Освітлення проблеми пуризму на прикладі української та німецької мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2'373'27

Освітлення проблеми пуризму на прикладі української та німецької мов

Козоріз І. С.

Стаття присвячена дискусійному питанню мовного пуризму на всіх етапах розвитку української та німецької мов, виявленню позитивних та негативних особливостей цього явища.

Ключові слова: пуризм, запозичення, нормалізація, англіцизми.

Статья посвящена спорному вопросу языкового пуризма на всех этапах развития украинского и немецкого языков, выяснению позитивных и нега-тивных особенностей этого явления.

Ключевые слова: пуризм,заимствование, нормализация, англицизмы.

The article is concerned with the problems of the debatable question of linguistic purism on all stages of development of the Ukrainian and German languages. The considering of the positive and negative features of this problem is also distinguished.

Key words: purism, borrowing, normalization, Anglicism's.

Мова кожного народу зазнає впливу історичних подій держави, її культури, соціального та психологічного розвитку самого народу - носія мови. З плином часу засвоюються також лексичні одиниці від інших країн через тісні економічні, політичні або культурні стосунки з ними. Здебільшого у мову потрапляють запозичення з сусідніх держав, як, наприклад, російськомовні слова осідають в українській мові, що зумовлено насамперед історично та географічно. Але в останній час завдяки стрімкому розвитку науки і техніки, процесу глобалізації, американізації усього суспільства під впливом кіно, популярної музики, модного одягу тощо майже у всіх мовах світу, в українській та німецькій зокрема, з'явилося багато англіцизмів, тобто запозичень з англійської мови. Це цілком природній процес, оскільки нові обставини життя породжують нові поняття, винаходи різних галузей науки та техніки вимагають відповідних термінів, а, наприклад, більшість провідних компаній у галузі ІТ-технологій знаходяться саме в Америці.

На тлі все зростаючої українізації нашої держави, з одного боку, та насичення рідної мови англіцизмами, з іншої, гостро постає питання пуризму. пуризм запозичення нормалізація англіцизм

В українському академічному словнику поняття пуризм трактується як надмірне прагнення очистити свою мову від слів іншомовного походження, неологізмів та ін. [7, с. 104]. Але така дефініція виражає негативне ставлення до самого поняття. Це трапилося через те, що у всі часи існувало багато прибічників крайнього пуризму, які намагалися викоренити з мови усі існуючі запозичення, у тому числі наукові терміни, які здебільшого є інтернацоналізмами. Але в основному завдання мовознавців-пуристів має полягати у нормалізації мови, очищенні її від зайвих іноземних елементів. Тому у своїй роботі ми будемо спиратися на тлумачення Великої радянської енциклопедії, де пуризм - це напрямок у формуванні літературної мови, основним завданням якого є стабілізація лексики, очищення її від усіх елементів, що засуджуються літературним каноном, у першу чергу від іншомовних слів, і подальше збагачення мови словами, утвореними виключно засобами рідної мови.

В історії різних літературних мов світу явище пуризму було і зараз існує як неминучий процес їх зміцнення та подальшого розвитку. Наприклад, очищення німецької мови від запозичень розпочалося ще в епоху Бароко. У цей час у Німеччині панувала латинська мова у всіх галузях науки та техніки. Ініціатором очищення від запозичень граматики та лексики у 17 сторіччі виступав педагог і мовознавець В. Ратке. Поряд із грецькими та латинськими термінами у німецькій мові й дотепер існують власні лексеми: Dermatologe - Hautarzt, Okonomie - Wirtschaft, Purismus - Sprachreinigung, Advokat - Rechtsanwalt та ін. У 18 столітті Німеччина перебувала під впливом французької мови. І тогочасні пуристи, серед яких Й. К. Аделунг, Й. Г. Кампі також взялися до справи. За допомогою цих мовознавців німецька мова позбавилася іншомовних запозичень та збагатилася тогочасними новотворами: Kompanie - die Gesellschaft, Moment - der Augenblick, Autor- der Verfasser тощо [3, c. 172].

Проблема пуризму для української мови також не нова. Але, на відміну від німецької мови, українську у всі часи мовознавці намагалися очистити здебільшого від російської мови. Ще наприкінці 19 - на початку 20 століть такі вчені- лінгвісти, як Гладкий М., Кримський А., Тимченко Є., Огієнко І., Смеречин- ський С., Сімович В., Курило О., Наконечний М., Синявський О., Сулима М. та багато інших, поставили за мету очищення нашої рідної мови від чужизмів, але не тільки окремих лексем, а також торкнулися синтаксису та граматики. Вони зробили великий внесок у розвиток тогочасної української мови, замінивши такі русизми: воспитатель - виховник, емоціональний - емоційний, лакірувати - лакувати; дієслова на -ся в пасивному значенні: замість братися, ділитися, досліджуватися - брано, ділено, досліджувано; усунули активні дієприкметники- русизми на -чий, -ча, -че; -ший, -ша, -ше та замінили їх підрядними реченнями: слово, зробивше показовим приклад - слово, що зробило показовим приклад [2, с. 11]. Наконечним М., Гладким М., Кримським А. та іншими мовознавцями у 1928 р. вживання и- на початку слів замінено на і-: иній - іній, иржа - іржа. Ними були також встановлені правила, після яких приголосних та у яких випадках писати апостроф [4, с. 7]. Нормами, які були встановлені цими науковцями ще на початку 20 століття, ми користуємося й дотепер. Наприклад, пуристи того часу запропонували відмовитися від грецького “ф”, який ніколи не був притаманний українській мові: Афіни - Атени; кафедра - катедра; ефір - етер та ін. Тенденцію до заміни “ф” на “т” ми спостерігаємо й у сучасній українській мові. Таким чином, початок минулого сторіччя відзначений розквітом української мови, нормалізацією та очищенням від варваризмів. Проте для того, щоб збагачуватись, рідній мові інколи не вистачає внутрішніх джерел.

Так, наприклад, усі намагання мовознавців минулого сторіччя Нечуй- Левицького І. та Верхратського І. відкинути запозичені терміни з латинської та грецької мов зазнали невдачі. Науковці закликали не цуратися української мови, бо вона напрочуд багата, пропонуючи замість усталених термінологічних одиниць: дишковиця замість бронхіту, солодиця - діабет, бігун - полюс, застував - екран, краплак - пунктир, сторчовий -вертикальний та ін.

Наприкінці 20 століття мовознавці (Антоненко-Давидович, Бурячок та ін.) активно займалися мовним питанням в Україні, але через русифікацію суспільства у той час не досягли унормування української мови у їхньому розумінні [5, с. 66].

Однак, хоча і велика кількість таких новотворів не була визнана суспіль-ством, така спроба мовознавців перетворити терміносистему нашої держави на суто українську дала пуристам поштовх до подальших пошуків найкращих мовних відповідників. Так, засобами української мови, утворено безліч термінів у всіх галузях науки та техніки. Деякі з них ми вже не можемо уявити у іншому, наприклад англійському варіанті: винахідник, галузь, ділянка, дослідник, звіт, облік, підвалини, підсумок, спричиняти. рільництво, гірництво, потилиця.

Німецькомовні пуристи також завжди завзято боролися за чистоту своєї рідної мови. Мовознавці 20 сторіччя за традицією спочатку винаходили власні терміни, описуючи нове до тих пір невідоме поняття саме засобами німецької мови. Таким чином з'явилося багато новотворів: das Rundfunk - радіо, der Fernseher - телевізор, der Wagen - автомобіль, der Kuhlschrank - холодильник, das Fahrrad - велосипед тощо.

Але сучасна німецька не надто захищена від напливу іншомовних слів. Хвиля англо-американських лексем захопила не тільки Німеччину, а й майже цілий світ. З'явилася нова тенденція до заміни вже існуючих німецькомовних слів англомовними. Наприклад, такі модні слова, як der Computer, das Leasing, das Ticket, der Body guard, News замінили вже існуючі в мові der Rechner, die

Vermietung, die Fahrkarte, der Leibwachter, die Nachrichten відповідно. На противагу такому “ганебному” засміченню німецької мови англіцизмами у 1997 році виникло товариство “Німецька мова”, головне завдання якої критичне ставлення до англомовних запозичень та заохочення народу до зміцнення своєї європейської самосвідомості [5, с. 51].

В Україні у нас час також існує багато лінгвістів, які вважають, що в українській мові достатньо засобів словотвору для того щоб утворити неологізм, описати невідоме явище чи предмет. Питанням нормалізації сучасної української мови займаються такі філологи, як Шевельов Ю. В., Дзісь Л. П., Трифонов Р. А., Радчук В. Д., а також багато інших науковців, оскільки це питання дуже дискусійне та залишається надалі відкритим.

Але чомусь сучасні мовознавці також зосереджені насамперед на вилученні російськомовних слів та сталих виразів. Хоча у сучасній українській мові існує безліч англомовних варваризмів на кшталт: шоу, бізнесмен, кастинг, дизайн, шопінг, імідж, креативний, гламурний та ін., які вже мають українські відповідники: видовище, підприємець, відбір, оздоблення, покупки, образ, творчий, розкішний відповідно. Очищення української мови від такого роду чужизмів турбує більш за все простий народ, а не лінгвістів та філологів. Сучасні прибічники пуризму пропонують у словах іншомовного походження замінювати: “г” на “ґ” - апґрейд, ґіт-параді; “іа” на “ія” - соціяльний, матеріял; “ау” на “ав” - автентичний, лавреат. Таке змінення запозичених слів на нібито більш українські не можуть прикрасити мову, а лише ускладнюють сприйняття лексики пересічними громадянами [2, с. 17].

Проблема засмічення мови ще загострюється тим, що українська молодь через бажання здаватися сучасною, кмітливою, дотепною, дуже часто застосовує у побуті англіцизми. Деякі з них уже на стільки влилися у повсякдення, що сприймаються як рідні та навіть мають похідні: гуглити, інсталювати, шопер, смс-ка. Найгірше те, що така українізація англійських слів трапляється не тільки у розмовному варіанті української мови. Мова ЗМІ інколи також шокує своїм невиправданим використанням іншомовних слів. Постає питання вилучення таких немилозвучних для народу англійських лексем та заміни їх на звичні українські: континуація - продовження, лізінг - оренда, брифінг - зустріч, бонус - нагорода, флешка - накопичувач. І навіть деяких уже закоренілих запозичень можна було б запобігти. Тут показові приклади таких лексем-чужинців, як: інфляція та девальвація - знецінення, реклама - зазивка, спонсор - кошто- давець, слоган - гасло. Українська мова багата методами словотвору, а український народ багатий самобутністю.

Для сучасної німецької мови також характерна така тенденція. Онімечення англомовних запозичень навіть переросло у суржик “Denglish” - похідне від Deutsch і English. Так, від деяких запозичених іменників утворилися похідні дієслова: babysitten від der Babysitter - няня, jobben від der Job - робота, mailen від E-Mail - електронна пошта та ін. Притаманне німцям словоскладання також відображається у таких німецько-англійських іменниках: die Bahncard, das Halloweenfest, die Holdinggesellschaft, die Workstation, der Laserdrucker, der Discountladen. Актуальне питання тендерної лексики також знайшло свій відбиток у Denglish, Через те, що в англійські мові дуже рідко зустрічаються закінчення, притаманні суто жіночому роду, деякі запозичення були адаптовані: die Chatterin, die Powerfrau, die Designerin тощо. Отже, читаючи деякі публіцистичні статті, або стикаючись з рекламними текстами, не одразу можна зрозуміти, якою мовою вони написані - англійською чи все ж німецькою [6, с. 12].

Через потужний наплив англомовних запозичень може відбутися вимивання національних лексем з мови, і таке вже траплялося - багато мов позникали через розчинення в іншій.

Проте процес проникнення іншомовних лексем має не тільки негативний вплив на мову. Запозичення приходять в мову в процесі соціально-економічних, політичних та культурних відносин з іншими країнами та стають показниками неминучої в наш час глобалізації та інтернаціоналізації. Разом із іншомовною лексикою українська та німецька мови збагачуються водночас і новими поняттями та реаліями.

З погляду перекладознавства процес запозичення має, напевно, лише позитивну оцінку. Через зосередження великої кількості англомовних слів у сучасних німецькій та українській мовах, легше вирішується пошук необхідного еквіваленту. Наприклад, das Website - веб-сайт, chatten - чатитися, das Meeting - мітинг, das Business - бізнес, das Know-how - ноу-хау, der Manager - менеджер, scannen - сканувати, das Autocross - автокрос. В обох мовах, що досліджуються у даній роботі, наочно спостерігається запозичення однакових мовних одиниць, при чому, як в усіх галузях науки та техніки, так і в різних стилях мовлення. Спільні мовні тенденції спрощують роботу перекладача, а також ведуть до полегшення порозуміння між німецько- та українськомовними реципієнтами.

Таким чином, можна зауважити, що пуризм є явищем багатогранним. Питання очищення мови від запозичених лексем постає на всіх етапах розвитку української та німецької мов та активно проявляється у більш критичних періодах історії. Крайній пуризм завжди розглядався як явище негативне. Крім того, спроби вилучення усіх іншомовних лексем, не зважаючи на їх усталеність і доречність, ніколи не мали результату. Але й дуже активне запозичення, нехтування засобами словотвору власної мови, зловживання чужорідних лексем тощо може тільки негативно сприяти розвиненню мови, а також мовної самосвідомості її носіїв.

Дана робота може бути використана для подальших досліджень у галузі соціолінгвістики.

Література

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. / Б. Антоненко-Давидович - К.: “КМ Асаdemia”, 1994. - 254 с.

2. Дзісь Р. П. Пуристичні тенденції в процесі унормування української літера-турної мови: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. - Чернівці, 2008. - 20 с.

3. Левицький В. В. Історія німецької мови. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. - 216 с.

4. Наконечний М. Про новий правопис український. / М. Наконечний. - Харків: Рух, 1928. - 26 с.

5. Селігей П. О. Пуризм у термінології: український досвід на європейському тлі // Мовознавство. - 2008. - №1. - С.49-66.

6. Сидоров О. В. Прагматический статус заимствований в современном немецком языке // Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських і слов'янських мов. - К: КДПІІМ, 1991. - С. 10-14.

7. Яременко В. Новий словник української мови у трьох томах 200000 слів / В. Яременко, О. Сліпушко. 3-й том. - К.: Видавництво “Аконіт”, 2006. - 862 с.

Размещено на Allbest.ru