Щодо особливостей вживання запозичень у німецькому газетному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЖИВАННЯ ЗАПОЗИЧЕНЬ У НІМЕЦЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ

Лисенко Г. Л., кандидат філологічних наук, доцент

Лисенко М. С., магістрант

Статья посвящена функциональному аспекту заимствований и особенностям их употреблений в немецком языке. Раскрыты основные функции лексических заимствований в исследуемом текстовом материале. В современной немецкоязычной прессе можно наблюдать использование всех возможных способов словообразований, словообразовательных моделей и возникновения огромного количества новых слов, которые влияют на обогащение лексического состава языка.

Ключевые слова: заимствование, англицизмы, интеграция, англо-американизмы, лексика, немецкий язык.

Summary

Lysenko H., Lysenko M. On the features of borrowings use in German newspaper discourse

The article is devoted to the functional aspect of borrowing and the peculiarities of their use in German newspaper discourse. The functions of lexical borrowings on studying text material are clarified. In the modern German language press there are different possible ways of using word formation, derivational models and the emergence of a huge number of new words that affect the enrichment of lexical composition.

Key words: borrowings, anglicisms, integration, English-American, lexis, German.

Постановка проблеми

Кожна мова перебуває у процесі постійного розвитку. Німецька мова в цьому аспекті пройшла цілу низку етапів і на кожному з них її лексичний склад зазнавав суттєвих змін як під впливом зовнішніх факторів, так і в результаті внутрішніх фонетико-морфологічних процесів. Відомо, що процес оновлення в лексиці проходить постійно шляхом запозичень. Запозичення - це природний процес в історії будь-якої мови і важливе джерело поповнення її лексики. Цей процес є невід'ємною частиною розвитку мови. Але є періоди в розвитку мови, коли процес інтеграції запозичень є особливо інтенсивним. Таким періодом в історії лексики німецької мови стала друга половина ХХ століття, коли в цю мову все більше стали проникати англійські слова. Активне проникнення англійських слів у німецьку мову набуло агресивного характеру [10].

Аналіз останніх досліджень і публікацій з теми

засвідчує, що нині вказана проблема є об'єктом уваги багатьох мовознавців. Питанням вивчення запозичень в українській мові присвятили свої праці вчені-мовознавці В.П. Сімонок, Ж.В. Колоїз, О.А. Стишов, І.П. Скорейко-Свірська, Л.М. Архипенко, Г.А. Сергєєва, А.Д. Олійник, С.А. Федорець, у німецькій - А.Л. Міщенко, Л.О. Гончаренко, В.А. Котвицька, Л.М. Курченко, О.В. Слаба, Л.В. Олійник, у французькій - С.М. Мусійчук, ТМ Гейко, Ю.С. Новіцька, В.О. Р^'бан, О.В. Кромбет, Ю.С. Сухорукова та ін. Однак проблема дослідження вживання запозичень на новітньому мовному матеріалі, попри низку наукових розвідок і праць, залишається актуальною, активізація мовознавчої діяльності у цьому напрямі не вщухає.

Мета цієї статті - простежити та проаналізувати особливості вживання запозичень у німецькому газетному дискурсі, визначити основні функції лексичних запозичень у досліджуваному текстовому матеріалі.

Виклад основного матеріалу

У сучасній німецькій пресі спостерігається функціонування великої кількості запозичених з англійської мови лексичних одиниць.

Згідно з Л.О. Гончаренко лексичні запозичення у текстах засобів масової інформації можуть виконувати такі функції [3, с. 295-298]:

1. Інформативну (передача актуальної інформації з метою формування свідомості та пробудження активності мас);

2. Номінативну (використання лексики, яка могла б називати речі своїми словами і тим самим акцентувати увагу на логічній послідовності подання інформації та виділення її основного змісту);

3. Функцію прецизного висвітлення проблеми/теми (ясність і точність висловлювання);

Як слушно зауважує Л.О. Гончаренко, «для іншомовної лексики типовим є те, що вона влучно та однозначно характеризує явища дійсності, оскільки їх утворення є прямо пропорційним розвиткові суспільства та всіх його сфер життя» [3, с. 296]. Прецизне висвітлення досягається, насамперед, здатністю запозичень передавати події, які відбуваються на цей момент [там само, с. 297].

4. Функцію емоційного впливу на читача (актуальні номінації, які називають події і факти, що відбуваються у суспільстві на цей час і хвилюють кожного).

5. Функцію експресивності.

Виходячи з того, що газетні заголовки виконують номінативно-інформативну, графічно-вирізняльну, рекламну (тобто функцію привертання уваги) і, насамперед, функцію переконання, агітації, то однією із головних особливостей образотворчо-виразних засобів у газеті є їх соціально оціночні якості та можливості з точки зору ефективного та цілеспрямованого впливу на масову аудиторію. З метою підвищення експресивності заголовків журналісти зазвичай використовують жаргонні слова та вирази, які приносять у літературну мову своєрідну метафоричність, образність. Це і є причиною їх появи на сторінках газет [там само, с. 298].

Використання розмовної, жаргонної лексики пояснюється прагненням журналістів знайти «свіжі» мовні засоби, не «затерті» часом. Ознакою сьогодення є пріоритетність у мові ЗМІ розкутості, що виявляється у виборі розмовних слів [5, с. 249]. Тут варто зауважити, що насиченість тексту газетної статті жаргонною лексикою залежить від змісту статті і від сприйняття, а також осмислення події, що описується у статті її автором.

Архаїзми та історизми майже не зустрічаються у пресі, тому що мова газети має бути зрозумілою для всіх прошарків населення. Усе ж таки журналісти іноді використовують таку лексику, наприклад, для зіставлення сучасних подій із певною історичною епохою [3, с. 298].

Характерними для газети є лексичні інновації. Це пояснюється перш за все їх експресивно-емоційною забарвленістю. Частотними є оказіональні новотвори. Лексичні інновації виникають як наслідок прагнення мовця до новизни, привернення особливої уваги до певної події, ситуації тощо.

Як зазначає В.А. Котвицька, англіцизми, що їх використовують автори статей газет, «покликані зосередити на певних моментах особливу увагу читача. Вони виконують функцію впливу, що виражається у маніпулюванні свідомістю, створенні стереотипів в отримувача інформації. Англіцизми несуть певне функціонально-стратегічне навантаження, є засобом вираження іронії, виконують експресивну функцію» [5, с. 248].

Іншомовні та запозичені слова є парадигматичними феноменами. Більшість запозичень складають частину тієї чи іншої тематичної або понятійної групи, відповідно до якої можна виділити їх функції у мові. Іншомовні слова, особливо інтернаціоналізми, беруть участь у створенні термінів або складають окремі термінологічні позначення для нових понять та реалій і потім домінують серед німецьких слів через свою однозначність та нейтральність. У деяких сферах іншомовне слово змушене конкурувати з окремими компонентами парадигматичних груп. Запозичення іноді складають конкуренцію німецьким словам [1, с. 576]. Саме тому деякі німецькі слова можуть частково змінювати свої значення під впливом іншомовного слова, але, звичайно, це відбувається не завжди, пор.:

- Team - Gruppe;