Особливості омонімічних відношень між англо-американськими та німецькими економічними термінами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ОМОНІМІЧНИХ ВІДНОШЕНЬ МІЖ АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИМИ ТА НІМЕЦЬКИМИ ЕКОНОМІЧНИМИ ТЕРМІНАМИ

Оксана Слаба (Київ)

Постановка проблеми. Процес запозичення англоамериканізмів відіграє в галузевій лексиці з економіки сучасної німецької мови важливу роль, результатом якого є не лише поповнення лексичного складу, але й певні зміни в структурі словникового фонду, які полягають у кількості та складі різних угруповань слів, їх мовних взаємозв'язках тощо. Він сприяє також варіантності лексичних одиниць і значною мірою зумовлює цю варіантність у сфері німецької економічної терміносистеми, що призводить до формування омонімічних відношень.

Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю вивчення лексико-семантичних особливостей у формуванні економічної лексики німецької мови завдяки впливу англоамериканізмів, що сприятиме вирішенню зазначеної вище проблеми.

Метою запропонованої статті є комплексний аналіз впливу англоамериканізмів- термінів на семантичні, зокрема омонімічні, процеси в економічній лексиці німецької мови. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких основних завдань, як: уточнення поняття омонімії у сучасній лінгвістичній науці, узагальнення принципів розмежування полісемії та омонімії; визначення основних видів утворення термінів-омонімів завдяки впливу англоамериканізмів у галузевій лексиці з економіки сучасної німецької мови.

Аналіз останніх досліджень. Омонімія та проблеми відмежування її від полісемії завжди привертали увагу вітчизняних та зарубіжних лінгвістів, зокрема Т. В. Валентея [1], С. С.В. Гриньова-Гриневича [2], С. О. Кантеміра [4], С. В. Кійко [5], Ю. С. Маслова [6], О. О.Д. Огуя [7], М. Д. Степанової [10], І. І. Чернишевої [10]. Це питання і по нині залишається одним із найскладнішим в сучасній мовознавчій науці. Оскільки явища омонімії і полісемії тісно взаємопов'язані між собою і не існує єдиного погляду на розмежування цих процесів, дискусія у мовознавстві щодо критеріїв визначення статусу омонімів і полісемантів триває впродовж багатьох років. Як зазначає С. В. Кійко, “основна причина полягає в тому, що наявність омонімії суперечить логічності мови, раціональній цілеспрямованості мовного знака і значення” [5, с. 41].

За визначенням Ю. С. Маслова, омонімія - це тотожність звучання двох чи декількох різних слів [6, с. 107]. О. О. Селіванова визначає омонімію як “збіг в одній знаковій формі кількох не пов'язаних між собою значень, причому кожне значення фіксується в окремій лексемі” [8, с. 425-426].

С..В. Гриньов-Гриневич визнає омонімію негативним явищем, вказуючи, що в термінології “поширені такі негативні явища, як омонімія, різноманітне тлумачення термінів представниками різних шкіл і напрямків” [2, с. 5-6].

Розмежовуючи полісемію та омонімію, лінгвісти виокремлюють процес переходу від полісемії до омонімії, зазначаючи при цьому такі критерії: словотвірна активність, синтаксичні ознаки. О.С. Селіванова вважає, що “у більшості випадків відмінність словотвірних парадигм, синтаксичної сполучуваності й функцій у реченні різних значень не є показниками семантичного розходження слів одного фонетичного та графічного вигляду. У сучасній когнітивній лінгвістиці таке розмежування проводиться на підставі структур знань про позначене й наявності реляцій між їхніми складниками” [8, с. 426].

Виклад основного матеріалу. У галузевій лексиці омонімія представлена досить широко. За О. В. Суперанською [8, с. 45], основними джерелами омонімії є: 1) конвергенція слів; 2) розмежування двох або декількох значень багатозначного слова - дивергенція; 3) метафора та метонімія; 4) запозичення з різних мов.

Стосовно омонімів, які виникають на основі розщеплення полісемантичних слів, та багатозначності помічено, що вони не піддаються однозначному трактуванню.

Термінологічна багатозначність і омонімія є більш складним явищем, яке ускладнюється явищем міжнаукової омонімії, коли за терміном закріплені різні дефініції та ці терміни- омоніми функціонують в різних терміносистемах, в одній науковій галузі омонімів майже не існує. Пор. в укр. мові емісія (фін.) “випуск банкнотів, паперових грошей та цінних паперів” та емісія (фіз.) “виділення, випромінювання електронів, іонів твердими або рідкими тілами в навколишнє середовище”. В нім. мові Reduktion f (екон.) скорочення, зменшення (витрат, попиту, персоналу тощо)”, (філ.) “зведення однієї проблеми до іншої з метою спрощення їх”, (лінгв.) “спрощення речення шляхом зменшення слів без зміни своєї власної структури”, (хім.) “відновлення”. Нами помічено, що значна частина омонімів у досліджуваній спеціальній лексиці виникла внаслідок запозичення англоамериканізмів, які утворюють омонімічний ряд: запозичення (англоамериканізми) та німецьке слово-термін: schiften від англ. to shift та нім. schiften.

Отже, термінологічна омонімія - це передусім проникнення термінів з однієї науково- технічної галузі в іншу. Омонімічними можна вважати лише такі терміни, які при зіставленні або порівнянні їх функціональних можливостей в інших терміносистемах, виражають різні значення у досліджуваній терміносистемі і можуть переходити в інші терміносистеми з різними визначеннями.

Досліджуваний нами корпус англоамериканізмів засвідчує один із наведених джерел омонімії, зокрема запозичення. Так, лексема Check = Scheck була запозичена в XIX ст. з англ. амер. Леск, походження якої є дискусійним, зі значенням “чек, платіжне доручення”. Омонімічна лексема Check [engl. check = Hinderniss < afrs. eschec = Schach також була запозичена з англ. мови, але лише з одним значенням “блокування (суперника (в хокеї)”. Цікаво, що в англ. мові обидві лексеми check також омонімічні. У першому випадку, крім ЛСВ “чек, платіжне доручення”, лексема має значення “багажна квитанція, номерок (в гардеробі)”. У другому випадку, крім ЛСВ “затримка, перешкода”, має ще два ЛСВ, а саме: 1) контроль, перевірка; 2) (шахм.) шах. Отже, ці обидві лексеми були запозичені з англійської мови, але тільки з одним ЛСВ відповідно до кожного, тобто тут можна говорити про звуження значення при запозиченні.

Англоамериканізм Pool “форма об'єднання, в якому встановлюються правила розподілу загальних витрат та прибутку” вступає в омонімічні відношення з лексемами Pool (усіченою формою Swimmingpool “відкритий басейн”) і Pool (гра в більярд), запозиченими також з англійської мови.

Досить часто в німецьку мову запозичується нова лексична одиниця, яка збігається за звучанням з німецькою. Так, лексема schiften є запозиченням з англійської мови to shift - “переміщувати, пересувати” і вживається у нім. мові як термін у морській справі зі значенням “зсунутися, переміститися (щодо вантажу)”. Водночас у нім. мові існує автохтонне дієслово schiften, яке походить з mhd. schiften, scheften і в будівничій справі означає: 1) вимірювати кути та габарити балок, які навскіс прилягають одна до одної, 2) поверхня зрізу (балки), 3) з'єднувати за допомогою цвяхів (балки).

Запозичений з англ. мови термін Rad, який є скороченням від radiation absorbed dosis, входить в омонімічні відношення з нім. лексемою Rad [mhd. rat, ahd. rad] зі значеннями: 1) колесо, 2) велосипед, 3) (техн.) (зубчасте) колесо, шестірня, 4) (іст.) колесо (знаряддя страти); англ. лексема Rock, яка є скороченням від Rockmusik та від Rock and Roll, з нім. Rock - 1) спідниця, 2) піджак, сюртук, кітель; англ. Rand на позначення валюти Південної Африки з нім. Rand [mhd., ahd. rant] зі значеннями: 1) край, межа, 2) узлісся, 3) околиця (міста), 4) поля (сторінки), 5) облямівка, 6) поля (капелюха).

Таким чином, обидві лексеми - німецька і запозичена (у даних випадках англо- американська) - вступають у німецькій мові в омонімічні відношення. Тут виникли омоніми внаслідок звукових змін у процесі розвитку мов, що контактують.

У досліджуваному нами матеріалі виявлено випадок, коли відбулося розмежування декількох значень німецької лексеми та водночас було запозичене ще одне іншомовне слово, яке збігається за звучанням з німецькими лексемами. Так, нім. лексема Stock [mhd., ahd. stoc “палиця, балка, пеньок” вживається з VIII ст. зі значеннями: 1) палиця, 2) колода, 3) пеньок, корінь, 4) основа/підпора з дерев'яних блоків або металу. Пізніше лексема Stock починає вживатися як окреме слово зі значенням “окремий поверх”. Тут відбулося розмежування одного з ЛСВ. Лексема Stock є усіченим варіантом від Stockwerk, що з XVI ст. почало вживатися спочатку зі значенням як “підпора для дому, яка ґрунтувалася на вимощеному з балок або брусків фундаменті”, а потім - як “окремий поверх”. У наше сьогодення з англ. мови була запозичена лексема Stock, яка в нім. мові вживається в економіці і має такі значення: 1) товарні запаси, 2) основний капітал, 3) цінні папери.

Отже, поряд із дивергенцією ЛСВ німецького слова, яке призводить до виникнення омонімії, відбувається збіг ще й запозиченого слова з лексикою мови-реципієнта.

Запозичені слова, у свою чергу, також розпадаються на омонімічні лексеми. Омонімічні лексичні одиниці, які відносяться до одного джерела, можуть диференціюватися по-різному. Вони можуть мати літературний та регіональний характер, нейтральний і стилістично забарвлений, літературний та архаїчний [3, с. 109]. Так, запозичена з англ. мови лексема Office зі значенням “бюро, контора, офіс” і така ж сама лексема Office, але запозичена з французької мови зі значенням “приміщення для сервірування столу в невеликому готелі з рестораном”, походять з лат. officium “обов'язок, посада”. У німецькій мові вони омонімічні та вживаються: перша - в загальнолітературній мові, друга - в швейцарському варіанті, тобто має регіональний характер.

Інша запозичена лексема Reversible від англ. reversible “двосторонній” уживається в текстильній промисловості на позначення тканини, яку можна використовувати з обох боків і має омонім Reversible зі значенням “одяг, який можна носити на обидві сторони”.

Інший випадок омонімії, коли обидва омонімічних слова є запозиченими з різних мов у німецьку і мають різне походження. Так, лексема Quark [spдtmhd. twarc, quarc, zwarg] запозичена з нижньолужицького варіанта twarog зі значенням “зроблений з кислого молока харчовий продукт”. Омонімічна лексема Quark від англ. quark в німецькій мові вживається у значенні “гіпотетична елементарна частка (фізика)”. Це вигадана назва розпливчастого створіння-привида з роману ірландського письменника Джеймса Доусона, яка була взята американським фізиком М. Гельманном для найменування свого відкриття.

Омонімічними також є лексеми Store “штора, завіса” і Store “склад, комора”. Перша лексема була запозичена з французької мови і вживається в загальнолітературній мові, друга - з англійської і використовується як термін у морській справі.

Інший випадок запозичення лексичних одиниць з різних мов, які в німецький мові стали омонімами, - це термін Promotion. Він був запозичений в XVII ст. з пізньолат. prцmцtio на позначення “присудження наукового ступеня доктора наук”. Під впливом англійської мови цей термін почав вживатися зі значенням “стимулювання продажу товарів”, а також з англійською вимовою [pre'moьjbn].

Омонімічними також можуть бути абревіатурні назви: Со. - “кобальт (хім. знак)” і Со. - скорочення від Compagnie, Kompanie.

Запозичене з англійської мови слово m Export “вивіз, експорт” має в німецькій мові омонім n Export, що є скороченням від n Exportbier “сорт пива особливої стійкості, яке було призначене для експорту за океан”.

Отже, серед англо-американських запозичених лексичних одиниць можна виділити такі типи омонімів за походженням:

1. омоніми, що утворилися шляхом запозичення слова, яке за своїм звуковим складом є тотожним уже до наявного в німецькій мові: schiften, Rad, Rand, Stock тощо;

2. запозичені слова-омоніми, що походять з однієї мови: Check = Scheck тощо;

3. запозичені слова-омоніми, що проникають з різних мов: Store, Promotion, Office тощо.

Перспективний напрямок подальших досліджень убачаємо у комплексному вивченні англоамериканізмів-термінів у галузевій лексиці з економіки в порівняльному аспекті.

омонімічний американський німецький економічний

ЛІТЕРАТУРА

1. Валентей Т. В. Некоторые особенности омонимии и лексико -семантического варьирования слова на примере экономических терминов/ Т. В. Валентей // Вестник Моск. гос. ун-та: Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2000. - № 3. - Серия 19. - С. 26-31.

2. Гринев-Гриневич С. В. Терминоведение: [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / С. В. Гринев-Гриневич. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 304 с.

3. Ивлева Г. Г. Тенденции развития слова и словарного состава (на материале немецкого языка) / Г. Г. Ивлева. - Москва: Наука, 1986. - 136 с.

4. Кантемір С. О. Полісемія vs. Омонімія: труднощі розмежування / С. О. Кантемір // Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Сер.: Філологічна. - 2012. - Вип. 24. - С.104-107.

5. Кійко С. В. Омонімія в мові і мовленні. Монографія / С. В. Кійко. - Чернівці: Видавничий дім “Родовід”, 2014. - 544 с.

6. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [Учеб. для филол. спец. вузов. - 2-е изд., перераб. и доп.] / Ю. С. Маслов. - М.: Высш. школа, 1987. - 272 с.

7. Огуй О. Д. Системно-квантитативні аспекти семантики та полісемії = System -quantitative Aspekte der Semantik und Polysemie: [Навч. посіб. з лексикології] / О. Д. Огуй; Чернів. держ. ун-т ім. Ю. Федьковича. - Чернівці: Рута, 1998. - 118 c.

8. Селіванова О. O. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / O. О. Селіванова. - Полтава: Довкілля. - К., 2006. - 716 с.

9. Суперанская А. В. Общая терминология:Вопросы теории // А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева / отв. ред. Т. Л. Канделаки. - Изд. 6-е. - М.: Книжный дом “ЛИБРОКОМ”, 2012. - 248 с.

Размещено на Allbest.ru