Представлення мовної картини світу в ідеографічному словнику дієслів переміщення

Анотація

Статтю присвячено опису картини переміщення української мови, що представлена у вигляді синоптичної схеми ідеографічного словника дієслів переміщення, а також масиву словотвірних і лексико-граматичних значень.

Ключові слова: концептуалізація світу, концепт, мовна картина світу, ідеографічний словник, синоптична схема, дієслова переміщення.

Постановка проблеми. Одним з актуальних завдань ког- нітології є вивчення способів існування картини світу у свідомості й мові. Картина світу формується внаслідок пізнання дійсності, під час якого людина засвоює інформацію, аналізує, узагальнює її. Класифікуючи природні, суспільні, мисленнє- ві, психологічні явища й процеси, мовці формують множину концептів, якими оперують під час мислення та мовлення. Концепти - це фундаментальні змістові категорії, що містять максимально абстраговані знання про довкілля. Процес пізнання світу, під час якого формують систему концептів, називають концептуалізацією. Оскільки мова нерозривно пов'язана з мисленням, вона є одночасно інструментом концептуалізації та відображає її результати у вигляді мовної картини світу.

Ю.Д. Апресян вважає, що мовна картина світу (далі - МКС) - це спосіб сприйняття й концептуалізації дійсності, що об'єднує мовні концепти в систему поглядів, своєрідну колективну мовну філософію, обов'язкову для всіх мовців. Він називає мовну концептуалізацію наївною, щоб підкреслити її відмінність від наукової, адже вона відображає примітивний, повсякденний, побутовий погляд на світ [1, с. 39]. Ж.П. Соколовська стверджує, що МКС, крім наукового, містить повсякденне, побутове знання, міфологічні, казкові компоненти знання, вигадки, фантазії, марновірства тощо [8, с. 4]. І.А. Голубовська теж вважає, що для МКС характерне повсякденне, наївне відображення реальності на противагу науковості та загальнолюдському характеру наукової концептуальної картини світу [4, с. 38].

Отож МКС поруч із науковим знанням містить донаукове, а також образні, ціннісні, емоційні, оціночні характеристики дійсності. Унаслідок цього мови концептуалізують світ із певними відмінностями, що дає змогу говорити про національні МКС. Згідно з гіпотезою мовної відносності Сепіра-Ворфа, розбіжності в мисленні й світогляді різних націй зумовлені специфікою будови мов. Етнопсихологічні особливості народу впливають на формування мови, а потім, у свою чергу, вона впливає на спосіб мислення носіїв.

Отримана внаслідок пізнання світу система концептів є надзвичайно важливою не тільки для мислення, а й структури семантики мови, оскільки організовує в змістове ціле всі значення слів. Тож лексика кожної природної мови містить наївне відображення концептуалізації світу.

Найбільш точно відтворює результат мовної концептуалізації світу ідеографічний словник. Реєстровими одиницями його статей є концепти, що поєднуються в синоптичну схему. Концептам відповідають слова, що з певними змістовими варіаціями виражають їх у мові.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасну ідеографію започаткував П.М. Роже, уклавши у 1852 році ідеографічний англійський словник. Для французької мови уклали ідеографічний словник Е. Блан, П. Буассьєр, для німецької - Р. Галліг і В. фон Вартбург, а також Ф. Дорнзайф, для іспанської - Х. Касарес. Авторами російських словників є Ю.М. Караулов, В.В. Морковкін, О.С. Баранов, Н.Ю. Шведова, а також колектив авторів під керівництвом Е.В. Кузнєцової, а згодом Л.Г. Бабенко. У 2013 році вийшов ідеографічний словник неологізмів Є.А. Карпіловської, Л.П. Кислюк, Н.Ф. Клименко, В.І. Критської, Т.К. Пуздирєвої, Ю.В. Романюк.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Основою статті ідеографічного словника є концепт, що об'єднує близькі за змістом слова, тому під час укладання ідеографічних словників дуже важливим є добір концептів. Синоптична схема іменників, що мають денотативне значення, запозичена з екстралінгвістичної дійсності. Дієслівні значення складніші для ідеографічного аналізу, бо мають сигніфікативну основу. Щоб вибрати концепти, треба аналізувати лексичну семантику дієслів [9, с. 114]. Класифікаторами дієслів стають диференційні семи способу, напряму, траєкторії, фази переміщення.

Мета статті - описати, як мовна картина переміщення представлена в синоптичній схемі, словотвірних і лексико-граматичних групах ідеографічного словника, що містить 8066 лексико-семантичних варіантів дієслів.

Виклад основного матеріалу. Синоптична схема словника побудована індуктивним методом пошуку інтегральних сем дієслів, і тому наближена до МКС. Цим ідеографічний словник дієслів переміщення відрізняється від словника О.С. Баранова [2], у якому синоптична схема ближча до наукової картини світу, відображеної у філософській і фізичній терміносистемах.

Щоб встановити масив концептів синоптичної схеми, ми виділяли в значеннях дієслів переміщення інтегральні семи, що входять до значень багатьох дієслів та об'єднують їх у великі лексико-семантичні поля. На відміну від словників за ред. Л.Г. Бабенко [3; 6], ми заснували ідеографічну класифікацію на лексико-семантичних ознаках. На нашу думку, концептуалізацію світу виражають переважно лексичні значення слів. Звісно, словотвірні значення, граматичні ознаки перехідності й виду також є надзвичайно важливими компонентами МКС. Однак вони можуть бути використані для поділу слів на групи всередині статті словника, оскільки входять до значень усіх дієслів, а не тільки дієслів переміщення.

Для формалізації компонентного аналізу ми використали метод ступеневого аналізу визначень Е.В. Кузнєцової [5]. Аналізуючи дефініції дієслів «Словника української мови» [7], виділяли основні відповідники, що передають інтегральні семи, та конкретизатори, що вказують на диференційні.

Унаслідок аналізу визначень дієслів ми отримали мовне відображення переміщення. Сформована синоптична схема містить 62 концепти: концепт Переміщення; концепти другого рівня узагальнення Спосіб переміщення, Напрям переміщення, Траєкторія руху, Фази переміщення, Зміна розташування предмета в просторі; 56 концептів третього рівня.

На відміну від наукової, мовна картина переміщення є функціональною, побутовою, повсякденною, антропоцен- тричною. Коли людина категоризує світ засобами мови, то звертає увагу на побутові, практичні нюанси дійсності. Мовець узагальнює свої спостереження: яким є об'єкт переміщення, як, за допомогою яких засобів, у (по) чому, де і коли, у якому напрямі, стосовно якої точки відліку він чи предмет переміщається. Мовні поняття містять суб'єктивну оцінку переміщення, відображають психологічні властивості самих мовців.

Мовна картина переміщення, як і наукова, пов'язана з поняттями простору й часу. Поняття простору стосуються мовні концепти напряму переміщення, траєкторії, зміни розташування предмета; часу - концепти початку та кінця переміщення. Однак, на відміну від наукової, мовна категорія переміщення містить велику кількість концептів способу переміщення (33 з 56 концептів третього рівня).

Концепти способу переміщення описують особливості засобів переміщення, поверхні чи середовища та властивості предмета, що переміщається. найбільша кількість концептів (16) стосується характеру рухів: переміщати волоком; переміщати кидком; переміщати, навантаживши на себе; переміщати, пересилаючи; переміщатися бігом; переміщатися з шумом; переміщатися плавно; переміщатися стрибками; переміщатися, випереджаючи; переміщатися, котячись; переміщатися, переслідуючи; переміщатися, повзучи; переміщатися, подорожуючи; переміщатися кроками; переміщатися, сунучись; переміщатися, танцюючи. Тринадцять концептів дають характеристику предмета, який переміщається: переміщатися (про дим), переміщатися (про небесні світила), переміщатися (про повітряні маси), переміщатися (про рідину), переміщатися (про рослини), переміщатися (про світло, темряву, тінь), переміщатися (про сипку речовину), переміщатися (про тварин), переміщатися (про туман), переміщатися (про хмари), переміщатися великою масою. Менша кількість концептів вказує на швидкість: Переміщатися повільно, Переміщатися швидко; особливості середовища чи поверхні: переміщатися в (по) рідині, переміщатися, летячи, переміщатися по ковзкій поверхні; засіб переміщення: переміщатися за допомогою транспорту. Унаслідок своєї оригінальності ознаки способу переміщення є суто лексичними.

Поняття простору в мовній картині переміщення стосуються 15 концептів напряму, 5 концептів траєкторії, 3 концепти зміни розташування предмета. Напрям характеризують концепти переміщатися в певному напрямку; переміщатися від однієї точки в різних напрямках; переміщатися всередину чого-небудь; переміщатися до однієї точки з різних напрямків; переміщатися догори; переміщатися донизу; переміщатися назад; переміщатися назовні чого-небудь; переміщатися упоперек до чого-небудь; переміщатися через що-небудь;