Порушення літературних норм у мові прямого ефіру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порушення літературних норм у мові прямого ефіру

Ірина Заліпська

Статтю присвячено дослідженню мови прямого радіо- і телеефіру. Схарактеризовано прямий ефір як сегмент сучасного медіапростору. Проаналізовано найчастотніші порушення норм сучасної української літературної мови.

Ключові слова: мова прямого ефіру, орфоепічні норми, акцентуаційні норми, лексичні норми, граматичні норми, стилістичні норми.

The article is devoted to the investigations of the language in a live radio and television broadcast. Live broadcast has been characterized as a segment of modern media space. The most frequent violation of the modern Ukrainian literary language's norms is analyzed.

Keywords: language of live broadcast, orthoepic norms, accentuative norms, lexical norms, grammatical norms, stylistic norms.

Мас-медіа - це феномен, що є генератором інформації, матеріальне вираження якої проходить через мову. Саме тому засоби масової інформації (ЗМІ) виконують функцію каналу, який може породжувати нову чи заперечувати стару систему функціонування мови, а отже, диктувати межі культури українського слова. прямий ефір радіо мова

Прямий ефір як сегмент сучасного медіапростору є новим функціонально-стильовим різновидом усної форми літературної мови. В Україні він проходив своє становлення у 90-ті рр. ХХ ст. в умовах розбудови державності. Специфіка спілкування в ефірі є сьогодні важливою науковою проблемою не лише в галузі мовознавства, але й у сфері соціальних комунікацій. Адже журналіст як зразковий носій рідної мови повинен максимально дбати про її правильність, чистоту і багатство, намагатися контролювати мову інших учасників комунікації.

Для мови прямого ефіру передусім характерні універсальні риси усного різновиду літературної мови, що давно перебуває у центрі лінгвістичних студій. У науковій літературі визначено такі особливості усної комунікації: спонтанність, непідготовленість, довільність, невимушеність. Так,

Д. Х. Баранник зауважував, що «усна мова характеризується більшою довільністю у додержанні мовної норми, певними особливостями в структурно-граматичній організації (коротші речення, висока частота неповних побудов, інверсії, зумовлені спонтанним характером мовлення)» [Баранник 2000: 691]. В одному з останніх видань «Основи теорії мовної комунікації»

О. О. Селіванова вказує на такі ознаки усної комунікації, як синхронність, обмежену доступність, прокурсивність, неструктурованість, однофазність творення [Селіванова 2011: 34]. Водночас прямий ефір - це усна публічна мова, «різновид літературної мови, що використовується як форма спілкування мовця з колективним слухачем і характеризується спеціальними засобами впливу на аудиторію» [Єрмоленко 2000: 691]. Таким чином, прямий ефір - це така частина радіо- і телепродукції, яка транслюється симультанно, тобто сигнал передається з радіо- чи телестудії одразу на приймач або екран слухачам і глядачам.

Безумовно, у прямому ефірі значно важче працювати, порівняно з непрямим, оскільки мова журналіста у такій ситуації великою мірою є спонтанною, емоційною, фрази - частково непідготовленими, а тому в мові радіо- і телеведучих трапляється чимало лінгвальних порушень. Розглянемо найчастотніші відхилення від літературних норм. У комунікації журналістів зафіксовано порушення орфоепічних норм:

- через сплутування звуків [а] -- [о], [о] - [у] під впливом російської мови: я вам представляю двух (замість двох) ведучих «Хороших новин» (Люкс БМ, 13.11.2009, 19:00), постанавив (замість постановив) (Нова хвиля, 15.07.2013, 17:02), ви російськамовна (замість російськомовна) людина (5 канал, 20.02.2009, 08:15), та один квартал до автовакзалу (замість автовокзалу) (1+1, 05.08.2009, 19:31);

- через вимову звука [і] замість [и]: Афріка (замість Африка) (радіо «Галичина», 10.01.2013, 09:55), з кульової стрільбі (замість стрільби) (радіо «Міх», 18.07.2013, 11:02), для здійснення мрії юної винахідніці (замість винахідниці) (1+1, 17.10.2009, 22:11);

- через вимову звука [ґ] замість [г]: аґенція (замість агенція) (радіо «Галичина», 22.01.2013, 08:39), Ґазпром (замість Газпром) (1+1, 23.01.2009, 19:33), канал «1+1» ґарантує (замість гарантує) (1+1, 16.02.2009, 20:10), ґран-прі (замість гран-прі) (М1, 24.08.2009, 19:22);

- через пом'якшену вимову шиплячих: [шч 'е] (замість ще) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:04; Люкс БМ, 28.03.2013, 17:53; М1, 24.08.2009, 19:53), [шч'о] (замість що) (Нова хвиля, 15.07.2013, 16:01);

- через вимову звука [ш] замість [шч] або [чі: ше (замість ще) (Люкс БМ, 15.08.2012, 13:57), на Мальті соняшно (замість сонячно) (Просто радіо, 17.07.2013, 16:09), шо (замість що) (5 канал, 30.05.2009, 20:21; Люкс БМ, 28.03.2013, 17:52; радіо «Галичина», 21.01.2013, 08:56), шось (замість щось) (радіо «Галичина», 10.01.2013, 09:15; СТБ, 19.11.2011, 19:06).

За нашими спостереженнями, найчастотніші відхилення від акцентуаційних норм представлено в наголошуванні:

- іменників у формі множини: суден (замість суден) (Наше радіо, 13.01.2006, 11:04), кілометрів (замість кілометрів) (радіо «Тон», 15.01.2010, 15:02; 1+1, 02.09.2009, 19:36), гостях (замість гостях) (УХ радіо, 28.09.2010, 21:11), пишіть сьогодні вірші (замість вірші) (М1, 04.08.2008, 09:59), у півтора рази (замість рази) (1+1, 26.02.2009, 19:47), суддів (замість суддів) (СТБ, 23.10.2009, 18:12), дев 'ятьроків (замість років) (1+1, 03.01.2010, 19:46), іграшки (замість іграшки) (1+1, 15.08.2012, 17:52);

- іменників у непрямих відмінках: до середини (замість середини) (Наше радіо, 24.04.2009, 18:03), в мережі (замість мережі) (Наше радіо, 11.01.2010, 15:00), в іншому випадку (замість випадку) (радіо «Міх», 18.07.2013, 10:04), чи просто подушкою (замість подушкою) (М1, 03.06.2008, 08:06), правильне русло (замість русло) (М1, 14.11.2008, 08:48), дочці (замість дочці) (1+1, 02.03.2009, 19:55), за тонну ячменю (замість ячменю) (1+1, 02.07.2009, 19:34), навчанням (замість навчанням) (1+1, 07.10.2009, 22:57), молочної залози (замість залози) (Тоніс, 17.05.2012, 17:39);

- дієслів: розкажу (замість розкажу) (радіо «Тон»,

28.04.2007, 14:36), будете (замість будете) (Європа плюс, 15.08.2012, 18:32), досягла (замість досягла) (М1,

17.06.2008, 09:49), відвезли (замість відвезли) (1+1,

17.02.2009, 19:34), перенесла (замість перенесла) (Перший національний, 02.06.2009, 19:27), налагоджуються (замість налагоджуються) (5 канал, 27.10.2009, 21:31), я таки стрибнула (замість стрибнула) (Новий канал, 27.08.2010, 08:38), взяли (замість взяли) (Новий канал, 02.09.2010, 08:08);

- прикметників: корисна (замість корисна) (УХ радіо, 02.10.2010, 13:24), українського (замість українського) (Нова хвиля, 15.07.2013, 17:05), тяжких злочинів (замість тяжких) (радіо «Міх», 18.07.2013, 16:01), просто старий (замість старий) Київ (М1, 23.05.2008, 09:51), град у волоський (замість волоський) горіх (1+1, 04.06.2008, 19:55), з нової (замість нової) колекції (М1, 04.11.2008, 08:56), жйві (замість живі) (1+1,

10.11.2009, 19:32), від усього Нового (замість Нового) каналу (Новий канал, 01.09.2010, 08:45).

Неправильне наголошування спостерігаємо під час різних типів мовної діяльності ведучих, а саме: безпосереднього озвучення інформації у студії, коментування відеосюжету чи анонсів новин у прямому ефірі, а також під час прямого репортажу журналіста з місця подій чи під час розмови з гостем студії. Безумовно, журналістові, який знаходиться на прямому зв'язку зі студією, важко контролювати потік своєї мови, адже, як правило, він не має заготовленого тексту репортажу, а послуговується лише нотатками в записнику або ж взагалі обходиться без них.

Серед лексичних відхилень - найбільше росіянізмів, які в роботі поділяємо на власне росіянізми (сюди належать окремі російські лексеми) і так звані кальки з російської мови:

1) власне росіянізми: табличку виучив (замість вивчив) (Наше радіо, 18.05.2009, 12:39), цілую крєпко-крєпко (замість міцно-міцно) (Наше радіо, 18.05.2009, 13:07), запорука

щасливого брака (замість шлюбу) (М1, 16.09.2008, 09:59), я хочу вигнати цю крису (замість цього щура) (М1, 31.12.2008, 09:57), на Контрактовій площаді (замість площі) (М1,

24.08.2009, 15:23), ти предлагаєш (замість пропонуєш) мені (СТБ, 16.04.2010, 21:18), дякую за гарний настрій і за шаріки (замість кульки) (СТБ, 16.04.2011, 20:11);

2) кальки з російської мови:

- уживання лексичної кальки наступний: за мить про наступне (замість про таке) (радіо «Тон», 11.09.2010, 10:00), виставляє наступних (замість таких) одинадцять футболістів (ІСТУ, 11.07.2010, 21:28), а правда полягає в наступному (замість а правда - така) (СТБ, 29.04.2011, 20:59);

- уживання лексичної кальки даний, на даний момент (замість зараз) (Наше радіо, 11.01.2010, 13,37), знаєте відповідь на дане запитання (замість на поставлене, на це запитання) (УХ радіо, 02.10.2010, 13,47), у даний момент (замість зараз) усі підозрювані затримані (Нова хвиля, 15.07.2013, 16,03), на даному етапі (замість на цьому етапі) (5 канал, 30.05.2009, 20,19);

- уживання конструкції приймати участь, наші військові мають приймати участь (замість брати участь) (Національне радіо, 15.04.2008, 07,20), яка приймає участь (замість бере участь) (Люкс БМ, 20.11.2009, 12,53), чому відмовився приймати участь (замість брати участь) (5 канал, 15.06.2009, 21,36), наприклад, якщо б я приймала участь (замість брала участь) (М1, 12.12.2009, 21,00);

- уживання конструкції на рахунок, на рахунок (замість стосовно) хорошої композиції (УХ радіо, 21.12.2009, 18,12), на рахунок (замість стосовно) пункту призначення (УХ радіо,

21.12.2009, 18,24).

Установлено, що до поширених лексичних помилок також належить тавтологія, розпочинати святкувати ваше свято (замість розпочинати святкувати ваш день народження) (радіо «Тон», 11.09.2010, 10,15), в образах музичних

музикантів (замість музикантів) (1+1, 11.05.2010, 20,20), відчуваєш якесь відчуття незручності (замість відчуваєш незручність) (Перший національний, 15.10.2010, 10,33),

голосуйте за них і підтримуйте своїми голосами (замість телефонуйте і підтримуйте їх своїми голосами) (СТБ, 30.04.2011, 19,59).

На граматичному рівні кількісно найбільша група помилок стосується відмінювання числівників. У мові ведучих прямого ефіру спостерігаємо такі неправильні форми,

- утворення прийменниково-числівникових конструкцій на позначення часу, в дванадцять годин п'ятдесят вісім хвилин (замість о дванадцятій годині п 'ятдесят вісім хвилин) (радіо «Тон», 11.09.2010, 10,48), без п'ятнадцяти сім (замість за п'ятнадцять сьома) (М1, 21.02.2008, 09,13), в дев'ятнадцятій тридцять (замість о дев'ятнадцятій тридцять) (1+1, 11.08.2009, 17,10), в двадцять другій сорок (замість о двадцять другій сорок) (1+1, 21.10.2009, 20,12), в одинадцятій (замість об одинадцятій) (1+1, 17.01.2010, 20:07), в дев'ятнадцятій сорок п'ять (замість о дев'ятнадцятій сорок п'ять) (Перший національний, 26.06.2010, 18:51);

- відмінкове закінчення числівника тисяча: у тисячу (замість тисяча) дев 'ятсот сорок сьомому (радіо «Тернопіль»,

28.04.2007, 09:04), у тисячу (замість тисяча) дев'ятсот тридцять шостому (радіо «Тернопіль», 29.03.2008, 09:02), у тисячу (замість у тисяча) дев 'ятсот сімнадцятому (ІСТУ,

26.06.2010, 18:56);

- відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто: і сто (замість ста) сорока країн світу (Наше радіо, 28.05.2009, 11:58), до дев'яносто (замість дев'яноста) сантиметрів (Хіт БМ, 24.06.2010, 15:27);

- відмінювання числівників, які позначають інші десятки і сотні: з восьмиста (замість восьмисот) можливих (Хіт БМ,

30.06.2010, 15:26), восьмидесяти (замість вісімдесяти) (радіо «Тон», 11.09.2010, 10:05), зросла до дев'ятиста (замість до дев'ятисот) (5 канал, 18.01.2010, 10:03), п'ятидесяти п'яти (замість п'ятдесяти п'яти) (1+1, 25.01.2010, 19:50);

- поєднання числівників один, два, три, чотири зі словами мільйон, раз: заплатив два з половиною мільйона (замість мільйони) доларів (1+1, 11.06.2008, 19:48), в два з половиною раза (замість рази) (1+1, 02.09.2008, 19:52), і два мільйона (замість мільйони) гривень (1+1, 15.02.2009, 20:14);

- відмінювання числівників від одного до десяти: зі ста дев'яноста п'ять (замість п'яти) кілограмів солі (1+1, 26.02.2009, 19:45), протягом чотири роки (замість чотирьох років) (М1, 24.08.2009, 15:28).

Частотним порушенням під час спілкування між ведучими та гостями студії, а також у спілкуванні з додзвонювачами є неправильне утворення форм звертань: Ярослав Дмитрович (замість Ярославе Дмитровичу) (радіо «Тернопіль»,

28.04.2007, 11:52),Руслана (замість Руслано) (1+1, 07.03.2009, 22:04), Юля Володимирівна (замість Юлю Володимирівно) (ІСТУ, 15.06.2009, 21:46), Олег (замість Олеже) (СТБ, 23.10.2009, 23:17), Євген (замість Євгене) (СТБ, 14.05.2011, 20:18).

Порушення стилістичної норми найкраще простежити через частотне вживання жаргонізмів, які засмічують ефір, засвідчують брак мовної культури ЗМІ і, щонайгірше, стають взірцевими для слухачів і глядачів. Цей процес завжди «має супроводжуватися ретельним добором нововведень, «виваженням» їх властивостей із погляду придатності для комунікативних потреб культурного суспільства. Наділений чуттям і смаком мовець видобуде з потоку жарґонних слів і зворотів ті вислови, які можна вжити й у літературній мові (з певним стилістичним забарвленням і головно у невимушеному спілкуванні)» [Ставицька 2005: 169-170].

Констатуємо, що ведучі програм без ретельного відбору послуговуються великою кількістю жаргонної лексики. За синтаксичною роллю в реченні і предметом найменування жаргонізми в мові прямого ефіру поділяємо на:

- жаргонізми-вставні слова: короче, коштує 40 баксів (М1, 03.06.2008, 08:06-07), ніяких анекдотів, ніяких, тіпа, буде, нічого не буде... (М1, 26.08.2009, 15:17), короче, в нас з'являється Тіматі (М1, 26.08.2009, 15:56);

- жаргонізми на позначення процесів, речей із позитивною конотацією: прикольна новина (Хіт FM, 24.06.2010, 16:27), круті тачки (М1, 26.08.2009, 15:38), ще одна кльова новина (Новий канал, 27.08.2010, 08:38), це круто (Новий канал,

03.09.2010, 08:58);

- жаргонізми на позначення процесів, речей із негативною конотацією: запара страшна (УХ радіо, 22.12.2009, 18:11), мій пошлятік (М1, 26.08.2009, 15:43), скажи, будь ласка, на фіга (М1, 26.08.2009, 16:19), її не можна годувати персиками і прочою байдою (Новий канал, 27.08.2010, 07:56), і тупо вишибає дверку (Новий канал, 27.08.2010, 07:57), всі шмотки перегризе (Новий канал, 27.08.2010, 07:56), а тобі не стрьомно підписувати якісь контракти (Новий канал, 01.09.2010, 08:57);

- жаргонізми на позначення осіб: з пацаном гуляти (М1, 26.08.2009, 15:45), я там пацанів благала (М1, 26.08.2009, 16:17), вони зустрілися на вулиці з чуваками (М1, 26.08.2009, 16:19).

За нашими спостереженнями, чимало фраз зафіксовано з декількома жаргонізмами, як-от: він такий же оголений, тіпа, і в такий жопля (М1, 26.08.2009, 16:08), пацани получили від дівах, прикинь (М1, 26.08.2009, 16:19), молодець, діваха, навалила своєму ж пацану (М1, 26.08.2009, 16:20), ладно, худоба не вийшла (Новий канал, 27.08.2010, 07:56).

Ведучі інформаційно-розважальних програм працюють наживо, окрім того матеріал для трансляції повновартісно заздалегідь не підготовлений. Однак основною причиною порушення правильності мови є навмисне копіювання ненормативних молодіжних висловів. Усе ж простежуємо позитивну тенденцію у мас-медійному просторі: окремі програми закрито.

Загалом констатуємо, що комунікація у прямому ефірі українського радіо і телебачення в основному відповідає еталонам сучасної української літературної мови. Лінгвальні відхилення, зокрема в інформаційних програмах, трапляються рідко.

Мовна культура як найважливіша ознака професіоналізму ведучих пов'язана з освіченістю та духовним рівнем людини. Усвідомлення закономірностей розвитку державної мови, дотримання норми - визначальні умови формування соціального престижу національномовної продукції в ЗМІ. З огляду на роль мас-медіа в утвердженні статусу державної української мови та розширення її функцій, формування соціального престижу літературної мови доцільно проводити моніторинг за кількістю і якістю україномовної продукції в радіо- і телепередачах на різних каналах.

Размещено на Allbest.ru