Соціолект як проблема художнього перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціолект як проблема художнього перекладу

Тетяна Матвєєва,

Ірина Козоріз,

Олена Мазур

Анотації

Ключові слова: соціолект, просторіччя, професійний діалект, арго, сленг, переклад, художній переклад.

Tetjana Matveeva, Iryna Kozoriz, Olena Mazur

SOCIOLECT AS A PROBLEM OF THE LITERARY TRANSLATION This article considers a problem of reflection of sociolect in the literary in English-Ukrainian translation. The concept of sociolect is firstly explained, an analysis of this phenomenon is conducted through the prism of the research of modern domestic and foreign linguists and translators. It is determined that the examples of sociolect can be slang, argot, professional dialect and colloquialisms like cockney in London. Particular attention is also paid to the role of the sociolect in the artistic text that makes it possible to identify certain factors that are relevant to the translation of the pragmatic effect of the Ukrainian language, which is caused by the use of the sociolect in the original text. With the aid of sociolect, the author can develop characters of his work that is why the aim of translator consists in an exact reproduction of such pragmatically effect in the target text. The article considers difficulties during the translation of sociolect and proposes ways to overcome them, given whether the original used in the text of the colloquialisms, slang, argots, or professional dialect. In this regard, various translation techniques and transformations are investigated, namely: compensation of phonetic and grammatical features of the original by Ukrainian vulgarism; the use of redundancy, enhancement particles, which is typical of the Ukrainian colloquialisms; imitation of colloquial Ukrainian, slang, colloquialisms, that is, the search for the corresponding analogue; descriptive translation. On the example of Bernard Shaw's "Pygmalion" translations it is managed to recognize the appropriateness of using some techniques and the inappropriateness of others. The results of the study made it possible to conclude, on the one hand, that an adequate translation of the sociolect is achieved only by the using the method of selecting an equivalent analogue in the Ukrainian language. On the other hand, the literal translation is not appropriate in the transmission of sociolect in an artistic work, because it does not reflect the pragmatism of the original text.

Key words: sociolect, colloquialism, professional dialect, argot, slang, translation, literary translation.

Татьяна Матвеева, Ирина Козорез, Елена Мазур

СОЦИОЛЕКТ КАК ПРОБЛЕМА ХУДОЖЕСТВЕННОГО ПЕРЕВОДА В статье рассмотрено проблему отображения социолектов в художественном англоукраинском переводе. Для этого, во-первых, поясняется понятие "социолект", проводится анализ этого явления сквозь призму исследований современных отечественных и зарубежных лингвистов и переводоведов. Выявлено, что примерами социолекта могут считаться сленг, арго, профессиональный диалект и просторечия, на подобие лондонского кокни. Особенное внимание уделяется также роли социолекта в художественном тексте, что дает возможность выявить определенные факторы, которые являются релевантными для передачи способами украинского языка прагматического эффекта, который вызывается использованием социолекта в тексте оригинала. Автор с помощью социолектов может раскрыть типичные роли своих персонажей, поэтому задание переводчика состоит в наиболее точном воссоздании такого прагматического эффекта в тексте перевода. Рассмотрены трудности при переводе социолектов и предложены пути их преодоления, беря во внимание то, употреблены ли в тексте оригинала просторечия, сленг, арго или же профессиональный диалект. Для этого исследуются разные переводческие приёмы и трансформации, а именно: компенсация фонетических и грамматических признаков оригинала украинскими вульгаризмами; использование избыточности, усилительных частиц, которые характерны для украинских просторечий; имитация разговорного украинского языка, сленга, просторечий, то есть поиск соответствующего аналога; описательный перевод. На примере переводов "Пигмалиона" Б. Шоу удалось определить уместность использования одних приемов и неуместность других. Результаты исследования дали возможность сделать вывод о том, что, с одной стороны, адекватный перевод социолекта достигается только при использовании метода подбора равнозначного аналога в украинском языке, с другой стороны, дословный перевод не является целесообразным при передаче социолекта художественного произведения, поскольку не отображает прагматичности текста оригинала.

Ключевые слова: социолект, просторечие, профессиональный диалект, арго, сленг, перевод, художественный перевод.

Мова літературна, нормативна в середині кожного соціального прошарку, субкультури набуває певних змін, здебільшого граматично зберігаючи стандарти, але окремі семи інколи неможливо зрозуміти без контексту. Сукупність мовних особливостей таких соціально обмежених груп і характеризує термін "соціолект". Метою статті постає аналіз явища соціолекту на різних мовленнєвих рівнях для визначення шляхів його перекладу, адже такі мовні відхилення потребують адекватного, правильного перекладу та максимально повного відтворення, але й досі серед теоретиків не існує одностайної думки стосовно засобів їх перекладу. У цьому і полягають новизна та актуальність роботи.

Поняття "соціолект" в сучасному лінгвістичному розумінні. "соціолект - мова, якою розмовляє певна соціальна група, яка переважає в середині певного соціального прошарку" [8, с. 54]. До соціальних діалектів належать: арґо (таємні мови), жаргон (професійні, групові, вікові діалекти), сленг, просторіччя (на кшталт англійського кокні) [3, с. 111-112]. Річард А. Спієрс визначає соціолект як мову соціально чи професійно відокремленої групи в протилежність літературній мові. О.С. Ахманова у свою чергу визначає, як елементи розмовного варіанту тієї або іншої соціальної або професійної групи, проникаючи в літературну мову або взагалі в мову людей, які не мають прямого відношення до цієї групи осіб, набувають в цих різновидах мови особливого емоційно-експресивного забарвлення [1, с. 86].

Вченими (О.С. Ахманова [1], В.П. Коровушкин [2]) було встановлено, що характеристики соціолекту мають досить специфічні особливості при формуванні, підборі й використанні лексичних та фразеологічних засобів. Розподіл за використанням лексичних засобів мови залежить від загальноосвітнього рівня носіїв мови, їх суспільного статусу, професії, інтересів, середовища, до якого належить носій мови та ін. Соціолекти перехрещуються з територіальними діалектами, але не охоплюють фонетичні системи та граматичні конструкції. Відповідно, соціолекти не є цілісними системами комунікації, а є саме особливостями мови. Вони вирізняються за допомогою слів, словосполучень, синтаксичних конструкцій, особливостей наголосу тощо, сама ж основа соціолектів є словниковою і граматично зазвичай мало чим відрізняється від мови, в межах якої існує соціолект. соціолект художній переклад

На думку В. Зірки та Н. Зінукової, прикладами соціолектів можуть служити особливості мови військових, школярів, кримінальний жаргон, арго хіпі, студентський сленг, професійний сленг та інші арго [8]. Але наша робота засновуватиметься здебільшого на аналізі мовленнєвих особливостей лондонського просторіччя кокні, який часто використовується у художніх творах британськими письменниками для створення певного ефекту, зазвичай комічного.

Соціолекти персонажів художніх творів розглядають з соціально-економічної, оцінної, культурної сторони, що дає змогу проявитися у життєвому стилі людей. Автор за допомогою соціолектів може розкрити типові ролі своїх персонажів, наприклад аристократії, робітників, батьків та дітей, лікарів та інші.

На думку А.Г. Гудманяна, соціолект, який використовують письменники при створенні твору для відображення місцевого колориту чи для характеристики окремих дійових осіб, представляє історично сконструйовану форму мови, яка має специфічну лексико-фразеологічну систему, в цілому відповідає літературним стандартам, фонетичній і граматичній системам, та при цьому має фонетико-фонологічні та граматичні відхилення [2, с. 12].

Роль соціолекту в художньому тексті. Як стилістичний прийом, використаний у межах художнього тексту, соціолект, навіть окремі характеристики соціалекту (фонетична будова, порушення норм словоскладання тощо) маю різну "вагу" в тексті: від текстотворчої до деталізуючої.

М. Павлов у своєму коментарі до власного перекладу "Пігмаліона" стверджує, що стилістично забарвлене мовлення є засобом характеристики дійових осіб та основою сюжетною лінією. Дослідник розглядає фонетичний аспект як основний елемент сюжетної лінії твору Бернарда Шоу, яким не можна знехтувати, та наводить такий приклад: якщо від того, що Чуковський не відтворив особливостей мовлення Гека Фінна чи індіанця Джо, повість Марка Твена загалом не постраждала, то якщо опустити фонетичний аспект у "Пігмаліоні" - це неминуче втратити головну сюжетну лінію. Від перекладача потребується ретельність і винахідливість, аби перенести твір на український культурний ґрунт. Наприклад, при передачі мовлення квіткарки перекладач відображує фонотечні особливості за допомогою засобів української мови: Theres menners f yer! Te-oo banches o voylets trod into the mad. - Оце тобі й манери. Два букети хвіалків мені виваляв!

При відтворенні Елізиного ідіолекту вчений рекомендує використовувати транскрибування під час перекладу, аби не зводити в перекладі мовлення Елізи лише до вульгаризмів та жаргонної лексики, та передати контраст між соціолектом лондонського сходу, неприйнятним для леді, та соціолінгвістичними нормами літературної англійської мови [4].

Фактори, релевантні для перекладу соціолекту. На думку В.В. Зірки, вирішальним фактором при виборі того чи іншого засобу перекладу є прагматика читача. Також слід зазначити, що середовище, у якому використовується даний соціолект, та відсутність або наявність аналогів у мові перекладу також грають важливу роль при перекладі. Сучасне перекладознавство приділяє увагу питанням відносин мови та соціальних ролей мовців, а також впливу на мову статусу та суспільного становища мовців. Дійсно, соціальний клас, етнічні джерела, стать, вік, регіональні джерела і професійний статус - всі ці фактори призводять до зміни мови [7]. Тому при передачі характерних особливостей окремого соціолекту українською мовою слід використовувати ознаки саме такого ж соціального класу, суспільного становища, статі, професії, віку як і в тексті оригіналу, провести паралелі для досягнення рівнозначного комунікативного і прагматичного ефекту в тексті перекладу.

Шляхи відтворення соціалектів у художньому перекладі. За словами українських перекладознавців А. Гудманяна та І. Струк, деякі особливості окремих соціолектів можна передати українською тільки за рахунок компенсації. Наприклад, ефективною є

1) компенсація фонетичних та граматичних ознак оригіналу українськими вульгаризмами ("брехня" замість "неправда", "зуби сушити" замість "посміхатися" та ін.);

2) надлишковість, що є характерною для українських просторічь, а саме підсилювальні частки: "і", "й", "ну й", "же", "же ж"; емотивні вставлення: "осьо-сьо", "ото", "геть", "собі" тощо); подовження звуків є характерним прийомом компенсації при відтворенні фонетики соціолектів, який вдало передає граматичні та фонетичні відхилення тексту оригіналу (наприклад, "а" в ключа-а, "е"в се-ер, ме-ем [2]. Оскільки перекладачеві важливіше забезпечити стилістичну адекватність перекладу у цілому ніж зберегти точне розташування стилістичного прийому в тексті, в перекладі створюється відмінний за лексичним складом вислів, але в тому самому стилістичному регістрі. Компенсація демонструє, що еквівалентність перекладу досягається на рівні всього перекладного тексту. Таким чином компенсується втрачений сенс, та повніше відтворюється зміст оригіналу.

Граматичні особливості оригіналу при перекладі компенсуються лексичними та стилістичними засобами і навпаки. Як зауважила М. Яковлева, недосвідчені перекладачі намагаються 3) передати соціолект за рахунок імітації розмовної мови та просторіччя. Адекватність досягається і за рахунок компенсації на морфологічному й синтаксичному рівнях, а також на фонетичному рівні [6, с. 16]. Отже, відтворити українською мовою відхилення в англійській мові, притаманні соціолекту кокні, на фонетичному та граматичному рівнях аналогічно майже неможливо, тому перекладачі звертаються до різних засобів, аби не втратити стилістичне забарвлення й колорит оригіналу. Адекватність при перекладі соціолекту кокні досягається завдяки добору перекладачем фразеологічних оборотів і розмовно-просторічних висловлювань, застосуванню прийому компенсації та транскрибуванню фонетичних відхилень. В перекладі п'єси "Пігмаліон" Є. Калашнікова часто відступає від оригіналу, щоб зберегти колорит п'єси, вдається до цікавих мовних знахідок, подекуди навіть підсилює експресію фрази Б. Шоу [5]. Через те читач позбавляється можливості повною мірою сприймати твір, адже самий контраст поміж пишномовністю й незграбним просторіччям у пе-рекладі згладжено до поодиноких натяків - і загалом на лексичному рівні. Порівняймо: LIZA. Well, you wouldnt have the face to ask me the same for teaching me my own language as you would for French. - ЭЛИЗА. Но с вашей стороны бессовестно было бы столько запрашивать, - ведь то француз, а вы меня будете обучать моему родному языку. Шоу використовує графони у своїй п'єсі, перекладачеві обов'язово потрібно звернути на це увагу. На кшталт: Нічо' не ска'еш, виховала мамуся! Це ж тре Так мо, ви заплатите? [4].

Соціолект як феномен комунікативного простору викликає багато труднощів під час перекладу. Це пов'язано зі специфікою вживання того чи іншого соціолекту та з середовищем, в якому він використовується. На думку В.В. Зірки, найбільш поширеними засобами для перекладу соціолектів є переклад за допомогою аналогу, описовий переклад та дослівний переклад, а також ослаблення звучання або повна заміна сленгу лексикою нейтрального регістру, при цьому набирають чинності не цензурні міркування, а відсутність у мові перекладу лексики з відповідними характеристиками.

Розглянувши приклади соціолектів, можно зробити висновок, що найбільш розповсюдженим засобом перекладу соціолектів є переклад за допомогою аналогу. Цей метод є доречним при перекладі професіоналізмів, тому що, зазвичай, англомовні жаргонізми мають відповідні аналоги у мові перекладу, зрозумілі людині, яка отримує дане повідомлення: бублик - борошняний виріб у вигляді кільця - кермо; клава - клавіатура; скинути -скопіювати на флешкарту.

Один з способів перекладу соціолектів є 4) описовий переклад. Він застосовується у тому випадку, коли відсутні аналоги або еквіваленти у мові перекладу. Такий засіб не може передати повного емоційного забарвлення, яке може нести лексична одиниця, проте розкриває зміст соціолекту. Наприклад: He do look quiet, don't `e? D`e know `oo `e is, Sir? - Вид-то у него спокойный, правда? Часом не знаете, сэр, кто он такой? Цей засіб є доречним, коли необхідно передати зміст соціолекту, а отримувач інформації не ознайомлений з певним сленгом, або жаргоном тієї чи іншої сфери. Такий шлях досить часто застосовувався в процесі перекладу сленгу у журналістському середовищі. Дослівний переклад соціолектів не є доцільним при художньому перекладі, оскільки втрачається стилістичний та прагматичний ефекти, тому майже не застосовується.

Результати цього дослідження можуть бути використанні для подальшого вивчення цієї теми, написання наукових статей, магістерської дипломної роботи.

Література

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия. 1966. 608 с.

2. Коровушкин В.П. Военные социолекты в английском и русском языках (к вопросу о контрастном описании). Социальные варианты языка: матер. меж - дунар. науч. конф. 2002. - С. 12-15.

3. Мойсієнко А.К., Бас-Кононенко О.В., Бондаренко В.В. СУЛМ: Лексикологія. К. 2010. - С. 111-112.

4. Павлов М. Феномен Шоу для українського читацтва. иЯЬ: http://odes-transl.com/ index.php?page=pavlov--shaw

5. Павлова Т.Н. Проблеми перекладу сленгізмів. иЯЬ: http://www.rusnauka.com/27_ NNM_2009/Philologia/52780.doc.htm

6. Яковлева М.А. Компенсация при передаче стилистически сниженных высказываний на разных уровнях текста: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.20. 2008. 22 с.

7. Попович Ю.О. Відтворення маркерів соціального статусу літературного персонажа в перекладі (на матеріалі українських перекладів британських творів XIX століття). URL: http://www.kspu.edu/FИeDownload.ashx/%D0% 9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0% B8%D 1%87_%D0%B4%D0%B8%D 1 %81 %D0%B5%D 1%80%D1%82%D0%B0%D 1%86%0 1 % 96%® 1 %8F.doc?id=23814f4a-ba2c-41ca-b197-76facf6d3469

8. Зірка В.В., Зінукова Н.В. Функції соціолектів у сучасному медійному дискурсі. иЯЬ: http://langcenter.kiev.ua/Lingvistika%202014/Zirka.pdf

Размещено на Allbest.ru