Номінація вина і пива у говірках Східного Поділля

Размещено на http://www.allbest.ru/

НОМІНАЦІЯ ВИНА І ПИВА У ГОВІРКАХ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

Оскирко О.П.

Постановка проблеми. Діалектна лексика є основним джерелом наукових досліджень, яка відображає культурний код нації, у якій збереглися духовні скарби, здобутки, отримані від пращурів. Український народ за своєю ментальністю завжди вирізнявся від інших народів гостинністю, вмінням шанувати звичаї та обряди, різного роду свята, зокрема храмові: весілля, хрестини, похорони, зустрічі тощо. Саме тому сьогодні як і в старожитності було багато нагод для вживання спиртних (алкогольних) напоїв.

Аналіз останніх результатів досліджень. Останнім часом увага науковців зосереджена на дослідженні тематичних груп лексики. У діалектологічних студіях питанню лексики харчування присвячено мало уваги. В етнографічному аспекті номінації напоїв досліджувала Л. Артюх [1], у діахронії та синхронії найменування напоїв здійснено С. Яценком [5]. Окремі параграфи наукових робіт присвятили цій проблемі В. Різник (Різник), Л. Борис (Борис), Е. Ґоца (Ґоца), М. Волошинова (Волошинова).

Лексико-семантична група на позначення хмільних напоїв ще не була предметом спеціального дослідження у східноподільських говірках, що й визначає актуальність розвідки.

Об'єктом дослідження є східноподільські говірки. Предметом аналізу є лексеми на позначення хмільних напоїв у східноподільських говірках.

Мета статті -- проаналізувати способи номінації в лексико-семантичній групі назв хмільних напоїв у східноподільських говірках, визначити найбільш продуктивні, з'ясувати особливості найменувань за структурою. Для досягнення мети визначено такі завдання: 1) проаналізувати номінацію хмільних напоїв у східноподільських говірках; 2) визначити найбільш продуктивні способи утворення номенів та їх структуру.

Методи дослідження. Досягнення поставленої мети зумовило використання методів аналізу лексикографічних джерел, зіставного, описового та лінгвогеографічного.

Джерельною базою дослідження стали власні експедиційні записи, виконані упродовж 2014--2017 рр. у населених пунктах Кіровоградської, Черкаської, Вінницької областей за спеціально розробленою програмою, а також діалектні та лексикографічні праці.

Виклад основного матеріалу. У мікрогрупі назв хмільних напоїв визначальною є диференційна ознака «спосіб та місце виготовлення», що дозволяє виокремити підгрупи назв алкогольних напоїв на підставі опозиції сем `напої власного виготовлення': `назви марочних напоїв'.

Напої власного виробництва. У досліджуваних нами говірках цю мікрогрупу утворюють лексеми ви\но, вЧ\но, та аналітичні найменування ви\но до\машн'е, ви\но сво\йе, ви\но саморобне.

Вино -- один із найрозповсюдженіших спиртних напоїв серед українців. Популярність уживання продукту зумовили появу нових назв, пов'язаних із місцем, способом приготування, використання різних інгредієнтів, технології приготування, смакових якостей та міцності напою. Зауважимо, вино за (кількістю, частотою) вживанням не поступається на сьогоднішній день навіть пиву, а за свідченням діалектоносіїв, технологія його виготовлення є простішою і не потребує великих затрат. Спираючись на етнографічні розвідки, припускаємо, що збільшення кількості виробництва вина в домашніх умовах розпочалося від часу активної боротьби проти пияцтва в селі у кінці XIX -- початку XX ст. [2, с. 133]. Лексема вино зафіксована ще в староукраїнській мові з неоднозначним значенням (СДЯ, т. 1, с. 434). Етимологи лексему вино виводять з якоїсь мови стародавніх культур середземноморських островів, Малої Азії та Кавказу III--IV тисячоліття до н.е. і пояснюють розвиток семантики так: «витка рослини» > «плоди цієї рослини» > «напій із виноградного соку» (ЕСУМ, т. 1, с. 377).

Словник СУМ та «Новий тлумачний словник української мови» лексему вино реєструють зі значенням «напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату» (СУМ, т. 1, с. 441; Яременко, т. 1, с. 227).

Із таким же значенням лексема вино функціонує в говірках української мови (Борис, с. 258).

У досліджуваних нами говірках лексема ви\но функціонує зі значенням `слабоалкогольний напій із винограду або інших плодів ' (Шм, Йс, Мч, Лк, Рз, Уг, Чй, Зр, Пн, Лщ, Бт, Гр, Жр, Снх, Ск, СХ, Юр, Тп, Тр, РБ, Клд, Хр, Клд).

Осібно у східноподільських говірках, окрім однослівних найменувань ви\но, в і\но, зафіксовано атрибутивні словосполучення, утворені за моделлю «іменник вино + прикметник», де залежні слова домашнє, своє, саморобне вказують на спосіб виготовлення напою: ви\но до\машн е

(Пн, Лщ, Бт, Гр, Жр, Снх, Ск, СХ, ) ви\но сво\йе (Шм, Йс, Мч, Лк, Рз, Уг, Чй, Зр, Пн, Лщ, Бт, Гр, Жр, Снх, Ск), ви\но саморобне (Гр, Жр, Снх, Ск, сХ, Юр, Тп, Тр, РБ, Клд, Хр, Клд).

Лексема вино входить до складу номінацій, у яких атрибутив передає ДО «колір», утворену за моделлю «іменник + прийменник + прикметник»: ви\но із \син'ого винограду (Тп, Цб, Рс, Чй, Уг, Снх, Ск, СХ, Ів, Нд, Кл, Тр, Вр, Хр, Крт, Кбр, Плн, Плс, Об, Зл, Окс, Дб, Крс), ви\но із \б'ілого винограду (Уг, Снх, Ск, СХ, Ів, Нд, Кл, Тр, Вр, Хр, Плн, Плс, Крс, Глм, Окс, Клд), а також найменування \б' іле до\машн ' е ви\но, че^ир\воне до\машн\е ви\но, красне до\машн'е ви\но, \сине до\машн е ви\но (Шм, Мх, Тп, Цб, Рс, Чй, Уг, Снх, Ск, СХ, Ів, Нд, Кл, Тр, Вр, Хр, Крт, Кбр, Плн, Плс, Об, Зл, Окс, Дб, Крс, Глм, Окс, Гнн), у яких прикметник домашнє передає місце приготування напою, та двослівні аналітичні найменування ви'но б'іле `напій з фруктів, білого винограду або яблук, в процесі бродіння набувши алкогольної міцності' (Тп, Рс, Чй, Уг, Снх, Ск, СХ, Ів, Нд, Кл, Тр, Вр, Хр, Плн, Плс, Крс, Глм, Окс, Клд, Гнн), ви'но че<sup>и</sup>рвоне `слобоалкогольний напій з різних сортів винограду' (Шм, Мх, Тп, Цб, Рс, Чй, Уг, Снх, Ск, СХ, Ів, Нд, Кл, Тр, Вр, Хр, Крт, Кбр, Плн, Плс, Об, Зл, Окс, Дб, Крс, Глм, Окс, Гнн), ви'но \син'е `напій із синього винограду в процесі бродіння набув міцності' (Уг, Шм, Мх, Тп, Цб, Рс, Чй, Снх, Ск, СХ, Ів, Нд), ро\жеве ви\но, \розове ви\но `алкогольний напій із яблук' (Крт, Тр, Клн, Жр, Снх, Ск, Уг, Чй, Зр, Лщ, Бт, Гр, Сч, Сн, Юр, СХ, Трг, Рс, Рз, Глм, Плс).

Еквівалентну опозицію сем `алкогольний напій з дріжджів та винограду' (Рс, Чй, Уг, Снх, Ск, СХ, Ів, Нд, Кл, Тр, Вр, Хр, Плс, Глм, Окс, Клд, Гнн): `алкогольний напій, настояний з фруктів, частіше з винограду з додаванням цукру' (Тп, Рс, Чй, Уг, Снх, Ск, СХ, Ів, Нд, Кл, Тр, Вр, Хр, Плн, Плс, Гнн) у східноподільських говірках реалізовано лексемами 'кисле: со'лод^тке.

Питома лексема ви\но входить до складу двослівних номінацій, у яких атрибутив передає ДО «смак»: \кисле ви\но (Глм, Жр, Снх, Ск, СХ, Трг, Юр, Лщ, Хр, Гр), со\лодке ви\но (СХ, Хм, Рс, Рз, Хр, Кбр, Крт, Глм, Плн), су\хе ви\но (Шм, Йс, Мч, Лк, Глм, Жр, Снх, Ск, Сх, Трг, Юр, Лщ, Хр, Гр, Бр, Уг, Чй, Сн, Сч, Плс), терп\ке ви\но (Хр, Гр, Бр, Уг, Чй, Сн, Сч, Плс, Об, Окс, Дб, Тп, Крс, Дб, Зл, РБ, Клб, Рс, Рз, Ів, Нд, Клн).

Номінація напоїв, виготовлених у домашніх умовах, зумовлена ДО «час витримки» вина. У східноподільських говірках диференційну ознаку «час витримки» передають аналітичні найменування, утворені атрибутивним зв'язком за моделлю «прикметник + іменник»: ста\ре ви\но, моло\де ви\но, \даун'е ви'но, ц'огорЧчне ви\но, минулорЧчне ви\но, позаторЧшн'е ви\но, \нин'ешн'е ви\но, те^и\перичкЧне ви\но.

На позначення основного інгредієнта виготовлення вина у говірках Східного Поділля вживають словосполучення ви'но виног'радне (Шм, Йс, Мч, Лк, Мх, Тп, Цб, Рс, Чй, Уг, Снх, Ск, СХ, Ів, Нд, Кл, Тр, Вр, Хр, Крт, Кбр, Плн, Плс, Об, Зл, Окс, Дб, Крс, Глм, Окс, Клд, Гнн) та дериват вино'градне (Шм, Йс, Мч, Лк, Клд), ви\но \йаблучне (Чй, Уг, Снх, Ск, Мх, Тп, Цб, Рс, СХ, Ів, Нд, Кл, Тр, Вр, Хр, Крт, Кбр), ви\но сли\вове (Мх, Тп, Цб, Рс, Чй, Уг, Снх, Ск, СХ, Ів, Нд, Кл, Тр, Вр, Хр, Крт, Кбр), а також словосполучення, утворені за моделлю «іменник + прийменник + + іменник»: ви\но з винограду, ви\но з \йаблук, ви\но з абри\кос.

Сему `невистояний алкогольний напій з винограду або інших фруктів' (Тп, Цб, Рс, Чй, Уг, Снх, Ск, СХ, Ів, Нд, Кл, Тр, Вр, Хр, Крт, Кбр, Плн, Глм) на досліджуваному ареалі реалізує словосполучення ви'но моло'де.

Назви марочних напоїв зумовлені диферен- ційними ознаками «місце виготовлення», «марка», «міцність». У досліджуваних говірках цю мі- крогрупу утворюють назви алкогольних напоїв, виготовлені на промисловості: ви\но мага\зин:е, ви\но \купле^ине, ви\но заводське, однослівні назви порт\вейн, \вермут, ка\гор, а також словосполучення мол\даус'ке ви\но, кримс'ке ви\но, гру\зинСке ви\но.

Опозицію у досліджуваних говірках утворюють лексеми, що позначають міцність напоїв «кріплене» (16-22%): «некріплене» (9-16%) вино.

Диференційну ознаку «міцність» у східнопо- дільських говірках передають лексемами міцне, кріплене, слабке. Архілексема вино входить до складу двослівних номінацій, у яких атрибутив передає ознаку міцності вина, утворені за моделлю «прикметник + іменник вино»: слаб\ке ви\но `слабоалкогольний напій на основі винограду без додавання дріжджів (Гр, Клб, СХ, Рс, Рз, Зр, Клд, Гнн, Плн, Плс, Сн, Сч, Лщ, Йс, Мч, Лк, Мх, Тп, Хр, Бт Жр, Снх, Крт, Об, Уг, Чй, Кбр, Глм, Дб, Крс, РБ Зл, Окс), м іц\не ви\но `алкогольний напій з винограду вистояний (Гр, Сн, Сч, Крт, Об, Шм, Йс, Мч, Лщ, Жр, Снх, Кбр, Глм, Лк, Плн, Уг, Чй, Мх, Тп, Хр, Бт, Плс, Зл, Окс, Дб, Крс, РБ, Рз, Зр, Клд, Гнн, Клб, СХ, Рс), \кр'іпле^ине ви\но `алкогольний напій з винограду, отриманий шляхом бродіння ' (Бт, Рз, Зр, Клд, Гнн, Гр, Уг, Об, Кбр, Глм, Клб, Чй, Сн, Жр, Снх, Крт, Плн, Плс, Зл, Окс, Дб, Сч, Лщ, Крс, РБ, Тп, Хр, Йс, Мч), кр'іп\л'он:е ви\но `напій з переважно з чорного винограду виготовлений з дріжджів та цукру ' (Тп, Хр, Бт, Гр, Уг, Чй, Сн, Жр, Снх, Крт, Об, Клб, СХ, Кбр, Зр, Клд, Глм, Плн, Шм, Йс, Мч, Плс, Лк, Мх, Зл, Окс, Дб, Крс, РБ, Рс, Рз, Гнн, Сч, Лщ), а також універбат кр ' іп\л' ак (Зр, Клд, Глм).

Назви спиртних напої, виробництво яких пов'язане зі способом виготовлення репрезентує лексема \пиво - слабоалкогольний напій, технологія приготування якого найрізноманітніша. Зауважимо, найбільш поширеним є виготовлення пива на виробництві, у домашніх умовах мало хто вдається до його приготування.

Пиво пест. пивце -- старовинний малоалкогольний напій, що виготовляється з ячмінного солоду і хмелю. Здавна пиво було символом злагоди, взаєморозуміння. Український народ цінує міру в споживанні хмільного напою та його високу якість [3, с. 499].

Лексема пиво належить до давніх назв на позначення напою пиво < *рто, і як зазначають етимологи, пов'язане з дієсловом *рШ «пити» (ЕСУМ, т. 4, с. 366). Відома лексема й найдавнішим слов'янським та українським пам'яткам XIV -- XVII ст. зі значенням «хмільний напій» [5]. Назву утворено за аналогією до номінації росли- ни хміль (лат. Нишиїив Іириїив), вид багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, яку вживали під час варива. Словник СУМ лексему хміль реєструє як багатозначну: `однорічна або багаторічна витка рослина родини шовковицевих, деякі види якої використовують у пивоварінні'; `який-небудь п'янкий напій'; `стан сп'яніння від дії п'янких напоїв'; `стан піднесення, збудження, самозабуття, викликаний чим-небудь'; `різновид узору для розпису або вишивки, який має вигляд цієї рослини' (СУМ, т. 11, с. 97).

Лексема пиво широко репрезентована в мові. Так, Словник за редакцією Б. Д. Грінченка реєструє лексему 'пиво `пиво' (Грінченко, т. 3, с. 150). У сучасній українській мові слово 'пиво вживається у значенні `малоалкогольний напій, що виготовляється звичайно з ячмінного солоду і хмелю' (СУМ, т. 6, с. 350). Словник за редакцією Є. Желехівського ілюструє ряд спільнокореневих слів, що становлять словотвірне гніздо: 'пиво, пиво'пій, пи'вак, пи'вота [4, т. 2, с. 631], пів'пиво НаІЬЬіег [4, т. 2, с. 636].

У досліджуваних нами говірках виявлено лексеми ¹ пиво, ¹ пЧво зі значенням `хмільний напій': хм'іл''ниї на'питок (Шм, Йс, Мч, Цб, Клн, Жр, Снх, Ск, СХ, Ів, Клн, Нд, Трг, Юр, Лщ, Бт, Гр, Сч, Сн, Хр, Уг, Чй, Зр, Рс, Тп).

Основним інгредієнтом, на якому виготовляли пиво, було штучно пророщене зерно пшениці, ячменю, жита, звідси й назви: ячмінне, пшеничне, житнє. Усі зазначені назви метонімічного походження: назва рослини переноситься на її походження «рослина» ^ «зерно рослини». Звідси й походження назв пива: пиво ячмінне, пиво пшеничне, пиво житнє, а також світле пиво, темне пиво.

На позначення хмільного напою у досліджуваних говірках зафіксовано двослівні аналітичні найменування з опорним словом пиво, які вказують на

ДО «колір»: \пиво с\вЧтле, \пиво \темне, \пиво біле, \пиво \жоуте, \пиво \чорне;

ДО «інгредієнт»: \пиво йач\мЧн:е, \пиво \житн'е, \пиво пше^и\ничне;

ДО «місце виготовлення»: \пиво чеир\нЧгЧуС ке, \пиво \уманс'ке;

ДО «міцність»: \пиво м ' іц\не, \пиво

бе^изалко\гол'не; \пиво хм'іл'\не, \пиво хм'іл'о\ве.

На смакові властивості пива та міцність у східноподільських говірках вказують такі виявлені мовні сполуки 'пиво бе^изалко'гол'не (Жр, Снх, Ск, Лщ, Сч, Уг), 'пиво с'вЧтле (Лщ, Уг, Чй), 'пиво темне (Юр, Нд, Трг). Припускаємо, що колір пива вказує на якість пива та смак, прослідкуємо: 'пиво с'вЧтле `слабоалкогольний напій` (Лщ, Уг, Чй), вказує на низький рівень алкоголю, а, приміром, мовна сполука 'пиво темне `алкогольний напій' (Юр, Нд, Трг) сигналізує про міцність напою. У бойківських говірках \пиво `слабоалкогольний напій (до 3-6%)' (Борис, с. 297).

Висновки. Отже, на позначення хмільних напоїв у східноподільських говірках використовують питомі лексеми ви\но, \пиво. Визначено, що у мікрогрупі назв алкогольних напоїв визначальною є диференційна ознака «спосіб та місце виготовлення», що дозволяє виокремити підгрупи назв слабоалкогольних напоїв на підставі опозиції сем `напої власного виготовлення': `назви марочних напоїв'. З'ясовано, що питома лексема вино входить до складу двослівних найменувань, у яких атрибутив передає ДО «місце виготовлення» ви\но до\машн'е, ви\но сво\йе, ви\но саморобне; ДО «смак» \кисле ви\но, со\лодке ви\но, су\хе ви\но, терп\ке ви\но; ДО «час витримки» ста\ре ви\но, моло\де ви\но, \даун'е ви'но, ц'ого\рЧчне ви\но, минуло\рЧчне ви\но, позато\рЧшн'е ви\но, \нин'ешн'е ви\но, те^и\перичкЧне ви\но. На позначення пива у досліджуваних говірках зафіксовано однослівні й двослівні аналітичні найменування з опорним словом пиво, визначальними ди- ференційними ознаками є «колір», «інгредієнт», «місце виготовлення», «міцність».

Список обстежених населених пунктів

Шм. - Шамраївка; Йс. - Йосипівка; Мч. - Мечиславка; Лк. - Лукашівка; Хм. - Хомутинці; Тп. - Тополівка; Жр. - Журавка; Уг. - Угловата; Чй. - Чайківка; Пп. - Попудня; Нд. - Надлак; Окс. - Оксанино; Дб. - Добра; Гнн. - Ганнівка; Лщ. - Ліщинівка; Рз. - Розсішки; Хр. - Христинівка; Сч. - Сичівка; Сн. - Синиця; СХ. - Скалівські Хутори; Трг. - Торговиця; Нд. - Надлак; Ск. - Скаліва; Ів. - Іванівка; Юр. - Юріївка; Рс. - Русалівка; Крт. - Крутогорб; Кбр. - Кобринове; Глм. - Гольма; Тр. - Тарасівка; Плс. - Плоске; Об. - Обжиле; Зл. - Заліське; Крс. - Красногірка; Клд. - Колодисте.

хмільний напій у східноподільський говірка

Джерела

Волошинова - Волошинова М.О. Динаміка традиційної предметної лексики в українських східнослобожанських говірках: дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 / М.О. Волошинова. - Луганськ, 2014. - 301 с.;

Грінченко - Грінченко Б.Д. Словарь української мови: у 4 т. / Б.Д. Грінченко. - К., 1907-1909. - Т. 1-4;

ЕСУМ - Етимологічний словник української мови: В 7 т. - К.: Наукова думка, 1982-2006;

СДЯ - Словарь древнерусского языка (ХІ-ХІУ вв.) / Гл. ред. Чл.-кор. АН СССР Р.И. Аванесов. - М.: Русский язык, 1988. - Т. 1-4;

СУМ - Словник української мови: в 11 т. / ред. кол. І.К. Білодід та ін. - К.: Наук. думка, 1970;

Борис - Борис Л. Динаміка тематичної групи лексики їжі та напоїв у буковинських говірках: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” / Л. Борис. - Чернівці, 2015. - 20 с.;

Ґоца - Ґоца Еріка. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.07 „Українська мова” / Еріка Ґоца. - Ужгород, 2001. - 20 с.;

Різник - Різник В.П. Назви їжі та кухонного начиння в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя: автореф. дис.. канд. філол. наук. Львів, 2017. - 21 с.;

Яременко - Новий тлумачний словник української мови / [Укл. В. Яременко, О. Сліпушко]. - К.: Вид-во „Аконіт”, 1998. - Т. 1-2.

Список літератури

1. Артюх Л.Ф. Весільне печиво українців та росіян / Л.Ф. Артюх // Народна творчість та етнографія. - 1979. - № 5. - С. 80-84.

2. Буковинські говірки: хрестоматія діалектних текстів / [укл. Н. Руснак, Н. Гуйванюк, В. Бузинська]. - Чернівці: Рута, 2006. - 383 с.

3. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. - К.: Довіра, 2006.

4. Желехівський Є., Недільський С. Малоруско-нїмецкий словар. У 2-х т. - Львів, 1885-1886.

5. Яценко С.А. Назви продуктів харчування, страв і напоїв в українській мові ХІУ-ХУІІ століть: дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». Інститут укр. мови НАН України. Київ. 2009. - 242 с.

Размещено на Allbest.ru