Діалектний текст у дослідженні семантики дієслова в українських східнополіських говірках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діалектний текст у дослідженні семантики дієслова в українських східнополіських говірках

У сучасній діалектології помітно зросла увага до семантики слова, зокрема до дієслівної лексики; на це вказують спеціальні праці та характер відбиття семантики у словниках та атласах. Значну інформацію про особливості семантики, її незвичні вияви подають діалектні тексти.

Розглянемо роль діалектного тексту (ДТ) у дослідженні семантичної структури дієслова у східнополіських говірках (на матеріалі лексеми пек'ти); в основі студії - зібрані за спеціальною програмою матеріали та записи зв'язного діалектного мовлення в говірках Чернігівської та Сумської обл.

Системний опис передбачає аналіз не тільки зібраного за спеціальною програмою матеріалу, а й ДТ як цілості, що фіксує особливості говірки - як типові, що мають регулярний вияв, так і спорадичні [8, 245]. Часто ціннішим за коротку відповідь на питальник є мікротекст-оповідь, що народжується в процесі комунікації з діалектоносієм; при цьому питальник слугує засобом отримання ДТ [9, 108]. Чимало використаних контекстів виокремлено із записів розмов із діалектоносіями під час отримання відповідей на запитання.

Для вияву семантичної варіативності важливою умовою є формальна цілісність лексеми з тією допустимою варіативністю, яка не руйнує цієї цілісності [4, 151]. Так, у східнополіських говірках лексема пек 1 ти `готувати їжу, нагріваючи, прокалюючи на вогні або на жару' (Авд, Вл, Вт, Гл, Дг, Дм, Др, Зм, Кпт, Крп, Кс, Кч, Лн, Мк, Мт, Од, Ос, Пр, Пч, Рт, СД, Сд, Сх, Тл, Уш, Чв, Чн, Яд) має ще фонетичні варіанти: П 'ект 'і (Нв, Хр, Шп), п 'ект ' (Мл, СР).

Дієслово пек ти входить до складу ЛСГ із категорійно-лексичною семою `готувати їжу' і перебуває в “конкуренції” [10, 164] з іншими дієсловами ЛСГ - ва'рити, с'мажити, тушкувати, коп'тити, які мають семантичний інваріант - `готувати їжу'.

Семантична структура лексеми пек'ти детермінована характером його синтагматичних зв'язків у висловленні, ступенем сталості / змінності цих зв'язків. Залежність семантики перехідного дієслова пек'ти від усталюваних / усталених у мовній практиці зв'язків робить значеннєву структуру рухомою, відкритою (докладніше див.: [4, 165]). Поступове вирізнення окремих сем із цілісного значення синтагми пек' ти + об'єкт зумовили різноспрямований розвиток семантики цього дієслова.

ЛСГ із категорійно-лексичною семою `готувати їжу' відзначається складною структурою, має організуючу диферен- ційну ознаку (ДО) `об'єкт дії'. За наявності різних ДО у структурі ЛСГ можливе поєднання кількох ДО. Такими нерозчле- нованими ДО інколи виступають об'єкт дії, спосіб дії та місце дії. При цьому різним об'єктам дії відповідають різні способи, тобто відбувається закріплення способу дії за об'єктом дії з урахуванням місця дії, а звідси - синкретизація різних ДО [5, 69]. Подаємо способи вербалізації дієсловом пек'ти різних сем (як належних до макрополя `готувати їжу', так і вторинних, що не входять до цього семантичного простору).

1. Борошняні вироби:

1) `готувати хліб, пиріг, коржики тощо в печі, духовці': пек'ти (Авд, Вл, Вт, Гл, Дг, Дм, Др, Зм, Кпт, Крп, Кс, Кч, Лн, Мк, Мт, Од, Ос, Пр, Пч, Рт, СД, Сд, Сх, Тл, Уш, Чв, Чн, Яд), 1 п 'ект 'і (Нв, Хр, Шп), п 'ект ' (Мл, СР), п 'а'к 'ец:а (Вв, Ів, Кл, Кр), п 'а:'к 'ец:а (Кл), п 'е'чеш (Гр, См);

2) `готувати пиріжки на сковороді на газовій плиті': пек ти (Лн);

3) `готувати млинці на сковороді в печі, на грубі, на газовій плиті': пек'ти (Авд, Вл, Вт, Гл, Дг, Дм, Др, Зм, Кпт, Крп, Кс, Кч, Лн, Мк, Мт, Од, Ос, Пр, Пч, Рт, СД, Сд, Сх, Тл, Уш, Чв, Чн, Яд), 1 п 'ект 'і (Нв, Хр, Шп), п 'ект ' (Мл, СР), п 'а'к 'ец:а (Вв, Ів, Кл, Кр), п 'а:'к 'ец:а (Кл), п 'е'чеш (Гр, См);

4) `готувати оладки на сковороді в печі, на грубі, на газовій плиті': пек'ти (Авд, Вл, Вт, Гл, Дг, Дм, Др, Зм, Кпт, Крп, Кс, Кч, Лн, Мк, Мт, Од, Ос, Пр, Пч, Рт, СД, Сд, Сх, Тл, Уш, Чв, Чн, Яд), 1 п 'ект 'і (Нв, Хр, Шп), п 'ект ' (Мл, СР), п 'а'к 'ец:а (Вв, Ів, Кл, Кр), п 'а:'к 'ец:а (Кл), п 'е'чеш (Гр, См).

2. Картопля:

1) `готувати картоплю в печі, духовці на деку': пек'ти (Авд, Вл, Вт, Гл, Дг, Дм, Др, Зм, Кпт, Крп, Кс, Кч, Лн, Мк, Мт,

Од, Ос, Пр, Пч, Рт, СД, Сд, Сх, Тл, Уш, Чв, Чн, Яд), 'п 'ект 'і (Нв, Хр, Шп), п 'ект ' (Мл, СР), п 'а'к 'ец:а (Вв, Ів, Кл, Кр), п 'а:'к 'ец:а (Кл), п 'е ' чеш (Гр, См);

2) `готувати картоплю в горщику в печі, духовці': пек' ти (Авд, Вт, Гл, Зм, Кпт, Кч, Лн, Мк, Мт, Ос, Рт, СД, Сд, См, Сх, Тл, Уш, Чв, Яд), п 'а' к 'ец:а (Вв, Кр);

3) `готувати картоплю на сковороді в печі': пек'ти (Вт, Уш);

4) `готувати картоплю в попелі, в жару': пек'ти (Авд, Вл,

Вт, Гл, Дг, Др, Зм, Кпт, Крп, Кс, Кч, Лн, Мк, Мт, Од,Ос, Пр,

Пч, Рт, СД, Сд, Сх, Тл, Уш, Чв, Чн, Яд), ' п 'ект і (Нв, Хр, Шп), п 'ект ' (Мл, СР), п'а'к'ец:а (Вв, Ів, Кл, Кр), п'а:'к'ец:а (Кл), п 'е'чеш (Гр, См);

5) `готувати деруни на сковороді в печі, на грубі, на газовій плиті': пек'ти (Авд, Вл, Вт, Гл, Дг, Др, Зм, Кпт, Крп, Кс, Кч, Лн, Мк, Мт, Од, Ос, Пр, Пч, Рт, СД, Сд, Сх, Тл, Уш, Чв, Чн, Яд),

' п 'ект 'і (Нв, Хр, Шп), п 'ект ' (Мл, СР), п 'а'к 'ец:а (Вв, Ів, Кл, Кр), п 'а:'к 'ец:а (Кл), п 'е'чеш (Гр, См);

6) `готувати картопляники на сковороді в печі, на грубі, на газовій плиті': пек' ти (Пр).

3. М'ясо, сало:

1) `готувати м'ясо, сало в печі, духовці': пек'ти (Авд, Вл, Вт, Гл, Дг, Дм, Др, Зм, Кпт, Крп, Кс, Кч, Лн, Мк, Мт, Од, Ос, Пр, Пч, Рт, СД, Сд, Сх, Тл, Уш, Чв, Чн, Яд), ' п 'ект і (Нв, Хр, Шп), п'ект' (Мл, СР), п'а'к'ец:а (Вв, Ів, Кл, Кр), п'а:'к'ец:а (Кл), п 'е'чеш (Гр, См);

2) `готувати м'ясо в горщику в печі, духовці': пек'ти (Авд, Дг, Вт, Гл, Зм, Кпт, Кч, Лн, Мк, Мт, Ос, Рт, СД, Сд, См, Сх, Тл, Уш, Чв, Яд), п 'а'к 'ец:а (Вв, Кр);

3) `готувати м'ясо на сковороді в печі': пек'ти (Вт, Уш).

4. Капуста:

а) `готувати капусту в горщику в печі, духовці': пек'ти (Дг, Кпт, Лн, Мк, СД):

[Експлоратор]: - А що таке “печена капуста”?

[Інформант]: - ка'пусту по'с 'ікли с' в 'іжу /]ак 1 шо]е 'кисла/ у чу'гунчик чи у чугу'нок //

[Екс.]: - Чим посікли капусту?

[Інф.]: - хоч но'жем /хоч те'пер тертуш'ки]е о'ти/і //так воно так же /то'д 'і у п 'іч /о' л 'Ці і спек'ли // (Мк).

5. Молочні продукти:

1) `готувати молозиво в печі': пек'ти (Дг, Дм, Кс, Ос, Мк, СД, Уш):

[Екс.]: - А молозиво робили?

[Інф.]: - ро ' били //

[Екс.]: - Коли?

[Інф.]: - о ' це ]ак о 1 телиц ':а ко'рова / 'первиї ден '' до]іш / на д'ругиї ден '' до]іш і т'рохи т'рет 'ого /у чу'гун / ' сахару /]а']ец на ' били і спек'ли / от то ' б 'і і мо'лозиво // (Мк).

6. Фрукти:

1) `готувати яблука, груші тощо в печі, духовці': пек'ти (Авд, Вл, Вт, Гл, Дг, Др, Зм, Кпт, Крп, Кс, Кч, Лн, Мк, Мт, Од, Ос, Пр, Пч, Рт, СД, Сд, Сх, Тл, Уш, Чв, Чн, Яд), 'п 'ект 'і (Нв, Хр, Шп), п 'ект ' (Мл, СР), п 'а'к 'ец:а (Вв, Ів, Кл, Кр), п 'а:' к 'ец:а (Кл), п 'е'чеш (Гр, См).

Дієслова зі значенням `готувати їжу' можуть доповнювати (“розцвічувати” [14, 150]) додаткові компоненти значення, що зафіксовано у відповідях діалектоносіїв на питання в межах ЛСГ із категорійно-лексичною семою `готувати їжу', де питальником передбачено іншу лексему, напр.:

1) `готувати вареники на пару':

[Екс.]: - Як ви робите вареники?

[Інф.]: - Рта / ' д 'ела]е / 'м 'ес 'е / Рту / му'ку]ету і укла'да]е ту'ди чар'н'іку і п'е 1 к'е над 'паром ва'р'ен'ік'і ''етщ е // чар'н 'ічнц/е / ]агади з чар 1 н 'ік 'і // (Мл).

2) `спекти щось несмачне':

[Інф.]: - ]ак несмаш 1 не / дак не 'хочеш // хот ' 'каже / та'ке д'руг 'ії раз / шо хот ' на са'баку 'висип // не 'хочеш ]о 1 го рсти // хот'на са' баку ]о 1 го 1 в 'іл ':і // а шче о' то ]ак ісп 'е' чеш / да шче ]ак не у'дас 'ц 'а / дак бу'ва]е / шо 'в 'ел 'м 'і і м']'ак 'е і с'машне / а бу'ва]е / шо та'к 'е ни[']ак 'е // дак у нас / о'то 'кажут ' /' Госпад 'і! / та'кого нап^ок та 1 кого шо 'можна скот ]ім ' пасти /]ак у'дариш ка'рову / дак і ка'рова ад'в 'ернец:а // бу'ва] е от та'к 'е // ад'но п 'е'чеш / дак і суп от 'вариш / дру'г 'ії раз смаш'нен:иїхот ''в 'іп 'ії/а д'руг 'іїраз ни''] ак 'е //

[Екс.]: - Що можна і скот їм пасти, так?

[Інф.]: - да // ну ' кажут ' шо у'дариш / дак і ' карова ад'в 'ернец:а // (Гр).

Конкретна реалізація семантики слова виявляється в контексті, де одні значення нейтралізовані, а інші - актуалізовані, таким чином, опис будь-якої лексеми неможливий без виявлення її контексних зв'язків [11, 14; 14, 153].

У діалектному мовленні різні значення пек 'ти оприявнені в інших ЛСГ дієслів. Так, діалектоносії, відповідаючи на різні запитання, вживають лексему пек ' ти зі значеннями:

1) `ударити' (ЛСГ фізичної дії на об'єкт):

[Екс.]: - Буває таке, що Ви щось робили і себе ненароком ударили?

[Інф.]: - у дарила //

[Екс.]: - Вам же боляче! І спересердя ото кажуть...

[Інф.]: -упек'ла//у нас 'кажут '/о-охупек'ла/са'ма се'бе так упек'ла! // (Дг);

2) `говорити правду' (ЛСГ мовлення):

[Екс.]: - Є люди, що правду кажуть. Це правильно чи ні?

[Інф.]: - ]а 1 думаіу ж п'рає 'іл 'на // чела'в 'ек і па п'рауд 'і п 'а:1 че // н 'а: б'р 'еше уже // (Кл);

[Інф.]: па пр 'а'мої п Vче так // (Гр).

3) під час реалізації значення `говорити все підряд: суттєве й безглузде' (ЛСГ мовлення) поряд з іншими синонімами зафіксовано пек'ти (Вл, Мт, Сд, Яд); при цьому виявляється супровідна сема `говорити швидко':

[Екс.]: - Ви говорили коли-небудь з людиною, яка швидко говорить?

[Інф.]: - у нас то 'Jосипауна там ]ес 'т ' та'ка / то та'ка 'добре так га'монит ' // ден ' би ї нич с'лухау би ]ї']ї // ]ес 'т ' та'ки]е // ]ес 'т ' та'ки]е / шо у'м 'Цут ' гама'н 'іт ' / ]ес 'т ' та'к 'це / шо не у'м 'Цут ' //

[Екс.]: - Дак що людина робить, коли бистро гамонить?

[Інф.]: - у нас от 'Jосипауна / дак це /]ак єа' на / седи'мо ут' р 'ох на ' лаєац ':і /]ак п' риїде єа' на / дак ої / не уп' раєитес ' нех'то с' лоєа ус'таєит ' / ви с'єого не' чого не ус'таєите // єа'на ]ак начи 'на]е / дак це ' наче / Л'еви 'тан о 'то ка'лис ' / пе' че ї пе' че їпе'че /усе сва']'е // шоб шос 'да 1 бавит' / це не'з ':а да' бавит ' // 'лоуко / і усе з' на]'еш усе да п'рикладу там / не так / шоб л 'а- л 'а-л 'а шо-па'пало / шос 'рас'казу]'е та' ке // (Сд);

[Екс.]: - То повільно людина балакає, а якщо швидко?

[Інф.]: - тої / з 1 начит ']'ак ' бистро / пе'че бу'ло ' кажут ' / пе'че 'наче / і не розбе'реш //]е же і та'ки ба'лака]'ут '/ шо і не розбереш 1 даже шо / не поїма]'еш і с'лова // (Мт);

4) `зіпсуватися під дією гарячої води (про дріжджі)' (ЛСГ приготування їжі):

[Екс.]: - Горілку робили коли-небудь?

[Інф.]: - ра' била //

[Екс.]: - А як?

[Інф.]: - і те ' пер раб'л 'у гар 'ілку // 'гонимо //

[Екс.]: - А як?

[Інф.]: - ну а ]ак? //у би ' тон на'кида]'еш ' сахару і ' кида]'еш драж'чи / напри'м'ір ' вос'ем килаг'рам у ' кинула ' сахару / пауки'ла драЖчуоу у'кинула / но шоб ва ' на та ' ка не гар 'ача бу'ла / та ' ка ' теплен 'ка бу'ла там / а'бо ]ак га'р 'ача / дак запе' чуц:а драЖ чи //

[Екс.]: - Запечуться? Як це?

[Інф.]: - ва' но ж у гар 'ачаму драЖ чи запе' чуц:а //

[Екс.]: - Якими вони стають?

[Інф.]: - ну шо ва' но не г'ра]'е // ва 1 ни то і раз.../ рас 1 танут ' ва'ни да 1 тики ізрх не' ма то' го /а та'ка /шоб'теплен 'ка ва'дичка бу'ла // ну а та'д 'і шче ]ак]а / дак два дн 'і ва'но паг'ра]'е // (Уш).

Навіть найдокладніші програми для записування діалектного матеріалу, змодельовані з урахуванням парадигматики й синтагматики досліджуваних одиниць діалектної мови, не охоплюють багатьох мовних рис, які виявляються в текстах [3,

3] Цінною характеристикою ДТ є його спонтанність; він твориться безпосередньо в акті комунікації та є різновидом мовного простору, в якому відбивається реальне співвідношення елементів говіркової структури, проступають їх незвичні, досі не фіксовані значення слова [3, 10-11]. Під час невимушеного, спонтанного спілкування зафіксовано такі значення пек ти:

1) `покриватися шкіркою, гниллю під дією сонця (про мертве тіло людини)':

[Інф.]: - ну там же на Хворос 'т 'ан 'ц 'і / не у 'город 'і там 'коло 'хати / а на хва'зен 'д 'і / ко'роука бу'ла / дер'жау і 'д 'іти / д 'іу' чата ж // од'на за тим же / чи за При'ноза]'у / чи / ну у Коно' топи дв 'і 1 дочки // дак не откри 1 вали ж г'роба // ну із1 п 'ікс'у'же ж /'воздух і'чорниї]ак ну //

[Екс.]: - І оце кожа стала чорна?

[Інф.]: - так'кажут '/ шо 'те]е /не откри'вали/не 'можна окри'ват ' // не 'можна / шо уже во' но пош' ло уже / ну / жа'ра і / ну /'жарко і с'в 'іжиї чоло'в 'ік // а 'серцем бо' л 'іу / ну / ну / а жа'ра // чо ' го ж ти по ' шоу ко ' сит '? // не ' добре с ' тало / у'пау і не ' meje / не л 'у'деї же не' ма не ' кого / 'поки до ' meje / дак / а жа'ра / жа'ра // 'нача'лос ' / сорок г'радусиу // іш'че т'реба жит ' / а во ' но он ]а 1 ке // і ко 'рову прода' ватимут ' і та' ке // не откри' вали / ' кажут ' / бо не 'можна ж // за1 п 'ікс'а сам у 'же ж // неха' роше // то ж по' коїник у 'мер св 'і' жен 'ке ж / а то ж на 'сон 'ц 'і с'в 'іжиїчоло'в 'ік /с'к 'іки ж поуд '1 н 'а 1 п 'ікс'а /ну на 'сон 'ц 'і спек'тис'а / із'жариц ':а // ка'зали /'чорниї]ак 'угол ' // ну хто уже там заби'рали чи ]ак во' но там / чи уби'рали / чи так мо поло'жили кос'т 'ум да]ак же // да не даїБог // (Лн)1;

2) `добути, дістати що-небудь або домогтися успішного вирішення якоїсь справи':

[Інф.]: - у нас л 'іс да у нас ха'з 'аїство ' оде у нас па'бите па к'лапт 'ах /павикуп' л 'али / о'це ти /]а / 'Гул 'а / о'це па'бите отако'во / па квад' ратах //

[Екс.]: - Це ж паї?

[Інф.]: - дак па']ї / дак це зем' л 'а / а л 'іс непа']'ованиї / це гасу' дарствен:иї // у'же па' бите на ' кус 'т 'а отако 'во! // там Гала' в 'ін / буу тої / ]а раска' жу // бо миї же з 'ат ' і тої ра' биу і цеї же 'робит 'у ' л 'іс 'і / дак ]а ба'гато чо'го з'на]'у // дак ва 1 ни о 1 це тої / це Гала 1 в 'ін дер 1 жит ' / а то шче буу Га'лоученко / зам то о го / ]а ж бу'ло / ]а ]о 'го о' так ' бачила так / ]ак о 'це вас // о'так / о'так / Га'лоученка і Крау'чук тут буу / хаї]їх а'гон ' папе' че! // і ']їсти ва'рила Краучу' ку // при]і 'ж: али о 'де / устре' чали / на' чал 'никам буу / дак устре' чали то 'го / дак т 'реба бу'ло ']їсти ва 'рит ' // дак о ' це буу Га 'лоученко тут / дак м>ин не ста-а... теї/ не спек'лос' у ]о'го шчос '/ дак м>ин у Багус 'лав 'і // пере']іхау у Багус' лау // а тут ку' пиу Га 'лоученко / ]е' к'іс 'тої /]а ус 'іх не з' на]'у / но це Гала 1 в'ін 1 точно // Гала 1 в 'ін / а це шче ]е'к 'іс ' // і о 'це паде'лили о 'цеї л 'іс наш на ута'к 'Це кус'к 'і / кус'к 'і / кус'к 'і і павикуп' л 'али // те'пер о'це ' кажут ' Jану'ковичау син о'це ус 'ім 'буде ула'д 'іт ' // (Крп).

Однією з властивостей спонтанності ДТ є непередбачуваність виникнення, тому деякі значення пек'ти не зафіксовані на диктофон:

1) `іти':

[Інф.]: - пе 1 чем да ди'ректара (Уш);

2) `зробити операцію; відрізати':

[Інф.]: - одпе'чут' 1 ногу та і усе (Гл);

3) `переживати, хвилюватися':

[Інф.]: - чо'го ви так пече'тес'а? (Уш).

Значення `вживати алкогольні напої' було виявлено різними способами: 1) під час спонтанної, неспровокованої розмови: да'ваї п 'ека'н 'ом (Ів) (при цьому діалектоносій використав невербальний засіб передачі інформації - відповідний рух руки по шиї); 2) під час відповіді на пряме запитання (ЛСГ споживання) після низки синонімів - п 'а'к 'е (Кр); 3) під час відповіді на питання іншої ЛСГ (ЛСГ буття); лексему п 'а'кут ' уживано тоді, коли було досягнуто оцінно-емоційної реакції діалектоносія:

[Екс.]: - Є такі люди, які не вміють розраховувати?

[Інф.]: -уо /]о-]о //]о та ' к 'уе х'лопци та'к 'уе / шо п}ут' / дак ]ім у 'же хот 'і' кол 'к'і / дак праП' іут' //]а 1 ни ж прап^ут' // у 1 с 'ак 'уе ]о ма']'а га'лубка на с'в 'ет 'е //

[Екс.]: - Як ото тоді людина живе, коли за один день усі гроші?

[Інф.]: - за д 'ен ' то н 'е прав 'е'д 'е ]ак да'дут ' //уо та'к 'е / шо п/ут ' //]о та'к 'е / шо па'луче 'п 'ен 'с 'уу прап^е / шо п}е / а та'ди 'ход 'е у 'лауку 'п 'ішец:а //

[Екс.]: - Як пишеться?

[Інф.]: - ну / 'п 'ішет 'у 'лауц 'і 'покул 'па'луче /та'ди ад:а']е // 1 ета так жи' вут ' / ма']'а га 'лубка // ]ак п}е ]а 1 кауа // уо у нас тут / шо п}ут ' //

[Екс.]: - І багато п'ють, да?

[Інф.]: -уо / а]'он шо б 'а'р 'е і піе/прас 1 пиц:а ізноу//'м>оз 'ме і зноу 1 в'ще /а та'ди г'рошеїн 'е'ма і'д 'е у 'лауку п'рос 'е // [Екс.]: - Дак це молоді чи старі п'ють?

[Інф.]: - уо ї та'к 'уе / шо уже п 'інс 'іа'н 'ерк 'і у нас / а ]о ї н'е п 'інс 'іа'н 'ерк 'і п}ут ' //

[Екс.]: - Оце жінки п'ють?

[Інф.]: - ої / так п}ут' / шо ' Госпад'і // п}ут' 'в'ел'м'і у нас // п}ут ' ]о 'женшч 'іни мала'ди]'е та 1 к 'уе / шо // і ]о п 'інс 'іа'н 'ерк 'і / шо ]а ж вам ка1 жу / шо п}ут ' // п}ут ' у 1 с 'і // [Екс.]: - Дак а чого?

[Інф.]: - а-а паразпа 1 торувал 'і і п}ут' // шо]а 1 на із 'жиру з 'д 'ела]е / да'іут ' г'рош 'і і ]а 1 на гу' л 'а]'е // шо ]а 1 на раз 'хоче п 'іт' / раз 'хоче п 'іт' / ма']'а га 'лубка //

[Екс.]: - А що вони не їдять нічого?

[Інф.]: - ча'му? // куп' л 'а]'е ж і' ]ес 'т 'і / ' бул 'ба]о]а 1 ка]а / то шче / кура'н 'онка ]'а'кога д 'ар'жит ' чи ]'аїцо ]а'ще та 'поїд 'е у 'лауц 'і наб 'а'р 'е // т 'е ' п 'ер ' у 'лауц 'і б 'а'р 'і / шо 'хоч 'еш // 'воз 'ат 'а'б 'і г'рош 'і //а'б 'і г'рош 'і //

[Екс.]: - І вони оце кожен день п'ють?

[Інф.]: - пІу-ут'! //]о /]а ж вам ка'жу і мала'дще тут та 1 к 'і]'е /шо 1 каждиїд 'ен 'п'а 1 кут'//

[Екс.]: - А є такі, що менше п'ють?

[Інф.]: - 1 в'іще / ]о у с'ак'уе / ]о у' с'ак'і/е ' ета // ]о у'с 'ак 'це // (Кл).

Таким чином, дієслово пек'ти у наведеному контексті є експресивно маркованим; експресивна семантика дієслова формується на основі відхилень від соціально-нормативних показників дієслівного денотата [1, 311], зокрема перебування людини в стані алкогольного сп'яніння зазнає осуду в соціумі, тому діалектні назви відбивають негативну оцінку. Досліджуване дієслово в цьому контексті, з одного боку, передає значення дії та емоційної оцінки процесу, а з іншого, засвідчує периферійне місце розташування в структурі ЛСГ.

З погляду діалектоносія, дія `викликати відчуття фізичного болю, що виникає від дії вогню або чого-небудь гарячого' набула глибшого осмислення, що призвело до вживання лексеми пек ти в сакральному мікротексті - мовні вислови, які в плані вираження характеризуються формальною сталістю й відтворюваністю, а в плані змісту відбивають народну віру в надзвичайну дієвість і силу озвученого слова, яке здатне позитивно чи негативно впливати на ситуацію та її учасників [7, 166]. До них зараховують особливі види мікроконтекстів, що “виражають побажання, прокльони, ритуальні констатації та своєрідні імперативні стимули чи забобони” [12, 25], зміст яких виходить за межі профанних уявлень про устрій світу та просторові відношення в ньому. Побажання хаї]іх а'гон 'папе'че! (Крп) (контекст поданий до значення `добути, дістати що-небудь або домогтися успішного вирішення якоїсь справи') висловлює прагнення діалектоносія встановити та підтримати справедливість у соціумі; корелює зі східнослов' янськими формулами прокльонів, репертуар яких надзвичайно багатий і різноманітний.

Отже, аналіз ДТ розширює репертуар значень лексеми пек ти, які складно передбачити питальником і відповідно зафіксувати під час експедицій. ДТ як структурно-семантична єдність може впливати на мовні одиниці, які входять до його складу, та допомагає виявити “нові, додаткові значення, які існують у системі в прихованому, латентному стані, або породжені контекстом” [13, 11], напр., у семантичній структурі досліджуваної лексеми спостережено енантіосемію: `готувати їжу, нагріваючи, прокалюючи на вогні або на жару', `добути, дістати що-небудь або домогтися успішного вирішення якоїсь справи' - `зіпсуватися під дією гарячої води (про дріжджі)', `покриватися шкіркою, гниллю під дією сонця (про мертве тіло людини)'.

Дієслова, які передбачають суб'єкта та містять сему способу виконання дії, у прямому значенні оцінки не містять. Метафорично вони вербалізують предикати психічного стану людини, міжособистісних стосунків та набувають оцінних конотацій [2, 57], напр., значення `говорити швидко, прямо все підряд: суттєве й безглузде', `вживати алкогольні напої' та ін.; вживання таких дієслів свідчить про пошук діалектоносієм найбільш точного в семантичному відношенні слова.

Література

діалектний говірка дієслово

1.Бойко Н.І. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти. Ніжин. 2005.

2.ВольфЕ.М. Метафора и оценка // Метафора в языке и тексте. М. 1988.

3.Говірки Чорнобильської зони: Системний опис / За ред. П.Ю. Гриценка. К. 1999.

4.Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. К. 1990.

5.Гриценко П.Ю. Моделювання системи діалектної лексики. К. 1984.

6.Гриценко П. Тексти як джерело дослідження українських говірок Румунії // Павлюк М., Робчук І. Українські говори Румунії. Едмонтон; Львів; Нью-Йорк; Торонто. 2003.

7.Жуйкова М.В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов'янських мов. Луцьк. 2007.

8.Коваленко Н.Д. Вияв багатоплановості фразеологічної одиниці в діалектному тексті // Діалекти в синхронії та діахронії: загальнослов'янський контекст. К. 2014.

Размещено на Allbest.ru