Афіксація іменників у молодіжному сленгу

Світлана Мартос

м. Херсон

С. Мартос. Аффиксация имен существительных в молодежном сленге

В статье проанализирован один из способов словообразования молодежного сленга -- морфологический, в частности аффиксация существительных-сленгизмов в субъязыке молодежи. Актуальность исследования обусловлена отсутствием фундаментальных трудов, посвященных явлениям и процессам словообразования жаргонно-сленговых шаров, автор отмечает, что субстандартное словообразование имеет целый спектр своих особенностей, не свойственных другим составляющим национального языка, и проявляет активность словообразовательных процессов.

Утверждено, что единственным средством аффиксации в зафиксированных сленговых существительных является суффикс, а образующими основами выступают как литературные, так и жаргонные. Особенностью аффиксации в образовании ненормативной, некодифицированной, субстандартной лексики назван разнообразный репертуар словообразовательных средств, среди них выделены такие, которые непроизводительные или вообще нефункциональные в литературном языке, как принадлежность словообразования разговорного языка, арготических систем и т.п., а также общие для литературного языка и молодежного сленга аффиксы.

Отмечена в субъязыке молодежи Херсона частотность моделей с ласковыми и уменьшительно-ласкательными суффиксами, что является общей тенденцией украинской жаргонизированной речи. Обращено внимание на различные неожиданные узуальная элементы, которые выполняют словообразовательную функцию в жаргонно-сленговых системах, в частности форманты - ган, -бан, -фан, которые являются фонетико-символическими модификациями суффикса - ан, их автор считает искусственными, специфическими для молодежного сленга.

В статье охарактеризована имитация звучания иностранных слов средствами суффиксация, что является источником неологизации молодежного сленга, такие молодежные сленгизмы выполняют метаязыковую функцию, воспроизводя структуру иностранных языков, с которой «экспортируется» словообразовательный тип, засвидетельствовано, что, по материалам херсонского молодежного сленга, наибольшее количество таких сленгизмив имитирует итальянский язык, а также приведены примеры имитации испанского, французского, немецкого и других языков.

Ключевые слова: молодежный сленг, способ словообразования, аффиксация, существительные-сленгизмы.

Словотворення молодіжного сленгу рухливе, у його системі закладені великі потенції, реалізація яких практично необмежена. У молодіжному сленгу словотвірні процеси протікають так само, як і в літературній мові, оскільки мовець об'єктивно спирається на базову мовну систему, включаючи загальновживану літературну лексику, і водночас колективний мовний розум постійно й неуклінно прагне до оновлення, до творчості, піддаючи «очудненню» різноманітні поняття й номінації на їх позначення.

Специфіка кожного соціолекту виявлена насамперед на рівні лексики, фразеології та словотвору. Аналіз наявних досліджень виявляє парадоксальну картину: ґрунтовних праць, присвячених процесам і явищам словотвору жаргонно-сленгових страт, його системності, немає. Звичайно, жаргонно-сленговий словотвір має цілий спектр своїх особливостей, не властивих іншим складникам національної мови, і виявляє активність словотвірних процесів. Недослідженість словотвірних особливостей молодіжного соціолекту зумовлює актуальність нашої студії. Матеріал дослідження зібраний у місті Херсоні, більшість наведених у статті прикладів не зафіксована жаргонними словниками.

Мета нашої статті - схарактеризувати творення молодіжних сленгізмів-іменників способом афіксації.

За морфологічним складом у молодіжному сленгу домінують іменники, іншим частинам мови відведене досить скромне місце, що властиво не лише українському молодіжному сленгу. У зафіксованих сленгових іменниках єдиним засобом афіксації є суфікс, твірними постають основи як літературні, так і жаргонні. Особливість афіксації при утворенні субстандартної лексики полягає у використанні розмаїтого репертуару словотворчих засобів. Серед них виділені такі, які непродуктивні або взагалі нефункціональні в літературній мові, як належність словотвору розмовної, просторозмовної мови, арго тощо. Існують і особливі, штучні суфікси, які насамперед привертають до себе увагу дослідників, а спільні для літературної мови і молодіжного сленгу афікси лишаються поза увагою. Проте, матеріал херсонського молодіжного сленгу свідчить, що часто останні виявляють не меншу продуктивність. Подібне спостерігають і в інших мовах, зокрема в болгарській: «Безпідставно вважають, що сленг надає перевагу непродуктивним суфіксам. По суті, молодіжний сленг орієнтований і на суфікси, слабо розповсюджені або зовсім не вживані в літературній мові. Це, однак, не означає, що саме вони є найуживанішими словотворчими формантами» [4, с. 77].

Нормативний суфікс -іст (-ист) додається до основи жаргонізму і творить іменники на позначення осіб чоловічої статі за характером діяльності, за внутрішніми й зовнішніми ознаками тощо, напр.: баяніст 'наркоман' - баян 'медичний шприц'; конопліст 'наркоман' - конопля 'марихуана'; лапшист 'брехлива людина' - лапшити 'брехати'; шлеміст 'брехлива людина' - вдягати шлем 'брехати'.

У найменуванні осіб чоловічої статі за родом діяльності бере участь просторозмовний варіант нормативного -ник суфікс -щик, який додається до жаргонних основ, напр.: лоховозщик 'водій громадського транспорту' - лоховоз 'автобус'; членовозщик 'водій громадського транспорту' - членовоз 'урядова автомашина'; ширщик 'наркоман' - ширка 'наркотик для внутрішнього вживання'; екваторщик 'студент 3 курсу' - екватор 'час після зимової сесії на третьому курсі'. Ці найменування стоять поруч з кримінальними жаргонізмами - назвами різних злочинних «спеціальностей»: носії арго або жаргону, створюючи «професію», потім дають їй власну назву, яка не має відповідника у кодифікованій літературній мові (кишеньковий злодій, щипач тощо).

У літературній мові іменники із суфіксом -ун означають актуальні для сьогодення професії та заняття, пов'язані переважно із спортом, хоч словотвірний тип утратив продуктивність [5, с. 19]. Непродуктивний у літературній мові суфікс -ун виявляє активність у творенні субстандартних одиниць від жаргонних основ, напр.: ширун 'наркоман' - ширятися 'уводити собі наркотики внутрішньовенно'; шарун 'людина легкої вдачі' - шара 'шанс, можливість'; шуршунчик (+ -ик) 'активна людина' - шуршати 'старанно працювати, метушитися, бути активним'.

Похідні з суфіксом -ар у літературній мові називають осіб за професією та видом діяльності. Кримінальна субмова формально успадковує загальномовну традицію словотвору: у кримінальному жаргоні імена на -ар об'єднують переважно злочинні «професіоналізми» (клюкар, зонтар, очкар). У молодіжному сленгу утворення на -ар не називають осіб за родом діяльності, а мають емоційно-оцінну жаргонну орієнтацію, бо слугують не стільки для номінації, скільки для оцінки особи. Вони поєднують у собі номінацію особи та її негативну оцінку, напр.: дубар 'дурний' (від літературного дуб); тупар 'дурний' (від жаргонного тупий).

Іменники жіночого роду з розмовним суфіксом -ш(а) утворені від літературних основ: кураторша 'куратор'; психологша 'викладач психології'; контроша 'контрольна робота'; кенгуруша 'прямокутна сумка з великою кришкою'; кенгурушка (+-к) 'светр з капюшоном'.

У творенні фемінативів беруть участь літературні суфікси -к(а), -их(а), -ин, -иц: училка, учиха 'учителька'; бурсачка 'учениця ПТУ'; пацанка 'дівчинка'; психічка 'викладач психології'; істориня 'викладач історії'; учителиця 'учителька' (зближення з жаргонним телиця 'жінка'); сулемешниця 'викладач української мови' (від прочитання абревіатури СУЛМ сулеме). Подібні сленгізми утворені й уживані здебільшого у шкільному й студентському жаргонах.

Частотні в молодіжному сленгу й просторозмовній мові Херсона одиниці з суфіксами -к, -лк-. Переважна кількість таких сленгізмів утворена від літературних дієслівних основ, формуючи лексико-семантичну групу 'частини тіла' за виконуваною ними функцією, напр.: дригалки 'ноги' - дригати; дибалки 'ноги' - дибати; кліпалки 'очі' - кліпати; лупалки, вилупки, лупіки, лупки 'очі' - лупати, вилупити. Рідше похідними бувають літературні недієслівні основи, напр.: корявки 'руки' - прикметник корявий; паганки 'руки' - іменники пагіння, пагінчик, пагін.

В іменниках-назвах частин тіла (рот і ніс) виділяємо суфікси -льник, -лк(а), які творять сленгізми зі значенням виконавця дії. Твірними постають як літературні основи (їдальник, ротельник, чмокалка 'рот'; смаркальник, сопальник, нюхалка, чіхалка 'ніс'), так і жаргонні (шамальник, хавалка 'рот'). Наведені приклади демонструють, що основою номінації часто служить функція частини тіла, яку носії сленгу вважають основною.

Основним виразником словотвірного значення одиничності в кодифікованій літературній мові є суфікс -ин. Словотвірна категорія одиничності іменників властива передусім назвам неістот. Специфіка сингулятивів на -ин(а) полягає в тому, що вони називають предмет або особу не взагалі, а як такі, що виділені з-поміж подібних предметів чи осіб [5, с. 141]. Аналогічну функцію виконує формант -ин у молодіжному сленгу, напр.: мальборина 'сигарета «Мальборо»'; п'ятачина 'оцінка «5»'; молочина 'порція наркотику'. морфологічний жаргонний сленговий молодіжний

Стилістично маркований суфікс -л(о) (-ил(о), -йл(о)) виявляє високу продуктивність у молодіжному сленгу Херсона, засвідчуючи загальну тенденцію українських жаргонізованих стилів комунікації до вживання подібних назв [7, с.117]. За допомогою цього форманта від дієслівних основ (і літературних, і жаргонних) утворені назви осіб за якоюсь визначальною для них (звичайно негативною) дією або станом, напр.: вишибайло 'охоронець'; недоганяйло 'людина з повільною реакцією'; заливайло 'брехлива людина'; молотило, патякало 'базіка'; терпило 'терпляча людина'; недоросло 'школяр'; зубрило 'учень/студент, який старанно вчиться'; двигало 'наркоман'. Ця продуктивна й популярна в молодіжному сленгу модель суфіксального творення особових імен виконує стійку емоційно-оцінну функцію. Лише окремі слова цього словотвірного типу виконують також і номінативну функцію, пор.: вишибайло 'охоронець', який вишибає (виганяє) небажаних відвідувачів. Усі останні утворення виключно оцінні, характеризують особу за здійсненою нею негативною діяльністю.

Семантичної трансформації зазнали одиниці лексичного складу української мови на - л(о), які називають частини тіла людини. Переважають тут номени на позначення рота й носа (за виконуваною ними функцією), напр.: гавкало, нявало, зівало, чавкало, пілікало 'рот'; фиркало, шмаркало 'ніс'. За цією ж моделлю утворений сленгізм гримасло 'обличчя' і лексема шкільного і студентського жаргону п'ятило 'оцінка «5»'.

У розмовній літературній мові суфікс -ня творить іменники зі значенням місця (приміщення) та збірні іменники -- назви людей або тварин. Різко виявлена негативна оцінка збірного значення зумовила закріплення цього словотворчого форманта за ненормативною сферою. Указівка за велику кількість часто використовується не тільки й не стільки для вираження кількості осіб або предметів, скільки для демонстрації зневажливого або презирливого ставлення до об'єкта, напр.: волосня 'волосся'; чухня 'негативна ситуація'; барижня 'кафе'. Популярність і продуктивність моделі в розмовному мовленні призвели до звичайної для таких утворень нечіткості дериваційних ланцюжків, нерозмежуванні в похідних словах осіб або предметів відповідно до віддієслівних і відіменних твірних, пор.: лоскотарня 'вечірка'; книжня 'бібліотека'; шухерня 'негативна ситуація'.

Як експресивне посилення негативної оцінки збірності об'єктів (осіб, предметів, обставин) -- від зневажливої до презирливої -- сприймається використання зниженого розмовного модифікаційного форманта -ень, напр.: головень 'голова'; мордень 'обличчя'.

Додаткове значення негативної оцінки вносить суфікс -(еш)ник: лобешник, головешник -- експресивні синоніми літературних лоб, голова.

Характерні для субстандарту суфікси зі значенням збільшеності (аугментативності), яке невіддільне від негативно-оцінного значення: -ищ, -ур (-юр), -ар (-яр), -аг (-яг). Нюанси негативної оцінки можуть бути надзвичайно різноманітними -- осуд, зневага, огида тощо, причому вони нерідко переплітаються або накладаються. Твірними постають жаргонні лексичні основи, напр.: пацанюра 'хлопець' - пацан; додяра 'погана, неприємна людина' - додік; ханяга 'алкоголік' - ханига; рвачуга 'відмінник' - рвач. Зафіксований сленгізм алколітрище 'алкоголік' утворений складанням основ + суфікс -ищ, який додає різко виражену пейоративну, стилістично знижену конотацію. Для подібних утворень характерне послідовне зниження й регулярна негативна оцінність -- зневажлива або презирлива. Негативно оцінне нарощування смислу в сленгових утвореннях розвинене на тлі базової розмовної семантики збільшеності.

У херсонському молодіжному сленгу частотністю відзначені моделі з пестливими та зменшено-пестливими суфіксами, що є загальною тенденцією українського жаргонізованого мовлення: «У спонтанній розмовній комунікації до жаргонної основи часто додаються демінутивні суфікси, що вносять у різнотипні сфери спілкування ореол м'якого національного гумору або іронії» [7, с. 118], напр.: -ик: чмирик 'погана, неприємна людина'; сябрик 'білорус'; цуцики 'гроші'; потухлик 'людина, яка втратила свідомість'; атестик 'атестат'; зачик 'залік'; -ець: шпанець 'підліток'; бабулець 'гроші (загальне значення)'; шнобелець 'ніс'; -ул': хіпуля 'заможна, гарно вдягнена людина'; -ок: типок 'чоловік'; дашок, котелок 'голова'.

Демінутивні суфікси додають і до літературних основ, напр.: -ець: попець 'сідниці'; ротець 'рот'; ніздрець 'ніс'; дистрофець 'слабка людина'; -ик: задохлик 'слабка людина'; дюймик 'низька людина'; дирчик 'мопед'; барчик 'кафе'; -ул': підкрадулі 'жіночі черевики на високій платформі'; загрібульки 'руки' (+-к); -ун': тавруня 'автомобіль «Таврія»'.

Носії соціальних діалектів надають перевагу окремим словотворчим формантам, більшість яких спеціально призначена для вираження стилістичного зниження, згрубілості з конотаціями зневаги, напр.: -ух(а), -он, -ак (-як) тощо.

Особливою активністю позначена словотвірна модель на -ух(а). Більшість похідних мотивована субстантивними твірними, напр.: сеструха 'сестра' - сестра; центруха 'музичний центр' - центр; шелестуха 'гроші' - шелест. Інший різновид твірних -- універбати, утворені від атрибутивного компонента іменних словосполучень, напр.: курсуха 'курсова робота'; практух 'практична робота'. Деякі слова на -ух(а) утворені від дієслів, напр.: розвалюха 'старий транспорт'; движуха 'місце зустрічі, вечірка'; зашибуха 'позитивна ситуація'. Усе розмаїття мотивації, дифузність і варіативність похідних на -ух(а) інтегроване спільним прагматичним змістом таких слів: крім мовної економії похідного, що вже саме по собі привабливе для побутового масового мовлення, особливо молодіжного, такі одиниці мають згрубіле фамільярно-зневажливе забарвлення і стилістичне зниження номінації [8, с. 139]. Знаковий зміст форманта -ух для молодіжного сленгу суттєвіший, ніж чітка словотвірна мотивація моделі.

Суфікс -ак (-як) у жаргонній деривації служить для творення іменників зі значенням особи за атрибутивною ознакою й іменників з конкретним предметним або субстанційним значенням. У молодіжному сленгу побутують лексеми дохляк і хиляк зі значенням 'слабка людина', у яких власне формант -ак (-як) надає похідним лише загального відтінку зниженості, характерного й для літературних утворень цієї моделі. Словотвірний тип іменників з предметним суфіксальним формантом -ак (-як) продуктивний і дифузний за мотивацією та семантикою. Предметні субстантиви утворені не лише від атрибутивних словосполучень, а й від окремих слів, здебільшого іменників, напр.: дубляк 'куртка/пальто з дубленої шкіри'; трусняки 'труси'; пітняки 'шкарпетки'; шарпак 'магнітофон фірми «Шарп»'; движняк 'вечірка'; кубляк 'кафе'; триндяк 'оцінка «3»'.

Словотвірну функцію в жаргонно-сленгових системах часто виконують різні несподівані узуальні елементи. В. Хімик вважає, що форманти -ган, -бан, -фан є фонетико-символічними модифікаціями суфікса -ан, який утворює в кримінальному жаргоні іменники 'найменування осіб за субстантивною ознакою' [8, с. 137]. У молодіжному сленгу ці суфікси значно розширюють свою функцію, утворюючи різноманітні за значенням деривати, напр., серед учнів херсонських шкіл побутують лексеми контробан 'контрольна робота'; п'ятифан 'оцінка «5»'; у загальномолодіжному жаргоні м. Херсона вживана лексема гульбан 'вечірка'. Форманти -ган, -бан, -фан слід вважати штучними, специфічними для молодіжного сленгу. Нами зафіксовані окремі лексеми, у яких теж наявні узуальні суфікси: азербут 'азербайджанець'; алкобас 'алкоголік'; мафонтольчик 'магнітофон'.

Джерелом неологізації молодіжного сленгу є не лише запозичення з інших мов, а й імітація звучання іншомовних слів засобами суфіксації. Такі сленгізми виконують метамовну функцію, відтворюючи структуру іноземних мов, з якої «експортується» словотвірний тип [6, с. 221]. Матеріали херсонського молодіжного сленгу свідчать, що найбільша кількість сленгізмів імітує італійську мову, напр.: сестрічі 'сестра'; кабельберто 'дурна людина'; марчелло 'німецька грошова одиниця (марка)' (марка + популярний суфікс зниженості -ило - марчило - марчелло (популярне італійське ім'я)); красавелло 'позитивна оцінка'; баргелло 'кафе'; брюшелло, пузелло 'живіт'. Імітація іспанської мови забезпечена суфіксами -ос (обалдос 'позитивна ситуація', вигук 'вираження приємного подиву, захоплення') і -льдо (ригальдо 'алкоголік'). Наведемо приклади імітації з інших мов: французька -- маманте 'мати'; самженель 'самогон'; мордель 'обличчя'; триндель 'оцінка «3»'; німецька -- черепахунд 'людина з повільною реакцією'; штопс 'особлива тканина, ніби з латок'; латинська -- фантастикус 'позитивна ситуація'.

Отже, афіксація є продуктивним способом творення жаргонно-сленгових іменників. Засобом афіксації є суфікс, твірними постають основи як літературних слів, так і жаргонних. Особливість афіксації при утворенні субстандартної лексики полягає у використанні більш широкого арсеналу словотворчих засобів; суфікси, приєднані у молодіжному сленгу до твірних основ, відрізняються великою розмаїтістю: нормативні літературні, просторозмовні, стилістично марковані, демінутивні, узуальні. Джерелом неологізації молодіжного сленгу є не лише запозичення з інших мов, а й імітація звучання іншомовних слів засобами суфіксації.

Література

1. Березовенко А.В. Некоторые способы образования неологизмов в молодежном сленге современного болгарского языка / А.В. Березовенко // Вісн. Київ. ун-ту: Літературознавство. Мовознавство. - К.: Вища шк., 1989. - Вип. 31. - С. 56-60.

2. Врублевська Г.Й. Лінгвокреативні процеси формування молодіжного жаргону / Г.Й. Врублевська // Вісн. Житомир. держ. пед. ун-ту. - 2004. - №14. - С. 186-187.

3. Дейнега В.Г. Способи словотвору молодіжного сленгу / В.Г. Дейнега // Вісн. Київ. нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. - К., 2002. - Вип. 2. - С. 3-5.

4. Карастойчева Ц. Българският младежки говор / Ц. Карастойчева. - София: Наука и изкуство, 1988. - 219 с.

5. Олексенко В.П. Словотвірні категорії суфіксальних іменників: Монографія / В.П. Олексенко. Херсон: Айлант, 2001. - 240 с.

6. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови / Л. Ставицька. К.: Критика, 2005. - 464 с.

7. Ставицька Л. Національно-мовна специфіка сучасного українського сленгу / Л. Ставицька // Південний архів: Філологічні науки. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2002. - Вип. 14. - С. 115-121.

8. Химик В.В. Поэтика низкого, или Просторечие как культурный феномен / В.В. Химик. - СПб.: Филолог. ф-т СПбГУ, 2000. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru