Лінгвогеографічний підхід до репрезентації діалектного тексту

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Лінгвогеографічний підхід до репрезентації діалектного тексту

Тищенко Тетяна Миколаївна

Умань, Україна

Annotation

LINGUAGEOGRAPHICAL APPROACH TO REPRESENTATION OF DIALECT TEXTS

The article shows the traditional ways of representing of dialect texts and provides own approach for representing of dialect texts according to geographical principle.

Діалектний текст це простір природної реалізації говіркових явищ, засіб фіксації та збереження важливої для дослідників інформації про реальні процеси, що пронизують діалектне мовлення й говірки як одну з форм існування національної мови [9, 15]. Діалектні тексти мають незаперечну евристичну цінність, оскільки вони не просто відтворюють реальне співвідношення структурних елементів говірки, їх синтагматичні зв'язки, квантитативні характеристики, виразний поділ одиниць за частотою їх використання в говірковому мовленні [10, 9], а й репрезентують позалінгвальну дійсність, мають велике пізнавальне значення. Саме через це кінець ХХ початок ХХІ ст. позначений бурхливим розвитком діалектної текстографії [3; 5; 6; 7; 8; 16 та ін.]. Майже в кожному дисертаційному дослідженні з діалектології української мови в додатках вміщено діалектні тексти з досліджуваних ареалів. Матеріали фольклорно-діалектологічних експедицій діалектологи оформляють у вигляді окремих посібників для занять із української діалектології у ВНЗ [12; 14].

Текстографічно сучасні східноподільські говірки представлені так: записи 21 говірки вміщені в збірнику “Говірки Черкащини” за редакцією Г.І. Мартинової [7], 4 говірок у хрестоматії діалектних текстів очевидців голодоморів “Палає пам'яті свіча. Вогонь не згас” І.В. Гороф'янюк [13], 23 у додатках до кандидатської дисертації Г.Г. Березовської [1], 41 у колективній монографії “Говірки історичної Уманщини і суміжних земель” [4], 10 в навчальному посібнику “Українська діалектологія” Г.Г. Березовської [2].

Матеріал записано відповідно до мети й завдань конкретного дослідження, при цьому аналіз фонетичного, фонологічного, морфологічного чи синтаксичного структурних рівнів потребує залучення чималої кількості текстів на будь-яку тему, запропоновану експлоратором, або на яку сам переходить діалектоносій. Як правило, це розповіді про історію села та його назви, про працю в колгоспі й одноосібне господарювання, про будівництво хати, домашнє господарство, сільський побут, різні види господарської діяльності, ремесла, традиційну духовну культуру, освіту.

В українській текстографії усталилася традиційна подача матеріалу: паспортизація інформації (назва села, дані про інформанта: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, освіта, професія) та запис загальноприйнятою транскрипцією, описаною в передмові. Тематичні тексти, наприклад, про полонинське пастухування (укладач Т.О. Ястремська), звичаї та обряди, в яких використовують одяг та взуття (Г.І. Гримашевич, Г.Г. Березовська), та ін. подані за цією ж схемою. Останнім часом до надрукованих текстів додають записи на цифрових носіях, як наприклад, у працях Г.І. Мартинової та І.В. Гороф'янюк. Такий спосіб представлення говірки уможливлює подальші діалектологічні студії.

І.В. Гороф'янюк у хрестоматії діалектних текстів очевидців голодоморів використовує іншу форму подачі матеріалу з огляду на призначення книги не лише для філологів, а й пересічного читача: подано затранскрибовані тексти та паралельно наведено розповідь інформантів засобами української графіки з максимальним збереженням говіркових особливостей [13, 6].

У книзі “Східноподільський родильний обряд: лексикографічний та текстовий описи” ми виробили власний підхід до репрезентації записів обрядових текстів. Матеріал зібрано за єдиним питальником у 116 говірках східних районів Вінниччини, західних Черкащини, північних Одещини та північно-західних Кіровоградщини. Назви етапів обряду, обрядодій, учасників і реалій, пов'язаних із обрядом, укладено в словник, а розлогі відповіді на питання “Як відбувався обряд?” і под. винесено в тексти. Таке представлення матеріалу має недолік ускладнює цифровий запис на один диск. Але водночас дає багато переваг для майбутніх досліджень говірок на всіх структурних рівнях, оскільки відповіді лише на одне запитання відображають панораму діалектних явищ у всіх обстежених говірках.

Дослідники східноподільських говірок зауважують, що їх можна схарактеризувати як різнодіалектну стихію: “зі сходу на них “тиснуть” середньонаддніпрянські говірки, з півночі накладаються південно-волинські ареали, з півдня степові” [1, 180]. Лінгвогеографічне опрацювання лексики східноподільських говірок дало змогу констатувати, що на фонетичному, морфологічному та акцентуаційному рівнях вони є типовими подільськими, хоч і зазнають впливу сусідніх говорів. Тому, репрезентуючи діалектні тексти, ми намагалися групувати їх за географічним розташуванням говірок: західні, центральні, східні, що дозволило досягти відображення ареальної диференціації досліджуваного континууму. Де-факто це є карти різних діалектних явищ, покладені на текст. Для прикладу наведемо тексти, що є відповіддю на запитання “Як називалася перша купіль дитини? Коли і як дитину купали вперше? Що при цьому робили і говорили? Куди виливали воду?”, із західних, центральних і східних говірок. Різноареальні розповіді засвідчують аналогійність проведення самої обрядодії, а мовне оформлення передає особливості говірки. Така репрезентація діалектного матеріалу дозволяє простежити особливості фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів.

Крайні досліджувані західні східноподільські говірки, як правило, зберігають тверду вимову [р] відповідно до м'якого [р'] у загальнонародній мові, про що зауважував Ф.Т. Жилко [11, 125]. Чимдалі на схід досліджуваної території з'являється кореляція твердості / м'якості приголосних |р| : |р'|, що виразно демонструють тексти:

західна говірка:

йак ку'пали дитину у Першиїраз / бирали заначит 3 'іл ':а / к'віти / т'рави / р'ізн'і / л'у'бисток / м'йату / рум'йанок укидали / у'с'акі та'кі / шоб дитина бу'ла здо'рова і кра'сива / 1даже 'піс'н'а та'ка йе / ку'пала меи'не [мати / у со'лодкім моло'ц 'і / і мед ки'дали // ди'тину 'пчсл 'а 'купеил 'у роз'мас 'т 'уйут ' 'ношжки / шобп прамо / і цим по'вивачом запо'вивайут / шоб неи 'було кара'кате / так во'но жаХайіц 'а / 'віз 'ме 'кине ручку /і са'ма сеи'бе 'будит /а'н 'і поцарапайіц 'а / а так во'но спо'вите і спит (Трост.).

центральна говірка:

ти^пер у 'бол 'н 'іц 'і ку'пайут / йа у'дома ку'пала / 1першиї 'куплл'/ бирали 'воду / шоб бу'ла 'перша во'да / шоб ни 'дуже гарача / п'робували 'вишче 'л 'ікт 'а / йак'шо неи 'дуже пеи'че / тоу'д 'і сти'лили пи'л 'оночку у ко'риц ':і / і пи'л 'оночку скла'дали на 'четвеиро п ід го'лоуку кЛали / і пи'л'оночкойу у'кутували то'нен'койу ди'тину / 'воду вили'вали п ід ро'д'уче 'дереиво / шоб ди'тинаросЛа /шоб н 'іх'то но'гами неи хо'диу (Мог.).

східна говірка.

ко[ли привносили дитину з род:ома / тод 'і кували Перше / на до'лон 'у к[лали дитину / поливали йі[йі водичкойу заразу / це по[ка бу[ла вупіл '/ [кожин ден ' тод 'і куПайут ' дитинку / шоб [луч:е сдало / воду треба виливати туди / де [л 'уди неи [ход 'ат '//устром[л 'айут'в 'ікт 'ау воду /пеиреивчр'айут'/у гар'аччїкуПати неи Можна /шчоб неи спик[лос 'а /п ід Полову к[лали по[душеичку / шоб чут' вишчеин 'ко бу[ло (Тал.).

Дослідники східноподільських говірок зауважують, що в дієсловах 3 ос. одн. і множ. кінцевий [т'] диспалаталізується. Зіставлення текстів із різних східноподільських ареалів дає можливість удокладнити, що така риса найчастіше виявляється в західних досліджуваних говірках, у центральних уже непослідовно, у східних відсутня. Наприклад, західна говірка:

ди[тину уПерше куПали [череис с 'ім дн 'іу / ко[ли уже забрали додому / кипйа[тили воду / йа[ка звец 'а [купил ' / заливали у ко[рито і кидали трошки Марганц 'у / сти[лили пи[л 'онку / лоЖили на ц 'у пи[л 'онку / гобМотували і ло^жили на ц 'у пи[л 'онку / обпх[л 'упували теивлен 'койу водичкойу / і [мама ц 'у ди[тинку М ірайе / ручку / [ношку / говорили / шоб було шчас[ливойу і росити / ди[тинко / виїмайут ' ди[тинку с вупіл 'у / [ложат на [л 'іжку / за[мотуйут у пи[л 'онку і ус 'о / ко[ли ди[тину куПайут увечеир 'і / то виливайут воду аж [рано /звечора неи[можна/там/де ни Ход'ат новами /біл 'а Хати у садочку (ВелМ.). центральна говірка:

[перша [купіл' ди[тини у тої ден'/ ко[ли во[на родилас'а / ди[т 'а куПайут 'у травах /л 'убистку / чирид 'і /хто шо [майе / куПайут'упи[л 'ус 'ц ':і/прочи[татиоч:еи[наш/скувати/і вупіл '/ на д'ругиї ден ' вил ':ати під род 'уче дереиво // вупіл ' варилас 'а у бан 'а[ку / чи у каструл 'і / тод 'і про[ц 'ід 'увалос 'а / і ку[пали ди[тину / йак буде крепкиї вупіл'/у ди[т'ати рос'пар'уйуц'а кісточви /во[но ставало усе на свойе місце (Х.). східна говірка:

вупил ' / вупил ' завар 'ували / водичка тивлен 'ка / пирихрест'ат' [ночови / їлеивен 'ко у пи[л 'ушиц:'і кладут' / бо йак воле / то жаХайец'а / а портом пчдливайут' тивлен 'койі /так їкували /виливали дес 'п ід дериво (Лук.).

На граматичному рівні в досліджуваних говірках виявлено зміни роду лексем, причиною яких, на думку дослідників перехідних говірок, є міждіалектна взаємодія [17, 41]. Оскільки східноподільські говірки контактують із середньонаддніпрянськими, то їх можна вважати перехідними. Зауважимо, що явища зміни граматичного роду лексем спостережено на всій досліджуваній території, зокрема тексти фіксують вживання лексеми купіль / купиль у жіночому і чоловічому родах: прйвоз 'ат ' ізро[д:ому дитинку / бабпка /чи там хто /поку[пали /шоб не1 КолиїКуп^іл' буу/квіточ[ки/3 'іл '.ачко Кидали і шобнеиІчистш буу Купил' /розмастили /ди[тинку спо[вили /а Купил' Килими п ід род 'уче [дереиво / ку[пали рано і у[вечеир 'і / два рази уден '// Коду вилиКали п ід [дереиво (Тарн.); Куп^іл' ди^т'ачиї/ ди[тину ку[палиудерше за 1тижден ' [пчсл 'а род 'іу /у во[ду заКар 'ували л 'у'бисток /роМашку / чеиреи[ду // куПали у наСтойі трау /у мйат 'і // при ц 'оМу говорили росточки / росточки // воду втиКали /а'бо у [мис 'кі остау[л 'али /а'бо у відро вилиКали /а втиКали то[д 'і уранц 'і //у[же ко[ли [сонце заїш[ло /то Куп^іл' неи [можна вили[вати / на гн 'ії (Пал.); ди[тину ку[пали у[перше на д'ругиї ден ' [піс 'л 'а род 'іу /робилас ' Купил' / зашпарували траКу чеиреиду у баноц ':і /[лили теипКен 'койі водички /нас[під Клали теип[лен 'ку пеи[л 'онку //(Рос.).

У східноподільських говірках іменники І та ІІ відмін не диференційовані на групи. В Ор. в. одн. іменники м'якої та мішаної груп набувають закінчень твердої. У наведених текстах спостерігаємо це на прикладі лексем [л 'ікт 'ом, поКивачом, дн 'ом.

Така форма представлення діалектного матеріалу дозволяє простежити і лексичну варіативність. Наприклад, на позначення ромашки лікарської, Matricaria chamomilla, яку використовували для заварювання купелю немовляти, у досліджуваних говірках зафіксовано загальнонародну лексему роМашка (більшість обстежених говірок) та румйанок (Трост., Черп.): у з 'іл ':і [т 'іки ку[пали ди[тину // д 'іучинку у л 'убистку / шобп х[лопц 'і л 'убили // у купил ' кидали румйанок / Ср 'іли Коду / у [печі со[ломойу // наг[р'іли т[рохи / шоб було теип[лен'ке / ру[койу погл 'ад 'іла / замо[тала у пеи[л 'ушеичку / шоб неи Коле Класти / бо во^но жаХайіц 'а / пот[рошки підлиКайут' / шоб бу[ла тиеп[л 'ішча // Коду вилиКайут ' дес ' п ід дереиво / шоб З 'уди неи ходили // по [заходу [сонц 'а неи можна (Черп.). На позначення череди, Bidens tripartite L., напар якої використовують для приготування купелю, у досліджуваних говірках зафіксовано синоніми чеиреидиц'а, чеирида, р'іжки, 1 д'ідовч 1 вошч, 1 бабин'і вошч: ку'пали уже на т'рет 'ії ден ' чи на чеит'вертиї 'тамеички / і воду та'ко / шоб 'л 'ітн 'а 'була / 'мчрали теимпеира'туру //усувати 'л'ікот' треба було / кивали тува грош і / кивали ''золото / кивали л'убисток / чеириду / шоб неи було п'ришчикіу чи рани / і воду неи виливали неи де поПало / а виливали п ід вереиво / шоб по н 'ії неиховили по т'ії вов'і / шоб вереиво хара'шо рос'ло (Пер.,); 'купеил ' по'ложеино нагр 'івати / кивати туви т'рауку / йа'ка йе / чеиреидиц'а / вуже успо'кіїливе і пробували / шоб неи ки'піу /а ко'лиуже 'купчл 'розводили /то пробували /мовчали в 'ікот ' з ру'ки / йак'шо неи гарачиї / звачит ' харошиї дл 'а ди'тини 'купчл '/н 'і неи [можна /ди'тина вужеросваруйіц 'а / ставе п'лакати /неи Можна (Ст.), рано і в:ечер 'і //ние Можна і бу'вало 'баба ка'зала / шо неи [можна / а аж на друг і 'сутки кували // під'мити [можна / а кувати н 'і // тов 'і кувайіц 'а на р'іжках // йа 'кажу д'ідовч вошч / чиереида / о'це у в'ому ку'пали ди'тину / во'но очиш'чайе / і [милом (Добр.), у'перше ку'пайут /ко'ли привнесли довому / вар 'ат травичку / 1 бабин 'і 1 вошч /дитиву ку'пали 'кожного дн 'а /у той ден '/ко'ли во'на ро'дилас 'а неи 'можна ку'пати / 'купчл ' вили'вали п ід ро'д 'уче 'дереиво /шоб ди'тина 'була здо'рова іросва хара'шо /йак 'воду пеиреиві'р'али / то устау'л'ала 'л'ікот''жінка (Тепл.).

Отже, діалектний текст це мова в дії, значно докладніша фіксація діалектного мовлення, ніж в атласах і словниках. Вибір способу представлення діалектного тексту залежить від мети, яку ставить перед собою дослідник, і того, кому адресована праця. Компілятивний характер фіксування текстів дозволяє панорамно відтворити діалектні явища різних структурних рівнів на суцільному масиві досліджуваного ареалу.

діалект говірка мова фонетичний

Література

1. Березовська Г.Г. Структурна організація та географія назв традиційного одягу та прикрас у східноподільських говірках: дис. ... канд. філол. наук. К. 2011.

2. Березовська Г.Г. Українська діалектологія: навчальний посібник. Умань. 2015.

3. Говірки Західної Полтавщини. Збірник діалектних текстів / Упоряд. Г.І. Мартинова. Черкаси. 2012.

4. Говірки історичної Уманщини і суміжних земель / Г.Г. Березовська, І.І. Кривошея, Т.М. Тищенко та ін. Умань. 2008.

5. Говірки південно-західного наріччя української мови / Упоряд. Н.М. Глібчук. Львів. 2000.

6. Говірка села Машеве Чорнобильського району. Ч. 1-3. Тексти / Уклад. Ю.І. Бідношия, Л.В. Дика. К. 2003.

7. Говірки Черкащини. Збірник діалектних текстів / Упоряд. ГІ. Мартинова, Т.В. Щербина, А.А. Таран. Черкаси. 2013.

8. Говірки Чорнобильської зони. Тексти / За ред. П.Ю. Гриценка. К. 1996.

9. Гриценко П.Ю. Текст як простір вияву діалектних явищ // Збірник лінгвістичних праць: До 60-річчя проф. О.А. Колесникова. Ізмаїл. 2000.

10. Гриценко П.Ю. Тексти як джерело дослідження чорнобильських говірок // Говірки Чорнобильської зони. Тексти / За ред. П.Ю. Гриценка. К. 1996.

11. Жилко Ф.Т. Нариси з діалектології української мови. К. 1955.

12. Матеріали діалектологічної практики: збірник текстів / Уклад. С.Є. Панцьо, М.Я. Наливайко, Н.О. Свистун, І.М. Бабій та ін. Тернопіль. 2013.

13. “Палає пам'яті свіча. Вогонь не згас”: Хрестоматія діалектних текстів очевидців Голодоморів / Упоряд. І.В. Гороф'янюк. Вінниця. 2014.

14. Північно-східна Слобожанщина (Новопсковський, Біловодський, Міловський райони Луганської області): Матеріали фольклорно-діалектологічних експедицій / Упоряд. І.В. Магрицька, В.Ф. Семистяга, З.С. Сікорська та ін. Львів. 2002.

15. Тищенко Т. Східноподільський родильний обряд: лексикографічний і текстовий опис: навч. посіб. Умань. 2014.

16. Українські східнослобожанські говірки: сучасні діалектні тексти: навч. посіб. / Упоряд. К.Д. Глуховцева, В.В. Лєснова, І.О. Ніколаєнко. Луганськ. 2011.

17. Щербина Т.В. Ареалогія середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя. Черкаси. 2009.

Список населених пунктів

ВелМ - Велика Мочулка Теплицького р-ну Вінницької обл.;

Добр. - Доброводи Уманського р-ну Черкаської обл.;

Лук. - Луківка Катерино- пільського р-ну Черкаської обл.;

Мог. - Могильна Гайворонського р-ну Кіровоградської обл.;

Пал. - Паланка Уманського р-ну Черкаської обл.;

Пер. - Перейма Балтського р-ну Одеської обл.;

Рос. - Росоша Теплицького р-ну Вінницької обл.;

Ст. - Степівка Монастирищенського р-ну Черкаської обл.;

Тал. - Тальянки Тальнівського р-ну Черкаської обл.;

Тарн. - Тарнава Монастирищенського р-ну Черкаської обл.; Тепл. - Теплик Теплиць- кого р-ну Вінницької обл.;

Трост. - Тростянець Тростянецького р-ну Вінницької обл.;

Х. - Хижня Жашківського р-ну Черкаської обл.;

Черп. - Черпо- води Уманського р-ну Черкаської обл.

Размещено на Allbest.ru