонтанному мовленні спортивних коментаторів (І.О. Ейхгольц [7]), функціональним і стилістичним особливостям футбольного коментаря (М. Бальцер-Зібер [9]), просодичним особливостям футбольного радіокоментаря (ф. Керн [13], І Мюллер та Р. Мей [15], Й. Трувейн [16]).

На думку зарубіжного дослідника І.О. Ейхгольца, мовлення футбольних коментаторів - це спонтанні монологи тривалістю до 50 - 55 хвилин (середній час трансляції одного тайму футбольного матчу, включно з додатковим часом). Водночас мовлення коментатора лише частково є безпосереднім відображенням подій матчу, оскільки завдання коментатора полягає не тільки в тому, щоб розповідати про те, що відбувається, але й у тому, щоб залучати та утримувати увагу глядацької аудиторії. Цим зумовлена неоднорідність спонтанних монологів коментаторів із погляду змісту. У мовленні коментатора зустрічаються як динамічний, так і статичний описи, що представляють собою структурно-тематичні блоки, з яких складається монолог [7, с. 134].

Подібної думки дотримуються і британські дослідники Д. Крістал і Д. Дейві, які зазначають, що оскільки коментар футбольного матчу є статичним описом подій, які перетинаються з кульмінаційними моментами, паралінгвістичні особливості мовлення коментатора істотно змінюються та найчастіше корелюють зі змінами в ЧОТ (Гц), швидкості мовлення, швидкості артикуляції та інтенсивності (дБ) [11, с. 135].

0. Лаптєва виділяє три комунікативно-прагматичні типи футбольних коментарів, а саме: подієвий коментар (опис подій на футбольному полі), фоновий коментар (інформація загального характеру про команди, гравців тощо) та оціночний коментар (надається після завершення першого тайму або матчу) [4].

Об'єктом статті є телевізійні коментарі футбольних матчів Ліги чемпіонів та англійської Прем'єр-ліги.

Предметом статті є просодичні темпоральні особливості мовлення футбольних коментаторів.

Метою статті є визначення темпоральних параметрів спонтанних ділянок мовлення спортивних коментаторів.

Матеріалом дослідження слугують відеозаписи двох телевізійних футбольних репортажів UEFA Champions League (Real Madrid vs Liverpool) [3] та English Premier League (Aston Villa vs Fulham) [2] 2018 року. Коментаторами футбольних матчів є Daniel Lewis та Darren Plant, англійці за національною належністю. Загальна тривалість звучання складає 197 хвилин.

У роботі розглянуто темпоральні особливості подієвого ко- ментаря, оскільки мовлення коментатора є спонтанним і невимушеним, на відміну від заздалегідь підготовленого мовлення у фоновому коментарі.

Огляд стану проблеми засвідчив необхідність вирішення серії дослідницьких завдань:

Опрацювати вилучений звуковий матеріал і тексти коментарів футбольних матчів.

Визначити темпоральні характеристики мовлення футбольних коментаторів: 1) кількість складів у фразах; 2) швидкість артикуляції; 3) тривалість незаповнених пауз (в с); 4) се- редньопаузальну тривалість (в с); 5) наявність і кількість пауз хезитації, логічних та емфатичних пауз.

Виклад основного матеріалу. Промінантною особливістю мовлення коментаторів футбольних матчів є зміни темпу мовлення під впливом емоційного напруження, що вказує на важливі події на полі.

У нашому досліджені услід за Дж. Лейвером [14] вимірювання темпу мовлення здійснювалось шляхом визначення швидкості артикуляції (швидкість артикуляції - articulation rate). Одиницею вимірювання було обрано кількість складів за секунду. Швидкість артикуляції вимірювалась на двох ділянках мовлення: статичному описі подій на полі та 10-секундній ділянці після забиття гола.

Результати аналізу швидкості артикуляції представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз результатів дослідження швидкості артикуляції свідчить про її зменшення у 10-секундному фрагменті мовлення коментатора після забиття гола (5,0 скл/с vs 4,8 скл/с в мовленні коментатора Деніела Льюїса та 5,4 скл/с vs 5,2 скл/с в мовленні коментатора Дарена Планта).

Варіювання швидкості артикуляції в мовленні футбольних коментаторів здійснюється шляхом використання скорочених складів (clipped syllables) або навіть цілих фрагментів. За визначенням Д. Крістала [10, с. 84-85], скорочений склад - це склад, що вимовляється з більш швидким темпом, ніж звичайний склад. Рекурентними є також розтягнуті склади (drawled syllables), основною функцією яких у мовленні футбольного коментатора є акцентування найбільш важливих лексем. Результати дослідження підтверджують факт використання затриманих складів (held syllables).

Характерною рисою темпу мовлення футбольних коментаторів є його пришвидшення на напружених ділянках матчу в моменти атак шляхом збільшення темпу артикуляції та скорочення кількості й тривалості пауз, але уповільнення під час виконання удару по воротах команди суперника незалежно від його результативності (після вигуку Shot!). У цей час коментатор зменшує темп артикуляції та використовує розтягнуті й затримані склади.

Яскравим прикладом використання розтягнутих складів у мовленні футбольних коментаторів-англійців є вимовляння лексеми «goal»: G-o-a-l! Real Madrid 1-0 Liverpool (Karim Benzema) [3].

Усі зафіксовані в мовленні футбольних коментаторів паузи були класифіковані за тривалістю таким чином: 1) менше ніж 1 с; 2) від 1 до 3 с; 3) більше ніж 3 с.

Характер розподілу пауз у мовленні двох коментаторів представлено в таблиці 2.

Отримані результати свідчать про превалювання в мовленні першого коментатора пауз тривалістю менше ніж 1 секунда (48 %), тоді як у мовленні другого коментатора домінують паузи тривалістю від 1 до 3 секунд (44 %). Частотність вживання пауз тривалістю більше ніж 3 секунди є незначною та складає 13 % та 16 % відповідно. Середня тривалість пауз складає 2,1 с у мовленні Деніела Льюїса та 2,3 с - у мовленні Дарена Планта. Прикметно, що всередині емоційно напружених фрагментів мовлення паузи тривалістю більше ніж 1 секунда є майже відсутніми, тоді як під час статичного опису подій коментатор робить паузи тривалістю від 1,5 до 3 секунд, які знижують напруженість.

З позиції комунікативно-прагматичної обумовленості в мовленні футбольних коментаторів зустрічаються логічні, емфатичні та паузи коливань (як заповнені, наприклад фальш-старти, так і незаповнені).

Основною функцією емфатичних пауз є виділення найважливішої інформації під час коментаря та привертання уваги глядацької аудиторії.

Паузи хезитації використовуються коментаторами в моменти переривання фонового коментаря описом подій на полі (подієвий коментар), а також у моменти високої емоційної напруженості на полі, особливо коли коментатор слідкує за атаками обох команд. Крім того, використання цього типу пауз пов'язано з млявим розгортанням подій на полі та необхідністю підбору влучних слів для його опису. треба відзначити, що саме паузи хезитації є найбільш тривалими (їхня тривалість перевищує 3 секунди).

Дані, представлені в таблиці 3, унаочнюють превалювання емфатичних пауз у мовленні обох коментаторів (38 % та 39 % відповідно). відсоток логічних пауз перевищує в мовленні Дарена Планта (35 %), тоді як паузи хезитації є більш рекурентними в мовленні Деніела Льюїса (33 %).

Продемонструємо паузальну насиченість 12-секундного уривка після забиття другого гола командою Реал Мадрид на 65 хвилині другого тайму:

The most bizarre goal in Champions League history\0S с not quite possibly the best! \u с Gareth Bale, \ 0>9 с on the pitch for two minutes, \0>7 с sends an overhead kickflying past Loris Karius \1 с from 15 yards. \2Д с Marcelof6 с left his teammate with so much to do, \ 0>8 с and they will show that one over and over again v мс [3].

У наведеному фрагменті присутні паузи різної тривалості від 0,5 секунд до 2,3 секунди. Описуючи процес забивання гола фаворитом цього матчу, а саме командою Реал мадрид, коментатор робить емфатичні паузи після імен гравців обох команд, привертаючи увагу глядацької аудиторії до їхніх рухів на полі.

Висновки

Підсумовуючи все вищезазначене, робимо висновок, що темпоральна організація англомовного футбольного коментаря вирізняється значною варіативністю та характеризується збільшенням швидкості артикуляції під час зростання емоційної напруженості та її зменшенням під час спроби забити гол у ворота суперника незалежно від її результату. Емоційність мовлення футбольних коментаторів досягається за допомогою використання емфатичних пауз, які є найбільш частотними, а також пауз хезитації, тривалість яких зазвичай перевищує 3 секунди. Розтягнуті та затримані склади зменшують швидкість артикуляції, даючи глядачам змогу сфокусуватися на найбільш важливій інформації.

Подальші наукові дослідження можуть бути спрямовані на вивчення кореляції частотних і динамічних характеристик із темпоральними особливостями мовлення футбольних коментаторів, а також на проведення порівняльного аналізу просодичного оформлення мовлення футбольних коментаторів із мовленням коментаторів інших видів спорту, наприклад коментарями кінних перегонів.

Література

1. Алексенко С.Ф. Структурно-синтаксичні та просодичні особливості англомовного подієвого футбольного телевізійного комента- ря. Філологічні трактати. 2016. Т. 8. № 2. С. 74-79.

2. Лаптева О.А. Живая речь с телеэкрана: Разговорный пласт телевизионной речи в нормативном аспекте. М.: URSS, 2003. 517 с.

3. Панкратова О.А. Лингвосемиотические характеристики спортивного дискурса: автореф. дисс. ... канд. филол. наук: спец. 10.02.19 - «Теория языка». Волгоград, 2005. 14 с.

Размещено на Allbest.ru