Історичні та концептуальні передумови корпусної лінгвістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 81'33

Історичні та концептуальні передумови корпусної лінгвістики

Бобкова Т.В.

Анотація

корпусний лінгвістика автоматизація

У статті досліджуються основні підходи до встановлення передумов формування корпусної лінгвістики. Виділено ключові напрямки корпусно- базованих досліджень та їх автоматизації. Встановлено концептуальні основи корпусної лінгвістики залежно від методології аналізу корпусу.

Ключові слова: корпусна лінгвістика, корпус, основи, теорія, методологія.

Аннотация

В статье рассматриваются основные подходы к определению основ формирования корпусной лингвистики. Выделяются ключевые направления корпусных исследований и их автоматизации. Определяются концептуальные основы корпусной лингвистики в зависимости от методологии анализа корпуса.

Ключевые слова: корпусная лингвистика, корпус, основы, теория, методология.

Annotation

The article deals with the main approaches to defining of corpus linguistics background. The main trends of ^rpus analysis and its automation are defined. Corpus linguistics theoretical background is determined depending on the corpus methodology.

Key words: corpus linguistics, corpus, background, methodology, theory.

Актуальність заявленої теми пояснюється необхідністю впровадження концепції корпусної лінгвістики в українське мовознавство й перспективою створення репрезентованого національного корпусу.

Мета дослідження полягає у встановленні історичних і концептуальних основ сучасної корпусної лінгвістики. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 1) проаналізувати основні підходи до визначення передумов формування корпусної лінгвістики в мовознавстві; 2) окреслити концептуальні основи корпусної лінгвістики залежно від мовознавчої традиції і методології дослідження.

Основна проблема визначення передумов постання корпусної лінгвістики пов'язана з інтерпретацією поняття “корпус текстів” у сучасному мовознавстві. Наявність вузького й широкого розуміння цього терміна є причиною існування двох основних підходів до встановлення періодизації і передумов формування дисципліни, та виникнення корпусної лінгвістики.

У широкому значенні під корпусом розуміються доелектронні та електронні корпуси текстів, створені з метою дослідження мови [4, с. 270; 7, c. 1-13; 10, c. 13-14]. При такому розумінні основною детермінативною ознакою корпусу є не його форма, а підхід до лінгвістичного аналізу: термін “корпусна лінгвістика” не є синонімом терміна “комп'ютерна корпусна лінгвістика” [14, с. 34]. Така інтерпретація основного поняття призводить до виділення періоду ранньої корпусної лінгвістики (кінець ХІХ ст. - 1960 рр.), що характеризується створенням доелектронних паперових корпусів текстів і формуванням теоретичного підґрунтя корпусного аналізу [1, с. 10]. Це дозволяє розширити хронологію розвитку корпусної лінгвістики й виділити історичні та теоретичні передумови її формування в окреслений період [7, с. 5-8; 8, с. 2; 9].

Відомо, що передумовами виникнення лінгвістичної теорії є, насамперед, практичні потреби й нерозв'язані проблеми дослідження мови. У цьому розумінні становлення корпусної лінгвістики пов'язано з історією лінгвістики як емпіричної науки [7, с. 5-6]. Ідея вивчення мови за допомогою текстів не є новою в історії лінгвістики, а корпусно-базована методика, застосовувана, зокрема, в тексто-орієнтованих дослідженнях, є значно старішою за комп'ютер. Отже, з'ясування передумов корпусної лінгвістики слід почати з вивчення традиції текстоорієнтованих досліджень, аналіз [7, с. 1-14] яких дозволяє виділити основні напрямки застосування корпусно-базованої методики в різних галузях інтро- та екстралінгвістиці:

1. Фонологічний - корпус Ґ. Дьюї для вивчення частотності звуків (1923 р.) [4, с. 270], “Спроба звукової характеристики літературної української мови” (1929 р.) Олекси Синявського, а також праці структуралістів на основі корпусно-базованої методики [16, с. 3] - Фр. Боаса (Handbook of Native American Indian Languages, 1911 р.), Л. Блумфільда (Language, 1933 р.), З. Харріса (Methods in Structural Linguistics, 1951 р.).

2. Лексикологічний (і лексикографічний) - 1) словники-конкорданси: а) Біблії - “перших корпусно-базованих лінгвістичних досліджень” [10, с. 13] - за авторством кардинала Х'юго (ХІІІ ст.), Іс. Н. бен-Калонімуса (XV ст.), Дж. Марбека (XV ст.), О. Крудена (XVIII ст.) і б) мови авторів - Дж. Чосера (ХІХ ст.) [7, с. 1-3]; 2) італійсько-англійський словник Дж. Флоріо (1598 р.), словник англійської мови С. Джонсона (1775 р.), Oxford English Dictionary (1928 р.) [7, с. 28].

3. Морфологічний і синтаксичний - 1) граматика Паніні (IV ст. до н.е.), Аристона Олександрійського (І ст.), Р. Лоуса (XV! ст.), О. Єсперсена (сер. XX ст.) [7, с. 3-6]; 2) праці: Л. Блумфільда (Language, 1933 р.), З. Xарріса (Methods in Structural Linguistics, 1951 р.), Ч. Фріза (The structure of English, 1952); 3) корпус англійського вживання (SEU, 1959 р.) Р. Кварка [7, с. 10-12].

4. Семасіологічний - лексична граматика французької мови Дж. Ґаджен- гайма та Севаджета (1956 р.), зокрема, компаративний - реєстр частоти значень слів в англійській, французькій, німецькій та іспанській мовах (1940 р.) X. С. Ітон [9].

5. Психолінгвістичний - “примітивний корпус” батьківських щоденників (1876-1926 рр.) В. Прейера [16, с. 3]; дослідження мови дітей в онтогенезі Р. Брауна (1964 р.) [14, с. 3].

6. Лінгводидактичний - частотний словник англійської мови (1921 р.) Ед. Торндайка [4, с. 270].

7. Прикладний - частотний словник німецької мови Ф. В. Кедінга (18971898), укладений для вдосконалення системи стенографії [5, с. 52].

Окреслені напрямки емпіричних досліджень доводять універсальність застосування корпусно-базованої методики в усіх галузях мовознавства. Саме тому видається не доречним обмеження передумов формування корпусної лінгвістики лише рамками польової лінгвістики [9]. У цьому розумінні корпусна лінгвістика є не окремою парадигмою, а методологією для всіх галузей мовознавства [16, с. 8]. Отже, при широкому розумінні корпусу текстів основною історичною передумовою формування корпусної лінгвістики є традиція емпіричних текстоорієнтованих досліджень у мовознавстві. Наведені вище докази застосування паперових, або доелектронних корпусів і картотек свідчить про столітню історію [8, с. 2] формування засад корпусної лінгвістики в межах мовознавства.

Опоненти, які будують свою аргументацію на вузькому розумінні корпусу, вважають окреслений вище підхід наївним і пропонують обмежити витоки корпусної лінгвістики розробкою власне електронних корпусів на початку 1960 рр. [18, с. 136]. У вузькому значенні під корпусом розуміють зібрання текстів, що презентує певну мову, в електронній формі, [13, с. 29-30; 3, с. 3]. За такою інтерпретацією основною ознакою корпусу текстів стає машиночитаність: термін “корпусна лінгвістика” стає синонімом терм^ “комп'ютерна корпусна лінгвістика”. Відсутність репрезентативності й належної фіксації емпіричних даних у примітивних корпусах ставить під сумнів існування відповідної методики в період ранньої корпусної лінгвістики.

За аналізованим підходом до з'ясування передумов корпусної лінгвістики практичними потребами її становлення були нерозв'язані проблеми прикладної лінгвістики в галузі викладання англійської мови як іноземної [18, с. 137]. При цьому особливо важливим для розвитку корпусної лінгвістики видається період 1950 рр., зокрема, для осмислення аргументів, висунутих проти застосування корпусно-базованої методики в дослідженнях мови [14, с. 2]. В окреслений період на перший план висуваються передумови науково-технічного прогресу, зокрема, впровадження комп'ютерних технологій у мовознавство:

1. Автоматизація лінгвістичного аналізу - дослідження лабораторії лексикографічного аналізу (Безансон, 1957 р.) і лабораторії Центру з автоматизації філологічного аналізу (Ґалараті, 1953 р.) [1, с. 9].

2. Розробка інструментарія машиночитаних корпусів - комп'ютерний конкордансер (1949-1967) Р. Буза при підтримці IBM; механолінгвістика й методологія формування вибірки (1956-1970) А. Джіланда [9].

Відомо, що праці зачинателів автоматизації лінгвістики мали значний вплив на розвиток текстоорієнтованих досліджень у СРСР (див. дискусія між І. О. Мельчуком і Л. М. Засоріною щодо механолінгвістики та лінгвістичного моделювання, відносин між структурною та прикладною лінгвістикою, теорією мови та сучасною технікою в мовознавстві) [2, с. 149-150]. Фактично, зусиллями Р. Буза й А. Джіланда було закладено основи сучасної корпусної лінгвістики [9], однак відсутність розробок на матеріалі англійської мови призвела до недостатнього поширення й визнання їх методики. Однак, у такий спосіб, завдяки впровадженню комп'ютерних технологій у лінгвістичні дослідження було завершено “зчеплення” між корпусом і комп'ютером, що призвело до справжнього буму корпусних досліджень у 1980 рр. [9].

Остаточному виокремленню нового напрямку в науці передує формування його концептуальної основи, що базується на провідній науковій ідеї, покладеній в основу розуміння й дослідження явищ. У цьому розумінні, розвиток корпусної лінгвістики не є винятком, хоча має певні особливості. Емпіричний характер корпусної лінгвістики передбачав переважний розвиток практичних засад дисципліни на початкових етапах. Саме тому корпусним лінгвістам часто закидали звинувачення у “філософській наївності” розроблених фундаментальних питань і, загалом, у відсутності власної розробленої теорії. Зокрема, такі звинувачення базувалися на помилковому твердженні про емпіричний характер корпусної лінгвістики та теоретичний - генеративної граматики [16, с. 1].

За таких обставин, недостатня увага до розробки теорії призвела до невизначеності основних понять, відсутності аналізу питань онтології та епістемології у корпусній лінгвістиці, що негативно вплинуло на розвиток усього напрямку [11, с. 18]. Однак, незважаючи на те, що корпусна лінгвістика спочатку народилася як методика, а вже потім як наука [15, с. 180], вона не є “вільною від теорії”, оскільки створення й використання корпусу диктується теоретичним підґрунтям дослідження [19, с. 35]. Бурхливий розвиток корпусної побудови у 1980 рр. потребував розв'язання основних філософських і методологічних питань: щодо визначення корпусу, теорії корпусу, встановлення зв'язку між істинністю, корисністю цієї теорії та завданнями опрацювання природної мови [11; 20].

Як і з'ясування історичних передумов, питання встановлення теоретичного підґрунтя корпусної лінгвістики є суперечливим в сучасному мовознавстві. В результаті полемічної дискусії 2008 р. щодо ролі корпусної лінгвістики в мовознавстві виявлено співіснування різних концепцій корпусної лінгвістики [6, с. 19]. Витоки цих концепцій корпусної лінгвістики слід шукати в тенденціях розвитку лінгвістичної думки ХХ століття.

Залежно від лінгвістичної традиції концептуальною основою сучасної корпусної лінгвістики вважається американський структуралізм або Фьорзіанство. Так, послідовники американської лінгвістичної традиції теоретичним підґрунтям корпусної лінгвістики вважають структуралізм [16, с. 15; 12, с. 8], точніше дескриптивну лінгвістику, “в якій більше, ніж у інших напрямах структуралізму, виявляється тенденція до використання ймовірнісних та статистичних методів дослідження” [1, с. 16]. Основною концептуальною ідеєю цього напрямку є верифікаціонізм Л. Блумфільдта: вивчення мови має спиратися на спостереження фактів. Однак, на думку Дж. Ліча, ідеї американської структурної лінгвістики становили концептуальну основу ранньої корпусної лінгвістики лише до кінця 1950 рр. [12, с. 6]. Розрив між двома напрямками корпусної лінгвістики було спричинено критикою Н. Хомського щодо неадекватності корпусів та адекватності інтуїції.

Про започаткування нового напрямку в корпусній лінгвістиці наприкінці 1959 р. свідчила заява Р. Кварка про планування корпусу англійського вживання (SEU) Р. Кварка [12, с. 9]. Незабаром незалежно від цього Н. Френсіс і Г. Кучера приступили до розробки Браунівського корпусу. Проте саме ідеологія представників Британської корпусної лінгвістики уособила ідеї Фьорзіанства [17, с. 49; 14, с. 242, 247], які покладено в основу нового напрямку. Засадничі принципи нової парадигми були представлені з самого початку, в середині 1960 рр., першою ґрунтовною роботою з корпусної лінгвістики - English Collocation Studies (Дж. Синклер, С. Джоунз, Р. Делей). Так, феномен колокації став ключовою концепцією нового напрямку корпусної лінгвістики [18, с. 136-37].

Загальна теоретична концепція нового напрямку базувалася на ідеї Дж. Р. Фьорза (1957 р.) про першорядність соціального контексту й мети комунікації, чітке розмежування моделей, продукованих цілісною мовною спільнотою, й ментальних процесів у голові окремо взятого мовця [6, с. 9]. Таким чином, у західноєвропейській корпусній лінгвістиці закріпилась Фьорзіанська традиція з виокремленням лінгвістичного опису мови та теорії, базованої на систематичному дослідженні мовної варіативності, а не на інтуїції дослідника. Заслугою Дж. Синклера було застосування окреслених концептуальних засад у корпусному аналізі (нео-фьорзіанство) [6, с. 8; 18, с. 137], зокрема в проекті COBUILD (1980 р.).

Основні відмінності між окресленими напрямками сучасної корпусної лінгвістики полягають у методології дослідження мови [11, с. 18; 15, с. 1; 20, с. 84-85]. Більш широкий корпусно-базований підхід до дослідження мови передбачає використання корпусних даних і методів без визнання принципів так званого корпусно-керованого підходу [15, с. 241], зокрема, для викладу й перевірки теорій, сформульованих заздалегідь. Корпусно-керований, власне нео-фьорзіанський підхід - це корпусний метод, що передбачає побудову лінгвістичного дослідження через ітеративний аналіз корпусу відповідно до його внутрішніх особливостей, які не можуть бути встановлені апріорно, а мають бути виведені з самого корпусу [20, с. 85]. Причому вважається, що корпус сам по собі має теоретичний статус [15, с. 6].

Однак, незважаючи на відмінності в методології, усі корпусні дослідження об'єднуються певними концептуальними постулатами [12;15;18;20]:

1. Емпіризм та безпосереднє спостереження реальних даних у корпусі.

2. Надання переваги мовній реалізації. 3. Визнання єдності форми й змісту. 4. Визнання зв'язаності мовлення з контекстом і часом, а мови - абстрактною та позачасовою. 5. Поєднання кількісного аналізу з якісним. Таким чином, завдяки формуванню суто корпусної методології дослідження мови завершилось “фундаментальне відмежування” [6, с. 21] сучасної корпусної лінгвістики від інших напрямків мовознавства.

Здійснене дослідження дозволяє дійти таких висновків: 1. Загальний підхід до визначення передумов виникнення корпусної лінгвістики залежить від розуміння корпусу текстів. 2. При широкому розумінні корпусу основною історичною передумовою є загальна лінгвістична традиція текстоорієнтованих досліджень, тому видається не доречним обмеження формування корпусної лінгвістики рамками окремої галузі мовознавства. 3. При вузькому розумінні корпусу практичними потребами становлення корпусної лінгвістики вважаються проблеми в галузі лінгводидактики. 4. За такою інтерпретації корпусу основними вважаються передумови впровадження комп'ютерних технологій у мовознавство, зокрема, автоматизації лінгвістичного аналізу та розробки інструментарія машиночитаних корпусів. 5. Залежно від методології дослідження мови концептуальною основою корпусної лінгвістики вважається американський структуралізм, а саме - дескриптивна лінгвістика, або Фьорзіанство. 6. У корпусно-керованій лінгвістиці визнається теоретичний статус корпусу. 7. Незважаючи на відмінності корпусно-базованої і корпусно-керованої методології усі корпусні дослідження об'єднуються загальновизнаними концептуальними постулатами.

Література

1. Демська-Кульчицька О. Основи національного корпусу української мови : [монографія] / Орися Демська-Кульчицька. - К. : Інститут української мови НАНУ, 2005. - 219 с.

2. Засорина Л. Н. Письмо в редакцию / Л. Н. Засорина // Вопросы языкознания. - № 6. - М. : Изд. “Наука”, 1968. - С. 149-150.

3. Захаров В.П. Корпусная лингвистика: Учебно-методическое пособие / Виктор Петрович Захаров. - СПб. : РОПИ С.-Петерб. ун-та, 2005. - 48 с.

4. Лендау Сидні І. Словники: мистецтво та ремесло лексикографії / Сидні І. Лендау; [пер. з англ. 2 вид.]. - К. : К. І. С., 2012. - 480 с.

5. Перебийніс В. І. Традиційна та комп'ютерна лексикографія. Навчальний посібник / В. І. Перебийніс, В. М. Сорокін. - К. : Видавництво Київського національного лінгвістичного університету, 2009. - 218 с.

6. A Mosaicof Corpus Linguistics: Selected Approaches / Ed.

A. Sanchez, M. Almela. - Frankfurt on Main : Peter Lang, 2010. - 291 p.

7. An International Handbook / Eds. A. LQdeling, M. Kyto. - Walter de Gruyter - Berlin - New York : Corpus Linguistics, 2008. - Volume 1. - 776 р.

8. Bennett G. R. Using Corpora in the Language Learning Classroom: Corpus Linguistics for Teachers / Gena R. Bennett. - Michigan : The University of Michigan Press: Ann Arbor, 2010. - 144 p.

9. Fort K. Corpus Linguistics: history [Електронний ресурс] / Karen Fort. - Loria. - 2011. - November, 18. - Режим доступу до джерела :

www.loria.fr/~fortkare/CorpusLinguistics 01 history.pdf.

10. Kennedy Gr. Introduction to Corpus Linguistics / Graeme Kennedy. - London : Longman, 1998. - 315 р.

11. Lager T. A logical approach to computational corpus linguistics / Torbjorn Lager // Doctoral Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy. - Goteborg : Goteborg University, Department of Linguistics, 1995. - 326 p.

12. Leech G. The State of the Art in Corpus Linguistics / G. Leech // English Corpus Linguistics: Studies in Hnour of Jan Svartvik / Eds. K. Aijmer, B. Altenberg. - London : Longman, 1991. - 8-29 p.

13. Leech G., Fallon R. Computer corpora - what do they tell us about culture? / G. Leech, R. Fallon // ICAME Journal. - 1992. - Vol. 16. - 29-50 p.

14. McEnery T., Wilson A. Corpus Linguistics: An Introduction / Tony McEnery Andrew Wilson. - Edinburgh : University Press, 2001. - 235 p.

15. McEnery T., Hardie A. Corpus Linguistics: Method, Theory and Practice / Tony McEnery, Andrew Hardie. - Cambridge : Cambridge University Press, 2012. - 294 p.

16. Meyer Ch. F. English Corpus Linguistics. An Introduction // Charles F. Meyer. - Cambridge : Cambridge University Press, 2002. - 168 p.

17. Perspectives on Corpus Linguistics. Studies in Corpus Linguistics / Eds. V. Vander, S. Zyngier, G. Barnbrook. - Vol. 48. - Amsterdam : John Benjamins Publishing, 2011. - 256 р.

18. Teubert W. Linguistique de corpus: un alternative / W. Teubert // Semen. Critical Discourse Analysis I. Les notions de contexte et d'acteurs sociaux. - Vol. 27. - Presses Universitaires de Franche Comte. - Collection Analles Litteraires, 2009. - P. 130-152.

19. The handbook of English linguistics / ed. Bas Aarts, April McMahon. - Malden MA : Blackwell Publishing, 2006. - 824 p.

20. Tognini-Bonelli E. Corpus Linguistics at Work / Elena Tognini-Bonelli. - Amsterdam : Benjamins, 2001. - 244 р.

Размещено на Allbest.ru