Дистрибутивне і компонентне моделювання семантичної структури англійських іменників як методика розмежування полісемії та омонімії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 8П.ПГ373.4

Дистрибутивне і компонентне моделювання семантичної структури англійських іменників як методика розмежування полісемії та омонімії

І.М. Навроцька

Анотація

омонімічний семантичний іменник англійський

Навроцька І. М. Дистрибутивне і компонентне моделювання семантичної структури англійського іменника як методика розмежування полісемії та омонімії

У статті пропонується дистрибутивно-компонентна методика розмежування полісемічних та омонімічних лексико-семантичних варіантів деяких англійських іменників, яка полягає у формуванні дистрибутивної моделі реалізації їхніх значень та виявленні в їх семантичній структурі компонентних параметрів різного рівня. Ознака іменника є ключовим елементом його ідентифікації як когнітивного й лінгвістичного об'єкта і на її основі відбувається семантична деривація. Омонімічний ЛСВ виникає в результаті розпаду полісемічної єдності іменника в разі втрати ним ознаки основного значення і переважання набутих конотативних ознак. За допомогою контекстів, відібраних з корпусів, ми виявили семантичні закономірності та відмінності у деяких іменників, словникова репрезентація яких є неоднозначною, і пояснили таким способом омонімічність окремих ЛСВ.

Дослідження проведене на дистрибутивно-компонентній методиці розмежування полісемії та омонімії Р. І. Болтянської, але відрізняється ширшою системою параметрів. За допомогою наборів онтологічних параметрів було проаналізовано категоріальні властивості різних значень іменника. Дистрибутивні формули показують найчастотніші моделі сполучуваності для кожного ЛСВ. Контекстний кластер - найменше словосполучення в середині дистрибутивної формули, в якому виявляється ЛСВ. Крім того визначено найчастотніші значення, які зустрічаються в корпусі.

Ключові слова: полісемія, омонімія, дистрибутивна модель, компонентна формула, контекстний кластер, ознака.

Аннотация

Навроцкая И. Н. Дистрибутивное и компонентное моделирование семантической структуры английских существительных как методика разграничения полисемии и омонимии

В статье предлагается дистрибутивно-компонентная методика разграничения полисемических и омонимических лексико-семантических вариантов некоторых английских имен существительных, которая состоит в формировании дистрибутивной модели реализации их значений и выявлении в их семантической структуре компонентных параметров разного уровня. Свойство существительного есть ключевым элементом его идентификации как когнитивного и лингвистического объекта и на его основании осуществляется семантическая деривация. Омонимический ЛСВ возникает в результате распада полисемического единства существительного в случае потери им свойства основного значения и преобладания приобретенных коннотативных свойств. С помощью контекстов, отобранных с корпусов мы обнаружили семантические закономерности и различия в некоторых существительных, словарная репрезентация которых неоднозначна и объяснили таким образом омонимичность отдельных ЛСВ.

Исследование проведено на дистрибутивно-компонентной методике разграничения полисемии и омонимии Р. И. Болтянской, но отличается более широкой системой параметров. С помощью наборов онтологических параметров было проанализировано категориальные свойства разных значений существительного. Дистрибутивные формулы показывают самые частотные модели сочетаемости для каждого ЛСВ. Контекстный кластер - малейшее словосочетание внутри дистрибутивной формулы, в котором выявляется ЛСВ. Кроме того определено самые частотные значения, которые встречаются в корпусе.

Ключевые слова: полисемия, омонимия, дистрибутивная модель, компонентная формула, контекстный кластер, признак.

Annotation

Navrotska I. M. Distributional and componential modeling of the semantic structure of English nouns as methods of distinguishing between polysemy and homonymy

The article features distributional and componential methods of distinguishing between polysemous and homonymous lexical-semantic variants of some English nouns which consists in forming a distributional model of realization of their meanings and determining multi-level componential parameters. The feature of the noun is the key element of its identification as a cognitive and linguistic object and on the basis of which semantic derivation occurs. An homonymous LSV appears as a result of dissolution of polysemous unity in case when it loses the feature of the core meaning and accepted connotative features prevail. With the help of contexts selected from corpora we have revealed semantic regularities and differences in some nouns the vocabulary representations of which is ambiguous and explained the homonymous character of certain LSV in such a way.

The study is conducted on the distributional and componential methods of distinguishing between polysemy and homonymy developed by R. I. Boltyanska but differs by a wider system of parameters.With the help of the sets of ontological parameters categorical features of different noun meanings have been analyzed. Distributional formulas show the most frequent models of combinability for each LSV. A context cluster is the smallest combination within the distributional formula in which LSV is found. Besides the most frequent meanings encountered in the corpora have been defined.

Key words: polysemy, homonymy, distributional model, componential formula, context cluster, feature.

Проблема розмежування полісемії та омонімії періодично виникає на перетині різних розділів мовознавчої науки, концепцій лексичного значення та методологічних критеріїв та підходів. Її можна з упевненістю назвати одним із найнебезпечніших викликів сучасної лексикографії, адже словники у деяких випадках довільно вирішують, куди віднести неоднозначну вокабулу, ігноруючи її етимологічну спільність чи віддаленість відносно інших вокабул тієї ж категорії. Незважаючи на багатовікову традицію постановки проблеми та теоретичних пошуків її вирішення, вчені продовжують замислюватися над тим, яким повинен бути правильний семантичний опис багатозначного слова, де проходить межа його варіативності і яке місце в системі лексичного значення займає омонімічний лексико-семантичний варіант (ЛСВ).

Іменникова полісемія та омонімія у їх співвідношенні та розмежуванні є одним із аспектів загальної лексикологічної проблеми. Найновіші дослідження саме в цій галузі належать О. Ю. Герві, А. І. Головні, І. С. Губановій, О. М. Ляшевській, Д. М. Новикову, Л. П. Солдатовій, та ін.

Н. О. Кузьменко використовувала в якості інструмента розмежування пояснювальні трансформації як різновид компонентного аналізу, щоб знайти спільний смисловий компонент значень та координаційний аналіз, порівнюючи їхні контексти [1].

На основі висновків О. Ю. Герві, що найбільш віддаленими від семантичного ядра полісеманта є конструктивно обумовлене та фразеологічно зв'язане значення, можна зробити припущення, що саме ці значення найперспективніші щодо надання омонімічного статусу [2].

У Л. П. Солдатової основним критерієм розмежування слугує ,,інформаційно-кореляційний”, суть якого зводиться до того, що оскільки система значень полісемічного слова являє собою ,,інформаційний масив”, то ЛСВ повинні передавати якусь частину інформації, за якою вони об'єднані [3].

Д. М. Новиков встановлював вмотивованість значень іменників на основі виділення „дальнього” і „ближнього” лексичного прототипу [4].

Важливість здобутків цих вчених з точки зору їх практичної та теоретичної значимості важко переоцінити, але варто зазначити, що до цього часу не було проведено вичерпного аналізу омонімічних іменників в синтагматичній та парадигматичній площинах на основі співставлення їх подачі в англійських, російських та українських тлумачних джерелах та в корпусах із застосуванням частотних дистрибутивних моделей іменника. Нами було визначено схему розмежування полісемії та омонімії на фоні укладання словника іменникових омонімів. Крім того, поряд з основними об'єктами аналізу розглядаються абревіатурні відповідники слів-омонімів.

Отже, останні дослідження, дотичні до проблеми, показують, що контекстологічний метод, за яким значення слова пояснюється лише як набір ЛСВ у синтагматичному плані, сам по собі є недостатнім і тому, як правило, його доповнюють компонентним аналізом чи його елементами або варіантами, оскільки останній базується на семасіологічних опозиціях.

Основним методом в нашому дослідженні є комплексний дистрибутивно-компонентний метод Р. І. Болтянської, який вона застосувала для виділення омонімів в системі англійського дієслова [5]. Із урахуванням вимог сучасної лінгвістики та завдяки розширеній емпіричній базі у вигляді величезних електронних корпусів нам довелось переосмислити підходи щодо його використання для розмежування явищ полісемії та омонімії в системі англійського іменника.

Система багатозначного слова має дифузний характер (згідно з Д. М. Шмельовим, Й. А. Стерніним). Згідно з дихотомічною концепцією О. Д. Кошелєва сукупність лексичних значень слова є локальною концептуально-смисловою таксономічною сіткою з центром у вигляді класу (категорії) референтів основного значення і концентрично розташованими класами референтів похідних значень [6, с. 698]. „Доля” ЛСВ в результаті розпаду полісемічної єдності якраз залежить від того, наскільки похідне значення (яке лежить на периферії імплікаціоналу) здатне зберігати ознаку основного значення (інтенсіоналу) і наскільки сильними є конотативні ознаки, тобто чи вони її переважають. Прототипні семантичні зміщення відбуваються на основі глибинних, когнітивних причин. Ми дійшли висновку, що саме ця ознака є основним елементом, за яким слово одночасно ідентифікується як когнітивний та лінгвістичний об'єкт, здатний паралельно співіснувати та функціонувати в свідомості й мовленні.

Мета та завдання статті полягає саме в тому, щоб показати принцип упорядкування ЛСВ в системі значень деяких іменників, їхнього чіткого розподілу за певною ознакою. Зауважимо, що ознака є абстрактним поняттям, яка повністю або частково представлена у кожному ЛСВ своїми компонентами. Виділення основної ознаки відбувається на основі співставлення словникових дефініцій і визначення компонентних формул ЛСВ. Категоріальні властивості різних значень іменника передаються за допомогою наборів онтологічних параметрів (які використовуються сьогодні в мовних корпусах). Дистрибутивні формули показують найчастотніші моделі сполучуваності для кожного ЛСВ. Контекстний кластер - найменше словосполучення в межах дистрибутивної формули, в якому виявляється ЛСВ.

Словникові дефініції порівнювалися і аналізувалися на основі двох англомовних (Longman Dictionary of Contemporary English (LDCE) [7] та Merriam Webster's Dictionary (MWD)) [8], англо-українського (,,Великого сучасного англо-українського українсько-англійського словника” А. П. Загнітка) та англо-російського словника (онлайн версії англо-російського словника Ю. Д. Апресяна). Контексти було відібрано з набору корпусів British National Corpus (BNC), INTERNET-EN (Internet texts in English), UKWAC (UK-based web pages), WIKI-EN (Wikipedia entries in English), Reuters (Collection from newswires), NEWS-GB (Collected from British newspapers), BLOGS-EN (Political blogs) та BE06 (British corpus from 2006) [9].

Основною ознакою, за якою bachelor в Таблиці 1 визначається як „холостяк є „unmarried young man”, тоді як другий ЛСВ однозначно вказує на „university degree”. Людина зі ступенем бакалавра не обов'язково повинна бути неодруженим чи одруженим чоловіком, тобто ознаки, за якою б мотивувалися ці два ЛСВ немає. Ситуація з іменником gnome є схожою: у першому ЛСВ може бути або „creature” або „figure” з ознакою „looks like an old man”, а в другому ЛСВ, який ми вважаємо омонімічним, нею, очевидно, є „впливовість”, „важливість” людини, а не вигаданої, міфічної істоти (у синоніма banker така ознака формулюється як ,,in an important position”, але не просто ,,old”). Як видно з Таблиці 1 компонентні формули (конкретність, людина, нейтральна оцінка) значень не є інформативними, оскільки вони збігаються. У використаних корпусах в режимі ,,Concordance” не було знайдено жодного прикладу вживання іменника gnome у значенні „міжнародний банкір”, що пояснюється жаргонним характером цього слововживання.

У Таблиці 2 показано семантичну структуру омонімічної гіперлексеми „hack” у іменниковому омосегменті (використовується термінологія Л. В. Малаховського). Підкреслені значення ми також вважаємо омонімами. Ознакою, на якій тримається hack 1 може бути „something шйт^', „something notching in”. У MWD hack 1 та hack 2 подані полісемічно і hack 2 утворений шляхом метафоричного переносу за симілятивною рисою „interfering”, тобто втручання в чужий комп'ютер чи програму є „порушенням цілісності”, але ,,гострота” цього втручання може бути різною, і не зразу виявлятися користувачем, оскільки є за MWD ,,a creative solution”. Значення hack 3 „таксі”, „водій таксі”, ,,проститутка” подані в словнику Ю. Д. Апресяна в одній статті.

Якщо у перших двох значеннях простежується метонімічний зв'язок, то приєднати третє не вдається. Журналіста і поденника можна метафорично і дещо зневажливо назвати ,,шкапою”, бо він так само щоденно ,,works solely for mercenary reasons” або ,,on order”. Значення ,,охоронець у в'язниці” hack 6 в MWD має статус омоніма, оскільки виникло найпізніше, проте з невідомих причин (приблизно в 1914 р.)

У корпусному розрізі ми виявили, що найчастотнішим значенням є „журналіст” у словосполученнях a talentless hack, a careless hack, a dishonest political hack, biggest military hack, 19-th century Manhattan hack, a Stalinist hack. „Хакерська програма” була знайдена в a hack containing a booby trap і в the hack can't be verified. Словами-ідентифікаторами цього омоніма є trap та verified. Бувають випадки, коли безпосередня ліво- або правостороння дистрибуція іменника не може бути використана для ідентифікації значення, тобто смисли випромінюються ним на дальшу відстань за межі речення. За контрадиктно-синергетичним підходом ми можемо уявити іменник багатозначною точкою,„функтором” за

Н. Л. Мишкіною [12, c. 133], в якій починається розгалуження його смислу і доходить до слів-ідентифікаторів. Отже функтор виступає кожного разу центром контекстного кластеру.

За допомогою контекстів ми виявили семантичні закономірності та відмінності у деяких іменників, словникова репрезентація яких є неоднозначною, і аргументували таким способом омонімічність певних ЛСВ, що входять до їхнього складу. Правильне відтворення прототипної структури концепта відіграє для лексикографії дуже важливу роль, проте словники, здебільшого, на свій розсуд вирішують, якому значенню надати перевагу, зробити його прототипним, а отже найбільш частотним в синхронному зрізі [13, с. 331]. Дистрибутивне моделювання на корпусному матеріалі показало дійсну частотність значень іменників у сучасних текстах.

Запропонована розмітка семантичної структури кожного омоніма дала змогу поступово визначити в них основні дериваційні й семантичні параметри різного рівня (та їх компонентні формули). На синтагматичній лінії було виявлено реалізацію окремого значення в корпусному тексті та утворено дистрибутивну модель цієї реалізації. На наш погляд, спочатку потрібно орієнтуватися саме на дистрибутивний аналіз іменників, семантика яких трактується неоднозначно, а потім на їх компонентну категоризацію для утворення багатовимірної семантичної моделі.

Список використаної літератури

1. Кузьменко Н. А. Выделение омонимов из семантической структуры английских многозначных слов : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Кузьменко Нина Алексеевна. - М., 1980. - 255 с.

2. Герви О. Ю. Виды лексической полисемии в структуре дискурса: на материале английского языка : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Герви Оксана Юрьевна. - М., 2001. - 242 с.

3. Солдатова Л. П. Розмежування явищ повної лексичної омонімії та полісемії (словниковий і функціонально-стилістичний аспекти) : дис... канд. філол. наук. : 10.02.01. / Солдатова Леся Петрівна. - К. : Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова, 2007. - 263 с.

4. Новиков Д. Н. Разграничение полисемии и омонимии в свете когнитивной лингвистики (на материале современного английского языка): дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Новиков Дмитрий Николаевич. - СПб., 2005. - 173 с.

5. Болтянская Р. И. Разграничение полисемии и омонимии в системе английского глагола : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Болтянская Регина Израилевна - К., 1984. - 213 с.

6. Кошелев А. Д. Почему полисемия является языковой универсалией / А. Д. Кошелев // Слово и язык. [сб. статей к 80 летию акад. Ю. Д. Апресяна]. - М : Языки славянских культур, 2011. -736 с.

7. Longman Dictionary of Contemporary English / [director Della Summers]. - New ed. p. cm. : Pearson Education. 2003. - ISBN 1-405-80673-7. - 1950 р.

8. Merriam Webster's Collegiate Dictionary [Електронний ресурс]. - Режим жоступу : http://www.merriam- webstercollegiate.com.

9. Загнітко А. П. Великий сучасний англо- український, українсько-англійський словник / А. П. Загнітко, І Г. Данилюк. - Донецьк : ТОВ ВКФ ,,БАО”, 2008. - 1008 с.

10. Новый большой англо-русский словарь [под общ. руков. акад. Ю. Д. Апресяна.] [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://www.classes.ru/dictionary-english-russian-Apresyan-term- 19185.html.

11. Leeds Collection of Internet Corpora [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://corpus.leeds.ac.uk/internet.html.

12. Мышкина Н. Л. Внутренняя жизнь текста: механизмы, формы, характеристики / Н. Л. Мышкина. - Пермь : Изд-во Перм. ун-та, 1998. - 152 с.

13. Geeraerts D. Words and Other Wonders : Papers on Lexical and Semantic Topics / D. Geeraerts. - (Cognitive linguistic research; 33). - Mouton de Gruyeler, Berlin, N.Y., 2006. - 505 p.

Стаття надійшла до редакції 28.01.2014 р.

Прийнято до друку 28.03.2014 р.

Рецензент - канд. філол. н., проф. Гороть Є. І.

Размещено на Allbest.ru