Ономасіологічна структура німецьких іхтіонімів

Анотація

Статтю присвячено описові особливостей ономасіологічної структури німецьких назв риб. Онома- сіологічна структура дериватів-іхтіонімів містить ономасіологічну ознаку й базис, статус мотиватора в структурі знань, граматичні й акцентні показники. Окрім зазначених компонентів, ономасіологічна структура композитних назв риб фіксує тип відношень між ономасіологічними ознаками в мотиваційній базі. Для іхтіонімів-сполук інтерпретація ономасіологічної структури передбачає також вказівку на їхню синтаксичну організацію, граматичну й семантичну домінанту сполуки.

Ключові слова: іхтіонім, когнітивно-ономасіологіч- ний аналіз, ономасіологічна структура, ономасіологічний базис.

Постановка проблеми. Сучасні лінгвістичні дослідження значною мірою базуються на висвітленні проблеми зв'язку мови і свідомості та з'ясування співвідношення концептуальної й мовної, наукової й наївної картин світу. Іхтіологічна номенклатура є відображенням взаємодії наукових і наївних уявлень про світ певного народу. Отже, актуальність дослідження німецьких іхтіонімів зумовлена необхідністю встановити когнітивне підґрунтя творення найменувань риб у мові, що дає змогу з'ясувати техніки номінації риб і концептуалізацію риби в етносвідомості. Окрім того, дослідження здійснено в ракурсі провідних напрямів сучасної лінгвістики, як-от когнітивного термінознавства, когні- тивної ономасіології та когнітивної семантики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення найменувань риб у науковій лінгвістичній літературі здійснено в різних аспектах. Іхтіоніми були об'єктом лексико-семантичних і словотвірних досліджень (О.Н. Бятікова, З.Н. Мірхаліков, Е.І. Пекшеєва, Ю.В. Халюков), значна кількість робіт присвячена розробленню етимологічного та мотиваційного аспектів іхтіонімів (К.О. Березовська, А.С. Герд, В.Т. Коломієць, В.В. Усачева), ономасіологічний, лексикографічний і дериваційний ракурс також неодноразово привертали увагу мовознавців (А.А. Берлізов, в.О. Боргояков, І.І. Ліпкевич, Н.Ю. Меркулов, Н.Г Олесова). Однак номенклатура іхтіофауни в німецькій мові не підлягала аналізу в когнітивно-ономасіологічному аспекті, що зумовлює новизну нашої роботи.

Метою статті є аналіз ономасіологічної структури німецьких іхтіонімів.

Матеріалом дослідження послужили близько 3000 німецьких назв риб, вилучених з атласів “Die Meeresfische Europas” (упорядники Bent J. Muus і Jorgen G. Nelsen) [5], “Atlas der Meeresfische” (упорядники Rudie H. Kuiter і Helmut Debelius) [7], а також online-ресурсів [8].

Основним методом аналізу німецьких найменувань риб є методика когнітивно-ономасіологічного аналізу, розроблена О.О. Селівановою й апробована представниками її наукової школи на матеріалі різних мов (Я.В. Браницька,

І.І. Казимір, В.В. Калько, О.В. Коновалова, Г.В. Кочерга, І.М. Литвин, Н.С. Рибалка, Г.А. Ярмоленко та інші). Метою когнітивно-ономасіологічного аналізу є дослідження мотивації «як наскрізної в процесі номінації лінгвопсихоментальної операції встановлення семантичної й формальної залежності між мотиватором і похідною номінативною одиницею (мотивованим знаком) різних компонентів структури знань про позначене» [4, с. 160]. Когнітивно-ономасіологічний аналіз здійснюється у два етапи. Перший етап у нашому дослідженні передбачає інтерпретацію ономасіологічної структури німецьких іхтіонімів. Другий етап полягає в моделюванні структури знань про позначене.

Виклад основного матеріалу. Термін «ономасіологічна структура» ввів чеський лінгвіст М. Докуліл і розглядав його як поєднання ономасіологічної ознаки (мотиватора, твірної основи) й ономасіологічного базису (словотвірного форманта). О.С. Кубрякова доповнила ономасіологічну структуру композитів предикатом або зв'язкою, які встановлюють між ознаками певний тип відношень [1, с. 14-15]. О.О. Се- ліванова, вважаючи ономасіологічну структуру знаковим результатом мотиваційного процесу [3, с. 244], розглядає ономасіологічну структуру більш широко. На думку дослідника, «формування ономасіологічної структури потребує залучення мотиву, мети номінаторів, а також проектування ономасіологічної ознаки чи ознак, ономасіологічного базису й імплікованої частини мотиваційної бази з урахуванням значення найменування на певну структуру знань про позначене» [4, с. 154].

Оскільки номінативні одиниці мають як природу слова, так і сполуки, то проблемним є трактування ономасіологічного базису. Для дериватів ономасіологічним базисом є афікс. За умови матеріальної відсутності ономасіологічного базису його реконструюють на підставі частиномовного статусу та словотвірного класу найменування. Для композитів до цього додається характер концептуального зв'язку між ономасіологічними ознаками. Ономасіологічним базисом сполук є їхня граматична структура [4, с. 154-155].

За номінативним статусом німецькі назви риб представлені непохідними одиницями, дериватами, композитами та складеними найменуваннями. непохідними назвами риб є іменники, мотивація яких може бути встановлена за етимологічним словником. Наприклад, назва родини акул Hai запозичена в XVII столітті з нідерландського haai. Власне, нідерландське слово ґрунтується (як і шотландське hoe “Hai") на запозиченні з рівнозначного ісландського hai. Початково, можливо, `Waken” (гачок), оскільки в риби наявний гачкоподібний хвостовий плавець [6, с. 311].

Ономасіологічна структура німецьких дериватів-іхтіонімів містить ономасіологічну ознаку й базис, статус мотиватора в структурі знань, граматичні й акцентні показники. У масиві досліджуваних нами німецьких іхтіонімів деривати представлені незначною кількістю. В їхніх ономасіологіч- них структурах відтворені типові ситуації поведінки й життєдіяльності риб: наприклад, ономасіологічна структура деривата Schnapper - іменник, з ономасіологічним базисом -er, що поєднується з мотиватором дієсловом schnappen - предикатом у структурі знань про позначене, при цьому в мотиваційній базі імпліковано знаряддя полювання» (“Vorne im Maul sitzen groBe Fangzahne. Der Schnapper lebt in den subtropischen Riffen, wo er seiner Beute auflauert und plotz- lich zuschnappt” [8]); ономасіологічна структура німецького іхтіоніма Grundling - іменник чоловічого роду з ономасіологічним базисом -ling, поєднаний із мотиватором Grund, який відповідає показнику місця постійного перебування риби та супроводжується імплікацією предиката» (“.. .kleine, meist bodenlebende Fische des Flachwassers” [5, с. 224]).

Окрім того, ономасіологічні структури деяких німецьких іхтіонімів-дериватів є вторинними й залученими до німецької іхтіологічної номенклатури з номінативного класу назв людини з огляду на подібність поведінки риби й людини. Наприклад, німецький іхтіонім Angler - іменник з ономасі- ологічним базисом - er є вторинним знаком за подібністю його знаряддя полювання, частини тіла до артефакту (“Der erste Strahl der Ruckenflosse ist in eine “Angel” umgewan- delt, d.h., der Fisch schwenkt einen Koder uber seinem Maul hin und her, um Fische anzulocken und diese mit groBer Saug- kraft zu verschlingen” [7, с. 116]). Ономасіологічною структурою німецької номенклатурної назви Drescher є іменник з ономасіологічним базисом -er, який поєднується з мотиватором дієсловом dreschen - предикатом у структурі знань про позначене. Мотиваційна база найменування створюється на підставі подібності поведінки риби під час полювання з працею молотника» (“Dieser Hai fallt vor allem durch den sehr langen oberen Teil der Schwanzflosse auf. Die vergroBerte Schwanzflosse nutzt der Hai vor allem fur die Jagd, indem er mit ihr auf seine Beute einschlagt” [8]).

Щодо композитних німецьких найменувань риб, то їхня ономасіологічна структура містить постійні граматичні показники, порядок розташування компонентів, їхнє акцентологічне оформлення, словотворчий формант (оно- масіологічний базис), форманти різних ступенів деривації з урахуванням їх семантичних функцій; ономасіологічні ознаки; валентний чи асоціативний зв'язок між ономасіологіч- ними ознаками; тип відношень між формантом та ознаками; емотивний компонент як результат загальної мети номінації [2, с. 26-27].

Наприклад, ономасіологічна структура німецького композитного іхтіоніма Korallenklimmer (“Die kleinen Fische le- ben nahe von Korallen und verharren oft regungslos, gestutzt auf ihre verdickten unteren Brustflossenstrahlen” [7, с. 567]) є іменником з інверсованим порядком розташування онома- сіологічних ознак, з головним і допоміжним наголосом, словотворчим формантом - er, що виконує агентивну функцію. Композит має два мотиватори, що відповідають предикату й локативу у структурі знань про позначене. Ономасіологічна структура німецького номенклатурного найменування Panzerwangen ґрунтується на поєднанні ономасіологічних ознак - асоціатів донорських зон ЛЮДИНА й АРТЕФАКТИ на підставі зовнішньої схожості гештальтів (“Eine artenreiche

Ordnung der stachelstrahligen Fische mit einer groBen Knochen- platte unter dem Auge, die mit dem Kiemendeckel verwachsen ist und die “Wangen” bedeckt” [5, с. 164]).

Німецькі композитні назви риб є переважно двокомпонентними та трикомпонентними (Sternhai, Regenbogenforelle). Шість компонентів у німецьких композитних іхтіонімах є найбільшою кількістю компонентів у досліджуваній номенклатурі (Dreipunkt-Langflossen-Stachelmakrele).

Для німецьких найменувань риб-сполук, крім когнітивної специфіки ономасіологічних ознак, базису та їхнього зв'язку, передбачене визначення синтаксичної структури сполуки, її граматичної та смислової домінант [4, с. 154]. У масиві німецьких складених назв риб спостерігаємо різноманітні ономасіологічні структури. Кількість ономасіологічних ознак у таких сполуках коливається від двох (Afrikanischer He- ring, Riesiger Hausen) до шести (Breitkopfiger Siebenkiemiger Kammzahner), з перевагою дво- та трикомпонентних назв. Синтаксичні структури німецьких іхтіонімів-сполук побудовано за такими моделями:

- N +Nj. Cummings Barbe, Kesslers Grundling, Grahams Hechtling, Aristoteles ' Wels (іменники в цих моделях можуть бути композитами, що збільшує кількість ономасіологічних ознак - N +NHerzensteins Flunder, Schwanenfelds Barbe; N2+N1(com)'. Kesslers Lammzunge, Sterbas Panzerwels, Bleekers Doktorfisch, Commersons Glasbarsch (у наведених моделях композитні компоненти завжди є прізвищами людей, які досліджували відповідну рибу); N2(com)+N1fciim): Sichelfleck-Pan- zerwels, Halsband-Falterfisch, Augenfleck-Riffbarsch);