Механізми актуалізації метафори в туристичній комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми актуалізації метафори в туристичній комунікації

Саляк Ю.М.

Роботи американських дослідників Дж. Лакоффа і М. Джонсона відкрили перспективи та сприяли появі нових шкіл і напрямків у дослідженні метафори. В світлі сучасних тенденцій метафора постає як інструмент мислення та комунікації, що окреслює низку невирішених питань, зокрема, особливості продукування та розуміння метафори, її інтенціональність та функціонування в окремих видах комунікації. Розв'язання обраної проблеми у дослідженні метафори започатковано в роботах вітчизняних та зарубіжних дослідників (Х.П. Дацишин, С.В. Агєєв, О.В. Темнова, G. Steen, A. Kaal, A. Dorst, J. Herrmann та ін.). Інтерес до метафори, зокрема її функціонування у конкретній комунікативній ситуації, визначає мету запропонованої розвідки - дослідження механізмів актуалізації метафори в туристичній комунікації на матеріалі франкомовних текстів.

В сучасних концепціях комунікація постає як цілеспрямований процес інформаційного обміну за допомогою певної семіотичної системи [7, с. 40]. Наявність інститутів сфери туризму, особливої туристичної етики, специфічної термінології та корпусу текстів, що мають конкретну тематичну віднесеність і присвячених туристичним маршрутам та визначним пам'яткам, дозволяють виділити туристичну комунікацію як окремий тип інституційного спілкування.

Базовими елементами передачі інформації в туристичній комунікації є: комунікатор; повідомлення, що містить інформацію; канал, або засіб передачі інформації та реципієнт. Тексти туристичної комунікації є різновидом типів масової комунікації і представляють односпрямовану модель “комунікація як акція” [3, с. 39], де активна роль належить відправникові повідомлення, а акцент робиться на впливі на реципієнта, від якого очікується реакція на повідомлення, виражена в формі дії.

На організацію туристичної комунікації впливають інституційно-дискурсивні характеристики її учасників. В якості комунікатора постає автор текстів про історичні, культурні пам'ятки та туристичні послуги, який будує гіпотезу про можливий світ адресата як певний набір пресупозицій, на основі якої обирає адекватні форми актуалізації висловлювань. Реципієнтом текстів є аудиторія, особливістю якої є позитивне налаштування та емоційне сприйняття інформації щодо подорожі або відпочинку.

Інформація в повідомленні кодується набором знаків - символів, до яких належать текст, числа та спеціальні символи. Декодування символів в ідею та розуміння змісту отриманого повідомлення супроводжується процесами сприйняття, інтерпретації та оцінки. Метафора є частиною символьної структури тексту, що зорієнтована на певні когнітивні процеси, які вона може активізувати [9, с. 16-17]. Метафора, як мовленнєвий знак, з одного боку заповнює лакуни лексичної системи, з іншого - відправник навмисно замінює знак, що відповідає певному явищу, на метафору, та пропонує реципієнтові побачити предмет або явище в інших категоріях.

В сучасних дослідженнях метафоризація постає як “проблемна когнітивно-комунікативна ситуація, що включає інтенцію суб'єкта метафоризації, який задає когнітивну й прагматичну функції метафори в комунікативних актах, а також мотив вибору необхідного мовного вислову в залежності від прагматичного задуму й топікального характеру тексту” [6, с. 37]. Значення метафори в процесі комунікації неоднакове для обох учасників. Вона може складати певну комунікативну перешкоду для адресата повідомлення, заважаючи відшукати і адекватно зрозуміти зміст та сповільнюючи темп сприйняття [2, с. 98].

Під метафорою розуміється слово або словосполучення, буквальне значення якого відрізняється від того, що має на увазі мовець і що розуміє адресат повідомлення. Якщо буквальне значення вислову не може бути адекватно інтерпретовано, то такий вислів потребує від адресата додаткових операцій пошуку значення, яке відповідає істинності висловлення в певній комунікативній ситуації [1; 5]. Відсутність істинності буквального значення не призводить до сприйняття висловлювання як семантично аномального завдяки конотативному компоненту в семантичній структурі метафори, що доповнює її предметний зміст асоціативним уявленням, створює комплексний образ через додаткові емпіричні, культурно-історичні знання та передає емоційно-ціннісне відношення мовця до предмету мовлення в певній комунікативній ситуації.

Мотив, функція та ефект кожної окремої метафори пов'язані з характеристиками типу дискурсу, в якому вона вживається [9, с. 31]. Актуалізації, тобто переходу від можливих переживань, оцінок, інтерпретацій, образів і асоціацій, які можуть виникнути у учасників комунікації у відношенні до предмета мови, до смислу, якого вимагає певна мовленнєва ситуація, сприяють контекст, пресупозиції мовлення та цільові настанови мовця.

Культурний контекст відіграє важливу роль у виведенні значення, тому в туристичній комунікації знак не може бути інтерпретований поза контекстом. Знаки відсилають до явищ, предметів і вимагають інтерпретації та дедукції для встановлення значення, яке асоціюється з певною культурою [8, с. 49].

На денотативному рівні слово tresor має значення “деяка кількість відкладених монет, ювелірних виробів або інших коштовних речей, що часто приховується”. В контексті туристичного спілкування в семантичній структурі актуалізується конотативний компонент “цінність” і лексема tresor набуває значення “місце, де зберігаються предмети, твори, колекції, що належали поміщикам, суспільству, церкві, або самі ці предмети, що мають історичну та культурну значущість”: A moins de 200 kilometres au sud de Paris, entre les villes de Tours et de Blois, se cache un tresor de poesie [13].

В контексті туристичної комунікації словосполучення nid d'aigle - гніздо орла - набуває метафоричного значення, позначаючи будівлю, як правило замок, що знаходиться високо в горах, і якої важко дістатися: La situation geographique d'Usse est exceptionnelle, nid d'aigle accroche aux flans du coteau, adosse a l'immense foret de Chinon [14].

Будь-який акт комунікації передбачає не тільки поширення інформації, а й сприяє створенню суб'єктом його власного дискурсивно-асоціативного зв'язку [4, с. 34-36]. Функціонування метафори в мовленні зумовлене відношенням між учасниками комунікативного акту й предметом мовлення; значенням і наміром, що вкладає у висловлення мовець; врахуванням фактора адресата, на якого спрямований текст, та фоновими знаннями учасників комунікації [6, с. 36]. Для жителів мегаполісу, які відчувають стрес і бажають відпочити від суєти, ефективним є текст, де вживане поняття буддійської філософії - нірвана, під яким розуміють душевний спокій, стан блаженства, в якому остаточно усуваються всі фактори буття, які зумовлюють індивідуальне існування: Au bord de la plage d'Anse Louis, seules 30 villas se partagent 12 hectares de tranquillite.Toucher au nirvana de la quietude [12, c. 83].

В процесі комунікації в уяві учасників створюється образ на рівні власного досвіду, здобутого через емпіричні та культурно-історичні знання. Так, І.В. Настін, називаючи цей образ “аналогом”, представляє комунікативний акт у вигляді ланцюга: аналог¹ - знак¹ - повідомлення як система знаків та їх значень - знак² - аналог². Повідомлення вважається ефективним, якщо образ автора (аналог¹) співпадає з образом, що з'являється у свідомості адресата (аналог²) [4, с. 118-119].

Метафоричне вживання слова c&ur у французькій мові зумовлене конотативною семою “центральна частина чогось”, що входить до його семантичної структури, на ряду з такими значеннями як “центр основної діяльності”, “головна частина”, “місце знаходження почуттів, чутливості, прихильності”. В туристичній комунікації вживання комунікатором образу, що актуалізується лексемою c&ur в таких словосполученнях як au coeur de Paris, au c&ur de la Chine, є ефективним, оскільки базується на загальновідомому емпіричному знанні про серце як орган, що забезпечує життєдіяльність людини, та, за аналогією, актуалізує в уяві реципієнта характеристику розташування у центрі, значущості місцезнаходження туристичного об'єкту: Outre la vision а 360° qu'elles offrent sur les abords et le pare de Chambord, elles donnent le sentiment d'etre au cwur d'un village celeste [15].

Інтерпретація та розуміння змісту повідомлення не є проблемою для адресата, тому що синтаксична структура метафори, як правило, співпадає з конструкціями в буквальному значенні. Саме синтаксис задає напрям інтерпретації повідомлення. Незважаючи на різницю в мовленнєвому матеріалі, що використано в реченні, його конструкція призводить до подібності в інтерпретації і, як слідство, до правильного розуміння метафори [10, с. 102].

Буквальне значення дієслова plonger реалізується в конструкції plonger dans l'eau - занурюватися у воду. В контексті туристичної комунікації актуалізується конотативне значення “опинитися в іншому часі”, “заглиблюватися в історію”: plonger dans l'histoire. Подібність синтаксичної структури конструкцій в буквальному та метафоричному значенні задає напрям розуміння висловлювання: Ambiance feutree des chambres, splendeur des grandes salles de reception: vous serez plonge dans le quotidien d'un prince du XVe siecle .„[16].

Лексема ocean в буквальному значенні означає широкий простір земної кулі покритий морською водою. В туристичній комунікації конструкція un ocean de є аналогічною конструкції une quantite de, підкорюється правилу невживання артиклю після слів, що позначають кількість, и набуває метафоричного значення, завдяки конотативній семі “велика кількість”: Le chateau est comme pose sur un ocean de pelouses, entoure d'un parc a l'anglaise [17].

В структурі словосполучення donner les cles основною є лексема cle - металевий предмет, що дозволяє відчиняти, зачиняти замок або приводити в дію інші механізми. Конотативний компонент “те, що дозволяє отримати доступ до чогось, зрозуміти щось” в семантичній структурі дозволяє вживати лексичну одиницю в туристичних текстах в метафоричному значенні. Паралельність конструкцій donner les cles pour ouvrir la porte та donner les cles pour comprendre quelque chose вказує реципієнтові напрям виведення смислу метафори: Objets antiques et fac-similes, diorama, films, maquettes, bornes multimedia et reconstitutions de machines de guerre donnent a chacun les cles pour comprendre l'histoire du site [18].

Таким чином, метафора в туристичній комунікації не становить перешкоду в інтерпретації повідомлення, оскільки її розуміння здійснюється на імпліцитному рівні завдяки таким механізмам, як актуалізація конотацій, зумовлена наявністю контексту, врахування фактору адресата та визначення напряму інтерпретації метафори через синтаксичну конструкцію речення. Перспективи дослідження метафори постають у вивчанні особливостей її структури, вживання та функцій у різних типах комунікації, що сприятиме створенню комплексного розуміння феномену метафори.

Література

метафора висловлювання синтаксис

1. Грайс Г.П. Логика и речевое общение / Г.П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1985. - С. 217-235. - (Серия: Лингвистическая прагматика; вып. 16).

2. Дацишин Х.П. Метафора в українському політичному дискурсі (за матеріалом сучасної періодики): дисс. канд. філол. наук: 10.01.08 / Дацишин Христина Петрівна. - Львів, 2004. - 208 с.

3. Межличностная коммуникация: теория и жизнь / [О.И. Матьяш, В.М. Погольша, Н.В. Казаринова и др.]; под ред. О.И. Матьяш. - СПб.: Речь, 2011. - 560 с.

4. Настин И.В. Психолингвистика / И.В Настин. - М.: Московский психолого-социальный институт, 2007. - 180 с.

5. Серль Дж. Метафора / Дж. Серль // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 307-341.

6. Темнова Е.В. Функционально-прагматическая роль метафоры в публицистическом дискурсе: на материале английского языка. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Темнова Елена Владимировна. - М., 2004. - 212 с.

7. Яшенкова О.В. Основи теорії мовної комунікації / О.В. Яшенкова. - К.: ВЦ “Академія”, 2010. - 312 с.

8. Banjongsawat S. La Thailande, pays aux deux visages. Approches semiologiques d'une identite culturelle ambiguё a travers le miroir de la presse et autres discours publics / Banjongsawat Sorthong. - Paris, 2012. - 352 р.

9. Kaal A. Metaphor in conversation / Kaal Anna. - Amsterdam, 2012. - 299 р.

10. Kovecses Z. Metaphora. Practical Introduction / Zoltan Kovecses. - New York, Oxford University Press, 2002. - 285 р.

11. Larousse.fr: encyclopedie et dictionnaires gratuits en ligne [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.larousse.fr/.

12. Seychelles. Maia Luxury Resort and Spa // Air France magazine. - Paris: Gallimard, 2011. - 176 р.

13. Domaine de Chaumont-sur-Loire [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.domaine-chaumont.fr/chateau?cat=4&expandable=2.

14. Chateau d'Usse [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.chateaudusse.fr/histoire.html.

15. Domaine National de Chambord [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://chambord.org/decouvrir-chambord/le-chateau/les-salles/.

16. Chateau de Langeais. Site officiel [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.chateau-de-langeais.com/htmfr/infos.php.

17. Le site du Chateau de Cheverny [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.chateau-cheverny.com/le-chateau/le-chateau MusйoParc A^sia.

18. MuseoParc Alesia. Site officiel [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.alesia.com/visiter/le-centre-d-interpretation fr 000343.html.

Размещено на Allbest.ru