Кольоронімічний компонент "сірий" у поетичному мовленні Василя Симоненка (на матеріалі англомовних перекладів)

Аналіз інструментарію відтворення етнокультурного змісту кольоровиразника сірий, а також визначення оптимальних перекладацьких прийомів, які сприяють метафоричному розгортанню оригінальної етносимволіки з огляду на амбівалентність смислових відтінків.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2018
Размер файла 23,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кольоронімічний компонент "сірий" у поетичному мовленні Василя Симоненка (на матеріалі англомовних перекладів)

Анастасія Маркелова

(Київ)

У статті розглядається питання про необхідність диференціації етносимволів кольоронімічного характеру на прикладі кольоронімічного виразника - сірий на матеріалі поезій Василя Симоненка “Пророцтво 17-го року ” та “Злодій ” та їх англійських перекладів.

Проаналізовано теоретичний інструментарій відтворення етнокультурного змісту кольоровиразника сірий, а також визначено оптимальні перекладацькі прийоми, які сприяють метафоричному розгортанню оригінальної етносимволіки з огляду на амбівалентність смислових відтінків досліджуваного кольоровиразника. Етносимвол розглядається як наскрізний елемент поетичного мовлення українських шістдесятників, у ході перекладу якого перекладачу слід уникати послаблення, спотворення та смислоспрощення його потенціалу. Особливості перекладацької інтерпретації етносимволів визначаються рівнем міжкультурного контактування перекладача та автора крізь призму інформативного мовно-культурного часопростору. На матеріалі українсько-англійських поетичних перекладів розглядається проблема меж перекладацької інтерпретації етносимволіки. Авторська специфіка етносимволізації поетичного тексту аналізується з позицій її національної зумовленості, зокрема творчість мовної соціально-демографічної спільноти шістдесятників інтерпретується крізь призму східнослов 'янськоїлінгвокультури, етнокультурна специфіка якої є унікальною у своєму роді. Особлива увага звертається автором на випадки хибнотлумачень етносимволів перекладачем, що призводять до нівелювання національно-специфічного наповнення етносимволічного виміру поетичного мовлення шістдесятників загалом. Словотворчі і морфологічні особливості оригінальних досліджуваних одиниць (етносимволів) порівнюються із перекладами з метою виявлення ступеня повноти та еквівалентності відтворення яскравих образних символів з національним компонентом.

Ключові слова: кольоронімічний компонент, етносимволіка, метафоричнее розгортання, поетичний переклад, смисловий відтінок, перекладацький прийом. метафоричний переклад симоненко етносимволіка

The article deals with the necessity of differentiation of ethnic symbols of colored character on the material of colour component - “grey” on the material of Vasyl Symonenko's poems “The Prophecy of 1917” and “The Thief' and their English translations. In the conducted research, the ethnic symbolic meaning of some images is viewed as an inextricable component of the author's worldview. Translation and culture are inseparable, and their unity is particularly obvious when translator deals with ethnic national colouring incorporated into the author's poetic works.

The theoretical tool for ethnic cultural content rendering of the colour component “grey” is analyzed, as well as the optimal translation methods that contribute to the metaphorical development of the original ethnic symbolism due to the ambivalence of the semantic shades of the studied color emitter. Anisomorphic features in the English and Ukrainian literary imagery, and in particular in ethnic symbolism of the respective cultures, draw a range of radical dissimilarities between Ukrainians and Englishmen, taking into consideration their cultural perceprion of reality. Ethnic symbol reflects abovementioned culturally marked divergences. Therefore one can say that ethno-cultural background influences the reception of ethnic symbol and conditions its interpretation by the target receiver. The issue of translational interpretation boarders of ethnosymbolism based on the poetic works of Ukrainian Sixtiers and their English translations is viewed as an inextricable component of the investigation. Author's specificity of the poetic text ethnosymbolization outlines the national marking, in particular poetry creation of sociodemographic community of Sixtiers is interpreted through the prism of East Slavic linguistic culture which ethno-cultural specificity appears to be particularly unique on the extent of overlap between the English and Ukrainian cultures. Author focuses on the cases of misinterpretation that deform and level culturally-specific colouring of ethnosymbolic dimension of the Sixtiers poetic language in general. The practical results of this paper aim at finding a better solution for interlingual transference of specific original units (ethnic symbols) that are culturally marked taking into consideration the uniqueness and originality of the source texts.

Key words: color component, ethnic symbolism, metaphorical deployment, poetic translation, semantic tone, translation techniques.

В статье рассматривается вопрос о необходимости дифференциации этносимволов колоронимического характера на примере колоронимического выразителя - серый на материале поэзий Васыля Симоненко “Пророчество 17-го года” и “Вор”, а также их английских переводов.

Проанализирован теоретический инструментарий воспроизведения этнокультурного содержания колоронимического выразителя серый, также определены оптимальные переводческие приемы, которые способствуют метафорическому развертыванию оригинальной этносимволики с учетом амбивалентности смысловых оттенков исследуемого колоронимического выразителя. Особое внимание обращено на переводческую интерпретацию этносимволики, возможности передачи метафорического значения образа, учитывая особености украинской фольклорной традиции. Этносимвол расматривается как магистральный элемент поеэтической речи украинских шестидесятников, в ходе перевода которой, переводчику следует избегать ослабления, искажения, а также смыслоупрощения его потенциала. На материале украинско-английских поэтических переводов расматривается проблема граней переводческой интерпретации этносимволики. Авторская специфика этносимволизации поэтического текста анализируется с позиций ее национальной обусловленности, в частности творчество социально-демографического сообщества шестидесятников интерпретируется сквозь призму восточнославянской лингвокультуры, этнокультурная специфика которой является уникальной в своем роде. Особенное внимание уделяется автором случаям переводческого лжетолкования этносимволов, что приводит к нивелированию национально-специфического наполнения этносимволического измерения поэтической речи шестидесятников в общем. Словообразовательные и морфологические особенности единиц оригинала (этносимволов) сравниваются с вариантами их перевода с целью обнаружения уровня полноты и эквивалентности перевода ярких образных символов с национальным компонентом.

Ключевые слова: колоронимический компонент, этносимволика, метафорическое развертывание, поэтический перевод, смысловой оттенок, переводческий прием.

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими або практичними завданнями. Етносимволи кольоронімічного характеру, на відміну від етносимволів рослинного і тваринного характеру, глибше пов'язані з культурною пам'яттю народу. З найдавніших часів колір традиційно вважається ключовою характеристикою будь-якого об'єкта. Кольори мають символічне значення, яке ніколи не зникне (переклад наш - А. М.) [4, с. 78]. Етносимволи з кольоронімічними компонентами - одні із частотно вживаних у поетичному мовленні українських шістдесятників, зокрема мовленні Василя Симоненка. Сірий колір набуває унікальних асоціативно-образних значень та аналогізацій з певними метафоричними образами, тому доцільним вважаємо вивчення цієї проблеми з позицій сучасного перекладознавства. Мовлення людини нерозривно пов'язане з кольорами та їх асоціативно-образними значеннями. Послужімося слушним міркуванням Умберто Еко: “Ми - тварини, які вміють розрізняти кольори, але перш за все ми - розумні тварини. Ми часто використовуємо кольори як семіотичні засоби” (переклад наш - А. М.) [2, с. 173].

Формулювання мети і завдань статті. Мета наукової розвідки полягає у спробі з'ясувати особливості відтворення кольоронімічного компонента сірий в поетичних перекладах віршів Василя Симоненка англійською мовою. Об'єктом наукової розвідки постає кольоронімічний компонент етносимволів - сірий в україномовних поезіях Василя Симоненка та їх англомовних перекладах. Предметом - перекладацькі прийоми відтворення кольоронімічного компонента сірий. Основні завдання даної статті полягають у наступному: 1) довести, що сірий колір є одним із ключових у творчості В. Симоненка, 2) з'ясувати інструментарій адекватного поетичного перекладу оригінальної етносимволіки з кольоронімічним компонентом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Опрацювання теоретичної концепції етносимволіки у лінгвокультурології та перекладознавстві не є новим, хоча на даний момент знаходимо велику кількість інтерпретацій у наукових пошуках як закордонних, так і вітчизняних науковців, зокрема Е. Піма, А. Вежбицької, Л. Коломієць, Н. Ящик, Г. Василенко. Парадоксально, але наразі не має жодної грунтовної розвідки, присвяченої дослідженню відтворення української етносимволіки засобами англійської мови. Відтак, у статті йтиметься безпосередньо про перекладознавче дослідження етносимволіки лінгвокультурологічного напряму. Методологічно вартісною для нашої розвідки є сентенція Рафаеля Бартона про національну ідентичність та культуру, які по суті є взаємодоповнюючими елементами одного цілого. В одній зі своїх багаточисленних праць “Мистецтво поетичного перекладу” Р. Бартон наголошує на тому, що будь-яке людське суспільство існує з огляду на форму культури, яка йому притамана. Дослід влучно зауважує, що культура у даному випадку виступає уособлює собою людський, національний досвід..., який успадковується від покоління до покоління (переклад наш - А. М.) [1, с. 3]. Більшість з нас ще з дитинства починає засвоювати кольорові концепти і формує для себе значеннєву систему кольорів; навіть для позначення таких понять як правильно/неправильно або добре/погано людина інтуїтивно використовує кольори (переклад наш - А. М.) [3, с. 117].

Повторюваність тих самих кольорів поетами дозволяє визначити “кольоронімічний ореол” етносимволіки їх поетичного мовлення в межах конкретного поетичного твору, циклу творів. Зважаючи на екстравербальний контекст та біографічний аспект поезії, згаданий нами ореол розширює межі асоціативного простору кольорів, увиразнюючи універсально- етнокультурну маркованість першотвору. Контекстуалізовані кольори, позбавлені універсально-етнокультурної маркованості, набувають індивідуально-авторської тональності, і можуть виступати домінантами усієї творчості поета. Сприйняття нами кольорів частково пов'язане з індивідуальними генами, які ми успадковуємо. Геван Еванс звертає увагу на те, що важливішим чинником впливу на сприйняття кольорів є культурні відмінності, які формувались у різних суспільствах протягом тривалого часу (переклад наш - А. М.) [3, с. 35]. Отже, колір у творчості українських поетів-шістдесятників - своєрідний репрезентант перш за все настрою чи емоції, що має ясраво виражені універсально- етнокультурні ознаки та актуалізує архаїчні образи, підгрунття яких метафорично осмислюється й репрезентується в індивідуально-авторській картині світу. Кольори виступають у ролі кодів, що позначають ідеї у випадку коли вони сповнені сенсу у контексті (переклад наш - А. М.) [7, с. 58].

Виклад матеріалу з обгрунтуванням одержаних результатів. Залучення кількісного аналізу дозволило нам отримати достовірні показники частоти використання кольорів у поетичних текстах поетів-шістдесятників, а контрастивно-перекладознавчого з елементами лінгвокультурорлічного - з'ясувати критерії найоптимальніших перекладацьких рішень при відтворенні етносимволіки з кольоронімічним компонентом.

В оптиці ореол визначається як світловий фон довкола зображення джерела оптичного випромінювання, спостережуваний оком. Екстраполюючи визначення терміну ореол на площину перекладу поетичних текстів з етносимволами кольоронімічного характеру, пропонуємо визначати ореол як сукупність асоціативно пов'язаних кольорів у взаємозв'язку з частоповторюваними поліконтекстуальними символами з етно-ментальним наповненням. Кольоронімічний ореол розкриває можливості для вичерпної інтерпретації етнокультурних асоціацій, які виникають унаслідок накладання часом не спіставлюваних, частотно повторюваних контекстів крізь призму творчості окремих поетів. А. Пермінова з цього приводу влучно зауважує, що повторюваність (мовних одиниць) стає основою для інституалізації стабільності, а також і камертоном для виявлення відмінності [9, с. 104]. Схематично кольоронімічний ореол крізь призму творчості поета має такий вигляд (Рис. 1):

Метод кількісного аналізу дозволяє нам окреслити ряд кольоронімічних проявів певних значущих символів, які асоціативно взаємодоповнюються, себто кольоронімічний ореол ідіолекту поета. Аналіз ореолів вихідного та цільового текстів послугує виявленню значеннєвих незбігів при відтворенні етносимволіки змісту загалом. Отож, у даній науковій розвідці ми спробуємо проаналізувати одну зі складових кольоронімічного ореолу ідіолекту Василя Симоненка, а саме: колоровиразник етносимволіки першотвору - сірий. Асоціативні взаємодоповнення певних символів з вищезгаланим кольором фіксуємо у прикладах, проаналізованих нижче:

Сірий колір, за В. Симоненком, виражає творчу націленність автора на метафоричний простір злиденної буденності, у якій відгодовані “демагоги” та “брехуни” мають посірілі від пихи та ницості обличчя. Сіре небо у Симоненковому поетичному мовленні аналогізується з надпросторовою несправедливістю, прокльонами і образами, чиї емоційні та стилістичні віддтінки смислів можуть викликати етнокультурні асоціації. Послужімося, зокрема поезією “Пророцтво 17-го року”, написаною Василем Симоненком 23 грудня 1962 року після виснажливої роботи у громадській комісії з виявлення місць масових поховань жертв сталінських репресій на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, а також в гущавині Биківнянського лісу. Пережите поетом потрясіння, логічно доповнюється деталізованими образами невинно убієнних: Коли б усі одурені прозріли, / Коли б усі убиті ожили, / То небо від прокльонів посіріле, /Напевне б, репнуло від сорому й хули [5, с. 82].

Марті Богачевській-Хом'як у своєму перекладі “The Prophecy of 1917”: If all the deceived could but see /And all the executed arise, / The heaven, leadened by the cries, / Would burst from shame and blasphemy [5, c. 83] вдалося зберегти усі інтонаційно-смислові нюанси оригіналу. Більш того, відтворюючи кольоронімічний компонент етносимволіки першотвору, перекладачка вдало відтінює глибину переживання ліричного героя, послуговуючись при цьому контекстуалізованим відповідником leadened - сірий, котрий має й інший емоційно-комунікативний відтінок смислу, а саме: свинцевий. Асоціативне ускладнення мікрообразної структури першотвору за рахунок амбівалентності відповідника leadened употужнює експресивний заряд першотвору, трансформуючи при цьому кольоровиразник посірілий.

Переклад А. М. Чировського: If all the tricked could see now, / If all the martyred rose, / The sky - all gray from course-vows / Would surely crack from gloom so utterly morose [6, с. 21] дещо пересотворює мікрообразну структуру першотвору в першій та останній строфі.

Перекладач довільно домислює семантику першого рядка: If all the tricked could see now. В оригінальному реченні Коли б усі одурені прозріли фіксуємо звуження семантики образу одурених, себто жертв політичних репресій, тоді як запропонований перекладачем відповідник tricked нівелює тематичні факти першотвору, а відтак, є недоречним, хоча образна конкретика відповідника martyred - замучений - є вдалою. А. Чировський дистанціюється від семантики останньої строфи першотвору Напевне б, репнуло від сорому й хули, пересотворюючи вищенаведений фрагмент: Would surely crack from gloom so utterly morose - (лусне від невимовного відчаю й зневіри - А. М.) та нівелючи емоційно-смислове ядро оригінального образу.

Порівняно з перекладами М. Богачевської-Хом'як та А. Чировського, переклад:

І. Шанковського відзначається навищою семантичною точністю: If, suddenly, their sight regained the cheated / If all the slaughtered could to life recur, / Then - heaven, by the curses all gray-smitten, / From shame and outrage would crack down for sure [8, c. 135]. За рахунок семантично точних контекстуальних відповідників cheated - зраджений, обдурений та slaughtered - забитий, мов худоба (простежується алюзивність масового вбивства) перекладачу вдається уникнути смислових зсувів, взаємодоповнюючи образно-смислові складові оригіналу. Кольоровиразник оригінальної етносимволіки І. Шанковський відтворює за рахунок смислового розвитку, розгортаючи мікрообразну структуру образу посірілого неба - Then - heaven, by the curses all gray-smitten.... would crack down for sure.

У поезії “Злодій” сірий постає кольоровиразником символу пихатих і глухих до потреб народу можновладців - демагогів і брехунів, образами яких рясніє інтертекстуальна площина поезії Василя Симоненка. Читаємо в оригіналі та перекладі М. Богачевської-Хом'як: Де вони, ті - відгодовані, сірі, / Недорікуваті демагоги і брехуни, / Що в 'язи скрутили дядьковій вірі, / Пробираючись в крісла й чини? [5, с. 72].- Where are they - grey flanneled, nameless, / Fat demagogues and liars, / Who trampled the faith of grandpa / On their way to jobs and honours? [5, c. 73]. Переклад М. Богачевської-Хом'як не передає адекватного смислового змісту першотвору. Перекладачка вилучає прикметники відгодований і недорікуватий, що призводить до послаблення образності першотвору. М. Богачевська-Хом'як трансформує мікрообразну структуру оригіналу, пересотворюючи екстравербальний контекст строфи Що в'язи скрутили дядьковій вірі на Who trampled the faith of grandpa. Вдалим прийомом перекладачки є прийом створення парних синонімічних словосполучень, якому притаманна точність і конкретність висловлювання: сірі...демагоги і брехуни перекладачка відтворює парою синонімічних словосполучень: grey-flanneled і nameless, себто стилістично-нейтральний кольоровиразник образу було заміщено на символічно употужнений образ безликої, безіменної людини у фланеловому костюмі сірого кольору, що сприяє інтенфікації образності оригіналу.

Звернімося до перекладу Ігоря Шанковського “The thief': Where are they all - the dull, the fat-living, / The tongue-tied demagogues and liars, where, / Who bent the backbone of oldster s believing, / While climbing to power and to high chairs? [8, c. 138].

В цьому перекладі зустрічаємо невмотивовану перестановку семантичних компонентів з цілком об'єктивною граматичною трансформацією у перших двох рядках. Окрім того, перекладач переосмислює символічну фразу в'язи скрутили дядьковій вірі і перекладає її образномісткою фразою bent the backbone of oldster's believing, зберігаючи при цьому експресивно стилістичний заряд першотвору. Символічний кольоронімічний компонент у Шанковського згасає за рахунок контекстуального відповідника з нерівноцінним образно- смисловим навантаженням dull, унаслідок чого переклад значно поступається першотвору.

Висновки та перспективи дослідження в цьому напрямі. Наукова розвідка пропонує до вжитку термін кольоронімічний ореол, який розкриває можливості для вичерпної інтерпретації етнокультурних асоціацій, які виникають унаслідок накладання часом не зіставлюваних, частотно повторюваних контекстів крізь призму творчості окремих поетів. З огляду на запропоноване поняття, нами було проаналізовано один зі складових кольоронімічного ореолу, сірий колір та визначено практичний інструментарій перекладацьких прийомів відтворення етносимволіки з кольоронімічним компонентом. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у перекладознавчому аналізі інших кольоронімічних виразників поетичного мовлення Василя Симоненка з метою виявлення кольоронімічного ореолу першотвору та його перекладу.

Література

1. Buton R. Art of Translating Poetry / Burton Rafael. - P. : The Pennsylvania State University Press,2006. - 220 p.

2. Eco Umberto How Culture Conditions the Colours We See / Eco U. // On Signs (ed.) Marshall Blonsky. - Baltimore: John Hopkins University Press, 1985. - рр. 157-175.

3. Evans Gavin The Story of Colour: An Exploration of the Hidden Messages of the Spectrum / Evans G. - GB. : Michael O'Mara Books Limited, 2017. - 224 p.

4. Finlay Victoria Colour: A Natural History of the Palette / V. Finlay. - NY.: Random House Publishing Group, 2007. - 464 p.

5. Four Ukrainian Poets: Drach, Korotych, Kostenko, Symonenko. - ed, with an introduction by George S. N. Luckyi. : NY. : Quixote, 1969. - 84 p.

6. Granite obelisks [Text] / V. Symonenko; selected, transl. and annot. A. Freishyn-Chirovsky. - Jersey City, New Jersey : Svoboda, [s. a.]. - 149 p.

7. Holtzschue Linda Understanding Color: An Introduction for Designers / Holtzschue L. - NY. : Wiley, 2017. - 272 p.

8. Symonenko : a study in semantics / Igor Shankovsky. - Munchen : Ukrainisches Institut fur Bildungspolitik, 1977. - 212 p.

9. Пермінова А. В. Перекладацька рецепція сучасної американської поезії: монографія / А. В. Пермінова. - К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.