Принципи й етапи концептуального перекладу художніх текстів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття присвячена ролі концептуального аналізу у перекладі. Запропоновано етапи концептуального перекладу залежно від жанру художнього тексту. Перші два етапи включають визначення основного концепту твору і ключових концептуальних метафор (КМ), а також лексичних і стилістичних засобів вербалізації КМ. Наступні етапи полягають у перекладі і редагуванні тексту та зіставному аналізі КМ в оригіналі і цільовому тексті. Визначено основні прийоми роботи з текстом як з погляду лінгвістичного, так і перекладацького аналізу як критеріїв якості і точності перекладу. Наведено приклади концептуального аналізу і перекладу поетичних текстів Н. Уеста, Р. Бернса та У. Г. Одена, а також фрагменту літературної казки О. Вайлда. У творах Уеста та Вайлда вербалізується концепт ПРИРОДА (NATURE) за допомогою розгорнутих антропоморфних метафор. Ключова КМ поезії Уеста - ПРИРОДА - ЦЕ СОРОМ'ЯЗЛИВА ЖІНКА. У перекладі використано дослівний переклад і додавання літературних поетичних слів. У відомій поезії Р. Бернса одна з основних КМ - ЛЮБОВ - ЦЕ ТРОЯНДА. У цільовому тексті наш видатний перекладач М. Лукаш використав заміну тропа (порівняння- метафора) і компресію з метою збереження рими і метру, проте вдало відтворив концептуальну ідею. У першій частині поезії У. Г. Одена вербалізується концепт СМЕРТЬ ПОЕТА. Концепт реалізується за допомогою лексичних засобів двох семантичних полів “Смерть ” та “Зима ”, які підсилені алітерацією. У цільовому тексті відомий перекладач М. Стріха передав КМ СМЕРТЬ ПОЕТА - ЗИМА за допомогою дослівного перекладу та із застосуванням лексичних одиниць з негативним префіксом. На прикладі передачі КМ у казці

О. Вайлда показано помилки перекладача-аматора у відтворенні КМ ПРИРОДА - ЦЕ ЖІНКА. У підсумку визначено, що основні прийоми концептуального перекладу у наведених текстах включають дослівний переклад, синонімічну заміну, заміну тропа та компресію (у поетичному перекладі). Саме точне відтворення концептуальних метафор у перекладі є запорукою точності і якості художнього перекладу.

Ключові слова: концепт, концептуальний аналіз, концептуальний переклад, засоби вербалізації, концептуальна метафора, якість перекладу, прийоми перекладу.

Перекладознавство переживає своєрідний ренесанс у ХХІ столітті. Це пов'язано з рядом причин. По-перше, у теорії і практиці перекладу все більше застосовуються принципи лінгвістичного аналізу, зокрема дослідження когезії, інтертекстуальності. По-друге, розвиток науки і техніки має наслідком застосування аудіовізуального перекладу. По-третє, як у відомому афоризмі “Нове - це добре забуте старе”, перекладознавці звертаються до основних положень теорії перекладу Романа Якобсона, зокрема до більш детального вивчення внутрішньомовного перекладу (intralingual translation) та інтерсеміотичного перекладу [9, с. 233]. Проте принципи та методи інтерсеміотичного перекладу лише формулюються, про що свідчить робота відомого естонського вченого Петера Торопа. Водночас перекладознавці намагаються визначити критерії якості перекладу. Зокрема, на міжнародній конференції з перекладу TIFO 2017, яка відбулась у м. Оломоуц (Чеська республіка) і в якій я брав участь, кілька доповідей було присвячено формулюванню критеріїв і оцінки якості усного перекладу.

Переклад художніх текстів, звісно, вимагає як розуміння індивідуального стилю автора, так і врахування особливостей цільової мови. Тому критерії якості і точності художнього перекладу потребують об'єктивного обґрунтування. Одним з таких важливих критеріїв може бути концептуальний аналіз у перекладі. Метою концептуального аналізу є виявлення змісту концепту, побудова моделі концептуальної структури, визначення специфічності її вербалізації у мові [10, с. 254]. За висновком А. П. Гаврилюк, “головними напрямами досліджень концептів у перекладознавстві є опис способів їх вербалізації у певному дискурсі та виявлення особливостей їх структурування з метою переварбалізації цих концептів цільовою мовою” [1, с. 19]. У вітчизняному перекладознавстві питання концептуального перекладу розглядались у роботах А. М. Науменка [6], Я. В. Кривонос [3], Т. П. Андрієнко [8]. В. Кривонос визначила прийоми відтворення концептуальних метафор у перекладі художнього тексту. Разом з тим, на наш погляд, у наведених роботах не сформульовано етапи роботи у процесі концептуального аналізу перекладу. У більшості своїй прийоми передачі вербалізованих засобів концептів співпадають з основними прийомами перекладу у роботах П. Ньюмарка, Т. А. Казакової.

Тому актуальність нашої роботи полягає у значному інтересі лінгвістів до дослідження концептів у художніх текстах, а також у необхідності сформулювати принципи концептуального перекладу художніх творів. Метою дослідження є визначення етапів та методологічних прийомів концептуального аналізу текстів оригіналу та перекладу.

Одна з найбільш послідовних систем концептуального аналізу запропонована

В. А. Масловою [5]. Вчена виділяє наступні етапи: 1) визначення референційної ситуації, до якої належить концепт; 2) вивчення лексикографічних визначень; 3) вивчення етимології лексичної одиниці; 4) аналіз концепту в різних контекстах (літературному, філософському, фольклорному і т. і.); 5) вивчення асоціацій лексичної одиниці, що позначає концепт [5, с. 45-46]. Проте, на наш погляд, етимологія ядерної лексичної одиниці не є настільки важливою, оскільки лексичні одиниці, що вербалізують концепт, сприймаються читачем (слухачем) переважно в синхронічній, а не діахронічній площині.

Як можна побачити, етапи концептуального аналізу, визначені В. А. Масловою, релевантні для філологічного аналізу тексту. Концептуальний аналіз у перекладі має аналогічні і разом з тим дещо інші завдання. Як слушно зазначає М. П. Лук'янченко, на основі концептуального аналізу тексту вибудовується концептуальний підхід до перекладу, який полягає у визначенні текстових концептів і осягненні головного концепту твору як головної передумови перекладу [4, с. 4]. При такому підході зберігається авторський концепт твору.

Ми пропонуємо методологію концептуального перекладу, яка має певні риси подібності до підходу М. П. Лук'янченко. Концептуальний переклад слід поділити на декілька етапів. Перший етап включає визначення основного концепту (концептів) тексту. Безумовно, жанр тексту впливає на принципи концептуального аналізу на першому етапі. Наприклад, відомий вірш Н. Уеста “Autumn” являє собою відображення одного концепту NATURE (Природа):

Autumn
Autumn comes

And trees are shedding their leaves,

And Mother Nature blushes Before disrobing.

У той же час відома казка Оскара Вайлда “The Star-Child”, яка буде аналізуватись далі, включає декілька концептів. Цей твір починається із зображення природи взимку, і тому перший концепт казки також NATURE. Проте далі Вайлд звертається до моральних проблем, і одним з основних концептів твору стає BEAUTY (Краса).

Більші за обсягом прозові твори, перш за все романи, можуть включати декілька концептів.

Другий етап концептуального перекладу може бути дещо відмінним від тих етапів, що запропоновані В. А. Масловою та М. П. Лук'янченко. Концепт у художньому тексті, навіть у невеликому за обсягом, охоплює кілька аспектів. Наприклад, початок казки “The Star-Child” містить вербалізовані засоби концепту NATURE і, водночас, мовні засоби вербалізації концепту (або мікроконцепту) WINTER (зима):

Once upon a time two poor Woodcutters were making their way home through a great pine- forest. It was winter, and a night of bitter cold. [...] The frost kept snapping the little twigs on either side of them, as they passed. And when they came to the Mountain-Torrent she was hanging motionless in air, for the Ice-King kissed her.

Але у подальшій частині експозиції твору письменник подає реакцію тварин на зимовий холод. Розгорнута метафора охоплює кілька абзаців і являє собою вербалізацію концепту ANIMALS (Тварини):

So cold it was that even the animals and the birds did not know what to make of it. “Ugh! ” snarled the Wolf [...], “this is perfectly monstrous weather”.

Тобто наведений фрагмент презентує метафоризацію живої і неживої природи. На наш погляд, мініконцепти можна представити як концептуальні метафори природи. Відповідно, другий етап концептуального перекладу полягає у визначенні основних концептуальних метафор художнього тексту як складових загального концепту (концептів) та у виявленні лексичних і стилістичних засобів вербалізації концептуальних метафор (надалі КМ). Цей етап дуже важливий, оскільки він передує безпосередньому перекладу і вимагає ретельного стилістичного аналізу тексту оригіналу.

Наведений вірш Н. Уеста “Autumn” містить КМ NATURE IS A WOMAN, що реалізується за допомогою розгорнутої метафори Mother Nature ^ blushes ^ disrobing. Метафора є конвенційною (conventional), проте розгортання образу за допомогою двох дієслівних метафор надає метафорі оригінальності. Відповідно, КМ у цьому творі може бути охарактеризована як ПРИРОДА - ЦЕ СОРОМ'ЯЗЛИВА ЖІНКА. Словосполучення autumn comes є стертою метафорою, компонентом конвенційної КМ ЧАС - ЦЕ РУХОМИИ ОБ'ЄКТ (TIME IS A MOVING OBJECT). Інший рядок цього вірша trees are shedding their leaves не визначається образністю. Проте уважний читач і перекладач повинен відзначити сполучуваність дієслова shed з іншим іменником tears. Певна багатозначність дієслова shed надає словосполученню shed leaves імпліцитного антропоморфного значення. Таким чином, це дієслово за семантикою наближається до дієслова disrobe (роздягатись).

Другий етап це передперекладацький аналіз тексту. Третій етап - це традиційний переклад тексту. Спочатку це дослівний переклад, а потім цей етап включає відтворення рими поетичного тексту, або ритму, синтаксису прозового тексту. Для збереження рими перекладач застосовує такі прийоми, як лексична заміна або заміна тропа. Наприклад, у відомому перекладі поезії Р. Бернса видатний український перекладач Микола Лукаш застосував заміну порівняння метафорою: концептуальний аналіз переклад текст

O my Luve's like a red, red rose That's newly sprung in June [...]

Моя любов - рожевий квіт В весінньому саду [.]

М. Лукаш зберіг метафоричну образність, застосувавши як заміну тропа, так і компресію, скоротивши розгорнуту метафору. Завдяки цьому перекладач відтворив також авторський поетичний розмір - ямб.

У прозовому перекладі на третьому етапі заміна образу вкрай небажана, а заміна тропа можлива у випадку відсутності подібного за структурою тропа у цільовій мові. Порівняння-епітет у романі Д. Джойса “A Portrait of the Artist as a Young Man” a hawk-like man перекладено як людина, схожа на яструба; а інше порівняння - епітет в оповіданні “Zoo” сучасного американського письменника Е. Хоука horse-like spiders ми переклали метафоричним неологізмом конепавуки.

Наведені перекладацькі прийоми, які у західній науковій літературі називають shifts (зсуви), не змінюють сенс концептуальних метафор, а лише враховують особливості української мови. По суті, ми розглядаємо редагування перекладів з урахуванням жанру художнього твору та індивідуального стилю автора як завершення третього етапу концептуального перекладу.

Четвертий етап концептуального перекладу полягає у зіставленні КМ текстів оригіналу і перекладу. На цьому етапі необхідно визначити, наскільки співпадають лексичні і стилістичні засоби вербалізації КМ в обох текстах і які саме перекладацькі прийоми (трансформації) є доцільними. Саме ці перекладацькі операції дозволяють виявити якість і точність художнього перекладу та наявність помилок.

Для прикладу порівняємо два переклади речення з вищенаведеного фрагменту літературної казки О. Вайлда: And when they came to the Mountain-Torrent she was hanging motionless in the air, for the Ice-King kissed her.

1. А коли шли в гору понад потічок, бачили як його цілував ледяний цар, а у воздусі

висів мороз.

2. А коли дроворуби підійшли до гірської річки, то побачили, що вона застигла, скута

поцілунком Крижаного царя.

Один з перекладів виконано відомою перекладачкою Д. Радієнко, інший - аматором. Зрозуміло, нескладно виявити, кому належить перший варіант. Крім русизмів, у першому варіанті є концептуальна помилка. Як і в багатьох казках, у творі Вайлда природа олюднюється, КМ NATURE IS A HUMAN BEING реалізується за допомогою антропоморфної метафори the Ice-King kissed her. Проте в оригіналі гірський потік (mountain- torrent) жіночого роду, тоді як у непрофесійного перекладача це він, іменник чоловічого роду. Логічно, що Дар'я Радієнко використала лексичну заміну (torrent - річка), відтворивши концептуальну метафору TORRENT IS A WOMAN, яка є компонентом більш загальної конвенційної метафори NATURE IS A WOMAN. Ця метафора реалізується і у наведеному вірші Н. Уеста.

Під час практичних занять з інтерпретації і перекладу художніх текстів мої студенти виконували концептуальний аналіз поезії “Autumn” і виявляли способи передачі концептуальної метафори у перекладі. Лінгвістична антропоморфна метафора Mother Nature перекладається дослівно - Матінка Природа. Метафоричні дієслова blush і disrobe як компоненти розгорнутої метафори важливі у концептуальному перекладі. Дієслово blush перекладається “червоніти; зашарітись; вкритись рум'янцем”. На наш погляд, третій варіант є більш релевантним, оскільки несе в собі сему кольору - кольору і природи, кольору листя. Дієслово disrobe відноситься до літературної лексики, тому прозаїчний переклад “роздягатись” буде недоречним. Ми обрали літературний, поетичний варіант: “залишитись без шат”, де слово “шати” функціонує як поетичний синонім слова “одяг”. Кінцевий варіант концептуального перекладу виглядає так:

Осінь

Прийшла осінь,

І дерева скидають своє пожовкле листя.

І Матінка-Природа вкривається рум'янцем,

Перед тим, як залишитись без своїх шат.

(переклад К. Андрощук і наш) [2, с. 138-139]

Ураховуючи семантичну валентність дієслова shed (are shedding their leaves), у другому рядку можна було б додати слово “плачучи”. Але тоді рядок вийшов би занадто довгим. Концептуальний переклад вірша Н. Уеста полегшується тим, що цей твір неримований.

Концептуальна метафора в оригіналі і перекладі не завжди реалізується за допомогою лінгвістичних метафор або інших тропів. Концептуальна ідея може бути вербалізована неметафоричними лексичними засобами, як у геніальному вірші Вістана Г'ю Одена “In Memory of William Butler Yeats”. Наведемо кілька рядків з першої строфи:

He disappeared in the dead of winter:

The brooks were almost frozen, the airports deserted,

And snow disfigured the public statues [...];

The day of his death was a dark cold day.

У першій частині вірша Одена вербалізується концепт СМЕРТЬ ПОЕТА, а базова для твору концептуальна метафора реалізується за допомогою лексики з семантичного поля “зима”: winter; frozen; snow; cold day та інших. По суті, КМ може бути сформульовано як СМЕРТЬ - ЦЕ ЗИМА (DEATH IS WINTER). Поет накопичує лексику з негативним оціночним значенням, а лексеми dead, dying, death вербалізують основний концепт. Важлива роль в оригіналі належить алітерації, оскільки цей стилістичний засіб семантично зв'язує слова з негативним значенням.

У перекладі видатного сучасного перекладача Максима Стріхи засоби вербалізації КМ майстерно відтворено за допомогою двох прийомів. По-перше, це точна передача лексичних одиниць з використанням звукового повтора:

День його смерті був темним, холодним днем.

По-друге, підбір лексичних одиниць з негативним префіксом без-: Він відійшов у безгоміння зимове; летовища майже обезлюдніли; пам'ятники [...] стали безформними брилами [7]. Такі перекладацькі прийоми допомагають створити надмірність лексичних одиниць, підсилити прагматичний, трагедійний ефект смерті великого поета.

На наш погляд, розгляд концептуального перекладу як такого роду перекладацької діяльності, що включає аналіз і відтворення у перекладі концептуальних метафор є продуктивним і ефективним. Наведені чотири етапи перекладу дозволяють врахувати всі лексичні, стилістичні, ідейні особливості художнього тексту і визначити якість і точність перекладу. Ми не характеризуємо у нашій роботі прийоми перекладу лінгвістичних (мовних) метафор та лексичних засобів, оскільки вони вже були описані у науковій літературі.

Перспективи подальших досліджень полягають у концептуальному аналізі перегляду газетних статей і публіцистичних текстів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гаврилюк А. П. Роль концепту у перекладознавстві / А. П. Гаврилюк // Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Серія: Філологічна. - 2012. - Вип. 25. -

С. 19-21.

2. Ємець О. В. Концептуальний аналіз у перекладі художніх і газетних текстів / О. В. Ємець // Актуальні проблеми філології та освітній соціокультурний процес: матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Тернопіль: ТНПУ, 2017. - С. 137-140.

3. Кривонос Я. В. Відтворення авторського метафоричного концептопростору в українських перекладах “Пісні про Гайвату” / Я. В. Кривонос // Вісник СумДу, № 11. - Т. 2. - 2006. - С. 145-150.

4. Лук'янченко М. П. Французька екзистенціальна проза в українських перекладах / М. П. Лук'янченко. - Автореферат дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16 / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - Київ, 2006. - 20 с.

5. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика: учебное пособие / В. А. Маслова. - Минск: ТетраСистемс, 2004.

6. Науменко А. М. Концептуальний переклад як поняття і як термін / А. М. Науменко // Наукові записки. Серія “Філологічні науки”. - Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2014. - Кн. 3. - С. 123-131.

7. Стріха М. В. Улюблені англійські вірші і навколо них / М. В. Стріха. - К.: Факт, 2003. 456 с.

8. Andrienko T. P. Cognitive Patterns in Translation of Tropes / T. P. Andrienko // Стиль і переклад. Зб. наук. праць. - К.: ВПЦ “Київський ун-т”. - 2017. - Вип. 12. - С. 188-196.

9. Jakobson R. Linguistic Aspects of Translation / Roman Jakobson // On Translation. Ed. by P. A. Brower. - Cambridge: Harvard University Press, 1952. - P. 232-239.

10. Sukhorolska S. M. Methods of Linguistic Analysis / S. M. Sukhorolska, O. I. Fedorenko. - Lviv: “Intellekt-Zakhid”, 2009. - 348 c.

Размещено на Allbest.ru