Номінальний стиль у німецькомовних текстах юридичних документів

У статті аналізується явище номіналізації і номінального стилю у сучасній німецькій мові, які є ознакою більшої кількості німецькомовних текстів офіційного-ділового стилю. Явище номіналізації розглядається як тенденція розвитку сучасної німецької мови, зокрема у сфері юридичної комунікації. Було встановлено, що завдяки досліджуваним явищам сучасний текст набуває стислої, ємної і чіткої форми. У ході дослідження на матеріалі німецькомовних юридичних документів виявлені мовні засоби реалізації номінального стилю, а саме на словотвірному, лексичному, граматичному і граматико-синтаксичному рівнях. На основі дослідження мовних засобів встановлено, що існування номінального стилю забезпечується можливостями різноманітних мовних аспектів: лексичного (вживання іменників, а також інших частин мови з іменною семою), словотвірного (утворення похідних іменників, внутрішня флексія, основоскладання і конверсія є найефективнішими способами номіналізації), граматико-морфологічного (вживання родового відмінка) і граматико-синтаксичного (розповсюджене вживання різноманітних видів означень, утворення сталих словосполучень за рахунок поєднання іменників із функціональними дієсловами, редукція складнопідрядних речень). Основну увагу в статті акцентовано на дослідженні номінального стилю саме у німецькомовних текстах юридичних документів, що зумовлено недостатньою вивченістю явища безпосередньо у цій сфері комунікації. Результати цього дослідження можуть бути використані фахівцями при здійсненні галузевого перекладу, а також слугувати базою для подальшого вивчення явища номіналізації в різних галузях науки і сферах повсякденного життя. Для всебічного розуміння такого поняття, як номінальний стиль, у роботі наводяться його визначення й аспекти, які вплинули на формування цього мовного явища.

Ключові слова: номіналізація, номінальний стиль, німецькомовний юридичний документ, мовні засоби реалізації номінального стилю.

німецькомовний юридичний номінальний стиль

На сучасному етапі розвитку права світового співтовариства, політики, інтеграції науки, економіки, виробництва, активного злиття капіталів і політичних інтересів, закономірно, що німецька мова як мова міжнародного спілкування набуває зокрема у сфері правових відносин важливого значення.

Актуальність дослідження визначається недостатньою вивченістю номінального стилю сучасних німецькомовних документів з мовознавчих та перекладознавчих позицій, який визначається як характерна риса німецької фахової комунікації.

Проблемам юридичного документознавства, словотворення, функціонування лексичних одиниць у юридичних документах присвячена значна кількість праць. Юридичну терміносистему у німецькій мові вивчав Герхард Кьоблер, Глущик С. В. та Бибик С. П., вони присвятили свої роботи розгляду стилістичних особливостей текстів офіційно-ділового стилю, зокрема, і юридичних документів.

Томсон Г. В., Галла М. В. і Несмеянов А. В. зробили великий внесок у дослідження номінального стилю у німецькій фаховій комунікації.

Метою пропонованого дослідження є встановлення мовних засобів реалізації номінального стилю німецькомовних юридичних документів.

Досягнення мети дослідження передбачає виконання таких завдань:

визначити поняття “номінальний стиль” у сучасній лінгвістиці;

встановити основні риси номінального стилю німецькомовних текстів юридичних документів;

виявити мовні засоби у номінальному стилі.

Однією із сучасних тенденцій оформлення юридичних документів є номіналізація, що уможливила визначення стилю юридичних документів як номінального. На нашу думку, саме він надає змогу практично реалізувати послідовність і логічність викладу (через номіналізацію структурних компонентів документів), разом із цим - структурну сталість, точність і лаконічність висловлювання.

Номінальний стиль у німецькомовних документах реалізований прагненням до утворення субстантивних композитів та субстантивних груп.

Визначення стилю в сучасній лінгвістиці належить до усталеної частини понятійного апарату. Під стилем загалом розуміють зумовлені певними чинниками принципи відбору й комбінації мовних засобів у певних комунікативних ситуаціях [2, с. 11].

З огляду на це, номінальний стиль - це широке використання при породженні тексту номінальних конструкцій, пов'язане з прагненням автора тексту представити виклад матеріалу в межах одного речення стисло, концентровано.

“Номінальний стиль” виник, з одного боку, під впливом розвитку техніки і науки, для яких важливі іноді суперечливі умови комунікації - стислість і насиченість, і з іншого, під впливом сучасного життя, коли набувають суттєвого значення точність і стислість викладу. “У всьому потрібна міра, - занадто довгі речення і конструкції складні для сприйняття” [8, с. 66].

Дослідники зазначають, шо принаймні із середини XIX століття німецькі лінгвісти та критики мови застерігали від німецького “субстантивного стилю” і марно боролися з загальними причинами: занадто велика кількість іменників спостерігалася в діловій німецькій мові. Зрештою, поширення цього феномена призвело до виникнення окремого номінального стилю як специфічного способу вираження, у якому номінальні фрази не тільки значно більш численні, а й також виступають основними носіями змісту висловлювання. На думку Т. Левандовскі, номінальний стиль є “синтаксичною стратегією в сучасній мові (...) з переважанням номінальних елементів у структурі речення” на противагу вербальному стилю [7].

Як зазначає Муратова С. В., можливість передавати дієслівний зміст додатку і цілих речень за допомогою субстантивних груп, що представляють собою згорнуті предикативні ядра (номіналізації або атрибутивні “блоки”), і, як наслідок, скорочення числа повноцінних реченнєвих структур прийнято розглядати як найбільш характерні риси номінального стилю, що визначає в цілому характер сучасної німецької мови [3, с. 17].

У мові юридичних документів простежується тенденція до утворення багатокомпонентних субстантивних термінів, що є однією з основних ознак номіналізації за рахунок прагнення до компактності і «стиснення» інформації.

Виділяються три основні моделі утворення складних термінів-іменників:

Nomen+Nomen : Ehenichtigkeit, Eheauflцsung, Zugewinnausgleich;

Adjektiv / Adverb+Nomen : Zivilehe, Gesamtgut;

Nomen+Fugenelement+Nomen: Anfangsvermцgen, Lebensgemeinschaft, Errungenschaftsgemeinschaft.

Незважаючи на частотність уживання субстантивних композитів і їх високу продуктивність, вони часто призводять до високої змістовної концентрації й іноді ускладнюють процес розуміння.

Найбільш продуктивним способом номінації термінів-іменників як ознаки номінального стилю є словотворення способом експліцитної деривації, а саме за допомогою іменникових суфіксів -ung і -keit: Ehenichtigkeit; Ehemьndigkeit; Gesamtgutverbindlichkeit; Unehelichkeit; Eheauflцsung; Eheaufhebung; EheschlieЯung; Gьtertrennung; Scheidung; Vaterschaftsvermutung.

Серед способів словотворення в мові німецьких юридичних документів як ознаки номінального стилю також можна виділити й абревіатури. Найчастіше до абревіації схильні номінації нормативних актів і правових інстанцій: BGB - Bьrgerliches Gesetzbuch; ArbG - Arbeitsgericht; EheG - Ehegesetz та ін.

Існують, крім того, і юридичні професійні скорочення, які також сприяють номіналізації тексту, так, наприклад, у коментарі до Цивільного кодексу Німеччини подається список усіх вживаних у документі скорочень: A - Auftrag; Abkцmml - Abkцmmling; Eheschl - EheschlieЯung; Eheg - Ehegatte; Ehem - Ehemann; Ehef - Ehefrau; Gьterst - Gьterstand; Gьtergemsch - Gьtergemeinschaft і так далі. За допомогою скорочень у текстах документів реалізовуються точність, стислість і логічність викладу інформації, що відповідає характерним ознакам номінального стилю.

Слід відмітити, що не менш продуктивним і часто вживаним способом номіналізації є імпліцитна деривація термінів-іменників, а саме конверсія (субстантивація): das Verfahren, das Auflцsen. На противагу «нормальному», тобто вербальному стилю, в якому дієслова несуть головне смислове навантаження у реченні, в номінальному стилі цю функцію виконують субстантивовані дієслова і прикметники [7], а іноді і дієприкметники. Іншими словами, замість дієслів у німецькомовних текстах юридичних документів частіше трапляються іменники та субстантивовані дієслова. Наступний приклад ілюструє зіставлення номінального і вербального стилів:

Verbalstil

Das Kind wird davor geschьtzt, dass es vernachlдssigt, ausgenutzt und grausam behandelt wird. Erst wenn das Kind ein Mindestalter erreicht hat, wird es zur Arbeit zugelassen. Es wird nie dazu gezwungen, einen Beruf oder eine Tдtigkeit auszuьben, die ihm schaden kцnnte. Wenn ein Kind kцrperlich oder geistig behindert ist, erhдlt es die Behandlung, Erziehung und Fьrsorge, die sein Zustand und seine Lage erfordern.

Nominalstil

Das Kind wird vor Vernachlдssigung, Ausnutzung und Grausamkeit geschьtzt. Erst nach Erreichen eines Mindestalters wird es zur Arbeit zugelassen. Es wird nie zu einem schдdlichen Beruf oder einer schдdlichen Tдtigkeit gezwungen. Ein geistig oder kцrperlich behindertes Kind erhдlt die erforderliche Behandlung, Erziehung und Fьrsorge [6].

Синтаксичною ознакою номінального стилю німецькомовних юридичних документів є і широке використання односкладних речень, зокрема інфінітивних, безособових, що пояснюється імперативним характером документів, а також номінативних речень у заголовках різних документів, що, на нашу думку, також можна вважати ознакою номінального стилю.

Прагнення до компактного способу викладу, який убачаємо як рису номінального стилю, призвело до частого вживання у німецькомовних юридичних документах:

безособовості (пасивні речення) (наприклад: Die ungestцrte Religionsausьbung wird gewдhrleistet [Grundgesetz fьr die Bundesrepublik Deutschland, с. 2]);

формальних субстантивних зворотів, які можуть трансформуватися в складні синтаксичні конструкції (наприклад: Private Schulen als Ersatz fьr цffentliche Schulen bedьrfen der Genehmigung des Staates und unterstehen den Landesgesetzen [Grundgesetz fьr die Bundesrepublik Deutschland, с. 2]. - Private Schulen, die цffentliche Schulen ersetzen, bedьrfen der Genehmigung des Staates und unterstehen den Landesgesetzen.);

прислівникових і дієприслівникових конструкцій (Im BewuЯtsein seiner Verantwortung vor Gott und den Menschen, von dem Willen beseelt, als gleichberechtigtes Glied in einem vereinten Europa dem Frieden der Welt zu dienen , hat sich das Deutsche Volk kraft seiner verfassungsgebenden Gewalt dieses Grundgesetz gegeben) та поширеного означення (наприклад: Die nach den Vorschriften. dieses. Grundgesetzes,. zustande.. gekommenen Gesetze werden vom Bundesprдsidenten nach Gegenzeichnung ausgefertigt und im Bundesgesetzblatte verkьndet [Grundgesetz fьr die Bundesrepublik Deutschland, с. 2]). Високий відсоток концентрації субстантивних груп відзначається вже не тільки, як це було до недавнього часу, у мові науки, ними насичений сьогодні і стиль документів та публіцистики. Це пов'язано з характерним для цих функціональних стилів використанням девербативних (віддієслівних) і деад'єктивних (відприкметникових) іменників, які, зберігаючи свою вербальну (дієслівну) й ад'єктивну (прикметникову) валентність, переносять її в номінальну сферу, утворюючи так звані “блочні конструкції” з абстрактним віддієслівним іменником як стрижневим компонентом в атрибутивному словосполученні з ґенітивними і прийменниковими означеннями [1, с. 55].

Яскравим прикладом такого мовного явища як характерної риси номінального стилю німецькомовних юридичних документів може слугувати такий приклад: Die Verabschiedung des Leitantrags zur Bildungspolitik steht auf dem Parteitag der schleswig-holsteinischen CDU ganz oben auf der Liste [7].

— des Leitantrags - атрибут, виражений іменником, до іменника Verabschiedung,

— zur Bildungspolitik - прийменниковий атрибут до іменника Leitantrags,

— der schleswig-holsteinischen CDU - атрибут, виражений іменником, до іменника Parteitag,

— der schleswig-holsteinischen прикметниковий атрибут до скорочення CDU.

Як видно з проаналізованого прикладу, засоби німецької мови надають змогу утворювати різноманітні види означень, виражені різними частинами мови і, зокрема частіше у досліджуваних текстах, іменником, що безперечно належить до ознак номінального стилю.

Однією з головних ознак граматико-синтаксичного вираження номінального стилю є вживання стійких словосполучень, утворених поєднанням функціональних дієслів з іменниками, наприклад, in Anspruch nehmen, unter der Aufsicht stehen. Важливою особливістю таких стійких словосполучень є те, що дієслова виконують у них лише граматично- синтаксичну функцію, а семантичне навантаження переходить цілком на іменник [7]. Сталість таких словосполучень передбачає унормованість уживання певних іменників, що мають виняткове значення та належать до понятійної сфери права, з визначеними дієсловами широкої семантики. Так, наприклад, іменник die Leistung (виконання; послуга) поєднується з такими дієсловами: erbringen, bewirken, vollziehen, erfolgen, verzцgern, verweigern, gewдhren, schulden, zurьckhalten. У таких сполученнях у досліджуваних текстах уживаним є дієслово gewдhren (надавати), але не його синонім einrдumen, який використовується у поєднанні з іменником das Recht.

Отже, чітка, економічна в засобах, стиснена компресією мова юридичних документів, реалізована номінальним стилем, є потребою сучасного етапу соціально-історичного розвитку суспільства. Номінальний стиль німецькомовних юридичних документів відзначається експансією іменних частин мови. Сьогоднішньою необхідністю є така юридична мова, яка може з найменшими витратами передавати максимум точної інформації. Одним із засобів логічного ущільнення висловлювання є група іменника, оскільки з її допомогою можна виразити зміст цілих речень.

У ході дослідження визначено, що для мови юридичних документів властивим є номінальний стиль висловлювання, реалізований експансією іменників та іменних частин мови у термінології, ускладненні речень однорідними членами - іменниковими групами, заміні дієслів словосполученнями “іменник + дієслово”, де основне семантичне навантаження має іменник, а дієслово виражає граматичні ознаки.

Перспективи подальших досліджень убачаємо у поглибленому вивченні явища номіналізації як характерної риси німецької фахової комунікації не тільки в сфері права, але й різноманітних напрямках науки та публіцистиці.

Література

1. Галла М. В. Развитие номинальности в современном немецком языке / М. В. Галла // Филологические науки. Вопросы теории и практики. - 2013. - № 11 (29). -Ч. I. - C. 55 - 58.

2. Мацько Л. І. та ін. Стилістика української мови: Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько; За ред. Л. І. Мацько. - К.: Вища шк., 2003. - 462 с.

3. Муратова С. В. Номинальный стиль как отражение тенденций развития структуры современного немецкого языка [Текст] / С. В. Муратова // Актуальные направления научных исследований: от теории к практике : материалы X Междунар. науч.-практ. конф. (Чебоксары, 18 дек. 2016 г.). В 2 т. Т. 2 / редкол.: О. Н. Широков [и др.]. - Чебоксары: ЦНС «Интерактив плюс», 2016. - № 4 (10). - С. 16-18.

4. Сущинский И. И. Практический курс современного немецкого языка для юридических и гуманитарных вузов: Учебник / И. И. Сущинский. - М.: ГИС, 2000. - 344 с.

5. Heringer, Hans Jьrgen. Grammatik und Stil. Praktische Grammatik des Deutschen. - Berlin: Cornelsen, 1989.

6. Sanders W. Linguistische Stilistik / W. Sanders. - Gцttingen: Vandenhoeck u. Ruprecht, 1977. - 488 S.

Размещено на Allbest.ru