Комунікативно-прагматична роль релігійних етикетних зворотів у сучасному турецькомовному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 81'373.613.512.161=2

Комунікативно-прагматична роль релігійних етикетних зворотів у сучасному турецькомовному дискурсі

І. Покровська

доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

С. Плешкун

студентка 4 курсу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

У статті подано лінгвістичний аналіз низки релігійних етикетних зворотів, які використовуються в сучасній турецькій мові. Проаналізований мовний матеріал охоплює досить різноманітні мовні явища, а саме: специфіку вітань, побажань, стверджень подяк тощо. У статті визначається роль і значення релігійних зворотів мовної ко-мунікації.

Ключові слова: теорія релігійних цінностей, релігійна лексика, релігійна ономастика. лінгвістичний релігійний етикетний комунікація

В статье представлены лингвистический анализ ряда религиозных этикетных оборотов, используемых в современном турецком языке. Проанализированый языковой материал охватывает довольно разнообразные языковые явления, а именно: специфику поздравлений, пожеланий, утверждений благодарностей и тому подобное. В статье определяется роль и значение религиозных оборотов в речевой коммуникации.

Ключевые слова: турецкий язык, теория ценностей религии, религиозная лексика, религиозная ономастика.

The article presents a linguistic analysis of a number of religious etiquette figures of speech used in modem Turkish language. The analysed linguistic material covers quite a variety of language phenomena, namely the specifics of greetings, wishes, gratitude statements, etc. The article defines the role and significance of religious turning points in linguistic communication.

Key words: theory of religious values, religious vocabulary, religious onomastics.

У світлі сучасних лінгвістичних напрямків взаємозв'язок мови і релігії не викликає сумнівів. Релігія - це сис-тема принципів і вірувань, які грунтуються на вірі у Всевишнього, передбачають систему приписів і обрядів, норм та заборон, дотримання яких є обов'язковим. У межах лінгвокультурології така культурна інформація має своє відображення в мові, і ця проблематика є традиційною з точки зору вивчення релігійної ономастики в сучасному мовознавстві.

Мусульмани звертаються до Всевишнього та вживають релігійні етикетні вирази не лише в молитві, але й в повсякденному лексиконі. Це можна помітити під час спілкування з носіями мови або під час перегляду сучасних турецьких фільмів. Можна підкреслити, що лексеми з Корану увійшли в сучасну турецьку мову як етикетні фрази.

Актуальність дослідження полягає у вивченні специфіки функціонування в мові турецьких кінострічок ети-кетних виразів релігійного походження, оскільки відображення релігії в мові є невичерпним джерелом націо-нальної самобутності кожної нації. Питанням релігійних лексем та виразів присвячені окремі дослідження таких вчених-тюркологів, як А.К. Байбурін, К.А. Каша, І.О. Коверна, З.Б. Озер, В.М. Підвойний, І.Л. Покровська та інші, проте функціонування етикетних виразів у турецькому кінематографі у цих працях не опрацьовано.

Мета полягає у дослідженні релігійної лексики, яка використовується в сучасному турецькомовному дискурсі.

Досягнення мети дослідження передбачає розв'язання таких завдань, як: розкрити особливості функціонування релігійної лексики у сучасному дискурсі; зібрати ілюстративний матеріал із досліджуваних творів; класифікувати матеріал; визначити індивідуально-авторські особливості вживання релігійної лексики у комунікативно- прагматичному аспекті.

Об 'єктом дослідження є етикетні вирази релігійного спрямування сучасної турецької мови, предметом - ко-мунікативно-прагматична роль релігійних етикетних висловів, які використовуються носіями турецької мови з різними семантико-стилістичними цілями.

Матеріалом дослідження слугували етикетні вирази, які були відібрані з таких сучасних турецьких серіалів, як: “Kara Sevda” («Нескінченне кохання»), “Kirgin gigekler” («Ображені квіти»), “Muhtegem Ytizyil” («Величне століття»); турецьких словників: “Gtincel Ttirkge Sozltik” («Актуальний турецький словник»), “Btiytik Ttirkge Sozltik” («Великий турецький словник»), “Atasozleri ve Deyimler Sozltigti” («Словник прислів'їв та ідіом»).

Новизна дослідження грунтується на тому, що вперше подається контекстуальний аналіз перекладу етикет-них виразів сучасної турецької мови, здійснюється всебічне дослідження релігійної лексики у сучасному турець-комовному дискурсі.

Етикетні вирази є специфічною та невіддільною частиною усного, письмового спілкування, а також в значній мірі національно маркованою лексикою. У вітчизняному мовознавстві термін мовленнєвий етикет був введений російським вченим В.Г. Костомаровим у 1967 році. Турецькі мовознавці етикетні вирази включають до групи сталих сполук, які мають назву kahp sozler. Ці вирази функціонують не лише в молитві, але і в стилях світського характеру. Це можна помітити під час спілкування з носієм мови або переглядаючи турецький кінематограф. Згідно з релігійними традиціями турків, ввічливі привітання і добрі побажання на адресу один одного грають для них дуже велику роль.

Лексеми з Корану увійшли в повсякденну мову і художню літературу в якості етикетних фраз, часто зі значним ступенем ослаблення релігійного забарвлення, хоча в самому Корані вони мають тільки релігійне значення. За даними І.Л. Покровської [1, с. 120], відомо, що Аллах є центром турецької релігійної картини світу. Звернення до Аллаха в будь-якій комунікативній ситуації є для турків цілком природнім явищем. Зрозуміло, що релігійно-ономастична лексика додає мовленню емоційно-експресивного забарвлення. Використовуючи ці фрази, комунікант досягає розкриття зображення духовного світу турків, їхнього побуту й життя. Аналізуючи розмовну мову турків, нам вдалося дослідити та записати з турецьких серіалів деякі етикетні вирази з релігійними онімами, зокрема:

1. Вигуки: "Aman!” - «Ох, ой, Боже!»; "Aman Allah!” - «Помилуй Боже!»; “Атап, пеgtizel”- «Боже, яка кра-са!»; "Amanyarabbi!” - «Помилуй Босподи!»; "Allah Allah!” - «О, Всевишній Аллах»; «О Боже мій!» (висловлює здивування, нудьгу, нетерпіння, і так далі); “Allahim!” - «Боже мій! О, мій Аллах!». Для прикладу наведемо фрагмент діалогу з серіалу «Kirgin gigekler» (“Ображені квіти”):

-Amanyarabbi! Ne olduyani?

- Ви mektubu gondermedin ті?

-ПомилуйБосподи, щозновусталось?

- Ви не відправляли цього листа? [4].

2. Побажання. Зазначені приклади побажань, які містять звернення до Бога і святих осіб, були висловлені мовцями у різних комунікативних ситуаціях: у процесі розмови, для закінчення діалогу, ставали квінтесенцією різних оповідей тощо. Такі побажання відносилися як до людей, які самі про щось просять на власні потреби, так і стосовно третіх осіб, щодо яких побажання було сформульоване. Можна висловити припущення, що деякі побажання були висловлені «несвідомо», тобто вони є природнім способом завершення розмови. Проте також є такі приклади, у яких побажання становлять центральну частину діалогу і використовуються цілеспрямовано з вірою й очікуванням на їх Здійснення як на щось справжнє і реальне: "Allah seni, aileni ve sevdiklerini korusun!” - «Нехай Аллах вбереже тебе, твою сім 'ю і тих, кого ти любиш»; “Allah gokga salat ve selam etsin! ” - «Нехай Аллах пошле благодать»; "Allah асі- sin!” - «Нехай Аллах допоможе!»; “Allah igini rast getirsin!” - «Нехай Аллах допоможе тобі в справі!»; “Allah iyilik versin!” «Дай Бог всього хорошого!»; “Allah tamaminayetigtirsin!” - «НехайАллах допоможе (закінчити що-небудь)»; “Gegmig olsun! ” - «Нехай мине все погане, видужуй, поправляйся!»; “Allah gifa versin! ” - «Хай Аллах дасть здоров 'я». Для прикладу наведемо фрагмент діалогу з серіалу “Kirgin gigekler” («Ображені квіти»)'.

-Allah seni, aileni ve sevdiklerini korusun! Her ttirlti kazadan beladan gerden musibetten geytanlagmig insanlardan ve geytanlarin gerrinden korusun ingallah. Hep iyi ol, hep mutlu ol ve hep gtiltimse olur mu?

- Iyi ki varsimz Feride Hamm. Yardiminiz igin tekrar tegekktir ederim.

-Нехай Аллах захистить тебе, твою родину та твоїх близьких! Я сподіваюсь, що ви будете захищені від злих людей і злих духівзусіх сфер життя. Завжди будьте щасливими і завжди посміхайтеся, добре?

- Як добре, що Ви є, пані Феріде.Дякую щераз за вашу допомогу [4].

3. Подяка: Релігійні звороти-подяки передають відчуття вдячності за певну допомогу, найчастіше морально- духовну підтримку, і є своєрідним прославлянням Бога, наприклад: “Allah (senden) razi olsun!” - «Дякую! Хай буде Аллах (тобою) задоволений»; “Allah seninle birlik olsun!” - «Дякую!Хай буде Аллах з тобою» (відповідь на привітання); “Allah iyiligini senden esirgemesin!” «Дякую! Хай Аллах нічого не пожалкує для тебе»; “Allah bereket versin!” - «Хай Аллах дасть достаток»; “Allah razi olsun!” - «Нехай буде тобою задоволений Аллах!»; “Tegekktir! Тедеккйг ederim!” - «Дякую».

4. Покарання: "Allahin belam versin!” (букв. «Нехай тобі Аллах дасть біду»); “Allah» indan bulsun!” (букв. «Нехай знайде від Аллаха!»); “Allah cezam versin!” (букв. «Нехай покарає Аллах!»); “Allah kahretsin!” - «Прокляття» . Вдалим прикладом вважаємо фрагмент діалогу з серіалу “Kirgin gigekler” («Ображені квіти»):

-Mesude bana neden kizdigini anlamiyorum. Ltitfen sakin ol tamam mi?

-Allah Senin Belam Versin Kemal! Bana bak! Sorunlarim gozmekten biktim. Boyle bir geyi bir daha yaparsan seni terk ederim,. Neyapacaksin о zaman?

-Mesude bir daha boyleyapmam. Sagma geyler soyltiyorsun!

- Kapatalim artik bu konuyu.

-Месуде, я нерозумію, чомути сердишся намене. Заспокойся вже, добре?

-Нехай тебеАллахпокарає, Кемалю!Дивись-но сюди, я вже втомилася вирішувати твоїпроблеми [4].

5. Привітання: "Allah egini sana seni de egine mtibarek etsin!” - «Хай Аллах благословить вас із дружиною»; “Allah sevgilinize size, sizi de birbirinize mtibarek etsin!” - «Хай Аллах благословить вас із дружиною»; “Allah ikinizi biryastikta kocatsin!” - «Побажання довгихроківразом на весіллі, або колиукладається шлюб» .

6. Співчуття: "Allah rahmet eylesin!” - «Нехай спочиває з миром»; “Allah rahmet etsin!” - «Нехай Аллах дасть йому спочити з миром»; "Kimsenin bagina getirmesin!” - «Не приведи Аллах нікому такого горя!». Для прикладу наведемо фрагментдіалогу з серіалу “Muhtegem Ytizyil” («Величне століття»):

- Htirem Sultan...

- Geg ziyaretinin onemi nedir? ... Kocam» la bir gey mi oldu...yoksa evlatlarim...

- Evlatlarimz iyi gok gtiktir! Fakat gok onemli bir haberim var..

- Soylesene ne oldu..

- Htirem Sultan ....Ibrahim Рада olmug!

- Ne diyorsun sen... Nasil.... Ibrahim Рада oldtigtinden Emin misin?

- Iki gozlerimle gordtim!

-Allah rahmet etsin!

-Хюрем Султан...

-Яка причина вашого пізнього візиту? Щось сталосьзмоїм чоловіком...чи з моїми дітьми...?

- З вашими дітьми все прекрасноіАле умене для вас важлива новина.

- Тож кажи, що трапилось.

-Хюрем Султан...1брагім Паша помер!

- Що ти таке кажеш...як... ти впевнений в його смерті?

-Яна власні очі це бачив!

- НехайАллах дасть йому спочити з миром [3].

7. Ствердження: відрізняються від побажань тим, що герої, які їх висловлюють, щиро переконані в існуванні певного факту, сприймають реальність такою, якою вона є. Як правило, вони не прагнуть чогось більшого, оскільки вірять, що буде саме так, як запланував це Всевишній. Успіх у справах доручають саме йому, довіряються його опіці, доручають йому всі свої справи і діяння. Наведемо приклади тверджень: “Allah bilir!” - «Бог знає»; “Нат- dtisena, Allah a (bin) §йкйг” - «Слава Аллаху!»; “Allaha gtiktir!”, “Hele gtiktir!”, “Hamdusena” - «Слава Аллаху!», «Вдячність Аллаху!», «Вдячність Всевишньому»; “Allah bir kapiyi kapatir, obur kapiyi agar” - «Аллах одні двері закриває, інші двері відкриває» .

В розмовній мові можна зустріти лексеми з компонентами Hak, Mevla, Тапп: “Накк a (Mevla уа) kavu§- mak” (букв. Возз 'єднається з Господом (тур. Hak, Mevla) «відправиться на той світ»; компонент Тапп (укр. Господь ) виступає як варіативної іменник в лексемі: “Тапп (Allah) yaratti dememek” (букв. «Не говорити, що створивГосподъ (Аллах)», «Не шкодувати»; “Тапп (Allah) agkina” - «Заради Бога (Господа)»; “Тапп (Allah) koru- sun\” - «Нехай Господь (Аллах) береже!» [2, с. 73]. Як приклад наведемо фрагмент діалогу з сучасного турецького серіалу “Kara Sevda” («Нескінченне кохання»)'.

- Emir, Allah agkinayapma, пе olur. Abimi artikrahat birak!

- Zeynep igine bak bebegim.

- Еміре, заради Бога, залиш мого брата в спокої нарешті!

- Зейнеп, не втручайся, маленька. [5].

Здійснений аналіз, дає змогу дійти висновку, що релігійні етикетні вирази у мовній комунікації (так само як й інші мовленнєві звороти) відіграють значну роль. У турецькій мові винайдено велику гаму таких висловів, які у статті розподілено на сім категорій, а саме: привітання, побажання, ствердження, співчуття, покарання, вигуки і подяки. Вони виконують різноманітні функції: визначають емоційний стан співрозмовників, ілюструють певні форми людської поведінки, окреслюють характер людини через схожість її дій до поведінки божественних осіб, використовуються як засоби висловлення прохання, подяки, прокляття, докорів тощо. Функціонуючи як комуні-каційні форми, які передаються в усному і писемному виді від покоління до покоління, релігійні вислови, без-сумнівно, можна вважати складовою усної народної творчості певного народу.

Послуговуючись релігійними висловами, мовець прагне використати їх семантичне навантаження з різною метою: як ресурс ідентифікації з нацією, як спосіб комунікації, для характеристики середовища, а також як засіб художнього мовлення. Таким чином, роль представлених релігійних висловів можна визначити так:

- вітання, спрямовані на зав'язання контакту або уникнення конфлікту;

- побажання мають на меті формування відчуття шанобливості, поваги і зміцнення відчуття віри;

- аналіз формул-стверджень засвідчує ознаки смиренності, покірності, віри у невідворотність долі, що досягається через насичення висловів богословським змістом;

- вигуки посилюють емоції, зумовлені реакцією застереження, підбадьорення або іншою релігійною спрямо-ваністю;

- подяка демонструє очищення, відродження сил, зміцнення віри і вдячності за отримане божественне благо-словення.

Очевидно, що релігійне мовлення є однією із найдавніших світоглядних форм міжлюдської комунікації, тому його вивчення, аналіз та сучасний аспект використання є невичерпним джерелом національної самобутності кожної нації.

Література

1. Покровська І.Л. Специфіка вживання етикетних виразів релігійного походження (на матеріалі сучасної турецької мови). Збірник наукових праць VI Міжнародної науково-практичної конференції «Іноземна мова професійного спрямування як складова підготовки дипломатів та фахівців у сфері зовнішніх зносин». Київ: Дипломатична академія України при МЗС України, 2013. С. 118-124.

2. Покровская И.Л. Турецкая фразеология и паремиология коранического происхождения как фрагмент языковой картины мира. Международное специализированное издание “KARADENIZ”/BLACK SEA, Yil 5, Sayi 17, 2013. S. 69-78. Закордонна публікація.

3. Muhte§em Yuzyil Resmi YouTube Kanali. URL: https://www.youtube.com/user/muhtesemyuzyil.

4. Kirgin fifekler Resmi YouTube Kanali. URL: https://www.atv.com.tr/webtv/kirgin-cicekler/bolum.

5. Kara-sevda Resmi YouTube Kanali. URL: https://www.startv.com.tr/dizi/kara-sevda/bolumler.

Размещено на Allbest.ru