Прагмалінгвістичні аспекти інтерв’ю у медійній жанрології на матеріалі української та німецької мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 81'27'371-116=161.2=112.2:654.197

Прагмалінгвістичні аспекти інтерв'ю у медійній жанрології на матеріалі української та німецької мов

X. Дяків

кандидат філологічних наук, доцент кафедри міжкультурної комунікації та перекладу Львівського національного університету імені Івана Франка

У статті розглядається телеінтерв'ю як комунікативний і мовленнєвий жанр. Виокремлено особливості телеінтерв'ю в українській та німецькій мовах на зовнішньоструктурному, внутрішньо структурному рівнях і на ситуативному рівні реалізації. За допомогою конверсаційного аналізу досліджено комунікативні девіації та їх роль в телеінтерв'ю.

Ключові слова: телеінтерв'ю, комунікативний жанр, мовленнєвий жанр, конверсаційний аналіз, комуніка-тивна девіація (невдача), українська мова, німецька мова.

В статье рассматривается телеинтервью как коммуникативный и речевой жанр. Выделены особенности телеинтервью в украинском и немецком языках на внешнеструктурном, внутриструктурном уровнях и на ситу-ативном уровне реализации. С помощью конверсационного анализа исследованы коммуникативные девиации и их роль в телеинтервью.

Ключевые слова: телеинтервью, коммуникативный жанр, речевой жанр, конверсационный анализ, ком-муникативная девиация (неудача), украинский язык, немецкий язык.

The article examines television interview as a communicative and speech genre. The features of television interviews in the Ukrainian and German languages at the levels of external structure, internal structure, and the situational level of realization are singled out. Communicative deviations and their role in television interviews are studied by means of the conversion analysis.

Key words: television interview, communicative genre, speech genre, conversion analysis, communicative deviation (failure), Ukrainian language, German language.

До головних напрямів дослідження інтерв'ю у лінгвістиці належать комунікативно-прагматичний, функ-ціональний, лінгвокогнітивний, структурно-семантичний, жанрово-стилістичний і зіставно-контрастивний під-ходи, серед яких однозначно домінує перший [11]. Досліджуваний феномен розглядають як жанр публіцистики (О. Голік, І. Горбова, А. Мозолевська, М. Штельмах), медіажанр (Г. Крижанівська), мовленнєвий жанр (Т. Кітаєва, О.Кузьменко, О. Саламатіна), тип дискурсу (С. Куранова, І. Шевченко) чи тип тексту (Г. Апалат, Н. Гапотченко, К. Серажим). Однак усі наявні в Україні дослідження, за винятком дисертації Г. Денискіної про жанр вільного інтерв'ю на матеріалі телепередач і О. Борисова про український і британський діалог-інтерв'ю і Т. Шальман, грунтуються на публіцистичних інтерв'ю. Ми ж пропонуємо аналіз власне телеінтерв'ю в обох лінгвокультурах, що відповідає потребі сучасного суспільства контрастивно досліджувати відеоматеріал, дослідження якого є більше на часі, аніж публіцистика. комунікативний телеінтерв'ю мова

Тому метою статті є виокремлення саме телеінтерв'ю як комунікативного або мовленнєвого жанру, визначення головних векторів його дослідження.

Стаття складається з таких частин: 1. Категорійний статус телеінтерв'ю як комунікативного vs. мовлен-нєвого жанру. 2. Етоди дослідження і конверсаційний аналіз. 3. Аналіз телеінтерв'ю в українській та німецькій мовах з огляду на комунікативні девіації. 4. Висновки.

Категорійний статус телеінтерв'ю як комунікативного vs. мовленнєвого жанру. Поняття комунікативного жанру запропонував Т. Люкманн у соціології для опису сталих фо^м комунікативних дій [8, S. 202]. У німецькомовній лінгвістиці цим питанням займалися П. Ауер, Г. Шмітт і Й. Бергманн. С. Гюнтнер і Г. Кно- бляух [7] і С. Гюнтнер [5, S. 92] розробили застосування цієї концепції в конверсаційному аналізі, і її основною тезою є те, що усна комунікація не є «неструктурованою та без форми», а відображена у «сталих комунікативних формах» [5, S. 193].

Т. Люкманн визначає комунікативні жанри як «історично та культурно специфічні, соціально закріплені та формалізовані рішення комунікативних проблем» [8, S. 256]. Отже, комуніканти знають, як взаємодіяти в цій схемі, які завдання вони повинні мати, як оцінювати перебіг дій (наприклад, розмова під час іспиту та співбесіди, запитання як добратися, замовлення в ресторані тощо). Такі моделі поведінки полегшують, за С. Гюнтер [5, S. 197], «комунікацію, при чому вони координують синхронність дій комунікантів за допомогою більш-менш заданої схеми, скеровуючи на досить надійний, добре відомий і знайомий шлях». Комунікативні жанри є певними зразками дій, за допомогою яких комуніканти можуть як у продуктивній, так і в рецептивній фазах висловлювання краще орієнтуватися, тобто вони полегшують спілкування.

Розрізняють такі структурні рівні у комунікативних жанрах: зовнішньо структурний, внутрішньоструктур- ний і ситуативний рівень реалізації [5, S. 201], які нижче розглянемо детальніше.

1. До зовнішньої структури зараховують соціальне середовище, в якому відбувається комунікація, кон-кретну групу (наприклад студенти), установу (наприклад університет), тендерну належність (наприклад розмова серед жінок), тобто всі фактори, пов'язані з контекстом, які не утворені в інтеракції. Це може бути як місце і час зустрічі, так і одяг. Тобто комунікативні жанри відіграють центральну роль у конструюванні специфічних інсти- туційних контекстів, тому, радше, вони впливають на середовище, а не навпаки [5, S. 205], оскільки опанування правильними комунікативними жанрами визначає (не)успіх у відповідній інституції [5, S. 206]. На зовнішньо- структурному рівні важливою є роль саме комунікативно-соціального середовища.

2. Внутрішня структура включає в себе вербальні та невербальні внутрішньотекстові компоненти комуні-кативної події. До вербальних належать фонологічні варіанти, лексико-семантичні феномени, морфосинтаксичні елементи, діалекти, стилістичні і риторичні фігури, структури членування текстів, ідіоми, тематичні блоки тощо, а до невербальних - просодика, специфіка голосу, жести та міміка [5, S. 201].

3. До ситуативного рівня реалізації належать «феномени, які стосуються інтерактивного контексту діа-логічного обміну між комунікантами і секвенційного характеру висловлень» [5, S. 203]. Це - інтерсуб'єктивно- ситуативна проміжна структура, яку називають «ситуативним рівнем реалізації» [7] або «рівнем взаємодії» [5, S. 16]. На цьому рівні мова йде про послідовність окремих висловлень і про поділ права говорити, про зміни тем, але і про те, в яких стосунках комуніканти з особами, про яких говорять. Тобто йдеться про класичні питання конверсаційного аналізу, як-от: секвенційність, зміна мовців, парні секвенції, переважаючі структури, формат ви-словлювання і статус комунікантів та реакції реципієнтів [6, S. 17].

Також С. Гюнтер підкреслює, що жанри - це інтерактивно сформовані, діалогічні конструкції в реальному процесі взаємодії [6, S. 19]. Йдеться першочергово про усну комунікацію. Тому методи дослідження конверсаційного аналізу тут є ключовими [1]. Спочатку загальна концепція призначалася лише для аналізу при-родних розмов у контексті спілкування особистого характеру, а засоби масової комунікації залишалися поза увагою. Опираючись на лінгвістично-антропологічний підхід, де ЗМІ належать до внутрішньоструктурного рівня [5, S. 202; 6, S. 16], підтримуємо думку К. Дюршайд стосовно того, що чи спілкування здійснюється медіально, ця функція спочатку створює рамки, в яких відбувається взаємодія. Тому медіа належать до зовнішнього структурного рівня [4]. Форми спілкування утворюють зовнішню структуру комунікативної події, а комунікативні жанри - це закономірності дій, побудовані у спілкуванні, що дає учасникам орієнтацію.

У лінгвістиці тексту комунікативна функція має ключове значення для присвоєння класу (= тип тексту), а в антропологічно-лінгвістично спрямованій жанрології це взаємодія внутрішніх і зовнішніх структурних елементів та інтерактивної реалізації, яка враховується для встановлення комунікативного жанру. За допомогою аналізу комунікативних жанрів можна довести, що комунікативні практики учасників інтеракції створені специфічним інтерактивним орієнтуванням на типи текстів [5,S. 194].

Безумовно, це дослідження є продовженням ідей семотиків М. Бахтіна [2; 10] і В. Волошинова [3]. Вивченню мовленнєвих жанрів як одиниці комунікації, термінології лінгвістичної генології, класифікації мовленнєвих жанрів, їх зв'язків з іншими категоріями комунікації присвячено праці низки російських, польських, австралійських дослідників [12].

Поняття мовленнєвого жанру було введено у сучасну лінгвістику російським філологом М. Бахтіним ще у 1953 р. [10]. За М. Бахтіним, «мовленнєві жанри - це порівняно стійкі тематичні, композиційні і стилістичні типи висловлень [10, с. 255], форми індивідуальних висловлень, але не самі висловлення» [10, с. 282]. Аналіз теоретич-них праць із проблем комунікативної лінгвістики та лінгвістичної прагматики дає підстави стверджувати: типові одиниці, які використовує мовець у процесах спілкування для досягнення бажаних результатів комунікації, - це мовленнєві жанри. Вони перебувають у тісному зв'язку з іншими категоріями комунікації, передусім, із мовлен-нєвими актами і дискурсом, тобто утворюють проміжну категорію між дискурсом та мовленнєвими актами.

Мовленнєвим жанрам характерні такі критерії для його визначення: 1) фіксованість у свідомості носіїв мови, 2) комунікативно-прагматична організація, 3) певний об'єм інформації, переданий за допомогою реле- вантних для конкретного його типу мовних засобів [12, с. 49]. Ці ознаки характерні і для мовленнєвого жанру інтерв'ю, що його організують у будь-якій мові, зокрема і в тих, що досліджуються. Існує низка варіацій у межах одного жанру, що надає йому індивідуального і гнучкого характеру.

У слов'янській науці про мову лінгвістична генологія, або жанрологія, здобула прихильність багатьох лінгвістів. Є розвідки про взаємодію мовленнєвих жанрів з іншими категоріями системної організації мовлення, зроблено спроби виділити основні спільні та відмінні ознаки мовленнєвих жанрів та мовленнєвих актів і розмеж-увати ці поняття з метою встановлення співвідношення між ними. Лінгвісти висвітлювали питання, пов'язані з типологією і виокремленням мовленнєвих жанрів із соціальними, психологічними та культурними чинниками їхнього використання, породженням та сприйняттям мовленнєвих жанрів комунікантами та з виникненням деві-ацій у вживанні мовленнєвих жанрів.

Надалі вважаємо перспективним поєднати інтерпретацію жанрів (комунікативних=мовленнєвих) у східно- і західноєвропейській лінгвістичних традиціях і екстраполювати її на дослідження тележанрів у різних лінгво- культурах. Саме це і демонструємо на жанрі відеоінтерв'ю в українській та німецькій мовах. Проте маємо на меті аналіз інтерв'ю за виокремленими рівнями з огляду на виявлені у них девіації.

Зважаючи на те, що досліджуємо інтерв'ю як комунікативний або - що звично для української лінгвістич-ної традиції - мовленнєвий жанр, релевантними у дослідженнях вважаємо типології, запропоновані М. Федосю- ком, Т. Шмельовою та Ф. Бацевичем, які пояснюють типологію МЖ найбільш переконливо [12, с. 65]. За таким принципом телеінтерв'ю - це складний вторинний інформативний мовленнєвий жанр теледискурсу зі специфіч-ними внутрішньожанровими стратегіями і тактиками.

Матеріал дослідження і конверсаційний аналіз. У дослідженні ми опираємося на працю А. Деппер- манна «Gesprache analysieren», який стверджує, що для аналізу інтерв'ю, розмов під час терапії, групових дискусій тощо записаними й інвентаризованими мають бути 5-10 ситуацій, з яких хоча б 3 підлягають тран-скрипції та аналізу [З, S. 29]. До аналізу не залучено інтерв'ю монологічного типу, де вирізані запитання журналістів, а також інтерв'ю повністю російською або англійською мовами. У дослідженні проаналізовано по 6 коротких (тривалістю до 4 хв.) телеінтерв'ю українською та німецькою мовами (перелік інтерв'ю подаємо у списку джерел ілюстративного матеріалу [13-24]).

Матеріал дослідження передбачає такі передумови: 1) досліджувані ситуації є усталеними у плані форми, інформації і журналістського підходу; 2) первинні дані є автентичними, обмеженими у часі і просторі висловленнями у конкретній минулій ситуації; 3) вторинні дані - відеофрагмент, багаторазовий перегляд якого уможливлює якнайдетальніше спостереження певних феноменів, які не так виражені для глядача через тиск різносторонніх синхронних подій; 4) третинні дані - мінімальний транскрипт з якомога меншою кількістю аналітичних даних у ньому, який принагідно можна деталізувати.

Вважаємо, що найдоцільніше застосовувати конверсаційий аналіз та аналіз бесід, які полягають в ем-піричному дослідженні автентичних мовленнєвих даних, реконструюють зміст інтеракції. Конверсаційний аналіз грунтується на загальному смислі, як-от: конституювання ролей, імідж, модальність, дійсність, створення наративних світів, межі інтеракції. Для аналізу девіацій у телеінтерв'ю зупиняємося на трьох рівнях, запропонованих С. Гюнтер у п. 1.

Аналіз телеінтерв'ю в українській та німецькій мовах з огляду на комунікативні девіації. Під кому-нікативними девіаціями у цих телеінтерв'ю маємо на увазі відмінності в очікуваннях глядачів щодо тих чи інших структурних елементів в інтерв'ю, тобто тих елементів, які є нетиповими для телеінтерв'ю як жанру.

Особливості телеінтерв'ю в українській та німецькій мовах, з огляду на девіації у них, виявлені на таких вищезгаданих структурних рівнях:

1. Девіації на зовнішньоструктурному рівні. Щодо соціального середовища, в якому відбувається комуні-кація, і конкретної приналежності до групи, то проаналізовані найпопулярніші короткі телеінтерв'ю як в україн-ській, так і німецькій мовах - це ті інтерв'ю, які найчастіше переглядають в YouTube. Вони присвячені розмовам переважно з футболістами, зірками загалом, на політичну тематику або з політиками.

В інтерв'ю-пародії на інтерв'ю з футболістом Пером Мертезакером, змінено місце і установу, де відбу-вається інтерв'ю, тобто не на полі після матчу, а в супермаркеті. Однак вербальне наповнення інтерв'ю загалом збережено, але поняття переможної, але не блискучої гри замінено поняттям покупок, що створює ще більшу не-долугість ситуації, як в оригінальному інтерв'ю (далі у всіх прикладах Ж - журналіст, Р - респондент):

Ж Jaaa... ganz schon viel eingekauft

P Na gut... aber ich verstehejetzt hier die Frage einfach nicht... nee

Ж Es ist Dienstag und der Einkaufswagen ist voll.

P Ja. Wat sagen Sie denn?! Letztendlich wursch... Hauptsache ich habe hier was eingekauft eigentlich...

Ж Gut. Jetzt ist Dienstagnachmittag der Einkaufswagen ist voll. Es ist nicht mal Feiertag.

P Was erwarten Siedenn?... [22]

Як місце, так і час зустрічі належать до зовнішньоструктурного рівня. «Найкоротше інтерв'ю в історії» за часом триває лише 80 с, що абсолютно ошелешує політика, який налаштовувався на бесіду, а не на привітання, одне питання і прощання:

Ж Пані Катерина просила, щоб я довго не затримував Вас, бо, ярозумію, графік є.

Р Еее (махнуврукою як знак байдужості ірозчарування)

ЖТоякв Вас справи?

Р Ну, в нас дуже сьодня такий період напружений, тому що вже місяць осталося..

ЖНуякшо...

Р Вибори.

Ж ...ми вже довго не можемо Вас затримувати, тоді дякую Вам, мені цієї відповіді достатньо.

Р Не... Янепоняв... Шо, шо, шо, шо

(Паузаувідео...)

Ж Ябажаю Вам добра.Дякую. Щасливо [14].

2. Девіації на внутрішньоструктурному рівні. Вербальні особливості комунікантів спричиняють, напевно, найчастотніші девіації в аналізованих інтерв'ю. Фонетика не-носіїв мови є ще одним фактором, який додав популярності аналізованим інтерв'ю. Перш за все, це стосується іноземних футболістів, які не завжди зрозуміло говорять німецькою. Такі лексико-семантичні феномени, як пейоративи та інвективи і їх повтори у мовленні, емоційно забарвлена лексика (Скрябін, усі спортсмени і тренери в українських і німецьких інтерв'ю) є найбільш типовими девіаціями, переважно у мовленні тренерів і спортсменів в обох мовах.

Морфосинтаксичні елементи (наприклад граматичні структури) у мовленні іноземних футболістів створюють незрозумілість, але є також наслідком емоційності адресатів:

Р ...Ich muss 35 Jahre alt, ich habe lange gespielt Fufiball. Aber ich noch nie gesehen eine Spiel genau heute. Ftir mich das ist nicht Profimannschaft, das ist nicht Profifufiball - unglaublich. Und ja, fur mich musse ungefahr eine Stunde keine schiefi ein 'Tor, keine Ball fur mich, keine Pass. Die Mannschaft weij3 nicht welche Position in Platz, keine Systeme, gar nichts - Ich habe noch nie gesehen eine Fufiball genau heute.

Ж Wie schwierig wars, sie hattenja nicht einmal die Chance gehabt tiberhaupt aufs Tor zu schiefien?

P Ja, das ist schwer, fur die Sttirmer spiel genau so diese System oder musse diesen Fufiball ist schwer. Hier musse; oder die beste Sttirmer der Welt spiel genau in eine Mannschaft genau hier oder spiel genau heute ist kein Tor - es ist unglaublich. Nur long Ball, nur long Ball - das ist kein Fufiball, das ist kein Fufiball [21].

До невербальних засобів належать надто емоційні жести та міміка як зірок, так і тренерів, і футболістів, поливання себе водою в магазині (пародія на Мертезакера), обійми з журналісткою (Дан Белан) тощо.

3. Девіації на ситуативному рівніреалізації. В аспекті поділу права говорити спостерігаються часті пере-бивання з боку адресата в обох мовах, коли питання журналістів їх дратують або незрозумілі.

Щодо зміни тем, то наявні різні висловлювання однієї особи, які демонструють її контроверсійні політичні позиції:

Р Я не знаю, що це за люди були... вони намагалися цей пам'ятник скинути на ту сторону. Я думаю, що не настільки тут організовані були прості люди, думаю, що можливо це були провокатори... тому що..

...Давайте Українці не бійтесь йдіть сюда!!!...

Ж А навіщо вапити Леніна?

Р Ленін - це символ цієї влади, Ленін - це символ... иии того всього, що відбувається в нас, в Росії, в Біло-русії. Це якщо сьогодні цього не зробити, то це ніхто не зробить,розумієте, ніколи... [13]?

У преференційних структурах спостерігаємо вибір тієї відповіді, яка для журналіста є неочікуваною, оскільки його розуміння питання не збігається з розумінням респондента:

Ж ...Wargutim Kindergarten Р Jaaa

Ж Sind da auchAusldnder?

P Nein da sind Kinder [19]

Формат висловлювання і статус комунікантів та реакції реципієнтів часто не відповідають заданому жанру, через що виникають девіації переважно з боку реципієнта:

Ж ...Was hat das deutsche Spiel so schwerfallig und anfallig gemacht?

P 1st mir vollig wurscht. Wir sind unter den letzten Acht - nur das zdhlt.

Ж Aber das kannja nicht das Niveau sein...

P Was wollen Siejetzt von mir? Wat wolln Sie kurz nach dem Spiel? Ich kannja nicht verstehen.

Ж ...

P Was wollen Sie? Wollen Sie eine erfolgreiche WModer sollen wir wieder ausscheiden undhaben schon gespielt? Ich verstehe die ganze Fragerei nicht. Wir sind weitergekommen, wir sind superhappy. Wir haben heute alles gegeben und bereiten unsjetzt aufFrankreich vor. [20]

У статті розглядається телеінтерв'ю як комунікативний і мовленнєвий жанр. З огляду на аналіз україн-сько- і німецькомовних досліджень визначено телеінтерв'ю як мовленнєвий (комунікативний) жанр із певною усталеною структурою, тобто телеінтерв'ю - це складний вторинний інформативний мовленнєвий (або ж кому-нікативний) жанр теледискурсу зі специфічними внутрішньожанровими стратегіями і тактиками. Популярність телеінтерв'ю визначено за кількістю їх переглядів в YouTube, що зумовлено актуальністю теми або події, реле- вантністю особистості респондентів і комічністю або недолугістю висловлювань і ситуації як такої (тематично це - інтерв'ю з футболістами, зірками і на політичну тематику). В українських коротких телеінтерв'ю однаково популярними є спортивна і політична тематика, а в німецьких домінує спортивна.

Під комунікативними девіаціями маємо на увазі порушення або відмінності в очікуваннях глядачів щодо тих чи інших структурних елементів в інтерв'ю, тобто це певні елементи, які є нетиповими для цього жанру. Виявлено девіації на зовнішньоструктурному (часопросторова заміна створює комічний ефект в інтерв'ю обома мовами), внутрішньоструктурному (заміна окремих структурних складових елементів, характерних для телеінтерв'ю, повтори, особливо повтори інвектив, емоційно забарвлена лексика, типові в телеінтерв'ю обома мовами, специфіка фонетичних і морфосинтаксичні елементів не-носіїв мови у німецькій мові, перехід з української на російську в українських телеінтерв'ю) і на ситуативному рівні реалізації (перебивання зі сторони адресата в обох мовах, домінують непреференційні структури, тобто відповідь не та, яку, швидше за все, очікує почути адресант, в інтерв'ю обома мовами, як і порушення формату висловлювання і статусу комунікантів).

У перспективі - дослідження жанру телеінтерв'ю та комунікативних девіацій у ньому залежно від темати-ки, походження, соціальних ролей та лінгвокультур комунікантів.

Література

1. АуаВ R. Konversationsanalytische Medienforschung. Medien & Kommunikationswissenschaft. 2004. 52, 1. S. 5-29.

2. Bachtin M. The problem of Speech Genre. 1986. S. 60-102.

3. DeppermannA. Gesprache analysieren. Opladen: Leske undBudrich, 2008. 125 S.

4. Durscheid C. Medien, Kommunikationsformen, kommunikative Gattungen. Linguistik online 2005. 22, 1/05.

URL: http://www.linguistik-online.de/22_05/duerscheid.html.

5. Gunthner S. Gattungen in der sozialen Praxis. Die Analyse kommunikativer Gattungen als Textsorten mundlicher Kommunikation. Deutsche Sprache. 1995. 25/1. S. 193-218.

6. Gunthner S. Vorwurfsaktivitaten in der Alltagsinteraktion. Grammatische, prosodische, rhetorisch-stilistische und interaktive Verfahren bei der Konstitution kommunikativer Muster und Gattungen. Tubingen. (= Reihe Germanistische Linguistik 221). 2000. 404 S.

7. Gunthner S., Knoblauch H. Forms are the Food of Faith - Gattungen als Muster kommunikativen Handelns. Kolner Zeitschrift fur Soziologie und Sozialpsychologie 46, H. 4. 1994. S. 693-723.

8. Luckmann T. Grundformen der gesellschaftlichen Vermittlung des Wissens: Kommunikative Gattungen. In: Neidhardt, Fritz, et al. (eds.): Kultur und Gesellschaft. Kolner Zeitschrift fur Soziologie und Sozialpsychologie. Sonderheft 27. Opladen. 1986. S. 191-211.

9. Volosinov V. Marxism and the Philosophy ofLanguage. Cambridge, Mass: Harvard Univ. Press, 1986. 205 P.

10. БахтинМ.М. Проблема речевыхжанров. Эстетикасловесноготворчества. М.: Искусство, 1986. 431 с.

11. Дяків Х.Ю. Інтерв'ю як об'єкт філологічних досліджень в Україні: перспективи в девіатології. Іноземна філологія: укр. наук. зб. Львів: Львів, нац. ун-т ім. І. Франка, 2016. Вип. 129. С. 103-109.

12. Дяків Х.Ю. Мовленнєвий жанр застереження та засоби його реалізації в українській і німецькій мовах: дис. ... канд. філол. наук. : спец. 10.02.17. Львів, 2012. 241 с.?

Список джерел ілюстративного матеріалу:

1. Як якийсь Олег дав інтерв'ю 2 різним каналам. Події біля Леніна. 2 точки зору. URL: https://www.youtube.com/ watch?v=qDiVBx08yts.

2. «Чим живеш, Україно?» - Випуск 3 (найкоротше інтерв'ю в історії). URL: https://www.youtube.com/ watch?v=Vu3THqlZr-o.

3. Ексклюзивне інтерв'ю з Dan Balan - TCH. URL: https://www.youtube.com/watch?v=ql07ZZZwCeQ.

4. Останнє інтерв'ю Скрябіна. URL: https://www.youtube.com/watch?v=Zqn3o7otgpQ.

5. Емоційне інтерв'ю Кварцяного після матчу. URL: https://www.youtube.com/watch?v=YYR5g5CT8s8.

6. Металіст - Карпати. Емоційне інтерв'ю Кополовця. URL: https://www.youtube.com/watch?v=y3dyWn7V818.

7. Es gibt 1.000 Antworten auf die Fluchtlingsfrage. Die einzig wahre liefert ein 4-Jahriger! Hiphop.de. URL: https://www.youtube.com/watch?v=TjsI5EkDZCU.

8. FIFA WM 2014 - Per Mertesacker im ZDF-Interview nach dem Algerien-Spiel (30.06.2014). URL: https:// www.youtube.com/watch?v=imOcy4w301g.

9. Armin Assinger gibt etwas entnervt ein Interview. URL: https://www.youtube.com/watch?v=rC8pnK2my3w.

10. Das Per Mertesacker Interview - Oliver Pocher. URL: https://www.youtube.com/watch?v=pi40QyPy-lg.

11. Ailton: Das ist kein FuBball. URL: https://www.youtube.com/watch?v=09d-kIEvaNM.

12. Matze Knop im Interview mit Luca Toni (Knops Kult Liga). URL: https://www.youtube.com/watch?v=PmC9D2NjIFc.

Размещено на Allbest.ru