Роль фреймових структур у відображенні зовнішності літературних персонажів (на матеріалі німецькомовного художнього дискурсу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль фреймових структур у відображенні зовнішності літературних персонажів (на матеріалі німецькомовного художнього дискурсу)

C. Козак

кандидат філологічних наук

доцент кафедри німецької філології

Східноєвропейського національного університету

імені Лесі Українки

До провідних напрямів сучасної мовознавчої науки належить когнітивна лінгвістика, яка вивчає мову з точки зору когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а ментальні процеси розглядає за допомогою мовних структур та явищ. З огляду на це, важливе завдання когнітивної лінгвістики полягає у дослідженні механізмів представлення людських знань шляхом співвіднесення ментальних структур з їхніми мовними корелятами.

Питанням, якими займається когнітивна лінгвістика, присвячені праці цілої низки дослідників [4; 5; 7; 8; 9; 10; 13 та ін.]. Когнітивний напрям у мовознавстві дав поштовх до виникнення фреймової семантики [11; 12; 15 та ін.], яка, окрім того, вивчає функціонування та взаємозв'язок ментальних (зокрема, фреймових) і мовних структур. Однак на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки питання мовної реалізації фреймів залишається малодослідженим.

Актуальність статті зумовлена недостатнім вивченням фреймових структур, що описують зовнішність людини в художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугував роман німецького письменника Ліона Фейхтвангера «Ієфай та його дочка».

Метою розвідки є аналіз фреймових структур, які змальовують зовнішній вигляд персонажів, та визначення їхньої ролі щодо відтворення зв'язку зовнішності та характеру літературних героїв.

Фрейми розглядаємо як особливі когнітивні утворення, що складаються з терміналів. Фреймові структури кваліфікуємо як об'єднання лексико-синтаксичних структур, що представляють відповідні фрейми в дискурсі [З, с. 64]. До складу фреймових структур входять термінальні елементи.

Фрейм «ЗОВНІШНІСТЬ» розглядаємо як когнітивну структуру, в основі якої лежать категоріальні знання про зовнішній вигляд людини, зафіксовані в лексикографічних джерелах. На основі словникових дефініцій визначаємо основні термінали фрейму ЗОВНІШНІСТЬ (DAsAufiERE): ОБЛИЧЧЯ (das Gesicht), СТАТУРА (die Gestalt), ОДЯГ (die Kleidung) [2, с. 314].

Для аналізу фреймових структур на позначення зовнішньої характеристики людини звернімось до роману Ліона Фейхтвангера «Ієфай та його дочка». Л. Фейхтвангер (нім. Lion Feuchtwanger) (*7 липня 1884, Мюнхен - ф21 грудня 1958, Лос-Анджелес) [6] - видатний німецький письменник минулого століття, який працював переважно в жанрі історичного роману.

У своїх творах Л. Фейхтвангер торкнувся багатьох подій, починаючи з глибокої давнини до сучасної йому епохи, і всі ці події знайшли в його романах блискуче відображення. У дорослому віці він займався методичним, науковим вивченням Біблії. Усім своїм вихованням, світоглядом, а також швидко зростаючим антисемітизмом у Німеччині в першій половині XX ст. Л. Фейхтвангер був підготовлений до створення творів, пов'язаних із життям та історією його народу [1]. Серед таких книг важливе місце посідає роман «Ієфай та його дочка» (1932-1945). Цей твір - одна з найвидатніших праць письменника, в основі якої лежить сюжет із Біблії (Книга Суддів Ізраїлевих, ХІ-ХІІ). Основна тематика роману - це відповідальність перед Богом і людьми.

Головним героєм твору є Ієфай - позашлюбний син судді і п'ятий суддя в Ізраїлі. Ієфай постає в романі молодим, веселим, безстрашним; він відчуває, що на нього чекає велике майбутнє.

Ієфай середнього зросту (mittlerer Wuchs), проте порівняно з іншими персонажами твору він виглядає великим (grofi), широким (breit), іноді навіть здається, що він заповнює собою всю кімнату (den Raumfullend).

Не менш важливою постаттю роману «Ієфай та його дочка» є образ первосвященика Авіама - у фізичному і психологічному плані антипод Ієфая. Авіам був фізично немічним (der schmdchtige Priester), але розумним, хитрим і надзвичайно марнославним. Якби йому вдалося стати суддею, він сам би залюбки керував містом. Однак Авіам розумів, що, на свій превеликий жаль, він був би слабким суддею, нездатним захистити Гілеад від ворогів. І його вибір пав на Ієфая. Однак священик висунув такі умови, котрі Ієфай відмовився виконувати. Цей важливий епізод у книзі - зав'язка всіх подальших стосунків Авіама та Ієфая і певною мірою усього сюжету.

Відносини Ієфая та Аавіма - один із сюжетних стержнів роману. Незважаючи на те, що первосвященик у всіх своїх поглядах і практичних пропозиціях був правим, він не відчував підтримки з боку Ієфая, котрий відхиляв Авіама разом з його судженнями, сприймаючи духівника як розумну, але надзвичайно підступну і чужу йому, гордому і волелюбному Ієфаєві, людину. І все це, незважаючи на те, що Авіам прагнув до тієї самої мети і вважав себе другом Ієфая. Кінець первосвященика сумний: перебуваючи, як йому здавалось, у заключній фазі реалізації своїх честолюбних прагнень, він почуває себе покинутим і помирає.

Впродовж усього твору автор неодноразово зупиняється на описі зовнішності цього персонажа: Klein auf seinen schwachen Beinen stand er an die Stadtmauer gelehnt, sich stutzend auf seinen Stab [14, c. 38]. Як бачимо, це людина невеликого зросту (klein), зі слабкими ногами (schwache Beinen), які не здатні витримати немічне тіло, а тому змушують чоловіка спиратись на палицю.

Таким чином, на противагу Ієфаю, Авіам зображений немічною, однак дуже хитрою людиною, про що свідчить наступна фреймова структура: Abijam hockte auf seiner Matte, alt, klein und dunn inmitten der vielen Htillen. Auf dem klaglichen Leibe aber safi ein gewaltiger Kopf: das Gesicht 'war hager. machtige Augen lagen tief in ihren Hohlen unter dicken, zusammengewachsenen Brauen, die grohe Nase hockerte uber schmalen langen Lippen [14, c. 14]. Термінал «Статура» («Gestalt») характеризують термінальні елементи, представлені прикметниками alt (старий), klein (малий), dtinn (худий), у нього жалюгідне тіло (klagliches Leibe), величезна голова (ein gewaltiger Kopf), худе обличчя (das Gesicht 'war hager), величезні очі, розміщені глибоко в очницях (machtige Augen lagen tief in ihren Hohlen), густі, зрощені брови (dicke, zusammengewachsene Brauen), великий ніс (die grofie Nase), тонкі, довгі губи (schmale lange Lippen). Завдяки цим термінальним елементам можемо судити про Авіа- ма як про обділену красою і силою людину.

Наведені фреймові структури описують зовнішність героя твору, що певною мірою доповнює його характер. Адже з твору відомо, що, окрім того, що це чоловік похилого віку (alt), а тому з чималим життєвим досвідом, він володіє підступною вдачею, знає слабкі сторони людей і вміє ними маніпулювати.

Авіам - служитель Божий, посередник між Богом і людьми. Своє високе призначення він вбачає у зверненні до Бога, щоб дізнатись Його волю: Die Gehilfen hatten Quellwasser herbeigeschafft, damit wuschen sie Abijam von Kopf bis zu den Ftifien. Dann taten sie ihm das weifie Priesterlinnen an. Dartiber legten sie den Efod, einen nur bis zu den Htiften reichenden, viereckigen Mantel aus schwerem. blauem Stopmit einer Offnungftir den Kopf, an den Kopf, an den Ecken besetzt mit den Urim und Tumim. den aus Edelstein geschnittenen Tafelchen, die den Hauch des Gottes tibertrugen [14, c. 46]. Про звичаї і важливість цієї місії ми дізнаємось завдяки термінальним елементам, які описують одяг, що, як відомо, становить невід'ємний елемент зовнішнього вигляду людини: білий одяг священика (das weifie Priesterlinnen), ефод - чотирикутний плащ із важкої синьої матерії (viereckiger Mantel aus schwerem, blauem Stop), із прикріпленими табличками урім і туммім, за допомогою яких первосвященик звертався до Бога (besetzt mit den Urim und Tumim).

Аналіз фреймової структури на позначення зовнішності Авіама дає змогу простежити, наскільки важливим і непорушним був обряд зустрічі зі всемогутнім Богом, наскільки ревно й точно треба було дотримуватись усіх формальностей такого ритуалу, адже недотримання правил і заповідей Божих каралось найчастіше смертю, яку насилав сам Господь: Abijam, nun die Entscheidung кат, lag schlaffundklaglich undftihlte schmerzhaft die Schwache seines Korpers... Seine alten Finger zitterten so, doss sie die heiligen Tafelchen kaum mehr halten konnten, sein magerer Leib krampfte sich in reifiender Spannung. Nichts 'war im Zelt als sein rochelndes Atmen... Er sackte vollends zusammen. sterbensmtide. bar aller Gedanken [14, c. 49].

У наведеному уривку значна увага приділена змалюванню зовнішнього вигляду Авіама під час сакральної зустрічі з Богом. Термінальні елементи з негативним оцінним значенням, що представляють термінал «Тіло» («Кбгрег») - die Schwtiche seines Korpers (тілесна слабкість), schlaff und klaglich (жалюгідний і в'ялий), seine alten Finger zitterten (старі тремтячі пальці), rochelndes Atmen (хрипле дихання), magerer Leib (худюче тіло) - яскраво демонструють ставлення автора до цього персонажа.

Роман «Ієфай та його дочка» насичений фреймовими структурами, в яких присутній опис зовнішності, побудований на контрасті. До цього стилістичного прийому автор вдається, зокрема, протиставляючи нікчемного Авіама всемогутньому Богу: Der Priester schloss dieAugen. Nun zitterte sein ganzer armseliger Leib, Schweifi brach ihm aus, in seinem Innern sah er dasfurchtbare Antlitz Jahwes. tiberaus streng und dennoch mild, mit den riesigen Feu- eraugen und dem Horn der Kraft und der Ftille, das machtig aus der Stirn ragte [14, c. 48]. Закриті очі священика (der Priester schloss dieAugen) свідчать про його величезний страх перед Богом. Кожна клітинка його немічної плоті відчувала Божу присутність: жалюгідне тіло тряслось (armseliger Leib zitterte) і вкрилось потом (Schweifi brach ihm aus), коли він узрів величезні вогняні очі Бога Єгови (riesige Feueraugen Jahwes).

Як бачимо, фреймові структури на позначення зовнішнього вигляду застосовані автором також у зображенні Бога, який з'явився перед священиком. Авіам побачив Господа своїм внутрішнім зором (in seinem Innern) і затремтів перед Його суворим образом. Єгова постав перед наляканим чоловіком як божество зі страшним обличчям (das furchtbare Antlitz). Значення цього образу підсилюється завдяки використанню протиставлення: надзвичайно суворий і водночас добрий (tiberaus streng und dennoch mild), очі величезні й вогняні (mit den riesigen Feueraugen), а на лобі ріг влади й достатку (mit dem Horn der Kraft und der Ftille, das machtig aus der Stirn ragte).

Наведена фреймова структура демонструє велич, силу й могутність Бога, що ще більше підкреслює жалюгідний та нікчемний образ Авіама. Його пальці дрижать (seine alten Finger zitterten), його тіло стискалось в судомах (magerer Leib krampfte sich in reifiender Spannung), а трохи згодом розм'якло, відчуваючи смертельну втому (er sackte vollends zusammen, sterbensmtide). Подих священика хриплий (sein rochelnden Atmen), що свідчить про сильний переляк і велике потрясіння: ...klein und doch bedrohlich stand er vor ihm [14, c. 54]. Проте лише перед Богом Авіам не приховує свій страх, у поводженні з іншими він демонструє суворість, рішучість та непохитність.

Наступна фреймова структура описує статуру священика. При цьому автор називає його жалюгідною постаттю, що ховається під широким одягом: ...erbarmliche Gestalt verbergend unter weiten Htillen [14, c. 58], його рука легка і кістлява: ...die leichte, knochige Hand [14, c. 59].

Хитрий, підступний і корисливий священик вміє досягати своїх цілей. Його мало хвилюють почуття людей, передусім, його цікавить зиск від прийнятого рішення: Er stand, gesttitzt auf seinen Stab, schwach, gebrechlich, der Kopfsafi Iticherlich grofi aufdem kleinen Leib: doch unter den dicken. zusammengewachsenen Brauen blickten wild und machtig die entschlossenen Augen [14, c. 233]. На вигляд священик слабкий і кволий (schwach, gebrechlich), голова велика, а тіло маленьке (der Kopf saji lacherlich groji auf dem kleinen Leib). Проте, незважаючи на такий кволий вигляд, його очі рішучі і грізні (die entschlossenen Augen), а погляд із-під густих брів випромінює впевненість і непохитність у прийнятті рішень.

Наприкінці роману Авіам постає інакшим, несхожим на свій попередній образ. Його зовнішній вигляд відтворений у фреймовій структурі, що описує зміни, які відбулися з ним: Abijam, sojdh und grimmig enttauscht, wurde aschfahl [14, c. 382]. Люта помста Ієфая таки знаходить свою жертву в особі священика і залишає свій відбиток на його зблідлому від жорстокого розчарування обличчі (Abijam ... wurde aschfahl).

Отже, на основі проаналізованих фреймових структур ми дійшли висновків, що в романі Ліона Фейхтвангера «Ієфай та його дочка» значна увага приділяється зовнішній характеристиці персонажів, що дає змогу авторові багатогранно представити своїх героїв, за допомогою зовнішніх ознак розкриваючи також їхні характери. Перспективою розвідок у цьому напрямі може стати дослідження фреймових структур, які описують взаємини між людьми на прикладі взаємовідносин між персонажами в літературно-художньому дискурсі.

Література

фреймовий німецькомовний літературний персонаж

1. Иеффай и его дочь. URL: http://libros.am/book/read/id/176620/slug/ieffajj-i-ego-doch.

2. Козак C.B. Фреймові структури на позначення зовнішності людини в літературно-художньому дискурсі. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): збірник наукових праць/гол. ред. Н.Л. Іваницька. 2014. Вип. 19. С. 313-317.

3. Козак С.В. Роль фреймових структур на позначення природи у відображенні почуттів людини в німецькомовному поетичному дискурсі. Одеський лінгвістичний вісник національного університету «Одеська юридична академія». 2016. № 7. 290 с. С. 64-66.

4. Кравченко А.В. Язык и восприятие. Когнитивные аспекты языковой категоризации. Иркутск: Изд-во Иркутского ун-та, 1996. 159 с.

5. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: РАН, 1997. 331 с.

6. Ліон Фейхтвангер. URL: ttps://uk.wikipedia.org/wiki/4ioH_®ehxTBaHrep.

7. Полюжин М.М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення. Ужгород: Закарпаття, 1999. 237 с.

8. Приходько А.М. Синтаксис естественного языка в фокусе когнитивно-дискурсивной парадигмы. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2003. № 609. С. 84-88.

9. Селиванова Е.А. Теоретические основы когнитивной ономасиологии. Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. Черкаси, 1999. Вип. 11. С. 3-12.

10. Шаховский В.И. Эмотиология в свете когнитивной парадигмы языкознания. К юбилею ученого: Сб. науч. тр., посвященных юбилею Е.С. Кубряковой. М.: Моек. гос. пед. ун-т, 1997. С. 130-135.

11. Cercone N., McCalla G. The Knowledge Frontier. Essays in the Representation of Knowledge. New York, 1987. 240 p.

12. Chamiak E. AFramed Painting: the Representation of a Common Sense Knowledge Fragment. Cognitive Science. 1977. Nol. P. 355-394.

13. Cruse D.A. Cognitive Linguistics and Word Meaning: Taylor on Linguistic Categorization. Review article. Journal of Linguistics. 1992. No 28. P. 165-183.

14. Feuchtwanger L. Jefta und seine Tochter. St. Petersburg: Korona print, KARO, 2004. 416 S.

15. Minsky M. Frame-System Theory. Thinking. Cambridge: Mass, 1977. P. 355-376.

Размещено на Allbest.ru